Теоретико-методичні основи вивчення цін і тарифів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методичні основи вивчення цін і тарифів

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні основи вивчення цін і тарифів

1.1 Загальна характеристика цін і тарифів

1.2 Види цін і тарифів

1.3 Сутність інфляції

Розділ 2. Статистичне дослідження та вимірювання цін

2.1 Вимірювання динаміки цін індексним методом

2.2 Аналіз коливання і співвідношення цін

Розділ 3. Практична частина

Висновки

Список використаної літератури

ціна ринковий тариф інфляція

Вступ

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна.

На даний час державна статистика відстежує та досліджує роздрібні та оптові ціни, ціни зовнішньої торгівлі, тарифи на послуги. Крім того, органами статистики здійснюється регіональні та міждержавні порівняння цін і тарифів, відстежується їх динаміка, досліджується споживання товарів і послуг різними групами населення та купівельна спроможність грошей.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: "Статистика цін і тарифів".

Об'єкт дослідження - економічна та соціальна статистика.

Предмет дослідження - статистика цін та тарифів.

Мета дослідження - розглянути сутність та види цін і тарифів, а також статистичне дослідження і вимірювання цін.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) дати загальну характеристику цін і тарифів;

2) проаналізувати види цін та тарифів;

3) розглянути сутність інфляції;

4) вивчити статистичне дослідження та вимірювання цін.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретико-методичні основи вивчення цін і тарифів

1.1 Загальна характеристика цін і тарифів

Ціна - це грошове вираження виробленої продукції чи послуг, яке відображає суспільне необхідні витрати праці, пов'язані з їх виробництвом, та обігом до кінцевого споживання.

З поняттям ціни тісно пов'язане поняття тарифу. Тариф - це поширена форма (ставка оплати) визначення ціни на продукцію (послуги) виробничого та особистого споживання. Тарифи встановлюються на вантажні та пасажирські перевезення всіх видів транспорту, послуги зв'язку, житлово-комунальних підприємств, служб побуту, електро- та теплоенергії. Тарифи бувають внутрішні та міжнародні, ті, що встановлюються в системі заробітної плати і у митній справі [9, 15].

Інформація, яка здобувається про ціни і тарифи, широко використовується в маркетинговій діяльності для вивчення стану товарного, споживчого та фінансового ринків і окремих їх сегментів, дослідження страхової та маркетингової діяльності, споживання товарів і послуг, оцінювання рівнів життя, прогнозуванні виробництва товарів та надання послуг.

Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують три основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу та стимулюючу. Обліково-вимірювальна функція ціни полягає в тім, що вона є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг [9, 26].

Розподільча функція зводиться до того, що за допомогою цін, які відхиляються від вартості, здійснюється перерозподіл частини доходів первинних суб'єктів господарювання та населення. Стимулююча функція ціни використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості (дохідності) кожному нормально працюючому продуценту, посереднику і безпосередньому продавцю товарів виробничого та споживчого призначення.

Рис. 1.1. Типові структурні елементи ціни одиниці продукції (роботи, послуги).

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з відповідних складових, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб'єктами господарювання. Типові складові ціни показано на рис. 1.1 [9, 28].

1.2 Види цін і тарифів

У системі господарювання застосовується багато видів цін, які виокремлюються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак). Основні види цін і тарифів, виокремлюваних за певними класифікаційними ознаками, показано на рис. 1.2 [9, 63].

За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни. Централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво (надання) якої зосереджено на підприємствах (в організаціях), що займають монопольне становище на ринку.

Рис. 1.2. Основні види цін і тарифів за окремими класифікаційними ознаками.

Рівень договірних цін формується на засаді домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) і стосується конкретної партії товару. Вільні ціни -- це ціни, що їх визначає підприємство (організація) самостійно. Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни, проводячи антимонопольну політику, регулюючи умови оподаткування й кредитування для окремих груп суб'єктів господарської діяльності.

Крім того ціни можна класифікувати й за такою схемою:

· за сферами товарного обслуговування:

- оптові, за якими виробники реалізують продукцію крупними партіями і які використовують у розрахунках між підприємствами всіх форм власності і організаціями обігу. Оптові (відпускні) ціни на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію встановлюються виходячи з: фактичних витрат на виробництво (із собівартості) продукції; прибутку підприємства (з урахуванням кон'юнктури ринку, якості продукції); величини податку на додану вартість; суми акцизів (для товарів, що обкладаються акцизним збором); суми ліцензійного збору (для алкогольної продукції).

- роздрібні, за якими товар реалізується кінцевому споживачу (населенню) в обмеженій кількості; включають роздрібні ціни на товари народного споживання та тарифи на послуги населенню; Роздрібні ціни визначаються самостійно торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон'юнктурою ринку, якістю товару (послуг), виходячи з вільної ціни закупівлі.

- закупівельні ціни, за якими держава закуповує сільськогосподарську продукцію у фермерів та сільськогосподарських підприємств; Закупівельні ціни застосовуються постачально-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами (організаціями) оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торговельну діяльність відповідно до свого статуту. Вони включають оптову (відпускну) ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний та ліцензійний збори, а також витрати зазначених підприємств (організацій) для закупівлі, збереження, фасування, транспортування й реалізації продукції та прибуток, необхідний для нормальної діяльності [10, 78].

· за формами продажу:

- договірні, які застосовуються за домовленістю між продавцем і покупцем на реалізацію конкретної кількості продукції чи послуг;

- біржові, за якими конкретний товар реалізується в ході торгів на біржі;

- аукціонні, які відображають хід реалізації в ході аукціонних продаж;

· за стадіями продажу.

- ціна пропозиції (ціна продавця), за якою продавець намагається продавати товар;

- ціна попиту, за якою покупець зацікавлений придбати товар;

- ціна реалізації - це ціна, за якою фактично реалізується товар;

· за ступенем стійкості в часі:

- тверді - ціни, які встановлюються при заключенні угоди на весь термін її дії;

- рухомі - ціни, що змінюються під впливом умов, про які домовлено в угоді;

- ковзні -- ціни, розмір яких визначено угодою, що передбачає порядок внесення змін у випадку зміни вартості ціноутворюючих факторів;

- порівнювані - ціни, які порівнюються за періодами зрівняння (базовий та звітний).

Крім перерахованих існують і інші види цін, наприклад:

- трансфертні (внутріфірмові), які встановлюються між підрозділами фірми, в тому числі і за межами країни;

- світові, за якими проводяться крупні комерційні операції у зовнішній торгівлі з платіжкою у вільно конвертируємій валюті;

- базисні, які є вихідними для встановлення ціни фактично поставленої продукції в залежності від її сортності (якості);

- номінальні, інформація за якими публікується в прейскурантах, довідниках фірм, бірж тощо;

- ринкові - ціни купівлі-продажу товару на даному ринку.

Окрему групу цін становлять різноманітні тарифи. Тарифи вантажного та пасажирського транспорту -- це плата за перевезення вантажів і пасажирів, яку беруть транспортні підприємства з відправників і населення. Тарифи на платні послуги характеризують розмір оплати послуг із побутового обслуговування населення, послуг банків і зв'язку, юридичних, консультаційних та інших різновидів послуг, що надаються фізичним та юридичним особам.

У сучасній практиці господарювання застосовуються також ринкові ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки. Основні з них (з короткою сутнісною характеристикою) показано на рис. 1.3.

Сучасне ціноутворення передбачає систему франкування цін. Франко (італ. franco, букв. -- вільний) -- вид зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу, коли в ціну товару включають витрати на його страхування і доставку в місце, зазначене в договорі.

Заведено розрізняти ціни "франко-станція відправлення" та "франко-станція призначення". За умови встановлення оптової ціни "франко-станція відправлення" витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання несе покупець товару, а відтак транспортні витрати продавець не включає в ціну.

Оптова ціна "франко-станція призначення" включає транспортні витрати, які відшкодовує оптово-збутова організація чи виробник продукції.

Індивідуальні ціни характеризують величину ціни на відповідний вид, сорт товару на певний момент часу, дату.

Середні ціни розраховуються на певну дату або за період на конкретний товар, сортність (товарну групу) по населених пунктах, регіону, країні.

Узагальнюючі ціни -- це вартість споживчого кошика, який розраховується відношенням індивідуальної середньої чи узагальнюючої ціни до доходу.



Рис. 1.3. Основні види ринкових цін, виокремлюваних без певної класифікаційної ознаки.

Рівень ціни -- це узагальнюючий показник, який характеризує величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний період часу на конкретній території.

1.3 Сутність інфляції

В умовах ринкової економіки в країні можлива інфляція - процес мимовільного підвищення загального рівня цін та знецінювання грошей, що викликано розбалансованістю між грошовою масою та товарним покриттям.

Індекс інфляції - це відношення загальної потужності інфляційного зсуву до суми наявних доходів у поточному році. Потужність інфляційного зсуву у витратах населення на товари і послуги являє собою абсолютну вартісну оцінку зниження купівельної сили грошей за рахунок інфляційного зростання середніх цін та тарифів, яка може бути обчислена як різниця чисельника та знаменника індексу цін [14, 234].

Потужність інфляційного зсуву у витратах населення на товари та послуги -- це абсолютна вартісна оцінка зниження купівельної сили грошей за рахунок інфляційного зростання середніх цін та тарифів, яка може бути обчислена як різниця чисельника та знаменника індексу цін.

Відкрита інфляція - це хронічне зростання цін на товари та послуги.

Придушена інфляція характерна для економіки країни, де ціни регулюються; це проявляється в товарному дефіциті, зниженні якості продукції, вимушеному нагромадженні грошей, розвитку тіньової економіки.

Повзуча інфляція проявляється у випадках коли темпи розвитку інфляції складають 10...20% на рік.

Галопуюча інфляція - це розвиток інфляції зі змінними темпами від 10 до 300% на рік.

Гіперінфляції характерні надвисокі темпи розвитку інфляції: понад 1000% на рік.

Розділ 2. Статистичне дослідження та вимірювання цін

2.1 Вимірювання динаміки цін індексним методом

Зміни цін і тарифів, як правило, досліджують за допомогою індексного методу. Можуть бути використані також спеціальні прийоми аналізу рядів динаміки.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) є загальним показником зміни цін і тарифів на споживчі товари та платні послуги. Індекс споживчих цін розраховується на базі щомісячної реєстрації цін набору товарів (послуг) представників. Базою зважування є розрахункова структура витрат сімей на кожний товар (послугу) відносно загальної суми споживчих витрат, а також частка споживчих витрат населення кожного регіону в загальних витратах населення України, дані для яких одержані за матеріалами обстеження сімейних бюджетів.

Індекс цін виробників промислової продукції розраховується щомісячно на основі цін продукції (без податку на додану вартість та акцизного збору) вибіркового кола підприємств. Базою зважування є дані про обсяг виробництва промислової продукції у вартісному виразі.

Індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції господарствами суспільного сектору розраховується за всіма напрямками її реалізації (заготівельним організаціям, включаючи продаж безпосередньо в торговельну мережу та споживачам за прямими зв'язками, організаціям споживчої кооперації, на ринку, населенню через систему громадського харчування, за бартерними угодами, зарубіжним країнам, на біржах, аукціонах). При розрахунках цього індексу середня ціна минулого року перераховується на структуру реалізації, що фактично склалася у поточному році.

Індекс капітальних вкладень визначається як сума зважених результатів індексів цін на обсяги будівельно-монтажних робіт у капітальних вкладеннях, обладнання й устаткування та інші капітальні роботи та витрати.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи обчислюється на основі щомісячного обстеження цін на будівельні матеріали, вироби і конструкції, включаючи вартість придбання, транспортні та заготівельно-складські витрати, а також фактичних величин інших калькуляційних витрат (сума нарахованої амортизації, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, інші витрати) у вибірковому колі будівельно-монтажних організацій. Для розрахунку усереднених індексів на обладнання та устаткування використовуються щомісячні індекси цін виробників на продукцію машинобудування з подальшим зважуванням їх на структуру споживання цієї продукції в капітальному будівництві у кожній галузі. Для визначення індексу цін для інших капітальних робіт та витрат, у складі яких значну частину займають витрати на проектно-дослідницькі роботи, використано індекс зростання заробітної плати працівників, зайнятих у цій сфері.

У разі індексного методу для вимірювання динаміки цін використовуються такі види індексів: індивідуальні; загальні в агрегатній формі; середні з індивідуальних індексів; індекси середніх величин.

У разі дослідження зміни цін на певний вид товару використовують індивідуальні індекси:

де p1, p0, -- ціни на товар відповідно у звітному (поточному) і базисному періодах.

Розрахунок індексів споживчих цін статистичні органи проводять на основі даних (вибіркового) обстеження сімейних бюджетів про щомісячну реєстрацію цін набору товарів. Для однотипних товарів індивідуальні індекси цін обчислюють за формулою [14, 238]:

де - середні ціни на товари у звітному і у базисному періодах.

При цьому рівень середньої ціни визначається за формулою простої середньої арифметичної:

де - сума зареєстрованих цін; п - кількість зареєстрованих цін.

При дослідженні динаміки цін на різні продукти (послуги) одного чи декілька підприємств застосовують загальні індекси цін агрегатної форми. В залежності від вибору ваг звітного або поточному періодів (q₀ або q) використовують формули:

В загальному випадку індекс цін Пааше характеризує вплив зміни цін на вартість товарів, які реалізовано у звітному періоді, і застосовується у статистичній практиці при вивченні звітних даних, коли ціллю аналізу є оцінка зміни товарообороту в результатах зміни цін у звітному періоді. Індекс цін Ласпейреса показує вплив зміни цін на вартість товарів, які реалізовано у базисному періоді, і застосовується у прогнозуванні обсягу товарообороту у зв'язку з ймовірною зміною цін на товари в майбутньому періоді.

Різниця чисельника і знаменника загальних індексів цін Пааше або Ласпейреса показує економію грошових витрат (зі знаком „-") або додаткові витрати (знак „+") коштів за рахунок зміни в рівні цін.

На споживчому ринку індексом цін Пааше та Ласпейреса використовують у формі середніх із індивідуальних індексів.

Індекс цін Пааше розраховується на основі індивідуальних індексів середньої ціни за регіонами, які приймають участь у вибірковому обстеженні, у вигляді середнього гармонічного індексу:

де - індивідуальний індекс середньої ціни; - вартість споживчих витрат у звітному періоді.

При наявності даних про структуру споживчих витрат за споживчим кошиком (щомісячна реєстрація за фіксованим набором продовольчих, непродовольчих товарів та послуг) загальний індекс цін краще обчислювати за формулою Ласпейреса у вигляді середнього арифметичного індексу:

де - вартість споживчих витрат у базисному періоді.

На основі індексів цін споживчого ринку визначають купівельну спроможність грошової одиниці (гривні) за формулою:



Загальні індекси середніх величин використовують для аналізу зміни індексованої величини р та структурних зрушень на динаміку середньої ціни порівнюваних періодів.

Індекс змінного складу враховує вплив на середню ціну як зміни цін, так і зміну структури товарної маси:

Індекс фіксованого складу показує вплив на середню ціну тільки зміну в цінах порівнюваних періодів:

Індекс структурних зрушень визначає зміну середньої ціни тільки за рахунок змін у структурі товарів [14, 242]:

Методика застосування індексів для оцінки динаміки цін має певні особливості за окремими галузями.

Зведені індекси цін на продукцію промисловості щомісячно обчислюють за формулою Ласпейреса на підставі індивідуальних індексів і_р за окремими видами продукції та загальної вартості p₀q₀ випуску продукції за цими групами в попередньому місяці.

Індекси цін у капітальному будівництві визначають за окремими елементами капітальних вкладень з урахуванням частки їх вартості в загальному обсязі цих вкладень. Зміни за елементами капітальних вкладень зважуються на частку цих елементів у загальному обсязі капітальних вкладень.

Індекси цін і товарів вантажних перевезень обчислюють за кожним видом транспорту та в цілому на підставі індивідуальних індексів і загальної виручки за окремими видами перевезень звітного періоду. Зведений індекс розраховується за формулою середньогармонічного індексу Пааше. Індивідуальні індекси обчислюються щомісячно.

Міждержавні та внутрішні індекси цін і тарифів використовуються для порівняння їх у просторі. Такі індекси залежно від їх структури зважування можуть мати різні рівні. Зваження цих рівнів здійснюють за структурою регіону або країни. При міжнародних порівняннях рівень цін перераховують у вільно конвертовану валюту.

Основні макроекономічні показники (ВВП, ВНП, НД) оцінюються в поточних цінах розглядаємого періоду. Але дослідження зміни рівня, структури цих показників потребує їх переоцінювання у порівнянні ціни. Найчастіше така переоцінка макроекономічних показників СНР з поточних у порівнянні ціни здійснюють за допомогою індексів-дефляторів. Вони являють собою коефіцієнти перерахунку фактичного поточного рівня узагальнюючого показника у ціни базисного періоду. Так, індекс-дефлятор ВВП являє собою загальний індекс Пааше і використовується для корегування фактичного номінального обсягу ВВП з урахуванням інфляції і розрахунку на цій основі реального обсягу ВВП () [14, 243]:

де Ідефл - індекс-дефлятор; р1 - фактичні діючі ціни поточного періоду; q1 - кількість продуктів (послуг) у поточному періоді; р_баз - ціни базисного періоду, взятого за основу для розрахунку ВВП, і які встановлюються незмінними протягом кількох років.

Індекси-дефлятори є самостійними показниками і характеризують співвідношення вартості поточного (звітного) періоду з вартістю тієї ж продукції за цінами базисного періоду.

2.2 Аналіз коливання і співвідношення цін

При аналізі коливання і співвідношення цін використовуються наступні показники.

Показники варіації:

* розмах варіації:

де Рmах і Ртіп -- відповідно максимальний і мінімальний рівень цін на товар;

* середнє квадратичне відхилення:

де Pі i Qi - відповідно рівень ціни і фізичний обсяг товару і-го виду.

-- середній рівень ціни:

* коефіцієнт варіації:

Цей коефіцієнт використовується для визначення ступеня коливання ціни лише одного, а не сукупності різних товарів.

Коефіцієнт апроксимації:

де -- аналітичне вирівняні або ковзні (змінні) середні рівні цін.

Використовується для кількісної оцінки випадкових коливань [15, 278].

Коефіцієнт сезонності:

Використовується для оцінки ступеня коливання цін під впливом фактора сезонності споживання товару.

Висновки

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної економічної статистики - статистку цін і тарифів. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Ціна -- це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму, який відображає споживні властивості товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом та пропозицією), характер та силу конкуренції, державного контролю та загальноекономічну кон'юнктуру ринку, психологію економічної поведінки ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.

Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують три основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу та стимулюючу.

У системі господарювання застосовується багато видів цін, які виокремлюються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак).

За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни.

Окрему групу цін становлять різноманітні тарифи. Тарифи вантажного та пасажирського транспорту -- це плата за перевезення вантажів і пасажирів, яку беруть транспортні підприємства з відправників і населення. Тарифи на платні послуги характеризують розмір оплати послуг із побутового обслуговування населення, послуг банків і зв'язку, юридичних, консультаційних та інших різновидів послуг, що надаються фізичним та юридичним особам.

У сучасній практиці господарювання застосовуються також ринкові ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки.

Інфляція -- це процес мимовільного підвищення загального рівня цін та знецінення грошей, викликаного розбалансованістю між грошовою масою та товарним покриттям.

Зміни цін і тарифів, як правило, досліджують за допомогою індексного методу. Можуть бути використані також спеціальні прийоми аналізу рядів динаміки.

При дослідженні динаміки цін на різні продукти (послуги) одного чи декілька підприємств застосовують загальні індекси цін агрегатної форми.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) є загальним показником зміни цін і тарифів на споживчі товари та платні послуги. Індекс споживчих цін розраховується на базі щомісячної реєстрації цін набору товарів (послуг) представників. Базою зважування є розрахункова структура витрат сімей на кожний товар (послугу) відносно загальної суми споживчих витрат, а також частка споживчих витрат населення кожного регіону в загальних витратах населення України, дані для яких одержані за матеріалами обстеження сімейних бюджетів.

Список використаної літератури

1. Про державну статистику: Закон України // Голос України. - 1992. -21 жовтня 1992.

2. Про заходи щодо розвитку державної статистики: Указ Президента України від 22 листопада 1997 р. № 1299/97 // Статистика України. - 1998. - № 1.

3. Бек В.Л. Теорія статистики: Навч. посібник.-К.: ТОВ „Центр учбової літератури", 2002. - 288 с.

4. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навч. посібник.-К.: ТОВ „Центр учбової літератури", 2004. - 148 с.

5. Громыко Г.Л. Общая теория статистики: Практикум.-М.: ИНФРА-М, 2000. - 139 с.

6. Елисеева Т.В., Костенко Т.В., Хомченко Л.И. Международная статистика: Учеб. пособие. -М.: Высшая школа, 1995. - 268 с.

7. Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій. -К.: Четверта хвиля, 1996. -144 с.

8. Курс социально-экономической статистики: Учебник / Под ред. М.Г.Назарова. - М.: Финстатинформ, 2000. - 426 с.

9. Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2001.

10. Лугінін О.Є. Статистика. Економічна та соціальна статистика: Курс лекцій. - Херсон: МУБіП, 2003. - 99 с.

11. Мармоза А.Т. Теорія статистики: Навч. посібник. - К.: Ніка-Центр, 2003. - 392 с.

12. Овчарук Р.Ю. Теорія статистики: Навч.посібник. - К.: Вікар, 2003.-204 с.

13. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко А.В. Головач, А.М.Єріна та ін./ За наук. ред. С.С.Герасименка. - К.: Вища школа, 1998. - 468 с.

14. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко А.В. Головач, А.М.Єріна та ін./ За наук. ред. С.С.Герасименка. - 2-ге вид., перероб. і доп.-К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

15. Статистика підприємництва: Навч. посібник / За ред. П.Г.Валікова, В.П.Сторожука. - К. Слобожанщина, 1999. - 574 с.

16. Степаненко Н.В. Статистика: Навч. посібник.-К.: Вища школа, 1991.-205 с.

17. Удотова Л.С. Соціальна статистика: Підручник.-К.:КНЕУ, 2002. -376 с.

18. Уманець Т.Е., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посібник. - К.: Вікар, 2003. - 623 с.

Размещено на Allbest.ru