Економічна ефективність інвестиційного проекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра економіки промисловості

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Економічне обґрунтування господарських рішень»

На тему:

«Економічна ефективність інвестиційного проекту»

Дніпропетровськ НМетаУ - 2012

ЗМІСТ

Реферат

Вступ

1 Методична частина

1.1 Види інвестиційних проектів

1.2 Характеристика, структура й джерела фінансування проектів

1.3 Поняття й економічна сутність вартості капіталу

1.4 Абсолютна й порівняльна ефективність. Наведені витрати

1.5 Концепція вартості грошей у часі

1.6 Методика й критерії оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням вартості грошей у часі

1.7 Сутність та розходження традиційної схеми визначення критеріїв ефективності та схеми власного капіталу

2 Розрахункова частина

2.1 Характеристика інвестиційного проекту

2.2 Потреба в інвестиціях, їхня структура, джерела фінансування, визначення вартості капіталу

2.3 Обґрунтування доходу й собівартості випуску продукції по роках реалізації інвестиційного проекту

2.4 Побудова графіків обслуговування боргу

2.5 Прогноз прибутку й грошових потоків

2.6 Розрахунок показників ефективності проекту

Висновки та пропозиції

Література

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить:

- 29 сторінок;

- 6 таблиць;

- 17 формул;

- 3 літературних джерела.

Ціль курсової роботи: прогнозування параметрів інвестиційного проекту, оцінка ефективності інвестиції, підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень.

Об'єкт дослідження: інвестиційний проект.

Методи оцінки ефективності проекту:

- чисте сучасне значення інвестиційного проекту;

- внутрішня норма прибутковості;

- дисконтований період окупності.

Інформаційна база дослідження: вихідні дані для виконання курсового проекту.

Ключові слова: ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ, ГРОШОВІ ПОТОКИ, ПРОДУКЦІЯ, ДОХОД, ЗМІННІ ВИТРАТИ, АНУІТЕТ, ОБОРОТНІ КОШТИ, АМОРТИЗАЦІЯ, ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ПЕРІОД ОКУПНОСТІ, ВНУТРІШНЯ НОРМА ПРИБУТКОВОСТІ.

ВСТУП

На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлена необхідністю виробництва матеріальних благ - економічної основи життя людського суспільства. Щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.

Важливим аспектом нормального функціонування будь-якого підприємства є інвестиційна діяльність, що відіграє ключову роль в економічному розвитку держави та забезпеченні розширеного відтворення.

В умовах ринкової економіки на основі інвестиційних розрахунків вже на стадії планування виконується відбір інвестиційних проектів. Для того, щоб ця важлива функція розрахунків ефективності виконувалася успішно, вони повинні враховувати умови реалізації інвестицій.

Тепер, коли суб'єкти підприємницької діяльності здобули господарську самостійність, цілком закономірно, що інвестиційні проекти відбираються ними на свій розсуд. Фінансування здійснюється за рахунок власних або залучених коштів.

Окремих самостійних учасників ринкових відносин цікавить насамперед оцінка відповідності проекту їх суб'єктивним інтересам, яка базується на індивідуальних витратах і цінах, попередньому результаті ланцюга «проектування - виготовлення - використання». Учасників інвестиційного процесу цікавлять конкретні абсолютні результати їхньої діяльності. Спираючись на те, що основна мета діяльності підприємства - одержання прибутку, вся його діяльність повинна передбачати отримання позитивного фінансового результату. Цей же принцип стосується і процесу вкладення інвестицій. Додаткові кошти підприємство буде вкладати у виробництво тільки в тому випадку, якщо воно впевнено в тому, що зусилля будуть ефективні. Але ефективність інвестицій - поняття достатньо суб'єктивне в зв'язку з тим, що грошові потоки мають місце в декількох періодах, а гроші мають властивість збільшувати свою вартість шляхом дисконтування. Ось чому на підприємстві виникає об'єктивна необхідність кількісного виміру ефекту від здійснення інвестиційного проекту.

На основі вищевикладеної специфіки сучасних економічних умов фінансово-господарської діяльності самостійних суб'єктів можна сформулювати наступні принципи оцінки інвестицій:

- застосування адекватної економічним умовам господарювання методології проведення розрахунків;

- багатокритеріальність оцінки ефективності, оптимальність вибору комплексу показників та встановлення їхньої ієрархії для кожного інвестиційного проекту з урахуванням його індивідуальних особливостей і фінансово-господарської ситуації;

- урахування багатоцільового аспекту інвестиційної діяльності і вироблення відповідного методичного підходу при різних постановках мети інвестиції, що здійснюється.

В цій курсовій роботі проведена комплексна оцінка ефективності здійснення інвестиційного проекту.

Ціль курсової роботи: прогнозування параметрів інвестиційного проекту, оцінка ефективності інвестиції, підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень.

Задачею виконання курсової роботи є:

- систематизація;

- оцінка ефективності інвестиції з використанням різних методів;

- закріплення й розширення теоретичних і практичних знань в області економічного обґрунтування господарських рішень.

1 МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА

економічний ефективність інвестиційний проект

1.1 Види інвестиційних проектів

У міжнародній практиці план розвитку підприємства подається у вигляді спеціальним чином оформленого бізнес-плану, який, по суті, є структурованим описом проекту розвитку підприємства. Якщо проект пов'язаний із залученням інвестицій, то він носить назву «інвестиційного проекту». Зазвичай будь-який новий проект підприємства в тій чи іншій мірі пов'язаний із залученням нових інвестицій. У найбільш загальному розумінні проект - це спеціальним чином оформлена пропозиція про зміну діяльності підприємства, що переслідує певну мету.

Проекти прийнято поділяти на тактичні та стратегічні. До останніх належать проекти, що передбачають зміну форми власності (створення орендного підприємства, акціонерного товариства, приватного підприємства, спільного підприємства і т.д.), або кардинальну зміну характеру виробництва (випуск нової продукції, перехід до повністю автоматизованого виробництва, і т. п.). Тактичні проекти звичайно пов'язані зі зміною обсягів продукції, що випускається, підвищенням якості продукції, модернізацією устаткування.

Для вітчизняної практики поняття проекту не є новим. Його відмінна якість за старих часів полягала в тому, що основні напрямки розвитку підприємства, як правило, визначалися на вищому по відношенню до підприємства рівні керування економікою галузі. У нових економічних умовах підприємство в особі його власників і вищого складу керування повинно само піклуватися про свою подальшу долю, вирішуючи самостійно всі стратегічні і тактичні питання. Така діяльність в області інвестиційного проектування повинна бути спеціальним чином організована.

Загальна процедура впорядкування інвестиційної діяльності підприємства стосовно конкретного проекту формалізується у вигляді так званого проектного циклу, який має такі етапи.

1. Формулювання проекту (іноді використовується термін «ідентифікація»). На даному етапі вищий склад керівництва підприємства аналізує поточний стан підприємства і визначає найбільш пріоритетні напрямки його подальшого розвитку. Результат даного аналізу оформляється у вигляді бізнес ідеї, яка спрямована на вирішення найбільш важливих для підприємства задач. Уже на цьому етапі необхідно мати більш-менш переконливу аргументацію у відношенні здійсненності ідеї. На даному етапі може з'явитися декілька ідей подальшого розвитку підприємства. Якщо всі вони є в однаковому ступені корисними і здійсненними, то паралельно розробляється декілька інвестиційних проектів з тим, щоб рішення про найбільш прийнятних з них зробити на завершальній стадії розробки.

2. Розробка (підготовка) проекту. Після того, як бізнес ідея проекту пройшла першу перевірку, необхідно розвивати її до того моменту, коли можна буде прийняти тверде рішення. Це рішення може бути як позитивним, так і негативним. На цьому етапі потрібно поступове уточнення й удосконалювання плану проекту у всіх його вимірах - комерційному, технічному, фінансовому, економічному, інституціональному і т.д. Надзвичайно важливими на етапі розробки проекту є пошук і збір вихідної інформації для рішення окремих завдань проекту. Необхідно усвідомлювати, що від ступеня достовірності попередньої інформації і правильності інтерпретації даних, що з'являються в процесі проектного аналізу, залежить успіх реалізації проекту.

3. Експертиза проекту. Перед початком реалізації проекту його кваліфікована експертиза є дуже бажаним етапом життєвого циклу проекту. Якщо фінансування проекту здійснюється в основному за рахунок стратегічного інвестора (кредитного або прямого), інвестор сам проведе цю експертизу, наприклад за допомогою якоїсь авторитетної консалтингової фірми, надаючи перевагу витраті деякої суми на підготовку, ніж втратити більшу частину своїх грошей в процесі виконання проекту . Якщо підприємство планує реалізацію інвестиційного проекту переважно за рахунок власних коштів, то експертиза проекту також дуже бажана для перевірки правильності основних положень проекту.

4. Здійснення проекту. Стадія охоплює реальний розвиток бізнес ідеї до того моменту, коли проект повністю входить в експлуатацію. Сюди входить відстеження та аналіз усіх видів діяльності по мірі їх виконання і контроль з боку регулюючих органів всередині країни і / або іноземного або вітчизняного інвестора. Дана стадія включає також основну частину реалізації проекту, завдання якої, зрештою, полягає в перевірці достатності грошових потоків, що генеруються проектом, для покриття інвестиції і забезпечення інвесторам бажаної віддачі на вкладені гроші.

5. Оцінка результатів. Оцінка результатів проводиться як по завершенню проекту в цілому, так і в процесі його виконання. Основна мета цього виду діяльності полягає в одержанні реального зворотного зв'язку між закладеними в проект ідеями і ступенем їх фактичного виконання. Результати подібного порівняння створюють неоціненний досвід розробників проекту, дозволяючи використовувати його при розробці та здійсненні інших проектів.

Надалі цей розділ, так само як і всі наступні, в основному присвячені викладу етапу розробки проекту, коли бізнес ідея проекту вже сформульована. При проведенні експертизи проекту також буде корисно використовувати публікується матеріал, так як в кінцевому підсумку суть експертизи полягає в перевірці правильності того, що складає зміст розробленого інвестиційного проекту.

В даний час для України актуальним способом залучення інвестора є варіант створення спільного підприємства у вигляді акціонерного товариства за участю української сторони (реципієнта) і закордонного партнера (інвестора). У цьому випадку ініціатива, як правило, виходить від реципієнта, що намагається зацікавити потенційного інвестора. Успіх прийняття інвестиційного проекту істотно залежатиме від ступеня задоволення вимог закордонного інвестора, які можуть відрізнятися від загальноприйнятих. В даному випадку етапу розробки інвестиційного проекту може передувати стадія підготовки інвестиційних пропозицій (або інвестиційного меморандуму). У цей документ включаються докладні відомості про реципієнта, результатах його діяльності в минулому, склад продукції, що випускається, стратегію і тактику поведінки на ринку і ряд даних. Крім того, необхідно навести результати інвестиційного аналізу, який слід викладається нижче схемою, але виконується без зайвої деталізації і з можливим освітленням кількох інвестиційних сценаріїв. Після схвалення потенційним інвестором цього меморандуму, відбувається детальна розробка інвестиційного проекту з урахуванням зауважень і побажань інвестора. Така схема організації робіт дозволяє заощаджувати зусилля реципієнта.

В даний час для України актуальним способом залучення інвестора є варіант створення спільного підприємства у вигляді акціонерного товариства за участю української сторони (реципієнта) і закордонного партнера (інвестора). У цьому випадку ініціатива, як правило, виходить від реципієнта, що намагається зацікавити потенційного інвестора. Успіх прийняття інвестиційного проекту істотно залежатиме від ступеня задоволення вимог закордонного інвестора, які можуть відрізнятися від загальноприйнятих. В даному випадку етапу розробки інвестиційного проекту може передувати стадія підготовки інвестиційних пропозицій (або інвестиційного меморандуму). У цей документ включаються докладні відомості про реципієнта, результатах його діяльності в минулому, склад продукції, що випускається, стратегію і тактику поведінки на ринку і ряд даних. Крім того, необхідно навести результати інвестиційного аналізу, який слід викладається нижче схемою, але виконується без зайвої деталізації і з можливим освітленням кількох інвестиційних сценаріїв. Після схвалення потенційним інвестором цього меморандуму, відбувається детальна розробка інвестиційного проекту з урахуванням зауважень і побажань інвестора. Така схема організації робіт дозволяє заощаджувати зусилля реципієнта.

Практика проектного аналізу дозволяє узагальнити досвід розробки проектів і перерахувати типові проекти. Основні типи інвестиційних проектів, які зустрічаються в зарубіжній практиці, зводяться до наступних заходів.

1. Заміна застарілого обладнання, як природний процес продовження існуючого бізнесу в незмінних масштабах. Зазвичай подібного роду проекти не потребують тривалих і складних процедур обґрунтування і прийняття рішень. Багатоальтернативність може з'являтися у випадку, коли існує декілька типів подібного устаткування і необхідно обґрунтувати переваги одного з них.

2. Заміна устаткування з метою зниження поточних виробничих витрат. Метою подібних проектів є використання більш досконалого обладнання замість працюючого, але порівняно менше ефективного обладнання, яке останнім часом піддалося моральному старінню. Цей тип проектів припускає детальний аналіз вигідності кожного окремого проекту, тому що більш досконале у технічному сенсі устаткування ще не однозначно більш вигідно з фінансової точки зору.

3. Збільшення випуску продукції і / або розширення ринку послуг. Даний тип проектів вимагає дуже відповідального рішення, яке звичайно приймається верхнім рівнем керування підприємства. Найбільш детально необхідно аналізувати комерційну здійснимість проекту з акуратним обгрунтуванням розширення ринкової ніші, а також фінансову ефективність проекту, з'ясовуючи, чи призведе збільшення обсягу реалізації до відповідного зростання прибутку.

4. Розширення підприємства з метою випуску нових продуктів. Цей тип проектів є результатом нових стратегічних рішень і може зачіпати зміна сутності бізнесу. Всі стадії аналізу однаковою мірою важливі для проектів даного типу. Особливо слід підкреслити, що помилка, зроблена в ході проектів даного типу, приводить до найбільш драматичних наслідків для підприємства.

5. Проекти, що мають екологічне навантаження. В ході інвестиційного проектування екологічний аналіз є необхідним елементом. Проекти, що мають екологічне навантаження, по своїй природі завжди пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, і тому ця частина аналізу є критичною. Основна дилема, яку необхідно вирішити й обґрунтувати за допомогою фінансових критеріїв - якому з варіантів проекту слідувати: (1) використовувати більш досконале і дороге устаткування, збільшуючи капітальні витрати, або (2) придбати менш дороге обладнання і збільшити поточні витрати.

6. Інші типи проектів, значимість яких в сенсі відповідальності за прийняття рішень менш важлива. Проекти подібного типу стосуються будівництва нового офісу, придбання оборотних коштів для їх швидкої переробки та (або) продажу, покупки нового автомобіля і т. д

1.2 Характеристика, структура й джерела фінансування проектів

Принципово всі джерела фінансових ресурсів підприємства можна представити у вигляді такої послідовності:

- власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви,

- позикові фінансові кошти,

- залучені фінансові кошти, одержувані від продажу акцій, пайових та інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб,

- грошові кошти, централізуемих об'єднаннями підприємств,

- кошти позабюджетних фондів (наприклад, Інноваційного Фонду Україна)

- кошти державного бюджету,

- кошти іноземних інвесторів.

Всі надані в розпорядження інвестиційного проекту кошти мають вартістю, тобто за використання усіх фінансових ресурсів треба платити незалежно від джерела їх отримання. Плата за використання фінансових ресурсів здійснюється особі, яка надала ці кошти - інвестору у вигляді дивідендів для власника підприємства (акціонера), процентних відрахувань для кредитора, який надав грошові ресурси на певний час. В останньому випадку передбачається повернення суми інвестованих коштів.

Облік і аналіз плати за користування фінансовими ресурсами є одним з основних при оцінці економічної ефективності інвестицій. Цьому питанню присвячується наступний розділ даної серії навчальних матеріалів.

Відзначимо тут дві принципово важливі особливості плати за власні фінансові ресурси підприємства, накопичені підприємством в процесі своєї діяльності, та залучені фінансові ресурси, які вкладено в підприємство у вигляді фінансових інструментів власності (акцій). На перший погляд може виявитися, що, якщо підприємство вже має в своєму розпорядженні деякими фінансовими ресурсами, то нікому не треба платити за ці ресурси. Це неправильна точка зору. Справа в тому, що, маючи фінансові ресурси, підприємство завжди має можливість інвестувати їх, наприклад, в будь-які фінансові інструменти, і тим самим заробити на цьому. Тому, мінімальна вартість цих ресурсів є «заробіток» підприємства від альтернативного способу вкладення наявних у його розпорядженні фінансових ресурсів. Таким чином, підприємство, вирішуючи вкласти гроші в свій власний інвестиційний проект, передбачає вартість цього капіталу як мінімум рівну вартості альтернативного вкладення грошей.

Тепер розглянемо плату власникам підприємства. Ця плата не обмежується дивідендами. Справа в тому, що прибуток підприємства, що залишилася в розпорядженні власників (після сплати винагороди кредитному інвестору) розподіляється на дві частини: перша частина виплачується у вигляді дивідендів, а друга частина реінвестується в підприємство. І перше, і друге належить, насправді, власникам підприємства. Тому при обчисленні вартості власного капіталу необхідно керуватися наступними міркуваннями: вся грошова прибуток підприємства (чистий грошовий потік), що залишилася після сплати кредитору належних йому сум, є плата сукупного власнику за надані інвестиції, а не обмежуватися тільки дивідендними виплатами акціонерам.

Позикові фінансові кошти. Довгостроковий банківський кредит, розміщення облігацій і позички юридичних осіб є традиційними інструментами позикового фінансування.

Сутність лізингу полягає в наступному. Якщо підприємство не має вільних коштів на купівлю обладнання, воно може звернутися в лізингову компанію. Відповідно до укладеного договору лізингова компанія повністю оплачує виробнику (або власнику) устаткування його вартість і здає в оренду підприємству-покупцю з правом викупу (при фінансовому лізингу) наприкінці оренди. Таким чином, підприємство отримує довгострокову позику від лізингової фірми, яка поступово погашається в результаті віднесення платежів по лізингу на собівартість продукції. Лізинг дозволяє підприємству отримати обладнання, почати його експлуатацію, не відволікаючи кошти від обороту. У ринковій економіці використання лізингу складає 25%-30% від загальної суми позикових коштів. Прийняття рішення щодо лізингу базується на співвідношенні величини лізингового платежу з платою за використання довгострокового кредиту, можливістю отримання якого має в своєму розпорядженні підприємство.

Відмінності між власними і позиковими коштами. Основна відмінність між власними і позиковими фінансовими ресурсами полягає в тому, що процентні платежі віднімаються до податків, тобто включаються до валових витрати, в той час як дивіденди виплачуються з прибутку.

Ця обставина служить джерелом додаткової вигоди для підприємства, суть якої пояснюється за допомогою наступного простого прикладу.

Приклад. Підприємство має інвестиційну потребу в $ 2000000 і розташовує двома альтернативами фінансування - випуск звичайних акцій і отримання кредиту. Вартість обох альтернатив становить 20%. Інвестиційний проект незалежно від джерела фінансування приносить дохід $ 8500000, собівартість продукції (без відсоткових платежів) становить $ 5600000.

1.3 Поняття й економічна сутність вартості капіталу

Під вартістю капіталу розуміється дохід, який повинні принести інвестиції для того, щоб вони себе виправдали з точки зору інвестора. Вартість капіталу виражається у вигляді процентної ставки (або частки одиниці) від суми капіталу, вкладеного в який-небудь бізнес, яку варто заплатити інвесторові протягом року за використання його капіталу. Інвестором може бути кредитор, власник (акціонер) підприємства або саме підприємство. В останньому випадку підприємство інвестує власний капітал, який утворився за період, що передує новим капітальним вкладенням і отже належить власникам підприємства. У будь-якому випадку за використання капіталу треба платити і мірою цього платежу виступає вартість капіталу.

Зазвичай вважається, що вартість капіталу - це альтернативна вартість, інакше кажучи доход, який очікують отримати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінній величині ризику. Справді, якщо компанія хоче дістати кошти, то вона повинна забезпечити доход на них як мінімум дорівнює величині доходу, яку можуть принести інвесторам альтернативні можливості вкладення капіталу.

Основна область застосування вартості капіталу - оцінка економічної ефективності інвестицій. Ставка дисконту, яка використовується в методах оцінки ефективності інвестицій, тобто за допомогою якої всі грошові потоки, що з'являються в процесі інвестиційного проекту приводяться до дійсного моменту часу, - це і є вартість капіталу, який вкладається в підприємство. Чому саме вартість капіталу служить ставкою дисконтування? Нагадаємо, що ставка дисконту - це процентна ставка віддачі, яку підприємство передбачає отримати на зароблені в процесі реалізації проекту гроші. Оскільки проект розвертається протягом декількох майбутніх років, підприємство не має твердої впевненості в тому, що воно знайде ефективний спосіб вкладення зароблених грошей. Але воно може вкласти ці гроші у свій власний бізнес і одержати віддачу, як мінімум рівну вартості капіталу. Таким чином, вартість капіталу підприємства - це мінімальна норма прибутковості при вкладенні зароблених у ході реалізації проекту грошей.

На вартість капіталу впливають наступні фактори:

- рівень прибутковості інших інвестицій,

- рівень ризику даного капітального вкладення,

- джерела фінансування.

Розглянемо кожен з факторів окремо. Оскільки вартість капіталу - це альтернативна вартість, тобто дохід, який очікують отримати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінній величині ризику, вартість даного капітального вкладення залежить від поточного рівня процентних ставок на ринку цінних паперів (облігацій і акцій). Якщо підприємство пропонує вкласти інвесторам капітал у більш ризиковану справу, то їм має бути забезпечений більш високий рівень прибутковості. Чим більше величина ризику, присутня в активах компанії, тим більше повинен бути дохід по ним для того, щоб залучити інвестора. Це золоте правило інвестування.

В даний час спостерігається зростання, хоча і дуже незначне, інтересів іноземних інвесторів у підприємства країн колишнього Радянського Союзу. Зрозуміло, що такі капітальні вкладення для іноземного інвестора є дуже ризикованими (принаймні, у порівнянні із вкладеннями в підприємства західних країн). З цієї причини, слідуючи золотому правилу інвестування вартість закордонних капітальних вкладень досить велика - від 20 до 30 відсотків. У той же час вартість подібних капітальних вкладень в підприємства власних країн не перевищує 20%.

Крім цих факторів, на вартість капіталу впливає те, які джерела фінансування є у підприємства. Процентні платежі по позикових джерел розглядаються як валові витрати, тобто входять в собівартість, і тому робить боргові джерела фінансування більш вигідними для підприємства. Але в той же час використання позикових джерел більш ризиковано для підприємств, так як процентні платежі та погашення основної частини боргу необхідно проводити незалежно від результатів реалізації інвестиційного проекту. Прагнучи знизити ризик, підприємство збільшує частку власних залучених коштів (виробляє додаткову емісію акцій). При цьому, стимулюючи інвестора виробляти вкладення у власність, воно змушене обіцяти більш високу віддачу при прямому вкладанні капіталу у власність. Інвестор також усвідомлює, що вкладення у власність підприємства більш ризикований вид інвестицій у порівнянні з кредитною інвестицією, і тому очікує і вимагає більш високу віддачу.

Зазвичай структура капіталу інвестиційного проекту включає:

- власний капітал у вигляді звичайних акцій, накопиченої прибутку за рахунок діяльності підприємства;

- суму коштів, залучених за рахунок продажу привілейованих акцій;

- позиковий капітал у вигляді довгострокового банківського кредиту, випуску облігацій.

Вартість власного капіталу - це грошовий дохід, який хочуть отримати власники звичайних акцій. Розрізняють декілька моделей, кожна з яких базується на використанні інформації, наявної в розпорядженні того, хто оцінює капітал.

1.4 Абсолютна й порівняльна ефективність. Наведені витраті

Розрізняють абсолютну (загальну) і порівняльну (відносну) ефективність.

Абсолютна ефективність застосовується для оцінки та аналізу використаних окремих видів витрат (ресурсів) і ефективності роботи підприємства в цілому.

Показники абсолютної ефективності поділяються на узагальнюючі і приватні (диференційовані).

В основі формування узагальнюючих показників знаходяться дві умови: облік кінцевого результату і відображення сукупної величини витрат або ресурсів. З застосовуваних до цих показників відносяться показники рентабельності: капіталу і продажу. Перший характеризує відношення балансового прибутку (чистого прибутку) до авансованого капіталу. Другий - відношення прибутку від реалізації до вартості реалізованої продукції.

Диференційовані показники характеризують використання якогось одного виду ресурсу (витрат). До них відносяться: фондовіддача і фондомісткість, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, продуктивність праці і трудомісткість. Ці показники визначаються як відношення випуску продукції до окремих видів ресурсів або навпаки ресурсів до випуску продукції. У ринковій економіці ці показники доцільно визначати на основі прибутку.

Показники прибутковості (рентабельності) дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом підприємства його активів. Ефективність роботи менеджменту визначається співвідношенням чистого прибутку, яка визначається різними способами, з сумою активів, використаних для отримання цього прибутку. Дана група показників формується в залежності від фокуса дослідження ефективності. Експертами-та може цікавити ефективності використання оборотних коштів, основних активів, власного капіталу і т.д. Виходячи їх цілей аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чиста, операційна, прибуток до виплати податку) і величина активу або капіталу, які породжують цю прибуток. Надалі, щоб уникнути термінологічного непорозуміння будемо вважати терміни «рентабельність» і «прибутковість» синонімами. Слід зазначити, що в даному контексті ці показники мають сенс англійського слова «returnon ...», що буквально означає «віддача від ...», наприклад, «віддача від використання оборотних коштів». У нашому варіанті це буде звучати як «прибутковість оборотних коштів». Саме з цього показника почнемо аналіз показників рентабельності.

Рентабельність оборотного капіталу ілюструє здатність компанії одержувати прибуток від здійснення основної діяльності, тобто своїх звичайних господарських операцій. Прибуток від основної діяльності виключає елементи прибутку від продажу активів або володіння корпоративними правами інших підприємств. Оскільки оборотні кошти підприємства - це та частина активів, які безпосередньо і практично щодня використовуються в процесі діяльності підприємства, при оцінці ефективності їх використання доцільно зіставити операційний прибуток з середнім значенням оборотних коштів за період. В цьому випадку ми виключаємо з рассмотрения фінансові витрати та податок на прибуток, що є прерогативою всієї комплексної (а не тільки операційної) діяльності підприємства. Розрахунок даного показника здійснюється за формулою

Даний показник сполучається з показником оборотності оборотних активів, рівним відношенню виручки до середньої величини оборотних коштів за період часу і показником прибутковості продажів, який в даному випадку заснований на відношенні величини операційного прибутку (тобто прибутку до виплати відсотків та податку на прибуток, яка не включає прибуток від не основної діяльності).

1.5 Концепція вартості грошей у часі

Інвестиційна математика базується на концепції вартості грошей в часі. В основі цієї концепції лежить наступний основний принцип: «Долар зараз коштує більше, ніж долар, який буде отриманий в майбутньому, наприклад, через рік», так як він може бути інвестований і це принесе додатковий прибуток. Даний принцип є найбільш важливим положенням у всій теорії фінансів та аналізі інвестицій. На цьому принципі заснований підхід до оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.

Даний принцип породжує концепцію оцінки вартості грошей у часі. Суть концепції полягає в тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутковості на грошовому ринку і ринку цінних паперів. В якості норми прибутковості виступає норма позичкового відсотка або прибутковість власників звичайних і привілейованих акцій.

Враховуючи, що інвестування являє собою звичайно тривалий процес, в інвестиційній практиці зазвичай доводиться порівнювати вартість грошей на початку їхнього інвестування з вартістю грошей при їх поверненні у вигляді майбутнього прибутку. У процесі порівняння вартості грошових коштів при їх вкладенні і поверненні прийнято використовувати два основних поняття: справжня (сучасна) вартість грошей і майбутня вартість грошей.

Майбутня вартість грошей являє собою ту суму, в яку перетворяться інвестовані в даний момент грошові кошти через певний період часу з урахуванням певної відсоткової ставки. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язане із процесом нарощення (compounding) початкової вартості, що являє собою поетапне збільшення вкладеної суми шляхом приєднання до первісного її розміру суми процентних платежів. В інвестиційних розрахунках процентна ставка платежів застосовується не тільки як інструмент нарощення вартості грошових коштів, а й як вимірник ступеню прибутковості інвестиційних операцій.

Справжня (сучасна) вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього моменту часу з урахуванням певної відсоткової ставки. Визначення теперішньої вартості грошей пов'язано з процесом дисконтування (discounting), майбутньої вартості, який (процес) являє собою операцію зворотну нарощенню. Дисконтування використовується в багатьох задачах аналізу інвестицій. Типовою в даному випадку є наступна: визначити яку суму треба інвестувати зараз, щоб отримати наприклад, $ 1000 через 5 років.

Таким чином, одну і ту ж суму грошей можна розглядати з двох позицій:

- з позиції її справжньої вартості

- з позиції її майбутньої вартості

Нарощення і дисконтування за допомогою облікової ставки. В деяких випадках в якості бази для оцінки прибутковості фінансового інструмента використовується не сучасне, а майбутнє значення. В цьому випадку норма прибутковості називається обліковою ставкою (а не процентною ставкою). Найбільш поширеною областю застосування облікової ставки є облік векселів. Суть облікової ставки полягає в тому, що дохід інвестора нараховується на суму, що підлягає до сплати в кінці терміну кредитування, а не на початкову суму

Складні відсотки. Складним відсотком називається сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування грошей за умови, що сума нарахованого простого відсотка не виплачується в кінці кожного періоду, а приєднується до суми основного внеску і у наступному платіжному періоді сама приносить дохід.

1.6 Методика й критерії оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням вартості грошей у часі

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на наступних принципах.

1. Оцінка ефективності використання інвестованого капіталу здійснюється шляхом зіставлення грошового потоку (cash flow), який формується в процесі реалізації інвестиційного проекту та вихідної інвестиції. Проект визнається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, які надали капітал.

2. Капітал, що інвестується, так само як і грошові потоки, які генеруються цим капіталом, приводяться до теперішнього часу або до певного розрахункового року (який, як правило, передує початку реалізації проекту).

3. Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків проводиться за різними ставками дисконту, які визначаються в залежності від особливостей інвестиційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховуються структура інвестицій і вартість окремих складових капіталу.

Суть всіх методів оцінки базується на наступній простій схемі: Вихідні інвестиції при реалізації якого-небудь проекту генерують грошовий потік CF1, CF2, ... , CFn. Інвестиції визнаються ефективними, якщо цей потік достатній для:

- повернення вихідної суми капітальних вкладень;

- забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал.

Найбільш поширені такі показники ефективності капітальних вкладень:

- дисконтований термін окупності (DPB).

- чисте сучасне значення інвестиційного проекту (NPV),

- внутрішня норма прибутковості (прибутковості, рентабельності) (IRR),

Дані показники, так само як і відповідні їм методи, використовуються у двох варіантах:

- для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок про те прийняти проект або відхилити,

- для визначення ефективності взаємовиключних один одного проектів (порівняльна ефективність), коли робиться висновок про те, який проект прийняти з декількох альтернативних.

На закінчення розгляду загальних положень технології оцінки ефективності відзначимо два основних допущення, які приймаються при розрахунку показників ефективності, і якою мірою вони відповідають реальній практиці.

1. Потоки грошових коштів відносяться на кінець розрахункового періоду часу. Насправді вони можуть з'являтися в будь-який момент протягом аналізованого року. В рамках розглянутих нижче інвестиційних технологій ми умовно приводимо всі грошові доходи підприємства до кінця відповідного року.

2. Грошові потоки, які генеруються інвестиціями негайно інвестуються в будь-який інший проект, щоб забезпечити додатковий дохід на ці інвестиції. При цьому передбачається, що показник віддачі другого проекту буде, принаймні, таким же, як показник дисконтування аналізованого проекту.

Використовувані допущення, зрозуміло, не повністю відповідають реальному стану справ, однак, враховуючи більшу тривалість проектів в цілому, не призводять до серйозних помилок в оцінці ефективності.

Методи оцінки економічної ефективності діляться на два великі класи: прості методи і методи дисконтування. В основі простих методів оцінки економічної ефективності інвестицій лежить ідея про те, що підприємство може оплачувати інвестиції з свого чистого прибутку і з амортизаційних відрахувань.

Методи дисконтування засновані на порівнянні грошових надходжень у різні моменти часу. Саме процедура дисконтування дозволяє максимально повно врахувати інфляцію, ризики та альтернативну вартість капіталу на різних стадіях проекту.

Методи оцінки економічної ефективності діляться на два великі класи:

- прості методи;

- методи дисконтування.

Прості (статичні) методи. Прості (статичні) методи (або «експрес-методи») дозволяють досить швидко і на підставі простих розрахунків зробити оцінку економічної ефективності. Це дуже корисна інформація, тому що якщо проект відхиляється за простими критеріями, то можна бути майже впевненим у тому, що він буде відхилений і за більш складним.

В основі простих методів оцінки економічної ефективності інвестицій лежить ідея про те, що підприємство може оплачувати інвестиції з свого чистого прибутку і з амортизаційних відрахувань. Походження цих «складових» зрозуміло: чистий прибуток залишається в розпорядженні підприємства, яке саме вирішує, як з цим прибутком надійти; амортизаційні відрахування по своїй суті призначені для інвестицій. У простих методах на підставі таблиці руху грошових коштів і звіту про прибутки і збитки оцінюються проста норма прибутку (ПНП) проекту, його простий термін окупності (ПСО) і точка беззбитковості (ТБ).

Методи дисконтування. Методи дисконтування засновані на порівнянні грошових надходжень у різні моменти часу. Саме процедура дисконтування дозволяє максимально повно врахувати інфляцію, ризики та альтернативну вартість капіталу на різних стадіях проекту.

1.7 Сутність та розходження традиційної схеми визначення критеріїв ефективності та схеми власного капіталу

Традиційна схема розрахунку показників ефективності. Дана схема має наступні особливості: як показник дисконту при оцінці NPV проекту використовується зважена середня вартість капіталу (WACC) проекту, в процесі ухвалення рішення на основі IRR-метода значення внутрішньої норми прибутковості проекту порівнюється з WACC, при прогнозі грошових потоків не враховуються процентні платежі і погашення основної частини кредитної інвестиції.

Амортизація додається до чистого прибутку, оскільки не є грошовим виглядом витрат і включається у валові витрати для цілей встановлення податку на прибуток.

Під «вивільненням робочого капіталу» розуміється об'єм інвестицій в оборотні кошти підприємства, пов'язані із збільшенням дебіторської заборгованості і товарно-матеріальних запасів, які до кінця проекту ліквідовуються, що наводить до додаткового позитивного грошового потоку. Зрозуміло, що цей грошовий потік з'являється лише в останній рік таблиці.

Залишкова вартість устаткування також кваліфікується як позитивний грошовий потік в останній рік проекту, оскільки допускається, що устаткування буде продано за залишковою вартістю або буде використано для цілей іншого проекту.

Додаткові грошові потоки у зв'язку із зміною робочого капіталу з'являються у тому випадку, коли основні статті оборотних коштів підприємства (дебіторська заборгованість і товарно-матеріальні запаси) і короткострокових зобов'язань (кредиторська заборгованість) змінюються в процесі реалізації проекту. Це є, головним чином, наслідком зміни об'єму реалізації підприємства. Дійсно, якщо об'єм реалізації збільшується згідно проекту на 10 відсотків, то пропорційно цьому збільшується дебіторська заборгованість. Наприклад, дебіторська заборгованість підприємства збільшилася протягом року з 50000 грн. до 62000. Це означає, що борг підприємству з боку клієнтів зростає на 12000, тобто підприємство не дополучит 12000 грн. Отже, така зміна кваліфікується, як негативний грошовий потік. Таке ж положення має місце для зміни статті «товарно-матеріальні запаси». Збільшення кредиторської заборгованості, навпаки, відповідає збільшенню грошового потоку.

Виникає природне питання: чому при розрахунку грошового потоку не були враховані процентні платежі і погашення основної частини боргу. Річ у тому, що дисконтування грошових потоків виробляється відповідно до показника дисконту, рівного зваженій середній вартості капіталу (у яку як одна з компонент входить вартість боргу) і всі дисконтовані грошові потоки при визначенні показника NPV порівнюються із загальною сумою інвестицій (у яку як одна з компонент входить кредитна доля сукупності фінансових ресурсів, притягнених для проекту).

Схема власного капіталу. Згідно схемі власного капіталу розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту виробляється при наступних допущеннях:

- як показник дисконту при оцінці NPV проекту використовується вартість власного капіталу проекту, причому як розрахунковий об'єм інвестицій приймаються лише власні інвестиції;

- в процесі ухвалення рішення на основі IRR-метода значення внутрішньої норми прибутковості проекту порівнюється з вартістю власного капіталу;

- при прогнозі грошових потоків враховуються процентні платежі і погашення основної частини кредитної інвестиції.

Розходження традиційної схеми визначення критеріїв ефективності та схеми власного капіталу

Приведені розрахункові схеми наводять зазвичай до однакового результату. Проте другий підхід, що передбачає оцінку ефективності вживання власного капіталу, є більш кращім для кредитного інвестора і гнучкішим.

Насправді, кредитний інвестор в процесі аналізу проекту може спостерігати у вигляді чисельних значень процентні платежі і погашення основної частини боргу в розрахунковій схемі прогнозу грошових потоків. Результуючий грошовий потік він розцінює як елемент гарантії платоспроможності підприємства - якщо підприємство не буде в змозі реалізувати всі свої плани відносно об'ємів реалізації і валових витрат, то це може понизити результуючі грошові потоки, але наявність великих позитивних чистих грошових потоків підвищує упевненість кредитора в тому, що він поверне свої гроші і отримає відсотки, оскільки має вищий пріоритет.

Друга перевага схеми власного капіталу полягає в його більшій гнучкості. Якщо схема обслуговування боргу носить характер істотно неоднакових річних виплат, наприклад, кредитор може надати відстрочення від погашення основної частини боргу на два роки, то традиційна схема не «відчує» цієї особливості, тоді як в рамках схеми власного капіталу це адекватно відіб'ється на результатах оцінки ефективності проекту.

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Відповідно до варіанту курсової роботи приведенні данні в таблиці

Таблиця 0.1 - Варіанти завдання

№ варіанту	2
Тривалість проекту (роки)	5
Обсяг інвестицій (млн. грн.)	40
Інвестиції в основні фонди	45%
Частка власного капіталу	45%
Вартість власного капіталу	29%
Вартість позикового капіталу	23%
Доход в перший рік (млн. грн.)	202.20
Річний темп росту доходу	4%
Прибутковість продажу в перший рік	6.50%
Частка змінних витрат в ціні	74%
Залишкова вартість основних засобів	12%
Коефіцієнт витрати дивідендів	10%

Проаналізуємо як будуть працювати витрачені гроші, тобто яка буде віддача від інвестування авансованої суми коштів у придбанні основних і оборотних коштів. Визначимо інвестиційні потреби

Таблиця 2.1 - Інвестиційні потреби та їхня і їхня структура

Інвестиційні потреби	%	Сума млн. грн.
Вкладення в основні кошти	45	18
Будівництво	24	4,32
Устаткування й механізми	53	9,54
Устаткування й наладжув. устатк.	13	2,34
Ліцензії й технології	6	10,8
Проектні роботи	3	5,4
Навчання персоналу	1	1,8
Вкладення в оборотні кошти	55	22
Загальний обсяг інвестицій	100	40

З наведеної таблиці бачимо, що загальний обсяг інвестицій сягає 40 млн., з них 18 млн. вкладені в основні кошти, а 22 млн. вкладені в оборотні кошти.

Підприємство фінансує проект частково за рахунок власних коштів, і частково за рахунок банківського кредиту.

Таблиця 2.2 - Джерела фінансування і їхня частка

Спосіб фінансування	Частка	Сума, млн. грн.	Вартість капіталу
Власний капітал	45	18	29
Позиковий капітал	55	22	23
Усього	100	40	17,7

WACC= Вкап * ЧВкап + Впоз * ЧВпоз (1-Т) = 45 * 18 + 55 * 22 (1 - 21%) = 17,7 (2.1)

Середньозважена вартість авансованого капіталу дорівнює 17,7

Для складання графіка обслуговування боргу, насамперед величину річної виплати. При розрахунці цієї суми використовуємо прийом дисконтування.

S = (PMT / (1 + i) ^ 1) + (RMT / (1 + i) ^ 2) + … (PMT / (1 + i) ^ n) = 22 / 2,8035 = 7,8473 (2.2)

Таблиця 2.3 - Графік обслуговування боргу, млн. грн.

Рік	1	2	3	4	5
Початковий баланс	22	19,2126	15,7842	11,5672	6,3804
Річна виплата	7,8473	7,8473	7,8473	7,8473	7,8473
Відсотки	5,06	4,4189	3,6303	2,6604	1,4674
Основна частина	7,8473	7,8473	7,8473	7,8473	7,8473
Кінцевий баланс	19,2126	15,7842	11,5672	6,3804	0
тіло	2,7873	3,4284	4,2169	5,1868	6,3798

Визначимо відсотки за формулою:

% = Поч. бал * Поз. кап (2.3)

де, Поч. бал - початковий баланс

Поз. кап - позиковий капітал

Для розрахунку кінцевого балансу необхідно розрахувати тіло за формулою:

Тіло = Річн. випл - % (2.4)

Кінц. Бал. = Поч. бал - тіло (2.5)

Далі розрахуємо прибуток, при розрахунку прибутку в перший рік функціонування проекту як виторг приймаємо величину, наведену у віхідних на них, потім оцінюємо величину змінних витрат у вигляді процентної частки від виторгу. Наступна дія - знаходимо значення амортизаційних відрахувань. Для цілей даної роботи приймаємо лінійну амортизацію

Таблиця 2.4 - Прогноз прибутку, млн. грн.

Рік	1	2	3	4	5
Виторг	202,2	210,288	218,699	227,4478	236,545
Змінні витрати	149,628	155,613	161,837	168,311	175,043
Постійні витрати без амортизації	36,261	37,838	39,478	41,184	42,958
ЕВДІТ	16,311	16,836	17,383	17,952	18,543
Амортизація	3,168	3,168	3,168	3,168	3,168
ЕВІТ	13,143	13,668	14,215	14,784	15,375
Процентні платежі	5,06	4,418	3,630	2,660	1,467
ЕВТ	8,083	9,249	10,585	12,123	13,907
Податок на прибуток	1,697	1,942	2,222	2,545	2,920
Чистий прибуток	6,385	7,307	8,362	9,577	10,987
Виплата дивідендів	0,638	0,730	0,836	0,957	1,098
Прибутковість продажів	0,065	0,065	0,065	0,065	0,065
Постійні витрати	39,429	41,0061	42,646	44,352	46,126

Розрахуємо змінні витрати за формулою:

VC = Вит. * Чvc (2.6)

де, Вит. - виторг

Час - частказміних витрат в ціні

Розрахуємо прибуток за формулою:

П = EBIT / Вит. (2.7)

Розрахуємо прибуток до відсотків та податків за формулою:

EBIT = Вит. * П1рік (2.8)

Розрахуємо Постійні витрати за формулою:

FC = Вит. - VС - EBIT (2.9)

Розрахуємо амортизацію за формулою:

A = Інвойс * (1 - % ост ст.) / 5 (2.10)

де, ІНВос - інвестиції в основні кошти

Розрахуємо прибуток до відсотків та податків та амортизації за формулою:

EBDIT = Вит. - VC - FCбез А (2.11)

де, FCбез А - постійні витрати без амортизації

Розрахуємо прибуток до податків за формулою:

EBT = EBIT - % (2.12)

Розрахуємо чистий прибуток за формулою:

Чприб = EBT - T (2.14)

де, Т - податок на прибуток

Таким чином власне виробнича діяльність підприємства ефективна, так як прибутковість продажів за всі роки не знижувалась.

Відповідно до схеми власного капіталу розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту впроваджується при наступних умовах:

Як показник дисконту при оцінці NPV- проекту використовується вартість власного капіталу, причому, як розрахунковий обсяг інвестицій приймаються тільки власні інвестиції;

В процесі ухвалення рішення на основі IRR - методу значення внутрішньої норми прибутковості проекту порівнюється з вартість власного капіталу;

При прогнозі грошових потоків ураховується процентні платежі і погашення основної частини кредитної інвестиції

Прогноз грошових потоків представлений у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Прогноз грошових потоків, млн. грн.

Рік	0	1	2	3	4	5
Чистий грошовий потік		13,55	13,967	14,3986	14,847	15,315
Дисконтова ний грош. потік		11,017	92,317	77,3759	64,868	54,397
Акумульований грош. потік	-18	-69,83	22,486	99,862	16,473	21,913
коефіц. дисконтування		0,813	0,661	0,5374	0,4369	0,3552

Розрахунок показника NPV проводиться за формулою:

(2.16)

Дане рівняння може бути вирішене за допомогою електронних таблиць EXCEL або фінансового калькулятора.

= 21,913 тис грн.

де INVe - обсяг власних інвестицій

CF1, CFn - чисті грошові потоки

Якщо використовується IRR-метод, то значення показника визначається за допомогою рівняння:

(2.17)

Дане рівняння може бути вирішене за допомогою електронних таблиць EXCEL або фінансового калькулятора.

IRR = 20%

Якщо IRR = 20%, вартість власного капіталу дорівнює 29%. Процент внутрішньої норми прибутковості менше вартості власного капіталу, то можна зробити висновок, що проект не приймається.

ВИСНОВОКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У даній роботі проведені розрахунки економічної ефективності проекту методом чистої дисконтованої вартості, методом внутрішньої ренти, визначено термін окупності.

При розрахунку економічної ефективності інвестиційного проекту методом чистої дисконтованої вартості було отримано значення NPV = 21,913 тис. грн.

При розрахунку економічної ефективності інвестиційного проекту методом внутрішньої ренти було отримано значення IRR = 20%, тобто інвестиція буде мінімально ефективною (NPV=0) при значенні IRR = 20%. Так як IRR < і то NPV < 0, тобто інвестиція є неефективною.

При визначенні усередненого терміну окупності статистичним методом було встановлено, що інвестиція окупається вже на третій рік.

Беручи до уваги всі попередні розрахунки та висновки, можна зробити висновок, що даний проект є недоцільним для реалізації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Савчук В.П. Фінансовий менеджмент підприємства», 2002.

2. Савчук В.П. Оцінка ефективності інвестиційних проектів, 1998.

3. Конспект лекцій з економіки підприємства, 2012.

Размещено на Allbest.ru