Размещено на http://www.allbest.ru/

• Види бюджетів і їх призначення
• 1. Роль і місце бюджету у фінансуванні операційних затрат

бюджет місцевий фінансування

Розподільчі відносини у суспільстві охоплюють всі сторони відтворювального процесу. Основне місце у регулюванні цих відносин відводиться бюджету. Саме через бюджет держава може стимулювати або обмежувати розвиток державності окремих підприємств, організацій, установ, забезпечити збільшення чи зменшення матеріального або культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє життя державного організму. З метою реалізації цих заходів в умовах товарно-грошових відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні відповідні фонди грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Цей розподіл здійснюється при допомозі фінансових відносин, а бюджетні відносини (БВ) є складовою частиною фінансових відносин і вони характеризуються наступними особливостями:

1. Ці відносини є розподільчими;

2. Носієм бюджетних відносин є гроші, тобто ці відносини мають вартісне вираження;

3. Кінцевою метою бюджетних відносин є формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави (ЦФГКД).

Необхідність формування ЦФГКД в умовах товарно-грошових відносин зумовлено необхідністю виконання державою функцій, виражених у Конституції. З метою формування ЦФГКД у відповідності з об'єктивними економічними законами держава через законодавчі акти організує грошові відрахування, пов'язані з цим процесом. Механізм формування цього фонду в ринкових умовах повинен забезпечуватися з урахуванням:

- необхідності певного обсягу грошових коштів для виконання функцій державою;

- стимулювання юридичних та фізичних осіб в процесі виробництва та надання послуг.

Таким чином формування ЦФГКД є об'єктивно необхідним процесом. Враховуючи принцип єдності усіх ланок бюджету. Бюджет можна розглядати:

а) як економічну категорію;

б) як ЦФГКД;

в) як централізовану ланку фінансової системи;

г) як основний фінансовий план країни.

д) як основний юридично-економічний закон країни.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію слід зазначити, що державний бюджет виступає складовою частиною відносин, пов'язаних з розподілом та перерозподілом ВВП і НД з метою формування і використання ЦФГКД. Регулювання бюджетних відносин здійснюється державою у відповідності з економічними законами. В умовах ринкової економіки бюджетні відносини можуть реалізовуватись шляхом різних напрямків розподільчих процесів, а саме:

1. Між окремими сферами матеріального виробництва;

2. Між виробничою та невиробничою сферами;

3. Між окремими адміністративно-територіальними утвореннями;

4. Між окремими ланками бюджетної системи;

5. Між окремими категоріями населення;

6. Між Україною та іншими державами;

7. Між Україною та міжнародними організаціями.

У складі бюджетних відносин можна виділити наступні групи:

I. Грошові відносини, які виникають між підприємствами, організаціями державної форми власності та державою. Ці відносини характеризуються двома потоками:

- з спрямування грошових коштів від підприємств в бюджет шляхом сплати податків та інших платежів;

- з асигнуваннями з бюджету на управління та розвиток виробництва (централізовані капіталовкладення, дотації плановозбитковим галузям і т.д.)

Ці відносини носять умовний характер, оскільки платник податків і утримувач бюджетних асигнувань є держава та суб'єкти господарювання державної форми власності.

ІІ. Грошові відносини держави з підприємствами та організаціями колективної форми власності (та змішаної). Ці відносини відрізняються від попередніх, підприємства вступають у відносини з державою як правило в односторонньому порядку. Ці відносини заключаються у сплаті податків та інших обов'язкових платежів. З бюджету асигнування виділяються цим підприємствам в особливих випадках.

ІІІ. Грошові відносини, які виникають між державою і суб'єктами приватної форми власності. Ці відносини характеризуються одностороннім процесом, тобто сплата податків і платежів в бюджет, асигнування відсутні.

IV. Грошові відносини держави з партіями та іншими організаціями.

V. Грошові відносини, які виникають між державою та населенням носять двохсторонній рух грошових коштів.

VI. Між Україною та іншими державами і міжнародними об'єднаннями з приводу одержання та погашення державних кредитів.

Таким чином, сукупність перерахованих грошових відносин характеризує зміст бюджету як економічної категорії. Бюджет як економічну категорію слід розуміти як частину економічних відносин, які виникають з приводу розподілу і перерозподілу ВВП і НД з метою утворення і використання ЦФГКД.

Розглядаючи місце бюджету в системі грошових фондів, слід відзначити, що бюджетні відносини матеріалізуються у ЦФГКД. Цей фонд характеризують наступними ознаками:

· ним розпоряджається виключно держава;

· держава забезпечує нормативно-правове регулювання процесу формування і використання фонду;

· держава забезпечує строго-цільове використання коштів фонду;

· держава забезпечує мобільність і масштаби формування фонду.

Висновок: бюджет є основою ЦФГКД. Серед ланок фінансової системи бюджет займає центральне місце, саме за допомогою бюджету здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП і НД у всій його повноті. Тобто між галузями матеріального виробництва, між виробничою і невиробничою сферами, між окремими ланками фінансової та бюджетної системи, між окремими категоріями населення.

Бюджет як основний фінансовий план забезпечує мобілізацію усіх грошових коштів, здійснює їх розподіл по основним ланкам.

Державний бюджет України є одним з основних юридично - економічних законів. Він визначає основну спрямованість фінансової політики держави, її зміст та структуру: основи фінансової діяльності держави, порядок формування бюджету держави та використання асигнування бюджету. Всі економічні та юридичні закони в тій чи іншій мірі пов'язані з бюджетом.

Необхідність бюджету обумовлена:

- наявністю товарно-грошових відносин;

- наявністю держави;

- дією об'єктивних економічних законів розвитку суспільства.

2. Види бюджетів і їх призначення

Провідне місце в системі регулювання економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Він є невід'ємною частиною ринкових відносин і одночасно важливим інструментом реалізації державної політики.

Бюджет як одна з ланок фінансової системи відображає виробничі відносини, відтворює відносини розподілу і перерозподілу, опосередковує рух грошової маси.

Бюджетні відносини, що відображають зміст державного бюджету, функціонують у визначених формах - суспільних і організаційних. І саме завдяки організаційним формам стає можливим використання бюджету, як інструменту управління економікою.

Так, організаційними формами функціонування бюджетних відносин є конкретні види бюджетів (державний бюджет, бюджет Автономної Республіки (АР) Крим і місцеві бюджети). Втілюючи внутрішньобюджетні відносини в зазначених формах, держава організовує бюджетні взаємовідносини по централізації бюджетних ресурсів в розпорядження органів влади, які наділені правом представляти інтереси держави і від її імені здійснювати певні функції.

За допомогою організаційних форм держава “вибудовує” внутрішньобюджетні відносини стосовно форм державного і адміністративно-територіальнгого устрою. Сформовані бюджетні взаємовідносини одержують матеріально-речове втілення у відповідних фондах грошових коштів, створюваних у розпорядженні органів державної структури. Впливаючи на процеси формоутворення бюджетних відносин (шляхом зміни принципів, методів, способів формування доходів і видатків, їх регулювання і т.п.), держава коректує встановлені бюджетні взаємовідносини, регулює канали проходження бюджетних потоків, уточнює пропорції розподілу централізованих ресурсів і забезпечує управління внутрішньобюджетними відносинами, а через бюджетні відносини - економічними процесами.

Таким чином, завдяки організаційним формам внутрішньобюджетних відносин стає можливим використання бюджету для забезпечення міжтериторіального розподілу суспільного продукту, регулювання народногосподарських пропорцій, управління економічними процесами на макро- і мікрорівні.

Стосовно визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній літературі немає єдиної точки зору.

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 27.05.97р., активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення.

Контрольна функція бюджету заключається в тому, що при формуванні доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю здіймання різних видів податків, мобілізацією інших джерел доходів, дотриманням встановлених пропорцій між ними, визначенням податкової бази. При витрачанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання за цільовим призначенням. Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом і споживанням сукупного суспільного продукту і національного доходу.

Функція бюджету по забезпеченню існування держави ставить своєю ціллю створення матеріально-фінансової бази функціонування держави, утримання апарату управління країною, законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні, а саме:

формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;

розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;

контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств та організацій, підвідомчих цим органам влади.

Як економічна категорія, місцеві бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм держави сферу економічних відносин суспільства, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначених для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

У відповідності з Законом України “Про бюджетну систему України” від 29.06.95р. бюджетна система нашої держави складається з державного бюджету, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів в Україні відносять: бюджети областей, міст республіканського підпорядкування, міст обласного підпорядкування, міст районого підпорядкування, районів (в містах), сільські та селищні бюджети. Структура бюджетної системи України відображена на рис. 1.

Бюджет АР Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Криму.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним (або консолідованим) бюджетом України. Він використовується для аналізу і визначення економічного і соціального розвитку України.

Бюджети вищого рівня об'єднуються з нижчестоящими певної території з метою аналізу економічного розвитку і мають назву зведених бюджетів; так само державний бюджет об'єднується з бюджетами областей, бюджетом АР Крим та бюджетами міст республіканського підпорядковування (Києва та Севастополя).

Бюджет області - це обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядковування.

Бюджет району об'єднує районний бюджет, бюджети міст районого підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Останні створюються за рішеннями районих, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази.

Рис. 1.1. Структура бюджетної системи України

Держава, як вже зазначалось, використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.

Складна структура місцевих бюджетів України, а також необхідність встановлення раціонального взаємозв'язку між державним і місцевими бюджетами висуває завдання визначення принципів і умов оптимального розподілу доходів між різними ланками бюджетної системи.

Доходи між основними ланками бюджетної системи України розподіляються у відповідності із загальнодержавним законодавством, всередені ланки - у відповідності з рішеннями місцевих органів влади. Головною передумовою розподілу доходів бюджету слугує єдність його доходної бази, яка дозволяє регулювати бюджетні ресурси таким чином, щоб в необхідних випадках надавалась допомога бюджетам, котрі її потребують, і разом з цим здійснювались заходи загальнодержавного значення.

При розподілі доходів приймається до уваги підвідомчість об'єднань, підприємств, організацій. Значній частині місцевих бюджетів України передаються фінансові засоби для забезпечення їх збалансованості. Це досягається шляхом надання вищестоящими бюджетами нижчестоящим бюджетам сум відрахувань від загальнодержавних податків і доходів.

Республіканський бюджет АР Крим, місцеві бюджети України забезпечують фінансування заходів соціального і економічного розвитку відповідних територій або населених пунктів, які здійснюються органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день формувння бюджету АР Крим, місцевих бюджетів регулюється Законами України: “Про бюджетну систему України”, “Про місцеве самоврядування”, законами і декретами України про оподаткування. Слід зазначити, що міжбюджетні відносини в Україні включають такі основні елементи: власні, закріплені та регулюючі доходи, нормативи відрахувань від регулюючих доходів, дотації, субвенції, субсидії, внески до державного бюджету України, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

Тести

Основний фінансовий план держави - це бюджет всіх рівнів

а) так б ) ні

Бюджет України затверджує

а) Міністерство фінансів

б) Державне Казначейство

в) Верховна Рада

г) Кабінети Міністрів

3. Методи фінансового планування

а) метод коефіцієнтів

б) нормативний

в) балансовий

г) немає правильної відповіді

Затверджені Радами бюджети всіх рівнів обов'язкові до публікації

а) Так б) Ні

Список літератури

1. Бабич В .П.,Сало И.В."Государственное управление финансами в рыночной экономике."К:Акад.информатики,1994.

2. Державні фінанси. /Під. ред О.Д.Василика,-К.:Вища школа,1997.

3. Сало I.В."Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку"-К:Наукова думка, 1995.

4. Сало І.В.,Єпіфанов А.Н.'Ъюджет та фінансова політика України",К.Наукова думка, 1997.

5. З.Суторміна В.М.,Федосов В.М."Фінанси зарубіжних корпорацій",-К:Либідь,1993.

6. ФедосовВ.М.,Огородник С.Я."Государственные финансы",-К: Либідь,1991.

7. Финансы/Под.ред Л.А.Дробозиной.-М.: ИНФРАД998.

8. Финансы / Под ред.В.М.Родионовой.- М.:Финансы и статистика, 1998.

9. Финансы / Под ред. Н.Е.Заяц и др.-Минск:Вышейшая школа,1998.

Размещено на Allbest.ru