Обґрунтування економічної ефективності діяльності підприємства

За даними таблиці цього розділу можна зазначити, що неробочі дні - це сума вихідних і святкових днів. При чому до вихідних ми відносимо суботи та неділі, а до святкових - державні календарні свята. Номінальний фонд робочого часу розраховується як різниця календарного фонду робочого часу та неробочих днів.

Планова тривалість роботи одиниць обладнання - це фонд робочого часу з виключенням днів простою.

Знаючи час простою обладнання, можна визначити кількість одиниць обладнання видів А, Б і В (дані розрахунки наведені вище).

Склад і структуру основного фонду охарактеризуємо в наступній таблиці.

Таблиця 1.3 Склад і структура основного капіталу підприємства в момент його створення

Висновок: Після проведених розрахунків виявилося, що підприємство для стабільного функціонування необхідно 1202 735 грн. основних виробничих фондів, з яких 1135265 грн. складає активна частина та 67470 грн. пасивна частина. За даний період одиниця ведучого обладнання буде працювати 187,5 днів. Потреба в основному капіталі підприємства буде складати 1204740грн., що в свою чергу становить 100%, в тому числі основні виробничі фонди становлять 1202735 грн. (99,83%), а також нематеріальні активи 2005 грн. (0,17%). розрахунків виконання першого розділу розрахункової роботи я з'ясувала, що в залежності від ступеня участі у виробничих процесах основні виробничі фонди поділяються на активну і пасивну частини.

Активна частина основних виробничих фондів безпосередньо впливає на процес створення продукції, тобто діє на предмет праці. Активна частина виробничих фондів також визначає виробничу потужність підприємства і її величина впливає на обсяги виробництва продукції або виконаних робіт.

Пасивна частина основних виробничих фондів лише створює сприятливі умови для процесу виробництва. Вона дозволяє зберігати активну частину основних виробничих фондів, поліпшує виробничо-побутові умови працівників. Чим вища питома вага активної частини у структурі основних виробничих фондів, тим ефективніше вони використовуються, тим більші обсяги робіт.

На основі розрахунків виконаних у першому розділі розрахункової роботи можна сказати наступне, що вартість активної частини основних виробничих фонів становить 1135265 грн., а вартість пасивної - 67470 грн. Варто зазначити, що питома вага активної частини основних виробничих фондів є більшою ніж питома вага пасивної частини, завдяки чому збільшується ефективність виробництва.

Розділ 2. Планування поповнення амортизаційного фонду на підприємстві

Основні фонди у процесі виробництва поступово втрачають свою вартість і переносять втрачену вартість на новостворену продукцію чи виконану роботу відповідно втрати споживчої вартості. Цей процес переносу вартості основних фондів на готову продукцію носить назву амортизації основних фондів

Характерною особливістю застосовуваних основних фондів у процесі виробництва є їх відновлення. Для відновлення засобів праці у натуральному виразі необхідне їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється шляхом амортизації. Об'єктом амортизації є всі основні фонди (крім землі). Амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу (фізичного та морального), які включають до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів відокремлюється i накопичується до повної величини, яка в основному відповідає первісній вартості основних фондів. Накопичені амортизаційні відрахування є джерелом відновлення основних фондів. Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно 6алансової вартості об'єкта основних Фондів.

Норма амортизації - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими i спрямованими ха своєчасне відшкодування основних фондів. Під час їх розрахунку дуже важливо правильно визначити термін використання (експлуатації) основних фондiв який установлюється підприємством при зарахуванні об'єктів основних фондів на баланс. Визначаючи цей термін, слід ураховувати такі чинники:

· очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

· фiзичний та моральний знос, що передбачається;

· правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Термін використання (експлуатації) об'єкта основних фондів переглядається в разі зміни очікуваних підприємством економічних вигод від його експлуатації. У такому разі відповідно до нового терміну використання i будуть визначатись норми амортизації об'єкта основних фондів.

Важливими у системі амортизації є методи її нарахування, які дають змогу активно впливати на обсяг амортизаційних відрахувань, ступінь концентрації ресурсів у різні періоди функціонування фондів, що дає змогу динамічно підходити до створення основних фондів, ураховувати вплив чинника часу. Вибір методу амортизації визначається низкою об'єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо. Відомі такі основні методи амортизації.

ІІрямолінiйний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечує рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків. По-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується нерівномірно (простої, поломки, неповне завантаження за зміну) i вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно. По-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування. Це обумовлює дострокове виведення застарілої техніки з експлуатації, а значить, i недоамортизацію цієї техніки.

3битки від недоамортизації відбиваються на результатах діяльності підприємства.

Мeтoдu прискореної амортизації. Ці методи дають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60-70% їх вартості завдяки застосовуваного в цей період підвищених норм амортизації.

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках).

Кумулятивний метод ( метод суми чисел) характеризується також більш високими нормами амортизації в першій половині строку використання i поступовим їх зниженням у другій половині. Норма амортизації тут - величина змінна i розраховується діленням числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумулятивне число, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії (від 1 до 7, якщо строк служби сім років). Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служ6и устаткування. Досвід показує, що застосування методів прискореної амортизації основних фондів зумовлюється їх узгодженістю з конкретним механізмом ринкових відносин. Ці методи слугують для підприємств гарантією від втрат унаслідок знецінення основник фондів, посилюють роль амортизації як джерел нагромадження.

Виробничий метод амортизації ґрунтується на передбаченні, що функціональна корисність основних фондів залежить не від часу, а від результатів їх використання. При цьому термін корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство плану виготовити або надати, використовуючи наявні засоби праці. Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах. Рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів підприємства приймають самостійно.

Підприємство буде застосовувати два методи нарахування на повне відновлення: по пасивній частині основних виробничих фондів - рівномірний (пропорційний) метод, по активній частині основних виробничих фондів - рівномірний прискорений метод з коефіцієнтом збільшення діючих норм амортизаційних відрахувань.

Річну суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення розраховуємо за формулою:

- для пасивної частини основних виробничих фондів:

- для активної частини основних виробничих фондів:

Визначення планової річної величини амортизаційних відрахувань

По основному обладнанню (це обладнання виду А) виконуємо графік накопичення амортизаційних відрахувань на повне відновлення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тр = 100/На = 100/15 = 6,7 років

Тпр = 100/На*Кзб = 100/15*1,3 = 5,1

Висновок: На основі проведених розрахунків ми визначили, планова річна величина амортизаційних відрахувань становить 256540,83 грн., в тому числі активна частина - 1967,95 грн., пасивна частина - 254572,83 грн.. Для накопичення амортизаційних відрахувань на повне відновлення ОВФ при рівномірній амортизації потрібно 7,1 років, при прискореній - 4,5 років.

Розділ 3. Визначення та обгрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі

Оборотний капітал - це частина продуктивного капіталу, яка повністю поглинається у процесі виробництва і переносить свою вартість на свою готову продукцію цілком,протягом одного кругообороту.

До складу оборотного капіталу підприємства відносяться матеріали, оборотні засоби, кошти у поточних розрахунках, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти. Названі елементи оборотного капіталу розташовані в порядку зростаючої ліквідності. Найскладніше перетворити на грошові матеріальні ресурси - для цього треба їх продати. Далі йдуть кошти по розрахунках, які необхідно стягнути з дебіторів, щоб повернути повернути свої гроші та адекватні їм цінності. Короткострокові фінансові вкладення раніше вищенаведених елементів оборотного капіталу перетворюються грошові кошти.

До матеріальних оборотних засобів відносять виробничі запаси, витрати, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, тварини на вирощуванні та відгодівлі, МШП.

Готова продукція становить фактичні витрати на готові до реалізації вироби, що знаходяться на складах та в інших місцях зберігання. Готова продукція і товари, включаючи товари відвантажені, - частина матеріальних оборотних засобів, яка найлегше реалізується, тобто перетворюється у гроші.

Кошти у поточних розрахунках - це заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству.

Короткострокові фінансові вкладення - витрати підприємства на придбання акцій і облігацій на термін до одного року, короткострокові позики в тому числі під векселі, грошові кошти на строкових депозитних рахунках банків, інші фінансові вкладення, інвестовані для одержання доходів у вигляді %, девідентів. Переважно фінансові вкладення короткострокові характеру швидко перетворюються у грошові кошти.

Грошові кошти - сума грошей у касі, на розрахункових, поточних та інших рахунках у банках, грошові перекази, інші наявні грошові кошти, для подальшого обороту.

Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці та оплату праці робочої сили. Оборотний капітал представляє майно для поточного використання в процесі господарської діяльності або яке знаходиться в обороті підприємства не більше як один рік. До оборотного капіталу належать: оборотні фонди, які складаються з виробничих запасів (сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара. Запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети), засобів у виробництві (незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів), та фонди обігу, які складаються з готової продукції грошових коштів та дебіторської заборгованості.

Таблиця 3.1 Потреба підприємства в оборотному капіталі на момент створення підприємства

Діаграма потреби підприємства в основному капіталі на момент створення.

Таблиця 3.2 Визначення потреби підприємства в основних матеріалах

Матеріали передбачається завозити на підприємство три рази на місяць транспортом сторонніх організацій. Потребу в оборотному капіталі підприємства визначаємо на основі методики нормування основних засобів.

1.Визначаємо норму запасу основних матеріалів в днях за формулою:

t _зап. = t _пот. + t _підг. + t _стр.

tзап. =15+1+7,5 = 23,5

t _зап - норма запасу матеріалів даного виду в днях;

t _пот. - поточна норма запасу (час між двома суміжними поставками, в днях);

t _підг - норма підготовчого запасу;

t _страх. - норма страхового запасу, час можливих збоїв.

При визначенні норми запасу використовують наступне співвідношення:

t _пот. = 15 днів

t _підг = 0,85 дня

t _страх = 0,5* t _пот. =7,5 діб

t _зап. = 23,5 діб

2.Визначаємо нормативний запас основних матеріалів в натуральних одиницях виміру. Для цього обсяг витрат матеріалів, метрів за день множимо на норму запасу,днів.

= (30960*23,35)/250=2891,66 м.

3.Визначаємо норматив запасу по основних матеріалах:

(грн.)

2891,66*16,8=48579,89( грн.)

4.Норматив запасу по додаткових матеріалах становитиме:

(грн.)

Зд =48579,89*0,25=12144,97(грн).

Отже, виробничі запаси становитимуть:

=48579,89+12144,97=60724,84(грн).

.

Вартість МШП складає 19 % від вартості виробничих запасів для виготовлення річного обсягу продукції.

В _мшп = (грн)

Вмшп=60724,84*0,19=11537,72(грн).

Висновок: Потреби підприємства на момент свого створення в оборотному капіталі складає 72762,56 грн. Річна потреба в основних матеріалах буде складати 30960м.

Розділ 4. Розрахунок потреби підприємства в трудових ресурсах

Трудові ресурси - це наявне працездатне населення (чоловіки від 16)

Трудові ресурси - це частина працездатного населення. Що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Трудові ресурси бувають та реальні та потенційні.

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Потреба підприємства в робітниках складається з робітників, що обслуговують обладнання виду А, Б, В, слюсарях-ремонтниках і водіях.

Робітники, які обслуговують обладнання, оплачуються відрядно, а слюсарі-ремонтники - погодинно. Потреба в слюсарях-ремонтниках визначається виходячи з нормативу обслуговування.

Потребу в робітниках, які обслуговують обладнання визначаємо в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Розрахунок потреби в робітниках

Таблиця 4.2 Баланс робочого часу у розрахунку на одного робітника на плановий період 2008

Висновки

Метою даної розрахункової роботи було отримання практичних та теоретичних знань з дисципліни «Економіка підприємства», а також дослідження макроекономічної ситуації в Україні.

Підчас виконання розрахункової роботи я описав стан економіки України, а саме, які проблеми повставали в Україні на шляху побудови в ній ринкових відносин.

На першому етапі я визначила 4085940 потребу підприємства в основному капіталі.

Звісно, що для здійснення підприємницької діяльності необхідно мати певний стартовий капітал. Я визначила, що потреба підприємства в основному капіталі становить 4065430 грн.

На другому етапі я визначив величину амортизаційних відрахувань разом вони склали -638695 грн. Це свідчить про значний знос основних фондів, тому для нормального функціонування підприємство буде застосовувати два методи нарахування амортизації на повне відновлення - рівномірний (пропорційний) і рівномірний прискорений.

На третьому етапі я визначив потребу підприємства в оборотному капіталі. Всього потреба в оборотному капіталі становить - 67096,6грн.

А на четвертому етапі я визначала потребу підприємства в трудових ресурсах., яка становить - 40. Після чого було складено штатний розклад підприємства.

Список літератури

1. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості./ Діло. - 1996. - №78. - 86.

2. Скворцов Н.Н. “Как разработать бизнес-план предприятия?” (практическое руководство для бизнесменов). - К., 1994.

3. Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства. - Навчальний посібник.- Рівне, РДТУ, 1999.- 247с.

4. Козлюк В.В. Конспект лекцій з економіки підприємства.

5. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка підприємства” (067-143). / Укладач Н.А.Гонтаренко. - Рівне: РДТУ, 1997/.

6. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка підприємства” (067-174). /Упорядник В.В.Козлюк. - Рівне: РДТУ,1999. - 24с./.

Размещено на Allbest.ru