Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди по експорту поліамідних волокон

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

хімічний волокно зовнішньоекономічний упаковка

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон`юктиві та правовому середовищі країни.

Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожною країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть у майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль як від окремих підприємств, так і від держави в цілому, від чого, зрештою, буле залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки.

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються в Україні сьогодні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, а й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.

Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається насамперед ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в цьому разі не є винятком. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної діяльності.

Розвиток українського ринку проходило цілком звичайним шляхом. На перших порах гроші зароблялися на продажі дорогих автомобілів і вишуканих імпортних меблів, з часом - на будматеріалах і сантехніці. Та по мірі того, як задовольняється попит обмеженого кругу людей, які могли придбати такі товари, бізнес наштовхувався на стіну відсутності попиту. Тому він був вимушений поступово переходити на продукти, які потрібні всім і кожний день.

Метою даної курсової роботи є обґрунтування зовнішньоекономічної угоди по експорту поліамідних волокон, отримання та закріплення знань щодо етапів підготовки та укладання зовнішньоекономічної імпортної операції - поставки поліамідних волокон.

Загальна характеристика поліамідних волокон

Виробництво хімічних волокон належить до найбільш перспективної і швидкорозвиненої галузі хімічної промисловості. За останні роки надзвичайно поширився асортимент текстильної сировини з хімічних волокнистих матеріалів, покращала їх якість. На долю хімічних волокон припадає понад 50 % від усього світового виробництва текстильних волокон.

Поліамідні волокна. Поліамідами називаються продукти полімеризації амінокислот, лактамів амінокислот, а також продукти поліконденсації діамінів з дікарбоновими кислотами. Макромолекули поліамідів складаються з метиленових ланцюгів, об'єднаних пептидними групами.

Для позначення окремих поліамідних волокон запропоновано нумерацію, згідно з якою кожному поліаміду привласнюється номер. Значення цього номера відповідає кількості атомів вуглецю, що входять до початкових продуктів.

Поліамідні волокна, що отримуються шляхом полімеризації амінокислот і їх похідних (зазвичай лактамів), позначають однією цифрою.

Поліаміди, отримані з дікарбонових кислот і діамінів, позначають двома індексами. Перший з них відповідає кількості атомів вуглецю в діаміні, другий - в дікарбоновій кислоті. Індекси пишуть злито.

Прикладом можуть бути такі поліамідні волокна:

- поліамід 6 (капрон, перлон, силон, дарлон, дедерон, капролан, полан, фрилан і т. д.);

- поліамід 7 (енант, нейлон 7);

- поліамід 9 (пеларгон);

- поліамід 11 (нейлон 11, рильсан, ундекан);

- поліамід 66 (анід, нейлон, амілан, дарил та ін.);

- поліамід 610 (нейлон 610).

Мають застосування деякі волокна на основі суполімерів поліамідів. До них, наприклад, зараховують ветрелон.

Вітчизняна промисловість з поліамідних волокон випускає капрон, анід і енант та ін.

Поліамідні волокна формуються з розплавів шляхом продавлювання через отвори - фільєри.

Поліамідні волокна мають здатність плавитися. Температура їх плавлення залежить від довжини метиленового ланцюжка макромолекул поліаміду.

Не дивлячись на велику хімічну інертність, поліамідні волокна гідролізуються мінеральними кислотами, розчиняються у фенолі, мурашиній кислоті. На поперечних зрізах поліамідні волокна мають круглу форму.

Поліамідні волокна використовують для виробництва побутових виробів (панчіх, білизни, сорочок, костюмів, плащів, тканин, що імітують хутро, платтяних тканин тощо) і з технічною метою: для виготовлення шинного корду, канатів, хірургічних ниток, парашутних тканин, оббивних матеріалів.

Програма підготовки угоди

Міжнародна практика експортно-імпортних договорів передбачає здійснення певних видів комерційної діяльності, яка складається з етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання і здійснюються операції, пов'язані з оформленням, відправкою й обробкою документації, необхідної для виконання договору.

Для підвищення ефективності процесу підготовки угоди складемо план дій, який забезпечить узгодженість при підготовці угоди та повноти її проведення.

Програма підготовки даної експортної угоди передбачає наступні етапи:

1. Дослідження внутрішнього та закордонного ринків. Для цього проведемо маркетингове дослідження, яке передбачає вивчення попиту на поліамідні волокна (ємкість ринку, вимоги споживачів до товару, аналіз перспектив розвитку ринку хімічних волокон), вивчення пропозиції хімволокон на ринку (виробництво товару на місцевому ринку, аналіз можливостей збільшення пропозиції за рахунок експорту та імпорту, аналіз перспектив розвитку виробництва, оцінка діяльності конкурентів), характеристика умов роботи на ринку поліамідних волокон (форми збуту, умови поставки товару, законодавчі та нормативні вимоги). Для вивчення ринку застосуємо два методи: кабінетний - полягає в тому, що службовці фірми обробляють велику кількість матеріалу, аналізуючи бюлетні дані засобів масової інформації. Та метод безпосереднього вивчення ринку (командирування спеціалістів) - суть цього методу полягає в тому що, на потенційні ринки посилаються спеціальні експерти, які отримують потрібну їм інформацію безпосередньо на місці, де і встановлюються перші контакти продавців з покупцем.

Цей етап, в залежності від певних умов, триватиме від 1 до 5 днів.

2. Визначення можливих потенційних партнерів. Для пошуку ділового партнера ми обираємо довідники про суб'єктів діяльності на ринку хімічних волокон. У виборі можливого контрагенту допомагають різноманітні довідники, фірмові каталоги, рекламні видання, річні звіти, матеріали спеціалізованих інформаційних компаній і організацій, довідки банків, матеріали періодичної преси, в яких дається інформація про різні заводи. Звертаємося до торгового представництва компаній за допомогою телефонного зв'язку, використовуємо глобальну електронну мережу. Цей етап може зайняти від 4 до 14 днів.

3. Налагодження ділового контакту із закордонними партнерами. Для встановлення ділового контакту використовують такі методи як: використання засобів телефонного зв'язку, глобальної електронної мережі INTERNET, поштові відправлення.

Якщо імпортери зацікавлені в продажі товару, то обравши можливого партнера, краще всього вступати в контакт з ним, направивши на його адресу запит, основною задачею якого є отримання комерційної пропозиції. Найкраще відсилати запити не одній фірмі, а відразу декільком. Це робиться для того щоб отримати відразу кілька комерційних пропозицій, а вже потім обрати для себе найбільш вигідного партнера. Цей етап може зайняти від 5 до 15 днів.

4. Аналіз конкурентних пропозицій. У процесі встановлення контактів із потенційними партнерами від них одержуються конкурентні матеріали, які ми порівнюємо та визначаємо найбільш вигідні умови здійснення угоди для нас. Цей етап може тривати від 1 до 2 днів.

5. Узгодження головних умов та укладання угоди. Відповідно до чинного законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України можуть укладатися зовнішньоекономічні угоди тільки в письмовій формі з використанням контракту. Цей етап може тривати від 1 до 3 днів.

Аналіз внутрішнього ринку поліамідних волокон в Україні

В загальному світовому об'ємі хімічні волокна займають другу позицію і хоча збільшення випуску незначне, але все таки 17,9% світового об'єму говорить про досить добрі характеристики (у широкому спектрі застосування) цих волокон. Експерти прогнозували випуск поліамидних волокон в 2000 р. на рівні 5 млн. тонн, недооцінюючи міру конкуренції з поліефірними волокнами на ринку одягу та інших галузей технічного призначення. Проте, цей вид волокон має досить високий попит для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, килимів, шинного корду.

Відповідно до напрямів використання поліамідна продукція випускається у вигляді штапельного волокна (17,5 - 18,5 % від загального випуску) і ниток (текстильних, килимових, технічних).

У світовому виробництві ниток співвідношення текстильних, килимових і технічних нині складає 45:25:30 (у 1985 році воно було 60:20:20).

Потужності по поліамідним ниткам у світі складають нині 4,75 млн. тонн, і регіонально розміщені в наступному співвідношенні (рис.3.1) :

Розподіл світової потужності виробництва поліамідних волокон

Рис.

Приблизно 1,5 млн. тонн складають потужності по технічних нитках. Переважний розвиток вони отримали в Східній Європі, яка займає 34% світових потужностей, і в Азії - 23%. У країнах з розвиненою промисловістю потужності з поліамідних технічних волокон значно нижче, оскільки в цих регіонах активно розвивалися поліефірне технічне виробництво. Частка США у світових потужностях з поліамідних технічних волокон складає 16%, Японії - 10% і Західної Європи - 8%. У 2000 році потужності по цьому виду поліамідних ниток у світі збільшилися на 17%, причому тільки за рахунок азіатського регіону (Китаю, Тайваню, Кореї, Індії, Індонезії, Таїланду) і в 1,5 рази перевищують потужності з поліефірних технічних волокнах.

Приблизно 60% світового споживання поліамідних технічних ниток використовується у виробництві шинного корду. У цій області він має серйозну конкуренцію з боку інших видів технічних ниток.

Відмінності в споживанні поліамідного корду пояснюються не лише вимогами до експлуатаційних показників, але й історичними традиціями, специфікою розвитку автомобільного транспорту, кліматичними умовами, облаштуванням дорожнього полотна. Загальновизнано, що поліамідний корд має переваги перед іншими видами шинного корду у виробництві вантажних автомобілів з високою прохідністю в умовах бездоріжжя.

Об'єм випущеної товарної продукції в 2008 році в порівняних цінах досяг 140% від рівня 2007 року. Експорт складає 67% від загального обсягу збуту, з них 8,5% - це експорт в далекі країни.

Усього продукція ВАТ «Чернігівське Хімволокно» експортується в 19 країн. Розширенню експорту сприяє впровадження сучасного устаткування. Наприклад, вироблювана на новій лінії технічна нитка в повному об'ємі йде за кордон - 500-550 тонн щомісячно за ціною 4,1 USD за 1 кг. Основними споживачами є країни СНД.

Усередині України також є досить великі замовники. Це в першу чергу Росава.

За останні три роки приблизно на 50% оновився асортимент продукції, що виготовляється. З метою підвищення конкурентоспроможності виробів освоєно виробництво гранульованого поліаміду-6, високоміцних технічних ниток, конструкційних інженерних пластиків на основі поліаміду-6, що дозволило значно розширити асортимент продукції, що випускалася. Впроваджено в дію виробництво високоміцного корду, що дозволило, у свою чергу, поліпшити якість шин комбінату Росава, який є основним споживачем цієї продукції.

Отже, в Україні головним виробником поліаміду-6 та поліаміду-66 є - Відкрите Акціонерне Товариство «Чернігівське Хімволокно». Зараз це єдине підприємство, яке випускає такий товар. Інші аналогічні підприємства в Україні зупинені. Потужності вироблення ПА-6 та ПА-66 - 6 - 80 т/міс, 66 - 50 т/міс. Зараз підприємство має на меті вдосконалення виробництва, в результаті якого обсяги виробництва мають зрости до 200 т/міс.

Вміст українського ринку по ПА-6 - до 180 т/міс, ПА-66 - 20-30 т/міс.

Характеристика умов експорту товару

Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції суттєво залежить від визначених правил та обмежень, встановлених державами для відповідних операції. Тому дуже важливим, а інколи і вирішальним на етапі розгляду зовнішньоекономічних угод є операція визначення існуючих умов та обмежень в здійсненні експортних операцій.

Об'єктом угоди є поліамідні волокна, а саме поліамід-6 та поліамід-66, який за Українською кваліфікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), має код 3908 10 00 90.

Відомо, що будь-яка держава обов'язково визначає певні правила та вимоги до здійснення зовнішньоекономічних операцій певного виду. При цьому можуть застосовуватись різноманітні методи регулювання, які можна розподілити на наступні групи :

1.Нетарифні методи, до яких відносяться :

- кількісні та валютні обмеження (квотування, ліцензування, «добровільні» обмеження експорту, заборони) - не застосовуються;

- порядок митного оформлення товару та інші адміністративні формальності - застосовуються;

- вимоги до товару, що експортується (по якості, можливому забрудненню навколишньої території) - застосовуються;

- фінансові методи нетарифного регулювання експорту (антидемпінгове або компенсаційне мито, авансова виплата мита та податків) - не застосовуються;

2. Тарифне регулювання експортних операцій (розмір ставок мита, їх диференціація, порядок сплати, пільги) - не застосовується.

3. Засоби стимулювання експорту товару - не застосовується.

4. Міжнародні договори та угоди (наприклад, про вільну торгівлю, уникнення подвійного оподаткування) - тільки при імпорті.

Визначення країни-імпортера

Можливими країнами-споживачами даного товару, поліаміду-6 та поліаміду-66, можуть бути Росія, Білорусь, Україна та інші країни,які потребують саме цей поліамід для виробництва.

Вимоги можливих споживачів до поліаміду-6 та поліаміду-66 - технічні характеристики товару такі як: в'язкість, температура плавлення, вміст низькомолекулярних сполук інорідних сполук.

За країну-імпортера обираємо Росію. Тому що саме там не вистачає власного обсягу виробництва даного товару. Росія з давніх-давен є торговим партнером. Вигідне географічне розташування, давні партнерські зв'язки, а єдина мова спілкування - російська, великий рівень збуту товару - це основні фактори вибору Росії як вигідного торгового партнера.

Оферта розміщена в додатку курсової роботи.

Обґрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару

Оскільки об'єкти угод, які розглядаються в даній курсовій роботі, є матеріальними товарами, то суттєвою умовою підготовки зовнішньоекономічної операції є визначення доцільної схеми транспортування.

Доставка поліаміду-6 може здійснюватись різними видами транспорту та їх комбінаціями, окрім трубопровідного транспорту.

Для перевезення поліаміду-6 розглянемо такі два варіанти організації доставки вантажу: пряме автомобільне сполучення і змішане залізнично-автомобільне сполучення.

Проаналізуємо пряме автомобільне сполучення.

Вантажний автотранспорт постійно збільшує свою частку в міжнародних перевезеннях. Цей вид перевезень надзвичайно гнучкий щодо маршрутів і графіків руху. Вантажівки в змозі перевозити товар «від дверей до дверей». Позбавляючи відправника зайвих перевезень. Вантажівки - рентабельний вид транспорту. Коли йде мова про перевезення на невеликі відстані дорогих товарів. У багатьох випадках автотранспортні тарифи конкурентні порівняно з тарифами залізниць, але при цьому вантажівки звичайно забезпечують більш високу оперативність послуг, що надаються.

Якщо вантаж має бути завантажений на кілька транспортних засобів, то складається стільки накладних скільки в нас транспортних засобів.

До переваг автомобільного виду транспорту можна віднести: високу маневреність; здатність доставляти вантаж безпосередньо від вантажовідправника (ВВ) до вантажоотримувача (ВО) без перевантаження на інші види транспорту; досить велика різновидність типу рухомого складу; дешевизна доставки та перевезень вантажів на короткі та середні відстані.

Недоліками можна вважати: невелика вантажопід'ємність однієї одиниці; досить значні витрати на його виготовлення; висока середня собівартість перевезень.

На автомобільному транспорті на відміну від інших видів транспорту не вантажовласник доставляє вантаж до місця навантаження, а саме перевізник подає транспортні засоби під навантаження. Тим самим транспортний процес починається не на пункті відправлення, а на території вантажовласника, тому потрібне оперативне узгодження діяльності всіх зацікавлених осіб.

На залізничний транспорт припадає майже чверть загального обсягу світової зовнішньої торгівлі. Залізниці є найбільш рентабельним видом транспорту для перевезення вагонних партій вантажу навалом - кам'яного вугілля, руди, піску, сільськогосподарської продукції, лісоматеріалів - на далекі відстані.

До переваг цього виду транспорту належить низька вартість перевезення (друга після найдешевшого водного транспорту), доступність для перевізників, учасників ЗЕД. За перевізною спроможністю залізничний транспорт посідає друге місце після водного, що свідчить про його значимість. Залізничний транспорт здатний перевозити великогабаритні вантажі, продукцію видобувної промисловості та інші найрізноманітніші вантажі. До переваг також можна віднести безперебійність та рівномірність перевезень по сезонах року та доби.

До недоліків можна віднести недостатню надійність, це особливо актуально для нашої країни, з огляду на зношені залізничні колії та рухомий склад. Цілком зрозуміло, що низька швидкість перевезення є природним недоліком цього виду транспорту.

Основним документом, що оформлює перевезення товарів залізницею з країни в країну, є залізнична накладна. Вона виконує функції договору про перевезення, товаророзпорядчого документа та підтвердження про прийом вантажу до перевезення. Цей документ не є зворотнім.

Транспортування поліаміду буде здійснюватись автомобільним видом транспорту, тому що термін доставки є меншим в порівнянні з залізничним; і як вже зазначалось залізничні колії і рухомий склад на сьогодні є досить зношеним.

Доставка автомобільним видом транспорту при умові доставки до 1500 км та до 20 т вантажу складає - 4-6 діб.

Доставка залізничним видом транспорту складає до 30 діб, при будь-якій кількості вантажу.

Серед перевізників, що займаються міжнародними рейсами між обраними пунктами лідерами є:

1) «СПД Коломієць» м. Чернігів, просп. Перемоги, 42, пропонує перевезення за ціною 0,7 € за 1 км навантаженого пробігу;

2) «Астра», м Чернігів, вул. Мстиславська, 23, пропонує перевезення за ціною 0,8 € за 1 км навантаженого пробігу;

Оберемо більш вигідний варіант і укладемо угоду на перевезення вантажу з фірмою «СПД Коломієць».

Доставляємо вантаж у місто Митіщі( 700 км).

ПА 6 та ПА 66 упаковуємо в поліетиленові мішки по 30 кг.

Базисною умовою поставки поліаміду Інкотермс - 2000 обрано СІР - Митіщі - ПЕРЕВЕЗЕННЯ І СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНІ ДО… (місце призначення зазначене) [CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (NAMED PLACE OF DESTINATION) СІР]

"Перевезення і страхування оплачені до ..." означає, що продавець має такі ж зобов'язання, як у випадку умови СРТ, тобто продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, але додатково він повинен забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця в зв'язку із загибеллю або пошкодженням товару при перевезенні. Продавець укладає Договір страхування і сплачує страховий внесок.

Покупець повинен мати на вазі, що у відповідності з умовою СІР продавець повинен отримати страховку тільки на мінімальне покриття. Термін СІР вимагає, щоб продавець здійснив очистку товарів від мита на експорт. Цей термін можна використовувати для будь-якого виду перевезення, включаючи перевезення різними видами транспорту.

А. Продавець зобов'язаний.

А.1. Поставка товару відповідно до договору. Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне електронне повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності, потрібні для вивозу товару.

А.З. Договір перевезення і страхування.

Договір перевезення. Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару до погодженого пункту в зазначеному місці призначення за звичайно прийнятим напрямом і звичайним способом. Якщо пункт не погоджений або не визначений практикою, то продавець може вибрати такий пункт у зазначеному місці призначення, який найбільше відповідає його цілям.

Договір страхування. За свій рахунок одержати страхування карго, як застережено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, яка підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцю страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності.

Страхування повинно бути проведеним у страхувачів або в страхових компаніях, що користуються доброю репутацією, і, при неможливості дійти згоди про протилежне, відповідати мінімальному покриттю "Застережень про страхування вантажів Об'єднання лондонських страхувачів" або будь-якому іншому подібному збірнику умов. Тривалість страхового покриття повинна відповідати пунктам Б.5 і Б.4. На вимогу покупця продавець повинен забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків, заколотів і громадянських безпорядків. Мінімальне страхування повинно покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 % (тобто 110 %) і повинно бути забезпеченим у валюті договору.

А.4. Поставка. Поставити товар на зберігання перевізнику або, якщо е наступні перевізники, то першому з них для перевезення в зазначене місце призначення в погоджений день або період, передбачений договором.

А.5. Перехід ризиків. У відповідності з положенням пункту Б.5 нести в"¹ ризики загибелі або пошкодження товару до моменту, коли він поставлений У відповідності з пунктом А.4.

А.6. Поділ витрат. У відповідності з положеннями пункту Б.6:

- нести всі витрати по товару до того часу, коли він доставлений у відповідності з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші витрати, викликані пунктом А.З, в тому числі вартість навантаження товарів на борт і будь-які збори по розвантаженню в порту розвантаження, які можуть стягатися судноплавними лініями при укладанні договору перевезення;

- оплатити витрати, пов'язані з митними формальностями, необхідними для вивозу, а також усі мита, податки та інші офіційні збори, що виплачуються при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця. Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений у відповідності з пунктом А.4, а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, що звичайно потрібні для прийняття товару.

А.8. Доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. Надати покупцю за рахунок продавця, якщо це прийнято, звичайний транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський подорожній лист, що не передається; документ для транспортування по внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнична транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний транспортний документ). Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв'язок у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування. Нести витрати, викликані перевіркою товару (наприклад, перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити товар у відповідності з пунктом А.4. За свій рахунок забезпечити упаковку (за винятком випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти товар, що є предметом договору, без упаковки), що потрібна для перевезення товару. Упаковка повинна мати відповідне маркування.

ПА 6 та ПА 66 упаковуємо в поліетиленові мішки по 30 кг.

А.10. Інші зобов'язання. На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, уповні посприяти йому в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), виданих у країні відвантаження або переданих у цю країну й (або) країну походження товару, які можуть бути потрібними покупцю для ввозу товару, а в необхідному випадку - для транзитного перевезення через треті країни.

Б. Покупець зобов'язаний.

Б.1. Сплата ціни. Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по ввозу товару, а в необхідному випадку - для транзитного перевезення через треті країни.

Б.З. Договір перевезення. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки. Прийняти поставку товару з моменту, коли він поставлений у відповідності з пунктом А.4, і одержати його від перевізника в погодженому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків. Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він поставлений у відповідності з пунктом А.4. Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести всі ризики по товару, починаючи з погодженої дати або закінчення застереженого строку, призначеного для поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат. У відповідності з положеннями пункту А.З нести всі витрати по товару з моменту, коли він був поставлений згідно з пунктом А.4 і, якщо такі витрати і збори не були включені у фрахт або понесені продавцем при укладанні договору перевезення, у відповідності з пунктом А.З, нести всі витрати і збори по товару, що знаходиться в дорозі, до його прибуття в погоджене місце призначення, а також витрати по розвантаженню. Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести викликані цим додаткові витрати за товари, починаючи з погодженої дати або дати закінчення строку, призначеного для відправлення, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, то виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що предметом даного договору. Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, що сплачую при ввозі товару і в необхідному випадку - для його транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця. У випадку, якщо продавець має право визначати час відправлення й (або) місце призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про це.

Б.8. Доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. Прийняти транспортний документ згідно з пунктом 1.8, якщо він відповідає договору.

Б.9. Перевірка товару. Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни експорту.

Б.10. Інші зобов'язання. Сплатити всі витрати і збори, пов'язані з одержанням документів, або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих І пункті А.10, і відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні допомоги у відповідності з цим пунктом. Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу одержання страховки.

Таблиця. Розподіл обов'язків та витрат між учасниками зовнішньоторгівельної операції згідно умов Інкотермс-2000 - СІР-Митіщі

Е - зобов'язання несе продавець ( експортер).

І - зобов'язання несе покупець ( імпортер).

Вимоги до упаковки і маркування товару

Упаковка - це оболонка, у якій міститься товар. Вона включає тару, етикетку, вкладиш та маркірування і залежно від цілей товарної та комунікаційної політики виконує такі функції:

- збереження товару і захисту його при транспортуванні;

- забезпечення зручності транспортування і використання;

- інформаційну;

- рекламну;

- комунікаційну - демонструє марку, склад, напрямок використання;

- сегментації ринку - може спеціально розроблятися для різних сегментів ринку;

- облік товару;

- оптимізації завантаження рухомого складу транспорту.

ПА 6 та ПА 66 упаковуємо в поліетиленові мішки по 30 кг.

Охарактеризувати внутрішню і зовнішню упаковку поліаміду

Визначити національне маркування товару

Фінансові умови розрахунків за угодою

Основним кроком при підписанні зовнішньоекономічної угоди є обговорення умов фінансових розрахунків за поставлений товар. Оскільки кожна валюта має різний рівень стабільності, то ціну товару, особливо при довгострокових угодах доцільніше обирати у найбільш стійкій світовій валюті. В такий спосіб як експортер, так і імпортер зменшує ризики, пов'язані зі зниженням фактичної ціни товару через коливання курсу обраної валюти.

Основними елементами умов фінансових розрахунків є:

валюта ціни та валюта платежу;

контрактна ціна товару;

загальна контрактна вартість партії товару;

форма розрахунків по зовнішньоекономічному контракту;

термін виконання розрахунків.

Валюта ціни - це валюта, в якій визначається ціна товару в контракті. Валюта платежу - це валюта, в якій покупець буде здійснювати платежі за контрактом.

Для формування контрактної ціни товару треба вибрати одиницю виміру товару, метод фіксації ціни, врахувати прийняту базисну умову поставки товару, врахувати цінову ситуацію на світових ринках.

Виходячи із особливостей товару, ситуації на ринку, тривалості угоди можливо обрати один з наступних методів фіксації ціни:

- тверда (фіксована) ціна встановлюється остаточно при підписанні угоди. Використовують коли угода здійснюється протягом короткого періоду часу, або ціна на товар не буде змінюватися протягом здійснення угоди;

- ціна з наступною фіксацією встановлюється у визначений за контрактом час. Використовується у випадку суттєвого коливання цін на товар;

рухома ціна зафіксована в контракті, але може переглядатися в разі зміни умов, вказаних у контракті;

змінна ціна визначається в момент виконання контракту, шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбулися з моменту підписання контракту.

Оскільки ситуація на ринку є більш менш стабільною, а термін виконання угоди незначний тому доцільно обрати тверду ціну.

Валюта ціни - російський рубль (RUB).

Валюта платежу - російський рубль (RUB).

Одиниця виміру - кг.

Партія товару - 100 кг.

Визначимо контрактну ціну партії вантажу виходячи з обраної умови поставки вантажу.

,

Таблиця.

	контрактна ціна товару за i-тої базисної умови Інкотермс;
	витрати експортера на придбання, або собівартість виробництва одиниці товару;
	витрати експортера у зв'язку із здійсненням k-того виду зобов'язання відповідно до i-тої базисної умови Інкотермс;
	запланований прибуток у ціні товару, %.

За обраної умови поставки СІР-Митіщі експортер несе наступні витрати:

витрати на пакування;

витрати на доставку вантажу основному перевізнику;

вартість навантажувальних робіт;

оплата експортних митних формальностей;

оплата основного перевезення;

Страхування основного перевезення.

Контрактна ціна товару за базисною умовою поставки СІР-Митіщі 110 RUB за 1 кг.

Контрактна вартість товару становить:

Вк = Цв * n;

де Ц_в - ціна виробника за одиницю товару;

n - кількість товару.

Оскільки Ц_в = 110 RUB за кг, то

В_к = 110*100 = 11000 (RUB)

Основними формами проведення розрахунків у практиці міжнародної торгівлі товарами є наступні:

авансова

акредитована

інкасова

за відкритим рахунком

Авансова - авансовий платіж є найбільш вигідною формою платежів для експортерів товару і найменш вигідним для імпортерів. Він передбачає виплату покупцем узгоджених у контракті сум до передачі документації і самого товару у розпорядження покупця, а найчастіше - під час і навіть до початку виконання замовлення. Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, з іншого боку, забезпечує виконання зобов'язань, узятих імпортером за контрактом, і, якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від прийняття замовленого товару, експортер може використовувати аванс для відшкодування своїх збитків. Аванс може бути наданий у грошовій (% від контрактної вартості товару) і товарних (сировина, комплектуючі) формах. Звичайно покупець, виплачуючи аванс, вимагає від продавця банківської гарантії, на випадок якщо експортер не виконає умов замовлення. Або у контракті обмовляється, що у випадку невиконання експортером своїх контрактних зобов'язань, аванс повертається імпортеру в повному розмірі. Цей платіж здійснюється шляхом банківського переказу або чеком. Очевидним недоліком авансового платежу для споживача є небезпека того, що експортер невиконає доставку товару чи він надійде в неприналежному стані та не у відповідності з нормами специфікацій.

Акредитив - це одностороннє грошове зобов'язання банку, видане ним за дорученням імпортера на користь експортера. При цій формі розрахунку в іноземному банку відкривається акредитив (рахунок) на вказаного постачальника на певну суму у вказаній валюті; після отримання інформації про відкриття рахунку постачальник відвантажує продукцію і підтверджує це в банку документально. Після цього банк перераховує гроші з рахунку-акредитива на рахунок постачальника.

Інкасо - це банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк із доручення свого клієнта (експортера) одержує на підставі розрахункових документів належні клієнту кошти від платника (імпортера) за відвантажені на адресу імпортера товари і зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера в себе в банку. Для експортера інкасо невигідне через те, що він спочатку повинний відвантажити товар, а потім передати документи в банк і очікувати оплату. Для зменшення ризику неплатежу за інкасовою формою, експортер повинний наполягати на наданні банківської гарантії платежу. Гарантія в цьому випадку повинна бути видана на термін, що перевищує термін оплати документів, і на суму, що відповідає сумі наданих на інкасо документів.

Відкритий рахунок - найменш вигідна форма для експортера, тому що не дає йому ніяких гарантій своєчасного одержання платежу. Експортер поставляє товар покупцю разом із товаророзпорядчими документами і записує у своїх бухгалтерських документах у дебет відкритого покупця рахунка суму відвантаження. Імпортер записує цю суму в кредит рахунка постачальника. Протягом обумовленого в контракті терміну імпортер повинний оплатити вартість товару шляхом банківського переведення, чека чи векселя терміном платежу по пред'явленні. Після оплати сторони роблять у своїх бухгалтерських документах зворотні записи. По відкритому рахунку розраховуються, в основному, за товари, поставлені на консигнацію, а також при продажах запасних частин до раніше поставленого устаткування чи машин.

Вибираємо авансову умову оплату, покупець згодився на цю форму розрахунків для даної угоди. Покупець виплачує узгоджені у контракті суми до передачі документації і самого товару у розпорядження покупця. Якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від прийняття замовленого товару, експортер може використовувати аванс для відшкодування своїх збитків. Аванс може бути наданий у грошовій (% від контрактної вартості товару) і товарних (сировина, комплектуючі) формах. Платіж здійснюється шляхом банківського переказу або чеком.

При такій умові вартість банківських послуг буде становити:

1. Придбання валюти за тарифом 0,6% становитиме:

11000* 0,6/100 = 66 $ (2112 RUB);

2. Відкриття акредитиву за тарифом 0,25% (min 75$):

11000* 0,25/100 = 27.5 $ (880 RUB);

3. Пролонгація акредитиву за тарифом 0,25% (min 30$ ):

11000* 0,25/100 = 27.5 $ (880 RUB) ;

4. Платіж за акредитивом за тарифом 0,1% (min 50$ ):

11000* 0,1/100 = 11 $ (352 RUB);

Отже, приймаємо 132 $ (4224 RUB).

5. Перевірка, прийом документів за тарифом 0,15% (min 50$ ):

11000 * 0,15/100 = 16.5 $ (528 RUB);

Отже, приймаємо 50$.

Сумарні витрати на банківські послуги становлять 182 $ (5824 RUB).

При такій умові вартість банківських послуг буде становити:

Економічна ефективність угоди

Для нарахування деяких платежів та оформлення митних документів використовується митна вартість товару, що експортується. Відповідно до статті 274 Митного Кодексу України від 11 липня 2002 року, №92-IV митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також додатково включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

комісійні та брокерські винагороди;

ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

Виходячи з вищесказаного, встановлення митної вартості товару починається з аналізу витрат, які входять у контрактну вартість відповідно до обраної базисної умови поставки. В залежності від того, встановлені чи ні всі вищеназвані витрати в контрактній вартості (якщо їх несе експортер, то враховані) вона корегується для одержання митної вартості. Зрозуміло, що митна вартість може бути рівною, більшою або меншою від контрактної.

Порядок визначення митної вартості у роботі представляється за поданою формулою:

Для оцінки економічної ефективності експорту необхідно розрахувати значення наступних показників:

1. Економічний ефект від експорту ЕВексп.;

ЕВексп=СА-ЕЕексп. ,

де:

ЕВексп - економічний ефект від експорту партії товару, грн. ;

СА - гривневий еквівалент валютної виручки, грн.;

ЕЕексп - повні витрати експортера, пов'язані з виконанням експортної операції, грн.

Повні витрати експортера, пов'язані з виконанням експортної операції, визначаються наступним чином:

ЕЕексп = Sпр+? Ек експ + АЕексп,

Де:

Sп - витрати експортера на придбання партії товару, що експортується, грн.

Ек експ - витрати експортера у зв'язку із здійсненням к-того виду зобов'язання відповідно до обраної базисної умови поставки товару, грн.

АЕексп - додаткові витрати продавця, пов'язані з проведенням експортної операції, грн.

Таблиця 4.1 - Визначення митної вартості товару при експорті з України

Назва показника	Значення
Базисна умова поставки товару Інкотермс-2000	СІР-Митіщі
А. Підстава для розрахунку	1. Ціна угоди в іноземній валюті (кошти, що фактично сплачені або підлягають сплаті продавцеві)	11 000
	Валюта платежу	RUB
	Курс перерахунку	0.28
	Ціна угоди, гривень	3080
Б. Додаткові нарахування до ціни угоди, що не включені до розділу «А» і підлягають включенню до на доставку митної вартості, гривень	2. Комісійні та брокерські винагороди	-
	3. Ліцензійні та подібні платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності	-
	4. Частина доходу покупця від будь-якого наступного перепродажу, передачі або використання товарів, що оцінюються, яка підлягає поверненню продавцеві	-
	5.Витрати на доставку до м. Митіщі (РФ) у тому числі на: а) транспортування (RUB)	500
	б) навантаження, розвантаження, обробку
	в) страхування	500
	6. Усього «Б»	1000
В. Списання сум, включених до розділу «А», гривень	7. Витрати на монтаж, складання, налагодження обладнання або подання технічної допомоги після вивезення	-
	8. Витрати на доставку з пункту пропуску на державному кордоні до місця призначення	-
	9. Мито, податки та збори, що сплачуються під час ввезення товарів у країні імпорту	-
	10. Усього «В»	-
11. Заявлена митна вартість: а) у гривнях б) в іноземній валюті (RUB)	10 000
	35 714.3

До витрат експортера у зв'язку із здійсненням зобов'язань відповідно до обраної базисної умови поставки товару можуть відноситись витрати на:

пакування товару;

доставку товару до основного перевізника;

проведення експортних митних формальностей у країні продавця;

навантаження товару на транспортний засіб основного перевізника;

оплату основного перевезення;

страхування товару при основному перевезенні;

проведення імпортних митних формальностей у країні призначення;

розвантаження товару з транспортного засобу основного перевізника;

доставку товару від місця розвантаження з транспортного засобу основного перевізника.

До витрат на проведення митних формальностей в Україні відносяться наступні:

витрати на отримання та подання до митних органів сертифікатів, ліцензій та інших документів;

витрати на проведення встановлених видів контролю товарів (радіологічного, фітосанітарного, епідеміологічного, ветеринарного та інших);

сплата митних зборів, експортного мита, податків та інших митних платежів.

Ставки митних зборів затверджені Постановою КМУ від 27 січня 1997 року №65 «Про ставки митних зборів». Передбачено існування різних видів митних зборів, основними із яких є митний збір за митне оформлення товарів. Він розраховується за формулою:

, де:

- сума ввізного мита, грн..

- митна вартість товару, грн..

- ставка збору за митне оформлення товару, %.

= 3080* *1/100= грн.

Ставки збору за митне оформлення становлять:

при митній вартості товарів більше 1000 USD - 0,2% (при цьому сума митного збору не повинна бути більше ніж 1000 USD);

при митній вартості товарів від 100 USD до 1000 USD - 5 USD.

При митній вартості товарів менше 100 USD мито не справляється.

Постанова КМУ №65 «Про ставки митних зборів» повинна втратити чинність з дати набрання чинності Постанови КМУ від 18 січня 2003 року №93 «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів», якою згідно зі статтею 71 Митного Кодексу передбачена тільки плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.

Експертне мито справляється при експорті та вивезенні за межі митної території України деяких товарів, що визначається окремими спеціальними Законами України.

Додатковими, пов'язаними з проведенням експертної операції можуть бути витрати:

непередбачувані додаткові витрати при перевезенні товару;

на проведення рекламної кампанії;

на зберігання товару на складі;

на додаткову обробку та комплектацію товарів та інші.

Складові витрат українського продавця, пов'язаних із виконанням експортної операції необхідно наводимо у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. - Витрати продавця, пов'язані з виконанням експортної операції

Назва показника	Значення
Базисна умова поставки товару Інкотермс-2000	СІР-Митіщі
А. Витрати експортера у зв'язку із здійсненням зобов'язань відповідно до обраної базисної умови поставки товару	1. Пакування товару	-
	2. Доставка товару до основного перевізника	-
	3. Здійснення експортних митних формальностей в Чернігові, в тому числі:
	3.1. митний збір	-
	3.2. експортне мито	-
	3.3. інші	-
	4. Навантаження товару на транспортний засіб основного перевізника	-
	5. Оплата основного перевезення від п. до п.	-
	6. Страхування товару при основному перевезенні	-
	7. Проведення імпортних митних формальностей у країні призначення - РФ
	8. Розвантаження товару з транспортного засобу основного перевізника у пункті м. Митіщі (RUB)
	9. Доставка товару від місця розвантаження з транспортного засобу основного перевізника (п. м. Чернігів) до п. м. Митіщі	-
	10. Інші	-
	11. Усього «А»
Б. Додаткові витрати покупця, пов'язані з проведенням експортної операції	12. Непередбачувані додаткові витрати при перевезенні товару від п. м. Чернігів до п. м. Митіщі	-
	13. Проведення рекламної кампанії	-
	14. Зберігання товару на складі	-
	15. Додаткова обробка та комплектація товару	-
	16. Банківські послуги
	17. Усього «Б»
18. Витрати експортера на придбання (виробництво) партії товару, що експортується
19. Повні витрати експортера

Визначення першого відносного показника економічної ефективності експорту товарів з України

Перший відносний показник економічної ефективності експорту розраховується за формулою:

RE_експ1 = СА/E_експ.

Визначення другого показника економічної ефективності експорту товарів з України Другий відносний показник економічної ефективності експорту розраховується за формулою:

RE_експ2 = W_експ/ S_експ

де:

W_експ - вартість експортованого товару у внутрішніх середньорічних цінах, грн.;

S_експ - виробнича собівартість партії експортованих товарів, грн.

Угода вважається ефективною, якщо ЕВексп максимальний,а RE_експ1 >1 та RE_експ1 > RE_експ2.

Ризики при виконанні угод та захист від них

При здійсненні зовнішньоекономічної операції слід враховувати всі ризики, які можуть виникнути при її здійсненні, з метою їх повного усунення або часткового зменшення їх наслідків.

Серед основних ризиків найбільш важливими є : політичні, транспортні, торгівельні, виробничі, майнові.

Торгівельні та майнові належать до комерційних ризиків:

пов'язані з купівельного здатністю грошей (інфляційний, валютний, ризик ліквідності)

пов'язані з вкладанням грошей (ризики безпосередніх фінансових втрат ризики упущеної вигоди).

За обраної умови поставки СІР, за якою доставка товару здійснюється зі складу виробника вантажними автомобілем-фургоном, то одними з основних ризиків будуть:

1) транспортні ризики, які пов'язані з можливістю пошкодження чи втрати товару у процесі транспортування (в разі ДТП чи необережного поводження з вантажем). Транспортні ризики каско передбачають страхування рухомого складу під час руху, стоянки, ремонту. Транспортні ризики карго передбачають страхування вантажів, що перевозяться. Отже, для зменшення наслідків від транспортних ризиків проводять страхування товару.

2) валютні ризики, найчастіше пов'язані з можливим падінням курсу гривні відносно валюти, за якою визначається валюта ціни. Застрахувати себе від підвищення фактичної вартості товару можна шляхом укладання угоди на короткий строк, за який наслідки від зміни валютного курсу будуть мінімальними. Або застосувати валютні застереження, які не передбачають страхування такого ризику у страхових компаніях. Валютні застереження встановлюються в контрактних статтях - «ціна товару» і «умови платежу». Фіксація ціни товару в стійкій валюті є однією з найпоширеніших форм страхування валютного ризику. Більшість контрактів передбачають валюту ціни і валюту платежу в одній і тій самій грошовій одиниці.

3) політичні ризики пов'язані з можливістю введення певних обмежень, спеціальних режимів, санкцій або з протиправними діями з точки зору норм міжнародного права, з заходами або акціями урядів іноземних держав відносно до України або українських громадян. Щоб зменшити втрати від цих ризиків, їх заносять до категорії форс-мажорних обставин або укладають короткострокові угоди;

4) ризики упущеної вигоди можуть виникати внаслідок затримок поставки товару, що призведе до «заморожування» грошей на рахунках на певний час при обраній акредитивній формі розрахунків. Для уникнення ризиків такого роду в контракті зазначаються штрафи для продавця товару, щоб забезпечити своєчасності виконання умов контракту з поставки товару.

Перелік використаної літератури

1.Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 960-XII (зі змінами від 04.11.2004 р.).

2.Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.92 р. (зі змінами від 25.03.2005).

3.Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посібник- К. «Знання»: 2006.

4.Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97 р.

5.Митний кодекс України (від 12.12.91 р.).

6.Постанова КМУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів, якими передбачено розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 року № 444.

7.Постанова КМУ «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів в разі їх переміщення на митну територію України» № 1598 від 5.10.98.

Размещено на Allbest.ru