Управління зовнішньоекономічною діяльністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1.Державне регулювання ЗЕД в Україні

2. Стратегія маркетингу в ЗЕД

3.Система цін світового ринку

4.Сутність категорії “іноземні інвестиції“, їх види, форми та можливості захисту в Україні

5.Сутність і чинний механізм валютного регулювання, особливості його прояву на національному рівні

Література

зовнішньоекономічний валютний регулювання іноземний інвестиція

1.Державне регулювання ЗЕД в Україні

Регулювання ЗЕД в У. здійснюється згідно з принципами, визначеними у статті 2 Закону, " Про ЗЕД "з метою: 1) забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку У.; 2) стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів ЗЕД У.; 3) створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки У. в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання ЗЕД в Укр. здійснюється за допомогою:

1) законів Укр.;

2) передбачених в законах Укр. актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами Укр. в межах їх компетенції;

3) економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів Укр.;

4) рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів Укр.; 5) угод, що укладаються між суб'єктами ЗЕД і які не суперечать законам Укр.

Забороняється регулювання ЗЕД прямо не передбаченими у цій частині актами і діями державних і недержавних органів. Тарифне регулювання - державне регулювання за допомогою митних тарифів. Митні тарифи це перелік мит, якими обкладаються товари при ввозі і вивозі. Мито розрізняють 3 видів :

адвалерні

2) специфічні

3) змішані.

Тарифи по розмірам ставок теж поділяються на 3 групи:

1) Преференційні

2) Льготні

3) Повні;

До нетарифного регулювання відносять кількісні обмеження, торгово-політичні методи стимулювання експерта, торгові договори. До кількісних методів відносять : квотування і ліцензування.

2. Стратегія маркетингу в ЗЕД

Дослідженням питання формування маркетингової стратегії присвячені наукові праці Б.А. Анікіна, М.В. Афанасьєва, В.І. Коршунова, Є.В. Попова, М.Портера, І.В. Семеняка, А. Стрікленда, А. Томпсона. Однак, більшість розробок стосується рішення макроекономічних проблем міжнародної торгівлі та вивчення кон'юнктури зовнішніх ринків. Разом з тим аспекти входження українського товаровиробника у сферу зовнішньоекономічної діяльності є відносно новими для вітчизняної економічної науки, залишаються недостатньо розробленими й вимагають додаткового вивчення цілого комплексу питань, пов'язаних з використанням маркетингових інструментів у рамках комплексної системи управління розвитком підприємства.

Маркетингові дослідження на зовнішньому ринку не обмежуються аналізом покупців, товарів, ринків. Значну увагу приділяють також оцінці ефективності системи маркетингу загалом та її основних частин, зокрема пошукам оптимального поєднання всіх факторів ринкового успіху. У цьому контексті величезного значення набуває спроможність визначити, який саме комплекс маркетингу відповідає попиту на зарубіжному ринку, а при остаточному аналізі комерційних операцій - правильно оцінити, чи була маркетингова діяльність успішною чи ні. В умовах глибоких відмінностей між країнами однією з функцій маркетингових досліджень на зовнішньому ринку є вивчення навколишнього середовища та вплив його особливостей на формування комплексу маркетингу.

Інформаційна база маркетингових досліджень зовнішнього ринку.

До інформаційної бази маркетингового дослідження можна віднести : 1) Статистичні дані об'ємів продаж на зовнішньому ринку, кількості покупців та продавців; аналіз статистичних даних щодо нестачі або залишку товару, що продається на ринку в поточному періоді. Такі дані маркетингові фірми отримують з бірж на яких відбувається торгівля "товаром" 2) Біржові котировки - особливий вид інформації що стосується фірм які купують і продають цінні папери і валюти 3) Маркетингові опитування що проводяться серед населення. Метою такого маркетингового опитування є визначення приблизного відсотку населення що купують даний товар; визначення мотивів, чому саме покупці купують або не купують цей товар, що очікують покупці від товару, чим вони задоволені, а чим ні. 4) Тим чи іншим образом в базу маркетингового дослідження можуть бути включені прогнози тих чи інших державних органів які ведуть статистичну звітність щодо тих чи інших змін на ринках. 5) Також багато великих фірм створили багатопрофільні інформаційні системи ("банки даних"), де зберігаються відомості про ринки, товари, покупців, розрахунки з постачальниками та покупцями, про збутову мережу, а також інша інформація.

3.Система цін світового ринку

Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку. Ціна є вирішальним чинником в експортній діяльності підприємства, оскільки вона визначає її економічну доцільність.

Формування цінових рішень на зовнішніх ринках пов'язане зі значними труднощами, які полягають насамперед у визначенні ступеня свободи при формуванні власної ціни продажу товару (що має спектр від адміністративної фіксації до повної свободи). У кожній країні існують свої критерії оптимальної ціни, на яку впливають витрати, купівельна спроможність, соціальна цінність товару, співвідношення "ціна -- якість", походження товару (імідж) тощо.

Ціни, що публікуються, -- це ціни, що оприлюднюються в спеціальних джерелах інформації (ціни аукціонів, біржові котування, ціни статистичних довідників, ціни укладених контрактів, ціни пропозиції великих фірм). Ціни, що публікуються, відображають рівень світових цін.

Світові ціни можна класифікувати за багатьма критеріями:

-- за станом ринку (продавця, покупця);

-- напрямом товарного потоку (експортні, імпортні);

-- умовами розрахунків (комерційні, бартерні, клірингових розрахунків, трансфертні);

-- повнотою врахування витрат (нетто, валові, кінцевого споживання);

-- характером реалізації (оптові, роздрібні);

-- ступенем фіксації (тверді, рухомі, змінні, з наступною фіксацією);

-- рівнем інформаційної відкритості (відкриті, розрахункові).

Відображаючи рівень ціни, що склався, світові ціни разом з тим характеризуються множинністю і залежать від місця продажу, часу, взаємовідносин між продавцем і покупцем, умов контракту, характеру ринку, джерел цінової інформації тощо.

Рівень ціни на аналогічні товари розрізняється також залежно від каналу, по якому здійснюється зовнішня торгівля. Необхідно розрізняти:

1) ціни "вільної" торгівлі, які складаються на основі контрактів, що укладають між собою незалежні підприємства;

2) ціни, які формуються при торгівлі між підприємствами, що входять до складу однієї транснаціональної корпорації (трансфертні). У цьому випадку домінуючими чинниками при ціноутворенні є інтереси корпорації в цілому. У зв'язку з цим ціни встановлюються на мінімальному (а іноді, навпаки, на максимальному) рівні;

3) ціни, що складаються при закупівлі товарів у межах кредитних ліній. У світовій торгівлі надання кредиту нерідко супроводжується додатковими зобов'язаннями позичальника використовувати кредит для закупівлі певних товарів у країні-кредиторі. Як правило, рівень цін при цьому істотно перевершує ціни "вільної" торгівлі.

Розрахункові ціни застосовуються в контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється, як правило, за індивідуальними замовленнями. Такі ціни розраховуються та обґрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов конкретного контракту. У деяких випадках розрахункова ціна встановлюється остаточно лише після виконання замовлення.

4.Сутність категорії “ іноземні інвестиції “ , їх види, форми та можливості захисту в Україні

Іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді (види): - іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України; - валюти України - при реінвестиціях, - будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; - акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав; - грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті; - будь-яких прав інтелектуальної власності; - прав на здійснення господарської діяльності; - інших цінностей відповідно до законодавства України. Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах: - часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; - створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; - придбання, не заборонене законами України, нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інше; - придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;придбання інших майнових прав; - в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України. Правовий режим інвестиційної діяльності: Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Законодавство надає гарантії захисту іноземних інвестицій:- у разі зміни законодавства, - щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб; - у вигляді компенсації і відшкодування збитків іноземним інвесторам; - в разі припинення інвестиційної діяльності; - при переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Здійснення іноземних інвестицій можливе лише за умови їх державної реєстрації Урядом Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення.

5.Сутність і чинний механізм валютного регулювання, особливості його прояву на національному рівні

Валютний ринок -- це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти.

За економічним змістом валютний ринок являє собою частину грошового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на валюту як специфічний товар. За призначенням і організаційною формою валютний ринок -- це сукупність спеціальних установ і механізмів, які у взаємодії забезпечують вільний продаж і купівлю національної та іноземної валюти за співвідношенням попиту і пропозиції.

Валютний ринок має атрибути звичайного ринку: об'єкти і суб'єкти, та функціонування ринкового механізму з його елементами: попиту, пропозиції і ціни. Він характеризується особливою інфраструктурою та комунікаціями.

Об'єктом валютного ринку служать валютні цінності, зокрема іноземні, коли суб'єкти цього ринку купують чи продають їх за національну валюту, та національні, коли суб'єкти ринку купують чи продають ці валютні цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як об'єкти валютного ринку.

Суб'єктами валютного ринку можуть виступати фізичні і юридичні особи, посередники -- банки, брокерські контори, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти. Основна мета діяльності всіх суб'єктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій.

Учасники валютного ринку та їх функції.

Суб'єкти

- Функція

1. Комерційні банки

Здійснюють основний обсяг валютних операцій. Банки акумулюють (через операції з клієнтами) сукупні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні (розміщенні) коштів та виходять з ними на інші банки. Крім задоволення заявок клієнтів банки можуть проводити операції і самостійно за рахунок власних коштів.

2. Центральні банки

Керування валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, які впливають на рівень обмінного курсу, регулювання рівня відсоткових ставок по вкладеннях на світові валютні ринки. Найбільш впливові: ФРС США, Бундесбанк

(Німеччина), Банк Англії.

3. Великі міжнародні банки

Є провідними споживачами валютного ринку і здійснюють найбільший вплив (Deutsche Bank, Barclays Bank, Union Bank, Switzerland, Manhattan Bank та ін.).

4. Фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції

Мають стабільний попит на іноземну валюту (імпортери) і пропозицію іноземної валюти (експортери), а також розміщують і залучають вільні валютні залишки у короткострокові депозити. Прямого доступу на ринок не мають.

5. Компанії, що здійснюють закордонні вкладення активів

Міжнародні інвестиційні фонди; здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем активів, вкладаючи кошти в цінні папери держави й корпорацій будь-яких країн.

6. Валютні біржі

У деяких країнах економікою функціонують валютні біржі, у функції яких входить здійснення обміну валют для юридичних і фізичних осіб та формування ринкового валютного курсу. Держава, як правило, періодично регулює рівень обмінного курсу, користуючись компактністю біржового ринку.

7. Валютні брокерські фірми

Зводять покупців та продавців іноземної валюти і здійснюють між ними конверсійні або депозитно-кредитні операції. За посередництво стягують брокерську комісію у вигляді відсотка від суми угоди.

Залежно від організації торгівлі валютою валютний ринок поділяється на біржовий та позабіржовий.

Існує чотири групи суб'єктів валютного ринку:

1. Державні установи, основне місце серед яких займають:

центральні банки - управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, регулювання рівня процентних ставок по вкладенням в національній валюті; казначейства окремих країн.

2. Юридичні та фізичні особи , зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності: компанії, що приймають участь у міжнародній торгівлі; мають попит на іноземну валюту , а також її пропонують; операції здійснюють через банки; компанії, які здійснюють закордонні вкладення активів (Investment Funds, Mohey Market Funds, International Corporations), тобто інвестиційні фонди, крупні міжнародні корпорації; приватні особи - неторгові операції - туризм, переказ заробітної плати, пенсій, гонорарів і продаж готівкової валюти.

3. Комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків: комерційні банки (ТНБ) - проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні або розміщенні коштів і виходять з ними на інші банки;

4.Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових бірж.

валютні біржі - в країнах з перехідною економікою - обмін валют для юридичних осіб і формування валютного курсу; валютні брокерські фірми - зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. Знімаються комісійні.

Ситуація на валютному та грошовому ринках стабілізувалася.

В березні обсяг валютних інтервенцій на міжбанківському ринку скоротився на 38%, а відтік валютних депозитів впав на 62%.

Все це - свідчить про стабілізацію на валютному й грошовому ринках, яка відчувається в останню неділю. Прибуття місії МВФ до Києву в кінці березня 2009 року повинно підтримати дану тенденцію.

Глобальні ринки. Глобальні ринки чекають фінансового звіту компаній

В кінці березня цього року американський фондовий ринок впав вперше за останні п'ять сесій, хоча корекція була незначною: індекси S&P 500 та DJIA впали на 0,8% й 0,5% до 835 й 7976 пунктів. Найбільш зниження в структурі індексу S&P 500 продемонстрували фінансові компанії - на 2,9%.

Причиною спаду став звіт про стрес-тест американських банків, що показав великі збитки за кредитами, які повинні в майбутнєму тільки збільшуватись. Ринок також застив в очікуванні початку звітів американських компаній за 1Кв.2009 г.

Стабільність національної валюти залежить від економічної стабілізації в країні і навпаки. Очевидно, економічну стабілізацію слід розуміти не як стан, а як стратегічний процес, що полягає у наближенні до економічної стабільності. Цей процес має значну тривалість. Із розглядуваних країн лише ті, що втратили стабільність внаслідок другої світової війни, можуть сьогодні бути охарактеризовані як такі, що вийшли з розряду нестабільних економічних систем. У інших країнах процес стабілізації триває.

Література

1. Закон України "Про систему валютного регулювання валютного контролю".

2. Белінська Я. "Можливості наслідки валютно-фінансової лібералізації в Україні" // Вісник НБУ. -2006. - 1. -С.28-34.

3. Василик О.Д. "Державні фінанси".-К.: Либідь, 2008.-302 с.

4. Захожай В. Б., Герасименко С. С., Головач Н. А., Терещенко Т. О., Шустіков В. А.. "Аналіз ринку банківських послуг": Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом / В. Б. Захожай (ред.), С. С. Герасименко (ред.). К. : МАУП, 2006. 188с.

5. Колесніченко В.Ф. "Гроші кредит": навчальний посібник. - Х.: ВД " НЖЕК", 2007. - 432с.

6 Міщенка В. . "Грошово-кредитна політика в Україні " / - К.:Т-во "Знання", КОО, 2008. -421 c.

7. Пашко .О. "Оцінка тенденцій та передумов інтеграції України до світового валютного ринку" // Проблеми розвитку.

8. Платоновой И.Н. "Валютний ринок и валютне регулювання /- М.: БЕК, 2007. - 457 с.

9. Поважна Н.Я. "Політика міжнародних фінансових організацій у країнах з перехідною економікою" // Фінанси України.-2007.- 9.-с.97-101.

10 Біловодська О. Нагорний Є. Стратегічне маркетингове управління виведенням нового товару на ринок / О. Біловодська, Є. Нагорний // Маркетинг в Україні. - 2006р. - №3. - С. 47.

11. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: навч.посібник / за ред. д.е.н. проф. А.І. Кредісова- К.:ВІРА-Р, 2002. - 552с.

1. Размещено на www.allbest.ru