Особливості подолання безробіття в Закарпатській області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості подолання безробіття в Закарпатській області

Вступ

Актуальність теми: безробіття є однією з найважливіших складових економічних відносин в державі. Рівень зайнятості характеризує добробут громадян, соціально-економічний розвиток країни, забезпечення різноманітних сфер життя тощо.

Метою дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад подолання безробіття в умовах ринкової економіки й обґрунтування підходів до стратегічного розвитку зайнятості в Закарпатській області.

Завданнями данного дослідження є:

- вивчити історичні відомості виникнення безробіття, його економічних та соціальних аспектів в Закарпатській області;

- проаналізувати сутність та причини безробіття та зайнятості в Закарпатській області;

- розробка пропозицій щодо зниження рівня безробіття в Закарпатській області.

Предметом цього дослідження є причини виникнення безробіття.

Об'єктом дослідження є рівень безробіття в Закарпатській області.

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, методи економічних досліджень тощо.

Розділ 1. Теоретичні основи виникнення безробіття

1.1 Сутність безробіття

Безробіття -- соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшим, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. Згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», «безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу».

Економічний аспект безробіття

У системі суспільного виробництва безробіття є фактором кризових явищ. Наявність безробіття вказує на такі економічні суперечності:

- недосконала система підготовки кадрів (нестача фахівців в одній сфері і завелика кількість фахівців іншого профілю;

- зростання кризових явищ, зумовлене падінням виробництва та сукупного попиту на ринку ( звідси циклічне виробництво);

- структурні невідповідності в економіці (звідси структурне безробіття);

- падіння ВВП в зв'язку з недовиробництвом через невикористання робочої сили (закономірність А. Оукена)

- збіднення населення;

- трудові міграції небажаного характеру.

Безробіття підсилює кризовий стан економічної сфери. Отже, безробіття нерозривно пов'язане з падінням виробництва, низькою купівельною спроможністю та руйнуванням трудового потенціалу.

Соціальний аспект безробіття

Безробіття є соціально-економічним лихом для суспільства. Воно руйнує соціум. Наслідками є:

- бідність населення (звідси невдоволеність життям, його низький рівень);

- асоціальна поведінка, що призводить до збільшення криміналу;

- посилення соціальної напруги;

Та в першу чергу безробіття б`є по людській особистості: руйнує плани на кар'єру та майбутнє, перекреслює перспективи, несе загрозу деградації особистості,підриває моральний та психологічний стан людини.

Правовий аспект безробіття

Згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», «безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу». В ст.2 цього ж Закону встановлено, що не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організацій або скороченням штату;

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;г) які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Безробітними також можуть бути не тільки громадяни України, але й особи без громадянства та іноземні громадяни, які проживають на території України.

За Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» № 219 від 14.02.2007 р., «до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час».

За наказом Міністерства праці та соціальної політики України був визначений Порядок фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю № 45 від 07.02.2009 р. «Часткове безробіття - це вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру. Право на допомогу мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, що спричинив часткове безробіття, працювали не менш як 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу».

Існує також Рекомендація Міжнародної організації праці (МОП) «Щодо страхування на випадок безробіття та щодо надання допомоги безробітним» № 44 від 23.06.1934 р., яка визначає, що «у країнах, де є система обов'язкового чи добровільного страхування на випадок безробіття, має бути створено додаткову систему надання допомоги тим особам, які вже вичерпали своє право на одержання допомоги, а в деяких випадках тим особам, які ще не набули права на одержання допомоги; ця система має функціонувати на інших основах, ніж звичайні заходи на допомогу незаможним. Усі системи надання відшкодувань чи допомоги безробітним мають поширюватися не тільки на повністю безробітних осіб, але й на частково безробітних. Період часу, протягом якого, на підставі національного законодавства, повинна виплачуватися допомога, має бути якомога триваліший в межах платоспроможності системи; треба докладати всіх зусиль до того, щоб допомога видавалася протягом усього часу, поки її потребують особи, що звертаються по неї».

1.2 Чинники, що впливають на рівень безробіття

Чинники, що діятимуть у бік збільшення рівня безробітності:

1) потреба структурної реорганізації неефективної економіки;

2) зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;

3) дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;

4) відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності виконавчої влади.

Чинники, що діятимуть у бік зменшення рівня безробітності:

1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;

2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектора і наявність тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих;

3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.

Розділ 2. Аналіз рівня безробіття в Закарпатській області

За данними таблиці №1 бачимо, що рівень безробіття на 2011 рік склав 9,5%, тобто 55,1 тисяча чоловік були незайняті. Порівняно з 2010 роком безробіття зросло на 0,6 %. Рівень зайнятості знизився на 1 %.

За таблицею №2 ми бачимо, що темпи безробіття значно знижуються до 2008 року, але з 2009 рівень незайнятості знову іде в гору. Зростанню безробіття в Закарпатській області з 2009 року сприяла світова фінансова криза.

Якщо порівняти дані с 2010 року Запорізької області, то на відміну від Закарпаття тут рівень зайнятості с 2010 по 2011 рік збільшився, а рівень безробіття знизився. Така ж тенденція спостерігається в показниках економічної активності по всій Україні.

Отже, такі зміни у рівні безробіття притаманні Закарпатській регіону. Звідси можна припустити, що така ситуація пов'язана з політикою регіонального управління чи регіональними особливостями області.

Як повідомила начальник відділу статистики праці Головного управління статистики у Закарпатській області О.Л. Головач, на 1 вересня 2011року в області офіційний статус безробітного набули 13,4 тис. осіб або 96,3% загальної кількості не зайнятих трудовою діяльністю громадян.

Рівень зареєстрованого безробіття по області, порівняно з відповідною датою минулого року, збільшився на 0,3 в.п. і на 1 вересня 2011 року становив 1,8% чисельності постійного населення працездатного віку. Серед районів області найвищий рівень безробіття у Воловецькому районі, найнижчий - в Хустському районі.

На 1 лютого 2012 року в області офіційний статус безробітного набули12,3 тис. осіб або 95,0% загальної кількості не зайнятих трудовою діяльністю громадян. У сільській місцевості проживає близько двох третин безробітних.

Рівень зареєстрованого безробіття на 1 лютого 2012 року становив 1,6% чисельності постійного населення працездатного віку.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у січні 2012 року порівняно з січнем 2011 року зменшився на 1,0 в.п. і становив 6,0%.

2.2 Характеристика основних причин безробіття в Закарпатській області

Головною причиною безробіття загалом є незбалансованість попиту і пропозиції робочої сили. Найбільше від цього страждає сільське населення Закарпаття. Лише одна його третина працевлаштована.

В Закарпатській області відсутні великі промислові підприємства, що потрапили під кризовий удар. Через це не вистачає пропозицій праці.

Малий бізнес досить гнучкий, щоб не потрапити під кризовий удар і створює робочі місця. Але ряд причин ускладнює його створення, головними проблемами є:

- неповнота і неоднозначність, суперечливість чинної нормативно-правової бази;

- невизначеність податкового законодавства щодо малого бізнесу як специфічного сектору економіки, непомірний тягар оподаткування складна система обліку та звітності;

- відсутність розвиненої інфраструктури на загальнонаціональному, регіональному, місцевому рівні;

- практична відсутність системи фінансування й кредитування малого бізнесу;

- відсутність внутрішніх стимулів для інвестицій та розвитку технологій;

- відсутність чіткої системи в організації фінансово-економічного співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями відносно залучення інвестицій, кредитів, грантів тощо;

- недостатнє інформаційне та консультативне забезпечення малого підприємництва;

- недостатність професійних знань та досвіду щодо зайняття підприємницькою діяльністю.

Розділ 3. Пропозиції щодо зниження рівня безробіття в Закарпатській області.

безробіття закарпатська область

Аналізуючи перший і другий розділи, можна зробити висновки щодо зменшення безробіття:

- зниження податків для підприємств, за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

- надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

- створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів для технічного переобладнання і розширення підприємств;

- ефективним є створення та заохочення малого бізнеса; він здатен в умовах економічної кризи в країні при мінімальному рівні державної підтримки створювати нові робочі місця, зменшуючи соціальну напругу у суспільстві; забезпечувати досить вагому частку бюджетних надходжень у вигляді податків, ризиково розробляти та впроваджувати нові зразки продукції та послуг;

- для мешканці сіл вести навчання раціонально вести домашнє господарство, організовувати семінари з орієнтації на підприємницьку діяльність, з розвитку сільського зеленого туризму;

- створення нових виробництв, реконструкція та модернізація діючих.

- розвиток та стабілізація роботи пріорітетних галузей економіки

Література

1.Закон України «Про зайнятість населення» : від 18.03.1991 р., № 803-12.

2.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» : від 14.02.2007 р., № 219.

3.Інструкція «Про порядок фінансування з державного фонду сприяння зайнятості населення витрат, пов'язаних із зупиненням або поетапним вивільненням працівників і наданням підприємствам допомоги в збереженні висококваліфікованих спеціалістів» / затв. наказом Міністерства праці України : від 26.07.1994 р., № 41.

4.Рекомендація Міжнародної організації праці (МОП) «Щодо страхування на випадок безробіття та щодо надання допомоги безробітним» : рекомендації, Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964 : від 23.06.1934 р., № 44. (Т. I. Міжнародне бюро праці, Женева).

5.Колєшня Л. Безробіття в умовах формування ринкових відносин // Україна: аспекти праці. - 1996. - N6. - С. 9-11

6.http://zakarpattya.net.ua/News/93182-U-sichni-na-Zakarpatti-bulo-bilshe-12-tysiach-ofitsiinykh-bezrobitnykh

7.http://zakarpattya.net.ua/News/93643-Deputaty-oblrady-planuiut-znyzyty-bezrobittia-na-Zakarpatti-na-8

Размещено на Allbest.ru