Сутнісні характеристики експортного потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутнісні характеристики експортного потенціалу

Протягом останніх десятиліть проблеми підвищення національної конкурентоспроможності знаходяться у центрі уваги урядів більшості зарубіжних країн, громадських організацій та ділових кіл, консалтингових, експертних і дослідних інститутів. Основний індикатор конкурентоспроможності - експортний потенціал та його фактична реалізація, що слугує підтвердженням реальних конкурентних переваг, є інструментом просування національних інтересів у масштабах світового господарства.

Аналіз досліджень та публікацій. Експортний потенціал українськими вченими і практиками досліджений недостатньо. Істотний вклад у розробку цієї проблеми зробили такі зарубіжні та українські вчені: Ліндерт П., Портер М., Харрод Р., Грайпл Е., Ріттенбрук К., Енгельхарт Д., Рокоча В.В., Фомішин С.В., Голіней С.В., Юхименко В.В., Клименко Н.А., Рогов В.В., Шеховцева Л.С., Золотухін А.А. та окремі інші. Найвідомішими українськими науковцями-фахівцями з питань експортного потенціалу є Пепа Т.В., Крушніцька Г.Б., Стичішин П.П., Сєрова Л.П., Бойко С.М., Коломієць В.В. Сучасні погляди на зазначені проблеми та рекомендації щодо їх розв'язання викладені у працях Пирець Н.М., Попова О.І., Кириченко О.М., Байрак В.М., Скорнякової І.В.

Виділення невирішених частин. Варто зазначити, що постійна увага з боку вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків приділяється вирішенню найважливіших проблемних питань стосовно підвищення ефективності і раціональності використання експортного потенціалу. Разом з тим, донині недостатньо досліджені та сформовані теоретичні положення експортного потенціалу, відсутній універсальний і дієвий механізм управління та ефективного використання експортного потенціалу галузями народного господарства та економіки України. Все це свідчить про потребу в подальшому дослідженні вище наведених питань.

Формулювання цілей. Метою наукової статті є дослідження сутнісних характеристик експортного потенціалу.

Основний зміст дослідження. Сучасна економічна наука свідчить про суттєві переваги та вигоди участі країни в міжнародному поділі праці, що пов'язується з використанням потенціалу експортного сектору економіки.

На практиці прослідковується прямо пропорційна залежність між рівнем розвитку експортного потенціалу та ефективним функціонуванням економіки країни. Як правило, рівень розвитку внутрішньої економіки тим вищий, чим потужнішим потенціалом володіє держава, і навпаки.

Що стосується безпосередньо підприємства, то для успішного його функціонування необхідно мати точне уявлення про можливості суб'єкта господарювання на ринку, конкурентоспроможність продукції підприємства, його виробничий потенціал. Тобто виходу підприємства на зовнішній ринок повинен передувати ретельний аналіз його експортного потенціалу [1, с. 14].

Для початку важливо з'ясувати зміст терміну «експортний потенціал». На жаль, єдиного універсального визначення цього терміну не існує, тому розпочнемо наше дослідження з ідентифікації такої категорії, як «потенціал».

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potential» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю, «сукупність засобів, що можуть бути використані для будь-якої діяльності» за певних умов [2, с. 216].

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» потенціал розглядається як сукупність усіх наявних засобів, можливостей, продуктивних сил і т. ін., що можуть бути використані в якій-небудь галузі, ділянці, сфері; запас чого-небудь; резерв; приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов [3, с. 1087].

Згідно з «Економічною енциклопедією» потенціал - це наявні в економічного суб'єкта ресурси, їхня оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети. В зазначеній енциклопедії розглядається потенціал банківської системи, виробничий, експортний, інтелектуальний, інформаційний, природний потенціал [4, с. 13-15].

В «Енциклопедії бізнесмена, економіста, менеджера» потенціал (латин. potentia - сила) розглядається як наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось. У цій енциклопедії подається три види потенціалу: виробничий (реальні можливості виробництва: наявність факторів виробництва, забезпеченість його основними матеріальними, природними, енергетичними, інтелектуальними, трудовими ресурсами; реальний обсяг продукції, який може виготовити підприємство за умови повного використання наявних ресурсів); економічний (сукупність економічних можливостей держави, які можуть бути використані для потреб суспільства); трудовий (забезпеченість виробництва трудовими ресурсами, кваліфікація і рівень професійної підготовки яких відповідає його виробничому потенціалу) [5, с. 467].

На думку Абалкіна Л.І., потенціал - це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив'язана до місця й часу [6, с. 24].

Архангельський В.М. вважає, що потенціал - засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети, або розв'язання певної задачі [7, с. 6], потенціал у цьому випадку асоціюється з резервами, прихованими потужностями підприємства.

Рожков Ю. та Терський М. переконують, що потенціал - можливість і готовність суб'єктів ринку спеціалізуватись у тих видах діяльності і виробництва, у яких в кожний момент часу наявні абсолютні чи порівняльні переваги [8, с. 29].

На думку таких науковців як Кузьмін О.Є., Тимощук М.Р. та Фещур Р.В. потенціал у прямому розумінні цього слова характеризує можливості підприємства, які в конкретних умовах довкілля і внутрішнього середовища можуть проявитися у визначеному напрямі з певною ефективністю за певний час [9, с. 375].

Ряд вчених, серед яких І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих, І.М. Герасименко, В.М. Ращупкіна, вважають потенціал підприємства реальною або ймовірною здатністю виконувати цілеспрямовану роботу. На думку цих авторів, для цілей аналізу потенціал підприємства слід поділяти на базовий (забезпечує підприємству можливість досягнення основних комерційних цілей, створення економічних цінностей і одержання прибутків; пов'язаний з конкурентними перевагами підприємства); прихований (активи, що не є перевагою на сучасному етапі, але в перспективі можуть трансформуватись у базові кошти: кадровий потенціал, накопичений досвід роботи в певній сфері бізнесу); збитковий потенціал (характеризується нераціональними структурою управління, виробничим процесом, технологією, що зумовлює неефективне використання ресурсів підприємства); пересічний потенціал (наявність у підприємства активів, що забезпечують ефективне використання інших потенціалів) [10, с. 13].

В.О. Кунцевич потенціал підприємства розглядає як сукупність наявних ресурсів та можливостей, а також ресурсів та можливостей, які можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети. Автор поділяє потенціал підприємства на такі складові: виробничий, маркетинговий, інформаційний, техніко-технологічний, організаційний, соціальний, фінансовий потенціал [11, с. 123-125].

Загалом можна виділити три основні підходи до визначення категорії потенціалу, а саме: ресурсний підхід, підхід з точки зору цілевої спрямованості (кінцевої мети, необхідного результату), підхід з огляду на потенційні можливості.

Тому, на нашу думку, найзмістовніше визначення терміну дають українські науковці О.С. Федонін, І.М. Рєпіна та О.І. Олексюк, які вважають, що основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси [12, с. 11].

Що стосується визначення поняття «експортний потенціал», то і в цьому випадку існує багато неточностей та суперечностей. Переважна більшість трактувань є обмеженими та однобічними. Розпочнемо з довідкової літератури.

Великий тлумачний словник сучасної української мови дає таке визначення: «експортний потенціал - потенціальна здатність, можливість даної країни експортувати наявні у неї або такі, що виробляються в ній, ресурси, продукти» [13, с. 341].

Схожа інтерпретація подається у Великому економічному словнику: «експортний потенціал - спроможність держави експортувати ресурси та продукти, якими володіє або виробляє» [14, с. 845].

Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б. вважають, що експортний потенціал - це потенційна спроможність, можливість даної країни експортувати ресурси, продукти, якими володіє або виробляє [15, с. 456].

Автори Словника бізнес-термінів виділяють «потенціал експортний» та інтерпретують його, як можливості виробництва необхідної кількості товарів з метою експортної реалізації відповідних за своєю якістю та конкурентоспроможністю потребам міжнародного ринку [16].

Великий економічний словник під редакцією А.Н. Азрієляна визначає експортний потенціал як здатність промисловості, всього суспільного виробництва даної країни в цілому виробляти необхідну кількість конкурентоспроможних товарів для зовнішнього ринку [17, с. 477]

Згідно з трактуванням економічної енциклопедії під редакцією Б.Д. Гаврилишин експортний потенціал - здатність єдиного народногосподарського комплексу країни виготовляти максимальну кількість конкурентоспроможних товарів на світовий ринок, надавати якнайбільше якісних послуг та виконувати необхідну кількість робіт на замовлення іноземних країн та компаній [18, с. 13].

Сухарський В.С. у економічному словнику-довіднику розглядає експортний потенціал як потенційну спроможність і можливість країни експортувати наявні та нарощувати експорт нових виробів, ресурсів і послуг [19, с. 491].

Автор нової економічної енциклопедії тлумачить експортний потенціал як максимально можливий обсяг експорту за наявної структури виробництва [20, с. 401].

Як бачимо наведені трактування є частковими, а тому не охоплюють всього спектру сутності явища, що вивчається.

Спробуємо відшукати інтегроване визначення експортного потенціалу в напрацюваннях відомих українських та зарубіжних вчених. Відповідні дослідження зведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Трактування терміну «експортний потенціал» українськими та зарубіжними науковцями

Спираючись на вищенаведене, можна зробити висновок про наявність у кожному з перелічених тлумачень низки сутнісних ознак поняття «експортний потенціал», на які кожен з авторів більшою чи меншою мірою акцентує увагу. Серед складових, поданих вище визначень, найпоширенішими, на нашу думку, є такі: наявні ресурси, що реалізуються; наявні ресурси, що не реалізуються, але можуть бути реалізовані (резерв) за певних умов; здатність у перспективі створювати і реалізовувати відповідні ресурси. З метою подальшого дослідження зазначених тлумачень спробуємо їх розподілити на вказані складові (табл. 2).

Таблиця 2. Використання сутнісних ознак трактування поняття «експортний потенціал» різними авторами

Проаналізувавши дані таблиці, отримали такі результати: 79% авторів, які оприлюднили свої варіанти формулювання тлумачення поняття «експортний потенціал», його складовою назвали наявний ресурс, що реалізується; 50% - здатність у перспективі створити та реалізувати низку ресурсів; найменше (25%) учених згадують ще одну складову - наявність нереалізованих ресурсів, що за певних умов можуть бути реалізовані.

Крім того, варто наголосити, що у ряду авторів складові визначення, відповідно і саме визначення «експортного потенціалу», мають неоднозначний зміст. Так у трактуванні Бегми В.М. враховуються усі чинники, однак використання автором сполучника «або» при їх означенні сприяє виникненню певних сумнівів, адже згідно з «Тлумачним словником сучасної української мови» відповідний сполучник: «1) вживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один; 2) вживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими».

Переважна більшість авторів у своїх визначеннях використовують слова «можливість», «здатність», «відтворювати», ймовірно маючи на увазі відношення терміну «експортний потенціал» до майбутнього.

Однак, згідно з довідниковою літературою можливість - це «1) здійсненність, допустимість чого-небудь (зазвичай, за певних умов), 2) наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь»; здатність тлумачиться як «можливість, вміння здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином»; відтворювати означає 1) створювати, виробляти знову те саме; повторювати, відновляти; 2) передавати що-небудь з максимальною точністю, що свідчить й про можливість розгляду поняття «експортний потенціал» з позицій теперішнього. В такому випадку доречними були б додаткові пояснення науковців, адже такі визначення можна інтерпретувати з різних точок зору.

Окремі науковці (Байрак В.М.) об'єкт дослідження характеризують через рівень практичного застосування наявних можливостей. Такі вчені, як Клименко Н.А. розглядають експортний потенціал з точки зору сукупності різних видів потенціалів. Пепа Т.В. наголошує на виробничому потенціалі, нехтуючи іншими важливими чинниками. На жаль, існують фахівці (Кисельова О.М., а також більшість політичних та суспільних діячів), які експортний потенціал фактично ототожнюють з експортом, що є неприпустимим.

Отже, за результатами дослідження бачимо, що як у випадку з визначенням терміну «потенціал», так і з тлумаченням категорії «експортний потенціал» виникають певні труднощі. Автори, зазвичай, акцентують увагу лише на окремих аспектах досліджуваного явища. До прикладу, із трьох, обраних нами складових існуючих визначень, найчастіше згадується лише одна ознака сутнісної характеристики поняття (54%), у 38% визначень зустрічаються комбінації із двох, і лише у 8% випадках можна говорити про наявність сукупності усіх трьох складових.

З метою забезпечення всебічності, повноти формулювання, тобто врахування у визначенні максимальної кількості варіацій складових при формуванні нашого тлумачення, ми використали наявний досвід усіх інших вчених, які оприлюднили свої визначення і отримали такий результат: експортний потенціал - це обсяг конкурентоспроможних ресурсів, які певна економічна система має або здатна створити і спроможна реалізувати на зовнішніх ринках у теперішньому та майбутньому часі (наприклад територія, земля, корисні копалини, вироблена продукція, наукові розробки, висококваліфіковані фахівці тощо).

Запропоноване визначення можна використати як для трактування експортного потенціалу національної економіки, держави, регіону, так і з метою ідентифікації експортного потенціалу окремого підприємства, організації. Крім того, враховується й те, що об'єкт дослідження об'єднує в собі як просторові, так і тимчасові характеристики, концентрує одночасно три рівні зв'язків і відносин, разом з тим воно досить компактне і легке для сприйняття.

Крім того, вважаємо слушним зауважити, що досить цікавим щодо формування визначення поняття «потенціал», який можна взяти за основу, на нашу думку, є підхід запропонований Федоніним О.С., Рєпіною І.М. та Олексюком О.І., згідно з яким «потенціал»: по-перше, відображає минуле, тобто сукупність властивостей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку; по-друге, характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції поняття «потенціал» частково збігається з поняттям «резерв». По-третє, орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал містить (як можливі) елементи майбутнього розвитку [12, с. 11].

Проведені дослідження щодо сутності експортного потенціалу свідчать про надзвичайну їх актуальність, адже існуючі на цей час трактування експортного потенціалу є однобічними, а тому не охоплюють всього спектру змісту явища, що вивчається.

Авторами статті після всебічного аналізу наявної інформації із зазначеної тематики здійснена спроба сформулювати власне визначення, за яким експортний потенціал - це обсяг конкурентоспроможних ресурсів, які певна економічна система має або здатна створити і спроможна реалізувати на зовнішніх ринках у теперішньому та майбутньому часі.

Таке визначення сформовано на основі узагальнення та систематизації існуючих тлумачень вказаного терміну.

Література

1. Шеховцева Л.С. Конкурентоспособность региона: факторы и метод создания // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - №4. - С. 14-16.

2. Краткий словарь иностранных слов / Под ред. С. Локшина. - М.: «русский язык», 1977. - 351 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СД) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. - 1736 с.

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3. / Редкол.: … С.В. Мочерний (відпов. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 952 с.

5. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Романа Дяківа. - К.: Міжнародна економічна фундація, ТзОВ «Книгодрук», 2000. - 704 с.

6. Абалкин Л.И. Диалектика социалистической экономики. - М.: Наука, 1981. - 251 с.

7. Архангельський В.Н., Зиновьев Л.Е. Управление научно-техническим прогрессом в машиностроении. - М.: Наука, 1983. - 234 с.

8. Рожков Ю., Терский М. Вестник Хабаровской государственной академии экономики и права. - 1998. - №3. - С. 27-35.

9. Кузьмін О.Є., Тимощук М.Р., Фещур Р.В. Методи оцінювання потенціалу розвитку підприємств. Економіка: проблеми теорії та практики. - Харківський економічний університет, 2005. - С. 374-383.

10. Управління потенціалом підприємства. / Должанський І.С., Загорна Т.О., Удалих О.О., Герасименко І.М., Ращупкіна В.М. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 362 с.

11. Кунцевич В.О. Поняття фінансового потенціалу розвитку підприємства та його оцінки // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №7 (37). - С. 123-130.

12. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.

13. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: Книжный мир, 2003. - 895 с.

14. Современный экономический словарь / Сост. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - М.: Инфра-М, 2006. - 496 с.

15. http://dic.academic.ru/dic.nsf/business/10289

16. Большой зкономический словарь / Под ред. Азриэляна. - М.: Фонд «Правовая культура», 1994. - 528 с.

17. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3. / Ред. кол.: Б.Д. Гаврилишин та ін. - Тернопіль: «Академія»: Акад. народ. гос-ва. - 2002. - 251 с.

18. Сухарський В.С. Економічний словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002.

19. Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 724 с.

20. Пепа Т.В. Експортний потенціал харчової промисловості: потужність та рівень використання // Економіка промисловості України: збірник наук. праць / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2000.

21. Бегма В.М., Мазуров Г.І. Деякі аспекти визначення експортного потенціалу українського оборонно - промислового комплексу // Проблеми науки. - 2007. - №7. - С. 45 - 51.

22. Рогов В.В. Экспортный потенциал России: состояние, ориентиры и условия развития // Внешнеэкономический бюллетень (Москва). - 2004. - №5. - С. 5-14.

потенціал експортний

Размещено на Allbest.ru