Логіка та структура здійснення впливу інституційного середовища на функції аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Логіка та структура здійснення впливу інституційного середовища на функції аграрних підприємств

Охарактеризовано інституціоналізм як макроекономічну платформу розвитку аграрної сфери. Визначено інституційні угрупування, що зумовлюють діяльність аграрного підприємства, та функції аграрних підприємств. Розмежовано поняття інституційний вплив та інституційний тиск. Запропоновано чотири зони відчуття підприємством інституційного впливу та тиску, що може слугувати підґрунтям для вимірювання та оцінки впливу інституційного середовища на конкурентоспроможність підприємства.

Ключові слова: інституції, інституційний вплив, інституційний тиск, функції підприємств.

Постановка проблеми. Конкурентоспроможність аграрних підприємств є складним та багатогранним поняттям з огляду можливостей впливу на її рівень. Характеристики внутрішнього середовища діяльності аграрного підприємства є лише допоміжними для формування рівня конкурентоспроможності, їх зміна є відповідною реакцією на зовнішні зміни. Складові зовнішнього середовища є такими, що формують умови для прояву та забезпечення конкурентоспроможності конкретного підприємства. Аграрні підприємства поводять себе здебільшого як соціальні агенти, а не як економічні. Підставою для такого висновку є притаманне для аграрного виробництва заперечення принципів оптимізації та раціонального економічного поводження. Аграрні підприємства не є максимізаторами економічних функцій, що керуються винятково економічною доцільністю, а, навпаки, вони є послідовниками набутих правил поведінки - соціальних норм. Це ставить під сумнів беззаперечну дію неокласичних постулатів щодо аграрної сфери та дає можливість підвести платформу інституціоналізму для пояснення та обґрунтування процесів у аграрній сфері, у тому числі процесу забезпечення конкурентоспроможності аграрного підприємства. На думку інституціоналістів, економічна система є лише частиною соціальної системи. Тому вивчення дії складових інституційного середовища на підприємство є дуже важливим у контексті забезпечення конкурентоспроможності по всьому ланцюгу конкурентоспроможності. Для аграрного підприємства (з урахуванням його соціальності поводження) дуже важливо мати уявлення про характер та силу впливу складових інституційного середовища на внутрішні процеси забезпечення конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За часів незалежності нашої країни панівною платформою в економічній аграрній науці вважається неолібералізм, який по собі є окремою течією неокласики. Неолібералізм вважає головним принцип свободи економічної діяльності, де свободою є відсутність примусу та самостійність вибору [1]. Проявом цього принципу є розуміння ринкового устрою з точки зору системи, що здатна саморегулюватися, здатна забезпечувати раціональну структуру виробництва та обміну, здатна забезпечувати ефективне використання ресурсів. Але суттєвим недоліком неолібералізму є те, що він не визнає необхідність відповідних інституціональних передумов для ефективної аграрної економіки.

Найбільш вдалою з альтернативних макроекономічних течій, що мають спроможність виступити платформою для побудови нових відносин в економіці країни взагалі, та агарній економіці зокрема, є інституціоналізм [2]. Ця платформа припускає існування інституціональної структури аграрного сектора, що відображає комплекс взаємовідносин: правових, майнових, земельних, соціальних, фінансових, екологічних тощо. Розвиток цих взаємовідносин у інституціональному розумінні є основою для загального розвитку аграрної економіки. В ході інституціонального розвитку, перш за все, повинні сформуватися всі інституціональні складові ринкової економіки, які ще недоформовано. По-друге, потрібно позбутися псевдоринкових інститутів, що виникли на тлі копіювання закордонного досвіду або клонування неринкових елементів системи радянських часів. Існування псевдоринкових інститутів є головною причиною міжгалузевого диспаритету відносин, що згубно впливає на аграрну сферу [4]. По-третє, інституціональний розвиток повинен набути рис стратегічного, що дозволило б запроваджувати стабільні довготривалі відносини між суб'єктами аграрного ринку та інституціональним оточенням, які базуються на справедливих та заздалегідь передбачуваних «правилах гри». Можна вважати, що саме інституціональний напрям розвитку аграрної економіки є пріоритетним в даний час.

Метою дослідження є характеристика дії інституціональних факторів та визначення функцій аграрного підприємства, що реагують на дію певного фактора. Це послугує підґрунтям для виявлення та використання адекватних характеристик для вимірювання та оцінки впливу складових інституційного середовища на конкурентоспроможність підприємства.

Виклад основного матеріалу. Якщо вважати аграрне підприємство господарською організацією, то автоматично його можна віднести до універсального елемента економічної системи. З позицій інституціоналізму, з другого боку, аграрне підприємство є соціальним агентом, а з іншого боку, воно є соціально-економічним середовищем, в якому взаємодіють економічні, організаційні, владні та культурні фактори.

На рівні підприємства зтикаються дві протилежно спрямовані хвилі обопільного впливу: з одного боку - інституційне середовище здійснює вплив на підприємство та здійснювані ним функції, а з другого боку - підприємство, виконуючи притаманні для нього функції, впливає на зовнішні інституції. Кордони підприємства є своєрідною мембраною, крізь яку постійно просочуються дії та транс-дії у протилежних напрямках. При цьому, вплив зовнішнього середовища здійснюється у двох процесних форматах: у першому - підприємство беззастережно приймає цей вплив (наприклад вплив законодавчонормативної бази), а у другому - підприємство чинить опір факторам впливу (наприклад впливу інституту ціноутворення на аграрну продукцію або інституту контрактних відносин). У випадку беззастережного безумовного впливу складається ситуація, яку автор у подальшому пропонує визначати як «інституційний тиск». У іншому випадку, коли вплив двобічний, то його пропонується визначати як «інституційна взаємодія». Але у будь-якому випадку, вплив зовнішнього середовища аграрне підприємство відчуває не взагалі, а особливими зонами відчуття впливу, структура яких залежить не лише від складу та структури діючих інститутів та інституцій, а й від номенклатури виконуваних підприємством функцій. Автором пропонується класичне розуміння поняття функції як відособленої діяльності в рамках існування певної системи. В табл. наведемо склад виконуваних аграрним підприємством функцій. Зазначимо, що ці функції стосуються не лише діяльності підприємства, а й його взаємодії з оточуючим середовищем.

Таблиця

Функції аграрного підприємства*

* - складено за матеріалами [3].

Констатація факту розмаїття функцій, що виконують аграрні підприємства має значення тому, що використання індивідуального підходу до оцінки впливу окремих інститутів та інституцій на аграрне підприємство, з урахуванням протидії виконуваних функцій, також різноманітних, майже неможливо. Представники оточуючого інституційного середовища повинні бути згруповані за певним критерієм. Цим критерієм може виступити відносно однаковий напрям впливу. Одним з найбільш вживаним в науці способом угрупування складових інституційного середовища є так звана «інституціональна матриця», де між сукупністю базових та комплементарних інститутів, з одного боку, та аграрними підприємствами, з другого боку, існують аграрні відносини, сутність яких визначається характером дії інститутів та функціями підприємств. Інші сектори АПК здійснюють вплив на аграрні підприємства та аграрні відносини крізь призму дії інститутів. Вплив інших секторів АПК видозмінюється, знову ж таки, завдяки характеру дії інститутів. Слід наголосити на дуальній ролі організацій

- самих аграрних підприємств - вони є, з одного боку, реципієнтами інституційного впливу, а, з іншого боку - вони є складниками цього середовища відносно інших організацій. Тому підприємства можна вважати квазіінституціями інституційного середовища. Вони впливають один на одного не лише крізь призму аграрних відносин, а й крізь призму інституційних відносин. У зв'язку з цим, підприємства пропонується вважати самостійною інституцією при аналізі впливу інституційного середовища. Таким чином, пропонується вважати укрупненими зонами впливу інституційного середовища на підприємство такі: економічна (вплив зумовлює можливості і якість виконання економічних функцій підприємства); владна (вплив на виконання політико-правових функцій); організаційна (вплив на виконання інфраструктурних функцій); соціальна (вплив на виконання соціальних і культурних функцій). На рис. зображено ланцюг взаємовідносин «інституції > зони відчуття впливу > функції підприємства».

Логіка впливу (рис.) є результатом абстрактно-логічного авторського узагальнення. Потрібно розуміти, що вплив, закодований відповідною стрілкою, не є абсолютним, стовідсотковим. Цей вплив є переважним, тобто таким, який має суттєву силу. В реальності кожен інститут може здійснювати певний вплив на кожну зону відчуття і, як наслідок - зумовлювати ефективність виконання будь-якої функції підприємства. Але такий стан речей, на жаль, дуже складно формалізувати та оцінити інституційний вплив формально. Тому необхідно виокремити напрями переважного впливу, що й зображено на рис.

Рис. Логіка та структура передачі впливу інституційного середовища на виконувані підприємством функції.

інституціоналізм аграрний конкурентоспроможність

Висновки

Для адекватного вимірювання та оцінки впливу інституційного середовища на діяльність аграрного підприємства необхідно структурувати елементи середовища за характером впливу та функції підприємств за напрямом реакції на вплив. Варіантом структуризації можуть виступити «зони відчуття впливу», які є провідниками впливу. Це допоможе удосконалити аналітичне забезпечення управлінських рішень щодо управління конкурентоспроможністю підприємства.

 Література:

1. История экономических учений (современный этап) [Текст] : учебник / под ред. А. Г. Худокормова -- М. : Инфра-М, 1999. -- 733 с.

2. Клейнер Г. Б. Эволюция институциональных систем [Текст] / Г. Б. Клейнер --ЦЭМИ РАН : учеб. пособие. -- М. : Наука, 2004. -- 240 с.

3. Мороз О. О. Інституціональна система аграрної економіки України [Текст] : учеб.пособие / О. О. Мороз. -- Вінниця : УНІВЕРСУМ -- Вінниця, 2006. -- 438 с.

4. Ходжсон Дж. М. Скрытые механизмы убеждения: институты и индивиды в экономической теории [Текст] / Дж. М. Ходжсон // Экономический вестник Ростовского государственного университета. -- 2003. -- Апрель (№ 4). -- Т. 1. -- С. 11--30.

Размещено на www.allbest.ru