Види та організаційні форми підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Види та організаційні форми підприємництва

Ринкова економіка в демократичному суспільстві створює необхідні умови для самореалізації кожного і вибору такого виду діяльності, яка, на переконання індивідуума, буде для нього ефективною. Можна виділити такі види підприємницької діяльності: виробничий, комерційний, фінансовий, посередницький, страховий, інформаційний, інноваційний.

Виробниче підприємництво є найважливішим видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво товарів, надання послуг та виконання робіт. Його діяльність здійснюється підприємствами, що виготовляють різноманітну продукцію, виконують роботи (будівельні, ремонтні), надають послуги (побутові, інформаційні), створюють духовні блага (навчання дітей, живопис, музика). Ці підприємства можуть самі реалізувати свою продукцію, але головна їх функція - виробництво.

Змістом комерційного підприємництва є товарно-грошові, торговельно-обмінні операції. Такі операції здійснюються у вигляді угоди купівлі-продажу товарів і послуг. Представниками комерційного підприємництва є різні торговельні організації і товарні біржі, що продають предмети споживання та засоби виробництва.

Представниками посередницького підприємництва є установи та окремі особи, які займають місце між підприємством-виробником і підприємством-споживачем. Посередницькі підприємства можуть надавати також інформаційні, консультаційні, маркетингові послуги. В Україні починає створюватися система посередництва, що ґрунтується на попередніх замовленнях.

Фінансове підприємництво - це, по суті, різновид комерційного підприємництва. Основна його відмінність у тому, що об'єктом купівлі-продажу тут є специфічний товар - гроші, валюта, цінні папери. Фінансовий підприємець продає гроші однієї країни за гроші іншої держави, використовуючи при цьому валютні курси. Він також займається купівлею-продажем цінних паперів. Агентами фінансового підприємництва є комерційні банки, фондові біржі, окремі фірми, навіть громадяни-підприємці.

Особливою формою кредитно-фінансових відносин є страхове підприємництво. Страхування - це формування грошових фондів і їх використання на відшкодування збитків уразі непередбачених випадків і на допомогу громадянам у певні періоди життя. В умовах ринку страхове підприємництво виконує дві функції: а) захищає підприємництво і населення; б) забезпечує прибуток. Страхову діяльність у сучасній економіці України здійснюють державні організації, акціонерні товариства, кооперативи.

Швидке зростання і диверсифікація попиту на всі види інформації стає одним із актуальних завдань, що стоять перед підприємцями нової сфери - сфери інформаційного підприємництва.

Інноваційне підприємництво - це процес створення і комерційного використання техніко-технологічних нововведень. Головною і визначальною частиною такого виду підприємництва є створення і виробництво науково-технічної продукції, товарів, робіт, інформації, духовних цінностей, які підлягають наступній реалізації покупцям, споживачам.

Організаційні форми виробничого підприємництва.

Підприємництво може здійснюватись в різних організаційно-правових формах, які встановлюються законодавством країни. Найбільш поширеними організаційними формами виробничого підприємництва є:

1. Одноосібне володіння (за законодавством України це може бути приватне підприємство - юридична особа, заснована на приватній власності громадянина України; сімейне підприємство - юридична особа, заснована на приватній власності членів однієї сім'ї; фізична особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності); Ця форма має ряд переваг:

· - власникові фірми повністю належить прибуток фірми;

· - володар фірми має низькі витрати по організації виробництва;

· - невеликі розміри фірми дозволяють власникові підтримувати контакти зі своїми робітниками і покупцями продукції.

До недоліків особистого володіння відносяться:

· - обмежені можливості для розширення виробництва;

· - не сприяння банків у наданні значних кредитів;

· - необмежена відповідальність за фінансовий стан підприємства, оскільки все майно володаря за рішенням суду може бути направлене на компенсацію вимог кредиторів і погашення боргів;

· - власник фірми повинен бути компетентним у всіх виробничих та фінансових питаннях і мати здібності до підприємництва.

2. Партнерство. Воно передбачає об'єднання капіталів дво або більше господарюючих суб'єктів. Угода між його членами містить такі пункти:

· - повноваження кожного партнера;

· - тривалість угоди;

· - суму, інвестовану кожним партнером;

· - схему розподілу прибутків і можливих збитків;

· - заяву про фінансові необхідні процедури в товаристві;

· - процедуру прийняття нових партнерів і ліквідації товариства.

Партнерство має такі переваги:

· - широкі можливості для розширення виробництва;

· - збільшення можливості одержання кредиту;

· - залучення професійних менеджерів.

Недоліки цієї організаційної форми проявляються в таких аспектах: при генеральному партнерстві, на випадок банкрутства фірми, усі її співвласники несуть необмежену відповідальність. Компаньйон, якому належить 1% власності фірми, відповідає на рівних з тим, кому належить решта 99%. Передбачається залежність юридичного існування від виходу партнерів.

3. Корпорація - юридичний об'єкт, відокремлений від своїх безпосередніх власників. Важливою ознакою корпорації є гарантоване законодавством право на довічне існування незалежно від змін складу власників капіталу.

Весь прибуток корпорації належить її акціонерам (учасникам) і поділяється, як правило, на дві частини:

· І. Дивіденди (проценти) для отримувачів акцій;

· ІІ. Реінвестування.

Основні переваги корпорації:

· - можливість мобілізації додаткових капіталів шляхом випуску цінних паперів;

· - використання наукових методів управління і професійних менеджерів;

· - можливість використання грошового ринку і ринку капіталів дозволяє гнучко орієнтувати програму з одного виду діяльності на інший;

· - корпорація існує незалежно від того, скільки разів змінювались її власники.

Корпораціям властиві і певні недоліки, серед них слід виділити такі:

· - високі подвійні податки на одиницю прибутку: спочатку оподатковується прибуток корпорації, а потім - дивіденди акціонерів при їх виплаті;

· - значні організаційно-економічні труднощі при реєстрації фірми;

· - більша регламентованість з боку держави.

Порядок корпоратизації підприємств визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 1993 року №508. Корпоратизації також підлягають державні підприємства, закриті акціонерні товариства, більше ніж 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничі та науково-виробничі об'єднання, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством.

Фонди підприємства

Фонди підприємства - це матеріальні та грошові ресурси, потрібні для розвитку виробництва, створення продукції (послуг).

Виробництво здійснюється тільки за наявності фондів, насамперед виробничих: якість фондів відображує рівень використання досягнень науково-технічного прогресу. Ефективне використання фондів - це нагальна потреба економічного розвитку суспільства, будь-якого підприємства.

Виробничі фонди складаються переважно із засобів виробництва. Фонди невиробничого призначення (житлові будинки, спортивні споруди, будинки культури, бази відпочинку, дитячі садки та ясла тощо) використовуються для невиробничих потреб.

До складу виробничих фондів входять продуктивні фонди і фонди обігу. Перші поділяють на основні та оборотні. Саме ці фонди є основою виробництва продукції (послуг). Фонди обігу охоплюють готову продукцію, що перебуває на складі підприємства, а також відвантажену, проте ще не оплачену покупцями продукцію, кошти на рахунку підприємства, призначені для придбання предметів праці та виплати заробітної плати.

підприємництво виробничий корпоратизація посередницький

Размещено на Allbest.ru