а0 + а1 38,76 - а0 - а1 25,14 = 6,12 - 6,15

13,62 а1 = - 0,03

а1 = - 0,03 / 13,62 = - 0,0022 ? - 2 чол.

а0 = 6,12 - а1 * 38,76 = 6,12 + 0,085 = 6,205

Підставимо знайдені параметри у рівняння прямої:

Yx = 6.205 - 0.0022 x

У даному випадку параметр 1 має від'ємне значення, що означає обернену залежність, це поясняється тим, що навіть тоді коли знижується рівень крадіжок, безробіття однак зростає, так наприклад 1997 рік безробіття знизолось до 6,141 тис.вип (1996 рік - 6,63 тис.вип). а безробіття зросло з 3,4 тис.чол до 11,6 тис.чол аналогічна ситуація склалась і у 2000 році.

Знайдемо вирівняні значення, підставивши отримані параметри у рівняння.

Так у: 1995 році yx = 6.205 - 0.0022 * 3.3 = 6.1977;

1996 році yx = 6.205 - 0.0022 * 3.4 = 6.1975;

1997 році yx = 6.205 - 0.0022 * 11.6 = 6.1795;

1998 році yx = 6.205 - 0.0022 * 22.6 = 6.1553;

1999 році yx = 6.205 - 0.0022 * 38.5 = 6.1203;

2000 році yx = 6.205 - 0.0022 * 49.9 = 6.0952;

2001 році yx = 6.205 - 0.0022 * 46.7 = 6.1023.

Можна вважати, що вирівняні дані дорівнюють приблизно фактичним:

?y = ?yx, тобто вирівнювання зроблено правильно.

Зобразимо вирівнювання дані графічно (рис. 6).



Рис. 6 кореляційна залежність злочинності від рівня безробіття в Сумській області.

Наведений графік більш чітко виявляє картину злочинності регіону.

Щоб визначити тісноту зв'язку між злочинністю та безробіттям, обчислимо лінійний коефіцієнт парної кореляції за формулою:

r = (XY - X * Y) / (x * y), де

x = Х2 - (Х)2, у = Y 2 - (Y)2

x = 974,42 - 25,12 = 974,42 - 630,01 = 344,41 = 18,56

у = 38,25 - 6,152 = 38,25 - 37,82 = 0,43 = 0,66

r = (153,8 - 25,14 * 6,15) / (18,56 * 0,66) = - 0,811 / 12,25 = - 0,066

Проведені розрахунки свідчать, що зв'язок між двома явищами досить слабкий.

Визначимо на скільки надійний цей зв'язок. Для цього скористаємося критерієм надійності, який визначається таким чином:

tr = r / r, де,

r = (1 - r2) / n = (1 - (- 0,066)2) / 7 = (1 - 0,0044) / 7=0,99 / 2,66 = 0,76

tr = 0,066 / 0,76 = 0,087

Оцінюючи даний фактор, можна сказати, що даний зв'язок в загалі не є надійним.

Визначимо наскільки відсотків рівень безробіття впливає на рівень злочинності, за допомогою коефіцієнта детермінації за формулою:

D = r2,

Так D = (-0,066)2 = 0,0044, або 0,4 %

Цей коефіцієнт дає можливість зробити висновок про те, що рівень злочинності (крадіжки приватного майна громадян), лише на 0,4 % залежить від рівня безробіття.

Тобто рівень безробіття практично не впливає на рівень злочинності бо решта 99,6% це вплив інших не врахованих факторів.

Для дослідження зв'язку між явищами в статистиці застосовують індексний метод. Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення у просторі. Існує індивідуальний індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, а індекс який характеризує співвідношення величин окремого рівнів усього явища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, які безпосередньо не піддаються підсумовуванню, - загальним.[6]

Застосуємо для наших розрахунків загальний індекс злочинності, який розраховується за формулою:

Iз = ?З1Т1 / ?З0Т1

Де, З1 - кількість зареєстрованих злочинів у звітному періоді;

З0 - кількість зареєстрованих злочинів у звітному періоді;

Т1 - “тяжкість” кожного виду злочинів у звітному періоді.

Для розрахунку даного індексу визначимо тяжкість певних видів злочинів. Бали даються в залежності від років позбавлення воля. Ми для розрахунку візьмемо таку шкалу тяжкості:

Збут наркотичних речовин - 5 бали;

Крадіжки (любої форми) - 4 балів;

Хуліганство - 3 бали;

Порушення руху транспортних засобів - 2 бали;

Інші злочини - 1 бал.

Виходячи із даних таблиці 4 і рівня тяжкості, ми можемо провести розрахунки підставивши данні у формулу загального індексу.

Із = (8138*4+5734*4+900*5+490+3+251*2+3908*1) /

/ (9124*4+5211*4+588*5+873*3+337*2+4081*1) =

= (40690+28670+3600+1470+502+3908) /

= (45620+26055+2352+2619+674+4081) =

=78840 / 81401 = 0,968, або 96,8%

Розрахунок тяжкості злочинів дозволяє зробити висновок, про те, що порівняно з 1995 роком, який був прийнятий за базу, у 2001 році кількість злочинів зменшилась. Про це свідчить індекс, що дорівнює 96,8% (що менше від 100%).

інтервальний ряд аналіз соціальний

2.3 Основні заходи зниження рівня злочинності

Аналіз тенденцій криміналізації суспільних відносин, які спостерігаються дозволяє так чи інакше торкнутись прорахунків у боротьбі із злочинністю в цілому і конкретно, що до крадіжок приватного майна громадян. Тому важливим є питання стратегії і тактики правоохоронних органів у боротьбі із корисливою злочинністю загалом.

Через те, що в центр уваги висувається саме порушення закону, злочин і винність підпадають під визначення суто юридичного характеру. При такому підході питання моральності і соціальних пріоритетів стають другорядними, а інколи і взагалі не відіграють суттєвої ролі. Контекст злочину не береться до уваги, а якщо і враховується то тільки в тій мірі, в якій має пряме відношення до закону. Тому дуже часто правоохоронні органи цікавить лише процес порушення закону, а не його результати. Звідки й виникає необхідність аналізувати кожний злочин не як сам факт порушення закону, а дивитись на наслідки порушення закону і приймати відповідні міри. Лише тоді коли люди почнуть усвідомлювати наслідки порушення законодавства, вони почнуть замислюватись про наслідки дії тих або інших протизаконних дій. Для цього необхідні соціальні програми які б заставляли людей замислюватись над своїми діями.

Зараз вже є декілька таких програм, але їх кількість досить мала, та й до людей вони доходять не завжди. Необхідно поширювати соціальні програми, проти злочинності через засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо, а також преса. Крім того виникає необхідність у передачах, в яких розповідають про ті, або інші порушення, та міра покарання за такі дії.[11]

Досить велике значення має економічне становище нашої держави. Покращення економічного стану безумовно повищить рівень зайнятості і доходності населення, що в загальному плані покращить умови життя суспільства, а значить знизиться рівень злочинності, особливо це стосується корисливих злочинів крадіжки). Для цього необхідно повністю переглянути економічне становище нашої країни і нововведення економічних програм.

Значно більше необхідно приділяти уваги і освіті, так як від того на якому рівні вона знаходиться і яку увагу їй приділяє держава, які вона на це тратить кошти залежить і яким буде майбутнє покоління.

Починати рівень освіти необхідно ще з дитсадка, де дитина повинна повністю усвідомити, що “гарно”, а що “погано”.

Держава також повинна приділяти максимум уваги життю та діяльності дитини і створювати різноманітні позашкільні гуртки.

Необхідно також звернути увагу і на підлітків які знаходяться в перехідному віці, тат дуже важливо направити його на вірний шлях, допомогти йому зробити правильний вибір.

Тобто необхідно зробити все щоб дитина а потім підліток і дорослі могли розвиватися, і правильно витрачати свій час. Так дорослі, фізично здорові і розумові люди, в нашій країні не можуть знайти собі, не те що відповідну їх фаху роботи, а взагалі хоч яку не будь працю.

Крім того необхідно звернути увагу на правоохоронні органи, які призвані захищати населення. Головна проблеми тут - це недостатнє фінансування, і дійсно визначна проблема, бо в працівника правоохоронних органів немає простого бажання займатись своєю справою по тій простій причині, що нема відповідних умов, всім давно відомо, що в злочинців обладнання набагато краще від обладнання правоохоронних органів, а тут ще й мала заробітна плата. Тому багато злочинців і коять свої протизаконні дії знаючи, що ніхто їх за це не покарає.[7]

Це все досить загальні причини виникнення правопорушення і пропозиції, що до їх ліквідації. Але що б там не казали про економічний стан країни, і про рівень зайнятості населення, головна причина виникнення порушення правопорядку криється в самій людині і в її світогляді.

Тому необхідно формувати світогляд і світогляд свої дітей та внуків так, що б не при яких умовах ні за яких обставин не виникало бажання іти на протиправні дії.

Задача 1

Є дані про вартість основних виробничих фондів (ОВФ) 20 підприємств галузі наведені в табл. 1.А Необхідно:

1) згрупувати підприємства за вартістю ОВФ, сформувавши інтервальний ряд розподілу з рівними інтервалами та необхідною кількістю груп;

2) результати групування відобразити графічно;

3) на основі сформованого ряду визначити середню, модальну та медіанну вартість ОВФ;

4) за результатами розрахунків зробити відповідні висновки.

Таблиця 1.А- Вартість ОВФ

№ підприємства та вартість його основних фондів, млн грош. од.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
88	57	48	24	38	25	70	43	27	50	41	23	78	39	59	67	43	72	49	30

Розв'язання

1.Проранжируэмо ряд(перелічемо одиниці сукупності за зростанням) :

23 24 25 27 30

38 39 41 43 43

48 49 50 57 59

67 70 72 78 88

Згрупуємо підприємства за вартістю ОВФ, сформувавши

інтервальний ряд розподілу з рівними інтервалами та необхідною кількістю груп.

Вирахуємо величину інтервалу, за формулою:

, (1.1)

де h - величина інтервалу;

xmax - максимальне значення ознаки;

xmin - мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

h= (млн. грош. од.)

Наступним кроком є побудова груп. Для побудови 1-ї групи необхідно додати до мінімального значення ознаки у сукупності розмір групового інтервалу. Отримана верхня межа інтервалу буде одночасно нижньою межею наступного. Аналогічним чином будуються наступні групи.

Сформуємо групи для умови нашої задачі:

1 група: від 23 до 36;

2 група: від 36 до 49;

3 група: від 49 до 62;

4 група: від 62 до 75;

5 група: від 75 до 88

Наступним кроком є розподіл одиниць сукупності до певних груп. В цьому випадку діє правило: якщо значення ознаки співпадає з нижньою межею однієї групи та з верхньою межею іншої то верхня межа при групуванні виключається і дана одиниця включається до наступної групи.

До першої групи входить одиниця сукупності з порядковими номерами 4,6,9,12,20.

До другої групи входять одиниці сукупності з порядковими номерами 3,5,8,11,14,17.

До третьої групи входять одиниці сукупності з порядковим номерами2,10,15,19.

До четвертої групи входять одиниці сукупності з порядковими номерами 7,16,18.

До п'ятої групи входять одиниці сукупності з порядковими номерами 1,13.

Отримані дані зобразимо у вигляді таблиці 1.Б

Таблиця 1.Б - Інтервальний ряд розподілу вартості основних фондів

Границя за вартістю основних фондів, млн грош. од.	Кількість підприємств
23-36	5
36-49	6
49-62	4
62-75	3
75-88	2
Всього	20

2.Відобразимо результати групування на рисунку вартістю основних фондів, млн грош. од.

Рисунок 1.В- Вартість основних фондів

Як видно з наведеного графіка найбільше підприємств мають вартість ОВФ від 36 до 49 млн.грн., а найменше підприємств мають вартість ОВФ від 75 до 88 млн.грн.

3. Вирахуємо середню, модальну та медіанну вартість ОВФ на основі сформованого ряду.

Для визначення середньої вартості ОВФ перетворимо інтервальний ряд у дискретний. Для цього необхідно визначити середину інтервалів, середину інтервалів, середина кожного інтервалу визначається півсума граничних значень кожного інтервалу.Так, середина 1-го інтервалу буде 23+13\2=29,5, подібним чином визначаємо середини наступних інтервалів. Позначимо середини інтервалів як і середню вартість ОВФ вирахуємо за формулою середньої арифметичної зваженої:

, (1.2)

де - середня арифметична зважена;

- значення варіантів ознаки;

- частоти.

Таблиця 1.Г - Розрахунки для знаходження середньої вартості основних фондів

Границя за вартістю основних фондів, млн грош. од.	Кількість підприємств ()	Середня вартість основних фондів, млн грош. од.()	Добуток
23-36	5	29,5	147,5
36-49	6	42,5	255
49-62	4	55,5	222
62-75	3	68,5	205,5
75-88	2	81,5	163
Всього	20	-	993

= ( млн. грош. од)

Отже, середня вартість основних фондів по всіх підприємствах складає 49,65 млн грош. од.

Модальну вартість ОВФ вирахуємо за формулою:

, (1.3)

де _ нижня межа модального інтервалу;

_ величина модального інтервалу;

_ частота модального інтервалу;

_ частота інтервалу, що передує модальному;

_ частота інтервалу, що йде за модальним.

М0=49+5 (млн грош. од.)

Медіальну вартість ОВФ розрахуємо за формулою:

, (1.4)

де _ нижня межа медіанного інтервалу;

_ величина медіанного інтервалу;

_ сума частот ряду;

_ сума частот передмедіанного інтервалу;

_ частота медіанного інтервалу.

Визначимо порядковий номер медіани за формулою:

(1.5)

Вирахуємо суму накопичених частот інтервалу.

Таблиця 1.Д- Розрахунок накопичених частот

Границя за вартістю основних фондів, млн грош. од.	Кількість підприємств ()	Накопичені частоти інтервалу (S)
23-36	5	5
36-49	6	11
49-62	4	15
62-75	3	18
75-88	2	20
Всього	20	-

Отже, медіальний інтервал буде 36-49, млн грош. од., на це вказує накопичена частота, яка більша за номер медіального інтервалу.

Вирахуємо медіану за формулою 1.4.

Ме=36+13

Отже,можна зробити висновки,що в половини підприємств вартість основних фондів складає більше 46,83 а в половини -більше 46,83; у більшості підприємств вартість основних фондів складає 54млн грош. од.

Задача 2

Відомі наступні дані про виробництво продукції різновидів А, Б, В та чисельність робітників на підприємстві у І і ІІ кварталі. Дані наведені у табл. 3.5.

Визначити:

1) відносні величини структури виробництва продукції по кожному із кварталів. Результати оформити у вигляді таблиці й відобразити за допомогою секторних діаграм. Зробити висновки про структурні зрушення у виробництві;

2) відносну величину динаміки сумарного виробництва зазначених видів продукції;

3) відносні величини інтенсивності (продуктивності праці) сумарного виробництва зазначених видів продукції по кожному із кварталів;

4) за результатами розрахунків зробити висновки.

Таблиця 2.А - Виробництво продукції різновидів А, Б, В, млн. грош. од.

І квартал	ІІ квартал
А	Б	В	Чисельність робітників	А	Б	В	Чисельність робітників
9,0	6,4	10,6	395	10,2	7,1	12,4	258

Розв'язання

1. Відносні величини структури(ВВС) характеризують склад, структуру сукупності за тією чи іншою ознакою. Вони визначаються відношенням розмірів складових частин сукупності до загального підсумку.

ВВС 100% (2.1)

де _ обсяг окремої частини сукупності;

_ загальний обсяг сукупності;

_ порядковий номер(1,2,3…n).

Нам потрібно знайти загальну вартість продукції по кварталам,щоб можна було використати цю формулу.

І квартал

9,0+6,4+10,6=26

ІІ квартал

10,2+7,1+12,7=30

Дані розрахунків наведено в таблиці 2.Б

Таблиця 2.Б - Вартість продукції різновидів А, Б, В, млн. грош. од.

Квартали	Продукція	Вартість, млн. грош. од.	Всього, млн. грош. од.
І квартал	А	9,0	26,0
	Б	6,4
	В	10,6
ІІ квартал	А	10,2	30,0
	Б	7,1
	В	12,4

З таблиці 2.Б видно, що вартість продукції у ІІ кварталі більша ніж у І кварталі.

Вирахуємо ВВС, за формулою2.1.

Дані наведено в таблиці 2.В.

Таблиця 2.В - Розрахунок ВВС по кожній продукції.

Квартали	Продукція	Вартість, млн. грош. од.	Всього, млн. грош. од.	ВВС, %
І квартал	А	9,0	26,0	34,6
	Б	6,4		24,6
	В	10,6		40,8
ІІ квартал	А	10,2	30,0	34,0
	Б	7,1		23,7
	В	12,4		42,3

Отже, з наведеної таблиці видно, що за І квартал продукція А складає 34,6%, Б - 24,6%, В - 40,8%. За ІІ квартал: А - 34%, Б - 23,7%, В - 42,3%.

Отримані дані зобразимо графічно:



Рисунок 2.Г- Вартість продукції за І квартал, %

Отже, з наведеного рисунку видно, що найбільшу вартість складає продукція В.

Рисунок 2.Д- Вартість продукції за ІІ квартал, %

Отже, з наведених графіків видно, що у ІІ кварталі питома вага продукції А та Б зменшилась, але не на багато, а питома вага продукції

В збільшилась але також не значною мірою.

2. Динамікою називається зміна соціально-економічного явища в часі, а відносна величина динаміки(ВВД) характеризує напрям та інтенсивність зміни. Відносні величини динаміки визначаються співвідношенням значень показника за два періоди чи моменти часу.

Відносну величину динаміки обчислюють за формулою:

ВВД (2.2)

де _ значення ознаки у звітному (поточному) періоді;

_ значення ознаки у базисному періоді.

ВВД=

Отже, вартість продукції у І кварталі становить 86,66% від ІІ, або зменшилась на 13,34%.

3. Особливим видом відносних показників є результат порівняння різнойменних абсолютних величин: у чисельнику -- обсяги певного явища (кількість подій, фактів), у знаменнику -- обсяг середовища, якому це явище (подія) властиве. У кожному конкретному випадку таке співвідношення характеризує інтенсивність поширення явища в середовищі, а тому називається відносною величиною інтенсивності. Відносна величина інтенсивності (ВВІ) обчислюється як співвідношення обсягів різнойменних явищ, між якими є певний зв'язок, але вони не є частинами цілого.

Обчислюють наступним чином:

ВВІ= (2.3)

Може виражатися у відсотках, проміле або бути іменованою величиною. Даний показник може бути розрахований шляхом порівняння рівних ознак одного і того ж об'єкта, або шляхом співвідношення двох явищ між собою.

Обчислимо ВВІ за формулою2.3

ВВІ1=26 000 000/395=65822,78 грошових одиниць продукції на робітника

Отже, в І кварталі один робітник виробляв 65822,78 грошових одиниць продукції.

ВВІ2=30 000 000/400=75000,00 грошових одиниць продукції на робітника

У ІІ кварталі один робітник виробляв 75000,00 грошових одиниць. продукції.

Помітно видно,що у ІІ кварталі інтенсивність праці робітників більша, ніж у І. Це помітно по кількості виготовленої продукції одним робітником.

Задача 3

У результаті вибіркового обстеження робітників підприємтва отримано їх такий розподіл за віком, дані наведені в талблиці 3.А

Визначити:

1) середній вік робітників;

2) дисперсію, середнє квадратичне відихилення та коофіцієнт варіації;

3) граничну помилку вибіркової середньої та довірчі межі генеральної середньої із заданою ймовірністю (р);

4) за результатами розразунків зробити висновки.

Таблиця 3.А - Розподіл робітників за стажем роботи.

Розподіл робітників за віком, років	Відбір	Ймовірність
Вік(x)	До 24	24 - 32	32 - 40	40 - 48	48 - 56	Понад 56	Механічний, 5,5%	0,928
Чисельність (fi)	11	23	21	17	28	10

Розв'язаннях

1. Середній стаж роботи працівників на підприємстві обчилсемо за формуло середньої арифметичної зваженої:

(3.1)

де - середня арифметична зважена;

- середнє значеченя інтервалу, що дорівнює півсумі його верхньої та нижньої меж:

; (3.2)

- частота інтервалу;

- сума добутків середніх значень інтервалу та їх частот;

- сума частот.

Знайдемо середнє значення інтервалу, загальну чисельність та добуток середніх значень інтервалу та їх частот. Результати занемемо до таблиці 3.2

Таблиця 3.Б - середнє значення інтевалу, загальну чісельність та добуто середніх значень інтервалу та їх частот

Розподіл робітників	Всього
Вік	До 24	24 - 32	32 - 40	40 - 48	48 - 56	Понад 56	-
Чисельність(fi)	11	23	21	17	28	10	110
Середній вік(xi)	20,5	28	36	44	52	60,5	-
xi * fi	225,5	644	756	748	1456	605	4434,5

За даними обчислюємо :

=

Середній вік працівників на підприємстві становить 40,31 роки.

2. Розрахувати дисперсію, середнє квадратичне відихилення та коофіцієнт варіації.

Дисперсія або середній квадрат відхилень є мірою відхилення значень випадкової величини від центру розподілу. Обчислюєтсья за формулою:

(3.3)

де - середній квадрат відхилення .

Обчислимо різницю середніх значень інтервалу та середнього віку,їх

квадрат, добуток на чилсельність. Дані можна побачити у таблиці З.В.

Середній вік працівників на підприємстві = 40,31років.

Таблиця 3.В - різницю середніх значень інтевалу та середнього стажу роботи, їх квадрат, добуток на чилсельність.

Розподіл робітників	Всього
Чисельність(fi)	11	23	21	17	28	10	110
Середній вік(xi)	20,5	28	36	44	52	60,5	-
xi -	-19,81	-12,31	-4,31	3,69	11,69	20,19	-
(xi - )2	392,43	151,53	18,57	13,61	136,65	407,63	-
(xi - )2 * fi	4316,73	3485,19	389,97	231,37	3826,2	4076,3	16325,76

Отже,розрахуємо дисперсію:

=,

Відповідно,середнє квадратичне відхилення обчислюється за формулою:

буде дорівнювати:

; (3.4)

=12,18

Коефіцієнт варіації-- відносна величина, що служить для характеристики коливання (мінливості) ознаки. Обчислюється за формулою:

(3.5)

де - середнє квадратичне відхилення,

- середнє арифметичне.

Якщо - сукупність однорідна.

Якщо - сукупність неоднорідна.

Отже згідно формули (3.5) обчислимо коефіцієнт варіації:

=

Можемо зробити висновок,що сукупність однорідна.

3. Обчислити граничну помилку вибіркової середньої та довірчі межі генеральної середньої із заданою ймовірністю (р).

Щоб вирахувати граничну помилку вводять коефіцієнт довіри. У нашому випадку він дорівнює 1,80. Значення взяте з таблиці 3.Г.

Таблиця 3.Г - Табличні значення коефіцієнта довіри (t) та ймовірності (р)

t	р
1,00	0,683
1,30	0,806
1,50	0,866
1,80	0,928
2,00	0,954
2,30	0,978
2,50	0,987
2,80	0,995
3,00	0,997
3,30	0,999

Далі обчиcлимо значення граничної помилки за формулою (3.6) безповторного відбору:

(3.6)

де - середня помилка вибірки і дорівнює:

де - дисперсія;

n - обсяг сукупності;

N - чисельність генеральної сукупності, що обчислюється за формулою:

(3.7)

Довірчі мажі генеральної середньої:

(3.8)

Отже, за формулою 3.7 чисельність генеральної сукупності буде дорівнювати:

.

Пам'ятаючи, що коефіцієнт довіри (t)= 1,80.підставившт всі значення у формулу 3.6 отримаємо:

Отже згідно формулі 3.8 довірчі межі генеральної середньої:

40,31-2,02;

28,29.

Тобто з ймовірністю 0,928 можна стверджувати, що середній вік працівників на підприємстві коливається від 28,29до 42,33років.

Висновок

За рахунок виконаної курсової роботи був закріплений теоретичний матеріал, що до розрахунку статистичних показників, а також у ході виконання курсової роботи нами було здійснено статистичний аналіз злочинності в Сумській області на прикладі крадіжок приватного майна громадян.

Для виконання роботи використовувались дані, отримані з офіційних статистичних джерел, які і були оброблені за статистичних показників.

В курсові роботі були опрацьовані теоретичні основи вивчення рівня злочинності і фактори які впливають на рівень злочинності в загалом і безпосередньо на крадіжки приватного майна громадян, а також були розроблені і запропоновані деякі заходи, що до зниження рівня крадіжок приватного майна громадян. Також був наведений ряд інших злочинів і їх класифікація.

Також був проведений аналіз і характеристика соціально-економічного стану і умов області

Аналізуючи дослідження які були проведені в даній курсові роботі, ми можемо зробити висновок про коливання злочинності, на прикладі крадіжок приватного майна громадян. Для наочності були побудовані графіки, на яких чітко видно коливання злочинності по рокам.

Була також була визначена структура злочинності, за аналізом якої ми виявили що домінуючим видом злочину є крадіжки, що підтвердило актуальність вибору даної теми курсової роботи, крім того була визначина структура, що до досліджувальних років, за якою ми більш чітко бачимо коливання і що до питомої ваги злочинних випадків в кожному році до загальної кількості випадків за ці роки.

Були також розраховані ряд коефіцієнтів, які підтвердили коливання злочинності в Сумській області, це такі коефіцієнти, як коефіцієнт злочинної інтенсивності, а також активності. Також розраховувались показники динамічного ряду, вирівнювання динамічного ряду і т.д.

На сонові порівняння зміни злочинності і рівня безробіття був проведений кореляційний аналіз, який показав на кількість злочинних випадків значною мірою впливає ряд інших факторів.

В загалі як уже зазначалось рівень злочинності, що до крадіжок приватного майна коливається з року в рік, це коливання вже практично стало закономірністю, сказати гарно це чи погано не можна однак - це говорить про не стабільність рівня злочинності.

Однак із статистичного аналізу ми можемо сказати, що є такі види злочинів, рівень яких постійно підвищується, так в злочинах пов'язаних з наркоманією постійно спостерігається ріст злочинних випадків.

Аналізуючи виконану курсову роботу можна зробити висновок про те, що нашій державі ще необхідно докласти не мало зусиль що до зменшення рівня злочинності як в цілому так і крадіжок приватного майна громадян.

Узагальнюючи виконану курсову роботу ми можемо зробити висновок про велику значимість статистики і необхідність у статистичних розрахунках, бо саме ця наука дає нам можливість наочно зробити аналіз того чи іншого явища, прикладом такого аналізу і стала дана курсова робота, в якій був проведений аналіз рівня злочинності приватного майна громадян.

У практичній частині курсової роботи на основі даних про підприємство ми розраховували моду та медіану,середню арифметичну;вивчили та обчислили відносні величини, а саме:відносну величину структури,відносну величину динаміки та відносну величину інтенсивності;детальніше познайомились зі способами обчислення дисперсії та граничної помилки.

На основі цих обчислень зробили висновки,що стосуються роботи даних підприємств.

Джерела використаної літератури

Сумщина у цифрах: Статистика щорічник.

Статистичний щорічник України.

Шаблій О.І. “Соціально-економічна географія”.

Ряузов Н.Н. “Общая теория статистики”

Горкавий В.К. “Статистика” / навчальний посібник.

Кулинич О.І. “Теорія статистики” - К: вища школа 1992 рік.

Литвак О.С. Про профілактику злочинності . / / Право України 1997 рік - №11 ст. 11 - 14.

Кальман О.Г. Правова статистика / навчальний посібник - Харків 1999 рік

Конституція України.

Кримінальний кодекс України.

Литвак О.С. Державний контроль над злочинністю // Право України - 2000 рік № 5 - ст. 78.

Клименко В.М. класифікація злочинів у кримінальному законодавстві / / Юридичний вісник України - 2001 рік № 23 - ст. 5 .

Джужа О.М. Курс кримінально-вивченого права статистика / / Особлива частина - К: Юрінком Інтер, 2001 - ст 165 - 174.

Сташис В. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні // Вісник Академії правових наук. Україна - 2001 №2 ст 163 - 168.

15Сайт «Українську реферати»: http://www.ukrainref.com.ua/index.php?go=Files&in=view&id=4147

Размещено на Allbest.ru