Малий бізнес в Японії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

"Малий бізнес в Японії"

Японія свого часу стала на шлях побудови орієнтованого на економічну та соціальну активність середнього класу індустріального суспільства. Цей курс став особливо помітним після 1952 року, коли різко скоротилася кількість японських фермерів, а у промисловості та торгівлі спостерігалося бурхливе розширення конкуренції і створення нових фірм. На те, що ці зміни стали не тільки наслідком об'єктивної господарської закономірності, а й результатом цілеспрямованих зусиль у рамках державних програм, вказує наявність нормативно-правової бази діяльності малих і середніх підприємств, в центрі якої - Закон про малі та середні підприємства, прийнятий у 1963 р. Він визначав принципи державного регулювання в цій галузі, спрямований на самостійні зусилля підприємств, надаючи в разі необхідності державну підтримку - насамперед у сприянні кооперативним починанням [1].

Законодавчим актом 1972 р. визначено коло підприємств, які вважаються середніми і малими та працюють у зв'язку з цим у відносно пільгових умовах. Такими в Японії вважаються промислові підприємства зі штатом до 300 працівників (для підприємств гуртової торгівлі - до 100, роздрібної - до 50) чи з капіталом, відповідно не більше від 100 млн. ієн (близько 790 тис. доларів), для підприємств гуртової торгівлі - не більшим від 30 млн. ієн., а роздрібної - 10 млн. ієн. Окремі сфери діяльності малих фірм Японії регулюються спеціальними законами, які прийняті в різні роки і доповнюють один одного. Це, зокрема, Закон про кооперативні асоціації малих підприємств, Закон про організацію об'єднань малих і середніх підприємств, Закон про модернізацію на малих і середніх підприємствах, Закон про страхування малих і середніх підприємств, Закон про кредитні гарантії асоціаціям. В Японії діє двоступенева система страхування, яка складається з Державної корпорації страхування кредиту та 52 префектурних асоціацій кредитної гарантії малим і середнім підприємствам. Так, у разі їх банкрутства всі фінансові зобов'язання переходять до однієї з названих асоціацій, а державна корпорація відшкодовує їй 70-80 % страхування. У державному бюджеті Японії видатки на підтримку малих та середніх підприємств становлять щороку близько 200 млрд. ієн [3].

Важливими структурами, що здійснюють підтримку малих та середніх підприємств Японії, є держбюджетна Національна фінансова корпорація (фінансова підтримка малих, приватних підприємств), Корпорація фінансування малих і середніх підприємств (інвестиційні позики, підтримка технічних проектів, модернізації та технічного переоснащення виробничої сфери малих та середніх підприємств), а також Міський банк "СекоТюкін банк" (фінансування кооперативних об'єднань малих та середніх підприємств).

Малі і середні підприємства в Японії знаходять допомогу не тільки з боку уряду і згаданих вище спеціалізованих організацій, але й збоку адміністрації префектур, місцевих управлінь зовнішньої торгівлі і промисловості, торгово-промислових палат. Державна політика сприяння цього сектору економіки включає такі напрямки:

· забезпечення конкурентоспроможності шляхом виділення субсидій і позик - прямих кредитів (Японський банк розвитку виділяє їх малим та середнім підприємствам, що функціонують в найбільш перспективних галузях) і гарантованих позик (завдяки введенню податкових пільг комерційні банки охоче кредитують цей сектор економіки;

· заохочення структурної перебудови, модернізації господарської діяльності, покращення умов праці, сприяння торгівлі;

· збір та аналіз інформації про економічні показники і технічну озброєність малих та середніх підприємств для оцінки ефективності держпідтримки.

Існуюча в Японії система фінансування малих і середніх підприємств гарантує надання субсидій і кредитів органами місцевої влади, за необхідності - зі залученням приватних кредитних установ. В останньому випадку згадані вже Державна корпорація страхування кредиту і префектурні асоціації кредитують Товариство гарантії кредитів, яке спрямовує виділені засоби у приватну кредитну установу, а та, у свою чергу, надає малому підприємству позику у сумі, яка у 5-8 разів перевищує вклад Товариства, на строк до 5-7 років. Практикується також надання довгострокової (на 5-20 років) позики об'єднанню малих підприємств із коштів державного (через Державну корпорацію з розвитку малих і середніх підприємств) і місцевого бюджетів. Безповоротна фінансова допомога виділяється тільки на науково-технічні програми. Фінансова підтримка технічного переозброєння виробництва здійснюється за рахунок виділення позики з місцевого бюджету і реалізації обладнання у кредит або надання його в оренду орендодавцями префектур [1].

Широкого розповсюдження отримало виділення субсидій, які покривають до 50 % видатків, на створення центрів підвищення технічного рівня малих і середніх фірм, консультування, підвищення кваліфікації технічних працівників тощо. Держава бере на себе витрати на діагностування стану малих і середніх підприємств. Невід'ємний елемент японської системи фінансування малих підприємств - це компенсація видатків, які пов'язані з підготовкою кадрів, і 2/3 видатків на підвищення кваліфікації працівників [2].

Держава і місцеві органи влади рівними частинами асигнують засоби на інформаційне обслуговування малих підприємств через мережу місцевих інформаційних центрів. Фінансується також встановлення комп'ютерів, збір і аналіз інформації для розробки енергоощадних і природоохоронних заходів, консультування підприємців з приводу ефективних методів ведення роздрібної торгівлі і програмного забезпечення.

Для стимулювання модернізації виробництва створено фонд лізингу для передачі устаткування в оренду строком до 7 років або довгострокового кредитування вартості обладнання під низькі процентні ставки з погашенням частинами. Розмір кредиту, строки погашення, відстрочка і процентна ставка визначаються державою.

Дієвим важелем регулювання діяльності малих і середніх підприємств в Японії є і податкова політика, за допомогою якої досить ефективно розв'язують проблеми цілеспрямованого розвитку підприємництва. Для підприємств із капіталом не більше як 100 млн. ієн застосовуються знижені ставки оподаткування:з річним доходом до 8 млн. ієн ставка становить 28 %, понад цю суму - 37 %.Кооперативні організації оподатковуються у розмірі 27 %. Малі і середні підприємства користуються податковими пільгами у вигляді зниження ставок ізмісцевих податків. Якщо річний оборот підприємства не більший, ніж 3,5 млн.ієн, діє ставка 6 %; від 3,5 млн. до 7 млн. - 9 %; понад 7 млн. - 12 % [4].

В Японії для індивідуальних виробників встановлений мінімум річного доходу, який не оподатковується, - 100 тис. ієн. Передбачені також пільгизгідно з нормами утворення резервного фонду на покриття збитків, пов'язаних із безнадійними боргами. Підприємствам із капіталом не більш як100 млн. ієн дозволяється збільшити на 16 % вище від нормативного ліміту суму резерву, який не оподатковується [4].

Широко запроваджуються методи нарахування прискореної амортизації. З метою сприяння технічному прогресу в Японії податковим законодавством встановлено особливий порядок нарахування амортизації й податкові пільги, які застосовуються до певних видів основних засобів. Діє особлива система бухгалтерського обліку з нормами прискореної амортизації до малих підприємств.

Список використаних джерел

1. Муравёв А.И., Игнатьев А.М., Крутик А.Б. Малыйбизнес: экономика, организация, финансы. - СПб: Изд-воСПб ГУЭФ, 1999. - 618 с.

2. Гордість і задоволення, свобода і незалежність// Діло. - 1996, № 54. - С. 5.

3. Жук О. Малий бізнес у світі та в Україні/ Економіка України. - 2005, № 7. - С. 33-40.

4. БедринецьМ. Д. Податки в системі фінансової підтримки розвитку малого підприємництва/ Фінанси України. - 2008, № 9. - С. 122-126.

5. Кузьмін О.Є., Загородній А.Г., Громак Л.С. Малі форми підприємництва: Навч.пос. для ВНЗ. - Львів: Центр Європи, 1996. - 96 с.

6. Реверчук С.К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика. - К.: ІЗМН, 2006. - 192 с.

7. БокзиКоу. ЭкономикаЯпонии. Какаяона? - М.: ЗАО Изд-во "Экономика", 2002. - 350 с.

8. Малые и средныепредприятия. Управление и организация/ Под ред. Пихле-

ра Й.Х., Пляйтера Х.Й., Шмидта К. - Х. Пер. с нем. И.С. Алексеевой и Г.И. Токаревой. - М.:МО, 2002. - 280 с.

малий бізнес підприємство амортизація

Размещено на Allbest.ru