Виробництво автомобілів

Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України. Ринок великих автобусів. Забезпечення ефективного використання автотранспортних коштів. Тенденції розвитку проектів будівництва нових автозаводів і розширення існуючих потужностей.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 17.05.2012
Размер файла 164,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Контрольна робота

з дисципліни «Національна економіка»

на тему: «Виробництво автомобілів»

Суми 2012

ЗМІСТ

Вступ

1. Соціально-економічна характеристика

2. Маркетингово-економічна характеристика

3. Фінансова характеристика

4. Державне регулювання

Висновок

ВСТУП

Транспорт - одна з найважливіших ланок народного господарства, взаємопов'язане з усіма матеріальними галузями та невиробничої сферою.

Як і зараз, так і в перспективі збільшуватиметься попит як на легкові, так і на вантажні автомобілі, який обумовлюється причинами економічного, соціального і науково-технічного характеру.

Перш за все, під впливом певного збільшення чисельності населення, дії об'єктивного зростання його потреб неминуче зростає купівельний попит на легкові автомобілі. Необхідності збільшення збуту та випуску вантажних автомобілів вимагає і вимагатиме все підвищується значення автотранспорту в перевезеннях вантажів. Через збільшення чисельності населення та через обмеженість використання особистого транспорту (з-за паливно-енергетичних і фінансових проблем),зростає попит на міський транспорт: автобуси, тролейбуси, трамваї.

В даній роботі буде розглянута інформація стосовно автомобільних заводів та підприємств України, їх працездатність, взаємовідносини між собою та іншими державами.

Автомобілебудування - одне з важливих економічних напрямків розвитку країни. Тому збереження накопленого потенціалу та впровадження інновацій з метою укріплення позиції на світовому ринку є необхідним. Україна має потенціал для активного розвитку: сировина, кваліфіковані спеціалісти, державна підтримка.

1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Створена в роки перших п'ятирічок вітчизняна автомобільна промисловість до моменту розпаду СРСР посіла перше місце в світі за випуску автобусів, третій з випуску вантажних автомобілів і шосте за випуску легкових автомобілів. Будучи однією з провідних галузей цивільного машинобудування (чисельність працюючих понад 1,5 млн. чол.), вона повною мірою випробувала на собі появи кризи в економіці: спад виробництва, скорочення інвестицій, старіння виробничого апарату. Тим часом, як показує досвід повоєнних Німеччини та Японії, пожвавлення в автомобільній промисловості було найважливішим фактором, що дозволив цим країнам подолати розруху і вступити в епоху економічного процвітання. Після розпаду СРСР на території України залишилась достатня кількість автомобілебудівних заводів та підприємств.

Автомобілебудування повсюдно є галуззю, яка визначає рівень економічного розвитку країни. Тому, що його продукція задовольняє найважливіші соціально-економічні потреби суспільства, забезпечує пересування товарів і населення, значною мірою визначає розмір платоспроможного попиту, створюючи для населення спонукальні мотиви до розширення цього попиту за рахунок підвищення ділової активності та зростання продуктивності праці. Розвиток виробництва і пов'язане з розширенням масштабів використання автомобілів інфраструктури викликає зростання обсягу продукції в усіх галузях матеріального виробництва і в сферах платних послуг, сприяє підвищенню зайнятості населення.

Автомобільна промисловість (інколи також автомобілебудування) -- галузь транспортного машинобудування, що виробляє моторизовані нерейкові транспортні засоби, зокрема автомобілі але також автобуси, мотоцикли, тролейбуси, трактори й інші. До галузі входять підприємства, котрі займаються дизайном, конструюванням, виробництвом, маркетингом та продажем моторизованих засобів транспорту. Автомобільна промисловість виникла у 19 столітті і завдяки масовому виробництву автомобілів, започаткованому Генрі Фордом, стала значною галуззю промисловості багатьох країн світу, особливо: США, Японії, Німеччини та Південної Кореї.[]

У 2006 році у світі було вироблено 69 мільйонів моторизованих засобів транспорту. Найбільшими ринками автомобілів у 2006 році були: США, де продано 16 мільйонів автомобілів, Західна Європа -- 15 мільйонів, Китай -- 7 мільйонів та Індія -- 2 мільйони. У 2007 році ринки Північної Америки та Західної Європи стагнували, натомість ринки Південної Америки (особливо Бразилія), Східної Європи (особливо Росія) та Азії (Південна Корея та Індія) зростали.[1]

Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України сформувались за останні десятиліття. Україна має досить сприятливі передумови для розвитку автомобілебудування: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість (в тому числі виробництво шин, пластмас І виробів з них), науково-дослідна база і достатня чисельність кваліфікованих кадрів і, що дуже важливо, великий ринок збуту продукції.

До отримання Україною незалежності легкові автомобілі виробляв «Запорізький автомобільний завод» (ЗАЗ; Запоріжжя); спеціалізовані легкові автомобілі (автомобілі підвищеної прохідності) виробляв «Луцький автомобільний завод» (ЛуАЗ; Луцьк); автобуси - «Львівський автобусний завод» (ЛАЗ; Львів); вантажівки - «Кременчуцький автомобільний завод» (КрАЗ; Кременчук).

Найбільшим виробником легкових автомобілів в Україні залишається ЗАТ «ЗАЗ», яке в 2007 р. практично звернуло виробництво власних автомобілів і зосередило всю увагу на збірці автомобілів із імпортованих машинокомплектів. За підсумками 2007 р. ЗАЗ виробив понад 282 тис. автомобілів, за останні п'ять років (2003-2007) досягнуто зростання виробництва майже в п'ять разів (в 2003 р. завод виробив приблизно 50 тис. автомобілів).

Одним з найбільших автовиробників України є корпорація «Богдан», створена в 2005 р. з метою реалізації масштабних інвестиційних проектів, направлених на створення в Україні потужностей з виробництва автотранспортних засобів різних типів. На сьогодні до складу корпорації входять 20 компаній, в числі яких «Автомобільний завод «Богдан» (колишній Луцький автомобільний завод), «Хюндай Моторс Україна», «Черкаський автомобільний завод «Богдан»(легковики та автобуси)» та інші.

Сьогодні корпорація «Богдан» - одна з найбільш динамічних компаній на автомобільному ринку України. Корпорація досягла своєї мети - перетворитися з продавця автомобілів на виробника. За два роки існування компанії почалася реалізація проектів будівництва заводів з виробництва легкових автомобілів і переорієнтації майданчика у Луцьку з виробництва легкових машин на виробництво автобусів. Ці кроки дозволять корпорації в середньостроковій перспективі значно поліпшити своє положення на ринку: планом стратегічного розвитку корпорації «Богдан» до 2012 р. передбачено збільшення обсягів виробництва в 6,9 раза порівняно з 2005 р. до рівня 269тис. од.[

На сьогодні на підприємствах корпорації «Богдан» зайнято 5400 співробітників. Завдяки реалізації інвестиційних проектів корпорацією, кількість співробітників на всіх її підприємствах збільшиться на 8 тис. - майже до 14 тис. штатних робітників.

ЗАТ «Єврокар» -- офіційний виробник автомобілів марок VW Group в Україні. Завод «Єврокар» розташовано в селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, на території Вільної Економічної Зони «Закарпаття». Будівництво було розпочато 23 липня 2001 року. Територія першого етапу забудови підприємства складає 2.71 га. Площа виробничого корпусу 4320 кв. м. Площа ділянки, зарезервованої під другу чергу проекту -- 10 га. Завод розпочав свою роботу у грудні 2001 року, у квітні 2002 року на підприємстві стартувало серійне виробництво автомобілів Skoda Octavia, з серпня того ж року -- Skoda Fabia, у березні 2003 року -- Skoda Superb. У жовтні 2003 року відбувся запуск другої виробничої лінії для випуску модельного ряду автомобілів Volkswagen, у березні 2004 року -- Audi.[1] 10 квітня 2003 року ЗАТ «Єврокар» і концерном «Volkswagen Group» було підписано Меморандум про початок виробництва автомобілів Volkswagen на заводі компанії у Соломоново. 24 липня ЗАТ «Єврокар» і концерном «Volkswagen Group» було підписано Протокол про дозвіл на серійне виробництво автомобілів VW Passat на заводі «Єврокар».

Розглянемо українських виробників автобусів. ЗАТ "Бориспільський автомобільний завод" (БАЗ) -- українське автомобілебудівне підприємство входить до складу корпорації «Еталон», в основі ідеології якої лежить ідея створення та виробництва широкої гами автотранспортних засобів різного призначення для задоволення потреб як внутрішнього ринку, так і ринків інших країн. Сьогодні ЗАТ «Бориспільський автозавод» - це сучасне самостійне виробництво, на якому працює близько дев'ятсот працівників. Виробничі площі заводу займають 7000 кв. м. Завод випускає 1.700 автобусів в рік, десяти різних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудівництва «Еталон», який об'єднав близько шістдесят провідних конструкторів, що мають великий практичний досвід у конструюванні автобусів. Висока кваліфікація спеціалістів Бориспільського автозаводу дозволяє у стислий термін розробити конструкторську документацію і освоїти серійне виробництво будь-яких автотранспортних засобів. В даний час запущено у виробництво три модифікації автобусів А148. Деталі із листового металу і профільних труб виготовляються на високопродуктивних верстатах «Bystronic», «Trumpf» та інших. Після зварювання в кузовному цеху, кузова автобусів проходять процес тришарового фарбування в малярному цеху. При цьому метал піддається антикорозійній обробці з використанням технологій оцинкування. Завдяки цьому, кузов протягом п'яти років надійно захищений від корозії. Таке фарбування відповідає найвищим світовим стандартам. З малярного цеху кузов потрапляє у складальний цех, де він встановлюється на шасі. Тут же відбувається встановлення електрообладнання, настилання підлоги, внутрішня обшивка даху та встановлення сидінь. З цього цеху, автобус виїжджає своїм ходом на стендові випробування гальмів та пробігові випробування. І завод, і вся продукція, яку він випускає, сертифіковані. На заводі запроваджено систему управління якістю 1S0 9001, тому на всіх етапах виробництва контроль якості дуже жорсткий. Кожний автобус проходить до 50 видів різних типів випробувань, серед яких полігонні, дорожні та стендові. [1]

Корпорація «Богдан», яка щорічно підтверджує свої лідерські позиції у вітчизняному автобусобудуванні. Сьогодні корпорація виробляє автобуси всіх класів: от особливо малого, до надвеликого.

Ринок великих автобусів в Україні, безпосередньо пов'язаний з державними і комунальними замовленнями, оплачуваними бюджетами різних рівнів, серйозно скоротився в 1990-х рр. Одночасно з процесом припинення купівлі автобусів для комунальних підприємств з'явилися приватні перевізники, для яких основним засобом виробництва стали мікроавтобуси і малі автобуси. В останні кілька років стабілізація фінансової ситуації в країні призвела до повернення платоспроможного попиту на великі автобуси, особливо в столиці і великих містах.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» (також ЗАТ «Львівський автобусний завод», ЛАЗ) -- найбільше автобусобудівне і тролейбусобудівне підприємство України та флагман вітчизняного автобусобудування. Днем заснування Львівського автобусного заводу вважається 21 травня 1945 року. Ще з 1949 року, завод випускав одновісні причепи, кузови-причепи, ковші для екскаваторів, автомобільні крани, та іншу промислову продукцію. Випуск автобусів «ЛАЗ» у 90-х роках минулого століття склав 14 600 од. на рік, а загальна кількість більше 365000 автобусів. За це завод був занесений до «Книги рекордів Гіннеса». []

2. МАРКЕТИНГОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

машинобудування автозавод автобус

Загальний обсяг ринку нових легкових автомобілів України склав в 2007 р. більше 542 тис. шт. (за підсумками 2006 р. - близько 371 тис. шт.). При цьому слід зазначити, що український ринок переживає етап не тільки екстенсивного (кількісного), але й якісного зростання. За останні роки істотно змінилася структура ринку, при цьому навіть впродовж одного року такі зміни можна назвати істотними, незважаючи на усталені ще з 1990-х рр. стереотипи у потенційних покупців. Так, за 2007 р. традиційні лідери українського ринку - автомобілі, вироблені в країнах СНД (в першу чергу, моделі як мінімум десятирічної давності, вироблені російським «АвтоВАЗом»), вперше за весь час незалежності України втратили лідируючі позиції. Якщо за підсумками 2005 р. співвідношення між автомобілями, виробленими у країнах СНД, і іномарками склало приблизно 50:50, то уже в 2007 р. на останній оплот легкових автомобілів виробництва країн СНД - автомобілі торгової марки ВАЗ припадає 20-22% ринку. В окремі місяці автомобілі ВАЗ втрачають лідерство з продажів: так, у грудні 2007 р. в Києві на перше місце з продажів вийшли автомобілі CHEVROLET, на друге піднялися MITSUBISHI, а ВАЗ лише замикає трійку лідерів. Зазначимо, що до іномарок належать не тільки автомобілі, вироблені за межами України (і країн СНД), але й автомобілі, зібрані в Україні з імпортованих машинокомплектів.[2]

Разом з цим характерним для ринку України є поступовий перехід від дешевих застарілих машин до дорожчої техніки. До сих пор найбільш популярним у покупців залишається сегмент бюджетних автомобілів, однак за 2006-2007 рр. змінилися рамки цього сегмента. Якщо раніше найкраще продавалися автомобілі ціною до 10 тис. USD, то зараз першість поступово перехоплюють машини вартістю 10-15 тис. USD. Це пояснюється якісним зростанням українського автомобільного ринку, переходом на більш сучасну техніку, що забезпечується як зростанням доходів населення, так і (більшою мірою) доступністю автокредитування.

У 1990-х рр., після переходу на ринкові умови, виявилося, що основні моделі автомобільної техніки, які виробляються в Україні, морально застаріли, тому не відповідають вимогам потенціальних покупців. Модернізація підприємств, що випускають автомобілі, переорієнтація їх на випуск сучасних моделей автомобілів в 1990-х рр. виявилися менш рентабельними і більш витратними, ніж збірка автомобілів з імпортованих комплектуючих. Пільги для імпортерів агрегатів і машинокомплектів ще більше сприяли зростанню автоскладальної промисловості.

Із року в рік продовжується зростання автомобілебудування в Україні, однак потрібно визнати, що на даний момент основу галузі складають саме автоскладальні підприємства. Виробництво автомобілів за повним циклом залишається менш вигідним, ніж збірка, в результаті чого скорочується асортимент автомобілів, що випускаються за повним циклом. За 2007 р. загальний обсяг виробництва автомобільної техніки в Україні становив близько 403 тис. од., перевищив на 38% результат попереднього року. Для порівняння в 2005-2006 рр. темпи приросту обсягу виробництва не перевищували 30%, тобто темпи зростання галузі збільшуються. Разом з тим слід зазначити, що продажі зростають швидше внутрішнього виробництва, що дозволяє говорити про існуючий потенціал (з точки зору попиту) для подальшого збільшення виробництва.[2]

У структурі виробництва спостерігаються як позитивні, так і негативні тенденції: частка великовузлової збірки поступово знижується і вже в найближчих 2-3 роки може опуститися нижче за рівень 50%, поступившись лідерством CKD-збірці. Водночас поступово знижується і частка виробництва повного циклу, на яке вже припадає менше 15%. Показовим в світлі таких тенденцій є домовленість корпорації «Богдан» про наладку дрібновузлової збірки російських автомобілів на нових виробничих площах компанії.

На ЗАТ «ЗАЗ» зростання виробництва досягнуто винятково за рахунок збірки автомобілів із імпортованих машинокомплектів. Виробництво машин вітчизняної розробки («Таврія» і «Славута») частково припинено, частково скорочується: так, в 2007 р. із 282 тис. автомобілів, вироблених АвтоЗАЗом, лише 21 тис. - автомобілі «Славута». Таким образом, можна припустити, що в найближчому майбутньому в Україні не буде вироблятися жодного легкового автомобіля, створеного вітчизняними конструкторами.

Таблиця 1 - Обсяг виробництва автомобілів Запорізьким автомобільним заводом за підсумками 2007 р., за марками[2]

Марка автомобіля

Обсяг виробництва, шт.

«Славута»

20 977

LANOS

120 011

SENS

21 801

OPEL

13 450

CHEVROLET

46 307

ВАЗ

34 466

Автомобілі «Славута» вироблялися в Запоріжжі з переважно українських комплектуючих. Решта машин збирається з імпортних агрегатів і вузлів. Основним партнером ЗАТ «ЗАЗ» є компанія GENERAL MOTORS, в тому числі її структурний підрозділ GM-DAT, які уклали із заводом угоди на збірку машин, що виробляються під торговими марками OPEL, DAEWOO, CHEVROLET.

«Богдан» має потужність більше 120 тис. легкових автомобілів на рік, прийнятий в експлуатацію в 2008 р. Завод корпорації «Богдан» спеціалізується на випуску нових моделей російських автомобілів: спочатку - «Калина», в подальшому - перспективні моделі «Пріора» і «Проект С». Нове підприємство не просто збирає ВАЗи з комплектів, але й отримає можливість зварення кузовів. За даними заводу, російський «АвтоВАЗ» вперше в своїй історії уклав з іноземною компанією (у даному випадку - з корпорацією «Богдан») угоду, що включає не тільки збірку з машинокомплектів, але й зварення кузовів, що є кроком на шляху до повномасштабного виробництва. Відмовившись від багаторічних планів відродження вітчизняного позашляховика ЛУАЗ, корпорація «Богдан» вирішила сконцентрувати увагу на збірці автомобілів торгових марок ВАЗ, KIA, HYUNDAI. Загальне виробництво машин в 2007 р. становило 53 919 одиниць, що на 33,6% більше, ніж за підсумками 2006 р.[2]

В Луцьку налагоджено виробництво легкових автомобілів для сільської місцевості. Львівській автобусний завод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД. Автомобільна промисловість кооперується із заводами, які випускають двигуни, окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава, Херсон, (Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнання (Херсон, Сутиска Вінницької обл.), запасні частини (Чернігів).

Виробництво вантажних автомобілів в Україні, так само, як і легкових, складається з власне виробництва і крупновузлової збірки. Виробництво представлено гігантом автомобільної промисловості СРСР «Кременчуцьким автомобільним заводом» (зараз - Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»). Основна спеціалізація підприємства - важкі вантажівки, в тому числі вантажівки підвищеної прохідності і всіляка спецтехніка на шасі автомобілів КрАЗ (автоцистерни, бетономішалки, бурові установки, крани).

Таблиця 2 - Обсяг виробництва автомобілів Луцьким автомобільним заводом за підсумками 2007 р., за марками[2]

Марка автомобіля

Обсяг виробництва, шт.

ВАЗ

19 581

KIA

17 990

HYUNDAI

16 348

Корпорація «УкрАВТО», якій належить Запорізький автомобільний завод, на складальних потужностях в Іллічівську почала великовузлову збірку китайських вантажівок марки DONGFENG. Традиційні для китайської автомобільної техніки низькі ціни при щодо сучасних технологічних рішеннях можуть вивести ці вантажівки в лідери ринку.

Автобуси в Україні традиційно виробляються на Львівському автобусному заводі, перейменованому в 2006 р. в «Завод комунальної техніки», що має ознаменувати розширення асортименту продукції, яка випускається. Накопичений досвід виробництва автобусів, які на міжнародних виставках в 1960-х рр. були визнані одними з найкращих у світі, а також технології виробництва не змогли в 1990-х рр. забезпечити підприємству стабільний портфель замовлень. Обмеженість попиту на великих міські автобуси поставили завод перед необхідністю істотно модернізувати виробництво.

Незважаючи на випуск пробної моделі малого автобуса, завод зберіг спрямованість на випуск великих міських і туристичних автобусів. Цьому сприяло отримання заводом договорів на поставку автобусів для комунальних автотранспортних підприємств, в тому числі і Києва.

Песимістично налаштовані фахівці прогнозують для автомобільної промисловості України ще більш важкі часи. Конкуренто спроможність вироблених автомобілів на низькому рівні, а ціни на них наближаються до світовому рівню. Час монополій скінчилося. У покупця з'явилася можливість вибору-імпорт автомобілів зростає. І цьому не могло перешкодити навіть підвищення митних зборів, хоча воно і привело до стрибка цін на автомобілі закордонного виробництва. Але машину сьогодні мало хто купує на багаторічні трудові заощадження. Основна частина покупців - люди заможні. За надійність і якість можна переплатити.[6]

Через кілька років автомобільна промисловість зіштовхнуться ще з однією проблемою. З проблемою нестачі кваліфікованих кадрів.

На жаль, у спадок незалежній Україні дістався автопарк здеформованою структурою. Вихід з цієї ситуації один: створити автопарк заново. Потужності є. Школа талановитих конструкторів теж.

«ЛАЗ» для того щоб залишитися лідером на сучасному ринку запроваджує нову систему менеджмену «від виробника до клієнта». При створенні техніки для пасажирських перевезень «ЛАЗ» визначає ключові поняття:

1. Економічність. Можливість мінімізувати витрати при обслуговуванні техніки: економічні, супернадійні двигуни; доступні за ціною запасні частини; уніфікація лінії городських автобусів та тролейбусів, що дозволяє суттєво знизити витрати при обслуговуванні.

2. Соціальна направленість. ЛАЗ виробляє продукцію, яку можуть використовувати люди з фізичними обмеженнями. Автобуси та троллейбуси забезпечені спеціальним трапом, яким можут скористатися інваліди або сім`ї з дитячими колясками. Розроблена спеціальна система додаткових поручней, спеціальні місця для коляски.[3]

Для забезпечення ефективного використання автотранспортних коштів, які у нас є, потрібні нові методи планування розвитку і організації управління роботою автотранспортних підприємств і організацій, нові підходи до оцінки їх госп. діяльності та використання автотранспортних засобів, посилення дієвості економічних стимулів і важелів у формуванні Протиповоротний механізму, перехід на нормативний метод розвитку автомобільного транспорту.

3. ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

Український ринок автомобілів, що ще кілька років тому вважався незначним, завдяки стрімкому зростанню упродовж останніх шести років (з 2003 р.) перетворився не тільки на один з найперспективніших ринків Східної Європи, але й виходить на провідні позиції за обсягом в Європі в цілому.

У 2007 р. ринок нових легкових автомобілів України піднявся ще на дві позиції в європейському рейтингу і посідає 7-е місце з результатом 542 тис. машин. Ще в 2005 р. Україна була дванадцятою за обсягом ринку в Європі, в 2006 р. - вже дев'ятою, а за 12 місяців 2007 р. змогла потіснити Бельгію і Нідерланди, досягнув чергової рекордної позиції.

Причиною стрімкого просування українського ринку в європейському рейтингу залишаються темпи зростання, що перевищують всі можливі межі: так, у 2007 р. ринок нових легкових автомобілів України зріс на 46,2%. Для порівняння загальноєвропейський ринок (з врахуванням ринків України і Росії) зріс на 5,4%.

В таких умовах провідні світові виробники починають приділяти більшу уваги Україні, розглядаючи її як один із потенційних ринків збуту своїх автомобілів. Дійсно, тоді як ринки розвинених країн демонструють мляву динаміку, українці кожен рік купують на 40-45% нових легкових машин більше, ніж в попередньому році. При цьому межа насичення ринку ще дуже далека (навіть у Росії кількість легкових автомобілів складає близько 180-190 машин на тисячу чоловік, в Україні цей показник не перевищує 150 од.).[2]

Слід зазначити, що Запорізький завод успішно продає свою продукцію на ринках країн СНГ: так, за підсумками 2007 р. обсяг експорту автомобілів LANOS перевищив 60 тис. автомобілів. Переважним ринком збуту залишається Росія.

Розвиток проектів будівництва нових автозаводів і розширення існуючих потужностей потребує значних інвестицій. Залучення інвестиційних ресурсів для розширення і модернізації виробничих потужностей, збільшення номенклатури продукції, освоєння нових ринків збуту, створення ефективної торгово-сервісної мережі - пріоритетні завдання компанії. Крім внутрішнього ринку, значна увага приділяється і зовнішнім запозиченням: так, у січні 2006 р. Луцький автомобільний завод вийшов на Франкфуртську і Берлінську біржі з продуктом Private Placement.

До недавнього часу саме ХК «АвтоКрАЗ» залишалась найбільшим експортером автомобілів в Україні, оскільки машини КрАЗ відмінно зарекомендували себе в складних кліматичних умовах. В 2007 р. експорт автомобілів КРАЗ перевищив 2900 одиниць, що на 45% більше результату 2006 р. КрАЗ значно збільшив поставки своєї техніки до країн СНД (в 2007 р. 2118 автомобілів відправилися споживачам до Росії, 287 - Казахстану і 110 - Туркменістану). ХК «АвтоКрАЗ» закріпила позиції в Ірані, Гані, Польщі, Єгипті, В'єтнамі. КрАЗи знову стали поставлятися до Македонії, Афганістану, Екваторіальної Гвінею, Нігерії, на Кубу і до інших країн.

Однак компанія не хоче обмежуватися тільки експортом і направляє свої зусилля на внутрішній ринок, розроблюючи нові моделі відповідно до вимог основних українських замовників: будівельних і промислових компаній. У 2007 р. ХК «АвтоКрАЗ» посилив свої позиції на внутрішньому ринку, реалізувавши 1334 автомобілів, що на 17% більше, ніж у 2006 р.

За 2007 р. з конвеєру зійшло 4206 автомобілів, в тому числі 3255 од. з двигунами, що відповідають вимогам Євро-2 (поліпшення екологічної безпеки автомобілів КРАЗ дозволить подолати основну перешкоду для виходу українських вантажівок на ринки розвинутих країн світу. За 2007 р. зростання виробництва автомобілів КрАЗ, що відповідають вимогам Євро-2, склало 2,3 раза).

У 2007 р. корпорація «Богдан» досягла зростання обсягу виробництва до 3251 автобусів, що на 21% більше, ніж в 2006 р. Зростання виробництва досягнуто за рахунок не тільки внутрішніх продажів: за 2007 р. частка експорту в загальному обсязі продажів склала майже 40%, або близько 1300 од. техніки.

При цьому особливу увагу слід звернути на той факт, що Корпорація «Богдан» разом з компанією «УкрАвто», якій належить «Запорізький автомобільний завод», в 2006 р. приступила до здійснення інвестиційного проекту щодо будівництва автоскладального заводу в Росії. Завод орієнтовною вартістю в 470 млн USD буде випускати 25000 машин і автобусів на рік (перша черга заводу), в подальшому планується розширення до 160000 тис. автомобілів.[2]

Крім корпорації «Богдан», збіркою малих автобусів в Україні займаються також Бориспільський автозавод, Херсонський автоскладальний завод «АНТО-РУС» і кілька підприємств, що займаються переобладнанням російських мікроавтобусів під потреби вітчизняних перевізників.

Загальна динаміка розвитку галузі за підсумками 2007 р. викликає оптимістичні прогнози. На думку експертів, в 2008 р. зростання виробництва автомобілів в Україні продовжиться, незважаючи на те, що темпи зростання можуть трохи скоротитися у зв'язку з насиченням внутрішнього ринку. Про перспективу майбутнього зростання свідчить і те, що імпорт продукції автомобільної промисловості значно перевищує експорт.

У 2007 р. експорт товарів, вироблених галуззю, вперше в історії незалежної України перевищив, за експертними оцінками, 1 млрд USD, тоді як імпорт дещо скоротив темпи приросту, однак теж досяг чергової рекордної відмітки - 7700 млн USD.

Темпи приросту експорту перевищують темпи приросту імпорту, однак розрив між імпортом і експортом не скорочується. Український ринок залишається залежним від імпорту автомобілів.

Рисунок 1 - Динаміка українського імпорту та експорту продукції автомобілебудівної галузі в 2001-2007 рр. у вартісній оцінці, тис. USD

Зростаючий розрив між обсягами імпорту та експорту є свідченням того, що попит на автомобілі значно перевищує їхню пропозицію національними виробниками. Отже, перспективи зростання виробництва автомобілів українськими підприємствами обмежені не стільки відсутністю ємного ринку, скільки відсутністю додаткових ресурсів для інвестування в збільшення потужностей. У такій ситуації розвиток автомобільної промисловості України безпосередньо залежить від приходу серйозних іноземних інвесторів, що принесуть у галузь не тільки капітал у фінансовій формі, але й нові технології, що так необхідні у виробництві автомобілів.

4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У 2001 році затверджена нова Концепція промислової політики, у яку закладені механізми, що стимулюють залучення інвестицій у промислове виробництво і, як наслідок, що дозволяють розвити його на якісно більш високому рівні.

На основі цієї Концепції Кабінет Міністрів України в червні 2001 року схвалив Концепцію регулювання ринку автомобілів і розвитку автомобілебудівної промисловості на період до 2005 року. Її розроблювачі ставили перед собою ціль об'єднати роботу вітчизняних проектних і науково-дослідних інститутів з діяльністю промислових підприємств України, і при цьому стимулювати в автомобілебудівній галузі дія сучасних ринкових механізмів, а також змінити ситуацію на нашому автомобільному ринку.

Як заставу дієвості Концепції її творці бачать зведення в ранг державної промислової політики розвиток автомобілебудування України і політику регулювання ринку автомобілів в Україні. Основні ж механізми реалізації - ресурсне і нормативно-законодавче забезпечення галузі. Перше містить у собі державне фінансування (державний, регіональний і місцевий бюджети), що складе 17% необхідних засобів, кредити й іноземні інвестиції - 45%, а також власні засоби підприємств і організацій - 38%.[4]

Другим, тобто нормативно-законодавчим забезпеченням, було передбачене внесення змін і доповнень у більш ніж півтора десятка нормативних актів України, що повинні були б удосконалити митне законодавство і підвищити обсяги національного виробництва. Одним з найважливіших моментів, передбачених у Концепції, є боротьба за «чистий ринок». Документом передбачені удосконалення нормативно-правових актів, які створюють перешкоди для існування тіньового автобізнесу в нашій країні, а також анулюють механізми незаконного ввозу автомобілів з-за кордону.

Відмітною рисою Концепції є те, що в цьому документі не тільки задекларовані цілі та задачі, але і дані чіткі рекомендації з приводу того, як їх виконувати.

В останні роки в Україні з'явилися економічні передумови більш вигідного, у порівнянні з імпортом готових автомобілів, власного виробництва. Як результат, у 2002 році в країні зроблено 43 тисячі легкових автомобілів, що в 2,5 рази більше, ніж у 2001 році. []

У 2007 р. незмінний лідер українського ринку легкових автомобілів - торгова марка «ВАЗ» - зробив серйозні спроби для утримання лідерства: розширив досить популярне сімейство LADA 1118 (у Росії відоме як LADA Kalina), вивів на ринок нове сімейство LADA 2170. Однак всі ці кроки дозволили лише зберегти хистке лідерство: за підсумками року частка російської торгової марки на українському ринку займала менше 25%, в окремих регіонах ВАЗ вже втратив лідерство. Для марки, якій раніше належало більше 50% ринку, це означає безповоротність останніх ринкових тенденцій. А для ринку в цілому це перехід до якісніших і дорожчих автомобілям.

Слід зазначити, що автомобілі ВАЗ на українському ринку представлені переважно автомобілями української збірки (з російських машинокомплектів). У сучасних умовах, після скасування пільг для вітчизняних складальних підприємств і вступу до ВТО (що означатиме зниження імпортних тарифів в майбутньому), українські складальники застарілих російських автомобілів програють конкурентну боротьбу не тільки європейським і японським виробникам, але й корейським, що пропонують більш якісну і сучасну техніку, а також китайським компаніям, готовим запропонувати максимум додаткового устаткування за мінімальну ціну. Втім, більшість українських підприємств вже перекваліфіковуються: популярною стає збірка корейських і китайських автомобілів.

Але потенціал марки ВАЗ на українському ринку вже практично вичерпаний, тому, крім російських ВАЗів, перспективним буде продовження співпраці з корейськими компаніями, що включає випуск автомобілів KIA і HYUNDAI. У планах компанії на майбутнє розширення модельного ряду автомобілів даних марок, в тому числі - включення в нього автомобіля KIA C'EED, що є найперспективнішим проектом щодо збільшення частки корейських компаній на європейському ринку, з реалізацією якого компанії пов'язують великі надії.[Ошибка! Закладка не определена.]

Одним із найбільших підприємств, які все ще спеціалізуються на збірці російських автомобілів, залишається «Кременчуцький автоскладальний завод» (КрАСЗ) корпорації «АІС». Однак навіть це підприємство в 2007 р. продовжило розширювати асортимент корейських і китайських автомобілів: до корейського SSANGYONG додалися китайські GEELY і GREAT WALL, загальний обсяг виробництва яких за 2007 р. склав близько 7 000 автомобілів.

Потужності для зростання випуску у компанії ще є (виробничі можливості підприємства оцінюються в 45 тис. автомобілів на рік), тому в майбутньому можна чекати інтенсифікації співпраці з іноземними партнерами з метою збільшення обсягу збірки автомобілів. На даний момент з'явилась інформація про можливе будівництво нових виробничих потужностей для випуску до 250 тис. автомобілів на рік.

Практично єдиним великим автоскладальним підприємством в Україні, що не займається збіркою російських автомобілів, є компанія «Єврокар» (Закарпатська обл.). «Єврокар» - українське підприємство, забезпечене з боку концерну Volkswagen Group (Skoda AUTO a.s.) сучасним технологічним устаткуванням, ліцензійною документацією і жорстким контролем якості. Реалізація цього проекту мала на увазі будівництво нового автоскладального підприємства на території вільної економічної зони «Закарпаття» для великовузлової збірки автомобілів марки SKODA, потужністю 15 тис. автомобілів на рік. У подальшому планувалося збільшення частки українських компонентів в готовій продукції заводу. У 2006 р. пройшов перший етап збільшення потужностей підприємства, в подальшому планується вийти на показники 120 тис. автомобілів на рік.

У 2007 р., за експертними оцінками, компанія «Єврокар» виробила близько 23 тис. автомобілів SKODA, що на 21% перевищує показник 2006 р. з врахуванням виробництва автомобілів інших торгових марок VOLKSWAGEN Group (VOLKSWAGEN і SEAT), загальний обсяг виробництва в 2007 р. оцінюється на рівні 30 тис. автомобілів.[1]

Стимулюючи виробництво автомобілів в Україні, держава надало пільговий режим оподатковування тим підприємствам автомобільної галузі, які одержали грошові інвестиції в сумі 150 млн. дол. США і зобов'язалися зберегти базову чисельність виробничого персоналу. Основними пільгами є: звільнення від сплати ПДВ операцій по ввозі на митну територію України товарів, що використовуються для будівництва, створення виробничих потужностей і виробничої діяльності автомобілебудівних підприємств і операцій із продажу автомобілів власного виробництва; звільнення від сплати податку на ту частину доходу, який реінвестується у виробництво, і від сплати податку на землю.[5]

Але сьогодні, коли Україна завершує процес підготовки до вступу у ВТО, вона повинна враховувати у своєму законодавстві норми цієї міжнародної організації, а також положення Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС (УПС). Відповідно до міжнародних вимог, частина наданих пільг і преференцій є забороненими: пільги щодо нульової ставки ПДВ для операцій із продажу автомобілів і по сплаті за землю повинні бути скасовані. Питання щодо невиконання Україною своїх зобов'язань згідно УПС щодо автомобільного сектора неодноразово піднімався європейською стороною як на експертному рівні, так і в рамках двосторонніх зустрічей на офіційному рівні, починаючи з 1997 року. У зв'язку з цим виникла необхідність внесення змін в українське законодавство.

У Верховній Раді України зареєстровані два однойменних законопроекти «Про розвиток автомобільної промисловості України» (№№ 3677 і 3677-1), подані двома групами народних депутатів, спрямовані на забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва українських автопідприємств і приведення національного законодавства у відповідність з вимогами ГАТТ/ВТО й Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС. Очікується надходження урядового законопроекту «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо стимулювання автомобілебудівної промисловості й оподатковування».

Унаслідок скасування ряду пільг для автомобілебудівних підприємств, значно зросте рівень оподатковування національного виробника, і вітчизняні автомобілі стануть набагато дорожче, утративши конкурентноздатність.

Разом з тим, при переході до ринкової економіки і при загальній відсталості промисловості автомобільне виробництво протягом визначеного часу не може бути конкурентноздатним і вимагає перехідного періоду і захисту. Але діючі умови оподатковування імпорту не захищають вітчизняний автомобільний ринок від експансії іноземних виробників. Є ще над чим працювати і є що вдосконалювати.

ВИСНОВКИ

Автомобільна промисловість - одна з найбільших галузей народного господарства, займає провідне положення серед інших галузей машинобудування. Хоча, якщо порівнювати з закордонним автомобілебудуванням, ми відстаємо за такими показниками виробництва, як продуктивність праці та технологічна трудомісткість. Крім того, ряд заводів вимагає технологічного переозброєння. Для кращого розвитку даної галузі потрібно: підвищення рівня автоматизації технологічних процесів і зниження трудомісткості виготовлення промислової продукції;орієнтація на маловідходні технології та обладнання, що підвищують точність і якість заготовок; впровадження нових прогресивних методів, технологічних процесів та спеціалізованого обладнання по всіх основних сфер виробництва; створення екологічно чистих технологій та обладнання;розробка комплексних інжинірингових технологічних проектів; аналіз технічного рівня і прогнозування розвитку технології.

Постійний ріст конкуренції та нові вимоги з боку покупців створюють умови для активного розвитку автомобільної галузі.

Що стосується вітчизняного авторинку, то він потенційно дуже великий: в Україні низький рівень забезпеченості населення автомобілями, а існуючий обсяг продажів не забезпечує навіть просте відтворення парку. За рівнем забезпеченості населення автомобілями (120 автомобілів на 1000 чол.) Україна стоїть нижче багатьох східноєвропейських країн і значно відстає від країн Заходу, де цей показник складає 400 - 500 автомобілів на 1000 чол.

На даний момент на території України працюють багато представників галузі автомобілебудування: ЗАЗ, ЛАЗ, корпорація «Богдан», КрАЗ, Євро кар та інші. Вони спеціалізуються як на повному власному виробництві, так і на складальному з деталей закордонного виробництва, також виробляються запасні деталі. На українських заводах будують легкові автомобілі, вантажівки, транспортні засоби для сільського господарства та звичайних потреб населення (автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї).

Крім активної роботи корпорації на вітчизняному ринку, проводитиметься робота і на експортних ринках. Передбачено постійне зростання експорту автобусів, в планах стратегічного розвитку корпорації також експорт вантажних і легкових автомобілів.

Автомобілебудування України потребує іноземних інвестицій і використання передових технологій у виробництві автомобілів.

У перспективі автомобілебудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Структура і міжгалузева кооперація транспортного машинобудування, регіони його розміщення. Природні і економічні передумови та чинники розвитку підприємств транспортного машинобудування. Законодавче і організаційне забезпечення державного регулювання.

    курсовая работа [210,1 K], добавлен 11.12.2009

  • Ринкова система як сукупність взаємозв'язаних ринків, які охоплюють різноманітні сфери людської діяльності. Роль та значення ринку праці в сучасній системі, умови функціонування як складової ринку робочої сили. Проблеми ефективного розвитку ринку праці.

    курсовая работа [36,1 K], добавлен 31.10.2014

  • Соціально-економічна суть, структура і значення електронно-машинного будування в господарстві України. Сучасний стан розвитку і розміщення машинобудівного комплексу держави. Територіальна структура виробництва: основні центри, промислові вузли та райони.

    курсовая работа [213,2 K], добавлен 29.03.2013

  • Національна економіка, її складові, основні результати функціонування. Характеристика економічного потенціалу України та показники його ефективного використання. Актуальні проблеми стратегічного розвитку національної економіки України в сучасних умовах.

    курсовая работа [447,0 K], добавлен 17.11.2010

  • Визначення поняття продуктивних сил та їх розміщення. Поняття та види міжгалузевих комплексів. Регіональна політика уряду щодо важкого машинобудування в кожному економічному регіоні. Проблеми розвитку важкого машинобудування та шляхи їх вирішення.

    курсовая работа [653,1 K], добавлен 03.08.2010

  • Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.

    статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Розгляд та характеристика необхідності визначення основних техніко-економічних показників майбутнього об'єкта і оцінки економічної доцільності його будівництва. Ознайомлення з основними проблемами для ринку будівельних матеріалів у теперішній час.

    статья [23,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Загальні відомості про підприємство ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", порядок формування стратегії його зовнішнього розвитку. Аналіз потенціалу розвитку машинобудування в Україні. Шляхи покращення становища машинобудівної галузі виробництва.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.05.2015

  • Сутність агропромислового комплексу, чинники його розвитку та розміщення в економіці України. Особливості розвитку та розміщення сільського господарства. Аналіз сучасного стану розвитку рослинництва та тваринництва та їх роль у харчовій промисловості.

    курсовая работа [629,6 K], добавлен 14.02.2014

  • Сутність оборотних коштів. Грошова стадія кругообігу коштів. Структура оборотних коштів та джерела їх формування. Власні та позичені оборотні кошти.Ненормовані та нормовані оборотні фонди. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів.

    контрольная работа [42,2 K], добавлен 27.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.