Характеристика діяльності ТОВ "ДЛС-Меблі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міжнародний університет

Економічний факультет

Кафедра економіки та менеджменту

ЗВІТ

про результати проходження виробничої практики

Київ - 2012

ЗМІСТ

Розділ І. Загальна характеристика діяльності ТОВ «ДЛС - Меблі»

1.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «ДЛС - Меблі»

1.2 Аналіз нормативної - правової бази функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі»

Розділ ІІ. Особливості функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі»

2.1 Організаційно-виробнича структура та аналіз кадрів ТОВ «ДЛС - Меблі»

2.2 Аналіз функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі» в сучасних умовах

Розділ ІІІ. Аналіз фінансового становища ТОВ «ДЛС - Меблі»

3.1 Аналіз майнового стану ТОВ «ДЛС - Меблі»

3.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «ДЛС - Меблі»

3.3 Аналіз фінансової стійкості ТОВ «ДЛС - Меблі»

3.4 Аналіз рентабельності ТОВ «ДЛС - Меблі»

3.5 Комплексна оцінка фінансового стану ТОВ «ДЛС - Меблі»

Список використаних джерел

Додатки

Розділ І. Загальна характеристика діяльності ТОВ «ДЛС - Меблі»

1.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «ДЛС - Меблі»

Я, Сулімова Яна Вікторівна, з 14 по 28 квітня 2011 року проходила виробничу практику на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛС - Меблі».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛС - Меблі» створено згідно рішення засновників та свідоцтва про реєстрацію № 13848436 27 липня 2004 року.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки у банківських установах, круглу печатку та штампи зі своєю повною назвою, товарний знак та інші реквізити.

Юридична адреса Товариства: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петровське, вул. Петровська, 136, оф. 17.

Управління Товариством здійснюється на основі рішення зборів засновників в обговорені і вирішені питань його господарської діяльності.

Товариство може створювати на території України, а також за кордоном дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Товариство може бути учасником спільних підприємств, акціонерних та інших товариств, концернів, консорціумів, асоціацій та інших добровільних об'єднань. [2]

Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Товариство не відповідає за. зобов'язаннями держави, держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства.

Товариство здійснює відповідно до чинного законодавства, володіння, користування та розпорядження власним майном без обмежень у відповідності з цілями та предметом діяльності та призначенням майна.

Товариство вправі від свого імені здійснювати будь-які угоди, що не заборонені законами місця їх здійснення, з будь-якими юридичними та фізичними особами. [2]

Товариство самостійно може продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, здавати в оренду чи лізинг юридичним особам та громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, відчужувати їх іншими способами.

Товариство має право брати в лізинг та оренду, придбавати обладнання та інше майно у українських та іноземних юридичних та фізичних осіб. [7]

Товариство має право, в установленому порядку, користуватися кредитами, в тому числі в іноземній валюті, отримувати їх відповідно до законодавства України.

Товариство має право, в установленому порядку, користуватися засобами зв'язку на території України та за її межами.

Товариство має право користуватися конторами, поштовими адресами, номерами телефонів та факсами Засновників.

Товариство вправі самостійно здійснювати зовнішньоекономічні операції різних видів, що необхідні для реалізації статутних цілей та предмета діяльності Товариства, у відповідності до законодавства України.

Очолює Товариство директор, Литвин Віталій Миколайович, який призначається засновниками, Антоненко Дмитомм Івановичем та Огарковим Сергієм Миколайовичем.

Директор Товариства, його заступники, керівники відділів, менеджери у своїй роботі керуються посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку.

Придбані Товариством будівлі, обладнання, транспортні засоби та інше майно утворюють фонд його основних засобів.

Статутний фонд Товариства становить 300 000 гривень.

Кошти Товариства складаються з:

· надходжень від продажу офісних меблів;

· надходжень від продажу металевих конструкцій;

· виконання послуг.

Доходи (прибуток), одержані Товариством, і придбане за рахунок цих доходів майно належить йому на правах повного господарського віддання і використовується на розсуд засновників та цілі, що визначаються Статутом Товариства. [2]

Метою Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, та іншої діяльності, спрямованої на одержання прибутку на вкладений капітал та більш повне насичення ринку високоякісною продукцією, а також надання різноманітних послуг та робіт підприємствам, установам, організаціям і приватним особам.

Відповідно до мети своєї діяльності ТОВ «ДЛС - Меблі»

а) виступає як рівноцінний усім юридичним і фізичним особам учасник ринкових (кредитних) відносин і свої взаємини з ними здійснює на основі договорів (контрактів), оформлених у встановленому порядку, а також інших правових актів;

б) самостійно визначає на договірній основі з всіма учасниками ринкових відносин обсяги, терміни, графіки постачання (одержання) товарів (сировини, послуг), їх якість, техніко-економічні характеристики, а також їх ціну;

в) самостійно планує і здійснює виробничу діяльність, передбачену Статутом;

г) виконує свої зобов'язання перед бюджетними і позабюджетними органами.

Головними завданнями Товариства є:

- оптова торгівля непродовольчими товарами;

- роздрібна торгівля непродовольчими товарами;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності, експортно-імпортних операцій;

- виробництво виробів з нержавіючого металу;

- виробництво офісних та м'яких меблів;

- організація та проведення презентацій, шоу-програм, прес-конференцій, виставок, семінарів, конференцій, курсів, конкурсів.

1.2 Аналіз нормативної - правової бази функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі»

Підприємство має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України «Про підприємства в Україні», статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства (фірми).

Закон про підприємства. Закон «Про підприємства в Україні», який регламентує діяльність різних видів підприємств, ухвалено сесією Верховної Ради України 27 березня 1991 р. Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними господарської діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.

Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, місцевими радами, органами державного управління.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту на засаді поєднання прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права з управління підприємством через уповноважені ним органи. Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна, а виконавчі функції здійснює правління.

Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних, виробничих та інших підрозділів. Власник безпосередньо наймає керівника підприємства. З керівником укладається контракт, що визначає строки найму, права, обов'язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення та звільнення з посади. Керівник призначає на посаду й звільняє з неї своїх заступників, керівників і спеціалістів структурних підрозділів підприємства.

Трудовий колектив підприємства діє (господарює) за принципами самоврядування. Це означає, що він має конкретні повноваження щодо вирішення широкого кола питань з господарської та соціальної діяльності підприємства. Зокрема трудовий колектив з правом найму працівників розглядає, затверджує або бере участь у вирішенні питань, що стосуються: проекту колективного договору; надання соціальних пільг певним категоріям персоналу; мотивації продуктивної праці, клопотання про представлення працівників до урядових нагород.

Статут підприємства (Додаток А). Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов'язкових правил, що регулюють його індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання. Статут має відповідати основним положенням закону України про підприємства; його затверджує засновник підприємства, а для державних підприємств -- власник майна за участю відповідного трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються: його точне найменування та місцезнаходження; засновник; основна місія й цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; компетенція трудового колективу та його виборних органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.

У найменуванні підприємства відображається його конкретна назва (завод, фабрика, майстерня тощо), вид (приватне, колективне, державне, акціонерне товариство) тощо.

У статуті визначено орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо).

Колективний договір (Додаток Б). На підприємстві важливу соціальну роль відіграє колективний договір -- угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією, що укладається щорічно і не може суперечити чинному законодавству України.

Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, яке використовує найману працю. Колективний договір складається зі вступної частини, що знайомить трудовий колектив із напрямками розвитку та вдосконалення виробництва, умов праці і культурно-побутового забезпечення працівників, а також кілька розділів із конкретними зобов'язаннями адміністрації за основними напрямками діяльності колективу.

У колективний договір включені зобов'язання щодо поліпшення умов праці та стану довкілля; заходи для забезпечення зростання продуктивності праці та її оплати, професійної підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, соціального захисту працівників підприємства.

Сторони, які уклали й підписали колективний договір, повинні періодично (не менше двох разів на рік) взаємозвітувати про його виконання на зборах (конференції) трудового колективу.

Отже, в своїй діяльності Товариство керується Конституцією і законами України, постановами Верховної ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, постановами колегії Мінпраці, наказами і розпорядженнями Міністерства праці України, а також Статутом.

Розділ ІІ. Особливості функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі»

2.1 Організаційно-виробнича структура та аналіз кадрів ТОВ «ДЛС - Меблі»

Організаційна структура підприємства - це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління по рівням і підрозділам. В межах організаційної структури відбуваються усі управлінські процеси і функції, що забезпечують випуск продукції, в яких приймають участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації, та робітники.

Організаційну структуру підприємства наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Організаційна структура ТОВ «ДЛС - Меблі»

Структура управління ТОВ «ДЛС - Меблі» є ієрархічною.

Ієрархічні структури управління (їх ще називають часом: формальні, механістичні, бюрократичні, класичні, традиційні) характеризуються твердою ієрархією влади в організації, формалізацією правил і процедур, які використовуються централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю в діяльності.

Найвищим керівним органом ТОВ «ДЛС - Меблі» є загальні збори засновників, які обирають генерального директора ТОВ, який управляє головним бухгалтером, начальником виробництва, відділам кадрів та відділом поставок та логістики.

Головний бухгалтер - здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва й звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.

У підпорядкуванні в гол. бухгалтера знаходяться бухгалтер, який виконує роботу з різним ділянкам бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво послуг і ремонтів машин, розрахунки з постачальниками й замовниками). Здійснює прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках обліку і підготовляє їх до рахункової обробки. Відбиває в бухгалтерському обліку операції, зв'язані з рухом коштів.

Також підлеглим у гол. бухгалтера знаходиться економіст. Він здійснює організацію й удосконалювання економічної діяльності підприємства, спрямованої на підвищення продуктивності праці, ефективності й рентабельності виробництва, якості продукції, що випускається, зниження її собівартості, забезпечення правильних співвідношень темпів росту продуктивності праці і заробітної плати, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Проводить роботу по удосконалюванню планування економічних показників діяльності підприємства, досягненню високого рівня їхньої обґрунтованості, по створенню й поліпшенню нормативної бази планування.

Відділ кадрів проводить оформлення прийому, переведення, переміщень і звільнення працівників, облік відпусток працівників і здійснення контролю за їх наданням. Організовує облік особового складу підрозділів і звітності по кадрах, облік військовозобов'язаних і оформлення їх на спецоблік. Виконує роботи по плануванню і організації різних форм навчання працівників, облік спеціалістів, які завершили навчання. Забезпечує діяльності працівників, які виконують кадрову роботу в представництвах, надання їм методичної допомоги.

Начальник виробництва керує роботою з оперативного регулювання процесу виробництва, спрямованого на забезпечення виконання завдань та встановленого асортименту при дотриманні стандартів і технічних умов на їх якість. Координує роботу функціональних та виробничих підрозділів з оперативних питань, пов'язаних з виробничою діяльністю. Забезпечує підвищення продуктивності праці і ефективності виробництва. Розглядає і погоджує подані виробничими підрозділами розрахунки потреб у обладнанні та матеріалах.

Менеджер з логістики організовує доставку товару в потрібне місце, до певного часу, з мінімальними витратами. Логіст домовляється з постачальниками про терміни, утрясає питання з машинами, контролює розтаможення, підшукує оптимальне місце зберігання. Налагоджує безперебійну роботу ланцюжка від закупівлі товару до постачання безпосередньо споживачеві.

Відділ збуту організує комплексне вивчення і аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції, рівня цінна продукцію. Визначає стратегію і тактику збуту продукції. Організує роботи з аналізу ефективності використання каналів збуту, найбільш ефективних форм і методів реалізації продукції, послуг посередників. Здійснює організацію збуту продукції підприємства згідно з плановими завданнями та укладеними договорами, вчасного її відвантаження споживачам у встановлених обсягах реалізації. Організує приймання готової продукції від виробничих підрозділів на склади, раціональне зберігання і підготовку до відправлення споживачам, визначення потреби в транспортних засобах, механізованих навантажуючих засобах, тарі та робочій силі для відвантаження готової продукції. Координує діяльність складів готової продукції, керує працівниками відділу.

Начальник складу керує роботою складу по прийому, збереженню, переробці і відпустці лісоматеріалів, по їх розміщенню з урахуванням найбільш раціонального використання складських площ. Організує проведення вантажно-розвантажувальних робіт з дотриманням правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту. Контролює ведення обліку складських операцій, встановленої звітності. Забезпечує дотримання правил пожежної безпеки. Керує працівниками складу.

Виробнича структура ТОВ «ДЛС - Меблі» перебуває в процесі постійного розвитку під впливом удосконалення техніки, технології, форм організації виробничих процесів та інших чинників.

Основними рівнями виробничої структури ТОВ «ДЛС - Меблі» є: відділення - дільниця - робоче місце.

До її складу належать конструкторський, закрійно-швейний, столярний цехи та цехи металообробки та натяжки.

До обслуговуючих господарств належать складське приміщення та транспортний цех.

Складське приміщення підпорядковується завідувачу складом. Транспортний цех об'єднаний з гаражем має в своєму складі машини, що транспортують готову продукцію та постачають на склад сировину та матеріал для подальшої обробки.

Аналізуючи загальну і виробничу структуру підприємства можна сказати, що кожна частина, відділ, дільниця чи робоче місце працюють злагоджено та взаємопов'язано. Дана виробнича структура є спрощеною, отже це забезпечує її раціоналізацію та можливість найкращої керованості нею.

Ефективність виробництва напряму залежить не тільки від правильної організації праці, а й від оптимального складу працівників підприємства. Кадри підприємства - це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу.

Склад і структуру персоналу ТОВ «ДЛС - Меблі» подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Склад і структура персоналу ТОВ «ДЛС - Меблі»

Показник	2010	2011	2012
ПВП	99	102	107
Робітники:	59	60	61
- основні	49	49	50
- допоміжні	10	11	11
Керівники	10	10	10
Спеціалісти	7	7	9
Службовці	23	25	27

Як видно з даних таб. 2.1, найбільшу чисельність в структурі персоналу займають основні робітники. На ТОВ «ДЛС - Меблі» спостерігається збільшення кількості персоналу. Це обумовлено збільшенням виробництва.

Еквівалент повної зайнятості практично не змінюється протягом досліджуваного періоду. Співвідношення чоловіків і жінок та підприємстві дорівнює 70:30. Підприємство володіє достатньою кількістю робітників як основного, так і допоміжного виробництва.

Таблиця 2.2 Аналіз кількості працівників за якісним складом

Показник	2010	2011	2012
Облікова кількість штатних працівників на початок року, всього, осіб з них:	99	102	107
Кількість працюючих у віці, осіб:
15-28	22	23	25
28-45	43	45	46
45-55	21	21	23
55-59	13	13	13
Кількість працівників, які закінчили навчальні заклади освіти, осіб:
І-ІІ рівнів акредитації	50	50	50
ІІІ-ІV рівнів акредитації	49	52	57
Кількість працівників, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством, всього, осіб	2	1	-

Основний віковий прошарок на підприємстві - працівники від 28 до 45 років. Останнім часом спостерігається старіння персоналу, що пояснюється недостатньою кількістю молодих кваліфікованих спеціалістів на ринку праці.

Зміна чисельності працівників підприємства за звітний період характеризується системою абсолютних і відносних показників. Рівень інтенсивності руху працівників показують коефіцієнти обороту по прийому і вибуттю, загального обороту, коефіцієнт заміщення. Коефіцієнти стабільності і постійності кадрів характеризують ту частину працівників, які працюють на підприємстві певний період часу і характеризують сталість кадрів.

Наступним етапом аналізу є аналіз руху та стабільності персоналу (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Аналіз руху та стабільності ТОВ «ДЛС - Меблі»

Показник	2010	2011	2012
Облікова чисельність, осіб	99	102	107
Прийнято, осіб	6	5	9
Вибуло, осіб	4	2	4
у т.ч. по скороченню штатів, осіб	2	-	1
за власним бажанням, осіб	2	2	3
Коефіцієнт обороту по прийому	0,06	0,05	0,08
Коефіцієнт обороту по вибуттю	0,04	0,02	0,04
Коефіцієнт загального обороту	0,1	0,07	0,12

Дані табл. 2.3 свідчать, що з роками збільшується чисельність прийнятих робітників на, але при цьому чисельність вибутих склала 2 та 4 чоловіка у 2011 р. та 2012 р. відповідно. У зв'язку з цим значення таких показників як коефіцієнт обороту по вибуттю та плинності кадрів дуже низьке.

Усе це доводить, що завод не зупиняється у своєму розвитку, зберігає свій технічний і кадровий потенціал, поступово стабілізує виробничо-господарську діяльність.

2.2 Аналіз досвіду функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі» в сучасних умовах

ліквідність платоспроможність фінансовий рентабельність

Для аналізу функціонування ТОВ «ДЛС - Меблі» необхідно розглянути детальніше середовище, в якому діє підприємство. Середовище будь-якої організації прийнято розглядати, як складову з трьох сфер: загальної (чи макрооточення), робочої (чи безпосереднього оточення) і внутрішнє середовище. Макрооточення створює загальні умови існування організації в зовнішнім середовищі. У цій частині аналізу розглядаються політико-правові, техніко-економічні, соціокультурні, екологічні і подібні фактори. Вивчення робочого середовища припускає аналіз тих складових зовнішнього оточення, з якими організація знаходиться в безпосередній взаємодії, це: покупці, постачальники, конкуренти, кредитори, акціонери. Аналіз внутрішнього середовища спрямований на визначення потенціалу організації і, як правило, проводиться по наступним основних напрямках: маркетинг, виробництво, фінанси, персонал, структура управління.

Існує кілька методів оцінки умов діяльності підприємства. Одними з найбільш розповсюджених і визнаних методів є Свот-аналіз (від SWOT - по початкових буквах англійських слів: сила (strength), слабість (weakness), можливості (opportunіtіes), погрози (threats).

Свот-аналіз, як інструмент оцінки середовища функціонування підприємства, складається з двох частин. Його перша частина спрямована на вивчення зовнішніх можливостей (позитивні моменти) і погроз (негативні моменти), що можуть виникнути для підприємства в сьогоденні і майбутньому. Тут виявляються стратегічні альтернативи. Друга частина пов'язана з дослідженням сильних і слабких сторін підприємства. Тут оцінюється потенціал підприємства. Іншими словами, Свот-аналіз дозволяє провести комплексне вивчення зовнішнього і внутрішнього стану господарюючого суб'єкта. Складемо матрицю СВОТ - аналізу для ТОВ «ДЛС - Меблі» (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4. СВОТ - аналіз ТОВ «ДЛС - Меблі»

Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище	Можливості		Загрози
	Збільшення кількості клієнтів Пошук нових постачальників Покращення умов праці (мотивація) Збільшення обсягів послуг що надаються Оптимізація роботи працівників Створення рекламної кампанії	5 4 5 5 3 4	Нестабільність політико-економічної ситуації в країні; Високі податкові ставки Зростання темпів інфляції Посилення конкурентного тиску Зростання цін на товари	5 5 3 3 2
Сильні сторони		СіМ (2,3,4,5-1,6)=5+5+3+5+5+4=27 (3,6-5,4)=5+5+3+5=18 45	СіЗ (2,3,4,5-4,5)=5+5+3+5+3+2=23 (1,4,6-1,2,3,5)= =5+3+5+5+5+5+3+3+2=36 59
Велика територія що обслуговується Великий асортимент Зручна система обслуговування Високий імідж організації Оперативне реагування Унікальні технології обслуговування	5 5 5 3 5 5
Слабкі сторони		СліМ (1,5-3,6)=4+3+5+4=16 (2,3-2,5)=5+5+4+3=17 33	СліЗ (2,3,5-4)=5+5+3+3=16 (1,4,5-1,2,3,4,5)= =4+3+3+5+5+3+3+2=28 44
Недостача кваліфікованого персоналу Негнучкість цін Недостатня якість товару Застаріле устаткування Нестача контролю якості	4 5 5 3 3

Сім

1) Такі показники як великий асортимент, зручна система обслуговування та інші унікальні якості які властиві компанії можуть бути вигідно використані в рекламній компанії фірми та надати більшого результату. Подібні якості також допомагають стримати та отримати нових клієнтів.

2) Унікальні методи роботи організації та технології обслуговування клієнтів дозволяють та потребують оптимізації роботи персоналу в компанії, а саме:

а) розподіл посад між персоналом ;

б) спрощення роботи персоналу ;

в) використання інноваційних методів роботи для скорочення часу та прикладених зусиль.

СліМ

1) Покращення умов праці для працівників дозволить компенсувати нестачу кваліфікованих працівників, також на збільшення досвідченого персоналу може вплинути рекламна компанія фірми. Недостатній контроль якості за товаром компенсується більшою кількістю кадрів.

2) Оскільки компанія займається реалізацією готової продукції , проблеми стосовно якості продукції та цін на неї дозволить вирішити пошук нових постачальників, а оптимізувавши роботу працівників посилиться контроль за якістю що в результаті покращить якість продукції фірми в цілому.

СіЗ

1) Завдяки унікальній технології обслуговування компанії можливо скоротити ціни на продукцію. Такі якості як - високий асортимент, зручна система обслуговування та інші, дозволить залишити кількість клієнтів на достатньому рівні, що в свою чергу компенсує зростання цін на продукцію та зменшить ризик виникнення нових конкурентів.

2) Прибуток великої території що обслуговується, імідж та скорочені витрати на обслуговування компенсують витрати від - нестабільного політичного становища в країні та високих податкових ставок та зростань цін на товари якщо такі будуть.

СліЗ

1) Такі негативні сторони компанії як нестача якості та контролю негативним чином може впливати на появу нових конкурентів та втрату долі ринку, що посилить конкурентний тиск.

2) Загрози політичної нестабільності, інфляції та зростання цін зменшують можливості виправити такі слабкі сторони як збільшення кількості кваліфікованого персоналу, зміни устаткування та ін. оскільки вони створюють додаткові витрати.

Проаналізувавши за допомогою SWOT аналізу підприємство ТД Ресурс можна зробити висновок що найбільші проблеми виникають через несприятливі політичні умови та якості продукції що реалізується. Попре це підприємство має можливість компенсувати проблеми за рахунок можливостей розширення, підвищення кількості реалізації продукції та надання певних послуг.

Розділ ІІІ. Аналіз фінансового становища ТОВ «ДЛС - Меблі»

Фінансове становище - це економічна категорія, що відображає становище капіталу в процесі його кругообігу.

Фінансове становище підприємство, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Тому фінансове становище є підсумком вмілого і грамотного управління усіма факторами, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Фінансове становище підприємства, щодо складу і джерел утворення його майна на визначений період часу характеризує «Баланс» підприємства (Додаток А), а так само «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б).

3.1 Аналіз майнового стану ТОВ «ДЛС - Меблі»

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називають активами.

Структура майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах та співвідношення позикових і власних коштів підприємства в пасивах. У структурі вартості майна відображується специфіка діяльності кожного підприємства. Слід пам'ятати, що не можна порівнювати структуру підприємств різних галузей господарства. Проте аналіз її динаміки впродовж якогось періоду на конкретному підприємстві необхідний.

Отож, доцільно розпочати аналіз діяльності підприємства з аналізу його майна, а саме з таких показників:

1. Сума господарських коштів, які є в розпорядженні підприємства. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

За 2005 рік цей показник склав 12996,4 тис.грн.

За 2006 рік збільшився до 18593,8 тис.грн.

2. Частка основних засобів в активах - це частка коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу. Повинен зменшуватись за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації.

Чо.з2005 =

Чо.з2006 =

3. Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частину зношених основних засобів у загальній їх вартості. Як правило, його використовують для характеристики стану основних засобів. За нормального функціонування підприємства він повинен зменшуватись.

К зн2005=

К зн2006 =

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби. Він повинен збільшуватись за умов виключення інфляційного фактора. Проте за неможливості здійснення цього, коефіцієнт зменшується на протязі розглянутого періоду.

К он2005 =

К он2006 =

5. Частка оборотних виробничих активів показує частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу, і повинен збільшуватись за періоди.

Чо.в.а.2005=

Чо.в.а.2006=

6. Коефіцієнт мобільності активів характеризує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових. За нормативами повинен збільшуватись. На даному підприємстві витримується повністю.

Кмоб2005 =

Кмоб2006 =

Отже, показники майнового стану підприємства майже повністю витримані, тобто відповідають встановленим значенням, що свідчить про належне його становище.

3.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «ДЛС - Меблі»

Ліквідність означає здатність перетворити актив у гроші швидко і без втрат його ринкової вартості.

Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для покриття поточних зобов'язань.

При оцінці ліквідності розраховують три основних коефіцієнти:

1) коефіцієнт покриття;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Перераховані показники розраховуються на підставі даних форми № 1 “Балансу” шляхом співставлення поточних активів з поточними зобов'язаннями підприємства.

1. Коефіцієнт покриття (інше найменування цього коефіцієнту - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показує скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань.

Кл.п.2005=

Кл.п.2006=

Коефіцієнт покриття в період з 2005 по 2006 рік зріс, але все ще залишається низьким. Підприємство на кожну гривню поточних зобов'язань має 1,53 грн. поточних активів.

Слід відзначити, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності підприємства повернути свої борги, так як він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (друге найменування цього коефіцієнту - коефіцієнт “лакмусового папірця”). На відміну від попереднього показника, він враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, так як при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Кл.ш2005=

Кл.ш2006=

Коефіцієнт швидкої ліквідності є дуже низьким. Навіть при тому, що в 2006 році спостерігається його підйом, наявних на той момент коштів не вистачало на покриття поточних зобов'язань. На кожну гривню поточних зобов'язань приходиться 0,4 грн., а в 2006 році - 0,54 грн. ліквідних активів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, показує, яка частка поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.

Кл.а2005=

Кл.а2006=

Значення цього коефіцієнту є критично низьким, але спостерігається тенденція збільшення, цього показника.

На підприємстві, спостерігається ситуація, коли коефіцієнт покриття є порівняно непоганим, а коефіцієнти швидкої ліквідності та абсолютної ліквідності є дуже малими. Це спостерігається за рахунок того, що підприємство має малу кількість вільних коштів, при цьому на підприємстві є досить великі запаси, які і дають непоганий коефіцієнт покриття.

3.3 Аналіз фінансової стійкості ТОВ «ДЛС - Меблі»

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності на довгострокову перспективу. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризує співвідношення власних та позикових коштів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансовім стійкості, унаслідок чого було розроблено систему показників.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюють за даними Балансу підприємства. Проведений аналіз характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, суть фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюють через розрахунок та оцінку таких коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт автономії (незалежності) -- показник, нормативне значення якого більше за 0,5.

Зростання коефіцієнта свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових ускладнень у майбутньому, збільшує гарантії погашення підприємством своїх зобов'язань.

Кавт2005 =

Кавт2006 =

На підприємстві спостерігається збільшення цього коефіцієнту у 2006 році, що свідчить про налагодження ситуації.

2. Коефіцієнт фінансової стабільності (фінансування) дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Воно мас досить легку інтерпретацію: його значення, яке становить 0,6 у 2005р. і 1,04 - у 2006р., вказує, що на кожну гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства, відповідно, 60 коп. і 104 коп. припадає на позикові кошти.

Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, та навпаки.

Кф.с2005 =

Кф.с2006 =

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Значення цього показника може значно варіювати залежно від структури капіталу та галузевої приналежності підприємства.

Км2005 =

Км2006 =

Коефіцієнт повинен бути більшим за 0,1 і збільшуватись, тобто на даному підприємстві повністю витримується.

4. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Коли його значення наближається до 2, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Кф.з2005 =

Кф.з2005 =

У даному випадку у 2005р. спостерігалось деяке перевищення нормативного значення, але у 2006р. ситуація стабілізувалась.

5. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел і згідно з вимогами до показника, критичне значення не більше 0,5.

Кп.к2005 =

Кп.к2006 =

У 2005р. показник перевищував нормативне значення, але протягом 2006 ситуація стабілізувалась.

6. Показник фінансового левериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Збільшення показника свідчить про підвищення фінансового ризику.

Фл2005 =

Фл2006 =

Цей показник за розглянутий період залишався стабільним і не перевищив нормативне значення.

7. Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.

Кф.с2005 =

Кф.с2006 =

За нормативними даними цей показник має бути 0,85 - 0,90, що свідчить про те, що цей показник на даному підприємстві не відповідає заданому значенню.

Отже, проведений аналіз свідчить, що на підприємстві протягом періоду, за який проведено аналіз, фінансування необоротних активів і частини оборотного капіталу підприємства відбувається за рахунок власного капіталу. Переважна частина оборотних активів покривається за рахунок позикового капіталу, що відповідає правилам фінансування. Вони визначають принципи, за якими підприємство має мобілізувати фінансовий капітал для покриття потреби у фінансових ресурсах.

Підприємство при дотриманні правил фінансування забезпечує собі стабільну ліквідність та платоспроможність.

3.4 Аналіз рентабельності ТОВ «ДЛС - Меблі»

У процесі аналізу ефективності використання майна підприємства доцільно використовувати показники, що характеризують рентабельність роботи підприємства. Це комплексні показники що характеризують прибутковість підприємства.

На короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства оказує вплив його здатність отримувати прибуток. У зв'язку з цим розглянемо наступний аспект діяльності підприємства, який є якісним показником ефективності роботи підприємства.

Зазвичай при розрахунку рентабельності визначають співвідношення прибутку до наступних показників: рівню продажу, активам, власному капіталу. При розрахунку цих показників використовують:

- чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток з відрахуванням платежів до бюджету;

- чиста реалізація, визначається як виручка від реалізації без ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань з доходу.

Розглянемо більш детально деякі показники та проаналізуємо рентабельність підприємства.

1. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації показує скільки припадає прибутку від реалізації на одиницю виручки. Цей показник у динаміці повинен збільшуватись.

Rq2005 =

Rq2006 =

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації на підприємстві є нормальною і відповідає необхідним вимогам.

2. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки.

Rчq2005 =

Rчq2006 =

Відбувається збільшення показника за періоди, що свідчить про позитивні тенденції у розвитку.

3. Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання всього капіталу. Динаміка показника впливає на рівень котирування акцій підприємства.

У практиці фінансового аналізу рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності. Рентабельність власного капіталу залежить і від змін рентабельності продукції (операційна діяльність), ресурсовіддачі (інвестиційна діяльність) і співвідношення сукупного та позикового капіталу (фінансова діяльність ).

Rв.к2005 =

Rв.к2006 =

У динаміці показник збільшується, що свідчить про позитивні тенденції.

4. Період окупності власного капіталу показує за який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком.

Тв.к2005 =

Тв.к2006 =

Цей показник повинен зменшуватись, що і спостерігається під час аналізу даного підприємства.

5. Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності показує скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи.

Rзв2005 =

Rзв2006 =

За нормативними даними необхідно, щоб значення показника збільшувались, що і спостерігається на даному підприємстві.

6. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів.

RА2005 =

RА2006 =

Необхідне за стандартами збільшення коефіцієнта присутнє.

Отже, у комплексі перелічені показники дають змогу всебічно охарактеризувати ефективність використання майна підприємства.

3.5 Комплексна оцінка фінансового стану ТОВ «ДЛС - Меблі»

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства потрібно оцінити тенденції найзагальніших показників, які всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності та рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінки взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з факторами, що його формують.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник дохідності - це сума прибутку чи доходів. Відносний показник - рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних з виробництвом продукції, визначається як відсоткове відношення прибутку від операційної діяльності до її собівартості:

Р =

де Р - рівень рентабельності, %;

П - прибуток від операційної діяльності, грн;

С - собівартість продукції, грн.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати та витрати від звичайної та операційної діяльності, величина податку на прибуток та інші податки, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться через порівнянням з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових та статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити особливу увагу.

Для оцінки рентабельності підприємства рекомендується використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельності. З цією метою слід використовувати дві основні групи таких показників:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);

б) показники, пов'язані з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

Показники рентабельності групи А розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К r.p1)

К r.p1 = (2.2)

де Вп - сума валового прибутку;

Впр - вартість продажу;

Ч о.п - чистий обсяг продажу.

К r.p1 2005 =

К r.p1 2006 =

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (К r.p2)

К r.p2 = (2.3)

де П о.д - сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності ;

К r.p2 2005 =

К r.p2 2006 =

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства - операційної, інвестиційної та фінансової (К r.p3)

К r.p3 = (2.4)

де П - сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;

К r.p3 2005 =

К r.p3 2006 =

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К r.p4 )

К r.p4 = (2.5)

де Чп - сума прибутку після виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;

К r.p4 2005 =

К r.p4 2006 =

5) критичний коефіцієнт рентабельності (К r.p5 )

К r.p5 = (2.6)

де Зв - це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

Показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Показники рентабельності групи Б розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками , акціонерами і інвесторами. За даними звіту про прибуток (збитки) і даними балансового звіту доцільно розраховувати такі коефіцієнти:

1) коефіцієнт віддачі виробничих активів (К r.p6)

К r.p6 = (2.7)

де ВА - середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;

К r.p6 2005 =

К r.p6 2006 =

2) коефіцієнт віддачі інвестицій (К r.p7 )

К r.p7 = (2.8)

де СА - середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань;

К r.p7 2005 =

К r.p7 2006 =

3) коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу (К r.p8)

К r.p8 = (2.9)

де СК - середньорічна сума власного капіталу, репрезентована акціонерним капіталом.

К r.p8 2005 =

К r.p8 2006 =

Отже, узагальнююча оцінка фінансового стану підприємства сприяє встановленню за різними оцінними показниками його резервів щодо поліпшення фінансового стану.

Список використаних джерел

1. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України, - 1996, №30.

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. №996-XIV // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - №9.

3. Порядок подання фінансової звітності: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №3.

4. Аудит: Практическое пособие /А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др./. - К.: Учетинформ, 1996.- 283 с.

5. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: Пер. с англ./ Науч. ред. перевода гл. корр. РАН И.И.Елисеева. Гл. редактор серии проф. Я.В.Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 624 с.

6. Білуха М.Т. Аудит в бізнесі. Посібник для бізнесменів - Дніпропетровськ: Преском, 1994.- 240 с.

7. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - 2-ге вид., перероб. - К.: Вища школа: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 574 с.

8. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: 2000. - 692 с.

9. Бланк И.А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, 1998. - 544 с.

10. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.

11. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За ред. Р.Л. Хом'яка. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2001. - 728 с.

12. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. - 768 с.

13. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами: Пер. с англ./ Гл. ред. серии Я.В.Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 797с.

14. Величко О., Прилипко С., Зубілевич С., Мельохіна О., Губачова О. та інші. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. - К.: Лібра, 1999. - 336 с.

15. Велш Г.А., Шорт Д.Г. Основи фінансового обліку: Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997. - 943 с.

16. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. - К.: ТОВ “Автоінтерсервіс”, 1996. - 544с.

17. Грачова Р. Формування Звіту про фінансові результати за новим Планом рахунків // Дебет-Кредит (додаток до газети “Галицькі контракти”). - 2000. - №41. - С. 8-15.

18. Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2000. - 464 с.

19. Дубій О. 12 уроків з 1С Бухгалтерії. - К.: Либідь, 2001. - 312 с.

20. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

21. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: Вища школа, 1992. - 246 с.

22. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. - 2-е изд. - К.: Фирма “ДИ-КСИ”, 1997. - 832 с.

23. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. - К.: А.С.К., 1998. - 768 с.

24. Зубілевич С. Звіт про фінансові результати // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - №11. - С. 14-19.

25. Ивашенко З. Анализ показателей рентабельности (совершенствование в системе внутрипроизводственного менеджмента). // Бизнес-информ.-2005.- №10.- С. 51-53.

26. Крайник О.П., Кляпикова З.В. Фінансовий менеджмент. Навч. посібник. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” інституту післядипломної освіти). Київ: “Дакор”, 2001. - 260 с.

27. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: КНЕУ, 2001. - 334 с.

28. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: Видавництво “Центр учбової літератури”, 2007. - 624 с.

29. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 132 с.

30. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 400 с.

31. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: ООО “Новое знание”, 2000. - 688 с.

32. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

33. Сугонятко О.А. Аналіз фінансового стану підприємств і шляхи його оздоровлення. // Фінанси України. - 2001. - №3. - С. 42-45.

34. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. Посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Київ: ЦУЛ, 2005. - 360 с.

Размещено на Allbest.ru