Економічна система вільного ринку
Виникнення та умови функціонування ринкових відносин. Поведінка фірми на ринку досконалої конкуренції: попит на продукцію та конкурентна рівновага на ринку. Досконала конкуренція та ефективність економічного кругообігу в умовах вільного ринку.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.04.2012 |
| Размер файла | 631,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Міністерство з питань житлово-комунального господарства
Державна академія житлово-комунального господарства
Кафедра економічної теорії
Контрольна курсова робота
з економічної теорії
на тему:
Економічна система вільного ринку
Виконала студентка ІІ курсу
групи МО-6.09_
факультету менеджменту
Науковий керівник: Іващук Т.В.
2010 р.
План
Вступ
Розділ І. Виникнення та умови функціонування ринкових відносин
1.1 Умови виникнення ринкових відносин
1.2 Умови функціонування ринку
Розділ ІІ. Поведінка фірми на ринку досконалої конкуренції
2.1 Умови формування ринку досконалої конкуренції
2.2 Попит на продукцію конкурентної фірми
2.3 Пропозиція конкурентної фірми
2.4 Ринкова пропозиція
2.3 Рівновага на ринку досконалої конкуренції
2.3.1 Короткострокова рівновага
2.3.2 Довгострокова рівновага
2.4 Досконала конкуренція та ефективність
Розділ ІІІ. Економічний кругообіг в умовах вільного ринку
3.1 Поняття економічного кругообігу
3.2 Соціально-економічне становище України
3.2.1 Аналіз стану розвитку економіки в перехідний період
3.2.2 Сучасні тенденції економічної динаміки України
Висновки
Література
Вступ
конкуренція продукція кругообіг
З давніх часів ринок визначали як місце (ринкову площу), де здійснюється купівля або продаж товарів. Ось чому у багатьох слово «ринок» асоціюється з базаром -- місцем обміну вироблених благ. Це правильно лише частково. Ринок -- поняття більш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універсами, різні палатки, де продаються продукти харчування, одяг, взуття, товари щоденного вжитку. Є ринки, на яких продаються і купуються цінні папери (акції, облігації). Це фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент) за стандартними якісними показниками, покупці та продавці вступають у конкретні відносини. Два учасники або більше беруть на себе юридичні зобов'язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з приводу існуючих та потенційних товарів утворюють ринки. Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридично незалежних господарюючих суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну та ринку.
У сучасному розвиненому суспільстві, де, з одного боку, неухильно зростає кількість товарів, покупців і продавців, а з іншого -- розвиваються засоби зв'язку, купівля-продаж може здійснюватися за допомогою телефону, поштою та іншими сучасними засобами зв'язку. Для цього не потрібний безпосередній контакт суб'єктів ринкових відносин, а отже, місце для їхньої зустрічі. Виходячи з цього, можна зробити такий висновок: ринок -- це обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу.
Актуальність дослідження обумовлена розвитком в Україні ринкових відносин, тому вивчення процесів формування, розвитку і функціонування економіки вільного ринку та досвіду розвинених країн в побудові ринкової системи є необхідною умовою подальшого розвитку вітчизняної економіки.
Мета роботи: вивчення економічної системи вільного ринку.
Задачі роботи:
1) Розглянути процес виникнення та умови функціонування вільного ринку;
2) Дослідити поведінку фірми в умовах досконалої конкуренції;
3) Розглянути поняття економічного кругообігу.
Робота складається з вступу, основної частини та висновків.
Основна частина складається з трьох розділів: «Виникнення та умови функціонування вільного ринку», «Поведінка фірми в умовах досконалої конкуренції», «Економічний кругообіг в умовах вільного ринку».
В першому розділі розглядається процес виникнення та умови функціонування вільного ринку.
У другому розділі вивчається поведінка фірми в умовах вільного ринку. Тут розкриваються умови формування ринку досконалої конкуренції, попит, пропозиція конкурентної фірми та ринкова рівновага в короткостроковому та довгостроковому періоді.
Третій розділ присвячено економічному кругообігу в умовах вільного ринку.
Розділ І. Виникнення та умови функціонування ринкових відносин
1.1 Умови виникнення ринкових відносин
В економічній літературі наводяться різні визначення ринку. Його визначають як сферу обміну або місце зустрiчi покупців i продавцiв товарiв i послуг, або сукупнiсть угод купiвлi i продажу товарiв тощо. Ці визначення обмежують ринок виключно сферою обмiну, купiвлi-продажу, що не вiдображає його дiйсної сутi.
Як економічна категорія, поняття "ринок" вiдображає сутнiсть економiчних вiдносин, що виникають мiж суб'єктами економiчної системи (виробниками i покупцями) з приводу обмiну результатами i умовами (факторами) виробництва.
Економiчнi вiдносини завжди проявляються як економiчнi iнтереси (усвiдомленi людиною потреби, спонукальнi мотиви господарської дiяльностi). Тому ринок - поняття, яке вiдображає процес взаємодiї економiчних iнтересiв суб'єктiв господарської системи.
Отже, поняття "ринок" тотожне поняттю "ринковi вiдносини".
Суть ринкових відносин зводиться до відшкодування витрат продавців (товаровиробників і торговців) і одержання ними прибутку, а також задоволення платоспроможного попиту покупців на основі вільної взаємної угоди, винагороди, еквівалентності й конкурентності. Саме це і складає істотні риси ринку. Матеріальною основою ринкових відносин є рух товару і грошей. Але оскільки ринок функціонує у певній економічній системі і, розвиваючись, перетворюється на самостійну підсистему, це не може не зумовити специфіку і багатогранність форм його прояву (різна питома вага ринкових відносин у всій економічній системі, різноманітні форми, методи і розміри їх регулювання і т. д.) [5].
Економiчна система, що функцiонує на засадах ринкових вiдносин, у реальнiй дiйсностi є формою органiзацiї господарської дiяльностi суспiльства, яку називають по-рiзному: ринкова система, система вiльного пiдприємництва або ж просто - ринок.
Таким чином, поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так i широкому розумiннi. У першому - це форма економiчного обмiну, в другому- система вiдносин господарювання, здатна вирiшувати життєво важливi завдання у сферах суспiльного виробництва, обмiну, розподiлу та споживання.
Ринок виступає як сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцiйною метою продавцiв та покупцiв, а також надати можливiсть першим продати, другим - купити товар. Тобто це мiсце добровiльних угод, де продаж товарiв вiдбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони - продавець i покупець - знаходять компромiс, який проявляється в цiні.
Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку [3].
Умовами виникнення ринкових відносин є:
1) рівноправність всіх форм власності та господарювання, економічна незалежність господарюючих суб`єктів, їх економічна свобода та рівність з усіх питань господарювання;
2) наявність та доступність достовірної і повної інформації про ринок;
3) здатність контрагентів ринкових відносин впливати на рівень цін;
4) наявність достатньої кількості продавців і покупців на ринку товарів, можливість вибору для суб`єктів ринкових відносин і конкуренції між ними;
5) існування розвинутої системи підприємництва, а також горизонтальних, в тому числі зовнішньоекономічних, що переважають над вертикальними, економічних зв`язків;
6) наявність законодавчої бази функціонування ринку, в т.ч. антимонопольного, податкового, торговельного законодавства;
7) створення сучасної ринкової інфраструктури [14].
1.2 Умови функціонування ринку
Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи.
Економічні умови - основою яких є демократизація економіки - пов'язані з введенням загальних умов господарювання, які забезпечують ринкові зв'язки, передбачають:
* вiльний вибiр форм власностi на засоби виробництва (затвердження права господаря);
* вiльне цiноутворення;
* забезпечення та захист конкуренцiї;
* вiльний вибiр виду дiяльностi;
* вiльний обiг товару, капiталу, працi;
* оподаткування, фiнансування, кредитування, валютна полiтика, якi стимулюють пiдприємницьку дiяльнiсть.
Соцiальнi умови, якi забезпечують гуманнiсть ринкової економiки, охоплюють:
* систему захисту малозабезпечених верств населення (пенсiйне забезпечення);
* система соцiальної допомоги дiтям, молодi, безробiтним;
* система соцiального захисту вiд безробiття.
Правові умови включають систему заходів, пов'язаних з розробкою правового законодавства і прийняття економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.
Соцiально-психологiчнi та соцiально-культурнi умови, якi забезпечують самореалiзацiю особи та повагу до неї, включають:
* забезпечення свободи розвитку потенцiалу особи - квалiфiкацiйного, освiтнього, творчого, комунiкативного, пiдприємницького, морального та iн.;
* свобода полiтичної дiяльностi;
* система соцiальної вiдповiдальностi особи перед трудовим колективом, суспiльством;
* система задоволення духовних потреб особи;
* можливiсть вивчення культурних надбань народiв України та свiтової культури в цiлому [1].
Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:
* доступнiсть для будь-якого споживача всiх товарiв, представлених на ринку (вiдсутнiсть фондування, карток, талонiв та iнших обмежуючих форм розподiлу);
* необмежена кiлькiсть конкурентiв, абсолютно вiльний вхiд у ринок та вихiд з нього;
* повна iнформацiя учасникiв конкуренцiї щодо пропозицiї, попиту, цiн, норм прибутку та iн.;
* свобода реалiзацiї товарiв i послуг, вибору товарiв споживачем та прийняття рiшень;
* пануючий диктат споживача [7].
В умовах вiльної конкуренцiї виробництво перебуває пiд постiйним економiчним контролем, а товаровиробники стають виконавцями волi споживача, змагаючись за сферу впливу на нього та його гаманець.
Бiльш повно i глибоко сутнiсть ринку можна розкрити через функцiї, якi вiн виконує. До основних функцiй слід віднести: регулюючу, стимулюючу, економічного відбору, iнтегруючу.
Регулююча функція забезпечує постійність зв'язків між різними галузями виробництва, з допомогою ринку встановлюються основні мікро- та макропропорції в економіці, у виробництві та обміні. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на зниження витрат на виробництво будь-якого товару, на впровадження досягнень науково-технічної революції, на задоволення платоспроможного попиту населення. Ринок - найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного виробництва. Він визначає, "що", "як" і "для кого" виробляти. Цю функцію ринок виконує тому, що він найбільш "оперативно" реагує на зміни, які відбуваються в економічному житті суспільства, а суб'єкти ринкових відносин у свою чергу реагують на зміни, що відбуваються на ринку.
Стимулююча функція полягає в тому, що на ринку виграє той, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництв для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації праці та управління. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачам.
Функція економічного відбору полягає в тому, що завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок - це найоб'єктивніший суддя і найдемократичніший механізм економічного відбору ефективно діючих господарств. Процес відбору - жорстокий і безжалісний, але скаржитися можна хіба що на свою некомпетентність. Реалізуючи цю функцію, ринок підвищує прибутковість економіки в цілому.
Ринок також "зшиває" економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних. У цьому проявляється інтегруюча функція ринку. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які будуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати праці, то їхній власник стає неконкурентоспроможним.
Отже, відзначені умови існування та функціонування ринку, а також його функції визначають ринок, як конкретну форму господарської діяльності суспільства, яка одержала назву ринкової системи господарювання, або ринкової економіки [5].
Розділ ІІ. Поведінка фірми на ринку досконалої конкуренції
Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів. Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає в тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма на шляху до максимізації прибутку.
Ринок досконалої конкуренції -- це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції [11].
2.1 Умови формування ринку досконалої конкуренції
1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.
3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
5. Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує повну мобільність у використанні ресурсів.
Підприємницька фірма -- це самостійно діючий суб'єкт ринку, метою діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного або більше товарів для продажу на ринку.
Конкурентна фірма -- це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.
Мета діяльності конкурентної фірми максимізація прибутку.
Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми, її раціональної економічної поведінки [4].
2.2 Попит на продукцію конкурентної фірми
В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.
Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як задану (price-taker).
Крива попиту досконало конкурентної фірми -- це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Графічно попит конкурентної фірми зображується у вигляді горизонтальної лінії, він досконало еластичний за ринковою ціною (графік 2.1,а). На графіку 2.1,б зображена крива ринкового попиту.
Графік 2.1. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми.
а - попит з точки зору конкурентної фірми;
б - ринковий попит;
P -- ціна;
Q - обсяг ринкового попиту;
q-- обсяг попиту конкурентної фірми;
P1 -- ринкова ціна.
Конкурентна фірма -- це фірма, що приймає ціну.
Фірма, що приймає ціну, -- це продавець такого обсягу товарів чи послуг, який є занадто малим відносно їх загальної кількості на ринку, щоб вплинути на ринкову ціну. Конкурентна фірма може продати стільки, скільки бажає, по ринковій ціні P1 тому граничний доход конкурентної фірми буде дорівнювати ціні.
МR=Р,
МR -- граничний доход;
P -- ціна.
Графік 2.2. Граничний доход конкурентної фірми.
Фірма зацікавлена в додатковому доході, який може бути отриманий від продажу додаткової одиниці товару.
Приріст валового доходу від продажу кожної додаткової одиниці продукції -- це граничний доход (графік 2.2).
МR = (q2-q1)
Граничний доход -- це зміна валового доходу відповідно до зміни кількості товару, що продається:,
де МR - граничний доход;
TR- зміна валового доходу;
Q - зміна обсягу попиту.
Оскільки конкурентна фірма може продати стільки, скільки бажає (будь-яку кількість товарів), по ринковій ціні, то додаток до валового доходу від продажу додаткової одиниці товару буде такий самий, як ринкова ціна, або:
MR=P1
MR- граничний доход;
Р1 -- ринкова ціна.
Граничний доход в умовах досконалої конкуренції незмінний.
З'ясувавши таким чином, як зростає доход конкурентної фірми по мірі продажу додаткової одиниці товару, можна перейти до розгляду того, якими є умови визначення конкурентною фірмою обсягу пропозиції її продукції (що лежить в основі рішення конкурентної фірми щодо кількості товару на продаж) [10].
2.3 Пропозиція конкурентної фірми
Модель пропозиції конкурентної фірми виходить з припущення заданості її економічної поведінки (раціональної поведінки виробника) на максимізацію прибутку.
Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток.
Вона буде співпадати з тією частиною кривої граничних витрат фірми, яка розташована вище кривої її середніх змінних витрат.
Крива пропозиції конкурентної фірми -- це частина кривої її граничних витрат МС (Marginal Costs), що розташована вище за АVС.
Графік 2.3. Крива пропозиції конкурентної фірми.
А - точка припинення операцій;
В - точка самоокупності.
Там, де граничні витрати (МС) дорівнюють середнім сукупним витратам (АТС), визначається точка самоокупності (точка В) ( графік 2.3).
Там, де граничні витрати (МС) дорівнюють середнім змінним витратам (АVС), визначається точка припинення операцій (точка А), при будь-якій ціні, що нижча за Р0, фірма припиняє виробництво.
Для визначення обсягу випуску при будь-якій ціні (Р1,Р2), вищій за мінімальні середні змінні витрати (АVС), проводиться горизонтальна лінія до кривої граничних витрат (МС). Якщо із точки її перетину з кривою граничних витрат (МС) провести вертикальну лінію до осі абсцис, отримаємо точку, яка визначить той обсяг випуску продукції (q1, q2), який фірма по відповідній ціні пропонує до продажу [8].
2.4 Ринкова пропозиція
Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) складається з обсягів пропозиції всіх фірм, що пропонують свою продукцію не ринку по будь-якій можливій ціні.
Крива ринкової пропозиції може бути одержана як результат додавання кривих пропозицій всіх індивідуальних фірм по кожній можливій ціні.
Оскільки крива пропозиції кожної фірми -- це частина кривої її граничних витрат (МС), яка лежить вище кривої середніх змінних витрат (АVС), то крива ринкової пропозиції 8 буде отримана як результат додавання кривих МС1, МС2
МСз. ( графік 2.4).
Графік 2.4. Крива ринкової пропозиції.
Q - обсяг випуску галузі;
q1, q2 , q 3 - обсяг випуску фірм 1, 2, 3;
S-- результат додавання кривих МС1, МC2 , МС3.
Детермінанти ринкової пропозиції:
* Кількість фірм у галузі.
* Середній розмір фірми в галузі.
* Ціни змінних ресурсів , що використовуються фірмами.
* Технологія.
Якщо поєднати пропозицію конкурентної фірми з її кривою попиту, стає можливим визначення рівноважного обсягів виробництва товару, який виробляє фірма [4].
2.3 Рівновага на ринку досконалої конкуренції
У процесі свого функціонування конкурентна фірма має прийняти рішення:
1) здійснювати виробничу діяльність чи ні;
2) якщо здійснювати, то скільки продукції виробляти і продавати.
По-перше фірма буде здійснювати виробництво, якщо ринкова ціна буде дорівнювати ціні Ро, що відповідає точці припинення операцій (точка А на графіку 2.3.)
З моменту, коли ринкова ціна перевищить ціну Ро, фірма готова прийняти рішення щодо здійснення виробничої діяльності.
По-друге фірма має вирішити, який обсяг продукції вона має виробляти.
Фірма, яка в своїй діяльності додержується правила раціональної поведінки, буде розширювати випуск продукції до точки Е, в якій її граничні витрати (МС) будуть дорівнювати граничному доходу (МR) (графік 2.5).
Якщо граничні витрати (МС) менші, ніж ціна (Р), продаж додаткової одиниці товару збільшує доход. Тому прибуток збільшується (або збитки зменшуються) з розширенням виробництва товару до того моменту, поки граничний доход (МR) не стане дорівнювати граничним витратам (МС) [15].
2.3.1 Короткострокова рівновага
Для конкурентної фірми стан, в якому кількість товарів та послуг, що нею виробляється, визначається рівнянням Р = МС = МR, називається рівноважним.
Виходячи з того що в умовах досконалої конкуренції граничний доход фірми дорівнює ціні (МR = Р), стан рівноваги може бути також визначений рівнянням
Р == МС.
Таким чином, конкурентна фірма досягає стану короткострокової рівноваги, коли Р = МК = МС.
Графік 2.5. Рівновага конкурентної фірми.
Максимізація прибутку конкурентною фірмою
Мета фірми -- максимізація прибутку.
Прибуток -- це різниця між сукупним доходом (ТR) і сукупними витратами (ТС) за період продажу.
Прибуток = ТК - ТС.
Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю між валовим доходом (ТК) і валовими витратами (ТС).
Максимізація прибутку -- це максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами: ТК -ТС.
Для конкурентної фірми валовий доход дорівнює ціні проданого товару (Р), помноженій на обсяг продажу (О);
ТR= Р * Q. Оскільки конкурентна фірма -- це фірма, що приймає ціну, а не встановлює її, ціна знаходиться поза впливом конкурентної фірми.
Тому конкурентна фірма може вплинути на величину валового доходу тільки змінюючи обсяг продажу.
Передбачається, що фірма враховує зміни величини витрат у процесі випуску продукції і вибирає той його обсяг, який дасть максимум прибутку, що і буде відповідати максимальній різниці (ТR-- ТС) [12].
Основні підходи до визначення максимізаціі прибутку
Сукупний аналіз --- використовує зіставлення сукупних величин.
Граничний aналіз - використовує зіставлення граничних величин.
Графік 2.6. Максимізація прибутку конкурентною фірмою.
TR-- валовий доход;
ТС -- валові витрати;
Q -- обсяг випуску продукції.
Максимізація прибутку досягається, коли відрізок між ТR і ТС найбільший (відрізок АВ (ТR >ТС), обсяг випуску Q*). Точки С і D -- точки критичного обсягу випуску продукції, коли (ТС = ТR) (див. графік 2.6).
Коли обсяги виробництва менші, ніж О1, або більші, ніж О2, виробництво стає збитковим (ТС > ТR).
При випуску О*, що відповідає mах прибутку, нахил кривої валових витрат (ТС) дорівнює нахилу кривої валового доходу (ТR). Оскільки нахил кривої ТС -- це граничні витрати (МС), а нахил кривої ТR-- це граничний доход (МR), то рівність нахилів цих кривих у точках, що відповідають обсягу виробництва
О*, означає і рівність їх граничних витрат і граничного доходу (тобто МС=МR).
Граничний аналіз
Графік 2.7. Максимізація прибутку конкурентною фірмою
Q, -- обсяг випуску продукції;
Р -- ціна;
МR -- граничний доход;
МС -- граничні витрати.
Обсяг виробництва Q*, який максимізує прибуток, визначається при умові рівності граничних витрат (МС) і граничного доходу (МR) в точці Е (точці максимізації прибутку). (Див, графік 2.7).
МR = МС;
TR Q ;
TRQ - вплив конкурентної фірми на ціну Р відсутній;
MR== P(Q)/Q = P
Тому граничною умовою для фірми, що максимізує прибуток на ринку досконалої конкуренції, буде:
Р==MС.
Варіанти рівноваги конкурентної фірми в короткостроковому періоді
Графік 2.8. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді
Для конкурентної фірми, що отримує прибуток (графік 2.8,а) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво АС при тому його обсязі (Q*), який максимізує прибуток. Фірма отримує економічний прибуток:
Прибуток = (Р -АС) * Q*.
Для конкурентна! фірми на рівні самоокупності (графік 2.8,б) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС) при обсязі випуску Q*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма отримує нульовий економічний прибуток.
Р = МС = тіп АС.
Конкурентна фірма, що несе збитки
Для конкурентної фірми, що несе збитки (графік 2.9,а) ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції Q* (АС>Р) фірма не покриває свої витрати на виробництво продукції і несе збитки.
Збитки = (АС - Р) * Q*
Конкурентна фірма, що мінімізує збитки
Графік 2.9. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
Для конкурентної фірми, що мінімізуєзбитки (графік 2.9,б), ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції (Q*) (Р<АС), але перевищує мінімум середніх змінних витрат (АVС) при цьому ж обсязі випуску (Р > АVС). Мінімізуючи збитки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки (Р = MC) що забезпечить їй покриття змінних витрат (VС) і частково постійних витрат (FС).
Конкурентна фірма, що припиняє виробництво
Графік 2.10. Конкурентна фірма, що припиняє виробництво.
Якщо ринкова ціна (Р) буде нижчою, ніж мінімальні змінні витрати (АVС), фірма припинить виробництво (графік 2.10).
Ціна припинення виробництва:
Р=МС= тіпАVС [12]
2.3.2 Довгострокова рівновага
Досконало конкурентна фірма виробляє продукцію на довгостроковому Інтервалі тільки у тому випадку, коли ціна Р буде не нижчою, ніж довгострокові середні витрати (LАС) (див.графік 2.11).
Р=LАС.
Графік 2.11. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді.
LМС -- довгострокові граничні витрати;
LАС -- довгострокові середні витрати.
Довгостроковий період -- це період, достатній для входу нових фірм у галузь або виходу з галузі. В довгостроковому періоді всі види витрат розглядаються як змінні витрати; в довгостроковому періоді фірми можуть як збільшувати, так і зменшувати масштаби виробництва; в галузь можуть ввійти нові фірми, частина фірм може покинути галузь.
Конкурентна фірма знаходиться в стані короткострокової рівноваги, коли при рівноважному обсязі випуску продукції ціна Р дорівнює граничним витратам МС, і тоді досягається ефективність розподілу:
Р=МС.
Конкурентна фірма знаходиться в стані довгострокової рівноваги, коли при рівноважному обсязі випуску продукції ціна (Р) дорівнює граничним витратам (МС), а також дорівнює середнім сукупним витратам (АС). Коли це відбувається, фірма також досягає виробничої ефективності:
Р=МС=АС.
Пропозиція фірми в довгостроковому періоді
Графік2.12.Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді.
LMC -- довгострокові граничні витрати;
LAC -- довгострокові середні витрати.
Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді -- це крива, що показує обсяг випуску продукції, який фірма буде виробляти при кожному значенні ціни, щоб досягти максимізації прибутку на довгостроковому інтервалі. Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому інтервалі буде визначатися частиною кривої довгострокових граничних витрат фірми (LМС), яка розташована вище кривої довгострокових середніх витрат (LАС), що відповідає ціні беззбитковості на довгостроковому інтервалі (гр. 2.12).
Довгострокова ціна беззбитковості - це найменша ціна, при якій фірма може лише покрити свої витрати в довгостроковому періоді. Вона відповідає мінімальному рівню довгострокових середніх витрат фірми.
Рівновага галузі в довгостроковому періоді
Рівновага галузі спостерігається тоді, коли конкурентні фірми не прагнуть ані вступити в галузь, ані покинути її, а також не намагаються збільшити чи скоротити масштаби виробництва. Це відбувається, коли всі фірми в галузі мають середні витрати (АС), що дорівнюють ціні (Р), тобто кожна фірма повністю покриває свої витрати. У цьому випадку економічний прибуток фірм дорівнює нулю, а це означає, що відсутні мотиви, які б спонукали фірми виходити з галузі чи входити до неї. У довгостроковому плані за умов конкурентної рівноваги економічний прибуток дорівнює нулю. Це так званий Парадокс прибутку це:
1. Позитивний економічний прибуток заохочує нові фірми вступати в галузь досконалої конкуренції. Це збільшує пропозицію і знижує ціну на продукцію до тих пір, поки економічний прибуток у галузі не стане дорівнювати нулю.
2. Від'ємний економічний прибуток примушує фірми виходити з галузі. Внаслідок цього пропозиція зменшується, і економічний прибуток знову стає нульовим.
Економічний прибуток: збільшує або зменшує випуск продукції, повертаючись до нуля. Нульовий економічний прибуток означає, що досягнена конкурентна рівновага галузі в довгостроковому періоді. Довгострокова рівновага галузі відповідає вимозі рівності ціни (Р) довгостроковим граничним витратам (LМС) в точці мінімального рівня довгострокових середніх витрат (LАС):
Р == LМС = тіп LАС.
За таких умов досягається довгостроковий стан беззбитковості галузі. Коли це відбувається, фірми в галузі отримують нормальний прибуток. Якщо кожна фірма в галузі отримує нормальний прибуток, вона задовольняється існуючим рівнем випуску І не виявляє ініціативи ані його змінити, ані залишити галузь.
Жодна фірма поза галуззю не виявляє ініціативи щодо входження до цієї галузі. Галузь і кожна фірма в галузі будуть продовжувати здійснювати виробництво на тих самих рівнях, поки не зазнають впливу зміни одного з факторів попиту чи пропозиції.
Ринкова пропозиція в довгостроковому періоді
Ринкова пропозиція визначається шляхом складання обсягів пропозиції всіх фірм, які потенційно існують на ринку, і дорівнює сумарному обсягу продукції, що виробляється та поставляється на ринок фірмами по будь-якій можливій ціні. Довгострокова крива ринкової пропозиції залежить від зміни на довгостроковому інтервалі рівня витрат галузі по мірі розширення обсягів випуску продукції. В залежності від цього вона може мати додатний або від'ємний нахил. Якщо середні витрати не змінюються залежно від зміни кількості фірм, що входять в галузь і виходять з неї, то в іншому випадку пропозиція галузі буде абсолютно еластична, і крива пропозиції, відповідно, буде горизонтальною.
Галузь з незмінними витратами -- це галузь, в якій ціни на фактори виробництва не залежать від зміни обсягу випуску продукції. Фірми в галузі мають незмінні середні витрати. (Незмінний ефект масштабу.) Довгострокова крива пропозиції галузі з незмінними витратами -- горизонтальна (графік 2.13,а). Галузь із зростаючими витратами це галузь, в якій ціни на ресурси в довгостроковому періоді зростають
Фірми в галузі мають зростаючі середні витрати. (Від'ємний ефект масштабу.)
Довгострокова крива пропозиції галузі із зростаючими витратами має додатний нахил. (Нахил втору.)(Графік 2.13,б).
Галузь зі спадними витратами -- це галузь, в якій ціни на фактори виробництва зменшуються по мірі розширення випуску продукції. (Додатний ефект масштабу.)
Довгострокова крива пропозиції в такій галузі буде мати від'ємний нахил. (Нахил вниз.) (Графік 2.1З.в).
a) в) с)
а) Галузь з незмінними витратами
б) Галузь зі зростаючими витратами
в) Галузь зі спадними витратами
Графік 2.13. Довгострокові криві пропозиції в галузях з незмінними, зростаючими і спадними витратами.
SL -- крива пропозиції в галузях з незмінними, зростаючими та спадними витратами в довгостроковому періоді. Конфігурація довгострокової кривої пропозиції галузі залежить від рівня довгострокових середніх витрат (LАС), які впливають на рівень ціни (Р), збільшуючи її (Р1 -> Рг) (графік 2.13,6) або зменшуючи її (P1> Р2) (графік 2.13,в). Якщо довгострокові середні витрати не змінюються, ціна (Р) залишається незмінною (графік 2.13,а) -- у цьому випадку довгострокова крива пропозиції галузі -- горизонтальна.
2.4 Досконала конкуренція та ефективність
Досконала конкуренція обумовлює ефективний розподіл ресурсів. Ресурси розподілені ефективно в тому разі, коли жоден з суб'єктів не має можливості покращити економічний стан без погіршення економічного стану інших суб'єктів. Парето-ефективний стан економіки виключає неефективне використання ресурсів. Граничні умови ефективності виробництва будь-якого блага:
MB = MC,
Де МC-- гранична корисність споживача;
МС -- граничні витрати виробництва.
Рівноважна ціна на досконало конкурентному ринку дорівнює, з одного боку, цінності для споживача кожної додаткової одиниці блага, з іншого, витратам виробництва цієї додаткової одиниці блага (графік 2.14).
Графік 2.14.
Попит, пропозиція та ефективність на досконало конкурентному ринку.
МС -- граничні витрати;
МВ -- гранична корисність споживача;
D - крива попиту;
S -- крива пропозиції.
В точці Е конкурентна рівновага ефективна тому, що
PE=MB-MC
При ефективному випуску QE площа АFЕ відображає максимально можливу вигоду споживача та виробника. В досконало конкурентній економіці дії виробників, що прагнуть прибутку, приведуть до такого розподілу ресурсів, який максимізує задоволення потреб споживача [2].
Розділ ІІІ. Економічний кругообіг в умовах вільного ринку
3.1 Поняття економічного кругообігу
Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл,обмін і споживання) в економічній системі. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи [6].
Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потоками витрат і доходів. Ці потоки в ринковій економіці "протікають" між її суб'єктами - домашніми господарствами і фірмами. Вони спрямовуються ринками ресурсів і продуктів і проходять від сфери виробництва, у якій функціонують фірми, через сферу реалізації (розподілу і обміну), репрезентовану ринком, до сфери споживання, у якій знаходяться домашні господарства. Економічний кругообіг в системі вільного ринку представлено на схемі.
Схема 3.1. Модель кругообігу на ринках ресурсів та продуктів.
В системі змішаної економіки держава повністю інтегрована в кругообіг матеріальних і грошових засобів, утворюють економічний організм суспільства. Це знайшло відображення на схемі.
Схема 3.2. Модель кругообігу з урахуванням фінансових ринків та державного сектора.
Відкрита економіка - це економічна система, яка пов'язана з іншими країнами світу механізмами експорту, імпорту та фінансових операцій.
Схема 3.3. Модель кругообігу для відкритої економіки
Беручи до уваги ринок продуктів, можна встановити що обсяг національного виробництва (національний дохід) залежить від:
споживчих витрат домашніх господарств (сукупних витрат);
інвестиційних витрат фірм;
державних витрат (державних закупок);
впливу економічних систем інших країн, який показником чистий експорт і визначається як різниця між експортом та імпортом [3].
3.2 Соціально-економічне становище України
3.2.1 Аналіз стану розвитку економіки в перехідний період
Сучасна українська економіка знаходиться на відновлювальній стадії розвитку, метою якої є досягнення показників траєкторії довгострокового зростання 17].
Якісний аналіз стану розвитку економіки проводиться на основі ключових показників, а саме: валового внутрішнього продукту, обсягу тіньової економіки, інвестицій в основний капітал, обсягу промислової продукції.
Саме якісний аналіз даних показників повинен стати індикатором розвитку економіки України на сучасному етапі.
Аналізуючи динаміку показників ВВП, обсягу тіньової економіки та інвестицій в основний капітал України, встановлено, що співвідношення їх темпів приросту (падіння) не однакові протягом всього перехідного етапу.
Рис.3.1. Динаміка ВВП, обсягу тіньової економіки та інвестицій в основний капітал в промисловості України.
В той час, коли ВВП України та інвестиції в основний капітал в 2003 році проти 1990 року відповідно склали 54,6 та 44,5 %, обсяг тіньової економіки 109,6 % (рис.2.1). В додатку наведені ВВП, обсяг тіньової економіки, обсяг промислового виробництва в цінах 2002 року та інвестиції в основний капітал в цінах 1996 року. Слід зауважити, що на протязі досліджуваного періоду рівень тіньової економіки не складав менше ніж 90 % рівня аналогічного показника 1990 року.
Рис. 3.2. Динаміка ВВП та обсягу тіньової економіки України
Як видно з рисунку 2.2, обсяг тіньової економіки практично є сталою величиною і коливається в межах 75000-85000 млн. грн. в цінах 2002 року. В 2003 р. обсяг ВВП в Україні становив 54,6 % рівня 1990 р. За умови виведення економіки з “тіні”, ВВП України в 2003 р. міг би становити 330970 млн. грн., або 73,28 % від рівня 1990 р. На рисунку загальний обсяг ВВП розрахований як сума реального ВВП та обсягу тіньової економіки. На сьогодні ряд економістів стверджують, що частка тіньової економіки України є вищою ніж 34 %, що дає підставу стверджувати про ще більші обсяги тіньової економіки та гостру необхідність виведення капіталу з тіні.
Головними факторами, які привели до зростання обсягів виробництва майже в усіх галузях економіки, стали: підвищення завантаження обладнання й устаткування, що підтверджує динаміка фондовіддачі; збільшення обсягу інвестицій та оновлення матеріально-технічної бази підприємств; широке впровадження енергозберігаючих технологій. Під дією цих факторів знизився рівень витрат енергоносіїв на виробництво одиниці продукції, що зменшило залежність економіки України від коливань ринку енергоносіїв.
3.2.2 Сучасні тенденції економічної динаміки України
Економіка України у 2007 р. продовжувала зростати швидкими темпами. Приріст ВВП за підсумком року склав 7,3 %, що не відрізняється від аналогічного минулорічного показника 16]. При цьому, незважаючи на щомісячне зменшення темпів приросту ВВП, вони все одно залишалися вищими за показники аналогічних періодів минулого року (рис. 3.1).
На відміну від попереднього року, який позначився випереджаючими темпами зростання добувних галузей, у 2007 році першість у промисловому зростанні належала переробній промисловості. Роль «локомотивів» відіграли харчова промисловість та машинобудування, які разом забезпечили 46,2 % приросту промислової продукції (у співставних цінах). Внесок металургії в зростання промисловості дещо зменшився порівняно з попереднім роком та склав лише 17].
Внутрішній споживчий попит у 2007 р. був одним з провідних чинників економічного зростання. Згідно зі статистичними даними, темпи приросту кінцевого споживання у січні-жовтні склали 12,4 %, в т.ч. споживчих витрат домашніх господарств - 15,2 %. Загалом, частка споживчих витрат у ВВП склала 78,3 %, що на 0,1 в.п. більше, ніж рік тому.
Рис. 3.3. Темпи приросту ВВП в Україні у 2005-2007 рр., кумулятивно, % до аналогічного періоду попереднього року
Темп приросту кінцевих споживчих витрат у січні-жовтні 2007 р. в 1,7 разу перевищив загальний темп приросту ВВП (у співставних цінах) 16].
Активізація споживчого попиту знайшла відображення в структурній динаміці промислового виробництва: відзначено помітне прискорення приросту виробництва в харчовій промисловості, припинився спад у легкій промисловості. Серед підгалузей машинобудування випереджаючими темпами зростало транспортне машинобудування: зокрема, випуск легкових автомобілів зріс за 10 місяців року (в натуральному вимірі) на 42,5 %. Значну роль споживчого попиту засвідчує також прискорення динаміки роздрібного товарообороту: за рік він збільшився на 28,8 %, що на 2,3 в.п. більше, ніж торік.
Підґрунтям зростання споживчого попиту стало продовження традиційної для останніх років тенденції випереджаючого зростання доходів населення порівняно з основними макроекономічними показниками. Цьому сприяли як загальне пожвавлення економічної динаміки, так і заходи державної політики - зокрема, внесення в березні 2007 р. змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», які передбачали більш динамічне зростання соціальних стандартів. Номінальні доходи, отримані населенням за 11 місяців 2007 року, в порівнянні з відповідним періодом 2006 р. зросли на 29,9 %. Середньомісячна заробітна плата збільшилася на 29,6 % і становила у вересні 1485 грн. Соціальні допомоги та трансферти зросли в номінальному вимірі на 27,5 %. Кошти, що надходили до найменш забезпечених прошарків громадян, обумовили зростання платоспроможного попиту на продукцію широкого вжитку, насамперед - харчову. Додатковий імпульс зростанню споживчого попиту на таку продукцію надали підвищення соціальних виплат у літньо-осінній період, а також (значною мірою неофіційні) виплати, пов'язані з передвиборчими процессами [16].
Висновки
Економiчнi вiдносини завжди проявляються як економiчнi iнтереси (усвiдомленi людиною потреби, спонукальнi мотиви господарської дiяльностi). Тому ринок - поняття, яке вiдображає процес взаємодiї економiчних iнтересiв суб'єктiв господарської системи.
Умовами виникнення ринкових відносин є:
1) рівноправність всіх форм власності та господарювання, економічна незалежність господарюючих суб`єктів, їх економічна свобода та рівність з усіх питань господарювання;
2) наявність та доступність достовірної і повної інформації про ринок;
3) здатність контрагентів ринкових відносин впливати на рівень цін;
4) наявність достатньої кількості продавців і покупців на ринку товарів, можливість вибору для суб`єктів ринкових відносин і конкуренції між ними;
5) існування розвинутої системи підприємництва, а також горизонтальних, в тому числі зовнішньоекономічних, що переважають над вертикальними, економічних зв`язків;
6) наявність законодавчої бази функціонування ринку, в т.ч. антимонопольного, податкового, торговельного законодавства;
7) створення сучасної ринкової інфраструктури.
Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи: економічні умови, соцiальнi умови, правові умови, соцiально-психологiчнi та соцiально-культурнi умови.
Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури.
Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури.
В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.
Попит досконало конкурентної фірми відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни.
Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) складається з обсягів пропозиції всіх фірм, що пропонують свою продукцію не ринку по будь-якій можливій ціні.
Стан, коли кількість товарів, що виробляє фірма, дорівнює обсягу попиту на товар, називається рівноважним. Рівновагу можна розглядати в короткостроковому і у довгостроковому періоді.
Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл,обмін і споживання) в економічній системі.
Література
1. www.bankreferatov.ru
2. www.edureferat.com
3. А.Г. Савченко, Д.М. Євдокимова Макроекономіка. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: Видавництво КНЕУ імені Вадима Гетьмана. 2008р.- 254с.
4. Базелевич В., Лук'янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. М.59. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 248с.: іл..(2 розд)
5. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Б 44 Політична економія: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 328 с. (1 розд)
6. Вікіпедія: вільна енциклопедія, uk.wikipedia.org
7. Гальчинський А. Основи економічної теорії. - Київ: Основи, 1996. (1 розділ)
8. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Т-ва “Знання”, КОО, 2000. (2 розділ)
9. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/За ред. В. Д. Базилевича. - 7-ме вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2008. - 719 с.
10. Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки: видавництво “Астон”, 1998.(2 розд)
11. Короткий Г.І. Навчальний посібник «Мікроекономіка» - К.: Відділ оперативної поліграфії ДАЖКГ. 2004 р. - 204 с.
12. Лісовий А.В. Мікроекономіка : курс лекцій , видання друге., навчальний посібник. Київ 2003. --15- 18 с. (2 розд)
13. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник у двох частинах. Видання четверте. За ред. С.Будаговської - К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ».2007р. - 517 с.
14. Основи ринкової економіки. - під редакцією Савлука М.І. - Київ: Либідь, 1995.
15. Сайт «Я тут навчаюсь» - WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA.
16. Статистичний щорічник України 2003 рік / За ред. Осауленко О.Г. - К.: „Консультант”, 2004.
17. Хомяков В.І., Познякова І.В. Стратегія розвитку в умовах перехідної економіки //Регіональна бізнес-економіка та управління, Вінницький інститут регіональної економіки та управління 2004, №2.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Різні типи ринкових структур. Умови досконалої конкуренції: велика кількість покупців і продавців на ринку, однорідність продукції, вільний вхід на ринок і вихід з нього, повна інформованість учасників. Попит та пропозиція в умовах досконалої конкуренції.
реферат [354,0 K], добавлен 31.05.2009Моделювання поведінки споживача. Явні та неявні витрати фірми на ринку. Пропонування і рівновага на ринках капіталу і землі. Оптимізація обсягів виробництва фірми в умовах досконалої конкуренції. Галузеве пропонування в умовах досконалої конкуренції.
курсовая работа [339,8 K], добавлен 25.04.2012Головні особливості моделювання поведінки споживача. Явні та неявні витрати фірми на ринку монополії. Оптимізація обсягів виробництва фірми в умовах досконалої конкуренції, галузеве пропонування. Загальний погляд на ефективність ринку з конкуренцією.
курсовая работа [810,0 K], добавлен 03.01.2014Предмет і метод мікроекономічного аналізу. Конкурентна фірма продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції. Мета діяльності конкурентної фірми - максимізація прибутку. Модель пропозиції конкурентної фірми, її раціональної економічної поведінки.
контрольная работа [536,5 K], добавлен 09.11.2004Особливості ринку досконалої конкуренції (відсутність контролю за цінами і характер попиту). Поведінка конкурентного підприємства у короткому періоді часу. Графік максимізації прибутку і мінімізації збитків. Умова оптимального функціонування підприємств.
презентация [208,8 K], добавлен 18.10.2013Економічна сутність і функції конкуренції як категорії ринкової економіки. Поняття та характерні особливості досконалої та недосконалої, цінової та нецінової, сумлінної та несумлінної конкуренції. Моделювання поведінки фірми на ринку товарів та послуг.
курсовая работа [620,0 K], добавлен 27.03.2011Суть та основні умови виникнення ринку. Забезпечення зв’язку між виробництвом і споживанням, пропорційності процесу відтворення, його цілісності. Види ринку, інфраструктура, моделі. Монополія - повний антипод досконалої конкуренції. Поняття олігополії.
реферат [33,1 K], добавлен 10.12.2010Теорія граничної корисності і поведінка споживача. Попит і пропозиція, їх закони та взаємодія. Підприємницька діяльність і поведінка виробника, поняття досконалої конкуренції. Загальна рівновага та економіка добробуту, інституціональні аспекти ринку.
курс лекций [2,8 M], добавлен 30.09.2011Суть та ознаки монополістичної конкуренції. Основні теоретичні концепції. Рівновага фірми у короткостроковому періоді. Необхідність та принципи нецінової конкуренції. Діяльність фірм на ринку монополістичної конкуренції в Україні. Крива попиту фірми.
курсовая работа [324,1 K], добавлен 03.12.2014Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.
реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012
