Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Демографічний потенціал Дніпропетровської області: регіональні особливості його розміщення і використання

Демографічний потенціал Дніпропетровської області: регіональні особливості його розміщення і використання

Роль та значення демографічного потенціалу для розвитку продуктивних сил Дніпропетровської області. Передумови та фактори формування і функціонування демографічного потенціалу. Чисельність та структура населення, динаміка та особливості його розміщення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2012
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

  • Вступ
  • 1. Загальні поняття "демографічний потенціал", його роль і його значення для розвитку продуктивних сил Дніпропетровської області
  • 2. Передумови та фактори формування і функціонування демографічного потенціалу Дніпропетровської області (історичні, природно-екологічні, соціальні, економічні)
  • 3. Чисельність та структура населення Дніпропетровської області, їх динаміка та особливості розміщення
  • 4. Природний та механічний рух населення. Територіальна структура урбанізаційних процесів Дніпропетровської області
  • 5. Демографічні проблеми Дніпропетровської області та шляхи їх вирішення, перспективи
  • Висновки
  • Список літератури

Вступ

Моя курсова робота - “ Демографічний потенціал Дніпропетровської області: регіональні особливості його розміщення і використання ” - має важливе значення для регіональної економіки. Адже сучасний Дніпропетровськ - це багатофункціональний обласний і промисловий центр, важливий транспортний вузол міжобласного значення, центр міської агломерації. А демографічний потенціал відіграє велику роль у ефективному розвитку регіону та розміщенні продуктивних сил, тому що демографічні сили-це головна продуктивна сила. Демографічні передумови РПС включають:

- чисельність населення, його динаміка, характер відтворення;

- розподіл населення на території, щільність, форми розселення, міграції;

- статево-вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів;

- національний склад населення регіону

- демографічна політика держави.

Мета і завдання курсової роботи.

Метою курсової роботи є дослідження демографічного потенціалу Дніпропетровської області. Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

· розкрити сутність і уточнити поняття "людський потенціал" та "демографічний потенціал";

· дослідити фактори, що впливають на ефективне розміщення продуктивних сил;

· розробити методологічні підходи до оцінювання ефективної зайнятості;

· проаналізувати сучасний стан населення Дніпропетровської області;

· визначити демографічні проблеми регіону та запропонувати шляхи їх вирішення.

Об'єктом курсової роботи є населення Дніпропетровської області.

Предметом курсової роботи є регіональні особливості розміщення і використання наявного демографічного потенціалу.

Валентин Васильович Садовський був одним з визначних вітчизняних демографів, що зробив вагомий внесок у демографію і демогеографію України. Його наукові праці присвячені актуальним проблемам демографії, економіки, економічної географії світу і України та соціології. Чільне місце у дослідженнях В. Садовського займає питання західноукраїнського пограниччя. Дану проблему у 20-30-х роках ХХ ст. вивчали С. Рудницький, М. Кордуба, М. Грушевський, В. Ґеринович, С. Томашівський, В. Кубійович, Т. Олесевич та ін. Демографічні праці В. Садовського йшли в руслі розв'язання актуальних національно-політичних і наукових проблем того часу. Однак вони потребують наукового осмислення і на сучасному етапі. Між тим, як показав аналіз наукової літератури, дослідженням демогеографічних студій вченого сьогодні займається вузьке коло науковців. Зокрема, професор Львівського національного університету О. Шаблій, ґрунтовно вивчаючи наукову спадщину В.В. Садовського, здійснив аналіз праць вченого, у яких розглядаються питання розміщення, чисельності, національного та релігійного складу населення пограничних територій. [28, 13-15 с.]

1. Загальні поняття "демографічний потенціал", його роль і його значення для розвитку продуктивних сил Дніпропетровської області

Демографія (дав. - гр. демос - народ та лат. graphe - письмо, описання) - наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку. Демографія вивчає такі дані про населення, як: кількість, статево-вікова структура, приріст (скорочення) населення та фізичне переміщення населення (міграція). До задач демографії належить: аналіз статистичних даних про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя; короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення. Сім'я та шлюб - як соціальні інститути, соціалізація конкретно-історичних індивідів як масовий процес - також належать до комплексу об'єктів демографії. Основною ціллю демографії можна вважати - виведення закономірностей та законів розвитку людності. Демографія вивчає не просто людність або населення як таке (людність є об'єктом багатьох інших наук - від статистики до соціології), а саме процес відтворення, репродукції людності. Процеси народження, старіння, смертності, зміни генерацій (поколінь) - у демографії звуться природним рухом людності (населення). На відміну від нього - міграція являє собою механічний рух людності (населення). Демографія вивчає не тільки кількість, як це вважалося раніше, але і якість людності (населення). До якості людності в першу чергу належить потенція до самовідтворення - "демографічний потенціал". Економічна демографія розглядає також "трудовий потенціал" населення. Медична демографія вивчає здоров'я населення як чинник його відтворення.

Населення було, є і буде головною складовою будь-якої держави. Тому вивчення особливостей розміщення населення, кількості трудових ресурсів, статево-вікової структури - вкрай важливе завдання. Адже населення формує, власне, демографічний потенціал, без якого не мислимий розвиток жодної з областей, країн чи світового господарства в цілому. Населення, трудові ресурси - найголовніша продуктивна сила господарського комплексу.

Під демографічним потенціалом слід розглядати людський потенціал, іншими словами - кількість населення, частку трудових ресурсів (працездатного населення), вікові та статеві показники, динаміку природного та механічного руху населення тощо.

Природний приріст - це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення. Залежно від соціально-економічних умов життя людей, співвідношення показників народжуваності, смертності та природного приросту складається по-різному. Епідемії та стихійні лиха ще більше погіршують ситуацію. З початком тих чи інших суспільно-економічних перетворень поліпшується якість життя, кращим стає медичне обслуговування, і це сприяє істотному зменшенню показників смертності. З розвитком процесів індустріалізації та урбанізації починають зменшуватися і показники народжуваності. Кожному з етапів перебігу цього демографічного переходу притаманна своя ситуація у відтворенні населення.

Розвиток сутнісних аспектів будь-якої науки і її категорій варто розглядати в системі суміжних галузей знань, які розкривають усі взаємозв'язки, окреслюють мету і завдання, а також структурують складові елементи відповідно до зовнішньої й внутрішньої взаємодії. Звідси можна обґрунтувати тезу, що у структурі людського потенціалу необхідно виокремити такі складові: потенціал здоров'я, освітній, інтелектуальний, духовний і культурний потенціал. [13, с.25-26]

демографічний потенціал продуктивна сила

Розширене відтворення людського капіталу інноваційної економіки - це постійно повторюваний процес проходження етапів формування, утвердження, втілення і розвитку структурних компонентів людського потенціалу інноваційної економіки, генетичної (вродженої) й онтогенезної (набутої) та визначається чинниками умов цього процесу. [3, с.123-124]

Умови та чинники відтворення людського потенціалу: демографічні - впливають на кількісні та якісні характеристики людського потенціалу; освітні - визначають якість формування людського потенціалу; фінансово-економічні - створюють достатній фундамент для задоволення потреб; соціальні - визначають ефективність соціальної забезпеченості; духовно-культурні - визначають ефективну збалансованість культурних відносин; природні (природно-кліматичні, природно-біологічні, екологічні) - визначають систему розселення і суттєво впливають на відтворення населення; інноваційні - сприяють підвищенню якісних характеристик відтворюваного людського потенціалу; інституційні - від їх якості і дієвості залежить механізм реалізації людського потенціалу. [23, 37-39с.]

Соціальна спрямованість розвитку і розміщення продуктивних сил логічно випливає з необхідності загальної соціалізації економічної системи, оскільки саме всебічний розвиток людини та задоволення її потреб є метою економічного прогресу. Вона реалізується через врахування інтересів населення щодо піднесення рівня соціально-економічного розвитку території, пріоритетність вирішення соціальних проблем та реалізацію права всіх громадян і на вільний вибір місця і сфери прикладання праці. Отже, соціальна спрямованість передбачає насамперед таке розміщення продуктивних сил регіону, яке б давало змогу забезпечити повну продуктивну зайнятість трудоактивного населення регіону як першооснову його життєдіяльності і добробуту. При цьому важливо мінімізувати рівень регіонального безробіття (як зареєстрованого, так і прихованого) з тим, щоб він істотно не перевищував природної норми, що знаходиться в межах 4-6 % працездатного населення. Доцільність соціальної спрямованості розміщення і розвитку продуктивних сил регіону вимагає: інтенсивного розвитку соціальної інфраструктури, особливо в сільській місцевості; збереження здоров'я населення через зниження екологічного навантаження на певні території; формування раціональної системи розселення; збільшення місткості регіонального ринку праці через створення додаткових робочих місць на діючих та нововведених підприємствах. [20, 5-7с.]

2. Передумови та фактори формування і функціонування демографічного потенціалу Дніпропетровської області (історичні, природно-екологічні, соціальні, економічні)

· Історичні.

До XVIII ст. зростання кількості населення залежало здебільшого від біологічних процесів. Пізніше на перший план вийшли соціально-економічні чинники, і з того часу населення почало зростати швидкими темпами. За прогнозами спеціалістів ООН, до кінця наступного століття кількість населення на планеті ще більше зросте і стабілізується на рівні близько 10 млрд. чоловік.

Залежно від співвідношення між кількістю народжених і померлих та величини природного приросту виділяють різні типи відтворення населення:

І тип - коли показники народжуваності і смертності майже зрівнялися, природний приріст незначний, або спостерігається природне скорочення населення;

ІІ тип - природний приріст значний через високу народжуваність і зниження показників смертності.

Ці типи можуть змінювати один одного не тільки у різних країнах, але й в межах однієї країни впродовж тривалого періоду. Скорочення населення спостерігається вже понад 12 років, а зменшення природного приросту населення вже спостерігається впродовж 50 років. Україна має несприятливу демографічну ситуацію. В Україні таку, надзвичайно несприятливу, ситуацію Ф.Д. Заставний назвав глибоко-кризовою демографічною депресивністю. [17, с.56-58]

Найбільші зміни в чисельності населення відбулися у XX ст. На його початку в сучасних межах України (вона була поділена між Австро-Угорщиною, Польщею, Румунією та Росією). Значні втрати населення понесло під час Першої світової і громадянської воєн. В 1922 р. чисельність ще зменшилась.

Внаслідок сталінської політики колективізації було визнано куркульськими понад 200 тисяч селянських господарств, а їх власників із родинами вислано в Сибір та в північні райони Росії (понад 1 млн. осіб). Багато з них, особливо діти та старші люди, не витримували холоду, голоду, поневірянь і вмирали по дорозі до нових поселень або в них.

Дуже великі втрати населення були у 30-40 роки. Штучний голодомор 1932-1933 рр. забрав життя у багатьох мільйонів людей. Цілі села вимирали, втрати людей за різними даними становили від 6 до 15 млн. осіб. Точнішу цифру могли б дати дані перепису населення 1937 р., але вони були засекречені, а люди, які його проводили, репресовані або знищені. Зараз встановити цю кількість дуже важко, бо працівники сільрад багатьох померлих не реєстрували. У цей же період населення понесло великі втрати внаслідок репресій. Через штучно сфабриковані справи загинув цвіт української інтелігенції - вчені, письменники, митці, духовенство та ін.

Ще одна хвиля нищення народу - Друга світова війна. На її фронтах у фашистській та більшовицькій неволі загинуло дуже багато людей. Багато молодих людей було вивезено на роботу в Німеччину, частина з них після розгрому фашистів опинилась у різних країнах світу. Найбільші втрати понесли великі міста, де жило багато євреїв і росіян (євреї були знищені фашистами, а багато росіян було евакуйовано). Так, людність Дніпропетровська зменшилася - з 501 до 280 тис. осіб.

Це були так звані прямі втрати населення. А ще були непрямі втрати, тобто ті люди, які могли б народитись, але не народились від тих, що загинули. Оцінки демографів свідчать, що сучасна Дніпропетровщина і сама Україна без свідомого і цілеспрямованого винищення її народу налічувала б щонайменше удвічі більше народу, ніж тепер. [31, с.168-174]

В 60-90 роки ХХ ст. чисельність населення збільшувалася, але дуже повільно, за 1959-1989 рр. - приблизно на 25 % (за 1897-1913 рр.) річні темпи приросту населення відповідно становили 1.5% і 0.8%, за вдвічі коротший період - на 22.2 %). Найбільшого показника досягнула чисельність населення Дніпропетровщини в 1993 р., а вже пізніше вона почала стабільно знижуватись.

Швидкі темпи зростання приросту населення дістали назву демографічного вибуху й перетворилися в одну з глобальних проблем людства. Розв'язання цієї проблеми вбачається у проведенні певної демографічної політики системи адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою урегулювання передусім народжуваності.

Відповідно концепції демографічного розвитку на 2005-2015рр. демографічна спрямованість має стати одним з головних пріоритетів дій керівництва. Зміст реального виходу з демографічної кризи полягає не стільки в подолані депопуляції, скільки у підвищенні якісних характеристик населення, збереженні та відтворенні його життєвого і трудового потенціалу, зокрема інтелектуального. [23, с.16-20]

· Природно-екологічні.

В останні роки особливо гостро постала проблема урбанізації з одночасним збереженням сприятливих природних умов проживання. Залежність фізичного стану людини, як і способу її діяльності, від особливостей природних умов дуже велика. Сучасні зміни в природних умовах пов'язані з територіальною організацією виробництва та розвитком урбанізації. Особливо проблеми збереження належних природних умов загострюються у високо урбанізованих регіонах (Дніпропетровщина, Донбас, та ін.). У таких регіонах рівень забруднення повітря, поверхневих вод і землі перевищує можливості їх самоочищення. Це призводить до деградації навколишнього середовища, що негативно впливає на здоров'я населення. Несприятливі екологічні умови є причиною близько 20% прямих захворювань.

Дніпропетровськ належить до регіонів, що мають високі показники забруднення навколишнього середовища. Основними центрами зосередження екологічних проблем є високо урбанізовані райони, міські агломерації та крупні промислові центри. Так, питома вага забруднених стічних вод у загальному їх обсязі в Придніпровському районі становить більше половини.

Високим є рівень забруднення і атмосферного повітря. Нині майже четверта частина шкідливих викидів промислових підприємств не уловлюється і потрапляє в атмосферу без будь-якого очищення. Найбільші викиди цих шкідливих речовин в атмосферу характерні для високо урбанізованих областей. Так, на частку Дніпропетровську припадає майже 30% всіх викидів по Україні в цілому. Особливості екологічних умов окремих регіонів повинні враховуватися і при територіальній організації сільськогосподарського виробництва. Це стосується насамперед приміського господарства, оскільки приміські території дуже часто забруднені важкими металами та іншими шкідливими елементами, які потрапляють з продуктами харчування в організм людини.

Важливим напрямом поліпшення екологічної ситуації у високо урбанізованих регіонах є обмеження надмірного зростання промисловості та чисельності населення великих міст. Так, не контрольований належним чином промисловий розвиток таких великих як Донецьк чи Дніпропетровськ призведе до ряду складних екологічних, економічних та соціальних проблем. Один з шляхів їх вирішення полягає в обмеженні розміщення нових виробництв, які можуть лише ускладнити екологічну ситуацію. [22, 187-193]

· Соціальні.

1. Існує тенденція до кількісних втрат української нації, тобто до зменшення питомої ваги українців і зростання частки осіб інших національностей у складі населення регіону.

2. Спостерігається зменшення частки осіб, які вважають українську мову рідною, а мовний вибір істотно впливає на формування національного менталітету.

3. Реєструються нижчі показники демографічного відтворення українського населення щодо деяких національностей, зокрема росіян, молдован, представників Кавказького і Середньоазійського регіонів, які останніми роками інтенсивно іммігрують до Дніпропетровську.

4. Значний приплив осіб з абсолютно відмінними релігійними, етнічними та етичними переконаннями підвищує вірогідність виникнення додаткової соціальної напруженості в області. Придніпров'я все більше стає спільною домівкою для населення республік колишнього СРСР, яке піддається дискримінації, страждає від збройних конфліктів та інших політичних потрясінь.

5. Зміцнення національної самосвідомості українців часто-густо сприймається неукраїнськими національностями, переважно російськомовним населенням, як прояв націоналізму. Ці побоювання абсолютно безпідставні, оскільки російськомовне населення має достатню кількість шкіл з викладанням російською мовою і відповідні друковані видання. Поступово встановлюється справедливість щодо титульного населення держави.

Серед національних меншин України відбувається відродження їхніх культур і релігій, зростає кількість театрів, бібліотек і періодичних видань. Впровадження спеціальних програм матеріальної та організаційної допомоги розвитку національних культур і мов підтримується державними фондами. [24, с.47-54]

3. Чисельність та структура населення Дніпропетровської області, їх динаміка та особливості розміщення

Чисельність наявного населення Дніпропетровської області на 1 січня 2010 року становило 3355,5 тис. осіб. Міське населення становить 2801,3 тис. (83.5%), сільське 554,2 тис. (16.5%) Середня густота населення становить 105.2 осіб на км2. Станом на 1 лютого 2011р., за оцінкою, складала 3334,8 тис. жителів. Упродовж січня 2011р. вона зменшилась на 1,7 тис. осіб за рахунок природного скорочення. [37]

Природне скорочення населення спостерігалось в усіх містах та районах області. На жаль, показник народжуваності скоротився з 11,1 особи на 1000 жителів у 2009р. до 10,6 особи торік та коливався від 9,4 народжених на 1000 жителів у м. Жовті Води до 12,9 - у Юр'ївському районі. [5, с.111-112]

Формування основ ринкової економіки відбувається з урахуванням таких класичних, загальновизнаних закономірностей: відповідності розміщення виробництва характеру і рівню розвитку продуктивних сил; територіального поділу суспільної праці; економії затрат праці на подолання просторового розриву між елементами виробництва; територіальної концентрації і комплексності виробництва, формування агломерацій населених пунктів. [4, с.98-101]

За адміністративно-територіальним поділом Дніпропетровська область включає 22 райони, 21 місто, у тому числі 13 республіканського та обласного значення, 47 селищ міського типу, 1440 сільських населених пунктів. Система міського розселення в області має специфічні особливості. Зокрема, тут зосереджена найбільша в Придніпров'ї кількість міських агломерацій, особливо виділяються Дніпропетровська, Криворізька і Нікопольська. За останні роки зменшилась щільність сільського населення і людність. [30]

Співвідношення чоловіків і жінок віддзеркалює статевий склад (структуру) населення. В цілому у світі чоловіків більше, ніж жінок, переважно за рахунок країн Азії. Приблизно в половині країн світу жінки кількісно переважають над чоловіками. Це пояснюється тим, що середня тривалість життя жінок на 5-8 років більша, ніж чоловіків.

· Національний склад населення вивчається за результатами його переписів. За даними перепису 1989 року в Україні проживають представники понад 120 народів (етносів). Україна є однонаціональною державою з багатоетнічним складом населення. Населення Дніпропетровської області з давніх-давен окрім українців складалося з різних національних та національно-етнічних груп. Серед них - росіяни, євреї, болгари, молдавани, поляки, румуни і чимало представників інших народів. Неукраїнське населення чітко поділяється на кілька когортних груп. Першу складають росіяни, другу - етноси. В регіоні таких етносів налічується вісім. (Додаток Г) Це євреї, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, поляки, угорці, румуни. Частка їх становить не менше 4 % від усього населення. Третю когорту утворюють національні громади, чисельність яких коливається. Таких етносів в області чотири: греки, казанські татари, вірмени та німці. До четвертої когортної групи належать етнічні громади. Це цигани, гагаузи та грузини. П'ята когорта - це етногрупи. [38]

· Велику роль в особистому та соціальному житті людей відіграє релігія. Церква впливає на політику, виховання, шкільну освіту і інші сфери життя. В Дніпропетровському регіоні значно переважає християнство. За кількістю релігійних громад найбільша частка припадає на УПЦ Московського патріархату (близько 37%), на другому місці УГКЦ (16%). На мусульманські громади припадає близько 1,2% кількості релігійних громад.

· Статево-вікова, структура населення

Статево-вікова структура населення - важливий економіко-демографічний показник, який дає змогу прогнозувати кількість населення і, відповідно, трудові ресурси.

Статево-вікова структура населення відбиває співвідношення між віковими групами людей, зокрема чоловіків та жінок. Для населення регіону вона має неправильну форму, бо нижні вікові групи менш численні, ніж верхні. Це зумовлено звуженим типом відтворення населення у останні десятиліття. Більшість населення області становлять жінки - 53.7 %. Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, навіть хлопців дещо більше.

Але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків значно менше, ніж жінок. Це пов'язано із тим, що у жінок більша тривалість життя, а пік смертності у чоловіків настає після 40 років, а жінок після 50 років, також на це впливають спосіб життя, умови праці. А ще відомо, що жіночий організм витриваліший, здатний витримувати більші стресові навантаження, ніж чоловічий. Диспропорція між чоловіками і жінками у старшому віці посилюється ще й тим, що у ньому перебувають люди, які пережили Другу світову війну, а серед загиблих у ній переважали чоловіки.

Характерною рисою статево-вікової структури населення даного регіону є постійне збільшення частки людей старшого віку, вона вже переважає частку дітей (23.9% проти 18.1%). Такий процес називається “старінням” населення. Внаслідок старіння населення в Україні постійно зменшується частка працездатних людей (в 2007 р. - 58.8%), особливо цей процес характерний для сільської місцевості, там їх частка - 49.5%. (Додатки А, Б, В)

Особливості демографічних процесів, що відбуваються в області, призвели до того, що найбільш інтенсивно скорочується найбільш продуктивна група населення віком від 20 до 30 років. Внаслідок старіння населення збільшується демографічне навантаження на населення працездатного віку. На кожну 1000 працездатних в країні припадає 365 дітей і 412 людей старшого віку, тобто 768 непрацездатних людей або утриманців. Дещо нижчі ці показники у містах (695 осіб), що викликано недавньою масовою міграцією людей до них із сільської місцевості. А у селах вже непрацездатних людей більше, ніж працездатних (демографічне навантаження більше у 1.5 рази, ніж у містах). Поряд з цим, не слід процес старіння людей розглядати як суто негативне явище. Необхідно ефективно використовувати досвід літніх людей, створити умови для їх повноцінного життя та діяльності. [29]

Відбувається постійне скорочення економічно ефективної частини населення; частка людей у віці 15-24 р. - 15%, а 25-59 р. - 46,7%. Скорочення економічно активного населення призведе до ще більшого зростання рівня навантаження на населення працездатного віку. За шкалою ООН старим населення вважається тоді, коли частка людей у віці понад 65 р. становить більше 7%. Дослідження вчених нашої країни підтверджує, що в сучасних умовах неможливо докорінно поліпшити вікову структуру населення внаслідок збільшення показників народжуваності. [1]

Найголовнішим завданням, що стоїть у галузі поліпшення якісної структури населення є створення можливостей для підвищення якості життя всіх людей, ефективного використання як працездатного населення, так і соціального, культурного і трудового потенціалу населення старшого віку. Всебічне вивчення соціально-економічних характеристик різних вікових груп людей, особливо професійної придатності, яка пов`язана із віком і досвідом, дасть можливість переглянути деякі негативні моменти, пов`язані із старінням людей.

4. Природний та механічний рух населення. Територіальна структура урбанізаційних процесів Дніпропетровської області

Посилена реальна і потенційна трудова міграція більше загострює демографічну складову кризової соціально-економічної напруженості в країні. Складається своєрідний парадокс: вітчизняний господарський комплекс практично нездатний працевлаштувати носіїв трудового потенціалу, обсяг якого систематично зменшується. Цей факт додатково свідчить про вагомість (за певних умов - винятковість) демографічних чинників суспільного розвитку. Іншими словами, народонаселення в усій повноті його характеристик у кінцевому підсумку завжди залишатиметься головною передумовою та базою поступального розвитку. У зв'язку з цим актуально-значущою проблемою, що має не лише теоретико-пізнавальне, а й винятково важливе практичне значення, залишатиметься всебічне дослідження характеру і напрямів змін у розвитку населення окремих країн і територій і що спонукатиме оптимальніше використовувати цей розвиток для подальшого суспільного прогресу. За час свого існування демографічна наука як одна із суспільствознавчих дисциплін накопичила значний матеріал, що стосується природного руху народонаселення, основних тенденцій його розвитку на той чи інший відрізок часу.

Населення є самовідтворювальною множиною людей, що перебуває постійно у динаміці. Зміни кількості населення, його структури на певній території за певний часовий відрізок характеризують демографічний процес. Загалом для Дніпропетровської області тепер характерний низхідний процес, що характеризується показниками зменшення чисельності населення внаслідок природного і механічного скорочення жителів. Демографічна ситуація характеризується абсолютними і відносними показниками руху населення: кількість народжених, кількість померлих, природний приріст, сальдо міграції, демографічні коефіцієнти (смертності, народжуваності, природного приросту (скорочення) населення). Ці показники подаються на короткий період, а вже зміни приблизно за 10-12 років характеризують демогеографічний процес. [28, c.133-139]

В цілому Україна з території зі значним приростом населення у минулому поступово трансформувалася у країну з незначним, а згодом - з від'ємним природним приростом. Після початку явної депопуляції населення (1993 р.) чисельність мешканців скоротилася більше ніж на 5,8 млн. осіб, тобто на 11,0%. Щорічно населення скорочувалося у середньому на 400 тис. осіб. Від'ємний природний приріст і в Дніпропетровській області.

За 2010 рік показники міграційного руху населення збільшилися. Зросла як кількість прибулих в Дніпропетровську область на постійне проживання, так і число вибулих. Сальдо міграції залишилось від'ємне, але зовсім незначне за обсягом (-28 осіб). [11, с.34-35]

Упродовж січня 2011р. порівняно з аналогічним періодом 2010р. збільшився потік мігрантів. Внаслідок цього майже на третину зросла кількість як прибулих, так і вибулих і становила відповідно 2,7 та 2,6 тис. осіб. Переважну частину мігрантів, які обрали місцем постійного проживання Дніпропетровщину, склали прибулі з областей України (82,7%), решта - з-за кордону країни. Більшість осіб, що виїхали за межі області, обрали своїм місцем проживання регіони України (92,6%), до інших держав емігрувало 7,4%.

Традиційно більше за все мігрантів виїжджало у Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку області та м. Київ, а переселилося до Дніпропетровщини здебільшого населення Донецької, Запорізької, Кіровоградської та Харківської областей. Серед осіб, які переїхали на постійне проживання в область із-за меж країни, найбільше всього іммігрантів прибуло з Російської Федерації (кожний другий), Азербайджану, Вірменії, Грузії та Ізраїлю. Вибулі з області за межі України віддали перевагу Росії та Ізраїлю [2, с.54-58]

На Дніпропетровщині за 2010р. зареєстровано 35,6 тис. новонароджених, тоді, як померлих мешканців було в 1,5 рази більше (54,5 тис. осіб). Смертність сільського населення більш ніж на чверть вище від жителів міст та селищ міського типу. Перш за все це пояснюється значною часткою населення похилого віку серед селян.

Природне скорочення населення порівняно з відповідним періодом минулого року поменшало на 14,5%, що пов'язано з підвищенням рівня народжуваності з 10 народжених на 1000 жителів у січні 2010р. до 10,7 - у січні 2011р. та зниженням рівня смертності населення з 17,1 особи на 1000 жителів до 16,8 відповідно. Незважаючи на позитивні зрушення щодо збільшення народжуваності, кількість померлих перевищувала число народжених майже в 1,6 рази. [8, 9]

Це відбувається внаслідок процесів регулювання сімей, підвищення шлюбного віку, значної зайнятості жінок у виробництві та ін. В сучасних умовах до важливих чинників, які знижують народжуваність, відносяться збільшення показника розлучуваності та зниження показника шлюбності (в розрахунку на 1000 жителів у 2007 р. в Дніпропетровській обл. було зареєстровано 9,4 шлюбів та 4,3 розлучення, а в 2009 р.6,8 шлюбів та 3,5 розлучень), небажання молодих сімей мати більше однієї дитини через скрутне матеріальне становище більшості з них, зниження рівня медичного обслуговування, вища дитяча смертність та ін. У 2010р.22,1 тис. пар чоловіків та жінок зареєстрували шлюб, що на 866 пар менше проти 2009р. Розірвали ж шлюбні відносини 10,7 тис. колишніх шлюбних пар. [14, с.24-31]

У 2004 р. сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя) становив 1.2 Дані соціологічних досліджень показують, що жінки бажають мати в середньому двох дітей, але це не досягається внаслідок того, що більшість населення відкинута за межу бідності. Жінки називають неадекватний рівень прибутку головною причиною того, що вони не мають бажаної кількості дітей. В регіоні серед 1000 дітей у віці до 1 року помирає в середньому 11.3 дітей. Важливою причиною зменшення показників народжуваності є неможливість майже 1/3 молодих сімей народжувати дітей (безпліддя), яке є прямим наслідком Чорнобильської трагедії. А в останні роки однією з основних причин стає відтік молоді - людей, які найбільше здатні до відтворення, за межі України. [8, 9]

5. Демографічні проблеми Дніпропетровської області та шляхи їх вирішення, перспективи

Демографічна проблема - сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: загроза депопуляції, або демографічна криза. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію, кризу великих міст, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини.

Демографічна ситуація в Дніпропетровському регіоні постійно погіршується. Це загрожує знелюдненням сільської місцевості, зменшенням питомої ваги людей працездатного віку, труднощами із забезпеченням обороноздатності як регіону, так і країни. Без проведення глибоких соціально-економічних реформ, ліквідації колгоспів і передачі землі в приватну власність тим, хто її обробляє, реалізації ефективної демографічної політики, демографічна ситуація в регіоні, та і в самій країні буде погіршуватися надалі.

Хотілось би відзначити, що у нас багато є виступів, публікацій, взагалі застережень і прогнозів науковців, публічних людей, просто не байдужих. Прикро дуже, що ця надзвичайно важлива проблема не знайшла і поки що не знаходить адекватної реакції нашої влади і не доходить до якихось рішень.

Встановлені в останні роки виплати держави при народженні першої, другої та третьої дитини безсумнівно відіграли позитивну роль. Але такі заходи кардинально не спроможні розв'язати всіх проблем. Одноразова допомога дає одноразовий ефект. Системності не передбачає.

Аналізуючи дані питання, очевидно, що необхідно починати огляд із 1993 року, коли було зафіксовано найбільшу чисельність населення України - 52млн. осіб, а населення Дніпропетровської області було 3888 тис. осіб. Станом на 2010 рік чисельність постійного населення України стало - 45859.8 тис. мешканців, а Дніпропетровського регіону 3355,5 тис осіб. Вже з початку цього року чисельність населення України скоротилась на 103.1 тис. осіб.

За період 17 років незалежності України населення зменшилось на 6,3 млн чол. або щорічно в середньому - на 373 тис. чол.

Тут можна називати багато причин. І трудова еміграція має місце, і зменшення народжуваності та збільшення смертності і т.д. [15, с.14-17]

Найважливішим фактором динаміки загальної чисельності населення України і Дніпропетровщини включно є його природний рух. І якщо за останні 70 років коефіцієнт смертності (кількість померлих на 1000 наявного населення) практично не змінився (відповідно 14.3 у 1940 р., 15.4 у 1995 р., 16,4 у 2007 р. та 16,3 у 2008 році. Безумовно, зменшення спостерігається, але не настільки кардинально.

Проте, різко знизився коефіцієнт народжуваності: з 27.3 у 1940 р. до 12,6 у 1990 р., до 7,7 у 2000 р. і до 10,2 у 2007р. та до 11,0 у 2008 р. (кількість народжених дітей на 1000 чол. населення). І, як наслідок, коефіцієнт природного приросту населення (з (+) 13.0 у 1940 р. до (-) 7,6 у 2000-2002 рр., (-) 5,3 у 2008 р.).

Зниження природного приросту спричинило деформацію вікової структури населення, зумовило зниження природного приросту трудових ресурсів. "Старіння" населення призводить до збільшення економічного навантаження на працездатних, труднощів у формуванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господарства робочою силою. [10, с.29-32]

Які причини таких явищ?

Основна проблема не лише те, що вимирають люди, але в основному, що не народжуються в достатній кількості діти. Адже кожна 5-та подружня пара в Дніпропетровському регіоні - бездітна.

Як бачимо, статистика невтішна і така, що загрожує безпеці області, та і загалом в країні ситуація не краща. Не хотілося б пророкувати, але з такими темпами зникнення корінного етносу українське населення перебуває в стані загрозливої демографічної кризи зараз і зникнення зі сторінок історії в недалекому майбутньому. То ж враховуючи, скільки наша земля пережила не лише екологічних, а й політичних, економічних, моральних “чорнобилів”, воєнних лихоліть, голодоморів, наш край давно вже пора прилучити до лику Святих земель.

Основною причиною таких негативних явищ є недостатній матеріальний стан наших сімей. Колись у старі часи кожній сім'ї необхідні були працівники. Майже натуральне своє виробництво краще забезпечувала сім'я з більшою кількістю працюючих. В наші часи, коли населення стало жити краще, легше, але стало недостатньо забезпечене, щоб облаштувати велику сім'ю, особливо житлом.

Треба відмітити, що такі негативні особливості пройшли всі розвинуті країни у різні періоди. Хто раніше, хто дещо пізніше, але це є об'єктивний фактор, якого ніхто не може уникнути. Але вони знайшли дієві механізми якщо зовсім не уникнути таких тенденцій, то значно обмежити його вплив.

Що для цього і нам слід зробити?

Очевидно, що наші молоді сім'ї з традиційними житловими та матеріальними проблемами, самостійно не вирішать проблем дітонародження. Зрозуміло, якщо у двох батьків - одна дитина, то це дає наслідок - зменшення як сім'ї, так і населення в регіону; двоє дітей - просте заміщення, а вже троє дітей - забезпечує розширене відтворення. Отже виникає питання, як зацікавити молоді сім'ї, щоб вони реалізували своє природне бажання мати по троє і більше дітей?

Зрозуміло, що без участі держави таких проблем не можливо вирішити. А держава рано чи пізно змушена буде на це реагувати і приймати адекватні рішення. Інакше занепад не тільки економічний, але й соціальний (співвідношення працюючих до непрацездатних) та й взагалі - демографічний.

Я думаю, що зі мною багато хто погодиться, що багато сімей хотіли б мати по троє і більше дітей, якби не було матеріальних, житлових та ряду інших проблем. Отже, необхідно вже державі взяти частину таких затрат. Для цього можуть бути, наприклад, державні цільові кредитні лінії для житлового будівництва. Молода сім'я іде в банк і бере кредит для будівництва або купівлі житла. В угоді під державну гарантію передбачені умови, що коли у них народжується одна дитина, держава погашає 25 % суми кредиту, після другої дитини - 50 %, а після третьої - повністю держава списує для цієї сім'ї кредит. Я думаю, що такі умови багато наших громадян підтримали б і підхопили б для реалізації.

Другою програмою могла б бути, вже при забезпеченні достатніх фінансових ресурсів, цільова програма по повному забезпеченні дітей державою на рівні прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та дітей віком від 6 до 18 років. (У нашому законодавстві встановлені показники прожиткового мінімуму для категорій населення: - дітей до 6 років; для дітей віком від 6 до 18 років; для працездатних осіб та осіб які втратили працездатність). Можливо розпочати із часткової допомоги, якийсь відсоток до мінімуму. Певної долі, відсотка, певних напрямів.

Сім'я із дітьми реєструється по місцю роботи одного із батьків. Роботодавець через державні дотації виплачує додатково до заробітної платні на кожну дитину одному із батьків певні доплати на харчування та одяг дітям відповідного віку. Тобто держава повинна взяти на себе фінансування дітей. Я думаю, що якби держава взяла ці затрати на дітей, багато проблем також було б знято. У нас є так звані "дитячі" доплати, але ж їх мізерність не може вирішити ці питання.

Це все, звичайно, складно, накладно для держави. Але без таких кардинальних рішень ми демографічної проблеми не вирішімо.

У нас є чотири регіони в країні (м. Київ, Рівненська, Волинська та Львівська області) де вже позитивний приріст населення. Так чому б не зробити таким регіоном і Дніпропетровський, а там вже й всю країну з додатнім приростом.

Можливо розпочати впроваджувати якісь заходи впливу по регіонах. Адже різні регіони у нас також по різному фінансово забезпечені. І в проблемних регіонах можливо вже зараз ефективно застосувати різні дієві механізми вирішення демографічних проблем.

Висновки

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси - головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення - не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.

Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

чисельність населення регіону, його динаміка, характер відтворення;

розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

статево-вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

структура зайнятості населення;

національний склад населення;

демографічна політика. (додаток Д)

Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку регіону.

Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. [12, с.231-236]

Нерівномірне зростання населення в різних регіонах супроводжується інтенсивним процесом перерозподілу населення між ними. Подолання економічної відсталості регіонів, що розвиваються, необхідне для прогресу економічного прогресу в цілому. В майбутньому падіння народжуваності загрожує депопуляцією населення з її негативними соціальними наслідками.

Тому треба, щоб з боку держави були ефективні нововведення, щодо пільг для багатодітних сімей. Адже ми не хочемо привести демографічний стан Дніпропетровської області до остаточного занепаду і значного скорочення цього населення. Адже Дніпропетровщина є найважливішим центром металургійної промисловості та машинобудування України. І демографічні сили відіграють велику роль для нормального, ефективного економічного функціонування даного регіону.

Список літератури

1. Постанова президії національної академії наук України №142, від 16.06.2004 "Про концепцію демографічного розвитку України на 2005-2015 роки".

2. Економічна активність населення України 2009. Статистичний збірник 2010 р. 207с.

3. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз/ за ред. Є.М. Лібанової. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. - 328с.

4. Населення України 2007. Демографічний щорічник/ відповідальний за випуск Л.М. Стельмах. - Київ, 2008. - 571с.

5. Статистичний збірник "Регіони України" 2009, 368с.

6. Сазонець І.Л. Розміщення продуктивних сил. Київ 2006, 317с.

7. Чернюк Л.Г. Економіка регіонів України. Київ 2005, 641с.

8. Чисельність наявного населення України на 1січня 2010року. Статистичний збірник/ відповідальний за випуск Стельмах. Державний комітет статистики України 2010, 112с.

9. Україна в цифрах 2009. Електронний ресурс 2009. Статистичний довідник/Державний комітет статистики України

10. Верхоглядова Н.І. Стратегічні важелі регіонального економічного розвитку (на прикладі Дніпропетровської області) /Н.І. Верхоглядова, О.Д. Чередніченко, І.Б. Стенічева; /Держава та регіони, серія: Економіка та підприємство. - Запоріжжя, 2010. - №4. - с.29-32

11. ГукаловаІ.В. До питання про вибір сучасних критеріїв урбанізації в Україні // Український географічний журнал. - К., 2007. - №2. - с.33-42

12. Залознова Ю.С. Розвиток людського капіталу як умова підвищення конкурентоспроможності вугільної галузі // Регіональна економіка. - Львів, 2010. - №3 (57). - с.230-236.

13. Западнюк С.О. Особливості соціально-економічного розвитку України та міграції населення: взаємовплив та його наслідки // Український географічний журнал. - Київ, 2009. - №2. - с.24-31

14. Западнюк С.О. Ретроспективний аналіз міждержавних міграцій населення України (2000-2007) // Український географічний журнал. - К., 2008. - №2. - с.46-50

15. Економіко-математичне моделювання трудової міграції України. Автореферат, Львів ЛНУ 2010, 20с.

16. Іванов І. Внутрішньо економічна інтеграція - важливий чинник міжнаціональної консолідації: політологічний аналіз // Економіст, 2006. - №4. - с.30-34

17. Кустовська О.В. Статистичне оцінювання регіональних сезонних коливань народжуваності та смертності/ О.В. Кустовська, Р.В. Ціщик/ Статистика України. - Київ, 2009. - №3. - с.72-79. - Київ, 2010. - №1 (69) - с.37-39

18. Лебедєва Є.О. Сутність та ознаки поняття "людський потенціал" // Український географічний журнал

19. Ломоносов Д. Оцінка ступеню урбанізації в регіонах України // Економіст. - Київ, 2010. - №7 (285) - с.30-33.

20. Малиновська О.А. Управління міграціями в контексті європейської інтеграції України: Автореферат дис…докт. наук з державного управління/К. НАДУ при Президентові України, 2005. - 32с.

21. Пахомовська М.В. Прогноз чисельності економічно активного населення Дніпропетровської області до 2020 року / М.В. Пахомовська, П. Є. Шевчук // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. пр: вип.16. - К.: НАУ, 2007. - 240 с. [С.169-178].

22. Пиц В.І. Відтворення людського потенціалу: теоретична концептуалізація та сучасний прагматизм // Актуальні проблеми економіки. - К., 2008. - №6. - с.187-193.

23. Пиц В.І. Відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України: Автореферат дис…канд. екон. наук/Львів: ЛНУ, 2010. - 20с.

24. Рингач Н.О. Резерви продовження тривалості життя: демополітичні аспекти/ Н.О. Ригач, П. Є. Шевчук/ Стратегічні пріоритети-Київ, 2010. - №1 (14). - с.47-54.

25. Суспільно-географічні фактори міграції населення // Український географічний журнал 2007 №3 с.40-45.

26. Ушенко Н.В. Демографічні передумови формування людського капіталу в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 3 (69). - с.168-174.

27. Цапок С.О. Сучасні тенденції деморозвитку та їх врахування у регіональній соціальній політиці/С.О. Цапок, В.Я. Бідак; /Регіональна економіка. - Львів, 2009. - №4 (54) - с.133-139.

28. Шевчишен М. Демографічні дослідження у науковій спадщині професора щині профессора Валентина Садовського // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль, 2007. - № 1 (15).

29. http://ukrstat.gov.ua/ - Головне управління статистики - статистичні дані

30. http://www.dneprstat.gov.ua/census/ - Головне управління статистики у Дніпропетровській області - статистичні дані

31. www.ukrcensus.gov.ua/ - Всеукраїнський перепис населення - статистичні дані.

32. http://uk. wikipedia.org/wiki/Населення_України - Вільна енциклопедія - дані про густоту населення.

33. http://www.br.com.ua/Geografiya/28629. htm - Етнічний склад населення України.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены