Методологія оцінки рівня економічної безпеки підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

економічна безпека фінансовий інтелектуальний технологічний

ВСТУП

1. Структура економічної безпеки підприємства

2. Система показників оцінки економічної безпеки за її функціональними складовими

3. Оцінка фінансової складової економічної безпеки підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додатки

ВСТУП

Стабільне функціонування, зростання економічного потенціалу будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від наявності надійної системи економічної безпеки.

Практика і наукові дослідження показують те, що організація сучасної підприємницької діяльності потребує відпрацювання і створення системи економічної безпеки, яка б ураховувала ті негативи, що може спричинити кожна сторона або економічна дія щодо підприємства.

Вивчення теоретичної спадщини дозволило зробити висновок про те, що більшість вчених свої дослідження присвячували або аналітичному огляду негативів, що відбиваються на економічній безпеці, або прогностичним підходам до зміни внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств. Наголосимо і на тому, що до цих пір відсутня методологія визначення чинників забезпечення економічної безпеки, а також правова база регулювання цих питань і в цілому концепція економічної безпеки підприємств.

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.

До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

- забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства;

- забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкуренто спроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

- досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

- досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу;

- мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

- якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

- ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки

1. Структура економічної безпеки підприємства

Поняття економічної безпеки підприємства містить у собі внутрішньовиробничі та позавиробничі складові, наведені схематично на рис. 1.

Рис. 1. Економічна безпека підприємства

Розглянемо основні внутрішньовиробничі функціональні складові економічної безпеки:

1) Фінансова складова - вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є “двигуном” будь-якої економічної системи.

Про ослаблення фінансової складової економічної безпеки свідчать:

- зниження ліквідності підприємства;

- підвищення кредиторської та дебіторської заборгованості;

- зниження фінансової стійкості тощо.

За цю складову економічної безпеки відповідають фінансова та економічна служби підприємства.

2) Інтелектуальна складова.

Належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від інтелекту та професіоналізму працюючих на підприємстві кадрів.

Негативні впливи на цю складову справляють:

- звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до ослаблення інтелектуального потенціалу;

- зниження питомої ваги інженерно-технічних працівників і науковців у загальній кількості працюючих;

- зниження винахідницької та раціоналізаторської активності;

- зниження освітнього рівня працівників.

За інтелектуальну складову економічної безпеки на підприємстві відповідають кадрова служба і особисто головний інженер.

3) Кадрова складова. Склад кадрів безпосередньо впливає на рівень економічної безпеки на підприємстві. Негативні впливи на кадрову складову спричиняють:

- відтік кадрів;

- плинність кадрів;

- фізичне старіння кадрів, їх знань, кваліфікацій;

- низька кваліфікація кадрів;

- праця за сумісництвом, що пов'язана з низькою віддачею працівника і можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства.

За цю складову економічної безпеки повинна відповідати кадрова служба підприємства.

4) Технологічна складова полягає у ступені відповідності застосовуваних на підприємстві технологій найкращим світовим аналогам по оптимізації витрат. До негативних впливів на цю складову відносять:

- дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства;

- порушення технологічної дисципліни;

- моральне старіння використовуваних технологій.

За цю складову економічної безпеки повинна відповідати технологічна служба, а саме здійснювати контроль за технологічною дисципліною, удосконалювати існуючі і розробляти нові ефективні технології).

5) Правова складова полягає в усебічному правовому забезпеченні діяльності підприємства, дотриманні чинного законодавства.

Правову небезпеку становлять:

- недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній та іншій діловій документації;

- низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

- порушення юридичних прав підприємства і його працівників;

- навмисне чи ненавмисне розголошення комерційно важливих відомостей;

- порушення норм патентного права.

Протидією цим негативним впливам повинна займатися юридична і патентно-ліцензійна служба, а саме здійснювати правове забезпечення діяльності підприємства, юридичне пророблення договірної документації, ведення судових і арбітражних розглядів, правове навчання персоналу, контроль порушень норм патентного права тощо.

6) Інформаційна складова полягає у здійсненні ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення господарської діяльності підприємства.

Належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки.

До таких належать:

1) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи того суб'єкта господарювання;

2) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

5) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки.

На підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування. Заведено виокремлювати:

- відкриту офіційну інформацію;

- вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

- вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації.

6) Екологічна складова полягає в дотриманні діючих екологічних норм, мінімізації втрат від забруднення навколишнього середовища.

Індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, установлені національним законодавством, а з іншого - аналіз ефективності заходів для забезпечення такої екологічної складової.

7) Силова складова полягає в забезпеченні фізичної безпеки працівників фірми (перш за все керівників) і збереженні її майна.

До основних негативних впливів, що характеризують цю складову характеризують:

- фізичні і моральні впливи, спрямовані на конкретних особистостей (особливо на керівництво та провідних спеціалістів) з метою заподіяти шкоду їх здоров'ю та репутації, що становить загрозу нормальній діяльності їх підприємства.

Негативні впливи, що завдають шкоди майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів і втрати економічної незалежності (дезінформація, знищення інформації).

Причинами цих негативних явищ є:

- нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо;

- кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;

- некомерційні мотиви посягань на життя та здоров'я керівників і працівників підприємства (організації), а також на майно фірми.

Протидією цим негативним впливам повинна займатися служба охорони. Її обов'язок - забезпечувати фізичний захист керівництва підприємства, організовувати пропускний режим, здійснювати охорону приміщень, ліній зв'язку й устаткування.

До позавиробничих складових економічної безпеки належать:

1. Ринкова складова.

Ця складова економічної безпеки характеризує ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем. Про ослаблення ринкової безпеки свідчать:

- зменшення частки ринку, яку займає підприємство;

- ослаблення конкурентних позицій і спроможності протидіяти конкурентному тиску;

- зниження адаптаційних можливостей підприємства до змін ситуації на ринку, відставання від вимог ринку і т. д.

За названу складову безпеки на підприємстві повинна відповідати служба маркетингу.

2. Інтерфейсна складова. Характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами. Економічній безпеці підприємства становлять загрозу можливі непередбачені зміни умов взаємодії (навіть до розриву відносин) з економічними контрагентами: постачальниками, торговими і збутовими посередниками, інвесторами, споживачами і т. д.

Відповідальність за дану складову безпеки несе також служба маркетингу. Вже лише з огляду структури економічної безпеки підприємств за окремими функціональними складовими можна запропонувати наступні кроки на шляху зміцнення економічної безпеки українських підприємств:

1) у рамках технологічної безпеки - закриття низькорентабельних і збиткових підприємств; зміна системи оплати праці наукових кадрів; створення нових організаційно-виробничих структур; використання лізингу; активна участь у міжнародних виставках, семінарах; у рамках ресурсної безпеки - удосконалення системи розрахунків; підвищення продуктивності праці.

2) у рамках фінансової безпеки - застосування принципу дотримання критичних термінів кредитування; створення інформаційного центру, щоб постійно мати зведення про борги підприємства і перекрити канали витоку інформації; використання нових форм партнерських зв'язків;

3) у рамках соціальної безпеки - наближення рівня оплати праці до показників розвитих країн, притягнення робітників до управлінських функцій; підвищення кваліфікації робітників; зацікавленість адміністрації підприємства в працевлаштуванні безробітних; розвиток соціальної інфраструктури підприємства; підвищення матеріальної відповідальності робітників за результати своєї праці.

2. Система показників оцінки економічної безпеки за її функціональними складовими

Забезпечення економічної безпеки підприємства передбачає виділення, аналіз і оцінку існуючих загроз з кожної функціональної складової та розроблення на їх основі системи протидіючих і застережних заходів.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

Ступінь фінансової безпеки характеризують такі показники:

- надлишок чи нестача власних обігових коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства;

- надлишок чи нестача власних обігових коштів, а також середньо- та

довгострокових позик;

- надлишок чи нестача загальної величини обігових коштів.

Вони розраховуються за формулами:

;

де Е_С - сума власних обігових коштів;

К_м - величина середньо- та довгострокових позик;

К_t - короткострокові кредити та позики.

Залежно від значень оцінюваних показників виділяють п'ять областей фінансової стійкості:

1. абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли підприємству досить власних джерел формування запасів та покриття витрат.

±Е_С ? 0, ±Е_м ? 0, ±Е_н ? 0.

2. нормальна фінансова стійкість і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат

±Е_С ? 0, ±Е_м0, ±Е_н ? 0.

3. нестійка фінансова стійкість і нестабільний рівень фінансової безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, нестача яких компенсується середньо- та довгостроковими позиками.

±Е_С < 0, ±Е_м ? 0, ±Е_н ? 0.

4. критичний фінансовий стан і критичний рівень фінансової безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, і воно залучає короткострокові кредити (окрім середньо- та довгострокових позик).

±Е_С < 0, ±Е_м < 0, ±Е_н ? 0.

5. кризовий фінансовий стан і кризовий рівень фінансової безпеки, коли підприємству недостатньо ні власних, ні позикових коштів, і воно перебуває на стадії банкрутства.

±Е_С < 0, ±Е_м < 0, ±Е_н < 0.

Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємопов'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання:

- перший - спрямованість на роботу з персоналом фірми та підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

- другий - націленість на збереження і розвиток інтелектуального потенціалу та на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства.

На першій стадії процесу охорони цих складових економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Рівень інтелектуальної складової економічної безпеки може бути визначений таким чином. Розраховують значення таких показників:

- плинність працівників високої кваліфікації, розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися до їх загальної кількості.

- питома вага інженерно-технічних працівників і науковців, розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості;

- показник освітнього рівня, визначається як відношення кількості осіб, що мають вищу освіту до загальної кількості працюючих.

Процес охорони технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника.

Другий етап - це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук

внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому етапі здійснюється:

а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;

б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства;

в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів.

Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства.

На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

Технологічний потенціал та технологічну безпеку підприємства характеризують наступні показники:

- рівень прогресивності технологій, що розраховується як відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій до загальної їх кількості.

- рівень прогресивної продукції, що розраховується як відношення кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції до загальної їх кількості.

- рівень технологічного потенціалу, що розраховується як частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальної кількості нових рішень, використовуваних у виробничому процесі.

Загальний процес охорони правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

- аналіз загроз негативних впливів;

- оцінка поточного рівня забезпечення;

- планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

- здійснення ресурсного планування;

- планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;

- оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Для оцінки рівня правової безпеки розраховують коефіцієнт співвідношення втрат підприємства внаслідок порушення трудових норм до загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Якщо втрат немає, то підприємство характеризується абсолютною правовою безпекою.

Якщо втрати становлять:

- 25-50% - нестабільний стан;

- 50-75% критичний стан;

- 75-100% критичний стан.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

a) збирання різних видів необхідної інформації;

b) обробка та систематизація одержаної інформації;

c) аналіз одержаної інформації;

d) захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно охоплює:

- заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

- технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

- збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

e) зовнішня інформаційна діяльність.

Рівень інформаційної складової економічної безпеки визначається використанням неповної, неточної і суперечливої інформації в процесі приймання управлінських рішень.

Як показники рівня інформаційної безпеки розраховуються такі коефіцієнти:

- коефіцієнт повноти інформації (К_пл), який розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення, до обсягу інформації, необхідної для прийняття цього рішення.

- коефіцієнт точності інформації (К_м), що розраховується як відношення обсягу релевантної (достовірної) інформації до загального обсягу наявної інформації;

- коефіцієнт суперечливої інформації (К_пр), що обчислюється як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Рівень інформаційної безпеки може бути визначений на основі значень добутку цих коефіцієнтів.

К_и = К_пл* К_м * К_пр.

Розрізняють 3 ступені інформаційної безпеки:

К_и ? 0,7 - рівень інформаційної безпеки високий;

0,3 ? К_и < 0,7 - рівень інформаційної безпеки середній;

К_и < 0,3 - рівень інформаційної безпеки низький.

Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється.

Рівень екологічної безпеки підприємства може бути визначений як середнє рівнів окремих його факторів: пошкодження ландшафту, енергетичне забруднення середовища, утворення смітників відходів виробництва, забруднення водного і повітряного середовища.

Для цього спочатку розраховують середній рівень деструктивного впливу за окремими складовими:

,

Де S - площа території, яка використовується підприємством;

S_л - площа пошкоджень ландшафту;

S_з - площа енергетично забрудненої території;

S_св - площа, зайнята під смітники;

Z_вд - фактична концентрація забруднюючих речовин у воді;

Z_пр.вд - гранична концентрація забруднюючих речовин у воді;

Z_пр.вз - гранична концентрація забруднюючих речовин у повітрі;

k - коефіцієнт, що враховує ступінь пошкодження ландшафту (), інтенсивність енергетичного забруднення (), небезпеку речовин у відходах (), у воді (), у повітрі ().

Залежно від величини обчислюваної величини розрізняють:

- абсолютну екологічну безпеку (У_д.в. = 0);

- нормальну екологічну безпеку (У_д.в. ? 0,25);

- нестабільний екологічний стан (0,25<У_д.в. ? 0,50);

- критичний рівень екологічної безпеки (0,50<У_д.в. ? 0,75);

- екологічна криза (У_д.в. > 0,75).

Розглянемо принципову схему організації силової складової економічної безпеки. Аналіз загроз негативних впливів за силовою складовою економічної безпеки відповідно до причин їхнього виникнення включає:

1. Аналіз рівня організації силової складової економічної безпеки за напрямками, ресурсами, виконавцями, взаємодією та ефективністю витрат.

2. Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної шкоди від них.

3. Розробку рекомендованого комплексу заходів для запобігання можливим негативним впливам.

4. Планування бюджету на використання рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його реалізації.

5. Планування підбору і спеціального навчання відповідного персоналу.

6. Оперативне планування реалізації пропонованих заходів за ресурсами та виконавцями.

Рівень силової складової економічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки імовірності реалізації загроз для цілісності майна та фізичної безпеки працівників підприємства. Визначення рівня силової складової економічної безпеки може бути розраховане на підставі таблиці 1.

Таблиця 1

Рівень безпеки	Умови
Високий	Р?0,0001 Пт?Рз	Р?0,001 Вд<Пт?У	Р?0,01 Пч<Пт?ВД	Р?0,1 Пт?Пч
Середній	0,0001<Р?0,001 Пт?Рз	0,001<Р?0,01 Вд<Пт?У	0,01<Р?0,1 Пч<Пт?ВД	0,1<Р?0,2 Пт?Пч
Низький	Р>0,001 Пт?Рз	Р>0,01 Вд<Пт?У	Р>0,1 Пч<Пт?ВД	Р>0,2 Пт?Пч

Р - імовірність витрат,

Пт - величина можливих втрат;

Рз - власні засоби підприємства;

В - виторг від реалізації продукції;

ВД - валовий дохід;

Пч - чистий прибуток.

Рівень економічної безпеки в цілому визначається у такій послідовності:

1. Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної зі складових економічної безпеки за такою формулою:

,

де О_і - відносні оцінки і-тої складової економічної безпеки;

_і - кількість рівнів і-тої функціональної складової;

п_і - номер рівня і-тої функціональної складової, рахуючи від найбільш несприятливого з них включно (наприклад розрізняють 5 рівнів фінансової безпеки вагомістю від 1 до 5 - кризову, критичну, нестійку, нормальну та абсолютну ситуацію).

Наприклад, якщо підприємство має нормальний рівень фінансової безпеки, то його відносна оцінка розраховується так:

,

Чим вона буде ближче до одиниці, тим вище рівень економічної безпеки. Аналіз окремих складових дозволить уточнити джерела загроз для підприємства.

Отже, аналіз і оцінка рівнів складових економічної безпеки є основою для розроблення комплексу заходів, спрямованих на протидію загрозам, та підвищення рівня економічної безпеки підприємства і відповідно розширення його адаптаційних можливостей до змін умов господарської діяльності, створення умов стабільного функціонування і розвитку.

3. Оцінка фінансової складової економічної безпеки підприємства

Зараз більшість українських підприємств, які працюють в нестабільному економічному і суспільно-політичному середовищі, переживають глибокий спад виробництва і знаходяться або критичному стані або в стані банкрутства. Тому економічна безпека підприємства здатна зіграти виняткову роль у його подальшій діяльності.

На основі критичного огляду наукової літератури визначення економічної безпеки можна тлумачити таким чином: економічна безпека господарюючого суб'єкту - це стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів, що забезпечує стабільне функціонування підприємства в сучасному, та майбутньому, передбачаючи захист як від внутрішніх деструктивних факторів, так і зовнішніх загроз.

Найбільш важливою складовою економічної безпеки підприємства є його фінансове становище. Слід врахувати, що на фінансове становище підприємства впливають зовнішні та внутрішні чинники, які можна розділити на якісні та кількісні.

До якісних належать: мета, галузь діяльності, традиції, репутація та імідж, форма власності, організаційна структура управління, організація системи управління, форма спеціалізації, концентрація виробництва, диверсифікація виробницва, прогресивність засобів і методів виробництва, прогресивність засобів і методів виробництва, рівень виробничих запасів.

До кількісних належать: кваліфікований склад керівництва і персоналу, доля ринку і стадія життєвого циклу продукції, тривалість виробничого циклу, рівень виробничих запасів, структура балансу , платоспроможність, ліквідність, співвідношення власних і залучених засобів, вартість капіталу, структура майна, інвестиційна привабливість, рівень прибутковості та рентабельності.

Стан фінансів є вирішальним, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є „двигуном” будь-якої економічної системи. Оцінка поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підприємства здійснюється по декількох основних напрямах аналізу, серед яких необхідно виділити:

1. Оцінка ринкової стійкості підприємства (коефіцієнт автономії).

2. Оцінка ліквідності активів, платоспроможність і кредитоспроможність (коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, величина чистого оборотного капіталу).

3. Оцінка фінансової стійкості (коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами).

4. Оцінка ділової активності і рентабельності підприємства (фондовіддача, коефіцієнт обороту активів, коефіцієнт обороту кредиторської заборгованості, коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності продукції).

Визначення фінансових показників у вигляді коефіцієнтів ґрунтується на співвідношенні між окремими статями звітності. Оцінка показників фінансового стану підприємства передбачає порівнювання фактичних значень з нормативними.

Логічної завершеності і достатньої об'єктивності результатів аналізу можна досягнути, тільки якщо з'єднати в загальний синтетичний показник основні коефіцієнти, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. У світовій практиці вже накопичений достатній досвід інтегральної оцінки фінансового стану підприємств. Це такі відомі комплексні показники, як Індекс Альтмана, модель Спрингейта, модель Ліса, метод Creditmen Ж. Депаляна та ін. Але всі ці моделі непридатні для вітчизняних умов господарювання, тому що їх розроблено з використанням вибіркових сукупностей підприємств інших країн, а тому враховані параметри істотно відрізняються від наших.

На сьогодні українськими вченими вже розроблені такі моделі, як дискримінантна інтегральної оцінки фінансового стану підприємства (О.Терещенко), яка базується на застосуванні методології дискримінантного аналізу на основі фінансових показників вибіркової сукупності вітчизняних підприємств і комплексна оцінка фінансового стану підприємства на основі використання матричних моделей (О. Хотомлянський, Т. Перната, Г. Северина). Цей метод оцінки дозволяє виявити тенденції у динаміці фінансового стану підприємства.

При розробці інтегрального показника, що характеризує фінансовий стан підприємства необхідно врахувати специфіку виробництва. Так, пріоритет впливу окремих факторів для видобувної і переробної галузей різний. Наприклад, для вугільної промисловості характерний великий ризик невизначеності, що виявляється через вплив гірничо-геологічних умов (вибросонебезпечність, геологічні порушення, потужність і ін.).

Таким чином, оцінка рівня фінансової складової економічної безпеки підприємства потребує комплексного підходу, який би дав об'єктивну інформацію про стан фінансів для прогнозування подальшої господарської діяльності.

ВИСНОВКИ

Розглянувши проблему запровадження економічної безпеки на підприємстві, можна зробити такі висновки:

Економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки, устаткування, інших майнових прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного соціального і науково-технічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам.

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективно функціонування, а також високий потенціал розвитку в перспективі.

Здатність постійно реалізовувати свої інтереси - основа економічної безпеки підприємства. Інтереси підприємства поділяються на економічні, соціальні, політичні та екологічні.

До структуроутворюючих елементів економічної безпеки підприємства відносяться такі складові, як:

- фінансова (досягнення найбільш ефективного використання наявних корпоративних ресурсів);

- інтелектуальна (збереження і розвиток інтелектуального потенціалу);

- кадрова (ефективне управління персоналом);

- техніко-технологічна (відповідність застосовуваних технологій сучасним вимогам виробництва);

- політико-правова (всебічне правове забезпечення діяльності підприємства відповідно до норм чинного законодавства);

- інформаційна (ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства);

- екологічна (дотримання чинних екологічних норм і стандартів);

- силова (забезпечення фізичної безпеки персоналу та майна підприємства).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Барановський О. Визначення показників економічної безпеки. // Економіка - Фінанси. Право. - 1999. - №8. - с.14 - 16.

2. Бендиков М. Экономическая безопасность промышленного предприятия (организационно-методический аспект) // Консультант директора. - 2000. - № 2. - с. 7-13.

3. Евдокимов Ф.И. Экономическая безопасность - необходимое звено в планировании развития предприятия // Экономика и право. - 2002. - №1. - 100-106 с.

4. Економіка підприємства: Підручник / За ред. Й. М. Петровича. - Львів: Вд. „Магнолія плюс”. - 2004. - 678с.

5. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. - 2-е вид., перероб. та допов. - К:КНЕУ, 2001.-528с.

6. Іваницький Д. О. Фінансова безпека: малий бізнес // Фінанси України. - 2003. - №8. - с.41.

7. Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №3. - с.11.

8. Євдокімов Ф.І., Мізіна О.В., Бородіна О.О. Узагальнююча оцінка фінансової складової рівня економічної безпеки підприємства // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 46. - Донецьк, ДонНТУ, 2002. - 216 с.

9. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи, - К., Кондор, 2004.

10. Козаченко А. В., Пономарьов В. П. Методологічні основи оцінки рівня економічної безпеки підприємства // Регіональні перспективи. - 2000. - №2-3. - с.104.

11. Шлыков В. В. Экономическая безопасность предприятия // ЭКО. - 2002. - №11. - с.94.

ДОДАТОК

Розрахунок економічної безпеки підприємства на прикладі ПМП ”Маков“

ПМП ”Маков“ було засновано 8 квітня 1998 року, знаходиться за адресою вул. Перемоги 8/1 - 50 в м. Хмельницькому.

Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в банківських установах. Працює по самостійному балансу. Статутний фонд ПМП ”Маков“ становить 65,2 тис. грн.

Ціллю підприємства є більш повне задоволення потреб суспільства у виконанні робіт та продукції, товарах народного споживання та послугах.

Предметом діяльності підприємства є:

- виконання робіт та виготовлення продукції промислового та сільсько-господарського характеру;

- виконання будівельно-монтажних робіт;

- транспортно-експедиційне обслуговування;

- виготовлення та реалізація товарів народного споживання;

- торгівельно-закупівельна та посередницька діяльність;

- надання побутових послуг;

- організація громадського харчування;

- аудиторська діяльність.

На даний момент підприємство займається дрібнооптовою та роздрібною торгівлею продуктами харчування.

Управління приватним малим підприємством здійснюється на основі використання прав власника майна.

Вищим органом управління малим підприємством є Власник, до компетенції якого входить:

- визначення загального напрямку економічного розвитку підприємства;

- затверджує штатний розклад;

- визначає порядок розподілу прибутку, який залишається у підприємства

після усіх розрахунків з бюджетом;

- вирішує питання зовнішньоекономічної діяльності;

- розглядає конфліктні ситуації.

Управління підприємством здійснює директор, який самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених Статутом до компетенції Власника.

Таблиця 1 - Вихідні дані до розрахунку економічної безпеки підприємства

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) (Д)	тис. грн	693,4	789,7	965,5
2	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (Попод)	тис. грн	379,6	428,4	568,3
3	Витрати на набір кадрів, підвищення їх кваліфікації (Вкадр)	тис. грн		6,0	8,5
4	Витрати на оновлення обладнання, нові технології (Вобл)	тис. грн		22,3	41,3
5	Штрафні санкції у випадку невиконання діючого законодавства (санітарних норм, пожежної безпеки, податкового законодавства) (Штр.)	тис. грн		0,4	8,2
6	Витрати на отримання інформації,необхідної для своєї діяльності, реклама (Вінф.)	тис. грн		16,22	15,15
77	Витрати на екологічні заходи, придбання території (Векол.)	тис. грн		2,5	2,8
8 8	Витрати на охорону, збереження майна (Вох.)	тис. грн		18,9	19,6

Таблиця 2 - Аналіз складових економічної безпеки підприємства

Показник	Розрахунок	Рік	Відхилення
		2007	2008	2008-2007
1. Фінансова складова		0,5425	0,5886	0,0461
2. Інтелектуальна і кадрова складова		0,0076	0,0088	0,0012
3.Техніко-технологічна складова		0,0282	0,0428	0,0145
4.Політико-правова складова		0,0005	0,0085	0,0080
5.Інформаційна складова		0,0205	0,0157	-0,0048
6.Екологічна складова		0,0032	0,0029	-0,0003
7.Силова складова		0,0239	0,0203	-0,0036
Комплексний коефіцієнт економічної безпеки підприємства		0,6255	0,6706	0,0451

Проаналізуємо окремі складові економічної безпеки підприємства:

1) фінансова складова ( у 2007 році дорівнювала 0,5425, у 2008 році цей показник збільшився до 0,5886. Це свідчить про підвищення фінансової стійкості підприємства);

2) інтелектуальна і кадрова складова ( у 2007 році становила 0,0076, у 2008 - 0,0088. Хоч показники у 2008 році збільшилися, але все одно це є недостатній рівень. Для того, щоб підвищити цей показник доцільно було б впровадити заходи щодо підвищення кваліфікації робітників, освітнього рівня працівників, зростання винахідницької та раціоналізаторської активності);

3) техніко-технологічна складова (у 2007 році дорівнювала 0,0282, у 2008 - 0,0428. Це свідчить про зростання цієї складової, але рівень є недостатнім. Заходи щодо підвищення показника техніко-технологічної складової: удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій, покращення технологічної дисципліни);

4) політико-правова складова ( 2007 рік - 0, 0005, 2008 - 0,0085. Це свідчить про те, що у 2008 році підприємство виплатило більше штрафних санкцій порівняно з 2007 роком);

5) інформаційна складова ( у 2007 році дорівнювала 0,0205, а у 2008 - 0,0157. Рівень інформаційної безпеки є низьким. Щоб підвищити показник необхідно: покращити оцінку рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня, прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів);

6) екологічна складова ( 2007 рік - 0,0032, 2008 рік - 0,0029. Відбулося зниження екологічної захищеності, але показник все одно свідчить про нормальну екологічну безпеку підприємства);

7) силова складова ( у 2007 році показник цієї складової становив 0,0239, а у 2008 - 0,0203. Для покращення безпеки даної складової потрібно забезпечувати фізичний захист керівництва підприємства, організовувати пропускний режим, здійснювати охорону приміщень, ліній зв'язку й устаткування).

Якщо розглянути загальний комплексний коефіцієнт економічної безпеки підприємства, то в цілому можна сказати, що рівень економічної безпеки у 2007 році становив 0,6255, а у 2008 році підвищився на 0,0451 і становив вже 0,6706. Так як достатній рівень економічної безпеки має бути в межах від 1 до 2, то можна зробити висновок, що дане підприємство має недостатній рівень економічної безпеки.

Размещено на www.allbest.ru