Оцінка ефективності інвестиційного проекту підприємства ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" з врахуванням екологічного аспекту

інвестиція інвестиційний проект потенціал

Таблиця 2.1 Основні відомості про емітента

Назва	ВАТ “Бердичівський пивоварний завод”
1	2
Організаційно-правова форма	Відкрите акціонерне товариство
Код ЕДРПОУ	05418342
Місцезнаходження	13300, Україна, Житомирська область, м.Бердичів, вул.. К.Лібкнехта, 114
Дата реєстрації	1 березня 1995 року. Свідоцтво про державну реєстрацію видано Бердичівським міським вико-навчим комітетом ради народних депутатів, №61
Дата внесення змін в установчі документи	Нова редакція статуту зареєстрована Виконавчим комітетом Бердичівської міської Ради народних депутатів 12 вересня 2000 року. Реєстраційний номер 193.
Розрахунковий рахунок	2602335
МФО	311669
Назва банку	АППБ “Аваль”
Основні види діяльності	Виробництво пиво, екстракту хмелю, солоду пивоварного, оптова та роздрібна торгівля, транспортно-експедиційні послуги
Чисельність працівників в т.ч. службовців	144 27
Статутний фонд	8280 грн. 30 коп.
Кількість акціонерів	Засновники товариства є фізичні особи, по іменовані в установчому договорі про створення товариства в кількості 197. їх частка в статутному фонду - 100%. Кількість акціонерів на кінець 2000 року - 59, з них 58 фізичних осіб (доля в статутному капіталі 56,06%), одна юридична особа - ЗАТ “Бердичівпиво” (доля в статутному фонді - 43,94%).

Підприємство в міру своєї потужності задовольняє потреби населення у високоякісному вітчизняному пиві та підвищує культуру його споживання.

Згідно установчих документів предметом діяльності ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” являється:

виробництво пива, екстракту хмелю, солоду пивоварного;

оптова та фірмова торгівля продукцією власного виробництва, а також іншими товарами народного споживання;

надання транспортних послуг підприємствам, населенню;

торгівельно-закупівельна та комерційно-посередницька діяльність, відкриття торгових точок;

кредитно-інвестиційна діяльність;

ведення зовнішньоекономічної діяльності в порядку встановленому законодавством України.

Товариство здійснює наступні види діяльності: виробничу, торгово-закупівельну, комерційну, зовнішньоекономічну; надає посередницькі, маркетингові, лізингові, інформаційні та інші послуги по предмету своєї діяльності.

У випадках, передбачених діючим законодавством Товариство одержує ліцензії на здійснення окремих видів діяльності.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Організація управління на підприємстві - це не тільки відповідальність кожного учасника за свою ділянку роботу, а і проявлення ініціатив, виконання додаткової роботи. Загальна структура управління ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” наведено в додатку.

Організаційна структура управління на підприємстві є лінійно-функціональною, що спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішення по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні відділи управління лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам функціональних відділів апарату управління. Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних підрозділів, оживлює швидкий маневр ресурсами.

Органами управління ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” являються:

- загальні збори акціонерів;

- спостережна рада;

- правління;

- ревізійна комісія.

Правління є виконавчим органом товариства і здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю. До складу Правління товариства входять: голова Правління, перший заступник голови Правління та члени Правління.

Голова Правління керує роботою Правління і очолює підприємство.

Першим заступником голови Правління є головний інженер. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки і технології виробництва. В його обов'язки входить також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.

Постачальницько-збутовою діяльністю займається заступник голови правління по збуту і постачанню. Він здійснює керівництво господарсько-фінансовою діяльністю підприємства по матеріально-технічному забезпеченню, заготівлі і збереженні сировини, збуту продукції, ефективне і раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів. Забезпечує своєчасне заключення договорів з постачальниками сировини та споживачами продукції, виконання завдань і обов'язків по поставках продукції (кількості, асортиме6нту, якості строкам).

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст. Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконання планових завдань, проводять аналіз діяльності товариства. Забезпечує проведення робіт по підвищенню економічного результату всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку заходів по ефективному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прискоренні темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенні рентабельності виробництва, усунення втрат і нераціональних витрат.

Економіст по праці розробляє проекти перспектив і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, пошук пропозиції по їх удосконаленню. Бере участь у складанні штатного розкладу робітників зводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складання звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Функції контролю якості продукції, запобігання браку, виконання робіт у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на завідуючого лабораторії.

Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні. Організує розробку оглядів, іспитів, профілактичних ремонтів обладнання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

Головний пивовар забезпечує підвищення технічного рівня, технологічної підготовки і технічного переозброєння виробництва, скорочення витрат сировини, матеріалів, праці, підвищення якості продукції, контролює виконання завдань по виробництву продукції, дотримання технології. Керує роботою по розробці заходів по запобіганню і усуненню браку. Забезпечує удосконалення технології виробництва продукції, повне використання потужності обладнання. Здійснює заходи по атестації і раціоналізації робочих місць, бере участь по розробці проектів по підвищенню ефективності виробництва, впровадженню наукової організації праці. Несе відповідальність за якість випущеної продукції.

Заступник голови правління по техніці безпеки та охорони праці здійснює контроль за створенням безпечних і здорових умов праці на підприємстві, проведенням заходів по охороні праці додержанням діючого законодавства, інструкцій, правил і норм по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту і охороні навколишнього середовища, за наданням робітникам пільг і компенсацій по умовах праці[30].

2.2 Наявність, рух та стан основних фондів ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Зміна показника 2009/2007 рр.
Наявність основних фондів на початок року. тис. грн.	9766,7	12603,0	13278,0	3511,3
Надійшло, тис. грн.	2898,0	707,0	1032,0	-1866,0
Вибуло, тис. грн.	62,1	32,0	141,0	78,9
Наявність на кінець року, тис. грн.	12602,7	13278,0	14169,0	1566,3
Річний Приріст(+), тис. грн. Зниження(-), тис. грн..	2836,0	675,0	891,0	-1945,0
Коефіцієнт росту, %	22,5	5,1	6,3	-16,2
Коефіцієнт приросту, %	29,0	5,4	6,7	-22,3
Коефіцієнт вибуття, %	0,6	0,3	1,1	0,5
Коефіцієнт оновлення, %	23,0	5,3	7,3	-15,7
Нараховано зносу: на початок року, тис. грн.	3926,5	4931,0	6342,0	2415,5
на кінець року, тис. грн.	4930,6	6342,0	7498,0	2567,4
Залишкова вартість: на початок року	5840,2	7672,0	6936,0	1095,8
на кінець року	7672,1	6936,0	6671,0	-1001,1
Коефіцієнт зносу, % на початок року	40,2	39,1	47,8	7,6
на кінець року	39,1	47,8	52,9	13,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів тис. грн.	11184,7	12940,5	13723,5	2538,8

Дані попередньої таблиці показують, що вартість основних виробничих фондів має тенденцію до збільшення.

Розрахуємо ефективність господарської діяльності ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» (табл..2.3).

Таблиця 2.3 Ефективність господарської діяльності ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Зміна показника, 2007/2009 рр.
Отримано валового доходу, тис. грн.	24640,9	24501,0	40203,0	15562,1
Отримано прибуток (+), збитку (-), тис. грн..	3818,6	3128,0	7876,0	4057,4
Норма прибутку, %	34,1	24,2	57,4	23,3
Рівень рентабельності, %	29,9	22,0	39,3	9,4

Дані таблиці 2.3 показують, що норма прибутку та рентабельність підприємства мають позитивну тенденцію зростання.

2.2 Ефективність використання інвестиційного потенціалу в підприємстві

Інвестиційний потенціал підприємства характеризується його здатністю формування власних і приваблення позичених інвестиційних ресурсів. Структурно-інвестиційний потенціал підприємства включає потенціал виробничих інвестицій і потенціал фінансових інвестицій.

Потенціал виробничих (капітальних) інвестицій характеризується величиною капітальних вкладень в розширене і просте відтворення виробничих фондів і можливістю ефективної їх реалізації.

Кількісно потенціал капітальних інвестицій визначається об'ємом капітального виробництва, величиною набутих чи виготовлених основних засобів , інших необоротних нематеріальних активів , які є на балансі підприємства , а також величиною фінансових ресурсів , які можуть бути інвестовані в капітальні інвестиції.

Потенціал фінансових інвестицій характеризується величиною фінансових ресурсів , які інвестовані або можуть бути інвестованими підприємством:

а) по методу участі в капіталі асоційованих , дочірніх або спільних підприємств;

б) в установчий капітал інших підприємств , акції , облігації і інші цінні папери , які є активами підприємства.

Фінансові резерви підприємств з точки зору їх ролі у забезпеченні інвестицій можуть бути поділені на три основні категорії:

1) цільові фінансові резерви (тобто призначені виключно для фінансування інвестицій у формі капітальних вкладень);

2) фінансові резерви, які однозначно не можуть бути використані для капіталовкладень;

3) фінансові активи без чіткої цільової спрямованості і з різним рівнем ліквідності.

Проведемо аналіз динаміки структури активів і зобов'язань ВАТ«Бердичівський пивоварний завод» за 2007-2009 рр. Визначимо відсоток необоротних та оборотних активів, витрат майбутніх періодів у загальній структурі активів підприємства. Визначимо також відсоток кожної із статей зобов'язань підприємства у порівнянні із загальною кількістю зобов'язань. Результати аналізу занесемо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Динаміка структури активів і зобов'язань ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення 2009 р. до 2007 р.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	абсолютне значення, (+/-)	відносне значення, %	Пунк тів структури
Активи
1.Необоротні активи	7076,35	64,1	7651,0	63,0	7221,0	50,3	144,65	102,0	0,78
2. Оборотні активи	3962,35	35,9	4496,0	37,0	7119,0	49,6	3156,65	179,7	1,38
3. Витрати майбутніх періодів	4,4	0,04	4,0	0,03	5,5	0,04	1,1	125,0	1,0
4. Разом	11043,1	100	12151,0	100	14345,5	100	3302,4	129,9	х
Зобов'язання
1. Власний капітал	9677,75	82,2	10321,0	84,9	12562,0	87,6	2884,25	129,8	1,07
2. Забезпечен-ня наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-	-	-	-	-
3. Довгостро-кові зобов'язання	1454,7	12,4	1112,0	9,2	634,5	4,4	-820,2	43,6	0,35
4. Поточні зобов'язання	638,0	5,4	718,0	5,9	1149,0	8,0	511,0	180,1	1,48
5. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-	-	-
6. Разом	11770,45	100	12151,0	100	14345,5	100	2575,05	121,9	х

Дані таблиці 2.2 показують, що активи підприємства зростають значно швидше, порівняно із зобов'язаннями. Особливо збільшилась сума оборотних активів, що для підприємства переробки сільськогосподарської продукції є надзвичайно важливим фактором, оскільки це дозволяє значно збільшити обсяг обігу грошових коштів. Також позитивним зрушенням у структурі активів підприємства є збільшення частки (відсотку) оборотних активів. Це сприяє підвищенню мобільності фондів підприємства. Тенденція збільшення необоротних активів також має позитивне значення для прибутковості ВАТ «Бердичівський пивоварний завод». Простежується тенденція зменшення суми довгострокових зобов'язань, що значно зменшує тягар витрат підприємства у довгостроковому періоді. Це означає те, що інвестування підприємства проводиться у правильному руслі і тенденція зростання обсягів активів вказує на прогресуючий стан підприємства.

Для визначення рівня ліквідності активів підприємства проаналізуємо склад і структуру активів за рівнем ліквідності. Дані занесемо до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Склад і структура активів підприємства за рівнем ліквідності

Види активів	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення 2009 р. до 2007 р.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	абсолютне, (+/-)	відносне, %	Пунк тів струк тури
1. Грошові кошти(високоліквідні)	90,0	0,8	284,5	2,5	1851,5	13,5	1761,5	2057,2	16,9
2. Кошти у розрахунках - дебіторська заборгованість(швидко ліквідні)	1330,9	12,5	1205,0	10,5	1921,5	14,0	590,6	144,4	1,12
3. Запаси (повільноліквідні)	2115,2	19,9	2302,5	20,1	2736,0	20,0	620,8	129,3	1,0
4. Необоротні активи(важко ліквідні)	7076,35	66,7	7651,0	66,9	7221,0	52,5	144,65	100,6	0,8
Разом	10612,45	100	11443,0	100	13730	100	3117,55	129,4	х

По результатам розрахунків можна спостерігати позитивну тенденцію збільшення суми грошових коштів або високоліквідних активів та всіх інших видів активів. Спостерігається також значне збільшення складу високоліквідних активів у структурі активів підприємства, що означає підвищення мобільності активів.

2.3 Дохідність підприємства

Головними показниками, які відображають фінансові результати діяльності підприємства є дохід і прибуток. Ці показники є вирішальними для підприємства тому, що відображають мету його діяльності, а також цікавлять інвесторів, кредиторів, фінансові органи, податкову службу, фондові біржі.

Основний показник є прибуток, який іноді замінюють показником доходу.

Доход підприємства - це більш загальний показник і прибуток входить до величини доходу.

Доход досить поширений показник серед економічних показників. Зміст його не є однозначним. Часто цим поняттям позначають загальну виручку чи суму грошових надходжень підприємства або окремої особи, існує поняття національний доход, доход сім'ї і т.д.

У сфері підприємницької діяльності визнано, що доход - це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних витрат. Таким чином у доході зарплата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

Працівники підприємства, які є його власниками розглядають свою зарплату, як доход підприємства, а зарплату найманих працівників, як елемент витрат. Але це формальне сприйняття від якого економічна суть заплати не міняється.

Доход - це загальна сума коштів, яка поступає підприємству за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на інвестування і споживання.

Загальна величина доходу підприємства включає доход від

- реалізації продукції, робіт, послуг;

- реалізації матеріальних цінностей і майна;

- позареалізаційних операцій (пайова участь у спільних підприємствах, здача майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту, надходжень від економічних санкцій).

Доход від реалізації продукції обчислюється як різниця між виручкою і матеріальними і прирівняними до них витратами. При цьому не враховується податок на додану вартість і акцизний збір. Прирівняні витрати до матеріальних - це амортизація основних фондів, відрахування на соціальні потреби, платежі та виплати, які об'єднуються у кошторисі виробництва під назвою “Інші витрати”. Таким чином до матеріальних і прирівняних витрат належать всі витрати крім зарплати.

Доход від реалізації матеріальних цінностей і майна - це різниця між ціною їх продажу і матеріальними витратами на придбання і реалізацію, відповідно доході від реалізації основних фондів - різниця між виручкою від продажу, залишковою вартістю і матеріальними витратами на демонтаж і реалізацію.

На підприємствах для яких доход є об'єктом оподаткування після вирахування податку він поділяється на фонди споживання, інвестиційний і страховий. Фонд споживання використовується на оплату праці персоналу підприємства (фонд зарплати) і виплату за підсумком роботи за певний період за частку в статутному фонді (дивіденд), матеріальну допомогу.

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Прибутковість та дохідність підприємства є одним з найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Вони визначають мету підприємницької діяльності. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою показників, які діляться на: абсолютні та відносні.

Абсолютний показник - це прибуток підприємства; відносний показник - це рентабельність підприємства.

Іноді прибуток ототожнюють з поняттям доход. Але це ототожнення неправильне.

Доход широко використовується у загальному, економічному та побутовому рівні. Можна говорити про національний дохід держави, доход громадян, дохідність підприємства. Досить часто цим поняттям визначають загальну суму грошових надходжень підприємства від реалізованої продукції, виконаних робіт або послуг.

Разом з тим визначається як різниця між виручкою, отриманою від підприємницької діяльності та матеріальними і прирівняними витратами. Таке тлумачення підпадає під загальнодержавне, макроекономічне тлумачення.

Прибуток є основне джерело розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

Прибуток як важлива категорія ринкових відносин визначає такі функції:

1) характеризує економічний ефект - вона служить кінцевим фінансовим результатом. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку, які залежать і не залежать від підприємства. Практично поза межами підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень ціни на матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизації.

Від підприємства залежить рівень цін на реалізовану продукцію, зарплату, рівень господарювання, компетентність керівників, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, продуктивність праці, фінансове планування.

2) прибуток відіграє стимулюючу функцію - він одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Самофінансування визначається отриманим прибутком. Доля чистого прибутку має бути достатньою для фінансування виробничої діяльності соціального розвитку колективу і матеріального стимулювання.

3) прибуток джерело формування бюджетів різних рівнів. Він поступає в бюджет у виді податків і використовується для фінансування державних, інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

Обчислення величини загального прибутку та рентабельності має важливе значення для аналізу та господарської діяльності.

Визначимо дохідність та прибутковість ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» через показники рентабельності.

Результати розрахунків запишемо до таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Показники рівня рентабельності господарської діяльності ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Зміна показника 2009/2007 рр.
1	2	3	4	5
1.Валова рентабельність (прибутковість.) виробничих витрат, %	29,9	22,0	39,3	9,4
2. Коефіцієнт окупності виробничих витрат	3,35	4,5	2,5	-0,85
3. Коефіцієнт окупності чистого доходу	4,3	5,5	3,5	-0,8
4. Рентабельність (прибутковість) основної діяльності, %;	10,9	5,2	23,1	12,2
5. Рентабельність (прибутковість) операційної діяльності, %	10,6	5,1	22,8	12,2
6. Рентабельність (прибутковість) іншої операційної діяльності, %	-94,3	-93,5	-69,6	24,7
7. Рентабельність (прибутковість) звичайної діяльності, %	9,3	3,8	22,3	13
8. Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності, %	9,3	3,8	22,3	13
9. Рентабельність (прибутковість) підприємства, %	6,1	2,2	18,1	12
10.Валова рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), %	23,0	18,0	28,2	5,2
11. Чиста рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), %	5,5	2,1	14,8	9,3
12. Рентабельність активів, %	8,3	3,0	28,7	20,4
13.Рентабельність (прибутковість) виручки від операційної діяльності, %	9,6	4,8	18,6	9
14.Рентабельність власного капіталу, %	9,5	3,5	3,3	-6,2
15.Коефіцієнт покриття виробничих витрат	0,7	0,8	0,7	-
16. Коефіцієнт окупності виробничих витрат	1,3	1,2	1,4	0,1
17.Коефіцієнт покриття витрат операційної діяльності	0,9	0,95	0,8	-0,1
18. Коефіцієнт окупності витрат операційної діяльності	1,1	1,1	1,2	0,1
19. Коефіцієнт покриття адміністративних витрат	0,1	0,1	0,1	-
20 Коефіцієнт покриття витрат на збут	0,006	0,006	0,005	0,001
21. Коефіцієнт окупності адміністративних витрат	9,5	8,8	12,1	2,6
22. Коефіцієнт окупності витрат на збут	154,8	169,9	199,3	44,5
23. Співвідношення адміністративних витрат і собівартості реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг)	0,14	0,14	0,12	-0,02
24. Співвідношення витрат на збут і собівартості реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг)	0,008	0,007	0,007	-0,001
25. Частка адміністративних витрат в структурі операційних витрат	0,11	0,12	0,10	-0,01
26. Частка витрат на збут в структурі операційних витрат	0,007	0,006	0,006	-0,001
27. Коефіцієнт покриття активів	0,66	0,95	0,51	-0,15
28. Коефіцієнт окупності активів	1,5	1,1	1,9	0,4
29. Коефіцієнт покриття власного капіталу	0,58	0,60	0,45	-0,13
30. Коефіцієнт окупності власного капіталу	1,7	1,7	2,2	0,5
31. Загальна економічна рентабельність, %	14,6	5,1	36,2	21,6
32. Комерційна рентабельність, %	9,7	4,9	18,7	9
33. Ставка рентабельності позиченого капіталу, %	14,9	18,8	22,1	7,2

За 2007-2009рр. у ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» відбулися позитивні зміни показників рентабельності. Найбільше підвищення спостерігається у графі «Рентабельність активів» та «Коефіцієнт окупності витрат на збут », хоча і в загальному більшість показників рентабельності підприємства також збільшились. Як наслідок загальна економічна рентабельність збільшилась у 2009р. порівняно з 2007р. на 21,6%. Це все свідчить про грамотну фінансову політику керівництва ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» і стабільний стан підприємства.

Розділ 3. Напрями активізації інвестиційної діяльності в ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

3.1 Форми державного регулювання інвестиційної діяльності ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Об'єктивні підстави державного регулювання інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність як різновид господарської діяльності є, як правило, суспільно корисною.

Однак інвестори, здійснюючи таку діяльність з метою отримання прибутку, не завжди враховують суспільні (публічні) інтереси - суспільства в цілому, територіальної громади, окремих прошарків населення тощо стосовно безпечних і належних умов життя, праці, харчування. Прагнучи отримати максимальний прибуток, інвестори можуть порушувати при цьому вимоги щодо:

* якості продукції, робіт, послуг, які надаються іншим учасникам господарського життя та громадянам;

* збереження довкілля, раціонального використання природних ресурсів;

* дотримання умов містобудування;

* дотримання умов праці найманих працівників які здійснюють практичні дії щодо реалізації інвестицій;

* дотримання норм антимонопольного законодавства;

* підтримання конкурентного середовища на ринку інвестицій та утримання від недобросовісної конкуренції.

Забезпечити здійснення інвестиційної діяльності з урахуванням суспільних інтересів у масштабі країни спроможна лише держава як виразник таких інтересів. У зв'язку з цим українським законодавством передбачається державне регулювання інвестиційної діяльності.

Правове забезпечення державного регулювання інвестиційної діяльності.

Положення щодо державного регулювання, інвестиційної діяльності містяться в низці нормативних актів. Насамперед слід назвати Конституцію України[17, 138-140].

З метою захисту суспільних інтересів в процесі здійснення інвестиційної діяльності як різновиду господарської діяльності Конституцією України (ст.13) передбачається забезпечення державою соціальної орієнтації економіки України, в яку запроваджуються ринкові елементи господарювання.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.:

* закріплює форми державного регулювання інвестиційної діяльності (ст. 12);

* передбачає порядок прийняття рішень щодо республіканських державних інвестицій (ст. 13) та порядок розміщення державного замовлення (ст. 14);

* визначає основні засади здійснення державної експертизи інвестицій будівництва (ст. 15);

* передбачає регулювання інвестиційної діяльності не лише в масштабі країни, але й окремих регіонів шляхом надання відповідних повноважень Верховній Раді Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування (ст. 16);

* визначає основні засади ціноутворення у сфері інвестування (ст. 17).

Закон України “Про режим іноземного інвестування” від березня 1996 р:

* передбачає обов'язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій (ст. 13) та підстави відмови у такій реєстрації (ст. 14);

* закріплює обов'язковість статистичної звітності про іноземні інвестиції з боку органів, що здійснюють державну реєстрацію таких інвестицій, підприємств з іноземними інвестиціями, податкових органів і установ банку (ст. 15);

* визначає специфіку регулювання іноземних інвестицій у вільних економічних зонах (ст. 25)[2].

Закон України “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р.:

* встановлює основні вимоги до містобудівної діяльності (ст. 5);

* визначає державні органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування (ст. 7);

* визначає зміст державного регулювання у сфері містобудування (ст. 8);

* встановлює компетенцію державних органів і регіонів у сфері містобудування: Кабінету Міністрів України (ст. 9), Автономної республіки Крим (ст. 10), обласних рад (ст. 11), сільських, селищних, міських рад (ст. 12), місцевих державних адміністрацій (ст. 13), виконкомів місцевих (сільських, селищних, міських) рад (ст. 14) та спеціально уповноважених органів у сфері містобудування (ст. 15).

Закон України “Про відповідальність підприємств, установ, організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14 жовтня 1994 р. встановлює санкції за подібні порушення (господарсько-організаційні, майнові у формі відшкодування збитків, конфіскації, господарсько-адміністративного штрафу).

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 р. закріплює правові засади та форми державного регулювання інвестицій на ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних, визначає Державну комісію цінних паперів і фондового ринку як орган, уповноважений здійснювати державне регулювання ринку цінних паперів, а також визначає компетенцію цього органу.

Закон України “Про приватизацію державного майна” від 19 лютого 1997 р. передбачає основні засади та форми державного контролю за інвестиційною діяльністю в процесі приватизації, а також відповідальність за порушення угод приватизації щодо вкладення інвестицій в об'єкти приватизації та дотримання умов післяприватизаційної експлуатації об'єктів.

Указ Президента України “Про Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури ” від 20 серпня 2002 р. N 725/2002 „ визначає компетенцію цього відомства, зокрема щодо:

* організації ліцензування окремих видів інвестиційної діяльності у будівництві;

* організації експертизи інвестиційних проектів будівництва;

* стандартизації у будівництві та виробництві будівельних матеріалів тощо.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця” від 6 квітня 1998 р. № 451 визначає перелік видів підприємницької діяльності (робіт, послуг) у будівництві, що потребують ліцензування.

Наведені вище нормативно-правові акти регулюють інвестиційну діяльність ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» так, щоб вона була суспільно корисною та екологічно безпечною.

Форми державного регулювання інвестиційної діяльності.

Зміст державного регулювання інвестиційної діяльності досить значний. Так, згідно з ч.1 ст. 12 Закону України “Про інвестиційну діяльність” державне регулювання інвестиційної діяльності включає:

- управління державними інвестиціями;

- регулювання умов інвестиційної діяльності;

- контроль за здійсненням інвестування усіма інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Управління державними інвестиціями здійснюється загальноукраїнськими, республіканськими (АР Крим) та місцевими органами державної виконавчої влади й управління та включає: планування, визначення умов і виконання конкретних дій з інвестування бюджетних і позабюджетних коштів.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:

* системи податків з диференціацією суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг;

* проведення кредитної та амортизаційної політики, в т. ч. шляхом прискорення амортизації основних фондів;

* подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

* державних норм, правил і стандартів;

* антимонопольних заходів;

* роздержавлення та приватизації державної власності;

* визначення умов користування землею, водою та Іншими природними ресурсами;

* політики ціноутворення;

* експертизи інвестиційних проектів будівництва;

* ліцензування спеціальних видів робіт у процесі здійснення інвестиційної діяльності в проектуванні, будівництві, вкладенні інвестицій за межі України;

* аналізу стану містобудування, прогнозування його розвитку;

* контролю за дотриманням інвестиційного законодавства , державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, інвестиційних програм і проектів будівництва, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів;

* інших заходів.

Державне регулювання у сфері інвестиційної діяльності здійснюється такими органами:

* Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України;

* Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів цієї Республіки;

* місцевими державними адміністраціями;

* органами місцевого самоврядування;

* спеціально уповноваженими на це державними органами: Державним комітетом з будівництва та архітектури - у сфері будівництва; Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку - у сфері інвестування в цінні папери; Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами - при інвестуванні в об'єкти приватизації; Міністерством економіки - щодо реєстрації промислово-фінансових груп (далі ПФГ) та іншими міністерствами й відомствами.

Корегування державою інвестиційної діяльності підприємств, в тому числі ВАТ «Бердичівський пивоварний завод», дозволяє запобігти зловживанням підприємствами та захистити суспільні інтереси. Державне регулювання повинне змусити ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» звернути увагу на екологічний аспект його діяльності, а саме на систему утилізації відходів.

Гарантії захисту інвестицій.

Держава також повинна встановити такі умови інвестування підприємницької діяльності, щоб ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» змогло досягти економічного та соціального ефекту, та гарантувати надійність вкладених коштів

Вкладення інвестицій здійснюється з метою отримання прибутку чи досягнення іншого соціального ефекту й тісно пов'язане з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється на власний ризик і під власну відповідальність підприємця, з метою отримання ним прибутку.

Отже, інвестиційна діяльність пов'язана з певним ризиком для інвестора. Тому обсяг інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх (іноземних) значною мірою залежить від ефективності правових гарантій для інвестора, передбачених законодавством України та міжнародними договорами України, положення яких трансформовані у національне законодавство.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності та джерел інвестування, включаючи й іноземні інвестиції. Усім інвесторам (в т. ч. іноземним) забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкоджати управлінню інвестиціями, їхньому використанню та ліквідації.

Закон “Про інвестиційну діяльність” (ч. 2 ст. 18) і ст. 9 Закону “Про режим іноземного інвестування” забороняє державним органам поза межами їхньої компетенції втручатися в інвестиційну діяльність. Це допоможе ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» зберігати економічну самостійність та незалежність.

Отже державне регулювання інвестиційної діяльності повинно по-перше не заважати ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» здійснювати свою діяльність, зберігати його економічну самостійність, по-друге регулювати діяльність підприємства у відповідності до суспільних інтересів та охорони навколишнього середовища.

3.2 Врахування екологічного ефекту діяльності підприємства ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Вплив на довколишнє середовище є одним з найпоширеніших зовнішніх факторів, або екстерналій, у проектах як державного, так і приватного сектора.

Впливи на довколишнє середовище досить неоднозначні і не завжди легко піддаються звичайному аналізу з позицій витрат і вигід проекту. Екологічний аналіз посідає особливе місце в проектному аналізі. Це місце зумовлене двома причинами:

1) недостатньою вивченістю взаємовідношення між діяльністю людини та довколишнім середовищем;

2) багато ухвалюваних екологічних рішень призводять до незворотних змін у природі.

Масштаб та обсяг необхідної оцінки впливу проекту на довколишнє середовище обумовлюються масштабом і обсягом змін у довколишньому середовищі, очікуваних у зв'язку з проектом. Деякі проекти є безпечними для довколишнього середовища. Наприклад, проекти в галузі охорони здоров'я часто приводять до поліпшення довколишнього середовища, особливо, якщо вони включають в себе заходи по очищенню води та видаленню твердих відходів. У таких ситуаціях фактори довколишнього середовища мають бути взяті до уваги, але робиться це в рамках стандартного процесу підготовки й експертизи і окрема оцінка впливу на довколишнє середовище звичайно не потрібна.

Інші проекти можуть мати негативний вплив на довколишнє середовище тимчасового або минущого характеру. Наприклад, будівництво підземних трубопроводів може справити негативний ефект під час будівництва, але не спричиняється до довгострокових змін у природному середовищі в місці проходження трубопроводу. Ремонт і реконструкція існуючих споруд також може мати негативний ефект. У таких ситуаціях екологічний аналіз має важливе значення. У ситуації з ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» проблемою також є несправність підземних трубопроводів, що призводить до витоку відходів виробництва на поверхню і що негативно впливає не лише на екологічний стан місцевості, а й спричиняє дискомфорт для місцевих жителів через неприємний запах.

Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є нанесення потенційної шкоди довколишньому середовищу під час здійснення та експлуатації проекту і визначення заходів, необхідних для її пом'якшення або запобігання їй.

Найскладнішим завданням економіста чи відповідальної за проект особи є вибір тих екологічних або пов'язаних з природними ресурсами наслідків, які слід включити до аналізу, а також їх кількісний і грошовий вираз. Аналітик повинен розглянути кожну проблему, прийняти рішення, ідентифікувати важливі наслідки і однозначно висловити свої думки.

Для ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» перш за все необхідно визначити напрями і аспекти екологічної діяльності, основні з яких наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Визначення напрямів і аспектів екологічної діяльності підприємства

№, п/п	Напрями діяльності	Аспекти діяльності
1	2	3
1	Планування заходів щодо охорони НПС і раціонального використання природних ресурсів	Ухвалення політики у галузі охорони НПС і раціонального використання природних ресурсів. Розробка короткострокових цілей і задач. Встановлення довгострокових цілей і задач. Розробка і реалізація програми з навколишнього середовища. Мінімізація використання особливо небезпечних речовин
2	Контроль і регулювання якості технологічних процесів відповідно до вимог охорони і раціонального використання природних ресурсів	Функціонування системи контролю елементів навколишнього середовища. Зниження норм витрати води, енергії. Зменшення, або повна ліквідація контрольованих і неконтрольованих викидів в атмосферу. Зменшення, або повна ліквідація забруднення водних об'єктів контрольованими і неконтрольованими скидами (стоки води і каналізація). Зменшення, або повна ліквідація забруднення грунту і надр, шумів, вібрації, тощо.
3	Контроль забруднення навколишнього середовища і роботи очисних споруд і влаштувань.	Вибір параметрів для вимірювання стану навколишнього середовища. Визначення методик і процедур виконання вимірювань. Забезпечення відповідності методик і засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), встановленим вимогам. Організація проведення вимірювань. Оцінка результатів вимірювань і зіставлення їх зі встановленими, цілями і задачами у галузі охорони НПС.
4	Контроль сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції, тари, відходів на відповідність вимогам екологічної безпеки	Визначення методик і процедур виконання вимірювань. Забезпечення відповідності методик і засобів вимірюваної техніки встановленим вимогам. Організація проведення вимірювань.
5	Обіг відходів	Утилізація, складування, переміщення, розміщення, тимчасове поховання, знищення твердих та інших відходів (особливо небезпечних).
6	Використання природних ресурсів	Раціональне використання землі, води, палива, енергії та інших природних ресурсів. Визначення методик і процедур виконання вимірювань. Забезпечення відповідності методик і ЗВТ встановленим вимогам. Організація проведення вимірювань.
7	Технічне обслуговування і ремонт засобів охорони НС.	Облік, перевірка, профілактичне обслуговування і ремонт засобів охорони НС. Забезпечення нормальних умов функціонування засобів охорони НС, підвищення їх надійності і ресурсу роботи.
8	Підвищення кваліфікації працівників у галузі охорони НС.	Навчання всіх категорій працівників сучасним методам і засобам охорони НС від шкідливої дії процесів виробництва і продукції, що випускається
9	Організація управління охороною навколишнього середовища на підприємстві.	Розробка процедур, що охоплюють діяльність підприємства з охорони і раціонального використання природних ресурсів. Ведення екологічного паспорта підприємства. Ухвалення коректуючих дій у випадках перевищення допустимих норм, рівнів, концентрацій та інших екологічних чинників. Запобігання і ліквідація аварійних ситуацій. Запровадження газоочисних, пиловловлюючих установок, очисних споруд та інших засобів охорони НС. Сертифікація продукції за екологічними вимогами.
10	Аналіз еколого-економічної ефективності діяльності підприємства у галузі охорони НС і раціонального використання природних ресурсів	Оцінка ефективності виконаних заходів щодо охорони НС , раціонального використання природних ресурсів за економічними, гігієнічними, екологічними і соціальними показниками. Платежі і штрафи, пов'язані з охороною НС і використанням природних ресурсів. Екологічні санкції за понадлімітні використання ресурсів, скиди, викиди і розміщення відходів. Відшкодування збитку від забруднення водойм, повітря, грунтів.
11	Облік і звітність з охорони НС і використання природних ресурсів	Узагальнення, накопичення і використання статистичної інформації, даних проведених вимірювань, скидів, викидів, відходів виробництва та іншої інформації про результати виконання встановлених завдань у галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів. Облік і звітність використання і режимів функціонування газоочисних, пиловловлюючих установок та інших очисних споруд. Облік і звітність результатів використання природних ресурсів.
12	Безпека персоналу	Облік і обіг небезпечних речовин. Запобігання дії небезпечних речовин. Вимірювання якості повітря робочої зони. Наявність зон з обмеженням доступу. Санітарна безпека персоналу. Екологічна безпека персоналу. Інформування персоналу з питань екологічної безпеки.
13	Фінансове забезпечення робіт з охорони НС і раціонального використання природних ресурсів	Визначення кошторисної вартості капітальних та інших витрат, пов'язаних з НС середовища і раціональним використанням
14	Закупівля і висновки за контрактами (договорами)	Закупівлі і висновки контрактів в частині використаних у виробництві речовин, матеріалів, комплектуючих виробів. Висновки контрактів, пов'язаних з охороною НС та раціональним природокористуванням. Оцінка діяльності з охорони НС (у частині, що стосується) підрядників, субпідрядників, постачальників і клієнтів.
15	Зв'язки з питань охорони НС і використання природних ресурсів	Внутрішні зв'язки між окремими підрозділами і функціями (видами діяльності). Зовнішні зв'язки з органами влади (зокрема з інспектуючими і контролюючими). Зовнішні зв'язки з громадськістю. Ліцензування природокористування. Екологічне страхування. Державний екологічний контроль. Екологічна експертиза. Екологічний моніторинг. Зовнішній екологічний аудит. Підготовка, атестація і ліцензування екоаудиторів

При складанні будь-якого плану чи проекту ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» повинне неодмінно зважати на його екологічний та соціальний ефекти і будувати свою стратегію згідно з напрямами і аспектами екологічної діяльності наведеними вище.

3.3 Напрямки підвищення показників інвестиційної привабливості ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»

Під інвестиційною привабливістю підприємства розуміють доцільність вкладання в нього вільних грошових коштів. Вона аналізується як зовнішніми суб'єктами, з метою вибору найкращого варіанта вкладання котів, так і самим господарюючим суб'єктом . Кожне підприємство повинно виявити свої можливості для залучення зовнішніх інвестицій.

Структура підприємства значно впливає на результати фінансово - господарської діяльності підприємства, співвідношення між власним та позиковими джерелами коштів слугує одним з ключових аналітичних показників що характеризує ступінь ризику інвестування фінансових ресурсів у дане підприємство.

Питання можливості та доцільності управління структурою капіталу давно дебатуються у західних країнах, серед вчених та практиків існує два основних підходу до цієї проблеми: традиційний і теорія Модильяна - Міллера.

Послідовники традиційного методу вважають, що ціна капіталу залежить від його структури і існує „оптимальна структура капіталу”.

Ціна підприємства в цілому може бути знайдена за формулою:

де ОК - сума коштів за рік витрачених на обслуговування капіталу;

СЦ- середньозважена ціна авансованого капіталу, яка розраховується за формулою:

де К - ціна джерела коштів у загальній сумі.

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі і інвестиційну, з різних джерел.

За користування авансованих у діяльність підприємства фінансових ресурсів воно сплачує відсотки , дивіденди і так далі тобто несе деякі обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Як було показано вище кожне джерело коштів має свою ціну як суму витрат на його забезпечення.

Від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії допомагає підвищити ефективність діяльності підприємства.

У зв'язку з цим , важливими показниками , що характеризують ринкову стійкість підприємства, є :

коефіцієнт фінансової незалежності або питома вага власного капіталу в загальній сумі капіталу;

коефіцієнт фінансової залежності або частка позикового капіталу в загальній сумі капіталу;

коефіцієнт фінансового ризику - відношення позикового капіталу до власного.

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього , тим більш стійке становище підприємства.

Розрахуємо питому вагу власного капіталу в загальній валюті балансу ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»:

Питома вага позикового капіталу в структурі зобов`язань ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»:



Коефіцієнт фінансового ризику для ВАТ «Бердичівський пивоварний завод»:

Таблиця 3.2 Оцінка структури джерел фінансових ресурсів

Показники	2007р	2008р	2009р	Відхилення 2009/2007 рр.
Коефіцієнт фінансової незалежності, %	86,9	90,3	95,2	8,3
Коефіцієнт фінансової залежності, %	13,1	9,7	4,8	-8,3
Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля), %	15,1	10,8	5,1	-10,0

Згідно з даними ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» можна зробити висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий стан товариства , що склався на 2009 рік. Частка власного капіталу має тенденцію до збільшення.

Аналіз підприємства ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» виявив декілька слабких сторін підприємства. Тому для покращення інвестиційного іміджу ВАТ необхідно вказати напрямки покращення показників інвестиційної привабливості.

Аналіз валюти та структури балансу ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» у цілому показав хороші результати. Негативно можна оцінити значне (на 144,4%) зростання дебіторської заборгованості. Прискорити погашення дебіторської заборгованості можна шляхом:

ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

своєчасне оформлення розрахункових документів;

застосування попередньої оплати;

застосування вексельної форми оплати;

удосконалення розрахунків.

Аналіз позикових коштів виявив що товариство використовує у своїй діяльності тільки довгострокові позикові кошти.

Зменшення кредиторської заборгованості в цілому заслуговує позитивної оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути увагу на її високий рівень.

Щоб підприємство мало позитивний інвестиційний імідж, воно обов'язково повинно бути платоспроможним. Тому керівництво повинно слідкувати за підтриманням платоспроможності на високому рівні.

Одним з напрямків покращення інвестиційної привабливості є покращення показників рентабельності. Рентабельність загального капіталу можна покращити зменшуючи частку активів які не приносять прибутку, їх можна здати в оренду або реалізувати.

Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливіших показників, що характеризує інтенсивність використання засобів підприємства.

Ситуацію можна покращити такими шляхами:

своєчасним відвантаженням продукції та оформленням документів;

вивченням платоспроможності покупців і замовників, своєчасними заходами із стягнення дебіторської заборгованості;

інтенсифікацією виробництва;

повнішим і раціональнішим використанням земельних, трудових і матеріальних ресурсів;

правильною організацією роботи щодо матеріально - технічного забезпечення;

недопущенням створення надлишкових і непотрібних запасів;

недопущенням відволікання коштів у дебіторську заборгованість;

скороченням термінів обертання по всіх фазах кругообігу засобів.

Висока фінансова стійкість підприємства - об'єкта інвестування чи не найважливіший чинник що впливає на прийняття рішення потенційним інвестором. Тому зміцнення фінансової стійкості має важливе значення для покращення інвестиційної привабливості. Фінансову стійкість можна покращити збільшуючи розмір власного оборотного капіталу та зменшуючи поточні зобов'язання.

Висновки

У роботі були наведені загальні аспекти та проведений аналіз інвестиційної діяльності та доходності підприємства на прикладі ВАТ «Бердичівський пивоварний завод». Аналіз показав, що підприємство є фінансово стабільним та показує тенденцію до збільшення інвестиційних ресурсів та прибутків. Але для подальшого покращення стану підприємства необхідно крім продовження наявної фінансової політики шукати нові шляхи збільшення прибутків підприємства, в тому числі за рахунок інвестиційної діяльності. Необхідно збільшувати інвестиційну привабливість підприємства і залучити якнайбільше інвестицій. Як наслідок це збільшить загальну прибутковість підприємства.

Роль прибутку підприємства в умовах ринкової економіки полягає в наступному:

- головний захисний механізм від загрози банкрутства підприємства;

- головна мета підприємницької діяльності;

- база економічного розвитку держави;

- найважливіше джерело задоволення соціальних потреб суспільства;

- критерій ефективності конкретної діяльності;

- основне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів, що забезпечують розвиток підприємства, головне джерело підвищення інвестиційної діяльності.

Управління прибутком спрямоване на забезпечення максимізації добробуту власників підприємства, а також на гармонізацію інтересів власників з інтересами держави і персоналу підприємства. Для досягнення вищесказаного в систем управління прибутком підприємства необхідно:

- розробити цілеспрямовану комплексну політику управління прибутком підприємства;

- створити організаційну структуру, що забезпечить прийняття та реалізацію управлінських рішень по формуванню та використанню прибутку на різних рівнях;

- сформувати ефективну інформаційну систему, що забезпечить обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

- зробити аналіз різних аспектів формування та використання прибутку та підвищить рентабельність;

- впровадити ефективний контроль за прийнятими рішеннями в області формування та використання прибутку.

Залучення інвестицій для розширення і оновлення виробничої бази підприємства дозволить збільшити асортимент і номенклатуру товарів і послуг, розширити географію збуту товарів і послуг, поліпшити їх якість, зменшити витрати на їх виробництво, і тим самим збільшити прибуток, що позитивно вплине на економічний стан підприємства.