Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

"СУЧАСНИЙ ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ"

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття та завдання факторного аналізу
• 2. Типи факторного аналізу та їх характеристика
• 3. Прийоми факторного групування
• 4. Методи факторного аналізу
• 4.1 Методи стохастичного факторного аналізу
• 4.2 Методи детермінованого факторного аналізу
• Висновки
• Список літератури

Вступ

Факторний аналіз - статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник.

Факторний аналіз є одним із шести методів економічного аналізу:

1) горизонтальний аналіз;

2) вертикальний аналіз;

3) трендовий аналіз;

4) метод фінансових коефіцієнтів;

5) порівняльний аналіз;

6) факторний аналіз.

Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності.

1. Поняття та завдання факторного аналізу

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Основними завданнями факторного аналізу є:

1. Відбір факторів, що визначають досліджувані результативні показники.

2. Класифікація та систематизація факторів з метою забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності.

3. Визначення форми залежності між факторами і результативним показником.

4. Моделювання взаємозв'язків між результативним і факторними показниками.

5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника.

6. Робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами).

Відбір факторів для аналізу того чи іншого показника виконується на основі теоретичних і практичних знань, придбаних в цій сфері. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без обліку їх взаємодії, без виділення головних, визначальних, то введення можуть бути помилковими. В економічному аналізі взаємозв'язок дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що являється одним з основних методологічних питань цієї науки. Важливим методологічним питанням в факторному аналізі являється визначення форми залежності між факторами і результативними показниками: функціональна вона чи стохастична, пряма чи зворотна, прямолінійна чи криволінійна. Тут використовується теоретичний і практичний досвід, а також способи порівняння паралельних і динамічних рядів, аналітичних групувань початкової інформації, графічний та ін.

Моделювання економічних показників (детерміноване і стохастичне) також представляє собою важку методологічну проблему в факторному аналізі, рішення якої потребує спеціальних знань і практичних навичок в цій сфері. Найголовніший методологічний аспект в аналізі - розрахунок впливу факторів на величину результативних показників.

І нарешті, останній етап факторного аналізу - це практичне застосування факторної моделі для підрахунку резервів приросту результативного показника, для планування і прогнозування його величини при зміні продуктивності.

2. Типи факторного аналізу та їх характеристика

Існують такі типи факторного аналізу:

· детермінований і стохастичний

· прямий і зворотний

· одноступінчатий і багатоступінчастий

· статичний і динамічний

· ретроспективний і перспективний (прогнозний).

Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер, тобто, коли результативний показник представляється у вигляді добутку, приватного або алгебраїчної суми факторів.

Стохастичний аналіз представляє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функціональної, є неповним, можливим (кореляційним). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди трапляються відповідні зміни функції, то при кореляційному зв'язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від з'єднання інших факторів, які притаманні даному показникові. Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, що впливають на цей показник.

При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом - від загального до приватного. Зворотній факторний аналіз здійснює дослідження причинно-результативного зв'язку способом логічної індукції - від приватних, окремих факторів до узагальнюючих.

Факторний аналіз може бути одноступінчатим і багатоступінчастим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини. Наприклад, у = а x b. При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація факторів а і b на складові частини задля вивчення їх поведінки. Деталізація факторів може бути продовжена і далі. В даному випадку вивчається вплив факторів різних рівнів співпідрядності.

Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-результативного зв'язку в динаміці. І нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, та перспективним, який досліджує поведінку факторів і результативних показників в перспективі.

3. Прийоми факторного групування

факторний детермінований стохастичний економічний

Факторні (аналітичні) групування використовуються для виявлення наявності, напрямку та форми зв'язку між показниками, що вивчаються. За характером ознак, на яких базується аналітичне групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними. Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності заробітної плати робітників від стажу їх роботи, рівня плинності робочої сили на підприємствах від рівня середньомісячної заробітної плати одного працівника. За складністю побудови виділяють прості групування та комбіновані. При простих групуваннях використовується одна класифікаційна ознака, при комбінованих - декілька. Використання в аналізі комбінованих групувань має суттєві недоліки: побудова їх надто трудомістка, а сприйняття результатів достатньо складне.

Процес побудови групувань відбувається у наступній послідовності:

1) визначення цілі аналізу,

2) збирання необхідних даних щодо всієї сукупності об'єктів;

3) ранжування сукупності за вибраною для групування ознакою;

4) оцінка крайніх варіантів факторної ознаки;

5) визначення кількості груп у групуванні;

6) визначення розміру рівновеликого інтервалу.

Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозв'язок між показниками, глибше розглянути побудову економічних явищ, систематизувати первинні данні та визначити характерні риси вивчаємого явища або процесу.

Для подальшої обробки економічної інформації та поглиблення аналізу використовується технічний прийом деталізації. Цей метод є одним з основних у розчленовуванні явища на складові елементи. Деталізація економічних явищ і процесів тісно пов'язана з процесом їхнього пізнання для виявлення змін і тенденцій, що необхідні для виконання функцій управління.

Взагалі фактори - це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві. Діяльність підприємства є складною і різнобічною, Вона представлена комплексом взаємопов'язаних господарських процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від різноманітних факторів.

Кожен фактор може складатися з ряду елементів, які деталізують його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються наявні резерви покращення господарської діяльності підприємства.

Класифікація факторів представляє собою розподіл їх на групи в залежності від загальних ознак. Вона дозволяє краще розібратися в причинах зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце і роль кожного фактора в формуванні величини результативних показників.

За своєю природою фактори підрозділяють на природно-кліматичні, соціально-економічні і виробничо-економічні. Природно-кліматичні фактори мають великий вплив на результати діяльності в сільському господарстві, в добувній промисловості, лісному господарстві і в інших сферах. Облік їх впливу дозволяє точніше оцінити результати роботи суб'єктів господарювання. До соціально-економічних факторів відносяться житлові умови працівників, організація культурно-масової, спортивної та освітніх кадрів та ін. Вони допомагають більш повніше використовувати виробничі ресурси підприємства і підвищувати їх роботу.

Виробничо-економічні фактори визначають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства і кінцеві результати його діяльності.

За ступенем впливу на результати господарської діяльності фактори діляться на основні та другорядні. До основних відносяться фактори, які мають найбільший вплив на результативний показник. Другорядними вважаються ті, які не мають рішучого впливу на результати господарської діяльності у виниклих умовах. Тут необхідно помітити, що один і той самий фактор в залежності від обставин може бути основним, і другорядним. Вміння виділити із багатьох факторів головні, забезпечує правильність висновків за результатами аналізу. Велике значення при дослідженні економічних явищ і процесів і оцінки результатів діяльності підприємств має класифікація факторів на внутрішні та зовнішні, т. б. на фактори, які залежать і не залежать від діяльності даного підприємства. Головна увага при аналізі повинна приділятися дослідженню внутрішніх факторів, на які підприємство може впливати. Разом з тим в багатьох випадках при розвитку розвинутих виробничих зв'язках і в відношенні на результати роботи кожного підприємства в значний вплив на діяльність інших підприємств, наприклад, рівномірність і своєчасність поставок сировини, матеріалів, їх якість, вартість, кон'єктура ринку, інфляційні процеси та ін. Нерідко на результати роботи підприємств відображаються переміни в області спеціалізації і виробничій кооперації. Ці фактори являються зовнішніми. Вони не характеризуються зусиллями даного колективу, але їх дослідження дозволяє точніше визначити степінь впливу внутрішніх причин і тим самим більш повніше виявити внутрішні резерви виробництва.

Для правильної оцінки діяльності підприємств фактори необхідно підрозділяти на об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивні, наприклад стихійні лиха, не залежать від волі чи бажання людей. На відміну від об'єктивних, суб'єктивні причини залежать від діяльності юридичних і фізичних осіб.

За ступенем розповсюдженості фактори діляться на загальні і специфічні. До загальних відносяться фактори, які діють у всіх сферах економіки. Специфічними являються ті, які діють в умовах окремої сфери економіки чи підприємств. Такий поділ факторів дозволяє повніше зарахувати особливості окремих підприємств, сфер виробництва і зробити більш точну оцінку їх діяльності.

За терміном дії на результати господарської діяльності розрізняють фактори постійні та змінні. Постійні фактори оказують вплив на вивчаємі явища безперервно протягом якогось часу. Вплив же змінних факторів проявляється періодично, наприклад, освоєння нової техніки, нових видів продукції, нової технології виробництва та ін.

Велике значення для оцінки діяльності підприємств має поділ факторів за характером їх дії на інтенсивні та екстенсивні. До екстенсивних відносяться фактори, які пов'язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника, наприклад, збільшення об'єму виробництва продукції шляхом розширення засівної площі, збільшення поголів'я скоту, кількість працівників і т.д. Інтенсивні фактори характеризуються степенем умов, напруженості праці в процесі виробництва, наприклад, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, рівня продуктивності праці.

4. Методи факторного аналізу

4.1 Методи стохастичного факторного аналізу