Малий та середній бізнес як рушійна сила зростання економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru

Реферат

на тему: Малий та середній бізнес як рушійна сила зростання економіки України

Малий і середній бізнес в Україні не можна назвати драйвером економіки. До МСБ зараховують більш ніж 90% підприємств/компаній, зареєстрованих в Україні, але реальний внесок цих підприємств у ВВП - близько 11% (дані торішнього дослідження УкрСиббанку). У 2005 році доходи малих підприємств становили лише 5,5% усіх доходів вітчизняної економіки, підрахував Держкомстат. У Європі цей показник значно вищий: у Данії, наприклад, суб'єкти малого бізнесу щороку створюють 80% національного продукту, в Італії - 60%, а середній внесок таких підприємств у ВНП по всій Західній Європі - 63-67%. Попри зростання доходів українського малого бізнесу, його частка у ВВП неухильно знижується, починаючи з 2000 року. Відстає Україна і за кількістю компаній - представників сектору МСБ. У 2005 році на 1000 осіб населення України припадало 11 малих і середніх підприємств, у країнах Центральної та Східної Європи - 34 підприємства. [1]

Кустарники та лоточники - так свого часу назвав представників малого бізнесу екс-президент Леонід Кучма - необхідний елемент будь-якої економіки. Великі компанії, навіть гравці FMCG-ринку (FMCG (з англ. fast moving consumer goods) - товари повсякденного попиту (напої, сигарети, снеки, побутова хімія, косметичні засоби й ін.)) та сектору послуг, фізично не можуть задовольнити потреби усіх без винятку груп споживачів.

Сильна сторона малого бізнесу в Європі та США - орієнтація на "нестандартних" споживачів: великі корпорації працюють на усередненого, уніфікованого покупця, дрібний бізнес заповнює пробіли, продаючи продукцію та послуги, виробництво яких є невигідним для великих гравців ринку.

Малий бізнес є базою для формування так званої нової економіки - великих компаній, створених не на уламках промислових підприємств колишнього СРСР, а з нуля. "Найбільш жорсткий і безкомпромісний конкурентний відбір відбувається на рівні малого бізнесу. Близько 80% малих підприємств існують рік-два", - констатує старший економіст центру "CASE Україна" Володимир Дубровський. Зазвичай компанії "нової економіки" успішніші за екс-радянські підприємства. Прикладів, навіть українських, чимало. Усі чотири вітчизняні компанії, що вийшли на ІРО(один зі способів фінансування підприємства: компанія отримує капітал у результаті публічного розміщення своїх нових акцій на фондовій біржі), створені уже в незалежній Україні. Nemiroff - один з найбільших гравців світового ринку алкоголю. Компанія "Квазар-Мікро" (зараз є одним з підрозділів російського концерну Sitronics) починалася з невеликої фірми, що торгувала каталогами Intel.

Однак наведені приклади - швидше виняток, аніж правило. Малий бізнес загалом - це тягар для української економіки. Сукупний фінансовий результат (простіше кажучи, прибуток) малих і середніх підприємств був позитивним у далекому 2000 році (трохи більш ніж 1 млрд грн). Відтоді, попри зростання доходів, малий бізнес незмінно залишався в мінусі: у 2003-му сумарні збитки МСБ сягнули 1,3 млрд грн, у 2005-му - 529 млн грн, за даними Держкомстату.

За даними Світового Банку в 2005 році Україна в переліку найбільш сприятливих країн для ведення бізнесу займала 124 позицію. Перші п`ять посіли Нова Зеландія, Сінгапур, США, Канада та Норвегія. До речі, 50-60% валового продукту західних країн, приблизно 70% зайнятого населення, припадає на малі підприємства. В Україні цей показник складає 10%. Про те, що саме малий та середній бізнес у всьому світі мав і має революційну силу писалось вже дуже багато. Не треба далеко ходити за прикладами, згадаймо вітчизняну Помаранчеву революцію, про її беззастережну підтримку одразу ж заявив саме малий та середній бізнес.[3]

Сьогодні вітчизняні банки переглядають саму філософію ведення бізнесу, потроху позбавляючись звички робити ставку лише на великих клієнтів. Нарощувати кредитування малого й середнього бізнесу мають намір практично всі українські банки. Цікавий момент: чи багато вітчизняних підприємців знали про те, що 2005 рік, виявляється, було оголошено Міжнародним роком мікрокредитування? Адже малі позики - це початок діяльності багатьох компаній. За інформацією банків, кількість малих та середніх підприємств, що отримали кредити, за останній рік подвоїлася, і ця тенденція буде тільки наростати.

Жорстка конкуренція, нестача початкового та обігового капіталу, підвищена чутливість до зовнішніх факторів можуть обернутись для будь-якої фірми крахом. Тому згубним для малого підприємництва є відсутність знань і досвіду в галузі фінансів, права, недостатня компетентність в управлінні фірмою. Незважаючи на ту велику роль, яка відводиться малому і середньому бізнесу, розвиток підприємництва в Україні не відповідає вимогам часу. Як стверджують підприємці, найхарактернішими факторами, які гальмують цей розвиток є наступні:

1. Організаційно-правові труднощі започаткування бізнесу, особливо на стадії переходу від реєстрації до початку діяльності.

2. Недоступність кредитних ресурсів як для започаткування, так і для ведення бізнесу чи його відновлення, недостатні зв'язки з міжнародними фінансовими організаціями по залученню інвестицій і грантів.

3. Переважно декларативний характер державної підтримки підприємства, неоднозначність та суперечливість чинної нормативно-правової бази. малий бізнес підприємництво

4. Територіальні диспропорції, тобто концентрація малих підприємств довкола промислових центрів і майже відсутність їх у віддалених районах і селах.

5. Несприятлива податкова (тобто фіскальна) політика, непомірний тягар оподаткування (особливо в питаннях нарахування на заробітну плату, що призводить до значної тінізації в малому бізнесі.)

6. Доволі громіздка система бухгалтерського обліку та звітності.

7. Обмежені можливості для захисту від протиправних посягань.

8. Криза неплатежів та проблеми з формуванням нових взаємозв'язків, каналів збуту.

9. Слабкість інфраструктури малого підприємництва.

10. Недостатність професійних знань та досвіду тих, хто займається малим та середнім бізнесом. [2]

Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур є недолік фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу, а значить і сповільнення розвитку інвестиційних процесів, які є рушійною силою економічного зростання .

Як бачимо, сьогодення являє собою низку невирішених проблем насамперед в економіці. Наша структура народного господарства деформована, сфера послуг не є рентабельною, а ми вже вважаємось країною з ринковою економікою. Розвиток малого підприємництва - тієї галузі, яка найбільш виразно заявляє про свої перспективи і виявляє ініціативу виробника, повинен розпочатись із державної підтримки. Зрозуміло, найголовніша проблема для вияву "економічного егоїзму" виробника - це відсутність коштів. Не можна розраховувати лише на самих себе, коли ти молодий та сповнений бажання діяти. На нашу думку, саме страх несплати кредиту і банкрутства чи занепаду власного бізнесу стримує громадян розпочинати свою справу. Наша держава як гарант інтересів своїх громадян повинна попіклуватись про те, щоб підприємці мали змогу втілювати свої ідеї в життя не тільки шляхом неймовірних зусиль, але й наданням необхідних стимулів, серед яких інвестування займає перше місце.

Література

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. т. 2. / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. Ред.) та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 321 с.

2. ІFС Міжнародна фінансова корпорація. Стан малого бізнесу в Україні. Звіт МФК, 2004

3. Статистичний щорічник України. - К.: Техніка, 2004. - 618 с

Размещено на Allbest.ru