Структура промислового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат з теми:

Структура промислового ринку

Протягом останніх десятиріч у багатьох країнах світу промисловий ринок розширюється. Наприклад, у США ринок підприємств складається з 13 млн. організацій, які щорічно купують товари та послуги на трильйони доларів.

Будь-який товарний ринок є елементом внутрішнього ринку країни. За характером споживання придбаних товарів ринок поділяється на промисловий і споживчий. За призначенням об'єктів ринкових відносин у сучасному розвиненому товарному господарстві налічується понад 20 видів ринків, зокрема, засобів виробництва, технологій і науково-технічних досягнень, інформації; споживчих товарів; землі; капіталів, валюти і цінних паперів; робочої сили та ін. Усі вони мають певну специфіку, особливості реалізації товарів, проте органічно взаємопов'язані.

Промисловий ринок охоплює систему ринків. Основними з них є такі:

* засобів виробництва;

* технологій;

* науково-технічної продукції;

* інтелектуальної власності;

* інформаційного продукту;

* промислових послуг;

* патентів та ліцензій.

Ринок засобів виробництва - це сукупність економічних відносин між виробниками і споживачами ТВП у сфері обігу.

Основними організаційними формами ринку засобів виробництва є товарні біржі, торговельно-посередницькі фірми, комерційні центри, лізингові компанії, аукціони, ярмарки, страхові фонди. Різновиди бірж в Україні наведено в табл. 2.2.

Найвищі темпи розвитку мають товарні і товарно-сировинні біржі, кількість яких у 1999 р. порівняно з 1998 р. збільшилася на 31,5 %.

На товарній біржі відбувається постійна, організована за певними правилами широкомасштабна оптова торгівля за зразками, стандартами і пробами. З цією метою визначаються середні норми якості товарів. Потреба у товарних біржах зумовилась розширенням торгівлі окремих товарів, насамперед сировини і сільськогосподарської продукції.

Таблиця 1

Реалізація товарів на біржі має певні особливості:

* відсутні наявні товари і гроші;

* угоди укладаються на однорідні масові товари (бавовну, цукор, зерно, метал, нафту та ін.).

За зразками групуються партії товарів з однорідними, рівноцінними властивостями. Угоди укладаються, як правило, на певний строк: продавець зобов'язується поставити покупцеві товар у певний строк за узгодженою ціною. На товарній біржі найпоширеніший шестимісячний строк. Наприклад, бавовну купують, як правило, у липні, а поставляють у грудні того самого року.

У класичному розумінні товарна біржа - це об'єднання торговців чи біржових посередників, які спільно сплачують витрати з організації торгів, встановлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення.

Мета біржової торгівлі - якнайшвидше купити або продати товар, прискорити обіг та зменшити його витрати. Товарні біржі - важлива посередницька ланка в ринковій економіці. Члени біржі мають свій зиск від участі в торгах. А брокери отримують комісійний процент за посередницькі послуги, виконуючи доручення своїх клієнтів.

Товарна біржа відіграє також роль особливого ціноутворюючого механізму. Збираючи широке коло покупців і продавців певного товару в певному місці і в певний час, вона створює сприятливі умови для цінової конкуренції. Наслідком її є встановлення об'єктивних ринкових цін (цін котирування), які не залежать від окремих продавців та покупців і водночас ураховують результати всіх угод, укладених на біржі. З розвитком інформатики, застосуванням комп'ютерів товарна і фондова біржі розширюються за кількістю покупців і продавців. В результаті створюється висококонцентрований ринок. За таких умов ціни справді відбивають поточний попит і пропозицію. Водночас на товарній біржі коливання цін, по суті, непередбачене.

У світовій практиці нагромаджено досвід створення так званих розумних бірж. Об'єктами угод на таких біржах є ноу-хау, тобто науково-технічні, технологічні та інші нововведення.

Як зазначалося, на товарних біржах, як правило, реалізуються однорідні товари. Товари з різнорідними характеристиками на товарній біржі не реалізуються (виключається необхідна для біржі концентрація попиту і пропозиції в часі та просторі). Для таких товарів широко використовуються торгівля на замовлення або вільна торгівля.

До ринку засобів виробництва належить також ринок робіт і послуг виробничого призначення, який охоплює будівельні та будівельно-монтажні роботи, транспорт виробничого призначення, об'єкти виробничої інфраструктури.

Наприклад, у 1999 р. промисловий ринок України охоплював 37710 промислових підприємств, у тому числі 27103 малих (табл. 2.3) [36, с. 112-113, 116, 325,328].

Першість за кількістю підприємств у 1999 р. належала машинобудуванню та металообробці (11342 підприємств), тоді як найбільшу частку продукції у промисловому виробництві мала чорна металургія (23,8%).

Розширення масштабів промислового ринку і його значення відбиває реальні зміни в економіці, пов'язані зі збільшенням обсягів промислових послуг і розвитком таких видів економічних відносин, як інформаційний ринок, консалтинг, ринок цінних паперів, торгівля, ринок патентів та ноу-хау поряд із розвитком традиційного ринку суто промислового виробництва.

Обсяги виробництва промислової продукції за 1994-2000 pp. були такі [37, с 107]:

1994 p. - 13098 млн грн;

1995 p. - 58824 млн грн;

1996 р. - 73321 млн грн;

1997 р. - 73481 млн грн;

1998 р. - 101900 млн грн;

1999 р. - 101700 млн грн; січень-вересень 2000 р. - 102865,3 млн грн.

Таблиця 2

Згідно з офіційною статистикою, у 1998 р. обсяги промислового виробництва зменшились на 1,5 %, але були дещо меншими порівняно з 1997 р., коли вони зменшилися на 1,8%. Найбільший спад спостерігався в чорній металургії, машинобудуванні та паливній промисловості, тоді як у кольоровій металургії, легкій промисловості, галузях деревообробки та будівельних матеріалів спостерігалося зростання виробництва (табл. 3).

Починаючи з 1999 р. ситуація дещо змінилася, зокрема спад виробництва спостерігався лише в галузі будівельних матеріалів, електроенергетиці, паливній, хімічній і нафтохімічній галузях промисловості. За дев'ять місяців 2000 р. порівняно з аналогічним періодом 1999 р. обсяги промислового виробництва збільшились на 11,6 % (у січні-вересні 1999 р. - на 2,3 %). Значно збільшились обсяги виробництва продукції в металургії, легкій, харчовій, деревообробній і целюлозно-паперовій галузях промисловості, машинобудуванні та металообробці.

Таблиця 3

У вересні 2000 р. порівняно із серпнем обсяги виробництва продукції зменшились на 0,5 %, а порівняно з вереснем 1999 р. - збільшились на 9,2 % (рис. 1).

Збільшили обсяги виробництва продукції у вересні 2000 р. порівняно із серпнем 45,1 % підприємств, зменшили - 40,9 %, зовсім не працювали 14,0 % підприємств.

У вересні 2000 р. порівняно із серпнем обсяги виробництва продукції зменшились у таких галузях, як електроенергетика (на 1,3 %), чорна металургія (на 5,1 %), хімічна та нафтохімічна (на 6,2 %), де зосереджено близько половини загально-промислового виробництва, а також у промисловості будівельних матеріалів (на 5,7%) та легкій (на 6,0 %).

Рис. 1 - Зміни обсягів промислового виробництва (наростаючим підсумком у відсотках до відповідного періоду попереднього року)

За дев'ять місяців 2000 р. у більшості галузей промисловості обсяги виробництва перевищили цей показник за 1999 р.

У харчовій промисловості у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. обсяги виробництва продукції збільшились на 6,3% (середньомісячний приріст за січень-серпень 2000 р. становив 31,0%), що дещо уповільнило темпи приросту продукції (за січень-вересень - на 26,8%). Перевищено обсяги виробництва 1999 р. майже в усіх галузях харчової промисловості, найбільше - в олійно-жировій (на 76,1 %), плодоовочевій (на 53,6%), тютюново-махорковій (на 52,2%), кондитерській (на 41,8%) та пивоварній (на 34,6 %). Істотно збільшились обсяги виробництва продукції у м'ясній (на 11,0 %), маслосироробній і молочній (на 20,9 %) галузях промисловості, питома вага яких у харчовій галузі становить близько третини.

У легкій промисловості протягом січня-вересня 2000 р. спостерігались високі темпи збільшення обсягів виробленої продукції порівняно з 1999 р. За цей період обсяги виробництва в галузі збільшились на 38,7 %. Темпи приросту обсягів виробництва продукції в текстильній галузі промисловості збільшились понад 50%, у швейній - на 39,0%, у шкіряній, хутряній та взуттєвій - на 29,3%.

Тривало нарощування обсягів випуску продукції на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової галузей промисловості. Темпи приросту випуску продукції у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. становили 30,7 %, за січень-вересень 2000р. - 35,7%. У деревообробній галузі обсяги виробництва продукції збільшились на 35,5%, у целюлозно-паперовій - на 34,3%.

У чорній металургії у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. обсяги випуску продукції збільшились на 17,7%, за січень-вересень 2000 р. - на 19,6%.

Позитивна тенденція до збільшення обсягів виробництва спостерігалась у машинобудуванні та металообробній промисловості. У вересні 2000 р. темпи приросту виробництва порівняно із серпнем збільшились на 2,2 %, порівняно з вереснем 1999 р. - на 8,8%, за січень-вересень 2000 р. вони становили 11,5%. Збільшились обсяги виробництва продукції в машинобудуванні: енергетичному (на 13,9%), металургійному (16,1%); в автомобільній (71,9 %), електротехнічній (41 %), верстатобудівній та інструментальній (15 %) галузях промисловості. Поряд із цим в окремих галузях машинобудування обсяги випуску продукції зменшились: у гірничошахтній та гірничорудній (на 16,6%), залізничній (10,4%), хімічній і нафтовій (7,3%), тракторній та сільськогосподарській (на 1,9%).

У хімічній та нафтохімічній галузях промисловості обсяги виробництва за вересень 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. збільшились на 5,5 %, за дев'ять місяців 2000 р. - на 5,2 %. Збільшились обсяги випуску продукції у січні-вересні 2000 р. у хімічній промисловості (на 9,6 %). Однак у нафтохімічній промисловості обсяги виробництва продукції у 2000 р. порівняно з 1999 р. зменшились: у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. - на 16,4 %, за дев'ять місяців 2000 р. - на 14,3 %.

У паливній промисловості обсяги виробництва продукції у 2000 р. так само зменшились (у І кварталі 2000 р. спад становив 14,8%, у III - 1,9%, за 9 місяців - 8,6%). Таке становище в галузі продовжує визначати негативна діяльність підприємств нафтопереробної промисловості, де обсяги виробництва за дев'ять місяців 2000 р. зменшились на 37,8 %.

З початку 2000 р. обсяги виробництва продукції збільшились у промисловості 24 регіонів, тоді як у січні-вересні 1999 р. таких регіонів було 17.

Розглянуті тенденції збігаються з бажаною схемою реструктуризації промисловості, що передбачає підвищення ролі секторів, орієнтованих на кінцевого споживача, при одночасному зменшенні частки важкої промисловості. Підприємства харчової та легкої промисловості, що орієнтуються на кінцевого споживача, застосовують недорогі програми реструктуризації і підтримують високий рівень надходжень у грошовій формі.

Список використаної літератури

біржа виробництво машинобудування

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989.

2. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ. - М.: Финстатинформ, 1993.

3. Бобровников Г.Н., Клебанов А.И. Комплексное прогнозирование создания новой техники. - М.: Экономика, 1989.

4. Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.

5. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Шдруч. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

6. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Шдруч. для вузів. - К.: Лібра, 1998.

7. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1994.

8. Державна система стандартизації. - К.: Держстандарт України, 1994.

9. Долинская М.Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991.

10. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - Днепропетровск: Сталкер, 1998.

11. Жариков В.Д. Прогнозирование потребности в оборудовании. - М.: Экономика, 1986.

12. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 1997.

13. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

14. Лавров С.М., Злобин С.Ю. Основы маркетинга промышленных объектов. - М.: Внешторгиздат, 1989.

Размещено на Allbest.ru