Показники рентабельності підприємства та методи їх оцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Система показників рентабельності підприємства та методи їх оцінки

Розділ 2. Розрахунок показників фінансового стану ВАТ «Альфа»

Розділ 3. Аналіз та рекомендації щодо покращення фінансового стану ВАТ «Альфа»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

У теоретичній частині курсової роботи буде розглянуто тему « Система показників рентабельності підприємства та методи їх оцінки».

Аналіз діяльності підприємства поширюється на досить широке коло показників, які розкривають суть економічних явищ з кількісного чи якісного боку в абсолютних або відносних величинах. Рушійні сили, умови та причини, які визначають той чи інший показник, називаються факторами. Кожен, без винятку, показник фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом взаємодії дуже великої кількості факторів.

Показник рентабельності роботи підприємства визначається такими факторами, як структура вкладення капіталу в активи, інтенсивність використання виробничих запасів, продуктивність праці робітників, рівень технології виробництва. Рентабельність ( rentabel - прибутковий, прибутковий), показник економічної ефективності виробництва на підприємствах. Комплексно відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток.

Рентабельність - це не просто статистичний, розрахунковий параметр, а складний комплексний соціально-економічний критерій. На відміну від прибутку, він характеризує ефективність фінансової діяльності будь-якого конкретного економічного суб'єкта щодо всіх інших (індивідуальних підприємців, організацій, регіонів, окремих країн і світу в цілому), незалежно від розмірів і характеру економічної діяльності. Дана якість додає рентабельності, з одного боку, форму економічної категорії що виражає економічні стосунки між економічними суб'єктами з приводу результативності використання чинників капіталу, а з іншою - характер об'єкту і інструменту фінансового менеджменту

Узагальнювальним показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності. Рентабельність означає прибутковість, прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або прибутку з витратами або використовуваними ресурсами.

На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва

Можна привести ще одне поняття рентабельності: рентабельність - показник, що є відношенням прибутку до суми витрат на виробництво, грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна фірми використовуваного для організації своєї діяльності.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

В розрахунковій частині курсової роботи показники рентабельності будуть розраховані на основі балансу і звіту про фінансові результати ВАТ «Альфа», яке займається виробництвом сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання.

Розділ 1. Система показників рентабельності підприємства та методи їх оцінки

Рентабельність підприємства - найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різні позиції і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Розділяють рентабельність як спільну - процентне відношення балансового (спільною) прибутку до середньорічної сумарної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів; і рентабельність розрахункову - відношення розрахункового прибутку до середньорічної вартості тих виробничих фондів з яких стягується плата за фонди. Застосовується також показник рівня рентабельності до поточних витрат - відношення прибутку до собівартості товарної або реалізованої продукції . [1,c.235]

Кожне підприємство самостійно здійснює свою виробничу і господарську діяльність на принципах самоокуповування і прибутковості. Підприємство має певні витрати по виготовленню продукції і її реалізації. Ці витрати представляють витрати виробництва даного підприємства (собівартість) або індивідуальні витрати. Проте витрати окремого продукту по підприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, які беруться за суспільно необхідні витрати або вартість, грошове вираження яких складає ціну продукту. Наявність індивідуальних витрат породжує відособлення іншої частини вартості продукції - прибуток, а отже, і відносного її виміру - рентабельності. [2, c 23]

Проте абсолютна величина прибутку не дає уявлення про рівень і зміну ефективності виробництва або торгівлі. Сума прибутку може збільшуватися, а ефективність виробництва може залишатися на колишньому рівні або навіть знизитися. Це відбувається в тому разі якщо приріст прибутку отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних) чинників виробництва - збільшення чисельності працівників, зростання парку устаткування і так далі. Якщо ж при зростанні чисельності працівників їх продуктивність залишилася колишньою або знизилася то ефективність виробництва відповідно не змінюється або навіть знижується. Основними відмітними ознаками рентабельності в системі торгівельних і виробничих стосунків є наступні: відношення прибутку до витрат виробництва, що характеризують рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню і обслуговуванню виробництва і заробітній платі працівників); відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів, що характеризують відносний розмір зростання авансованих витрат і що дає оцінку економічної ефективності виробничих фондів. [3, c.467]

1.Спільна рентабельність підприємства визначається відношенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів і розраховується по формулі

Р = П / сер.ОВФ + сер.НОБ (1.1)

де Р - рівень рентабельності, %;

П - прибуток;

сер.ОВФ -середньорічна вартість основних виробничих фондів;

сер.НОБ- середньорічна вартість нормованих оборотних коштів.

Фактична спільна рентабельність визначається відношенням балансового прибутку до фактичної середньорічної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів, не про кредитованих банком. Фактичні залишки нормованих оборотних коштів встановлюються виходячи з їх залишку по балансу за вирахуванням заборгованості постачальникам по платіжних вимогах, що акцептуються, термін оплати яких не настав, і постачальникам по не отфактурованним постачаннях а також зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів і резерву на відшкодування планових втрат і майбутніх витрат.. Рівень рентабельності залежить не лише від суми прибуnre, але і від фондомісткості виробництва. [4, c.125]

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (дохідності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від змінени рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного капіталу та співвідношення власного та займаного капіталу. Вивчення цих залежностей має доказну ціну для оцінки фінансового стану підприємства, оцінки степені результатів своєї діяльності. З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні займаних коштів в складі сукупного капіталу.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів. Дані показники дають уяву про ступінь важливостей підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. [5, c.125]

Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової "готівки", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більш пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типу виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід до використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. [6, c.98]

2. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

Рпр = Пр/С (1.2)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства. Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондомісткість, вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондомісткості продукції.

3. Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) - відношення валового (П рп ) або чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованій продукції(З рп ):

RЗ= П рп / З рп , або RЗ=ЧП / З рп . (1.3 )

Він показує , скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. може розраховуватись в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції. [7, c.176]

Основні шляхи зростання рентабельності виробництва - підвищення питомої ваги спеціалізованого виробництва вживання сучасні методів організації виробництва і праці відповідно до вимог науково-технічного прогресу, прискорення впровадження і освоєння новою, прогресивнішої техніки, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, поліпшення її якості, посилення режиму економії у витрачанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і підвищення матеріальної зацікавленості працівників в результатах своєї праці.

Показники рентабельності є важливими характеристиками середи чинника формування прибутку підприємств. Тому вони обов'язкові при проведенні порівняльного аналізу і оцінці фінансового достатку підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. [8, c.235]

4. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

КОА = Пб(Пч)/Аср

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і заємного.

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.

5. Рентабельність поточних активів (Рпа) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Апа.ср):

Рпа = Пч/Апа.ср

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи. [9, c.37]

6. Рентабельність власного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

RОЕ = Пч/Кс

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів. Чим вищий цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

Зниження його свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства і про перенагромадження активів. [3, c 411-413]

7. Рентабельність продажів (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включених в ціну продукції (В):

RОS = Пр/В

Рентабельність продажів характеризує дохідність основної діяльності підприємства.

При оцінці фінансового стану підприємства пропонуються такі методиками:

-по-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації(менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

-по-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки поточного положення підприємства;

-по-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.[10, c 157]

Рентабельність показує, наскільки прибуткова діяльність підприємства, відповідно, чим вище коефіцієнти рентабельності, тим ефективніше діяльність. Тому компанія повинна прагнути до вищих показників, а керівництво повинне визначити шляхи підвищення рентабельності.

Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розділяти вплив зовнішніх і внутрішніх чинників. В цілому однією з умов процвітання підприємства є розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни на пропоновані товари, але це не завжди так. Тому уваги цьому зовнішньому чиннику слід приділяти менше, ніж внутрішнім: збільшенню обсягів виробництва, зниженню собівартості продукції підвищенню віддачі основних засобів. Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

* при низькій рентабельності продажів необхідно прагнути до прискорення звороту активів;

* віддача власного капіталу підвищується при збільшенні долі позикових засобів у складі сукупного капіталу;

* рентабельність активів тим вище, чим вище прибутковість продукції чим вище віддача позаоборотних активів і швидкість звороту оборотних активів, чим нижче спільні витрати на 1од.п. продукції і питомі витрати по економічних елементах (засобів праці, матеріалів, праці). [11, c.312]

Слід відмітити, що не можна розгорнуто розглядати вплив окремих чинників, оскільки на рівень і динаміку показників рентабельності здійснює вплив вся сукупність виробничо-господарських чинників:

* рівень організації виробництва і управління; структура капіталу і його джерел;

* ступінь використання виробничих ресурсів;

* об'єм, якість і структура продукції;

* витрати на виробництво і собівартість виробів; прибуток по видах діяльності і напрямки її використання.

Найбільшу увагу треба приділити останньому пункту, а точніше, напрямку використання прибутку, яке визначаються підприємством самостійно. Прибуток може бути направлений на відрахування в резервний капітал, утворення фондів накопичення і фондів вжитку, і інші цілі з метою розширення діяльності організації за рахунок власних джерел фінансування. Але існує і інша альтернатива - свої власні засоби вкласти в ціннні папери інших компаній, наприклад, сформувати інвестиційний портфель, грамотно здійснювати управління і через певний час отримати дохід і вкласти в своє підприємство для поліпшення конкурентоспроможності фінансового достатку підприємства. [12, c.288]

Розвиток ринкових відносин в Україні потребує ефективності підвищення господарювання. Але за роки незалежності показники ефективності в Україні значно погіршили: зменшилися обсяги виробництва, знизилась його рентабельність. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємстві. У роки економічної кризи більшість підприємств намагалися досягти збільшення прибутків не з допомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості продукції, а постійним підвищенням цін на свою продукцію.

Подоланням кризи в економіці не можливі на відсталій технічній базі, тому що основа ринкових відносин є конкурентна боротьба, і в ній перемагає не той, хто знизить витрати і запропонує нижчі ціни, а той хто випускає якісну продукцію, а цього можна досягти тільки, застосуванням нових технологій. [13, c.387]

У реалізації цілей стратегічного плану підприємства особлива роль належить плану технічного і організаційного розвитку - плану підвищення ефективності виробництва. Для того, щоб успішно функціонувати в умовах конкурентної боротьби, підприємство в своїй діяльності повинне орієнтуватися, на потреби ринку (ціни, витрати, кількість продукції, що випускається) і на реалізацію досягнень науково - технічної революції.

Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства розробляють і впроваджують програму управління продуктивності, яка включає в себе наступні етапи:

1. вимірювання і оцінка досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема;

2. пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки;

3. розробка плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен включати конкретні терміни і заходи по їх реалізації, передбачати фіксування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх впровадження, визначати відповідних виконавців;

4. розробка систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;

5. контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулюванням їх виконання;

6. вимірювання і оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці. [13, c.387]

В ринкових умовах важливу роль для зростання продуктивності праці має максимальне використання діючих потужностей. Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома напрямками:

- екстенсивним - збільшення часу їх роботи шляхом скорочення простоїв, введення в дії невикористованого устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в раціональних розмірах, скорочення строків ремонту і інше;

- інтенсивний - поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.

У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу необхідні інвестиції на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів.

Матеріально-технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці. Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна характеризувати певними показниками.

Енергоозброєність праці визначається відношенням кількості електроенергії, використаної у виробничому процесі за певний період, до середньо-облікової чисельності робітників.

Фондоозброєність - це показник оснащеності праці виробничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньо облікової чисельності робітників або працівників.

Фондовіддача - найважливіший показник ефективності операційних основних засобів, який відображає результативність їх використання у виробничо-комерційній діяльності.

Прибуток підприємства, його рентабельність і успіх у конкурентній боротьбі на ринку значною мірою залежить від того, як воно спромоглося розпорядитися своїм капіталом за весь попередній період, який аналізується. Йдеться про створення спеціальних умов, накопичення і впровадження високоефективних знарядь праці, прогресивної технології, про рівень автоматизації і механізації виробництва, організації і управління ними. Тому пошук резервів подальшого зростання ефективності роботи підприємства має базуватися на оцінці показників, що характеризують ці сторони діяльності підприємства. Якщо за незмінних виробничих потужностей на підприємстві з року в рік скорочується чисельність персоналу і пропорційно обсяг випуску продукції, тобто коли скорочення чисельності персоналу не компенсується зростанням продуктивності праці, а отже, відбувається зниження показників використання виробничої потужності підприємства, це одночасно свідчить про недоліки в організації виробництва, маркетингової служби, про неспроможність власників і керівників підприємства утримати його “на плаву”, зберегти трудовий колектив.

На основі аналізу рентабельності підприємства, існують наступні резерви збільшення прибули і рентабельності:

* збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, що випускається ;

* зниження собівартості продукції, що випускається ;

* підвищення якості продукції, що випускається . [14, c. 425-426]

Поліпшення показників фінансових результатів, розробляють як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді, а саме це можуть бути такі варіанти:

* розгледіти і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на управлінські і комерційні витрати;

* удосконалити управління підприємством, а саме:

* виділити у складі структурних підрозділів і структурних одиниць підприємства центри витрат і центри відповідальності;

* впровадження на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності, центрів витрат і окремих груп товарної продукції;

* підвищити у складі реалізації питомої ваги дрібнооптової продукції;

* здійснювати своєчасне зниження ціни виробів, що втратили первинну якість;

* здійснювати ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

* удосконалювати рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

* здійснювати систематичний контроль за роботою устаткування і проводити своєчасну його наладку з метою недопущення зниження якості і випуску бракованої продукції;

* при введенні в експлуатацію нового устаткування приділяти досить уваги навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації, для ефективного використання устаткування і недопущення його поломки із-за низької кваліфікації;

* підвищення кваліфікації працівників що супроводжується зростанням продуктивності праці;

* розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, що тісно зв'язала з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

* розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відбитися на підвищенні продуктивності праці;

* здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування сировини і готової продукції.

Виконання цих умов - це прямий шлях до підвищення показників рентабельності підприємства, що сприятиме фінансовому оздоровленню та фінансовій стабілізації, і зробить його конкурентоспроможним на ринку. [15, c.345-346]

рентабельність вартість капітал прибуток

Розділ 2. Розрахунок показників фінансового стану ВАТ «Альфа»

Коефіцієнт зносу основних засобів

Кзн (оз) = ОЗ/ОЗ (ПЗ);

Кзн (оз) (1) = 30664,9 / 100419,9 = 0,3;

Кзн (оз) (2) = 41320,3 / 104207,2 = 0,39;

1.2 Коефіцієнт оновлення основних засобів

Конов (оз) = ОЗ (оновлені) / ОЗ(ПВ) на кін.періоду ;

К онов (оз) = 4482 / 104207,2 = 0,04;

1.3 Коефіцієнт вибуття основних засобів:

К виб (оз) = ОЗ вибул/ ОЗ(ПВ) на поч.періоду

К виб (оз) = 694,8 / 100419,9 = 0,007

Таблиця 1

Аналіз показників фінансового стану.

№ З/П	Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
1.1	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,3	0,39	0,09
1.2	Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,04		-
1.3	Коефіцієнт вибуття основних засобів		0,007	-

З таблиці видно, що ступінь фінансування основних засобів за рахунок зносу збільшився на кінець звітного періоду порівняно з початком, а оновлення основних засобів є більшим ніж їх вибуття.

2.1 Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)

К заг.л = ОА/ ПЗ

ОА - обротні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання;

К заг.л (поч)= 18835,7/ 40151,1 = 0,46;

К заг. л (кін)= 27673,6/ 41908,7 = 0,66 ;

2.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності:

Кшв.лік = ОА-ВЗ/ ПЗ

ВЗ - виробничі запаси;

Кшв.лік (поч) = 18835,7 - 2092,2/ 40151,1 = 0,4;

Кшв.лік (кін) = 27673,6 - 5479,3/ 41908,7 = 0,53;

2.2 Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Каб.л = ГК/ ПЗ

ГК - грошові кошти;

Каб.л (поч)= 17,6 + 46,5/ 40151,1 = 0,002;

Каб.л (кін)= 20,5 + 12,9/ 41908,7 = 0,0008;

Таблиця 2

Аналіз ліквідності (платоспроможності) підприємства

№ З/П	Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
2.1	Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	0,47	0,66	0,19
2.2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,4	0,53	0,13
2.3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,002	0,0008	-0,0012

Показники ліквідності є досить низькими, що свідчить про малу ліквідність і платоспроможність оборотних активів підприємства.

3.1 Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності):

Кавт. = ВК/ ЗК

ВК - власний капітал;

ЗК - загальний капітал;

Кавт. (поч) = 44039,5 + 1032,5/ 85234,4 = 0,52;

Кавт. (кін) = 44097,6 + 992,6/ 87012,3 = 0,51;

3.2 Коефіцієнт фінансової стабільності (фінансування):

Кфін. = ВК/ ПЗ

ПЗ - позиковий капітал;

Кфін. (поч) = 44039,5 + 1032,5/ 11,3 + 40151,1 = 1,12;

Кфін. (кін) = 44097,6 + 992,6/ 13,4 + 41908,7 = 1,08;

3.3 Коефіцієнт фінансової залежності:

Кф.з = ЗК/ ВК

Кф.з (поч) = 85234,4/ 44039,5 + 1032,5 = 1,89;

Кф.з (кін) = 87012,3/ 44097,6 + 992,6 = 1,93;

3.4 Власний оборотний капітал (робочий капітал) (тис.грн):

ВОК = ВК + ДЗ - НА

ДЗ - довгострокові зобов'язання;

НА - нематеріальні активи;

ВОК(поч) = 44039,5 + 1032,5 +11,3 - 66391,1 = - 21307,8;

ВОК(кін) = 44097,6 + 992,6 + 13,4 - 59331,6 = - 14228;

3.5 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів:

Кз.ок.(ОА) = ОА - ПЗ/ ПЗ

Кз.ок.(ОА) (поч) = 18835,7 + 7,6 - 40151,1/ 40151,1 = - 0,53;

Кз.ок.(ОА) (кін) = 27673,6 + 7,1 - 41908,7/ 41908,7 = -0,34;

3.6 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами запасів:

Кз.ВОК(запасів) = ОА - ПЗ/ ВЗ

Кз.ВОК(запасів)(поч) = 18835,7 + 7,6 - 40151,1/ 2092,2 - 4,8 = -10,2;

Кз.ВОК(запасів)(кін) = 27673,6 + 7,1 - 41908,7/ 5479,3 - 27,5 = -2,6

3.7 Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

Кмн.вк = ОА - ПЗ/ ВК

Кмн.вк (поч) = 18835,7 + 7,6 - 40151,1/ 44039,5 + 1032,5 = -0,47;

Кмн.вк (кін) = 27673,6 + 7,1 - 41908,7/ 44097,6 +992,6 = -0,32

Таблиця 3

Аналіз фінансової стійкості підприємства

№ З/П	Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
3.1	Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	0,52	0,51	-0,01
3.2	Коефіцієнт фінансової стабільності (фінансування)	1,12	1,08	-0,04
3.3	Коефіцієнт фінансової залежності	1,89	1,93	0,04
3.4	Власний оборотний капітал (робочий капітал) (тис.грн)	(21307,8)	(14228)	7079,8
3.5	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів	(0,53)	(0,34)	0,19
3.6	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами запасів	(10,2)	(2,6)	7,6
3.7	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	(0,47)	(0,32)	0,15

Коефіцієнти автономії, фінансової стабільності в межах норми, а коефіцієнт залежності та коефіцієнти розраховані на основі власного оборотного капіталу не відповідають нормативним значенням групи цих показників, що свідчить про фінансування підприємства за рахунок коштів поточних зобов'язань.

4.1 Коефіцієнт оборотності активів:

Коб.(А)= ЧВ/ сер.А

ЧВ - чиста виручка;

Сер.ОА - середня вартість оборотних активів;

Коб.(А) (поч) = 49358,5/ (85234,4 + 87012,3)/ 2 =0,57;

Коб.(А) (кін) = 55202,5/ (85234,4 + 87012,3)/ 2 =0,64;

4.2 Коефіцієнт оборотності поточних активів:

Коб. (ПА) = ЧВ/ сер.ПА

сер.ПА - середня вартість поточних активів;

Коб. (ПА) = 49358,5/ (18835,7 + 7,6 + 27673,6 + 7,1)/ 2 =2,12;

Коб. (ПА) = 55202,5/ (18835,7 + 7,6 + 27673,6 + 7,1)/ 2 =2,37;

4.3 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

Коб. (КЗ) = ЧВ/ сер. КЗ

сер. КЗ - середня вартість кредиторської заборгованості;

Коб. (КЗ) (поч) = 49358,5/ (40151,1 + 41908,7)/ 2 = 1,2;

Коб. (КЗ) (кін) = 55202,5/ (40151,1 + 41908,7)/ 2 = 1,3;

4.4 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Коб. (ДЗ) = ЧВ/ сер. ДЗ

сер. ДЗ - середня вартість дебіторської заборгованості;

Коб. (ДЗ) (поч) = 49358,5/ [(8718,4 + 299,7 + 620,6 + 7035,9) + (6963,7 + 118,8 + 972,5 + 14078,4)] /2 = 2,54;

Коб. (ДЗ) (кін) = 55202,5/ [(8718,4 + 299,7 + 620,6 + 7035,9) + (6963,7 + 118,8 + 972,5 + 14078,4)] /2 = 2,84;

4.5 Строк погашення дебіторської заборгованості (днів):

Тоб. ДЗ = 360днів/ Коб. ДЗ;

Тоб.ДЗ (поч) = 360днів/ 2,84 = 126,76 (днів);

Тоб.ДЗ (кін) = 360днів/ 2,54 = 141,73 (днів);

4.6 Строк погашення кредиторської заборгованості (днів):

Тоб. КЗ = 360днів/ Коб. КЗ;

Тоб. КЗ (поч) = 360днів/ 1,2 = 300 (днів);

Тоб. КЗ (кін) = 360днів/ 1,3 = 276, 9 (днів);

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів:

Коб. МЗ = С/ сер. МЗ

С - собівартість продукції

сер. МЗ - середня вартість матеріальних запасів;

Коб. МЗ (поч) = 38724,4/ (2092,2 + 4,8 + 5479,3 + 27,5)/ 2 =10,18;

Коб. МЗ (кін) = 45249,9/ (2092,2 + 4,8 + 5479,3 + 27,5)/ 2 = 11,9;

4.7 Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача):

Коб.(ОЗ) = ЧВ/ сер. ОЗ

сер.ОЗ - середня вартість ОЗ;

Коб.(ОЗ) (поч) = 49358,5/ (100419,9 + 104207,2)/ 2 = 0,48;

Коб.(ОЗ) (кін) = 55202,5/ (100419,9 + 104207,2)/ 2 = 0,53;

4.8 Коефіцієнт оборотності власного капіталу:

Коб. (ВК) = ЧВ/ сер. ВК

сер.ВК - середня вартість ВК;

Коб. (ВК) (поч) = 49358,5/ (44039,5 + 44097,6)/ 2 = 1,12;

Коб. (ВК) (кін) = 55202,5/ (44039,5 + 44097,6)/ 2 = 1,25;



Таблиця 4 Аналіз ділової активності підприємства

№ З/П	Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
4.1	Коефіцієнт оборотності активів	0,57	0,64	0,07
4.2	Коефіцієнт оборотності поточних активів	2,12	2,37	0,25
4.3	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	1,2	1,3	0,1
4.4	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	2,54	2,84	0,3
4.5	Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)	141,73	126,76	-14,93
4.6	Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)	300	276,9	-23,1
4.7	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	10,18	11,9	1,72
4.8	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,48	0,53	0,05
4.9	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,12	1,25	0,13

Розрахунок цих показників показує, низький економічний потенціал підприємства, через не ефективне використання основних засобів та оборотного капіталу. 5.1 Коефіцієнт рентабельності активів:

Кр (А) = ЧП/ сер. (А)

ЧП - чистий прибуток;

Кр (А) (поч) = 589,2/ (85234,4 + 87012,3)/ 2 = 0,0068;

Кр (А) (кін) = 58,1/ (85234,4 + 87012,3)/ 2 = 0,0007;



5.2 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу:

Кр.(ВК) = ЧВ/ сер. (ВК)

Кр.(ВК) (поч) = 589,2/ (44039,5 + 44097,6)/ 2 = 0,013;

Кр.(ВК) (кін) = 58,1/ (44039,5 + 44097,6)/ 2 = 0,0013;

5.3 Коефіцієнт рентабельності реалізації:

Кр.реал = ЧП/ ЧВ

Кр.реал (поч) = 589,2/ 49358,5 = 0,012;

Кр.реал (кін) = 58,1/ 55202,5 = 0,001;

5.4 Коефіцієнт рентабельності продукції за прибутком від реалізації:

К = ВП - АВ/ ЧВ

ВП - валовий прибуток;

АВ - адміністративні витрати;

К (поч) = 10633,9 - 6296,1/ 49358,5 = 0,0878;

К (кін) = 9952,6 - 6262,3/ 55202,5 = 0,0668;

Таблиця 5 Аналіз рентабельності діяльності підприємства

№ З/П	Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
5.1	Коефіцієнт рентабельності активів	0,0068	0,0007	-0,0061
5.2	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,013	0,0013	-0,0117
5.3	Коефіцієнт рентабельності реалізації	0,012	0,001	-0,011
5.4	Коефіцієнт рентабельності продукції за прибутком від реалізації	0,09	0,07	-0,02

З таблиці видно, що підприємство веде низькорентабельну діяльність, яка за звітній період зменшується.



Розділ 3. Аналіз та рекомендації щодо покращення фінансового стану ВАТ «Альфа»

Аналіз майнового стану підприємства.

Аналіз майнового стану підприємства проводився за трьома показниками: коефіцієнту зносу основних засобів, коефіцієнту оновлення основних засобів та коефіцієнту вибуття основних засобів. Провівши розрахунки за цими показниками на основі балансу підприємства бачимо, що знос основних засобів на початок звітного періоду становив 0,3 , а на кінець звітного періоду - 0,39, тобто збільшився за звітний період на 0,09. Оновлення основних засобів становить 0,04, а вибуття - 0,007. Аналізуючи ці показники, можна говорити про нормальний рівень технічного стану основних засобів підприємства, але треба звернути увагу на швидкий їх знос, який не покривається оновленням , що в подальшому призведе до збільшення частки зношених ОЗ. Тому підприємству слід збільшити частку оновлення ОЗ за рахунок довгострокових кредитів, щоб підтримувати на належному рівні технічний стан ОЗ.

2. Аналіз ліквідності (платоспроможності) підприємства.

Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства здійснювався на основі коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність розрахуватися наявними власними коштами з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

Розрахувавши ці показники бачимо, що коефіцієнт покриття на початок звітного періоду становив 0,47, а на кінець звітного періоду 0,66, тобто збільшився на 0,19. Коефіцієнт швидкої ліквідності на початку звітного періоду становив 0,4, а на кінець звітного періоду становить 0,53 збільшившись на 0,13. Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився на - (-0,0012) з 0,002 на початок звітного періоду до 0,0008 на кінець звітного періоду. Розраховані значення цих показників не відповідають їх нормам. Це свідчить, що підприємство не має достатньо оборотних активів, щоб розрахуватися за своїми зобовязннями. Причиною низького значення коефіцієнта покриття є те, що підприємство не має достатньо оборотних активів, щоб розрахуватися за своїми зобовязннями, тобто поточні зобов'язання перевищують ліквідні кошти підприємства, через збільшення частки кредиторської заборгованості і зобов'язань за розрахунками. Коефіцієнт швидкої ліквідності низький тому, що є збільшення частки в оборотних активах виробничих запасів, які є повільно ліквідними активами, при цьому зменшується частка дебіторської заборгованості, яка є швидко ліквідним активом. Коефіцієнт абсолютної ліквідності не відповідає нормі через недостатню кількість грошових коштів для погашення негайних поточних зобовязань.

Проаналізувавши ці показники підприємству доцільно, зменшити частку виробничих запасів в оборотних активах, які є важко реалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства., при цьому вивільниться частина мобілізованих в них грошових коштів, які можна спрямувати на погашення певної частини кредиторської заборгованості. Слід також, встановити причини зростання кредиторської заборгованості, оптимізувати витрати підприємства, раціонально розподіливши фінансові ресурси.

3.Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності.

Оцінка фінансової стійкості проводилася за такими коефіцієнтами: коефіцієнт автономії (нормативне значення > 0,5 ), коефіцієнт фінансової стабільності (> 1),коефіцієнт фінансової залежності (< 1), власний оборотний капітал (тис.грн) (<0 ), коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів (>0,1), коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами запасів, коефіцієнт маневреності власного капіталу (>0,1).

Розрахувавши ці показники на основі балансу підприємства, визначено, що коефіцієнт автономії відповідає нормативному значенню, і майже не змінився за звітній період, і становить 0,51. Коефіцієнт фінансування зменшився за звітній період на 0,04, але залишається в межах норми, і становить на початок звітного періоду 1,12, на кінець звітного періоду - 1,08. Коефіцієнт фінансової залежності збільшився на 0,04, що є негативним для підприємства і становить відповідно на початок року - 1,89, на кінець року - 1,83. Власний оборотний капітал має від'ємне значення показника, і на початок звітного періоду становив (-21307,8 тис.грн), але протягом звітного періоду цей від'ємний показник зменшився на 7079,8 тис.грн, і на кінець звітного періоду становив (-14228 тис.грн). Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів не відповідає нормативному значенню показника, і є від'ємним, відповідно на початок звітного періоду він становив (-0,53), протягом звітного періоду спостерігається тенденція до покращення показника на 0,19 і на кінець звітного періоду він становить ( -0,34 ). Коефіцієнт забезпеченості ВОК запасів, також має негативне значення, але спостерігається покращення показника 7,6, бо на початок звітного періоді його значення було (-10,2), а на кінець - (-2,6). Коефіцієнт маневреності власного капіталу має негативне значення і на початок звітного періоду становив (-0,47), а на кінець періоду (-0,32).

З розрахованих показників бачимо, що коефіцієнт автономії показує, фінансову незалежність підприємства від залучених джерел. Показник коефіцієнта фінансування свідчить про перевищення власних коштів над позиковими і що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел, але він іде до зниження через збільшення частки зобов'язань. В свою чергу, коефіцієнт фінансової залежності показує , те що підприємство не розраховується за своїми зобовязннями, тим самим збільшує свою залежність від кредиторів. Власний оборотний капітал у підприємства відсутній, що не дає можливості підприємству розширювати своє виробництво. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами також відображає проблеми з оборотним капіталом, який не покриває поточних зобов'язань підприємства. Коефіцієнт забезпеченості ВОК запасів має негативне значення, тому що власні оборотні кошти не покривають запаси, і недостача власних коштів компенсується за рахунок кредиторської заборгованості. Маневруванню власного капіталу підприємства заважає велика частина поточних зобов'язань.

Отже, з вище сказаного можна зробити висновок, що підприємству для нормального функціонування потрібно зменшити поточні зобов'язання, особливу увагу звернути на кредиторську заборгованість, яка зросла протягом звітного періоду, і займає велику частку поточних зобов'язань.

4. Аналіз ділової активності підприємства.

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненням цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширені ринків збуту продукції.

Аналіз ділової активності проводивсь за такими коефіцієнтами: коефіцієнт оборотності активів; коефіцієнт оборотності поточних активів; коефіцієнти оборотності кредиторської та дебіторської заборгованості; строки погашення кредиторської та дебіторської заборгованості; коефіцієнт оборотності матеріальних запасів; коефіцієнт оборотності ОЗ; коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Розрахувавши показники одержані такі дані: коефіцієнт оборотності активів на початок звітного періоду становив 0,57, а за звітній період зріс на 0,07, і становить 0,64. Коефіцієнт оборотності поточних активів також зріс на 0, 25, з 2,12 на початок періоду на 2,37 на кінець звітного періоду. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився на 0,1 з 1,2 на початок періоду до 1,3 на кінець звітного періоду. Оборотність дебіторської заборгованості також зросла на 0,3 і становить на кінець звітного періоду 2,84об. Строки погашення дебіторської заборгованості виходячи з Коб.ДЗ зменшились за звітній період на 14, 93 (днів), з 141,7 до 126,76(днів). Також прискорений рівень оборотності кредиторської заборгованості вплинув на зменшення терміну погашення її на 23,1 (днів), з 300 до 276 (днів). Оборотність матеріальних запасів на початок періоду становила 10,18, а на кінець періоду 11,9, збільшившись на 1,72 об. Коефіцієнт оборотності ОЗ також зросла з 0,48 на початок періоду до 0,53 на кінець. Коефіцієнт оборотності власного капіталу за звітній період збільшився на 0,13 і становить 1,25.

З розрахованих коефіцієнтів бачимо позитивні зрушення по всіх їх значеннях, але вони ще досить низькі, що свідчить про недостатнє використання рівня економічного потенціалу підприємства, через не платоспроможність ділових партнерів, яка відображена в Коб.ДЗ підприємства та строках її погашення. А через високу заборгованість дебіторів у підприємства виникає заборгованість по поточним зобов'язанням. Зміни, що відбулись в структурі дебіторської заборгованості, свідчать про погіршення розрахункової дисципліни. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів і тому, використовує кошти кредиторської заборгованості, що призводить до її зростання та прострочення

5. Аналіз рентабельності діяльності підприємства.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства.

Аналіз рентабельності проводився на основі коефіцієнту рентабельності активів; коефіцієнта рентабельності власного капіталу, рентабельності реалізації та коефіцієнта рентабельності продукції за прибутком від реалізації.

Рентабельність по всіх розрахованих показниках знизилась за звітній період і знаходиться на рівні 0.

Рентабельність активів на початок періоду становила 0,0068, а на кінець знизилась до 0,0007.

Рентабельність власного капіталу становила на початок звітного періоду 0,013, а на кінець періоду становить 0,0013 і показує не ефективність використання всього майна підприємства. Зниження його свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства і про перенагромадження активів.

Рентабельність реалізації на початок звітного періоду становить 0,012, а на кінець 0,001. Це свідчить що прибутку з однієї гривні продажу підприємство у звітному періоді отримало 0,1 коп.

Рентабельність продукції за прибутком від реалізації на початок періоді становили 0,09 на кінець періоду 0,07. Показник свідчить, про те що підприємство отримало 7 коп. прибутку на одиницю чистого доходу від реалізованої продукції.

З розрахованих показників можна зробити висновок, що прибутковість підприємства падає. Тому йому слід знизити рівень собівартість продукції, звернути увагу на ефективність використання основних виробничих фондів, тобто зменшити їх фондомісткість, переглянути збутову політику.

Висновки

В першому розділі курсової роботи було розглянуто теоретичне питання на тему «Система показників рентабельності підприємства та методи їх оцінки». В цій темі розкрито сутність рентабельності, як показника ефективності роботи підприємства, також основні чинники які впливають на її зростання, та механізми покращення прибутковості підприємства.

В другому розділі курсової роботи на основі балансу і звіту про фінансові результати ВАТ «Альфа», яке займається виробництвом сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання, було проведено первинну обробку інформаційної база, на основі якої здійснено необхідні розрахунки. А саме були розраховані показники майнового стану підприємства, показники ліквідності і платоспроможності, фінансової стійкості підприємства, показники ділової активності та рентабельності діяльності підприємства.

Після проведених розрахунків у третьому розділі курсової роботи було здійснено їх аналіз.

Аналіз майнового стану підприємства показав, що технічний стан основних засобів підприємства знаходиться на нормальному рівні. Аналіз ліквідності, платоспроможності підприємства показав низький рівень ліквідності і платоспроможності підприємства: коефіцієнт покриття на початок звітного періоду становив 0,47, а на кінець звітного періоду 0,66, тобто збільшився на 0,19. Коефіцієнт швидкої ліквідності на початку звітного періоду становив 0,4, а на кінець звітного періоду становить 0,53 збільшившись на 0,13. Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився на - (-0,0012) з 0,002 на початок звітного періоду до 0,0008 на кінець звітного періоду, що є свідченням про неможливість розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості показують про фінансово нестійке підприємство через відсутність власного оборотного капіталу та велику частку кредиторської заборгованості яка за звітній період зросла до 39549,4(тис.грн), лишаються в нормативних межа коефіцієнти автономії - 0,51, та коефіцієнт фінансування - 1,08. Аналіз ділової активності підприємства свідчить про низьку економічну ефективність господарювання підприємствах, що є наслідком від низької оборотності дебіторської заборгованості - 2,84об, та великим терміном її погашення - 126,6 (днів), що у свою чергу і призводить до збільшенням кредиторської заборгованості, терміну її погашення - 276 (днів). В сукупності проаналізувавши показники можна дійти висновку, що підприємство не може розширювати своє виробництво, або удосконалювати його, бо на це потрібно грошові кошти. Рентабельність підприємства падає, про це свідчать розраховані показники, яких значення показника наближені до нуля.

Всі ці негативні тенденції в розрахованих коефіцієнтах фінансового стану підприємства відобразилися на прибутку підприємства, який на початок періоду становив 589,2 (тис.грн), а на кінець звітного періоду 58,1 (тис.грн). Тому підприємству слід звернути увагу на дебіторську і кредиторську заборгованість, тобто переглянути платіжно-розрахункову дисципліну, перервати співпрацю з найбільш недобросовісним дебітором, по можливості розрахуватися за поточними зобов'язаннями, кредиторською заборгованістю за товарами,роботами,послугами і за розрахунками, наполягати на відстрочці платежу, взяти кредит в банку, зменшити собівартість продукції, покращити збутову політику.

Список використаної літератури

1. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007.-328с.

2. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу

фінансового стану підприємства в Україні та за кордоном // Економіка.

Фінанси, право.- 1999.-№5.

3. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник.- Тернопіль:“Економічна думка”, 1999.- 248с.

4. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посіб. - 2-ге видання, степеотип. -К.: МАУП, 2001. - 152с.

5. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. -- К.:

МАУП, 2003. -- 148 с.

6. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Віблий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2007. - 272с.

7. Ковалев В.В. Финансовий аналіз: Управління капіталом. Аналіз звітності. - М.: Финанси и статистика, 2006.

8. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналіза підприємства. - М.: ІНФРА-М, 2008.

9. Лахтінова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. Монографія.

К.: КНЕУ. 2001-387с.

10. Лігаченко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства:

Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. 1998-№9.

11. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. -- К.: Вища шк., 2003. -- 278 с.

12. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: Навчальне видання.- К.: ЦНЛ, 2003.- 412 c.

13. Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни.- К.: КНЕУ, 2002.-388 с.

14. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488с.

15. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Вид. 3-тє, допов. І переробл. К.: ЦУЛ, 2002.-460 с.

Размещено на Allbest.ru