Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з теми: «Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво благ»

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ В УМОВАХ ІСНУВАННЯ НА РИНКУ ДЕКІЛЬКОХ ПРОДАВЦІВ І ПОКУПЦІВ

2. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА, ЩО ФОРМУЄ ПОПИТ ЗА ПЕВНИХ ПЕРЕВАГ І НАЯВНОГО БЮДЖЕТУ

3. ВИБІР ОПТИМАЛЬНОЇ КОМБІНАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПРИ ЗАДАНИХ ЦІНАХ НА НИХ І ТЕХНОЛОГІЇ. ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО БЛАГ

4. ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ РИНКУ ЯК ЦІНОУТВОРЮЮЧОГО ФАКТОРА. ВЗАЄМОДІЯ РИНКІВ БЛАГ І РЕСУРСІВ.

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Предметом дослідження мікроекономіки є поведінка економічних суб'єктів - споживачів і виробників - і механізм узгодження їхніх господарських цілей.

На ринку під впливом попиту і пропозиції формується ціна. На величину ціни впливають багато різних факторів, але більшість з них впливають на ціну через попит, або пропозицію. Тому попит і пропозиція є визначальними чинниками, що визначають розмір ринкової ціни.

В першому розділі курсової роботи здійснюється аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і споживачів. Так як на ринку взаємодіють велика кількість споживачів і виробників певної продукції, кожний з них свій індивідуальний попит чи пропозицію. Індивідуальні попити всіх споживачів певного товару формують ринковий попит на нього, а з індивідуальних пропозицій кожного окремого товаровиробника складається ринкова пропозиція товарів на ринку.

Другий розділ курсової роботи присвячений моделюванню поведінки споживача на ринку. Споживач завжди стикається з проблемою вибору: що йому придбати, в якій кількості, скільки витратити на споживання коштів. Для того щоб споживачу прийняти раціональне рішення йому потрібно з'ясувати свої індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити чого він бажає. Потім споживач повинен вирішити, що він може реально придбати на свій дохід виходячи з цін які діють на ринку. А потім споживач поєднує свої бажання з можливостями і приймає найоптимальніше для себе рішення.

В третьому розділі курсової роботи визначається комбінація ресурсів, яка мінімізує витрати виробництва та оптимальний обсяг випуску продукції за наявного бюджету. виробництво ціна витрата

1. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

Функції пропозиції по ціні продавців:

Qs1 = 2Р - 10; Qs2 = Р - 16; Qs3 = 9Р - 50;

Функції попиту по ціні покупців:

Qd1 = 50 - 1,7Р Qd2 = 8 - 0,5Р Qd3 = 15 - 3Р

Для визначення ціни рівноваги і обсягу угоди кожного учасника необхідно отримати галузеві функції попиту і пропозиції.

Визначимо координати кривих індивідуального попиту на кондитерські вироби за функціями індивідуального попиту.

Qd1 = 50 - 1,7Р

Р	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Qd1	50	48,3	46,6	44,9	43,2	41,5	39,8	38,1	36,4	34,7	33

Qd2 = 8 - 0,5Р

Р	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Qd2	8	7,5	7	6,5	6	5,5	5	4,5	4	3,5	3

Qd3 = 15 - 3Р

Р	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Qd3	15	12	9	6	3	0	-3	-6	-9	-12	-15

Побудуємо індивідуальні криві попиту за допомогою визначених координат (графік 1.1).

Графік 1.1. Криві індивідуального попиту і ринкового попиту

Для першого споживача попит задається функцією Q^D₁=30-1.5P. Знайдемо максимальну ціну:

Для першого споживачаQd1= 50 - 1,7P =0, Р ? 29,4 гр.од.

Для другого споживача: Qd2 = 8 - 0,5P = 0, Р ? 16 гр. од.

Для третього споживача: Qd3 = 15 - 3P = 0, Р ? 5 гр.од

Галузева функція попиту:

73 - 5,2P;при 0 < P ? 14; Qd1 + Qd2 + Qd3

Qd гал_. = 58 - 2,2P; при 5 < P ? 26,4; Qd1 + Qd2

50-1,7P; при 16 < P < 29,4, Qd1

За функціями індивідуальної пропозиції, визначимо координати кривих індивідуальної пропозиції

Qs1 = 2Р - 10

Р	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Qs1	-10	-8	-6	-4	-2	0	2	4	6	8	10

Qs2 = Р - 16



Р	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Qs2	-16	-15	-14	-13	-12	-11	-10	-9	-8	-7	-6

Qs3 = 9Р - 50

Р	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Qs3	-50	-41	-32	-23	-14	-5	4	13	22	31	40

На підставі отриманих координат побудуємо криві індивідуальної пропозиції (графік 1.2).

Графік 1.2. Криві індивідуальної пропозиції і ринкової пропозиції

Визначимо галузеву функцію пропозиції.

Для першого продавця Qs1 = 2P - 10, мінімальна ціна, при якій він діє на ринку, Qs1 = 2P - 10 = 0, Р ? 5 гр.од.

Для другого продавця: Qs2 = P - 16 = 0, Р ? 16 гр.од.

Для третього продавця: Qs3 = 9P - 50 = 0, Р ? 5,6 гр.од.

Галузева функція пропозиції:

2P - 10; при 5 < P , Qs1

Qs гал = 11P - 60; при 16 ? P, Qs1 + Qs2

12Р - 76; при 6,3 < P, Qs1 + Qs2 + Qs3.

Визначимо ціну рівноваги на ринку. Рівновага встановиться в діапазоні цін, що задовольнятимуть і покупців, і продавців.

Qd гал _.= Qs гал

або 58 - 2,2P = 11P - 60

118 = 13,2Р

Р = 8,94

Р* = 8,9 гр.од.,

Q* = 58 - 2,2 * 8,94 = 38

Визначимо обсяг угоди кожного учасника:

Продавців:

1 продавець приймає участь у торгівлі, тому що його мінімальна ціна нижча рівноважної:

Qs1 = 2 * 8,9 - 10 = 7,8;

2 продавець не прийме участь у торгівлі, тому що ціна 8,9гр.од. нижче 16.

3 продавець прийме участь у торгівлі:

Qs3 = 9 * 8,9 - 50 = 30,1.

Покупців:

1 покупець прийме участь у торгівлі

Qd1 = 50 - 1,7 * 8,9 = 34,9.

2 покупець теж прийме участь у торгівлі:

Qd2 = 8 - 0,5 * 8,9 = 3,6.

3 покупець участі у торгівлі не прийме, тому що ціна 8,9 вище, ніж його максимальна 5.

Представимо рішення графічно:

Знайдемо значення функції попиту на кінцях відрізків:

73 - 5,2P;при 0 < P ? 5; Qd1 + Qd2 + Qd3

Qd гал_. = 58 - 2,2P; при 5 < P < 26,4; Qd1 + Qd2

50 -1,7P; при 26,4 ? P < 29,4, Qd1

при Р = 0, Qd гал = 73,

при Р = 5, Qd гал = 47,

при Р = 8,9, Qd гал = 38

при Р = 26,4, Qd гал = 5,1

Знайдемо значення функції пропозиції на кінцях відрізків:

2P - 10; при 5 ? P ? 6,3 , Qs1

Qs гал = 11P - 60; при 6,3 ? P ? 16, Qs1 + Qs2

12Р - 76; при 16 < P, Qs1 + Qs2 + Qs3.

при Р = 5, Qs гал = 0,

при Р = 6,3, Qs гал = 9,3,

при Р = 8,9, Qs гал = 38,

при Р = 16, Qs гал =116

За результатами розрахунків будуємо галузеві функції попиту і пропозиції (графік 1.3).

Графік 1.3. Рівноважна ціна

Графік 1.4. Надлишок споживача і надлишок виробника

Розрахунок коефіцієнтів еластичності

Розрахуємо коефіцієнт еластичності попиту за формулою:

Еd = (?Qd / Qd) / ( ?P / P )

?Qd - зміна обсягу попиту?P- зміна ціни

QD = 73 - 5,2P

На відрізку 0 Q* Qd1 = 1; Qd2 = 27,9;

Р1 = (73 - 1) / 5,2 = 13,85; Р2 = 8,66

Еd = ((27,9 - 1) / 1) / ((8,66 - 13,85) / 13,85) = 26,9 /(-0,37)= I-26,53I =26,53

Еd 1 попит еластичний на даному відрізку

На відрізку Q* 50 Qd 2 = 27,9; Qd3 = 50;

Р2 = 8,66; Р4 = (73 - 50) / 5,2 = 4,42

Еd = ((50 - 27,9) / 27,9) / ((4,42 - 8,66) / 8,66) = 0,79 / 0,49 = 1,61

Еd 1 попит еластичний на даному відрізку

Крива попиту є цілком еластичною.

Розрахуємо коефіцієнт еластичності пропозиції за формулою

Еs = (?Qd/ Qd) / (?P/P)

?Qs - зміна обсягу попиту?P- зміна ціни

QS = 12P - 76

На відрізку 0 Q* Qs1 = 1; Qs2 = 27,9;

Р1 = (1 + 76) / 12 = 6,42;Р2 = 8,66

Еs = ((27,9 - 1) / 1) / (8,66 - 6,42) / 6,42) = 26,9 / 0,35 = 76,9

Еs > 1 пропозиція еластичний на даному відрізку

На відрізку Q* 50 Qs 2 = 27,9; Qs3 = 50;

Р2 = 8,66;Р3 = (50 + 76) / 12 = 10,5

Еs = ((50 - 27,9) / 27,9) / ((10,5 - 8,66) / 8,66) = 0,79 / 0,21 = 3,76

Еs > 1 пропозиція еластичний на даному відрізку

Крива пропозиції є цілком еластичною.

2. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету

Функція корисностіU = (Х + 5) * (У + 1)

І = Рх + 45

Ру = 6Рх = 8,66

ДРх = 2,2

Визначення рівноваги споживача

Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні.

Графічно вибір споживача можна відобразити кривою байдужості. Крива байдужості - це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни та доход споживачів. Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов'язана з бюджетним обмеженням. Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, яку кількість товарів та послуг може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.

Точка дотику найвищої кривої байдужості з бюджетною лінією відповідає стану рівноваги споживача.

Стан рівноваги споживача відображає оптимум споживача і відповідає наступній умові:

MUx / MUy = Px / Py(2.1)

MUx - гранична корисність від споживання товару Х

Muy - гранична корисність від споживання товару У

Px - ціна товару Х

Py - ціна товару У

Функція корисності має наступний вигляд

U = (Х + 5) * (У + 1)

U = Х * У + 5У + Х + 5

Граничні корисності товарів Х та У знаходимо шляхом диференціювання виразів загальних корисностей відповідно по Х і У.

MUx = У + 1

MUy = Х + 5

Підставимо отримані значення до формули (2.1) умови рівноваги споживача:

(У + 1) / (Х + 5) = 8,66 / 6

(У + 1) * 6 = 8,66 * (Х + 5)

6У + 6 = 8,66Х + 43,3

6У = 8,66Х + 37,3

У = (8,66Х + 37,3) / 6(2.2)

Рівновага споживача досягається в точці де бюджетна лінія дотикається до кривої байдужості. Припустимо що весь свій доход споживач витрачає на споживання двох товарів - кондитерських виробів (Х) і прохолодних напоїв (У).

Рівняння бюджетного обмеження має наступний вигляд:

І = Рх *Х + Ру * У(2.3)

І = 8,66 + 45 = 53,66

Підставимо до рівняння (2.3) дані умови задачі та проведених розрахунків: Рх = 8,66;Ру = 6

53,66 = 8,66 * Х + 6 * У

6У = 53,66 - 8,66Х

У = (53,66 - 8,66Х) / 6(2.4)

Визначимо кількість товару Х, яка споживається покупцем, спів ставимо рівняння 2.2 і 2.4

(8,66Х + 37,3) / 6 = (53,66 - 8,66Х) / 6

8,66Х + 37,3 = 53,66 - 8,66Х

17,32 Х = 16,36

Х = 0,94

Підставив значення Х до рівняння 2.2 або 2.4 визначимо величину У:

У = (8,66 * 0,94 + 37,3) / 6 ? 7,6

У = (53,66 - 8,66 * 0,94) / 6? 7,6

Коли споживач купує 0,94 одиниці кондитерських виробів та 7,6 одиниці прохолодних напоїв він максимізує свою корисність, в цій точці досягається рівновага споживача.

Визначимо корисність яку отримає споживач від споживання даного набору товарів:

U = (0,94 + 5) * (7,6 + 1)

U = 5,94 * 8,6

U ? 51,08

Рівняння кривої байдужості на який споживач знаходиться в момент рівноваги має наступний вигляд:

51,08 = (Х + 5) * (У + 1)

Показати графічно реакцію споживача на збільшення ціни кондитерських виробів, проаналізувати і прокоментувати цю реакцію з точки зору ефекту заміни, ефекту доходу і загального ефекту

Відобразимо графічно початкову рівновагу споживача при ціні на кондитерські вироби Рх = 8,66, і ціні на прохолодні напої Ру = 6 на графіку 2.1.

Бюджетна лінія має наступний вигляд:

53,66 = 8,66 * Х + 6 * У

Крива байдужості, на який споживач знаходиться в момент рівноваги має наступний вигляд:

51,08 = (Х + 5) * (У + 1)

Графік 2.1 Первісна рівноваги споживача

Точка А - точка рівноваги споживача

Після збільшення ціни на кондитерські вироби лінія бюджетного обмеження по осі Х переміщується ліворуч. Виникне нова рівновага споживача, так як з підвищенням ціни споживач зможе придбати меншу кількість кондитерських виробів. Нова точка рівноваги знаходиться ліворуч від первісної рівноваги споживача, що свідчить про зменшення рівня корисності від споживання нового рівноважного набору товарів.

Після підвищення ціни на товар Х

Рх1 = 8,66

Рх2 = 8,66 + 2,2 = 10,86

бюджетна лінія буде мати наступний вигляд:

53,66 = 10,86 * Х + 6 * У

6У = 53,66 - 10,86Х

У = (53,66 - 10,86Х) / 6(2.5)

(У + 1) / (Х + 5) = 10,86 / 6

6У + 6 = 10,86Х + 54,3

6У = 10,86Х + 48,3

У = (10,86Х + 48,3) / 6(2.6)

Визначимо набір товарів, який відповідає новій рівновазі споживача, спів ставимо рівняння 2.6 і 2.5

(10,86Х + 48,3) / 6 = (53,66 - 10,86Х) / 610,86Х + 48,3 = 53,66 - 10,86Х

21,72 Х = 5,36

Х = 0,25

У = (10,86 * 0,25 + 48,3) / 6 ? 8,5

У = (53,66 - 10,86 * 0,25) / 6 ? 8,5

Визначимо корисність яку отримає споживач від споживання даного набору товарів:

U = (0,25 + 5) * (8,5 + 1)

U = 5,25 * 9,5

U1 = 49,88

Рівняння кривої байдужості на який споживач знаходиться в момент рівноваги має наступний вигляд:

49,88 = (Х + 5) * (У + 1)

Відобразимо на графіку 2.2 нову рівновагу споживача після збільшення ціни на кондитерські вироби.



Графік 2.2 Рівновага споживача після зміни ціни на кондитерські вироби

Точка А1 - точка рівноваги споживача після підвищення ціни на товар Х

Точка А - точка рівноваги споживача до підвищення ціни на товар Х

Після підвищення ціни на товар Х рівновага споживача як видно з графіку 2.2 змістилася вліво. Споживач після підвищення ціни на товар Х зможе отримати меншу корисність від споживання кондитерських виробів та прохолодних напоїв, про це свідчить переміщення кривої байдужості ближче до початку координат.

Ефект заміщення - зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни товару при незмінному реальному доході.

Ефект доходу - зміна обсягу попиту, спричинена зміною реального доходу при незмінності відносних цін.

Точка рівноваги до підвищення ціниА (0,97; 7,6)

Точка рівноваги після підвищення ціниА1 (0,25; 8,5)

Визначимо таку точку А2, де корисність, яку отримує споживач, відповідає U = 51,08, а співвідношення відносних цін - нове.

MRS_YX = P_Y/P_x' = 6/10,86,

51,08/( У +1)² = 6/10,86,

З рівняння У = 8,61.

Х = 0,32,

Ефект заміщення:

Х1 = 0,94; У1 = 7,6Х2 = 0,25; У2 = 8,5Х3 = 0,32; У3 = 8,61

на товар Х: Х = Х₃ - Х₁ = 0,32 - 0,94 = -0,62.

на товар Y: Y = Y₃ - Y₁ = 8,61 - 7,6 = 1,01.

Ефект доходу:

На товар Х: Х = Х₂ - Х₃ = 0,25 - 0,32 = - 0,07,

на товар Y: Y = Y₂ - Y₃ = 8,5 - 8,61 = - 0,11.

Загальний ефект:

На товар Х: Х = Х₂ - Х₁ = 0,25 - 0,94 = - 0,69,

на товар Y: Y = Y₂ - Y₁ = 8,5 - 7,6 = 0,9

При збільшенні ціни на товар Х бюджетна лінія АВ перетворюється в лінію АВ₁, точка рівноваги зміщується в Е₂. Кількість споживання товару Х₁ скорочується до Х₂.Зміна попиту на товар Х зумовлена впливом двох ефектів: доходу та заміщення. Для визначення ефекту заміщення проведемо бюджетну лінію А₂В₂, паралельну АВ₁. Тоді точка Е₃ буде відображати зміну в споживанні Х тільки внаслідок ефекту заміщення, тому що відображає торкання бюджетної лінії, що має новий кут нахилу, і старий рівень реального доходу. (рис.2.1).



Рисунок 2.1 - Ефект доходу і ефект заміщення

При переході в точку А3 з точки А реальний доход не змінюється. Ефект заміщення визначається як різниця Х3 - Х1.

Перехід з точки А3 в точку А1 показує ефект доходу: попит зменшується внаслідок зменшення реального доходу споживача. Ефект доходу: Х = Х2 - Х3

Визначити перехресну еластичність попиту на кондитерські вироби при зміні ціни прохолодних напоїв після досягнення нової рівноваги.

Перехресна еластичність товару Х - це похідна І по ціні товару Y:

Х=Р_Y/Р_Х*(Y+1)-5,

.

Е = ((7,6 + 1) / 10,86 ) * (6 / 0,25) = 0,53

Визначити різницю між компенсуючою та еквівалентною змінами доходу, представити графічно.

Компенсуючи зміна доходу показує, на скільки потрібно змінити доход, щоб при нових цінах залишити його на попередньому рівні корисності, вона дорівнює: А3 - А1 (рисунок 2.1).

Еквівалентна зміна доходу показує, як потрібно змінити доход, щоб при старих цінах забезпечити новий рівень корисності.

3. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво благ

Q = 11 * К^0,7 * L^0,3

rL = 3 rK = 2 TC = 150 000 К = 200

Визначення комбінації ресурсів, яка мінімізує витрати виробництва даної фірми, а також оптимальний для неї обсяг випуску за наявного бюджету ТС.

Зв'язок між обсягами затрачених ресурсів і вартістю виробництва показує функція сукупної вартості виробництва, яка відображає сумарну вартість усіх використаних факторів виробництва

ТС = rL * L + rK * К

ТС = 3 * L + 2 * К

Підприємство мінімізує витрати якщо виконується умова

MP_L/ r_L = MP_K / r_K ,

де MP_L , MP_K - граничні продукти відповідно праці і капіталу

r_K , r_L - ціна одиниці праці і капіталу

MPL = Q' (L ) = 11 * 0,3 * К^0,7 * L^-0,7 = 3,3 * К^0,7 / L^0,7

MPK = Q' (K ) = 11 * 0,7 * К^-0,3 * L^0,3 = 7,7 * L^0,3 / К ^0,3

Використовуючи вихідні дані отримуємо

MPL = 3,3 * 200^0,7 / L^0,7

MPK = 7,7 * L^0,3 / 200 ^0,3

Записуємо умову мінімізації витрат

Визначимо кількість праці, яка використовується

MPL/ rL = MPK / rK

MPL/ MPK = rL / rK

3,3 * 200^0,7 / L^0,7 / 7,7 * L^0,3 / 200 ^0,3 = 3 / 2

3,3 * 200^0,7 / L^0,7 * 2 = 7,7 * L^0,3 / 200 ^0,3 * 3

6,6 * 40,81 / L^0,7 = 23,1 * L^0,3 / 4,9

269,35 / L^0,7 = 4,71 * L^0,3

269,35 = 4,71 * L^{0,7 + 0,3}

57,19 = L

При використанні L = 57,19 та К = 200 - фірма мінімізує витрати

Визначення оптимального обсягу виробництва

Q = 11 * К^0,7 * L^0,3

Q = 11 * 200^0,7 * 57,19^0,3 = 11 * 137,38 = 1 511,18 (одиниць)

Визначення середньої продуктивності праці при знаходженні фірми в стані рівноваги

Середня продуктивність праці (AL) розраховується за формулою

AL = Q / L

1 511,18 / 57,19 = 26,42 (одиниць)

Виведення функції граничних витрат фірми в довгостроковому періоді

Довгострокові граничні витрати (LRMC) показують приріст витрат при збільшенні виробництва продукції на одиницю, яке супроводжується відповідною оптимальною зміною інших факторів (розміру підприємства, технології, обсягу залученого капіталу).

LRMC (Q) = lim (TC (Q + Д) - TC (Q)) / Д = TC' (Q) = dTC (Q) / dQ

^{Д> 0}

Визначення граничних витрат виробництва даної фірми, коли K - const К = 200

Виведення рівняння кривої попиту на працю

Фірма, що максимізує прибуток у короткостроковому періоді, має збільшувати обсяг виробництва до точки, в якій остання одиниця її змінного ресурсу (праці) додаватиме однакову величину вартості як до загального доходу, так і до загальних витрат. Тоді рівняння попиту на працю можна записати

Р * МР_L = r_L

де МР_L - граничний продукт робочої сили, тобто приріст виробництва при залученні додаткової одиниці робочої сили.

Р - ціна готового продукту фірми r_L - заробітна плата

MRР_L = Р * МР_L

MRР_L - гранична доходність робочої сили, показує наскільки зростає доход за умови залучення додаткової одиниці робочої сили.

Якщо капітал зафіксовано на рівні К* = 200, то

Q = 11 * 200^0,7 * L^0,3; Q = 448,9 * L^0,3,

L^0,3 = Q / 448,9 - рівняння кривої попиту на працю.

Визначимо загальні затрати:

ТС = 2 * 200 + 3 * (Q / 448,9 )^-0,3 = 400 + (Q / 448,9 )^-0,3 ,

. МС = 0,3 * (Q / 448,9 )^0,7

Для раціонального ведення господарства в умовах обмежених ресурсів необхідно використовувати правимо найменших витрат. Виробництво з мінімальними витратами вимагає, щоб ресурси, які одночасно використовуються, мали однаковову величину граничного продукту на одиницю вартості ресурсу. Якщо граничний продукт на одиницю одного фактора перевищує граничний продукт іншого фактора, то фірма може отримати приріст продукції для реалізації без додаткових коштів за рахунок зміни співвідношення факторів виробництва.

4. Дослідження структури ринку як ціноутворюючого фактора. взаємодія ринків благ і ресурсів

Контрольні питання

1. Які ринкові структури Ви знаєте, і які характеристики їх визначають?

Ринок досконалої конкуренції - це ринок, який складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців

Умови формування ринку досконалої конкуренції:

- ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців;

- кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продукту;

- фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу;

- інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов;

- входження в ринок та вихід з нього не обумовлений ніякими перешкодами для продавців стандартної продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів.

Монополія виникає, коли на ринку товару функціонує єдиний товаровиробник - монополіст, який в змозі задовольнити загальний попит платоспроможних споживачів даного товару.

Умови функціонування монопольного ринку:

- на ринку господарює один виробник, який продає однорідну продукцію, що не має близьких субститутів, багатьом покупцям;

- частка випуску монопольного ринку відповідає ринковій пропозиції;

- в умовах чистої монополії галузь складається з однієї фірми;

- монопольний ринок виникає там де існують бар'єри для входження в галузь, вільний вхід на ринок та вихід з нього відсутні;

- велика кількість споживачів на монопольному ринку призводить до того, що ні один з них не в змозі суттєво вплинути на формування ринкової ціни, не маючи можливість впливати на ринкову ціну, кожен споживач вимушений орієнтувати свій попит відповідно до ціни, яку пропонує монополіст.

Монополістична конкуренція здійснюється тоді, коли відносно велика кількість фірм конкурують між собою за продаж диференційованого товару на ринку, де можлива поява нових продавців.

Характерні риси монополістичної конкуренції:

- товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами;

- на ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє невелику частку ринкового попиту (частка кожного коливається від 1% до 10% продажу на ринку);

- продавці при встановленні ціни на свої товари або при визначенні обсягів продажу не враховують реакцію своїх конкурентів;

- на ринку є умови для вільного входу і виходу.

Олігополія - ринкова структура, в якій домінує декілька фірм, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Характерні ознаки олігополії:

- в олігопольній галузі конкурують між собою лише декілька фірм, кожна з яких самостійно може впливати на ринкову ціну;

- товар, що виготовляється олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим, так і стандартизованим;

- фірми усвідомлюють загальну взаємозалежність: приймаючи рішення, вони вимушені зважати на реакцію своїх конкурентів;

- при олігополії ціни дуже рідко змінюються, якщо ціни змінюються, то всі фірми змінюють їх разом

2. Чому вільний вхід на ринок і вільний вихід з нього необхідний для того, щоб фірма була чутлива до потреб споживачів?

При монополістичній конкуренції та при чистій конкуренції можливий вільний вхід на ринок та вихід з нього, коли на ринку існує конкуренція між товаровиробниками. А якщо існує конкуренція, то фірми виробники, коли намагаються продати якомога більше власної продукції намагаються покращити її якість, або зробити дешевшою порівняно з конкурентами. Тому фірми виробники для того щоб утриматися на ринку повинні реагувати на потреби споживача.

3. Граничний прибуток у цілком конкурентної фірми може дорівнювати граничним витратам при двох різних рівнях випуску. Чому фірма максимізує прибуток, випускаючи більший з цих двох обсягів продукції?

В умовах досконалої конкуренції граничний доход (граничний прибуток) є незмінною величиною, і дорівнює ринковій ціні. Чим більше продукції виробить фірма і реалізує тим більший дохід вона отримає. Тому щоб фірма максимізувала прибуток, вона обере більший з рівнів випуску продукції, так як тоді вона отримає більше доходу від реалізації продукції, а відповідно і величина отриманого прибутку буде більшою.

4. Чому неможливо вивести криву пропозиції для монополіста?

Внаслідок того що монополія може маніпулювати обсягом виробництва та ціною продукції, для неї не існує певної кривої пропозиції.

Монопольна фірма здійснює монопольну владу, впливаючи на ціну товару. Вона встановлює ціну товару на свій розсуд.

5. Перерахуйте елементи механізму ціноутворення в умовах монополістичної конкуренції, притаманні як ринку досконалої конкуренції, так і монополізованому ринку?

Фірма обирає обсяг виробництва, виходячи з умов рівності граничного доходу та граничних витрат, як у короткостроковому, так і довгостроковому періоді.

На відміну від досконалої конкуренції за монополістичної конкуренції рівновага галузевого ринку вже не забезпечує мінімуму середніх сукупних витрат.

Ціна на продукцію за монополістичної конкуренції перевищує граничні витрати.

6. Які чинники удорожчують продукцію в умовах монополістичної конкуренції?

В умовах монополістичної конкуренції фірми несуть витрати, пов'язані з поліпшенням якості існуючих товарів або з розробкою нових товарів.

Поліпшення якості товарів окремою фірмою дозволяє їй одержувати прибуток певний час, доки її знахідки не будуть скопійовані фірмами-конкурентами. Але поліпшення товарів буває поверхневим несуттєвим. Як тільки фірма досягне якісних змін на ринку, вона починає рекламну компанію.

7. Чому в короткостроковому періоді фірми-олігополісти віддають перевагу утримуванню ціни товару постійною?

В короткостроковому періоді фірма-олігополіст вважає, що при збільшенні ціни інші фірми залишаться від цього осторонь. Тому фірма втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, у якого ціна менша. При зниженні ціни фірма вважає, що інші фірми відреагують на це також зменшенням ціни і попит на продукцію фірми зросте незначним чином. Тому в короткостроковому періоді для олігополістичного ринку характерна тенденція до збереження постійної ціни.

8. Як формується індивідуальна функція пропозиції фактора виробництва?

Загальна пропозиція економічних ресурсів, пропозиція економічних ресурсів для конкретної галузі та для певної фірми здійснює вплив на функцію індивідуальної пропозиції фактора виробництва.

Загальна пропозиція економічних ресурсів (факторів виробництва) у будь-якій період часу є величиною майже незмінною, і представляє собою сукупність даного ресурсу (фактору) на території певної країни.

Більшість економічних ресурсів мають багато напрямів застосування, тому може відбуватися рух ресурсів між галузями економіки. Якщо один споживач ресурсу пропонує за нього ціну вищу ніж інший споживач, то він може отримати додаткову кількість ресурсу, навіть якщо загальна пропозиція цього ресурсу буде постійною.

Більшість фірм використовують малу частину загального обсягу пропозиції кожного ресурсу у своєму виробництві, тому фірма майже не впливає на ціну даного ресурсу (фактору).

9. Як формується попит на фактори виробництва?

Фірми змінюють обсяги споживання ресурсів (факторів виробництва), реагуючи на зміни в попиті на створювані за їх допомогою блага. Тому попит на фактори виробництва є похідним. Збільшення попиту на житло спричиняє відповідні зміни в попиті будівельних фірм на збільшення попиту на будівельні матеріали, на послуги будівельників.

Попит на фактори виробництва є похідним від попиту на товари та послуги, що виробляються за допомогою затрат цих факторів (ресурсів).

10. Яким чином рівновага на ринках благ і ресурсів залежить від статусу фірми на цих ринках?

Якщо фірма діє на конкурентному ринку, то вона не має можливості впливати на ціну, але може збільшувати обсяги виробництва. Якщо фірма-монополіст, то вона встановлює ціну на продукцію вищу ніж на ринку досконалої конкуренції, і намагається виробляти такий обсяг продукції, який можна було б продати за встановленою ціною.

В залежності від того який статус має фірма на ринку, то це вплине на ціну рівноваги і обсяг виробництва. При досконалій конкуренції обсяг виробництва більше, а ціна рівноваги менша ніж при монополістичній конкуренції, монополії або олігополії.

11. Як встановлюється рівновага на ринках ресурсів в умовах різноманітних ринкових структур?

Рівновага на ринку досконалої конкуренції - на ринку досконалої конкуренції відсутні стимули до входження нових фірм до галузі, а також для виходу з галузі фірм, що діють на ньому. Галузевий попит та пропозиція збігаються, середні сукупні витрати та граничні витрати кожної фірми збігаються з ціною. У фірм немає стимулів до зміни рівноваги, оскільки це може призвести до зменшення прибутку. Рівновага на конкурентному ринку досягається при умові рівняння ціни на ресурс граничним витратам, граничним доходам та середнім витратам.

Рівновага на монопольному ринку досягається коли граничні витрати дорівнюють граничним доходам. Ціна на продукцію перевищує середні витрати для запропонованого обсягу продажу. Точка рівноваги (точка максимізації прибутку) знаходиться лівіше від точки перетину кривої попиту та граничного доходу.

Рівновага на ринку монополістичної конкуренції встановлюється коли крива попиту та середніх витрат мають лише одну спільну точку (точку дотику), тобто коли ціна встановлюється на рівні середніх витрат для певного обсягу виробництва. При даному обсягу виробництва граничні витрати дорівнюють граничним доходам, тобто крива граничних витрат перетинає криву граничного доходу в точці, яка відповідає рівноважному обсягу виробництва.

Рівновага на олігополістичному ринку - крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна і граничний доход не збігаються. Олігополіст обирає таке співвідношення ціна-обсяг, яке містить обсяг менший, а ціну вищу, ніж на конкурентному ринку.

Висновки

Ринковий попит на певний товар визначається під впливом індивідуальних попитів кожного окремого споживача.

Споживачі мають різний доход тому ціна яка встановлюється на ринку - ринкова ціна не може задовольнити бажання кожного споживача. Для деяких споживачів запропонована ціна є задовільною, а деякі не згодні купувати товар за такою ціною, вони вважають її занадто високою. Тому вони тимчасово призупиняють споживання даного товару. Попит на кондитерські вироби є еластичним вздовж кривої попиту.

Ринкова пропозиція залежить від індивідуальних пропозицій всіх товаровиробників подібної продукції на ринку, що свідчить про те що споживачі при незначному зниженні ціни будуть споживати більше продукції, з метою отримання більшого задоволення.

Ринкова ціна, що встановилася на ринку не задовольняє вимоги всіх товаровиробників. Товаровиробники які не згодні продавати продукцію за даною ціною, займають позицію очікування, вони чекають підвищення ціни, яке може трапитися внаслідок дефіциту товару, і тоді за прийнятними для себе цінами вони продадуть свій товар.

Пропозиція на кондитерські вироби еластична, що свідчить про те що виробники при незначному підвищенні ціни будуть виробляти більше продукції, з метою отримання більшого прибуток.

Споживач коли приймає рішення про споживання, керується корисністю яку принесе йому споживання даних товарів, а також рахується з своїм бюджетом, який обмежує бажання споживача.

При зміні ціни на товар змінюється і кількість товару яку може придбати споживач при даному доході. Коли ціна підвищується, то кількість придбаного і спожитого товару скорочується, а відповідно зменшується корисність яку споживач отримує від споживання даного товару.

Якщо відбуваються зміни в доході який отримує споживач, то це теж вплине на обсяг корисності яку споживач отримає від споживання товарів. Якщо доход збільшується то збільшується корисність, а якщо доход споживача зменшується, то і корисність яку він отримує від споживання певного товару скоротиться. На обсяг отриманої від споживання певного товару корисності мають значний вплив ціни на товари, доход споживача, особисті смаки і вподобання.

Виробник намагається досягти такого стану використання ресурсів при якому відбувається мінімізація витрат. При цьому віддача всіх факторів однакова, зникає проблема їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які могли б принести більший доход. Виробник знаходиться у стані рівноваги, коли досягається оптимальна комбінація факторів виробництва, при яких забезпечується максимізація випуску.

Література

1. Базилевич В., Лук'янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н, Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. -248с.

2. Гребенников П.П., Леусский А.Й., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ. - 291с.

3. Долан Э., линдсей Р. Рынок: микроекономическая модель: Пер. с англ. - С. -Пб. 1992. - 452с

4. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. Посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. 176с.

5. Исохин В.Я. Экономическая теория: введение в рынок микроэкономический анализ: Учебник. - М.: 1997 - 325с.

6. Макконелл К., Брю С. Экономикс; В 2т.: Пер. с англ. - М.: Республика, 1992 - 684с.

7. Мікроекономіка:Навчальний посібник/ Під. Ред. В.П. Вихруща. - Бугач, 1994. - 351с.

8. Т.Т. Горобчук Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник. - К: ЦУЛ, 2002. -236с.

9. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 1998. - 675с

Размещено на Allbest.ru