Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження структури ринку як ціноутворюючого фактора

Вступ

Мікроекономіка вивчає механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами: споживачами, трудящими, вкладниками капіталу, власниками ресурсів і окремих фірм. Вона також досліджує взаємодії споживачів і фірм, що формують ринки й області промисловості.

Мікроекономіка ґрунтується на застосуванні теорії, що може (спрощеним способом) допомогти пояснити дії окремих економічних суб'єктів і зробити відповідний прогноз на майбутнє. Моделі, що представляють собою математичне вираження теорії, застосовуються для ілюстрації даного пояснення й у процесі прогнозування.

Мікроекономіка займається поясненням і прогнозуванням економічних явищ. Але мікроекономіка важлива також і для нормативного аналізу, при якому ми відповідаємо на запитання, що альтернатива краще - для фірми і для суспільства в цілому. Нормативний аналіз у багатьох випадках належний з'єднуватися з окремими оцінними судженнями, тому що тут можуть розглядатися проблеми рівності і справедливості, так само як і економічної ефективності.

До поняття ринку відноситься сукупність покупців і продавців, у результаті взаємодії яких можливість збуту і придбання товарів і послуг. Мікроекономіка займається вивченням як конкурентних ринків, де один окремо чи узятий покупець продавець не має впливи на ціну, так і неконкурентних ринків, де окремі агенти можуть впливати на ціни.

Аналіз кривих попиту та пропозиції є одним з основних інструментів мікроекономіки. На конкурентному ринку криві пропозиції та попиту вказують, скільки продукції зроблений фірмами і яким буде попит споживачів при визначеній ціні.

Аналіз взаємодії попиту та пропозиції і наслідки державного втручання

ринок попит пропозиція ціна монополія

Залежність обсягу попиту от визначальних його факторів називається функцією попиту, залежність обсягу пропозиції от визначальних його факторів - функцією пропозиції.

При рівності обсягу попиту (D(P)) обсягу пропозиції (S(P)) установлюється рівноважна ціна, що погоджує плани виробників і споживачів.

Основними інструментами впливу держави на процес ринкового ціноутворення є система оподатковування і декретування рівня цін. Уведення чи акцизу податку з обороту підвищує ціну рівноваги і зменшує рівноважна кількість.

При наявності акцизу умова рівноваги виражається рівністю:

S(P-T) = D(P)

де Т - акцизний податок.

Ціна рівноваги з урахуванням акцизного податку (Р(Т)):

P(T) = (d + S*T + s) / (S + D)

Обсяг рівноваги з урахуванням акцизного податку (Q(T)):

Q(T) = d - D*P(T)

акцизний збір (ET(T)):

ET(T) = T*Q(T)

Передбачається, що залежність обсягу попиту на апельсини от визначальних його факторів описується лінійною функцією попиту D(P) = 7-3P, пропозиції S(P) = -3 + 5P. Ставка акцизу Т = 0,1. Величина акцизного збору ЕТ = 0,15.

1. a) Знайдемо ціну й обсяг рівноваги до введення акцизного податку:

D(P) = S(P)

7 - 3P = -3 + 5P; P = 1,25; Q = 7 - 3*1,25 = 3,25

б) після введення акцизного податку:

P(T) = (7 + 5*0,1 + 3) / (3 + 5) = 1,31

Q(T) = 7 - 3*1,31 = 3,07

2. Величина акцизного збору, якщо відома ставка акцизного податку (Т) на кожну одиницю товару, що реалізується на ринку:

ET(T) = 3,07*0,1 = 0,307

3. Ставка акцизного податку при відомій величині акцизного збору (ЕТ):

Для розрахунку ставки акцизного збору скористаємося формулою:

ЕТ(Т) = Т * Q(Т),

де: ЕТ(Т) - величина акцизного збору;

Т - ставка акцизного збору;

Q(Т) - обсяг рівноваги при введеному акцизному зборі.

Для визначення Q(T) є формула Q(T) = d - D*P(T) і відповідно для того щоб знайти P(T) треба скористатися формулою:

P(T)= (d + S*T + s)/ (S + D)

Послідовно підставивши ці формули у формулу для визначення ЕТ(Т) одержимо рівняння:

ET = T*(d - D*(d + S*T + s) /(S + D))

ET*(S + D) = T *(d(S + D) - D*(d + S*T +s))

ET*(S + D) = T*d*(S + D) - T*D*d - T2*D*S - T*D*s

ET = T2*D*S

T = 0,15

4.

Малюнок 1. Рівновага на ринку до введення податку

Малюнок 2. Рівновага на ринку після введення акцизного податку

5.

Малюнок 3. Обсяг податкових надходжень от акцизу

Після введення податку крива пропозиції S1 зрушиться в положення S2. У такий спосіб ціна рівноваги Р1 = 1,25 зміниться до рівня Р2 = 1,31. Фігура P2BDE показує розмір надходження в бюджет, тому що зрушення кривої пропозиції обумовлений розміром ставки податку, причому P2BCP1 показує ту кількість, що буде виплачувати в бюджет споживач, а фігура P1CDE показує ту кількість, що виплачує виробник.

6. Нехай ціна стелі Р = 0,8.

Тоді величина дефіциту складе:

Q1 = (7 - 3*1,0) - (-3 + 5*1,0) = 2,0

При ціні стелі Р = 1,0 величина надлишку:

Q2 = (-3 + 5*2,0) - (7 - 3*2,0) = 6,0

Контрольні питання

1. Якими властивостями володіють криві байдужності?

2. Поясніть, чому криві байдужності могли б перетнутися, якби люди не мали транзитивних переваг?

3. Як повинен споживач розподілити свій доход, щоб максимізувати корисність?

4. Якщо криві байдужності споживача - прямі лінії, що мають такий же негативні нахил, як і бюджетна лінія, чи існує єдина комбінація товарів, яка максимізує корисність?

5. До чого приведе інфляційне підвищення цін, якщо доход домогосподарств не змінюється?

6. Поясніть різницю між ефектом доходу й ефектом заміщення?

7. Припустимо, що покупець ніколи не купить товар Х, яким би ні був рівень його доходу. Чи можна намалювати криву Енгеля для даного товару?

Відповідь

1. Криві байдужності не можуть перетинатися, оскільки кожна крива байдужності відповідає конкретному рівню корисності. Якби вони перетиналися, то це означало б, що споживча пара в крапці перетинання в дійсності мала б не один рівень корисності, а два чи один рівні, що відповідає кожної з двох криві байдужності. Оскільки це безглуздо, то криві байдужності не можуть перетинатися.

2. Розташовані вище криві байдужності відповідають більш високим рівням корисності, чи задоволеності, оскільки споживач може одержувати більше обох благ на більш високій кривій байдужності, чим на більш низьких криві байдужності.

3. Криві байдужності мають негативний нахил. Рухаючи уздовж кривої байдужності, споживач готовий відмовитися від деякої кількості розваг, якщо він одержує в обмін на це більше їжі. Якщо він споживає менше одного блага, тоді, щоб залишатися байдужним до вибору, він повинний споживати більше іншого.

4. В міру руху ліворуч праворуч крива байдужності ставати більш положистою (випрямляється). Крива байдужності спочатку дуже крута, а потім ставати більш положистою. Це випрямлення криві байдужності відбиває убутну граничну норму заміщення одного блага іншим.

5. Сукупність кривих байдужностей має назву картою байдужностей.

Припустимо, що С та А лежать на одній кривій. С та В лежать на одній кривій. С та В абсолютно рівноцінні блага., С та А абсолютно рівноцінні блага. Таким чином у відповідності до гіпотези транзитивності - А та В абсолютно рівноцінні блага, в той час коли з наведеного вище малюнка ми бачимо, що корисність В вища за А, що підтверджує можливість перетину кривих байдужностей за умови відсутності транзитивних уподобань.

Споживач максимізує корисність, купуючи два товари таким чином, щоб гранична корисність в розрахунку на кожну грошову одиницю для обох товарів були рівними. Він витрачає весь бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожний з товарів, давала одну й ту ж саму граничну корисність.

Бюджетна лінія - сукупність комбінацій товарів, які споживач може придбати, використовуючи свій обмежений дохід. Точка дотику бюджетної лінії з найбільш високою кривою байдужності має назву - точка максимізації корисності. Оскільки в нашому випадку криві байдужності та бюджетна лінія мають однаковий відйємний нахил, тоді існує безліч точок дотику цих кривих, а отже і безліч комбінацій товарів, які максимізують корисність.

Інфляційне підвищення цін призведе до того, що бюджетна лінія споживача зсунеться вниз, а отже споживач обере комбінацію товарів в т. Е2 на лінії F2. В цій точці крива байдужності є дотичною до нової бюджетної лінії. В т.Е2 споживач максимізує корисність, залишаючись в рамках бюджетного обмеження.

B

А

F/ C F

Ефект заміщення при збільшенні ціни одного блага являє собою зміну попиту викликану зсувом бюджетної лінії з положення AF у положення BC, а ефект доходу - це реакція, яка послідувала б з боку споживача на зсув бюджетної лінії з положення BC в положення AF/.

Криві Енгеля характеризують зв'язок між обсягом споживання товару і доходами споживача при незмінних цінах і перевагах. Якщо в нашому випадку покупець ніколи не купить товар Х, тоді крива Енгеля буде зливатись з віссю І (доходу).

2. Дослідження структури ринку як ціноутворюючого фактора. Установлення ринкової ціни при альтернативних цілях монополії

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи: на першому етапі необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, що він бажає. На другому етапі визначається, що він може, тобто, що він може спожити реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага. На третьому етапі необхідно сумістити бажання споживача з його можливостями, тобто визначити, який імовірний вибір максимізує добробут споживача.

Кількісний підхід до корисності передбачає, що корисність може мати кількісний вимір, тобто визначається функціонально. Функція корисності показує залежність корисності від загальної кількості споживаних благ:

U = f(X, Y)

де U - загальна корисність;

X, Y - кількості споживаних благ.

Передбачається, що ринкова корзина споживача складається тільки з двох товарів - яблук (X) і апельсинів (Y).

Бюджетне обмеження споживача має вигляд:

I = Px*X + Py*Y,

де I - доход;

Px - ціна товару х;

Py - ціна товару y.

Функція корисності в порядковому вимірі представлений функцією корисності класу Кобба-Дугласа:

U = (X*Y)1/2

PX = 1, PY = 6,0

Зміна доходу I = 2 , зміна ціни на товар X Px = 2.

Для даного випадку бюджетне обмеження:

10 = X + 6,0Y

1. Максимальна корисність визначається на основі принципу рівноваги у точці дотику кривої байдужості та бюджетної лінії. Математично умову рівноваги можна записати таким чином:

MUx/ MUy = Px/ Py,

де MUx, MUy - граничні корисні відповідних благ

MUx/ MUy = 1/6

Тоді X = (2+4Y). Підставивши в рівняння бюджетної лінії отримаємо Y = 0,8, тоді X = 4,8 U = (4,8 * 0,8)1/2 = 1,96

Малюнок 4. Рівновага споживача

2. При зміні грошового доходу на I = 2 та ціни на товар X Px = 2 рівновага споживача буде досягатися при наступному наборі товарів:

Y = 1,375, Х = 3,75, U = 2,27

Малюнок 5. Вплив збільшення грошового доходу на рівновагу

Побудуємо криві Енгеля для кожного з товарів, що характеризують зв'язок між обсягом споживання товару і доходами споживача при незмінних цінах і перевагах.

Малюнок 6. Криві Енгеля для товарів X і Y

Тому що при збільшенні доходу споживання товарів збільшується, тоді дані товари є нормальними.

3.

Малюнок 7. Зміна точки рівноваги після підвищення ціни на Х

У результаті того, що ціна товару Х зросла, і товар Х є нормальним, зменшується споживання товару Х на величину [Х1; Х2] . Вихідна точка споживчої рівноваги Е1 переходить у крапку Е2 (це крапка торкання новою бюджетною лінією АВ1 і кривої байдужності U2, що має більш низький рівень корисності. Зміна споживання товару Х викликано двома ефектами: ефектом доходу й ефектом заміщення. Для того щоб знайти та кількість товару Х, що споживач стане споживати в результаті ефекту заміщення проведемо допоміжну бюджетну лінію А2В2 паралельно АВ1 і так, щоб вона торкалась колишньої кривої байдужності U1. У результаті одержимо допоміжну крапку споживчої рівноваги Е3. Кількість товару [Х1;Х3] ця та зміна в споживанні товару Х, що викликано ефектом заміщення, тому що допоміжна бюджетна лінія А2В2 має кут нахилу, що відбиває нові співвідношення цін, тобто рух з т. Е1 в Е3 - ефект заміщення для товару Х. Рух з Е3 в Е2 - ефект доходу, тому що воно відображає зміну реального доходу.

Висновки

Мікроекономіка займається вивченням як конкурентних ринків, де один окремо узятий чи покупець продавець не має впливи на ціну, так і неконкурентних ринків, де окремі агенти можуть впливати на ціни. Аналіз кривих попиту та пропозиції є одним з основних інструментів мікроекономіки. На конкурентному ринку криві пропозиції та попиту вказують, скільки продукції зроблено фірмами і яким буде попит споживачів при визначеній ціні. Ринковий механізм має тенденцію до рівноваги (тобто ціна рухається до рівня ринкового розпродажу), для того щоб не було ні надлишкового попиту, ні надлишкової пропозиції.

Між державою і фірмою існує складний і розгалужений механізм взаємодії, що одночасно торкається відразу кілька питань у роботі фірми, так з - за введення акцизного податку на товари зростає ціна на товар, що відповідно позначається на обсягах продаж і знижує обсяг рівноваги. Як наслідок у фірми знижується оборот, і відповідно прибуток, що у свою чергу торкається інтересів держави, тому що знижується обсяг надходжень от податку на прибуток, тобто державі варто добре прорахувати всі можливі наслідки от уведення нового податку, щоб вони були вище падіння надходження от других податків.

Найменший обсяг випуску і відповідно найбільшу ціну монополія встановлює тоді, коли хоче мати максимальну норму прибутку. Трохи більший випуск і менша ціна будуть, якщо монополія прагне до максимуму прибутку. Найбільша кількість продукції за найменшою ціною запропонує монополія при прагненні до максимального виторгу.

Література

Будаговська С., О. Кілієвич, І. Луніна. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: У2ч. К.: „Основи”, 2001. - 517 с.

Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В2-х т./Общая редакция В.М. Гальперина. СПб: Экономическая школа, 1994. Т.1. 349 с.

Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика /Общая редакция Л.С. Тарасевича. СПб: Изд-во СПбУЭФ, 1996. - 352 с.

Райхлин Э. Основы экономической теории. Микроэкономическая теория рынков продукции. - М.: Наука, 1996. - 176 с.

Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение. В 2-х т. Т.1. Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992. - 384 с.

Экономика: Учебник/Под ред. доц. А.С. Булатова. - М.: Издательство БЕК, 1995. - 632 с.

Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки/Підручник. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 674 с.

Размещено на Allbest.ru