Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Побудова моделі поведінки споживача, який формує попит при визначених перевагах та бюджеті

Вступ

модель поведінка споживач попит пропозиція

Мікроекономіка вивчає відносини між підприємцями та найманими робітниками, між самими підприємцями, а також між продавцями та покупцями. Всі ці відносини реалізуються через ціни на фактори виробництва та економічні блага. Тому механізм ринкового ціноутворення знаходиться в центрі мікроекономічного аналізу.

Мікроекономіка допомагає зрозуміти закономірності розвитку тієї чи іншої галузі виробництва і сфери послуг, те, як взаємодіють між собою виробники та споживачі на ринках окремих товарів. Вона пояснює як встановлюються ціни на одяг і автомобілі, нафту і зерно, послуги адвоката і біржового брокера; як визначається і від чого залежить рівень заробітної плати; які засоби інвестуються підприємцями у виробництво тих або інших товарів; скільки і чому випускається в економіці різних благ і хто їх отримує.

Мікроекономіка формує і пояснює цілий ряд законів: рідкості блага, попиту і пропозиції, спадаючої граничної корисності, спадаючого прибутку від чинників виробництва тощо.

Мікроекономіка пов'язана з діяльністю окремих економічних суб'єктів. Іншим її важливим аспектом є взаємодія суб'єктів економіки в процесі утворення більш крупних структур - ринків в галузях промисловості. Вивчаючи діяльність окремих фірм та споживачів, мікроекономіка пояснює, як функціонують і розвиваються галузі промисловості.

Оскільки узгодження господарських цілей економічних суб'єктів відбувається за допомогою формування системи рівноважних цін, то логіка предмету “мікроекономіка” виражає логіку ринкового ціноутворення.

Основними факторами ціноутворення на стороні пропозиції є витрати на випуск і мети виробника, а на стороні попиту - корисність блага і бюджет споживача. Аналіз ринкового ціноутворення ускладнюється тим, що між ціноутворюючими факторами існують не тільки прямі, але і зворотні зв'язки.

Комплексне представлення системи прямих і зворотних зв'язків в об'єктах економічних досліджень здійснюється за допомогою побудови економічних моделей, що відбивають найбільш істотні для цілей аналізу зв'язку.

1. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції та наслідки державного втручання

1.1 Вихідні дані

Функція попиту: D(P)=9-2P.

Функція пропозиції: S(P)?-2+5P.

Ставка акцизного податку: Т=0,4.

Величина акцизного збору: ЕТ (Т)=0,38

1.2 Визначення початкової рівноваги та впливу на неї акцизного податку

Залежність обсягу попиту від визначаючих його факторів називається функцією попиту, залежність обсягу пропозиції від визначаючих його факторів - функцією пропозиції.

При рівності обсягу попиту (D(P)) обсягу пропозиції (S(P)) установлюється рівноважна ціна, що погоджує плани виробників і споживачів.

Основними інструментами впливу держави на процес ринкового ціноутворення є система оподатковування і декретування рівня цін. Введення акцизу чи податку з обороту підвищує ціну рівноваги і зменшує рівноважна кількість.

При наявності акцизу умова рівноваги виражається рівністю:

S(P-T) = D(P)

де Т - акцизний податок.

Ціна рівноваги з урахуванням акцизного податку (Р(Т)):

P(T) = (d + S*T + s) / (S + D)

Обсяг рівноваги з урахуванням акцизного податку (Q(T)):

Q(T) = d - D*P(T)

акцизний збір (ET(T)):

ET(T) = T*Q(T)

Умови рівноваги до введення акцизного податку знаходяться з рівняння:

D(P)=S(P);

9-2Р=-2+5Р;

11=7Р;

Р*1,57;

D(Р)=S(P)=9-2*1,57=5,86.

Величина акцизного збору визначається наступним чином:

ЕТ (Т)=Т*Q(T);

Q(T)=d-D*P(T);

.

Р(Т)=(9+5*0,4+2)/(5+2)=13/71,86;

Q(T)=9-2*1,86=5,28;

ЕТ (Т)=5,28*0,4=2,112.

Обчислимо значення ставки акцизного податку, якщо відоме значення акцизного збору:

ET=T*(d-D*(d+S*T+s)/(S+D));

ET*(S+D)=T*(d(S+D)-D*(d+S*T+s));

ET*(S+D)=T*d*(S+D)-T*D*d-T2*D*S-T*D*s;

ET=T2*D*S;

На рисунку 1. покажемо криві попиту та пропозиції і точки рівноваги до та після введення акцизного податку.

Рисунок 1. Вплив акцизного податку на початкову рівновагу

На рисунку 1. сума площі прямокутників а і b відповідає величині акцизного збору при ставці акцизного податку Т=0,42. Прямокутник а показує ту частину акцизного збору, яку сплачує споживач (Q(T)*(P(T)-P*)=5,28*(1,86-1,57)=1,5312), прямокутник b - частину, яку сплачує виробник (Q(T)*(Т-(P(T)_P*))=5,28*(0,4-(1,86-1,57))=0,5808).

1.3 Формування надлишку та дефіциту

При встановленні ціни на ринку нижче рівноважної (наприклад, внаслідок дій держави) обсяг попиту буде перевищувати обсяг пропозиції, що приведе до утворення дефіциту.

При встановленні ціни на ринку вище рівноважної обсяг попиту буде меншим за обсяг пропозиції, що приведе до утворення надлишку.

Візьмемо верхню ціну рівну P''=2, а нижню рівну P'=1.

При ціні 1 утвориться дефіцит у розмірі:

D(P')-S(P')=9-2*1-(-2+5*1)=7-3=4.

При ціні 2 виникне надлишок у розмірі:

S(P'')-D(P'')=-2+5*2-(9-2*2)=8-5=3.

Покажемо графічно утворення надлишку та дефіциту (рисунок 2.).

Рисунок 2. Виникнення надлишку та дефіциту

2. Побудова моделі поведінки споживача, який формує попит при визначених перевагах та бюджеті

2.1 Вихідні дані

Функція корисності: U=(xy)1/2.

Початковий доход: І=12.

Ціна товару у: Ру=4.

Ціна товару х: Рх=1.

Зміна доходу: І??2.

Зміна ціни товару х: Рх??1,8.

2.2 Визначення точки початкової рівноваги

Ринковий попит формується на основі рішень, прийнятих безліччю окремих осіб, що керуються своїми потребами і наявними засобами. Щоб розподілити засоби між потребами, необхідно мати загальну основу для їхнього зіставлення. За таку основу була прийнята корисність.

Функція корисності - це математичне вираження категорії “корисність”. Припустимо, що економічна модель містить у собі тільки два товари. Тоді в загальному виді функція корисності прийме вид:

U = f(X, Y)

де U - рівень корисності; X, Y - визначені кількості товарів X і Y, що споживач бажав б придбати за деякий відрізок часу.

Передбачається, що ринковий кошик споживача включає тільки два товари - яблука (X) і апельсини (Y).

Бюджетна лінія споживача має вид:

I = Px*x + Py*y.

де I - доход; Px - ціна товару х; Py - ціна товару y.

Використовуючи вихідні дані, отримуємо:

12=х+4у.

Первісна споживча рівновага визначається на основі принципу рівноваги в точці дотику бюджетної лінії та функції корисності. Рівновага має місце там, де гранична норма заміщення товару y на товар х дорівнює відношенню ціни товару х к ціні товару y. Визначимо граничну норму заміщення:

MRSXY=

Виходячи із зазначеної умови рівноваги, отримуємо, що для стану рівноваги має місце співвідношення:

На основі цього співвідношення, отримуємо:

Підставляючи отримане співвідношення обсягів товарів Х та Y в рівняння бюджетного обмеження, обчислимо обсяги товарів Х та Y, що відповідають рівноважному стану:

12=4у+4у; 12=8у; у=12/8=1,5; х=4*1,5=6.

Обчислимо значення функції корисності: U=(6*1,5)0,5=3.

Для графічного зображення точки рівноваги виведемо функціональні залежності у від х для бюджетної лінії та функції корисності:

12=х+4у; 3=(ху)0,5;

4у=12-х; 9=ху;

у=3-0,25х; у=9/х.

Проілюструємо знаходження точки рівноваги графічно (рисунок 3.).

Рисунок 3. Початкова рівновага

Перевірити правильність отриманих результатів можна наступним чином. Бюджетна лінія перетинає осі координат в точках:

вісь ОХ: І/Рх=12/1=12;

вісь OY: I/Py=12/6=3.

Таким чином, розрахунки проведено вірно.

Аналіз впливу на споживчу рівновагу зміни грошового доходу

При зміні грошового доходу зазвичай відбудеться збільшення споживання товарів х та у. При цьому гранична норма заміщення, тобто кут нахилу бюджетної лінії, залишиться незмінною. Тобто відбудеться зсув бюджетного обмеження вгору та праворуч.

За вихідними даними нове значення доходу споживача складе 14 грошових одиниць. Отримаємо нове рівняння лінії бюджетного обмеження:

14=х+4у.

Використовуючи раніше наведене значення граничної норми заміщення, обчислимо нову рівновагу споживача:

14=х+1/4*4х;

14=2х;

х=7;

14=7+4у;

7=4у;

у=1,75.

Обчислимо нове значення функції корисності:

U=(7*1,75)0,5=12,250,5=3,5.

Виведемо нові функціональні залежності у від х для бюджетної лінії та функції корисності:

14=х+4у; 3,5=(ху)0,5;

у=3,5-0,25х; у=12,25/х.

На рисунку 4. зобразимо нову точку рівноваги.

Рисунок 4. Зміна рівноваги споживача під впливом зміни грошового доходу

Криві Енгеля характеризують зв'язок між обсягом споживання товару і доходами споживача при незмінних цінах і перевагах. На основі розрахунків, проведених у попередніх розділах, маємо наступні дані про обсяги споживання товарів х та у при різних рівнях грошового доходу:

І X Y

12 6 1,5

14 7 1,75

На рисунку 5. за цими даними побудуємо криві Енгеля.

Рисунок 5. Криві Енгеля для товарів х та у

З рисунку 5 видно, що при збільшенні доходу споживання кожного з товарів зростає, тобто ці товари є нормальними.

Аналіз впливу на споживчу рівновагу збільшення ціни одного з товарів

При зміні ціни одного з товарів відбувається зміна граничної норми заміщення, тобто кут нахилу бюджетної лінії зміниться.

При зростанні ціні товару х на 1,8 грошової одиниці, або з 1 до 2,8 грошових одиниць, гранична норма заміщення товару у на товар х становитиме:

MRSXY=Px1/Py=2,8/4=0,7.

Для побудови лінії бюджетного обмеження візьмемо значення грошового доходу рівне початковому (І=12).

Нове рівняння бюджетної лінії:

12=2,8х+4у.

Розрахуємо нову рівновагу:

12=2,8х+0,7*4х;

12=5,6х;

х2,14;

12=2,8*2,14+4у;

6=4у;

у=1,5.

Новий рівень корисності:

U=(2,14*1,5)1/23,211/2=1,79.

Виведемо функціональні залежності та покажемо їх графічно (рисунок 6.).

12=2,8х+4у; 1,79=(ху)1/2;

у=3-0,7х; у=3,21/х.

Рисунок 6. Зміна рівноваги споживача під впливом зростання ціни товару х

Таким чином, загальна зміна кількості споживання товару х зменшилася на 6-2,14=3,86; споживання товару у залишилося незмінним.

Зміни в споживання відбулися під впливом ефектів доходу та заміщення.

Ефект заміщення показує нове співвідношення цін при вихідному рівні корисності, тобто кількість споживання за умов, що корисність дорівнює 3, а гранична норма заміщення складає 0,7. Обчислимо зміну кількості споживання під впливом ефекту заміщення:

(ху)1/2=3;

у=9/х.

Враховуючи, що х/у=0,7, маємо:

0,7х=9/х;

х2=9/0,7;

х=;

у=9/3,5862,51.

Отже, ефект заміщення для товару х:

3,586-6?-2,414,

для товару у:

2,51- 1,5=1,01.

Відповідно, ефект доходу для товару х:

2,14-3,586=-1,446,

для товару у:

1,5-2,51=-1,01.

Графічна ілюстрація дії ефектів заміщення та доходу показана на рисунку 6., де проведено додаткову лінію, яка паралельна бюджетній лінії після зміни ціні товару та торкається кривої корисності початкової рівноваги. Ефект заміщення визначається як різниця: X3-X1, а ефект доходу: X2-X3.

Збільшення ціни товару х викликало зменшення реального доходу споживача, так як на одну й ту ж саму суму бюджету він купуватиме менше товарів. Тобто доход знизився, а оскільки обидва товари є нормальними, то мало скоротитися і їх споживання. Таке скорочення ілюструє ефект доходу: кількість споживаного товару х зменшилася на 1,446, а товару у - 1,01.

В результаті того, що ціна товару х зросла, він став менш привабливим, в той же час товар у при незмінній ціні став привабливішим. Таким чином, споживачі обмежать закупки товару х та збільшать споживання товару у, тобто замінять більш дорогий товар більш дешевим. Така зміна в споживанні ілюструється ефектом заміщення. Так, через збільшення ціни товару х та зростання в наслідок цього привабливості альтернативного товару, обсяг споживання товару х знизився на 2,414, а товару у - зріс на 1,01. Нерівність ефектів заміщення пояснюється зменшенням реального доходу споживача.

Оскільки ціна товару у залишилася незмінною, то сукупна дія ефектів заміщення та доходу для нього дорівнює 0.

Висновки

Після розрахунків та проведеного аналізу поведінки окремих одиниць в економічній системі, таких як виробник, споживач зроблені наступні висновки.

На споживчий попит здійснюють вплив наступні чинники: ціна товару, на який існує попит, ціни товарів-замінників, смаки та переваги споживачів, доходи споживачів, кількість покупців даного товару на ринку інші фактори. Функція попиту виражає взаємозв'язок між бажанням споживачів мати той або інший товар та чинниками, що визначають попит. Головним фактором, що здійснює вплив на кількість придбаного товару, тобто обсяг попиту, є його ціна. Між ціною і обсягом попиту існує зворотна залежність.

Теорія споживання досліджує основні принципи споживацького вибору (поведінки), в основі якого лежать такі поняття, як корисність блага, його ціна, доход споживача. Максимізація задоволення від споживання заданого набору благ споживач отримає при умові рівності граничних корисностей усіх благ.

Таким чином, ми бачимо, що на мікрорівні будь-яка економічна ситуація розглядається як результат поведінки окремих економічних одиниць. Основою їх поведінки є прагнення до раціоналізації рішень, що приймаються, тобто вибору таких варіантів, які ведуть до максимального результату при мінімальних витратах. Суб'єкт економічних відносин постійно має на меті оптимізувати свій статок, порівнюючи витрати та отримані результати, відкидаючи збиткові варіанти та обираючи найбільш вигідні.

Список використаної літератури

Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2_х т./Общ. ред. В.М. Гальперина. - СПб: Экономическая школа, 1994. - Т.1. - 349 с.

Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика/Общ. ред. Л.С. Тарасевича. - СПб: Изд-во СПбУЭФ, 1996. -352 с.

Карагодова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка: Навч. посібник. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 208 с.

Микро-, макроэкономика. Практикум/Под общ. ред. Ю.А. Огибина. - СПб: Литера плюс, Санкт-Петербург оркестр, 1994. - 432 с.

Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Основи, 1998. - 518 с.

Размещено на Allbest.ru