Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження структури ринку як ціноутворюючого фактора

ЗМІСТ

ВСТУП

ЗАВДАННЯ 1

АНАЛІЗ РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ ТА НАСЛІДКІВ ДЕРЖАВНОГО ВТРУЧАННЯ

ЗАВДАННЯ 2

АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

ЗАВДАННЯ 3

ТЕОРІЯ ВИРОБНИЦТВА І ВИТРАТ

ЗАВДАННЯ 4

ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ РИНКУ ЯК ЦІНОУТВОРЮЮЧОГО ФАКТОРА

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Головне завдання мікроекономіки - з'ясувати: як приймають рішення і поводять себе суб'єкти господарської діяльності, як встановлюються на ринку ціни на різні блага й послуги, як виходячи з цін здійснюється розподіл ресурсів. крива попит пропозиція

Предметом дослідження мікроекономіки є поведінка економічних суб'єктів - споживачів і виробників - і механізм узгодження їхніх господарських цілей.

Мікроекономіка ґрунтується на застосуванні теорії, що може допомогти пояснити дії окремих економічних суб'єктів і зробити відповідний прогноз на майбутнє. Моделі, що представляють собою математичне вираження теорії, застосовуються для ілюстрації даного пояснення й у процесі прогнозування.

Мікроекономіка займається поясненням і прогнозуванням економічних явищ. Але мікроекономіка важлива також і для нормативного аналізу, при якому ми відповідаємо на запитання, яка альтернатива краще - для фірми і для суспільства в цілому. Нормативний аналіз у багатьох випадках належний з'єднуватися з окремими оцінними судженнями, тому що тут можуть розглядатися проблеми рівності і справедливості, так само як і економічної ефективності.

До поняття ринку відноситься сукупність покупців і продавців, у результаті взаємодії яких можливість збуту і придбання товарів і послуг. Аналіз кривих попиту та пропозиції є одним з основних інструментів мікроекономіки. На конкурентному ринку криві пропозиції та попиту вказують, скільки продукції зроблено фірмами і яким буде попит споживачів при визначеній ціні.

ЗАВДАННЯ 1

АНАЛІЗ РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ ТА НАСЛІДКІВ ДЕРЖАВНОГО ВТРУЧАННЯ

Відомі рівняння кривих попиту (Qd(Р)) та пропозиції (Qs(Р)) для певного товару. На стан ринку цього товару може впливати держава. Основними інструментами впливу держави на процес ринкового ціноутворення є встановлення податків, дотацій або директування рівня ціни.

Qd = 115 - 3,5P Qs = -18 + 3,5P

t = 0,18Po грн. h = 0,1Po грн.

Pп = Ро + 2,5 Рс = Ро - 4

1. Знайти параметри ринкової рівноваги - рівноважну ціну (Ро) та рівноважний обсяг продажів (Qо).

2. Розрахувати надлишок споживачів та надлишок виробників,

3. Проаналізувати наслідки встановлення державою акцизного податку: розрахувати величину загальної суми акцизного податку з розглядом розподілу податкового тягаря між споживачем та виробником; розрахувати надлишки споживачів та виробників після встановлення податку, а також величину зміни надлишків споживачів та виробників. Проаналізувати чисті втрати суспільства внаслідок введення податку. Оцінити доцільність введення акцизного податку для даного товару.

4. Проаналізувати наслідки введення державою дотації: розрахувати суму виплаченої державою дотації; оцінити виграш виробників і споживачів у вигляді приросту їхніх надлишків. Проаналізувати чисті втрати суспільства внаслідок надання дотацій виробникам,

5. Проаналізувати наслідки введення фіксованої ціни вище рівноважної та нижче рівноважної. Оцінити можливості та наслідки формування "чорного" ринку. Розрахувати обсяги коштів, що залишаться в "тіні".

6. Обґрунтуйте рішення за допомогою графіків.

1. Знайдемо рівноважну ціну (Ро) та рівноважний обсяг продажів (Qо).

В точці ринкової рівноваги виконується умова

Qd = Qs

115 - 3,5P = -18 + 3,5P

133 = 7Р

Ро = 19

Qо = 115 - 3,5 * 19 = 48,5

Ро = 19 грн.; Qо = 48,5 тис.од.

Точка ринкової рівноваги А має координати (48,5; 19)

За даними функцій попиту і пропозиції побудуємо графік ринкової рівноваги (графік 1.1)

Графік 1.1 Ринкова рівновага

2. Визначимо надлишок виробника і споживача

Надлишок виробника відповідає величині прибутку, що отримують підприємства галузі, це виграш, який мають виробники, якщо продають свою продукцію згідно з ринковими цінами.

Qs = -18 + 3,5Р = 0 3,5Р = 18 Рнв = 5,14

Надлишок виробника = (19 - 5,14) * 48,5 / 2 = 336,11 ( тис. грн.)

Qd = 115 - 3,5P = 0 3,5Р = 115 Рнс = 32,86

Надлишок споживача = (32,86 - 19) * 48,5 / 2 = 336,11 ( тис. грн.)

Загальний виграш суспільства - це сума надлишку споживача та надлишку виробника

Загальний виграш = 336,11 + 336,11 = 672,22 ( тис. грн.)

3. Аналіз наслідків встановлення державою акцизного податку

Визначимо суму акцизного збору, що надходить до бюджету.

Ставка акцизного збору

t = 0,18 * 19 = 3,42 (грн.)

Функція пропозиції після введення податку буде мати вигляд:

Qs1 = -18 + 3,5 * (р - t)

Qs1 = -18 + 3,5р - 3,5 * 3,42

Qs1 = -29,97 + 3,5р

Для нової точки ринкової рівноваги справедливе твердження:

Qd = Qs1

115 - 3,5р = -29,97 + 3,5р

7р = 144,97

Р1 = 20,71

Q1 = 115 - 3,5 * 20,71 = 42,52

Координати нової точки рівноваги А1 (42,52; 20,71)

За функціями попиту і пропозиції побудуємо графік ринкової рівноваги на ринку після встановлення акцизного податку (графік 1.2)

Графік 1.2. Встановлення нової рівноважної ціни на ринку після встановлення акцизного податку

Суму акцизного збору (податкового тягаря) можна визначити наступним чином:

Q1 х t

42,52 * 3,42 = 145,42 (тис. грн.)

Визначимо значення Pс. Точка С знаходиться на кривій пропозиції Qs і має координати (Q1; Pс).

Підставимо значення Q1 до функції Qs = -18 + 3,5p

42,52 = -18 + 3,5р

3,5р = 60,52

Рс = 17,29 (грн.)

Загальна сума податкового тягаря визначається площею прямокутника P1А1СРс (графік 1.2)

Податковий тягар розподіляється на дві частини між споживачем і виробником.

До встановлення податку сума виторгу виробника дорівнював: Pо * Q1, після встановлення податку виторг дорівнює: Q1 * Pс

Величина податкового тягаря, яка припадає на виробника дорівнює

Q1 * ( Ро - Pс)

42,52 * (19 - 17,29) = 72,71 (тис. грн.)

Витрати споживача до встановлення податку Q1*Pо, після встановлення податку витрати

Q1 * P1

Величина податкового тягаря, яка припадає на споживача дорівнює

Q1 * ( Р1 - Pо)

42,52 * (20,71 - 19) = 72,71 (тис. грн.)

На графіку 1.2 величина податкового тягаря, яка припадає на виробника дорівнює площі прямокутника PоВСPс, а на споживача - P1А1ВPо

Після введення податку надлишок виробника становить:

Qs = -29,97 + 3,5Р = 0 3,5Р = 29,97 Рнв1 = 8,56

Надлишок виробника1 = (17,29 - 8,56) * 42,52 / 2 = 185,6 (тис. грн.)

Після введення податку надлишок споживача становить:

Qd = 115 - 3,5р = 0 3,5р = 115 Рнс = 32,86

Q1 = 42,52 Р1 = 20,71

Надлишок споживача1 = (32,86 - 20,71) * 42,52 / 2 = 258,31 (тис. грн.)

Сума загального виграшу суспільства після введення податку становить 185,6 + 258,31 + 145,42 = 589,33 (тис. грн.)

Чисті втрати суспільства внаслідок введення податку становлять

672,22 - 589,33 = 82,89 (тис. грн.)

В результаті введення податку держава отримала додаткові доходи в сумі 145,42 тис. грн., а чисті втрати суспільства становлять 82,89 тис. грн.

4. Аналіз наслідків введення державою дотацій

В результаті введення державою дотації відбудеться переміщення кривої пропозиції праворуч.

Функція пропозиції після введення дотації буде мати вигляд:

Qs2 = -18 + 3,5 * (р + h) h = 0,1 * 19 = 1,9

Qs2 = -18 + 3,5р + 3,5 * 1,9

Qs2 = -11,35 + 3,5р

Для нової точки ринкової рівноваги справедливе твердження:

Qd = Qs2

115 - 3,5р = -11,35 + 3,5р

7р = 126,35

Р2 = 18,05

Q2 = 115 - 3,5 * 18,05 = 51,83

Координати нової точки рівноваги А2 (51,83; 18,05)

За функціями попиту і пропозиції побудуємо графік ринкової рівноваги на ринку після введення державою дотації (графік 1.3)

Суму виплаченої державою дотації можна визначити наступним чином:

Q2 * h

51,83 * 1,9 = 98,47 (тис. грн.)

Визначимо значення Pд. Точка Д знаходиться на кривій пропозиції Qs і має координати (Q2; Pд).

Підставимо значення Q2 до функції

Qs = -18 + 3,5р

51,83 = -18 + 3,5р

3,5р = 69,83

Рд = 19,95

Загальна сума введеної державою дотації визначається площею прямокутника P2А2ДРд (графік 1.3)

Графік 1.3. Встановлення нової рівноважної ціни на ринку товару, на який установлена дотація

Введена державою дотація розподіляється на дві частини між споживачем і виробником.

До введення дотації витрати споживачів становили Ро*Q2, після введення дотації - Р2 * Q2, тому на графіку 1.3 величина державної дотації, що належить споживачам дорівнює площі прямокутника PоСА2Р2.

До введення дотації доходи виробників становили Р2 * Q2, а після введення дотації - Рд*Q2, тому на графіку 1.3 величина державної дотації, що належить виробникам дорівнює площі прямокутника PдДСРо.

Після введення державою дотації надлишок виробника становить:

Q2 = 51,83 Ро = 19 Рд = 19,95

Надлишок виробника

2 = (19,95 - 19) * 51,83 / 2 = 24,62 (тис. грн.)

Після введення державою дотації надлишок споживача становить:

Q2 = 51,83 Р2 = 18,05 Ро = 19

Надлишок споживача

2 = (19 - 18,05) * 51,83 / 2 = 24,62 (тис. грн.)

Сума загального виграшу суспільства після введення державою дотації

24,62 + 24,62 = 49,24 (тис. грн.)

Чисті доходи суспільства внаслідок введення державою дотації становлять

672,22 - 49,24 = 622,98 (тис. грн.)

В результаті введення дотації, держава витратила 98,47 тис. грн., а чисті доходи суспільства в результаті введення дотації становлять 622,98 тис. грн.

5. Аналіз наслідків введення фіксованої ціни

Якщо буде встановлена ціна „стелі” Рс = 19 - 4 = 15, то виникне дефіцит продукції в розмірі

(Qd - Qs)

Qd1 = 115 - 3,5 * 15 = 62,5

Qs1 = -18 + 3,5 * 15 = 34,5

Дефіцит = 62,5 - 34,5 = 28 (тис. од.)

При ціні Рс = 15 грн. величина дефіциту продукції становить 28 тис.од.

Встановлення мінімальної ціни здійснюється часто для захисту вітчизняних виробників від втрати виручки внаслідок іноземної конкуренції.

Якщо буде встановлена ціна „підлоги” на рівні Рп = 19 + 2,5 = 21,5, то виникне надлишок продукції в розмірі (Qs - Qd)

Qs2 = -18 + 3,5 * 21,5 = 57,25

Qd2 = 115 - 3,5 * 21,5 = 39,75

Надлишок = 57,25 - 39,75 = 17,5 (тис. од.)

При ціні Рп = 21,5 грн. величина надлишку продукції становить 17,5 тис.од.



Графік 1.4. Наслідки встановлення фіксованих цін

Завдання 2

Аналіз поведінки споживача

Передбачається, що ринкова корзина споживача складається з двох товарів - Х і У.

Бюджетне обмеження споживача має вигляд:

І = Рх * Х + Ру * У, де Рх

- рівноважна ціна товару Х, що встановилася на ринку цього товару (розрахована в завданні 1); Ру - ціна товару У; І - доход споживача; Х, У - відповідно кількість споживаних товарів.

Функція корисності має вигляд

U = (Х + 1) * (У + 3)

І = Px + 40, Рх = 19 Ру = 2 ДРх = 0,8

1. Записати рівняння кривої байдужості, на якій знаходиться споживач в момент рівноваги.

2. Визначити вплив збільшення ціни кондитерських виробів (ДРх) на початкову рівновагу споживача, побудувати лінію „ціна-споживання”.

3. На основі лінії „ціна-споживання” вивести лінію попиту на товар Х. Вивести функцію попиту на товар Х, вважаючи, що вона лінійна.

1. Запишемо рівняння кривої байдужості, на якій знаходиться споживач в момент рівноваги.

U = (Х + 1) * (У + 3)

Рх = 19, Pу = 2,

І = Р_Х + 40 І = 19 + 40 = 59

І = Р_Х * Х + P_Y * Y

59 = 19Х + 2У

Покупець знаходиться в стані рівноваги, коли виконується наступна умова:

MUx / MUy = Px / Py,

або MUx / Px = MUy / Py

де MUх i MUу - гранична корисність товарів Х і Y.

U = (Х + 1) * (У + 3)

U = ХУ + У + 3Х + 3

MUx = U' (x) = У + 3

MUy = U' (y) = Х + 1

(У + 3) / (Х + 1) = 19 / 2

2 * (У + 3) = 19 * (Х + 1)

2 У + 6 = 19 Х + 19

2У = 19Х + 13

У = 9,5Х + 6,5

Рівновага споживача відповідає стану, коли крива байдужості дотикається до бюджетної лінії. Підставимо значення Х до функції бюджетного обмеження і визначимо координати точки рівноваги споживача.

59 = 19Х + 2У

59 = 19Х + 2 * (9,5Х + 6,5)

59 = 19Х + 19Х + 13

59 = 38Х + 13

38Х = 46

Х = 1,21

У = 9,5 * 1,21 + 6,5 = 18

В точці А, де Х = 1,21, а У = 18, досягається рівновага споживача.

Максимальна корисність, яку отримує споживач дорівнює:

U = (1,21 + 1) * (18 + 3) = 46,41

Рівняння кривої байдужості, на якій знаходиться споживач в момент рівноваги:

U = (Х + 1) * (У + 3) = 46,41.

2. Визначимо вплив збільшення ціни кондитерських виробів (ДРх) на початкову рівновагу споживача.

Знайдемо нову рівновагу:

Нова ціна товару

Рх1 = 19 + 0,8 = 19,8 І = 59.

(У + 3) / (Х + 1) = 19,8 / 2

2 * (У + 3) = 19,8 * (Х + 1)

2 У + 6 = 19,8 Х + 19,8

2У = 19,8Х + 13,8

У = 9,9Х + 6,9

Підставимо в бюджетне обмеження споживача:

59 = 19Х + 2 * (9,9Х + 6,9)

59 = 19Х + 19,8Х + 13,8

59 = 38,8Х + 13,8

38,8Х = 45,2

Х = 1,16

У = 9,9 * 1,16 + 6,9 = 18,38

В результаті підвищення ціни на товар Х, споживачі скорочують споживання товару Х і споживання товару У.

Нова точка рівноваги А1 (1,16; 18,38).

Максимальна корисність, яку отримує споживач дорівнює:

U1 = (1,16 + 1) * (18,38 + 3) = 46,18

U1 = (Х + 1) * (У + 3) = 46,18

За даними рівнянь кривої байдужості побудуємо лінію „ціна-споживання” графік 3.1.

Графік 2.1 Лінія „ціна-споживання”

Крива „ціна-споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

3. За даними графіку 2.1. виведемо функцію попиту на товар Х.

При ціні на товар Х Р = 19, споживач згоден придбати Qx = 1,21, а при ціні на товар Х Р1 = 19,8, споживач згоден придбати Qx = 1,16 товару Х

Qx = а - в*Р

1,21 = а - 19в а = 1,21 + 19в

1,16 = а - 19,8в а = 1,16 + 19,8в

1,21 + 19в = 1,16 + 19,8в

0,8в = 0,05

в = 0,06

а = 1,21 + 19 * 0,06 = 2,35

Функція попиту на товар Х має наступний вигляд

Qx = 2,35 - 0,06Р

Крива „ціна-споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х



Графік 2.1 Побудова кривої попиту на товар Х

Завдання 3

Теорія виробництва і витрат

На регіональному ринку фірми, що діють за встановленою рівноважною ціною і представляють весь обсяг галузі, випускають продукцію згідно технології, яка характеризується виробничою функцією класу Кобба-Дугласа:

Q = В * К^с L^d,

де К - кількість використаного капіталу; L - кількість найманої праці; В, с, d - дійсні числа. Витрати на одиницю робочої сили визначаються ставкою заробітної плати r_L, а витрати на одиницю капіталу - прокатною ціною капіталу r_K. Бюджет фірми складається з суми витрат (ТС) на придбання факторів виробництва.

Визначити:

1. Комбінацію ресурсів, яка мінімізує витрати виробництва даної фірми, а також оптимальний для неї обсяг випуску за наявного бюджету ТС.

2. Середню продуктивність праці при знаходженні фірми в стані рівноваги.

r_L = 2; r_К = 2; ТС = 150

Q = 9 * К^0,9 L^0,8

1. Визначення комбінації ресурсів, яка мінімізує витрати виробництва даної фірми, а також оптимальний для неї обсяг випуску за наявного бюджету ТС. Зв'язок між обсягами затрачених ресурсів і вартістю виробництва показує функція сукупної вартості виробництва, яка відображає сумарну вартість усіх використаних факторів виробництва

ТС = r_L * L + r_K * К

ТС = 150 = 2 * L + 2 * К

Підприємство мінімізує витрати якщо виконується умова

MP_L/ r_L = MP_K / r_K ,

де MP_L , MP_K - граничні продукти відповідно праці і капіталу

r_K , r_L - ціна одиниці праці і капіталу

Q = 9 * К^0,9 L^0,8

MP_L = Q' (_L ) = 9 * 0,8 * К^0,9 * L^-0,2 = 7,2 * L^-0,2 * К^0,9

MP_K = Q' (_K ) = 9* 0,9 * К ^-0,1 * L^0,8 = 8,1 * L^0,8 * К^-0,1

Записуємо умову мінімізації витрат

MP_L/ r_L = MP_K / r_K

MP_L/ MP_K = r_L / r_K

7,2 * L^-0,2 * К^0,9 / 8,1 * L^0,8 * К^-0,1 = 2 / 2

7,2 * L^-0,2 * К^0,9 = 8,1 * L^0,8 * К^-0,1

7,2 К = 8,1 L

К = 1,125 L ? 1,13 L

ТС = 150 = 2 * L + 2 * К

150 = 2 L + 2 * 1,125 L

150 = 2 L + 2,25 L

150 = 4,25 L

L = 35,29

К = 1,125 * 35,29 = 39,71

При використанні L = 35,29 та К = 39,71 - фірма мінімізує витрати

Визначення оптимального обсягу виробництва

Q = 9 * К^0,9 L^0,8

Q = 9 * 39,71^0,9 * 35,29^0,8 = 4279,31 (одиниць)

2. Визначення середньої продуктивності праці при знаходженні фірми в стані рівноваги

Середня продуктивність праці (AL) розраховується за формулою

AL = Q / L

4279,31 / 35,29 = 121,26 (одиниць)

Завдання 4

Дослідження структури ринку як ціноутворюючого фактора

Вихідні дані характеризують ринковий попит щодо деякого (умовного) продукту та виграти фірми на його виробництво.

Q	Р	FС	VС
0	18 + 0,5* 24 = 30	150 - 3 * 24 = 78	0
10	17 + 0,5 * 24 = 29	78	180 + 0,6 * 24 * 10 = 324
20	16 + 0,5 * 24 = 28	78	273 + 0,6 * 24 * 20 = 561
30	15 + 0,5 * 24 = 27	78	318 + 0,6 * 24 * 30 = 750
40	14 + 0,5 * 24 = 26	78	351 + 0,6 * 24 * 40 = 927
50	13 + 0, 5 * 24 = 25	78	378 + 0,6 * 24 * 50 = 1098
60	12 + 0,5 * 24 = 24	78	411 + 0,6 * 24 * 60 = 1275
70	11 + 0,5 * 24 = 23	78	459 + 0,6 * 24 * 70 = 1467
80	10 + 0,5 * 24 = 22	78	528 + 0,6 * 24 * 80 = 1680
90	9 + 0,5 * 24 = 21	78	645 + 0,6 * 24 * 90 = 1941
100	8 + 0,5 * 24 = 20	78	819 + 0,6 * 24*100 = 2259

1. Розрахувати вихідні данні та результати розрахунків показників доходів, витрат і прибутку підприємства: Q - обсяг випуску продукції; Р - ціна одиниці продукції; TR - загальна виручка від реалізації продукції; АVС - середні змінні витрати на одиницю продукції; VС - змінні витрати на весь випуск; FС - постійні витрати на весь випуск; ТС - загальні витрати на весь випуск; АТС - загальні випрати на одиницю продукції; МС - граничні витрати; МR - гранична виручка

2. Представити результати розрахунків у вигляді графічних моделей, що ілюструють залежність від змін обсягів виробництва таких показників:

а) сукупних доходів і витрат на весь обсяг продукції;

б) доходів і витрат на одиницю продукції.

3. На графічних моделях (по п.2а і 26) показати критичні точки, що обмежують інтервал прибутковості роботи підприємства. Прокоментувати загальні закономірності змін доходів, витрат і прибутків підприємства при зростанні обсягів виробництва (продажу).

4. Керуючись правилом максимізації прибутку та використовуючи для зручності графічну модель (по п.2б) визначити обсяг виробництва, при якому підприємство може отримувати максимальний прибуток. Розрахувати суму доходів, витрат і прибутку підприємства при обсязі виробництва, визначеному згідно з правилом максимізації прибутку.

1. Розрахунок загальних, середніх, граничних витрат та виручки і граничної виручки.

На підставі даних умови задачі визначимо:

- загальну виручку від реалізації

TR = Р * Q

- загальні витрати

ТС = FС + VС

- загальні витрати на одиницю продукції

AТC = TC / Q

- середні постійні витрати

АFС = ТFС / Q

- середні змінні витрати

АVС = ТVС / Q

- граничні витрати

MC = ?TC / ?Q

- граничну виручку

MR = ?TR / ?Q

Q - кількість продукції

Результати розрахунків занесемо до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Загальні, середні, граничні витрати та доходи

Q	Р	TR	VC	FC	TC	AVC	AFC	ATC	MC	MR
0	30	0	0	78	78	-	-	-	-	-
10	29	290	324	78	402	32,4	7,8	40,2	32,4	29
20	28	560	561	78	639	28,05	3,9	31,95	23,7	27
30	27	810	750	78	828	25	2,6	27,6	18,9	25
40	26	1040	927	78	1005	23,18	1,95	25,13	17,7	23
50	25	1250	1098	78	1176	21,96	1,56	23,52	17,1	21
60	24	1440	1275	78	1353	21,25	1,3	22,55	17,7	19
70	23	1610	1467	78	1545	20,96	1,11	22,07	19,2	17
80	22	1760	1680	78	1758	21	0,98	21,96	21,3	15
90	21	1890	1941	78	2019	21,57	0,87	22,43	26,1	13
100	20	2000	2259	78	2337	22,59	0,78	23,37	31,8	11

Висновки

Мікроекономіка вивчає механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами: споживачами, трудящими, вкладниками капіталу, власниками ресурсів і окремих фірм. Вона також досліджує взаємодії споживачів і фірм, що формують ринки й області промисловості.

Аналіз кривих попиту та пропозиції є одним з основних інструментів мікроекономіки. Між державою і фірмою існує складний і розгалужений механізм взаємодії, що одночасно торкається відразу кілька питань у роботі фірми, так із - за введення акцизного податку на товари зростає ціна на товар, що відповідно позначається на обсягах продаж і знижує обсяг рівноваги. Як наслідок у фірми знижується оборот, і відповідно прибуток, що у свою чергу торкається інтересів держави, тому що знижується обсяг надходжень от податку на прибуток, тобто державі варто добре прорахувати всі можливі наслідки от уведення нового податку, щоб вони були вище падіння надходження от других податків.

Коли споживач приймає рішення про споживання, то він керується корисністю яку принесе йому споживання даних товарів, а також свівставляє витрати з своїм бюджетом, який обмежує бажання споживача. Коли змінюються ціни на товар, то змінюється і кількість товару яку може придбати споживач при даному доході. Коли ціна підвищується, то кількість придбаного і спожитого товару скорочується, а відповідно зменшується корисність яку споживач отримує від споживання даного товару.

Виробник намагається досягти такого стану використання ресурсів при якому відбувається мінімізація витрат. При цьому віддача всіх факторів однакова, зникає проблема їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які могли б принести більший доход. Виробник знаходиться у стані рівноваги, коли досягається оптимальна комбінація факторів виробництва, при яких забезпечується максимізація випуску.

Література

1. Базилевич В., Лук'янов В., Писаренко Н., Кривіцинська Н. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 248 с.

2. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В2-х т. / Общая редакция В.М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа, 1994. Т.1. 349 с.

3. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика/ Общая редакция Л.С. Тарасевича. СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1996. -352 с.

4. Исохин В.Я. Экономическая теория: введение в рынок микроэкономический анализ: Учебник. - М.: 1997 - 325с.

5. Райхлин Э. Основы экономической теории. Микроэкономическая теория рынков продукции. - М.: Наука, 1996. - 176 с.

6. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение. В 2-х т. Т.1. Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992. - 384 с.

7. Ястремський О.І., Грищенко О.Г., Основи мікроекономіки: Підручник. - К.: Знання, 1998.

Размещено на Allbest.ru