Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема

Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету

Вступ

Ціна на ринку формується під впливом попиту і пропозиції. Існує величезна кількість факторів, що впливають на визначення ціни. Але кожен з них впливає на ціну через попит, або пропозицію. Тому попит і пропозиція є визначальними чинниками, що визначають розмір ринкової ціни.

Кожний окремий споживач чи виробник має свій індивідуальний попит чи пропозицію, але на ринку пред'являє попит на товар не один споживач, а всі які бажають придбати цей товар. З індивідуальних пропозицій кожного окремого товаровиробника складається загальна пропозиція товарів на ринку.

Перший розділ курсової роботи присвячений аналізу взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і споживачів.

Споживач стикається з проблемою вибору: що йому придбати, в якій кількості, скільки витратити на споживання коштів та ін. Щоб споживачу прийняти найбільш раціональне рішення йому потрібно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити чого він бажає. Потім споживач повинен вирішити, що він може реально спожити виходячи з власного доходу і ринкових цін. А потім потрібно сумістити бажання споживача з його можливостями, тобто потрібно визначити, який імовірний вибір максимізує добробут. Цьому присвячений другий розділ курсової роботи. В ньому досліджується який вплив на отримання споживачем максимальної корисності має сума доходу, та зміни ціни на товар що споживається.

1. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

Функції пропозиції по ціні продавців

Q^S₁ = 2Р - 10; Q^S₂ = Р - 16; Q^S₃ = 2,1Р - 35;

Q^D₁ = 40 - 0,5Р Q^D₂ = 8 - 0,5Р Q^D₃ = 15 - 3Р

Графічне визначення кривої ринкового попиту

На підставі функцій індивідуального попиту, визначимо координати кривих індивідуального попиту

Q^D₁ = 40 - 0,5Р

Р	0	2	4	6	8	10	20
QD1	40	39	38	37	36	35	30

Q^D₂ = 8 - 0,5Р

Р	0	2	4	6	8	10	20
QD2	8	7	6	5	4	3	-2

Q^D₃ = 15 - 3Р

Р	0	2	4	6	8	10	20
QD3	15	9	3	-3	-9	-15	-45

На підставі отриманих координат побудуємо криві індивідуального попиту і визначимо графічно криву загального (ринкового) попиту.

Крива ринкового (загального) попиту визначається як горизонтальна сума всіх індивідуальних кривих попиту і зображена на графіку 1 кривою QD.

Координати кривої ринкового попиту

Q^D = Q^D₁ + Q^D₂ + Q^D₃

Р	2	4	6	8	10	12	14
QD	55	47	39	31	23	15	7

Графік 1. Індивідуальні і ринкова криві попиту

Графічне відображення кривої ринкової пропозиції

На підставі функцій індивідуальної пропозиції, визначимо координати кривих індивідуальної пропозиції

Q^S₁ = 2Р - 10

Р	10	15	20	25	30	35	40
QS1	10	20	30	40	50	60	70

Q^S₂ = Р - 16

Р	10	15	20	25	30	35	40
QS2	-6	-1	4	9	14	19	24

Q^S₃ = 2,1Р - 35

Р	10	15	20	25	30	35	40
QS3	-14	-3,5	7	17,5	28	38,5	49

На підставі отриманих координат побудуємо криві індивідуальної пропозиції і визначимо графічно криву ринкової (загальної) пропозиції.

Крива ринкової пропозиції визначається як сума по горизонталі всіх індивідуальних кривих пропозиції і відображена на графіку 2 кривою QS.

Координати кривої ринкової пропозиції

Q^S = Q^S₁ + Q^S₂ + Q^S₃

Р	10	12	14	15	20	25	30
QS	-10	0,2	10,4	15,5	41	66,5	92

Графік 2. Криві індивідуальної і ринкової пропозиції

Графічне відображення ринкової рівноваги

На підставі визначених кривої ринкової пропозиції і кривої ринкового попиту визначимо ринкову рівновагу. Ринкова ціна визначається в точці перетину кривої ринкового попиту і пропозиції, криві перетинаються в точці А. В цій точці величина попиту (Q^D) дорівнює величині пропозиції (Q^S), тобто виконується умова ринкової рівноваги:

Q^{D =} Q^S

Совмістимо на одному графіку 3 криву ринкової пропозиції і ринкового попиту.

Графік 3. Ринкова рівновага

Р - ринкова ціна

Q - величина рівноваги

Точка А - точка ринкової рівноваги

Аналітичне визначення ринкової рівноваги.

На підставі визначених координат для кривої ринкового попиту і пропозиції можна визначити функції ринкового попиту і пропозиції.

Функція попиту має наступний вигляд:

Qd = a - к * Р (1.1)

Підставимо відомі координати кривої ринкового попиту до рівняння (1.1) з метою визначення величини а і к.

Qd = 15; Р = 12 15 = а - к * 12; а = 15 + 12к (1.2)

Qd = 7; Р = 14 7 = а - к * 14 а = 7 + 14к (1.3)

15 + 12к = 7 + 14к

2к = 8 к = 4

а = 7 + 4 * 14 = 63

Функція ринкового попиту має наступний вигляд

Qd = 63 - 4 * Р

Функція пропозиції має наступний вигляд Qs = в * Р - с (1.2)

Підставимо відомі координати кривої ринкової пропозиції до рівняння (1.2) з метою визначення величини в і с.

Qs = 0,2; Р = 12 0,2 = в * 12 - с с = 12в - 0,2 (2.2)

Qs = 10,4; Р = 14 10,4 = в * 14 - с с = 14в - 10,4 (2.3)

12в - 0,2 = 14в - 10,4

2в = 10,2 в = 5,1

с = 12 * 5,1 - 0,2 = 61

Функція ринкової пропозиції має наступний вигляд

Qs = 5,1Р - 61

Умовою ринкової рівноваги є Qs = Qd

63 - 4Р = 5,1Р - 61 9,1Р = 124 Р ? 13,6

Qd = 63 - 4 * 13,6 ? 8,5

Qs = 5,1 * 13,6 - 61 ? 8,5

Ціна рівноваги Р = 13,6

Рівноважний обсяг Q = 8,5

Визначення обсягу угоди кожного учасника торгівлі

Визначимо скільки кожний з споживачів згоден придбати при даній ринковій ціні Р = 13,6 і величині рівноваги Q = 8,5

Q^D₁ = 40 - 0,5Р Q^D₁ = 40 - 0,5 * 13,6 = 33,2

Q^D₂ = 8 - 0,5Р Q^D₂ = 8 - 0,5 * 13,6 = 1,2

Q^D₃ = 15 - 3Р Q^D₃ = 15 - 3 * 13,6 = - 25,8

За даного рівня ціни згодні купувати кондитерські вироби тільки 1-й і 2-й споживачі, для 3-го споживача ціні занадто висока.

Доля 1-го споживача становить 33,2 / 8,5 * 100% = 390,6%

Доля 2-го споживача на ринку становить 1,2 / 8,5 * 100% = 14,1%

Виникає надлишок попиту у споживачів на ринку за даного рівня ціни:

33, 2 + 1,2 - 8,5 = 25,9

Визначимо скільки кожний з продавців згоден продати на ринку при даному рівні ринкової ціни.

Q^S₁ = 2Р - 10 Q^S₁ = 2 * 13,6 - 10 = 17,2

Q^S₂ = Р - 16 Q^S₂ = 13,6 - 16 = - 2,4

Q^S₃ = 2,1Р - 35 Q^S₃ = 2,1 * 13,6 - 35 = - 6,44

За даного рівня цін згоден виробляти і продавати продукцію тільки 1-й виробник, 2-й і 3-й виробники вважають даний рівень цін низький і незгодні продавати свою продукцію.

Доля 1-го продавця на ринку становить 17,2 / 8,5 * 100% = 202,4%

Виникає надлишок пропозиції на ринку за даного рівня цін в розмірі:

17,2 - 8,5 = 8,7

Розрахунок коефіцієнтів еластичності

Розрахуємо коефіцієнт еластичності попиту за формулою

Еd = (?Qd/ Qd) / (?P/P)

?Qd - зміна обсягу попиту

?P - зміна ціни

На відрізку Qd1 = 31; Qd2 = 23; Р1 = 8; Р2 = 10

Еd = ((31 - 23) / 23) / ((8 - 10) / 10) = 0,35 / 0,20 = 2,86

Еd > 1 попит еластичний на даному відрізку

На відрізку Qd 3 = 15; Qd4 = 7; Р3 = 12; Р4 = 14

Еd = ((15 - 7) / 7) / ((12 - 14) / 14) = 1,14 / 0,17 = 6,71

Еd > 1 попит еластичний на даному відрізку

Крива попиту є повністю еластичною.

Розрахуємо коефіцієнт еластичності пропозиції за формулою

Еs = (?Qd/ Qd) / (?P/P)

?Qs - зміна обсягу попиту

?P - зміна ціни

На відрізку Qs1 = -10; Qs2 = 8,5; Р1 = 10; Р2 = 13,6

Еs = ((8,5 - (-10)) / -10) / ((13,6 - 10) / 10) = 1,85 / 0,36 = 5,14

Еs > 1 пропозиція еластичний на даному відрізку

На відрізку Qs 3 = 10,4; Qs4 = 15,5; Р3 = 14 Р4 = 15

Еs = ((15,5 - 10,4) / 10,4) / ((15 - 14) / 14) = 5,1 / 0,07 = 72,86

Еs > 1 пропозиція еластичний на даному відрізку

Крива пропозиції є цілком еластичною.

2. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету

Функція корисності

U = (Х + 1) * (У + 3)

І = Рх + 20

Ру = 2 Рх = 13,6

ДРх = 1

2.1 Визначення рівноваги споживача

Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні.

Точка дотику найвищої кривої байдужості з бюджетною лінією відповідає стану рівноваги споживача.

Стан рівноваги споживача відображає оптимум споживача і відповідає наступній умові:

MUx / MUy = Px / Py

Функція корисності має наступний вигляд

U = (Х + 1) * (У + 3)

U = Х*У + У + 3*Х + 3

Граничні корисності товарів Х та У знаходимо шляхом диференціювання виразів загальних корисностей відповідно по Х і У.

MUx = У + У + 3 = 2У + 3

MUy = Х + 1 + 3Х = 4Х + 1

Підставимо значення до формули умови рівноваги споживача

(2У + 3) / (4Х + 1) = 13,6 / 2

(2У + 3) / (4Х + 1) = 6,8

2У + 3 = 27,2Х + 6,8

2У = 27,2Х + 3,8

У = 13,6 Х + 1,9 (2.1)

Рівновага споживача досягається в точці де бюджетна лінія дотикається до кривої байдужості. Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, яку кількість товарі може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу. припустимо що весь свій доход споживач витрачає на споживання двох товарів - кондитерських виробів (Х) і прохолодних напоїв (У).

Рівняння бюджетного обмеження має наступний вигляд:

І = Рх *Х + Ру * У

І = 13,6 + 20 = 33,6

Рх = 13,6; Ру = 2

33,6 = 13,6 * Х + 2 * У

2У = 33,6 - 13,6Х

У = 16,8 - 6,8Х (2.2)

Визначимо кількість товару Х, яка споживається покупцем, співставив рівняння 2.1 і 2.2

16,8 - 6,8Х = 13,6 Х + 1,9

20,4Х = 14,9

Х = 0,73

Підставив значення Х до рівняння 2.1 або 2.2 визначимо величину У:

У = 13,6 * 0,73 + 1,9 = 11,8

Коли споживач купує 0,73 одиниці кондитерських виробів та 11,4 одиниці прохолодних напоїв він максимізує свою корисність, в цій точці досягається рівновага споживача.

Визначимо корисність яку отримає споживач від споживання даного набору товарів:

U = (0,73 + 1) * (11,8 + 3)

U = 1,73 * 14,8 U = 25,6

Рівняння кривої байдужості на який споживач знаходиться в момент рівноваги має наступний вигляд:

25,6 = (Х + 1) * (У + 3)

2.2 Графічне відображення рівноваги споживача при збільшенні ціни на кондитерські вироби

Початкову рівновагу споживача при ціні на кондитерські вироби Рх = 13,6, і ціні на прохолодні напої Ру = 2 можна відобразити на графіку 2.1.

Бюджетна лінія має наступний вигляд:

33,6 = 13,6 * Х + 2 * У

Крива байдужості, на який споживач знаходиться в момент рівноваги має наступний вигляд:

25,6 = (Х + 1) * (У + 3)

Графік 2.1 Рівноваги споживача

Після збільшення ціни на кондитерські вироби лінія бюджетного обмеження по осі Х переміщується ліворуч. Виникне нова рівновага споживача, так як з підвищенням ціни споживач зможе придбати меншу кількість кондитерських виробів. Нова точка рівноваги знаходиться ліворуч від первісної рівноваги споживача, що свідчить про зменшення рівня корисності від споживання нового рівноважного набору товарів.

Після підвищення ціни на товар Х з Рх1 = 13,6 до Рх2 = 14,6, бюджетна лінія буде мати наступний вигляд:

33,6 = 14,6 * Х + 2 * У

Визначимо набір товарів, який відповідає новій рівновазі споживача:

2У = 33,6 - 14,6Х

У = 16,8 - 7,3Х

16,8 - 7,3Х = 13,6 Х + 1,9

20,9Х = 14,9

Х = 0,71

У = 13,6 * 0,71 + 1,9 = 11,6

U = (0,71 + 1) * (11,6 + 3)

U = 1,71 * 14,6

U = 25,0

Рівняння кривої байдужості на який споживач знаходиться в момент рівноваги має наступний вигляд:

25,0 = (Х + 1) * (У + 3)

На графіку 2.2 відобразимо нову рівновагу споживача після збільшення ціни на кондитерські вироби.

Графік 2.2 Рівновага споживача після збільшення ціни на кондитерські вироби

Відобразимо на одному графіку рівновагу споживача до і після зміни ціни, графік 2.3.

Графік 2.3 Рівновага споживача

Висновки

Ринковий попит визначається під впливом індивідуальних попитів кожного окремого споживача. Ціна яка встановлюється на ринку не може задовольнити бажання кожного споживача, так як споживачі мають різний доход. Деякі з споживачів згодні платити за товар ринкову ціну, для деяких споживачів вона може бути занадто високою. Тому вони тимчасово призупиняють споживання даного товару, до “кращих часів”. Попит на кондитерські вироби еластичний, так як цей товар не є першочерговим товаром, тому з підвищенням ціни на 1% на кондитерські вироби попит скоротиться більше ніж на 1%.

Ринкова пропозиція визначається на підставі індивідуальної пропозицій всіх товаровиробників подібної продукції на ринку. Ринкова ціна, що встановилася на ринку не задовольняє вимоги всіх товаровиробників. Товаровиробники які не згодні продавати продукцію за даною ціною, займають позицію очікування. Вони чекають, що в наслідок дефіциту товару, що ціна підвищиться і вони продадуть свій товар. Пропозиція на кондитерські вироби еластична, що свідчить про те що виробники при незначному підвищенні ціни будуть виробляти більше продукції, з метою отримати більший прибуток.

Споживач приймаючи рішення про споживання певної кількості товару, керується корисністю яку принесе йому споживання даного товару та розміром доходу який він може використати на придбання даного товару.

Якщо ціна на товар підвищується, то споживач зможе менше придбати даного товару і відповідно отримає меншу корисність від його споживання. Якщо відбудеться зміни в доході споживача, доход збільшиться, то це дасть змогу споживачу більш повно задовольняти власні потреби і отримувати більшу корисність від споживання.

попит пропозиція споживач ціна

Література:

Базилевич В., Лук'янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н, Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. -248с.

Гребенников П.П., Леусский А.Й., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ. - 291с.

Долан Э., линдсей Р. Рынок: микроекономическая модель: Пер. с англ. - С. -Пб. 1992. - 452с

Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. Посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. 176с.

Исохин В.Я. Экономическая теория: введение в рынок микроэкономический анализ: Учебник. - М.: 1997 - 325с.

Макконелл К., Брю С. Экономикс; В 2т.: Пер. с англ. - М.: Республика, 1992 - 684с.

Мікроекономіка:Навчальний посібник/ Під. Ред. В.П. Вихруща. - Бугач, 1994. - 351с.

Т.Т. Горобчук Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник. - К: ЦУЛ, 2002. -236с.

Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 1998. - 675с

Размещено на Allbest.ru