Механізм антиінфляційної політики

Ефективна монетарна політика

Невід'ємним компонентом антиінфляційної стратегії є тривала грошова політика. Її відмінна особливість - введення жорстких лімітів на щорічні прирости грошової маси. Цей показник визначається довгостроковим темпом зростання реального виробництва і таким рівнем інфляції, який уряд вважає прийнятним і зобов'язується контролювати.

Для того, щоб грошова політика була насправді антиінфляційною, вказаного ліміту треба дотримуватися протягом тривалого часу незалежно від стану бюджету.

Раціоналізація зовнішньоекономічної політики

Ефективна антиінфляційна стратегія має бути побудована так, щоб звести до мінімуму вплив на національну економіку зовнішніх інфляційних імпульсів, особливо тих, що пов”язані з переміщеннями через кордони спекулятивних капіталів.

Особливе місце в антиінфляційній діяльності займає державне регулювання валютного курсу. Держава своїми часто необгрунтованими діями може сприяти “роздуванню” попиту на імпорт, на іноземну валюту. Внутрішня конвертованість національної валюти при дефіциті товарів розвиває попит на іноземну валюту. Торговельний посередник скуповує інвалюту, за неї імпортує товар, який продає з прибутком, знову купує іноземну валюту і т.д. За невеликого дефіциту це сприяє наповненню ринку, після чого попит на іноземну валюту зменшується, а валютний курс знову підвищується.

Висновки

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих країн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Чим би не була спровокована iнфляцiя, вона знецiнює доходи бюджету й супроводжується його дефiцитом.

Крiм бюджетного дефiциту iнфляцiя обов'язково супроводжується нерiвномiрним зростанням цiн й, звiдси, порушенням господарчих зв'язкiв, гонкою цiн мiж окремими галузями економiки й хвильоподiбним поширенням зростання цiн по районах держави й галузям.

Передусім слід ураховувати,що інфляція існувала і в умовах розвитку командно - адміністративної економіки. Однак це була прихована інфляція. Гроші знецінювались на іншій основі - через відсутність достатнього товарного наповнення ринку.

Важливим заходом ринкової трансформації економіки була лібералізація цінового механізму. Йдеться про роздержавлення цін, надання їм природної основи. У цивілізованій економіці реальні ціни на той чи інший товар встановлюються не державою, а ринком на основі взаємодії попиту і пропозиції. У такий спосіб на основі лібералізації цін відбувся перехід від прихованої інфляції до відкритої.

У станi iнфляцiйної нестабiльностi орiєнтацiя лише на регулювання з боку спiввiдношення “попит-пропозицiя” може призвести до затяжних криз з повiльним перiодом стабiлiзацiї i оздоровлення економiки. Незважаючи на дiю ринкових законiв, держава не вiдмовлясться вiд впливу на цiни, суттєво посилюючи його в кризовi для нацiональної економiки перiоди.

Ще один чинник інфляції пов'язаний з переходом до світових цін. Ринкова економіка має бути відкритою, в якій внутрішні ціни приводяться у відповідність до цін світового ринку. В Україні внутрішні ціни були штучно занижені, тому прогресивний процес переходу до відкритої економіки не міг також не супроводжуватись зростанням темпів інфляції.

Важливий чинник інфляції пов'язаний з критичним станом державного бюджету, його високою дефіцитністю. Будучи банкрутом, держава вдавалася до друкування грошей, які не були забезпечені відповідною товарною масою. А це завжди приводить до інфляції.

Чинником інфляції є також високий рівень монополізації української економіки. За умов відсутності ринкової конкуренції монополії нав'язують покупцеві високі ціни за свої товари. Прискорення темпів інфляції спричинило, з одного боку, цінові шоки у вигляді підвищення цін на ряд продуктів та адміністративне підвищення цін і тарифів на електроенергію, житлово-комунальні і транспортні послуги, послуги зв'язку.

Вихiд з кризового стану для економiки будь-якої країни мiстить два основних елементи. По-перше, приборкання iнфляцiї та, по-друге, припинення падiння виробництва. Однак ключовим моментом с саме вирiшення питання iнфляцiї, оскiльки це - найважливiша умова для поновлення iнвестицiйної активностi, що, в свою чергу, має забеспечити вiдродження виробництва.

Мiж оподаткуванням та встановленням державного контролю за цiнами iснує функцiональний взаємозв'язок i цим користуються уряди, коли ставлять собi за мету припинити зростання внутрiшнiх цiн та поставити у невигiдне становище тих господарюючих суб'єктiв, якi планують пiдняти цiну на продукцiю. Адже державний контроль над цiнами грає надзвичайно важливу роль, особливо в умовах кризи економiки i виходу з неї.

Починаючи з 1994 року в Україні почалась проводитись антиінфляційна політика: важливу роль в якій було відведено проведеній у 1996 році грошовій реформі. На стабілізацію грошей в Україні вплинуло те, що Національний банк, який здійснює емісію грошей, було відділено від Уряду. Він став самостійним. А відтак Уряд втратив можливість примушувати банк випускати інфляційні гроші для покриття дефіциту бюджету.

Стабілізація грошей - важлива передумова виходу економіки України з кризи, пожвавлення господарської діяльності, поглиблення ринкових реформ.

Iнфляції та економічних криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно, і тому навіть власний досвід потребує переосмислення в умовах сьогодення.

Відповідно до вищевикладеного, можна зробити висновок, що найчастіше інфляція є наслідком якоїсь діяльності уряду, зміни політики держави, а в другу чергу з настанням війни й інших катаклізмів.

Насамперед від інфляції страждає основна маса населення, тобто робітники, що служать і т.д., тих, хто одержує відносно фіксовані грошові доходи і "субсидіює" тих, чиї грошові доходи міняються.

Можна підкреслити, що наслідки інфляції в сфері перерозподілу довільні в тім змісті, що вони виникають незалежно від цілей і цінностей суспільства. В інфляції відсутня суспільна свідомість, тому вона бере в одних і дає іншим, будь ті багаті чи бідні, молоді чи старі, здорові чи хворі.

В даний час інфляція - один із самих хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову й економічну систему в цілому. Інфляція означає не тільки зниження купівельної спроможності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.

Вирішення цього комплексу проблем передбачає реалізацію заходів двох напрямів: стратегічного і такичного.

Стратегічний включає заходи тривалого характеру щодо вдосконалення організації економічної системи держави на основі вирішення теоретичних і практичних питань цієї складної проблеми із застосуванням усього інструментарію економічних досліджень : імітаційного та математичного моделювання, економічного експериментування і прогнозування, експертних методів та статистичного аналізу тощо. Нині економічні дослідження слід розглядати, як найпріорітетніші, враховуючи сучасну ситуацію в країні та настійну необхідність якнайповнішого наукового забезпечення процесів реформування. Дедалі більше науковців і спеціалістів приходять до висновку, що визначальною є ефективна трансформація організації економічної системи, формування ринкової інфраструктури.

Тактичний напрям заходів повинен мати характер форсованих і чітко керованих впливів .Підвищення ефективності управління проявляється як об'єктивний закон для будь - якої соціальної організації.

Підвищення ефективності державного управління економікою має реалізуватися в таких взаємозв”язаних напрямках:

ь Активізація управління розвитком конкуренції. Держава повинна не тільки сприяти шляхом антимонопольного законодавства розвиткові конкуренції, а й стати її активним учасником;

ь Розвиток системи управління державним сектором економіки, підвищення рівня ефективності його функціонування;

ь Розробка та поступове впровадження системи сертифкації якості діяльності підприємств з відповідним стимулюванням, незалежно від форм власності;

Головним чинником мотиваційного механізму має бути вдосконалена система оподаткування з активною стимулюючою та регулюючою функціями. Порівняно з існуючою вона повинна бути спрощеною і включати меншу кількість податків, особливо непрямих. Враховуючи бажану націленість її на зниження цін, об”єктом оподаткування треба зробити ту частку ціни, яка формується продавцем. Я думаю, що з прийняттям Урядом нової концепції Податкового кодексу, ці питання будуть остаточно вирішені.

Наприкiнцi слiд додати, що iнфляцiя - це не лише свiдоцтво слабкостi економiки, а й свiдоцтво слабкостi державної влади або слабкостi полiтичної мудростi.

Інфляція створює небезпеку для економічного розвитку через її плинність і безжальність. Вона починає сама себе відтворювати у розширених масштабах, збільшуючи інфляційну хвилю. Виникнувши, інфляція швидко розповсюджується в усі галузі і сфери економіки. Вона стає небезпечною хворобою, яка швидко поширюється і важко переборюється. Інфляційна психологія довго стримує вихід економіки із лабет інфляції, вона породжує ажіотажний попит, а він піднімає планку товарних цін. Усе це було властиве і для української економіки першої половини 90-х років.

У зв'язку з викладеним зростає значимість активної дефляційної політики, яка завжди має займати чільне місце в діяльності владних структур будь - якої країни, її центральних банків. Їхня дієздатність, професіоналізм і компетентність значною мірою визначаються можливостями здійснення ефективної антиінфляційної політики.

інфляція економічний україна

Список літератури

1. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. - К.: Заповіт, 1996.

2. Барр Р. Политическая экономия. В 2-х тт. - М.: Международные отношения, 1995.

3. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. - К.: Либідь, 1995.

4. Ватаманюк З.Г. Економічна теорія. Макроекономіка. - К.: Заповіт, 1997.

5. Гальчинский А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи єкономічної теорії. - К.: Вища школа,1995.

6. Дорнбуш Р.,Фишер С. Макроэкономика. - М.: Дело.1997.

7. Загальна єкономічна теорія. Підручник. У 2-х част. / Буян І.В., Березюк Р.М., Ковальчук В.М. та ін. - Тернопіль: ТАНГ, “Астон”, 1996.

8. Ковальчук В.М. Економічна теорія: короткий курс. - Тернопіль: “Астон”, 1997.

9. Ковальчук В.М. Макроєкономіка: теоретичний аспект. - Тенопіль: Астон”, 1996.

10. Курс экономической теории / Под ред. М.Н.Чепурина, Е.А.Киселёвой. - Киров: АСА, 1996.

11. Лившиц А.Я. Государство в рыночной экономике. - М., 1996.

12. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. В 2-х тт. - М.: Республика, 1992.

13. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. - к., 1994.

14. Макроекономіка. Підручник. / Савченко А.Г. та ін. - К.: Либідь, 1995.

15. Макроеконоіка. Підручник. - Луцьк: Вид-во Луцьк.ун-ту “Вежа”, 1996.

16. Макроэкономика. Учебник / Гальперин В.М. и др. - СПб., 1994.

17. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. - М.: Из-во МГУ, 1994.

18. Основи ринкової теорії. Підручник / За ред. С.В. Мочерного. - Тернопіль: Тарнекс, 1993.

19. Основи економічної теоріі: політекономічний аспект. Підручник / За ред. Г.Н.Климка, В.П.Нестеренка. - К.: Вища школа, 1997.

20. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: Підручник: у 2 кн. Кн. 1: Суспільне виробництво. Ринкова економіка.- К.:Либідь, 1998.

21. Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика. - К.: Таксон, 2002.

22. Самуэльсон П. Экономика. В 2-х част. - М.: Алгон, 1993.

23. Ховард Х., Журавлёва Г. Принципы экономики свободной рыночной системы: экономикс. Учебник. - М.: Златоуст,1995.

24. Гладких Д. Державне регулювання економіки за допомогою ціноутворюючих факторів. // “Економіка України” № 1, 2001, стор. 47-51.

25. Тимофєєв В. Шляхи подолання кризи виробництва. // “Економіка України” N 2, 2001, стор. 17 - 21.

26. За чиїм рецептом коливається гривня. // “Закон і бізнес” № 1, 2001.

27. Реформи заради добробуту - рік 2001-й. // “Праця і зарплата” № 12, 2001.

28. Про індекс споживчих цін (індекс інфляції) в грудні 2002 р. // “Праця і зарплата” № 2, 2003.

29. Фальцман В. "Инфляция" журнал "Экономические науки" №2, 1992 г.

30. Инфляция: причины и закономерности Вопросы экономики. 2002. № 2.

31. Современная инфляция: истоки, причины, противоречия. М.: Мысль, 1980.

32. Хейне П. Экономический образ мышления. М., 1991.

Размещено на Allbest.ru