РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НА 2005 РІК

В 2005 році Національний банк України буде проводити грошово-кредитну політику відповідно до розвитку економічних процесів у державі: постійно оцінювати динаміку макроекономічних показників і адекватно реагувати на зміну попиту на гроші, забезпечувати відповідний обсяг грошової пропозиції. При цьому індекс споживчих цін буде пріоритетним орієнтиром монетарної політики. Вплив обмінного курсу підпорядковуватиметься завданням цінової і фінансової стабільності. Монетарна база і грошова маса використовуватимуться як проміжні орієнтири для вирішення завдань стабільності цін і курсової стабільності. НБУ оперативно реагуватиме на зміну ситуації на грошово-кредитному ринку шляхом використання монетарних механізмів та інструментів по регулюванню грошово-кредитного ринку.[22]

В наступному році Національний банк України буде забезпечувати ліквідність банківської системи такою, що одночасно даватиме можливість:

здійснювати кредитування в обсягах, необхідних для підтримання зростання ВВП,

зменшувати строкові розриви між залученими та розміщеними коштами. Національний банк зобов`яже банки формувати річні платіжні календарі з помісячним їх коригуванням. При цьому для найбільших банків необхідно зробити це обов`язковою формою звітності;

надаватиме банкам можливість отримати підтримку ліквідності як на міжбанківському ринку, так і через рефінансування, за умови наявності у банках вторинних ресурсів фінансових інструментів.

В 2005 році процентна політика має бути спрямована на, з одного боку, максимальне залучення коштів до банківської системи та зменшення ставок за розміщеними та залученими ресурсами. З іншого боку - це в жодному разі не повинно перешкоджати банкам отримувати рівень прибутку, необхідний для їх розвитку.

Дбаючи про стабільність національної грошової одиниці Національний банк України в 2005 році ставить перед собою завдання:

по-перше, забезпечувати поступовий рух до інфляційного таргетування з перехідним періодом, що орієнтуватиметься на 2 номінальних якоря - цінову та курсову стабільність;

по-друге, утримуючи позитивну динаміку по девальвації реального ефективного обмінного курсу орієнтуватись на необхідність диверсифікації економіки, зменшення її залежності від зовнішніх ринків і зовнішніх шоків, в тому числі і шляхом надання більшої гнучкості валютному курсу.

З метою забезпечення стабільності цін на споживчому ринку та ситуації на готівковому валютному ринках Рада Національного банку України вирішила [22]:

1. Схвалити діяльність Правління Національного банку України та здійснювані ним професійні та виважені дії щодо стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку.

Підтримати тимчасові заходи щодо діяльності банків, викладені у постанові Правління Національного банку України від 30 листопада 2004 р. № 576.

2. Рекомендувати Правлінню Національного банку підготувати до 10 грудня ц.р. комплекс додаткових заходів, спрямованих на:

підтримання шляхом застосування дієвих інструментів грошово-кредитної політики стабільності обмінного курсу для підвищення довіри населення до гривні як засобу заощадження;

забезпечення пропозиції грошей на рівні реальних потреб для економічного зростання, ліквідності банківської системи і обмеження впливу короткострокових дестабілізуючих коливань.

Продовжити готівкові та безготівкові валютні інтервенції для задоволення попиту юридичних та фізичних осіб у повному обсязі за обмінним курсом , що не виходить за межі значень, передбачених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2004 рік.

При необхідності підготувати пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Основних засад грошово-кредитної політики на 2005 рік.

3. Вважати доцільним підтримати ініціативу Правління Національного банку України про запровадження стовідсоткового обов`язкового продажу валютних надходжень на користь резидентів-юридичних осіб.

4. Правлінню Національного банку України постійно здійснювати моніторинг та оцінку динаміки макроекономічного розвитку і адекватну реакцію на зміни попиту на гроші та забезпечення відповідного обсягу грошової пропозиції. Для вирішення цього завдання активно використовувати відповідні інструменти грошово-кредитної політики - облікова ставка, обов'язкове резервування, процентна політика, рефінансування, мобілізаційні операції та оперативно застосовувати заходи усунення (обмеження) впливу короткострокових дестабілізуючих чинників.

5. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності:

уточнення прогнозних показників інфляції на 2005 рік, які б врахували поточний стан справ, добитися усунення немонетарних чинників підвищення цін; забезпечення збалансування доходів та видатків бюджетної системи країни, визначення дефіциту коштів у розмірах, які б дали можливість вишукати реальні джерела його фінансування та були б спрямовані на реалізацію інвестиційних та інноваційних програм і проектів.

Рада Національного банку України звертається до всіх суб`єктів політичного процесу щодо прискорення досягнення компромісу та виходу з політичної кризи як основної причини загострення соціально-економічної ситуації в країні.

ВИСНОВОК

Результативність монетарної політики грунтується на тому, що у короткостроковому періоді зміни в грошовому секторі економіки справляють вплив на її фізичний сектор. Монетарна політика є досить гнучкою -- її можна швидко змінювати. Як свідчить економічна історія багатьох країн, ефективність монетарної політики значною мірою залежить від незалежності центрального банку від виконавчої влади, а також від довір 'я економічних суб'єктів до його політики. . Відтак науковці дійшли висновку про наявність залежності між ступенем свободи дій центрального банку і темпом зростання загального рівня цін. Висновок цих досліджень такий: що вищий ступінь незалежності центрального банку, то нижчі темпи інфляції в країні. У країнах з перехідною економікою також простежується подібна закономірність.

Монетарна політика добре працює, якщо немає порушень у її передавальному механізмові, які можуть знижувати або навіть зводити нанівець зусилля її творців. Наприклад, відсутність реакції сукупних видатків на зміну ставки процента розриває зв'язок між коливанням пропозиції грошей та обсягом національного виробництва. Ці збої особливо помітні у країнах з перехідною економікою. У таких країнах інвестори більше реагують на загальний стан макро-економічного середовища, ніж на зміну процентних ставок.

Нарешті, вплив монетарної політики на національну економіку може ускладнюватися або навіть тимчасово нейтралізуватися змінами у кривій попиту на інвестиції. Припустімо, що центральний банк за допомогою свого інструментарію підвищує процентну ставку, щоб обмежити сукупний попит і упередити зростання інфляції. Проте ця політика може слабо або й узагалі не вплинути на інвестиційні видатки, якщо функція інвестицій переміщується вправо унаслідок ділового оптимізму або технологічних нововведень, що збільшують граничний продукт капіталу. Тому для недопущення зростання темпів інфляції центральному банкові доведеться різко підвищувати процентні ставки, що може спричинити глибокий спад національної економіки. І навпаки, за значного ділового песимізму у фазі спаду крива інвестиційного попиту може переміщуватися вліво і знизити результативність монетарної політики.

Та незважаючи на зазначені ускладнення, монетарна політика унаслідок своєї гнучкості стала основним знаряддям стабілізаційної політики у країнах з розвинутою ринковою економікою. Що ж до країн з перехідною економікою, то ефективне управління пропозицією грошей набуває особливого значення. В умовах фінансової нестабільності та значної інфляції навіть незначні прорахунки у монетарній політиці здатні спричинити негативні соціально-економічні наслідки.

Монетарна політика Національного банку України, особливо з середини 1990-х років, сприяла досягненню фінансової стабілізації, яка стала відчутною з 1996 p. Це відбувалося паралельно з уповільненням темпів звуження обсягу національного виробництва. Досягнення фінансової стабілізації дало змогу НБУ організовано і оперативно здійснити у вересні 1996 p. грошову реформу, яка, поряд з іншим, сприяла підвищенню рейтингу України на фінансових ринках світу.

Наприкінці 1990-х років для відновлення зростання виробництва і зниження безробіття НБУ дотримувався стимулювальної монетарної політики--зниження облікової ставки і норми резервування. Пом'якшення монетарної політики НБУ сприяло уповільненню темпу скорочення реального ВВП і відновленню зростання вітчизняної економіки у 2000 p.

З перебігом часу можна буде судити, наскільки виваженою та ефективною є нинішня монетарна політика НБУ. Проте цілком очевидне те, що її ефективність і вплив на обсяг національного виробництва та зайнятість залежать не лише від характеру й методів її здійснення, а й від узгодженості з іншими видами макроекономічної політики, передовсім із фіскальною політикою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 872-12. // www.rada.kiev.ua.

2. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999р. № 679 -ХІУ// www.rada.kiev.ua..

3. Постанова НБУ "Про кредитування" від 28.09.1995 р. № 246. // www.rada.kiev.ua..

4. Алексєєв А.А., Розумний А.В. Модель оптимізації активно-пасивних оепрацій комерційного банку // Фінанси України. - 2000. - № 8. - С. 123-130.

5. Бушуєва І., Дем'яненко В. Алгоритм диверсифікації кредитів // Банківська справа, 2002.-№2.-с.42-47.

6. Борщ Л.М. Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційний процес //Фінанси України. - 2003. № 12 с. 17 - 25.

7. Ватманюк О.З. Монетарний надлишок та його економічні наслідки// Фінінси України . -2003 №7.- ст.14

8. Вожжов А. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків. // Вісник НБУ. - 2002. - № 11. - с. 5-7.

9. Иванов В. Деньги и кредит. - К.: "Наукова думка", 1999. - 212 с

10. Кредитний ризик комерційного банку (За ред.проф. Вітлінського В.В.-К.:3нання,-2000.-250с.

11. Лаврушин О.Й. Банковское дело. - М.: "Дело Лтд", 1992. - 387 с.

12. Осташ С. Деякі аспекти прибутковості та фінансової стійкості комерційних банків. // Вісник НБУ. - 2001. - № 2. - С. 47-49.

13. Сакс Дж., Ларрен Ф. Макроэкономика. Глобальный подход. М.,”Дело”, 1996, 750 с.

14. Самуэльсон П., Нордхаус В. Экономика. М., “БИНОМ”,1997 500с.

15. Мороз А.М. Гроши та кредит. - К.: "Наукова думка", 1992. - 231 с.

16. Мороз А.Н. Основи банковского дела.- К.: "Либра", 1994.- 352 с.

17. Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків.К., “Основи”, 1998. 680с.

18. Нікіфоров П.В. Монетарна політика в системі економмічної політики держави : Теоретичні підходи та прикладні аспекти // Економіка України 2003. № 5. с.25-30

19. Остапишин Т.П. Основи банківської справи: Курс лекцій. - К.: МАУП, 1999.

20. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни.-К.: КНЕУ, 2002.-183 с.

21. Шпачук В. Найпоширеніші проблеми в банківській діяльності та позачергові заходи щодо їх вирішення. // Вісник НБУ. - 2002. - № 6. - С.

22. Рішення Ради Національного банку України від 30 листопада 2004 року № 21 // www.rada.kiev.ua

Размещено на Allbest