Економіка праці та соціально-трудових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія статистики, обліку та аудиту

кафедра економіки підприємств

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Виконала: студентка ІІІ курсу

Коваленко О.А.

Перевірив: Ільїч Л.М.

Київ 2011



ЗМІСТ

І. Механізм функціонування соціального партнерства в Україні

1.1 Соціальне партнерство: поняття, суть, принципи

1.2 Формування системи соціального партнерства в Україні

ІІ. Тестові завдання

ІІІ. Розрахункова

Висновки

Список використаної літератури



І. Механізм функціонування соціального партнерства в Україні

1.1 Соціальне партнерство: поняття, суть, принципи

Соціальне партнерство - це механізм для функціонування розвинутого, здорового суспільства. Він успішно «працює» в умовах стабільної економіки і злагодженості суспільства. Такі нагальні українські проблеми як корумпованість, податковий, адміністративний та кримінальний тиск, порушення законів, примусовий переділ власності дають зрозуміти, що українському суспільству треба перейти на новий етап суспільно-трудових відносин, а це і є соціальне партнерство [5, с.185]. Наслідуючи приклад розвинених країн, Україна приступила до розбудови системи соціального партнерства, який започаткував Указ Президента України "Про створення Національної ради соціального партнерства" від 27 квітня 1993 р [6, с.13]. Партнерство між владою, роботодавцями і робітниками є запорукою соціально-економічної стабільності країни. Для його ефективного функціонування необхідна сформованість сторін партнерських відносин. Державу у цьому процесі представляє Кабінет Міністрів України, який є повноцінною інституцією в системі соціально-трудових відносин. Щодо інших сторін соціального партнерства, то вони ще знаходяться у стадії формування та трансформації .

Суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками й класами, які мають суттєво відмінні соціально-економічні і політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання, забезпечення певного балансу їхньої реалізації. Становлення й розвиток соціального партнерства забезпечується створенням його системи, що являє собою складне й динамічне утворення структурно-організаційних елементів (суб'єктів, предмета, нормативно-правового забезпечення), форм, ідеології, культури, принципів, методів, засобів, тактики, технологій взаємовідносин, об'єднаних певним механізмом.[4,с.116-122]

Федерація роботодавців України - це найпотужніше всеукраїнське об'єднання, яке представляє інтереси роботодавців у соціально-трудових відносинах на національному рівні. До його складу входять близько 470 територіальних і галузевих об'єднань роботодавців, які охоплюють понад 10 млн. найманих робітників. Основна мета їхньої діяльності є представництво і захист своїх інтересів [6, с.76-77].

Одним з учасників соціального партнерства в нашій країні є Федерація професійних спілок України (ФПУ), яка є найбільш чисельним профспілковим об'єднанням в Україні, нараховує понад 10 млн. членів профспілок. До складу ФПУ входить 45 всеукраїнських профспілок і 26 територіальних об'єднань організацій профспілок. Метою діяльності ФПУ є вираження, представлення інтересів і захист прав організацій - членів ФПУ, координація їхніх колективних дій, представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, у стосунках з роботодавцями, їх організаціями і об'єднаннями, а також з іншими об'єднаннями громадян [6, с. 78].

Основними принципами соціального партнерства в Україні мають бути: законність; повноважність та рівноправність сторін та їх представників; сприяння держави розвиткові соціального партнерства на демократичних засадах; свобода вибору та обговорення питань, які входять у сферу соціального партнерства; добровільність і реальність зобов'язань, які приймаються сторонами; обов'язковість виконання досягнутих домовленостей; відповідальність за виконання взятих на себе зобов'язань; контроль за виконанням досягнутих домовленостей.

Держава в соціальному партнерстві відіграє кілька важливих ролей: власника, роботодавця! законодавця, арбітра (посередника), координатора. Щодо державних підприємств органи державної влади виступають як роботодавці, і, відповідно, виконують притаманні роботодавцям функції. Інші основні функції держави в системі соціального партнерства такі: законодавча, право- і нормотворча, прогностична, організаторська, контрольна й арбітражна. Завдання держави полягає у створенні за участю організацій роботодавців і найманих працівників ефективної системи соціального партнерства та запровадженні механізму, що забезпечує життєдіяльність цієї системи заради задоволення суспільних потреб у галузі соціально-трудових відносин.

Найбільш інституційно структурованою ланкою соціального партнерства в Україні нині є профспілки. Згідно з Законом України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності", іншими нормами законодавства України та міжнародними нормами профспілки здійснюють представництво від імені працівників на колективних переговорах, при укладанні угод на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях.

Організації та об'єднання роботодавців є одним з основних суб'єктів соціального партнерства. Основними завданнями організацій роботодавців у справі оздоровлення соціально-трудових відносин в Україні, поширення соціального партнерства мають стати такі: представництво та захист спільних інтересів і прав роботодавців у соціально-трудових відносинах; участь у проведенні переговорів і укладанні дво- і тристоронніх угод на всіх рівнях; координація дій у виконанні зобов'язань, взятих згідно з укладеними угодами; сприяння вирішенню колективних трудових спорів і запобіганню страйків; поширення управлінських знань та досвіду, надання роботодавцям різноманітних послуг -- інформаційних, консультаційних, навчальних, юридичних, посередницьких у справі врегулювання трудових конфліктів та ін.; розвиток співробітництва на засадах соціального партнерства з об'єднаннями найманих працівників; формування позитивного іміджу роботодавця в Україні і т. ін. [4,с. 530].

Нинішній стан відносин соціальних партнерів у сфері праці в Україні слід охарактеризувати як переважання формальних процедур соціального партнерства, які не мають вагомих реальних економічних наслідків. У найближчій перспективі всім сторонам соціально-трудових відносин в Україні належить зайняти свою нішу в справі регулювання національного ринку праці з метою його соціалізації: основним завданням профспілок має стати реальне покращання умов продажу трудових послуг найманими працівниками; підприємці повинні усвідомити як реальний факт залежність успішності свого бізнесу від соціального становища в країні і на підприємстві, отже враховувати й інші, крім збагачення, цілі підприємницької діяльності й людського життя загалом; держава повинна створити механізм заохочення сторін до вирішення соціально-трудових проблем методами соціального партнерства.

1.2 Формування системи соціального партнерства в Україні

У сучасному світі дедалі більше країн перебувають у стані економічної кризи. У цих країнах розуміють, що для виходу з кризового стану соціальні питання економічної політики мають вирішуватися через діалог, консультації та переговори підприємців, органів виконавчої влади, профспілок.

Курс України на створення ринкової економіки об'єктивно зумовлює необхідність побудови соціальної держави, що грунтується на соціальному партнерстві між громадянами та державою, робітниками та роботодавцями, виробниками та споживачами. Тому подальша розбудова українського суспільства потребує розвитку процесів конституювання демократичних, політичних та правових механізмів управління соціальними явищами. Соціально-політична сфера влади має наповнюватися різними формами взаємодії громадських організацій і рухів з державою та її структурами. В соціально-економічному просторі країни за участю держави повинна формуватися система трипартизму, соціального партнерства. Тобто ідеї пріоритету права, солідарності та договірного регулювання набувають актуальності у соціальній політиці України.

За радянських часів в Україні досить активно використовувалася майже вся атрибутика соціального партнерства -- укладання колективних договорів і угод, участь робітників в управлінні виробництвом, провадилися консультації та переговори з соціальних питань тощо. Існували навіть плани соціального розвитку на підприємствах. Однак ці процеси ніхто не називав соціальним партнерством. Підґрунтям радянського суспільства, за офіційною ідеологією, була моральна, політична, економічна та соціальна єдність усіх членів суспільства. І нібито тому не могло існувати протилежних за своїм змістом інтересів і не виникало потреби у такому механізмі узгодження інтересів, як соціальне партнерство.

У процесі реформування української економіки ставлення до соціального партнерства змінилося. Держава досить активно пропагує ідеологію соціального партнерства, оскільки вважається, що сучасне ринкове господарство не може розвиватися без такої системи. Соціальне партнерство мало б забезпечити громадянський мир в умовах жорстких реформ. Тому реформування національної економіки супроводжується цілеспрямованою роботою з вироблення необхідних правових актів, щоб забезпечити можливість формування системи соціального партнерства.

1 червня 1993 року було прийнято Закон України «Про колективні договори і угоди», спрямований на сприяння врегулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів найманих працівників з власниками підприємств, установ, організацій. 16 червня 1992 року був прийнятий Закон України «Про об'єднання громадян», відповідно до якого профспілки законодавче визнані як громадська організація, котра об'єднує громадян для задоволення та захисту їх законних, соціальних, економічних та інших спільних інтересів [1,2].

До практики регулювання соціально-трудових відносин увійшло укладання на тристоронній основі Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та Всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями. Відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» в державі почали реалізовуватися на практиці елементи вертикальної системи соціального партнерства на всіх рівнях суспільства. Укладаються генеральні, галузеві, територіальні та інші угоди, а також колективні договори[1].

Для формування ефективної системи соціального партнерства в Україні склалися всі необхідні умови, а саме: здійснився перехід до ринкових форм господарювання; є профспілки як організації, які представляють і захищають інтереси працюючих; сформувався клас підприємців; держава заявила виступити в якості посередника у відносинах між працівниками і роботодавцями; існує мінімально необхідна правова основа для розвитку соціального партнерства; сформовані базові інститути і механізми проведення колективних переговорів.



II. Тестові завдання

1. Свідома доцільна діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, що відбувається під дією зовнішніх стимулів або за внутрішнім спонуканням:

в) праця;

2. До видів праці за її змістом та характером належать

а)наймана та приватна праця;

3. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях як:

б) професійна специфіка.

4. Концепція трудових установок була розроблена:

в)О. Гастєвим;

5. Наявне населення це:

в) особи, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їхнього постійного проживання.

6. Для розрахунку постійного населення необхідно:

в) від чисельності наявного виключити тимчасово присутніх і додати чисельність тимчасово відсутніх.

7. Показником збалансованості кількісного співвідношення чоловіків і жінок є:

б) коефіцієнт навантаження однієї статі іншою;

8. В Україні демографічне навантаження розраховують відповідно до:

а) чинних законодавчих актів про працю;

9. Демографічне старіння - це процес...

в) збільшення частки людей похилого віку та старих у загальній чисельності населення.

10. У кількісному вираженні максимальна величина трудового потенціалу регіону характеризується показником...

в) чисельності населення працездатного віку.

11. Концептуальною основою теорії людського капіталу є...

б) адаптація неокласичної теорії капіталу до процесів формування професійних знань, умінь і навичок та використання робочої сили;

12. Про людський капітал не можна сказати що він:

б) підлягає фізичному та матеріальному зносу;

13. Об'єктом концепції людського розвитку є …

б) людський потенціал;

14. Індекс освіченості відображає можливості людей …

б) набувати знання і розвивати здібності для повноправної та багатогранної участі в суспільному житті;

15. Трудовий потенціал працівника - це сукупність продуктивних характеристик окремої людини, що забезпечують …

б) здатність досягати певних результатів виробничої діяльності, вдосконалюватись у процесі праці та вирішувати нові завдання, котрі постають у процесі змін техніки і технологій;

16. Соціально-трудові відносини - це …

а) система взаємовідносин у сфері праці між найманими працівниками та роботодавцями;

17. Конструктивні соціально-трудові відносини - це відносини або співробітництво …

б) що спрямовані на досягнення позитивних результатів у напрямі взаємної допомоги чи конкуренції;

18. Система соціально-трудових відносин складається з таких компонентів:

а) працівник, роботодавець, профспілка, держава;

19. Субсидарність - це тип соціально-трудових відносин, який…

г) означає прагнення людини до особистої відповідальності за досягнення поставленої мети та вирішення соціально-економічних проблем.

20. До форм соціального діалогу належать:

в) консультації та переговори, узгоджувальні процедури;

21. Добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) - це:

г) професійна спілка;

22. Мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення та розмір прожиткового мінімуму є предметом:

б) генеральної тарифної угоди;

23. Колективний трудовий спір щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень повинен вирішуватися:

а) трудовим арбітражем;

24. Організація, що функціонує в Євросоюзі у формі тристороннього парламенту і супроводжує законодавчу діяльність Комісії ЄС, - це:

б) Комісія з економічних і соціальних питань;

25. Сторону роботодавців у соціальному партнерстві країн ЄС представляє така організація як:

г) Європейський центр державного сектора економіки;

26. Елементами ринку праці є:

в) робоча сила, попит, пропозиція, ціна, конкуренція, ємність ринку праці, кон'юнктура, резерви робочої сили.

27. Об'єктом угоди на ринку праці є…

а) право використання праці певної якості;

28. Сукупна пропозиція робочої сили не визначається такими чинниками:

б) чисельністю зайнятих плюс ваканції;

29. Кон'юнктура ринку праці вважається праценадлишковою в разі…

в) перевищення пропозиції над попитом на працю;

30. Ціноутворююча функція ринку праці полягає у ….

г) встановленні рівноваги між попитом і пропозицією праці;

31. Зайнятість не класифікують за такими ознаками:

б) статусом зайнятих;

32. Працюючі на індивідуальній основі - це …

в) особи, які володіють засобами виробництва, самостійно та за свій власний кошт здійснюють трудову діяльність, що забезпечує їм дохід, не використовуючи при цьому (або використовуючи на короткий термін) найманих працівників;

33. Основні причини незайнятості населення в Україні - це:

д) усе зазначене;

34. За методологією МОП до безробітних не належать особи, які...

б) вперше шукали роботу і не мали професії;

35. Взаємозв'язок між природним рівнем безробіття та темпами економічного зростання в економічній науці виражає закон:

б) А. Оукена;

36. Визначений порядок побудови та здійснення трудового процесу, що визначає систему взаємодії працівників із засобами виробництва та між собою для досягнення встановленої мети трудової діяльності - це:

в) організація праці;

37. Просторове розміщення засобів, предметів праці та працівника з урахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини - це:

в) планування робочого місця;

38. Коефіцієнт оцінки робочих місць, що розраховується як співвідношення кількості місць, які відповідають типовим проектам, до загальної кількості робочих місць на даній дільниці (в цеху, на підприємстві):

б) коефіцієнт організації робочих місць;

39. Метод вивчення затрат часу робітника шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці, що передбачає визначення середньої фактичної тривалості повторюваних операцій:

г) хронометраж.

40. Як самостійна частина норми часу підготовчо-завершальний час визначається в:

а) масовому виробництві;

41. Яке з понять характеризує виробіток:

б) вартість виробленої продукції на одного середньооблікового працівника промислово-виробничого персоналу (робітника);

42. Трудомісткість виробництва - це :

а) затрати робочого часу на одиницю продукції;

43. Приріст продуктивності праці по кожному і-му фактору визначається за формулою:

а) ;

де - абсолютна чи умовна економія чисельності працівників під впливом використання і-го резерву;

Ч_ум - умовна чисельність персоналу.

44. Виробіток продукції за годину становив 12 деталей. Трудомісткість після впровадження нової технології знизилася на 20%. Як зміниться продуктивність праці:

г) підвищиться на 20%.

45. До заходів непрямого державного регулювання доходів і споживання належать:

б) впровадження ПДВ, акцизів та мита;

46. Грошові доходи населення не включають до свого складу:

в) використання заощаджень, позик;

47. До соціальних трансфертів належать:

г) стипендії.

48. Межа малозабезпеченості формується на основі:

г) нормативно-статистичного методу;

49. Показник, що характеризує співвідношення між різними тарифними розрядами і показує, у скільки разів рівень складності та оплата праці певної кваліфікації перевищує рівень складності та оплату роботи, віднесеної до першого розряду:

а) тарифний коефіцієнт;

50. Визначте елемент, що входить до складу основної заробітної плати:

в) оплата праці за час перебування у відрядженні;

51. Система оплати праці, за якої заробіток працівника залежить від результатів праці працівників, що ним обслуговуються:

б) непряма відрядна;

52. Під час розподілу заробітної плати між членами колективу за безтарифної системи оплати праці не враховується:

в) час обслуговування робочого місця;

53. Кількість робітників на нормованих роботах станом на початок планового періоду () при застосовуванні методу розрахунку продуктивності праці за нормативною базою на початок планового періоду розраховується за формулою:

б) ;

54. Які із зазначених категорій працівників належать до допоміжних робітників промислово-виробничого персоналу?

а) робітники їдальні й підсобного господарства;

55. До облікової кількості штатних працівників не включають осіб, які:

в) проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві;

56. Показник середньої кількості усіх працівників, що характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг) - це:

г) середня кількість усіх працюючих;

57. Співвідношення кількості працівників, які перебували в обліковому складі весь звітний рік, до середньооблікової кількості працівників за рік визначає:

в) коефіцієнт постійності кадрів;

58. Максимальна кількість робочих днів, яка може бути відпрацьована робітником протягом планового періоду - це:

б) номінальний фонд робочого часу;

59. Метод планування фонду оплати праці, за яким цей фонд визначають на основі планового обсягу випуску товарної (валової) продукції у вартісному (трудовому) вираженні і планового нормативу заробітної плати на одну гривню (нормо-годину) обсягу продукції - це:

г) рівневий нормативний метод;

60. Плановий годинний фонд оплати праці робітників не включає:

в) доплати підліткам.

61. Аудит соціально-трудової сфери - це система заходів щодо збирання інформації, що характеризує …

в) дотримання законодавства у сфері праці її оцінки та аналіз, узагальнення та розроблення практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності діяльності підприємства у напрямі регулювання соціально-трудових відносин;

62. До об'єктів аудиту у соціально-трудовій сфері не належать:

в) фінансові результати і використання прибутку;

63. До основних джерел інформації, яку використовують при проведенні аудиту в соціально-трудовій сфері не належать:

г) дані офіційної статистики;

64. Аудит людських ресурсів - це система контролю за …

б) дотриманням встановленого порядку обліку персоналу та роботи з управління ним;

65. Під моніторингом ринку праці розуміють:

б) безперервний процес системного статистичного спостереження стану ринку праці та його інститутів;

66. До інформаційної бази моніторингу ринку праці в Україні не входять:

б) дані щодо розвитку фінансового ринку;

67. До основних завдань МОП у сфері моніторингу ринку праці не належить...

в) організація моніторингу національних ринків праці;

68. Міжнародна стандартна класифікація всіх видів економічної діяльності:

а) упорядковує підприємства за сферами економічної діяльності, враховуючи різновиди продукції або характер наданих послуг;

69. Вищим органом Міжнародної організації праці є:

в) Генеральна Конференція представників Членів Організації;

70. Кожна держава-член Міжнародної організації праці має право послати на Генеральну Конференцію представників Членів Організації своїх делегатів у кількості:

в) два від уряду і по одному від працівників та роботодавців;



ІІІ. Розрахункова

соціальний партнерство трудовий економічний

За даними вибіркового обстеження з питань економічної активності населення розрахувати рівні економічної активності та неактивності, зайнятості та безробіття для всього населення та за статтю. Результати представити у вигляді таблиці. Охарактеризувати економічну активність чоловіків та жінок у 2009 році.

Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2009 році (у середньому за період)

	Все населення	Жінки	Чоловіки
	тис. осіб
Економічно активне населення, у тому числі:	22150,3	10761,1	11389,2
зайняте	20191,5	9974,3	10217,2
безробітне	1958,8	786,8	1172,0
Економічно неактивне населення	12823,0	7753,4	5069,6

Розрахункова таблиця

Показники	Всього населення обох статей	Жінки	Чоловіки
	% до населення у віці 15-70 років
Все населення у віці 15-70 років
Рівень економічної активності
Рівень зайнятості
Рівень безробіття
Рівень економічно неактивного населення



Висновки

Важливим елементом системи соціального партнерства, що забезпечує її діяльність і мобільність, є механізм партнерських відносин, основу якого складають способи, процедури, форми, методи взаємодії, система контролю виконання прийнятих договорів та угод, організаційно-функціональні структури.

Під соціальним партнерством розуміється особливий тип со-щально-трудових відносин і рівноправного сшвробітництва най-маних робітників, роботодавців і держави, заснований на взаємо-вигідних економічних відносинах. Воно включає: принципи, суб'єкти, рівні, функщї, норми і механізми реалізащї.

Для формування ефективної системи соціального партнерства в Україні склалися всі необхідні умови, а саме: здійснився перехід до ринкових форм господарювання; є профспілки як організації, які представляють і захищають інтереси працюючих; сформувався клас підприємців; держава заявила виступити в якості посередника у відносинах між працівниками і роботодавцями; існує мінімально необхідна правова основа для розвитку соціального партнерства; сформовані базові інститути і механізми проведення колективних переговорів.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01 липня 1993 р. № 3356-XII : за станом на 12 січня 2009 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу до офіційного веб-сайту Верховної Ради України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3356-12. -- (База даних “Законодавство України”).

2. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV : за станом на 12 січня 2009 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу до офіційного веб-сайту Верховної Ради України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1045-14. -- (База даних “Законодавство України”).

3. Акуліна О.В. Розвиток соціального партнерства в Україні. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №10. - С.116-122.

4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. // Знання. - 2007. - С. 559.

5. Кинько Е.Н. Институт социального партнерства в Украине: параметры состояния и проблемы развития. // Економічний простір. - 2008. - №14. С. 92-99.

6. Колосок А.М. Інституційне забезпечення соціального партнерства. // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 10. - С. 74-79.

7. Лебедєв І.В. Соціальне партнерство як засіб подолання економічної кризи. // Економіка та держава. - 2009. - №4. - С. 12-15.

8. Єсінова Н.І. Экономика труда и социально-трудовые отношения. // Кондор. - 2003. - С. 462.

Размещено на Allbest.ru