Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз забезпечення підприємства технологічним оснащенням

технологічний оснащення легковий автомобіль

Вступ

Слово «технологія» в перекладі з грецької (техне - ремесло, логос - наука) означає науку про виробництво. Класичне визначення технології розглядає її як науку про способи переробки сировини і матеріалів в засоби виробництва і предмети споживання. В даний час проходить не тільки технологізація різних сторін виробничої діяльності, але і глибокі перетворення самої технології. Сучасний рівень виробництва вкладає і новий зміст в поняття технології.

Тому технологія - це наука про найбільш економічні способи і процеси виробництва сировини, матеріалів та виробів.

Виробництво служить основою благополуччя і розвитку суспільства, оскільки на виробництві здійснюється створення майбутніх благ. Народне господарство в цілому представляє єдиний технологічний народногосподарський комплекс, який складається із виробничої і невиробничої сфер.

До невиробничої сфери відноситься охорона здоров'я, освіта, культура, мистецтво, торгівля, обслуговування і т. ін.

Виробнича сфера включає в себе промисловість, сільське господарство, будівництво.

Для виробничої сфери народного господарства характерне ділення на галузі. Так, в даний час в промисловості нараховується більше 250 галузей і 500 виробництв.

Галузь промисловості - це сукупність підприємств, які характеризуються спільністю сировинної бази, однорідністю споживання сировини, однотипністю технологічних процесів, єдністю економічного призначення вироблюваної продукції.

Базовими галузями, що визначають прискорення НТП є: металургія, енергетика, машинобудування, хімічна промисловість. Велике значення приділяється легкій і харчовій промисловості, що виробляють предмети народного вжитку.

Для здійснення технологічного процесу складається схема або технологічна карта, в якій описуються всі технологічні операції переробки сировини чи напівфабрикатів в готову продукцію. Першим етапом побудови технологічної схеми є блок-схема, яка представляє собою графічне зображення переліку виробничих операцій.

Якісно-кількісна схема - це технологічна блок-схема з нанесеними на ній відомостями про якість і кількість кожного із продуктів, які одержують в даному процесі. В технологічну схему (карту) входить також схема, в якій вказується послідовність розміщення обладнання, що застосовується в технологічному процесі (як основного так і допоміжного, включаючи і транспортне).

Актуальність теми полягає в тому, що від правильності планування технологічним оснащенням залежить ефективність роботи підприємства, в даному випадку СТО-1.

1. Стисла організаційно-економічна характеристика підприємства

Специфіка СТО-1 як підприємства накладає певні умови на встановлені поняття основних показників такого підприємства.

В даний час в м. Луганську обслуговуються легкові автомобілі різних марок і модифікацій, що належать громадянам. Аналізуючи роботу СТО-1 і враховуючи зарубіжний досвід зроблені наступні висновки при проектуванні СТО-1:

1.Найбільшим попитом серед громадян, що мають легкові автомобілі користуються кузовні роботи, ТО-1, ТО-2, шиномонтажні роботи, роботи, вулканізації, дрібний ремонт і малярні роботи;

2.Зростання парку легкових автомобілів зарубіжного виробництва вимагає створення універсальних СТО-1 здатних максимально задовольнити потребі у виробництві робіт ТЕ і ТР;

3.Вивчення досвіду перерахованих вище СТО-1 показує, що ефект від виробництва досягається не СТО-1ЛЬКО укрупненням самих підприємств, скільки створенням дрібних, гнучких виробництв, здатних зрадити вид основних робіт по ТЕ і ТР автомобілів;

4. Оснащення СТО-1 новою високоефективною технікою і устаткуванням, зниження частки ручної праці.

Одним з найважливіших чинників, що визначають потужність і тип СТО-1 є число легкових автомобілів тих, що належать громадянам м. Луганська і його околиць.

Таблиця 1.1 Основні показники діяльності підприємства

Показники, тис. грн.	Од. вим.	Базис Початок періоду	Звіт кінець періоду	Відхилення
				абсолютне	відносне %
1.	2.	3.	4.	5.	6.
1.Об'єм виробництва Ф2стр.010	Т.грн.	60584,9	64735,9	4151	106,9
2. Прибуток в сумі (без ПДВ) Ф2стр.035	Т.грн.	53467,9	55921,3	2453,4	104,6
3. Прибуток в % до об'єму виробництва стр.2 / стр.1		0,88	0,86	-0,02,	97,7
4. Витрати на збут у % Ф2стр.080	Т.грн.	1050,6	1234,7	184,1	117,5
5. Витрати на збут у % до об'єму виробництва стр.4 / стр.1		0,0173	0,0191	0,0018	110,4
6. Прибуток Ф2стр.190	Т.грн.	2006,6	2858,5	851,9	142,4
7. Результат від основної діяльності в % до товарообороту. Стр.6 / стр.1		0,045	0,051	0,006	113,3
8. Інші операційні прибутки. Ф2стр.060	Т.грн.	2537,3	3062,9	525,6	120,7
9. Інші опера ційні витрати Ф2стр.090	Т.грн.	935,8	993,4	57,6	106,2
10. Інші позареалізаційні прибутки .	Т.грн.	0	0	0	0
11. Інші позареалізаційні витрати	Т.грн.	0	0	0	0
12. Балансовий прибуток стр.6+стр.8-стр.9	Т.грн.	2730,1	3726,7	996,6	136,5

За даними таблиці видно, що в звітному році в порівнянні з базисним роком об'єм виробництва збільшився на 6,9% або на 4151 тис. грн. В результаті цього прибуток від ведення господарської діяльності без ПДВ збільшився на 4,6% (2453,4 тис. грн.).

У зв'язку із зростанням об'єму виробництва на підприємстві збільшилися витрати на збут на 17,5% (184,1 тис. грн.), також зросли в порівнянні з попереднім роком і інші операційні доходи і операційні витрати на 20,7% (525,6 тис. грн.) і 6,7% (57,6 тис. грн.), відповідно.

Результат від операційної діяльності і валовий прибуток підприємства протягом аналізованого року збільшилися на 42,5% і 36,5% (851,9 і 996,6 тис. грн. відповідно). Зростання всіх основних показників фінансово-економічної діяльності підприємства говорить про те, що останніми роками СТО вибрало ту стратегію розвитку, яка дозволяє їй вийти з економічної кризи і подолати економічний спад.

Визначимо число легкових автомобілів, що належать населенню, виходячи з середньої насиченості населення легковими автомобілями (на 1000 жителів).

Таблиця 1.2 - Структурний і віковий склад парку легкових автомобілів в Артемівському районі м. Луганська

Найменування марок і моделей	Кількість а/м ед	Середній вік а/м років
1.ВАЗ	6712	6
2. Опель	1400	5
3.ГАЗ	1100	4
4.УАЗ	792	4
5. БМВ	1028
6. Москвич, АЗЛК	1620	7
7.Інші автомобілі	636	6
Разом	15600

Таблиця 1.3 - Специфіка роботи СТО-1

Найменування показників	Кількість	Примітка
1.Число жителів Артемівського району м. Луганська, осіб.	7500	за даними ДАІ
2.Кількість легкових автомобілів, од.	25760	за даними ДАІ
3.Кількість автомобілів, що належать населенню, од.	15600	за даними ДАІ
4.Кількість автомобілів, власники яких користуються послугами СТО-1, од.	10140	за розрахунком

2. Аналіз забезпечення підприємства технологічним оснащенням

2.1 Завдання і джерела аналізу використання технологічного обладнання

Джерела аналізу можна сформулювати як головні властивості технічних рішень, що реалізуються при розвитку технологічних процесів по еволюційному або революційному шлюху.

Група технічних рішень еволюційного типу характеризується такими властивостями:

1. Впровадження механізації і автоматизації обов'язково пов'язане із збільшенням озброєності працівника, і відповідно, з ростом минулої праці в одиниці продукту.

2. Впровадження еволюційних технічних рішень зменшує кількість затраченої живої праці в одиниці продукту і в більшості випадків викликає підвищення продуктивності.

3. Ефективність технічних рішень еволюційного типу падає по мірі зростання продуктивності праці.

Зниження ефективності обумовлене тим, що по мірі ускладнення технологічного обладнання його модернізація потребує ще більшого ускладнення, ще більших затрат.

Група технічних рішень революційного типу характеризується такими властивостями:

1. Технічні рішення революційного типу завжди більш ефективні, ніж еволюційного того ж призначення.

2. Зменшення сумарних затрат праці при революційних рішеннях може здійснюватись в результаті зменшення як живої, так і минулої праці на одиницю продукту.

Слід пояснити, що більша ефективність рішень революційного типу по відношенню до технічних рішень еволюційного типу є деяка абсолютна властивість всіх рішень такого типу. Так як реалізація революційних рішень потребує додаткових досліджень, заміну технології і основного технологічного обладнання, інших затрат, то їх впровадження стає реальним тільки після реалізації вказаної властивості, в протилежному випадку розвиток буде йти по еволюційному шляху.

Для виявлення варіантів розвитку технологічних процесів необхідно знати можливий характер зміни абсолютних величин живої і минулої праці в одиниці продукції з ростом продуктивності праці.

Ріст продуктивності праці можливий тільки при зменшенні величини живої праці в міру розвитку технологічного процесу. Технічно можливий варіант розвитку в результаті зменшення сумарної праці при збільшенні живої і зменшенні минулої праці. Характер подібних рішень не співпадає із загальним напрямком розвитку техніки і послідовний розвиток таким шляхом йти не може.

Рівень технології будь-якого виробництва показує вирішальний вплив на його економічні показники, тому вибір оптимального варіанту технологічного процесу повинен здійснюватись виходячи із важливіших показників його ефективності: продуктивності, собівартості, якості продукції що виробляється.

Затрати підприємства, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, називають фабрично-заводською собівартістю. Співвідношення між різними видами затрат,що складають собівартість, представляє собою структуру собівартості.

Від рівня застосування технології залежить і якість продукції, що виготовляється. Якість продукції - сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти відповідні потреби суспільства на протязі встановленого періоду часу.

2.2 Аналіз забезпечення підприємства технологічним обладнанням

Визначаємо число постів і ліній. ТО-1 виконуватиметься на тупикових універсальних постах, ТО-2 виконуватиметься на тупикових універсальних постах вигляду ТЕ. Вони звичайно розташовуються паралельно між собою.

Такт виробництва визначається

де tI - розрахункова трудомісткість даного виду одиниці технічного обслуговування з урахуванням супутнього технічного ремонту в об'ємі 15-20%;

Pti - найбільше технологічне необхідне число робочих відповідної зони в одну зміну.

tпм - час переміщення автомобіля з поста на пост.

де La - габаритна довжина автомобіля;

- інтервал між автомобілями 1,5 м;

- швидкість переміщення автомобіля на конвейєрі 9 км/ч;

Режим виробництва визначається:



де Tсм - продуктивність робочої зміни відповідної зони ;

З - число робочих змін в добу;

Nic - добова програма по даному вигляду.

Число ліній обслуговування для відповідної зони визначається:

При потоковому методі обслуговування, площа зони, ділянки діагностування складе:

де LЗ - довжина зони;

BЗ - ширина зони.

де - робоча довжина лінії;

- відстань від автомобіля до зовнішніх воріт.

де La - габаритна довжина автомобіля;

П - число постів у відповідній зоні;

- інтервал і рівний 1,2-2 м.

Визначення кількості універсальних постів для виконання ТЕ-2

Загальне число постів в зоні технічного ремонту складе:

де TТРГ - річна трудомісткість постових робіт;

- коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобіля на зони ТЕ;

ФЗ - ефективний річний фонд часу роботи зони при однозмінній роботі;

РСР - середнє число робочих на посту;

З - число змін;

- коефіцієнт використання робочого часу поста.

Площу зони ТЕ складе:

де Fa - площа займана автомобілем в плані;

П - число постів;

KПА - коефіцієнт щільності розстановки постів і устаткування;

Д - довжина автомобіля;

Ш - ширина автомобіля.

На базовому підприємстві виробництво деталей здійснюється за допомогою наступних технологічних операцій:

1. Фрезерування базової площини, витримав розмір 20мм;

2. Фрезерування уступа, витримав розмір 90мм;

3. Свердління двох отворів (19,8мм;

4. Зенкерування двох отворів (20мм;

5. Свердління 5-ох отворів (3,3мм;

6. Нарізування різьби в 5-ох отворів М4-6Н;

7. Свердління двох отворів (11мм;

Всі технологічні операції та їх тривалість зводимо в таблицю 2.1

Таблиця 2.1

НАЗВА ТРИВАЛІСТЬ	1 Фрезерна 1,01	2 Фрезерна 0,93
3 Свердлільна 0,98	4 Зенкерувальна 1,09	5 Свердлільна 1,03
6 Нарізування різьби 1,06	7 Свердлільна 0,98

Під синхронізацією розуміють методи за допомогою яких досягається рівність або кратність тривалості часу операцій такту або ритму.

Синхронізація може здійснюватись в 2-ох формах: грубій і точній.

Груба може здійснюватись 3-ма способами:

1. Концентрація або диференціація операцій;

2. Введення паралельних робочих місць;

3. Комбінування;

Методи точної синхронізації:

1. Зміна режимів роботи обладнання;

2. Раціоналізація прийомів роботи;

3. Застосування інструментів, які скоротчують основний час та спец. пристосувань, які скорочують додатковий час;

4. Покращення організації робочих місць і інше.

Для здійснення синхронізації ми плануємо технологічну лінію в послідовності технологічних операцій та визначаємо:

- ведуче обладнання;

- вузькі робочі місця;

Ведучим називається виробниче обладнання, на якому виконується основна технологічна операція і яке займає найбільшу питому вагу у вартості основних фондів, що використовуються для виробництва даного виробу (втрати від недовантаження найбільш вартісного обладнання значно більші, ніж втрати від недовантаження дешевого обладнання).

В нашому випадку ведучим обладнанням є свердлильний верстат на 3-тій операції. Втрати від простою цього верстату будуть найбільши, тому доцільно за такт лінії прийняти тривалість цієї операції r = 0,98. Такт лінії визначає тривалість часу між виходом двох одиниць продукції.

3. Планування забезпечення підприємства технологічним обладнанням

При підборі устаткування був використаний «Каталог ГАРО» вибір був заснований на універсальності устаткування, його здатності використовуватися з більшою віддачею і порівняно невеликою трудомісткістю обслуговування.

Таблиця 4.1 - Устаткування інструменту для СТО-1 по зонах цехам і ділянкам

Найменування устаткування	Коротка характеристика	Число одиниць	Площа, м
Зона ТЕ і ТР
1.Підйомник для легкових автомобілів ППД-	Тип - стаціонарний двухСТО-1ечный з електроприводом. Вантажопідйомність, кг 3000;высота підйому, мм 1650; потужність електродвигуна, кВт 7,4; габаритні розміри, мм 2450х4100х3200; маса, кг 1275	2	10,045
2.Верстат свердлувальний	Тип настольный, електромеханічний, вертикальний. Потужність електродвигуна, КВт 3,2; габаритні розміри, мм 710х390	1	0,273
3.Нагнітач змащувальний, мод. С-321м	Тип пневматичний. Тиску Мпа, номінальне 25, максимальне 35; місткість бака, кг 40; потужність електродвигуна кВт 0,55; габаритні розміри, мм 163х870х710; маса, кг 20	1	0,141
4.Установка заправна пересувна для масел мод. С- 233	Подача при 40 подвійних ходах в хвилину, л 3; місткість бака, л 35; габаритні розміри, мм 540х370х1000; маса, кг 20	1	0,199
5.Установка пересувна для збору відпрацьованих масел од.С-508	Місткість бака, л 63; довжина зливного шланга, мм 600; габаритні розміри, мм 730х550х1080; маса, кг 34	1	0,401
6.Компресор пересувної мод. К-2	Продуктивність, м/мін 0,63; тиск стислого повітря, Мпа 1; місткість рессивера, м 0,15; потужність електродвигуна, кВт 5,5; габаритні розміри, мм 1300х620х1250; маса, кг 270	1	0,78
7.Стенд для регулювання і збірки зчеплення мод.Р-748	Тип настольный, габаритні розміри, мм 625х565х405; маса, кг 57	1	0,353
Візок пересувний	Металева, габаритні розміри, мм1000х400х400; вантажопідйомність, кг 116	2	0,4
Перекидач	Тип електромеханічний, потужність, кВт 20; напруга струму, В 380; габаритні розміри, мм 2700х2375х200	1	6,42
Протипожежний щит	Металевий пересувний, маса, кг 28	1
Шиномонтажний, вулканізація ділянки
1.Электровулканизатор мод. 6134	Електричний, напруга 220 В, габаритні розміри із СТО-1ЛОМ 450х400х1200 мм, маса 14,5 кг	1	0,18
2.Слюсарний верстак	Габаритні розміри 1380х600х1200 мм. Маса 95 кг	1	0,82
3.Скриня для відходів	Металевий, габаритні розміри 300х500х500, маса 9 кг	1	0,15
4.Ванна для перевірки камер	Металева, габаритні розміри 600х500	1	0,3
5.Компресор мод.К-2	Пересувний, електричний. Продуктивність 0,63 м/мін, тиск стислого повітря 1 Мпа, потужність 5,5 кВт, габаритні розміри 1300х650х600, маса 270 кг	1	0,78
6.Кліть для накачування шин	Металева розбірна, габаритні розміри 240х650х600 мм, маса 20,5 кг	1	0,108
7.Стенд для де монтажу шин, мод.Ш-516	Джерело живлення 380 в, продуктивність 20-24, габаритні розміри 1005х520х1080 мм, маса 260 кг	1	0,522

4. Планування потреби в інструменті

4.1 Структура інструментального господарства, раціональність використання та зберігання

Приведення всіх марок автомобілів до базового автомобіля по трудомісткості, у тому числі і що пройшли капітальний ремонт

Прийнятий метод вибору типу автомобіля по типу кузова, заснований на порівнянні годинної продуктивності, який заснований на формулі годинної продуктивності:

(1.1)

де q - номінальна;

д - коефіцієнт динамічного використання;

е - коефіцієнт використання пробігу за їзду;

lг - довжина, км;

Vт - технічна швидкість, км/ч;

tп-р -время простою, час.

При порівнянні годинних производительностей автомобілів на різних відстанях виходить 2 зони. Для такого дослідження виконаємо розрахунки.

q =10т.;

д = 0,8;

е =0,55;

Vт=40 км/ч;

tп-р = 0,7ч.

Норми пробігу до капітального ремонту (КР) і періодичність проведення ТЕ визначається на підставі діючого Положення.

пробіг до ТЕ-1 L1=3000 км

пробіг до ТЕ-2 L2=12000 км

пробіг до КР Lкр=300000 км

Нормативи періодичності ТЕ і КР повинні коректуватися за допомогою коефіцієнтів:

k1 - коефіцієнт, що враховує категорію умови експлуатації;

k2 - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу;

k3 - коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови;

k1=0,8;

k2=1,00;

k3=0,9;

;

;

;

Оскільки постановка автомобіля на обслуговування проводиться з урахуванням середньодобового пробігу через ціле число робочих днів, то пробіг до ТЕ і КР повинні кратні середньодобовому пробігу і між собою.

Відповідно до прийнятих позначень розрахунок кількості ремонту і ТЕ представляється у вигляді:

;

;

;

;

Оскільки пробіг автомобіля за цикл може бути більше або менше, ніж пробіг за рік, а виробничу програму підприємства звичайно розраховують на річний період, необхідно зробити відповідний перерахунок.

Для цього заздалегідь визначаємо коефіцієнт технічної готовності, знаючи який можна розрахувати річний пробіг автомобіля (парення) і в результаті визначити річну програму по ТЕ і КР автомобіля. Коефіцієнт технічної готовності виражається наступною формулою:

,

де Дец - кількість днів експлуатації автомобіля (парення) за цикл;

Дрц - кількість днів простою автомобіля (парення) в ремонті і ТЕ-2 за цикл.

Оскільки тривалість простою автомобіля в ТО і ТР в Положенні передбачається у вигляді загальній питомій масі на 1000 км, то кількість днів простою автомобіля за цикл Дрц може бути виражена в наступному вигляді:

,

де Дстр - питомий простій автомобіля в ТЕ і ТР на 1000 км пробігу.

Число днів експлуатації автомобіля за цикл визначається з виразу:

Крім того, необхідно враховувати, що простій автомобіля в КР передбачає загальну кількість календарних днів, виведення автомобіля з експлуатації, а тому

,

де - власне простій автомобіля в КР на авторемонтному заводі;

ДТ - час на транспортування з автогосподарства на автотранспортне підприємство.

На підставі розрахованого значення коефіцієнти технічної готовності визначається річний пробіг автомобіля

;

По відомих значеннях річної і циклового пробігів автомобіля визначається коефіцієнт переходу від циклу до року :

;

Підставляючи у вказану вище формулу значення і, матимемо:

;

Кількість ТЕ і ремонтів на весь парк в рік складає:

;

;

;

;

де, і т.д. сумарні значення кількості технічних обслуговувань і ремонтів одномарочних автомобілів по парку.

Добова програма парку по ТЕ і ТР визначається з виразу:

де Ni.Г - добова кількість ТЕ і ремонтів по кожному виду окремо;

- річна кількість ТЕ і ремонтів по кожному виду окремо;

Дрг - число робочих днів в році тих, що виконують роботу в зоні ТЕ ТР.

;

;

;

4.2 Розрахунок потреби в інструменті

Економічна ефективність характеризується терміном окупності Т, який розраховується по формулі Т=К/П.

Таблиця 4.1 - Основні витрати

Види витрат	Кількість ед.	Сума грн.
1	2	3
Підйомник	2	2 3760
Верстат свердлувальний	1	778
Нагнітач змащувальний	1	1380
Установка заправна	1	989
Установка для збору відпрацьованих масел пересувна	1	596
Компресор пересувний	1	5890
Шліфувальний верстат	1	3560
Стенд для ремонту і регулювання зчеплення	1	2125
Візок пересувний	1	615
Слюсарний верстак	1	595
Скриня для відходів	2	370
Ванна для промивки деталей	1	162
Шафа для інструменту	1	437
Шафа для інструменту	1	437
Вентилятор	1	560
Пересувний домкрат	1	1250
Комбінований діагностичний стенд	1	36157
Кузовний, варильний, жестянницкий ділянки
Шафа для інструменту	1	437
Протипожежний щит	1	278
Вулканізація, шиномонтажный ділянки
Пневмоїнструмент	1	745
Електровулканізатор	1	1432
Шиномонтажний верстат	1	13150
Верстат, балансування	1	10263
Шафа для інструменту	1	437
Разом капітальних вкладень		154368

Вартість устаткування 152197 грн.

Монтаж устаткування - 18756 грн.

Розрахунок проводиться окремо для кожного виду інструменту за формулою:

N = V(tm / t(1-K),

де: N - річна потреба в інструменті;

V - річна програма в кількості деталей;

tm - машинний час роботи даним інструментом при обробці однієї деталі

в хв.;

t - час роботи інструменту до повного зношування, в хв.;

К - коефіцієнт випадкового збитку (( 0.2).

Час роботи інструменту до повного зношування розраховується за формулою:

t = tc ( (1+а/L),

де: а - величина допустимого зношування, мм.;

L - зміна довжини інструменту при одній заточці, мм.;

tc - стійкість інструменту (період роботи між двома заточками), год.

Для прикладу розрахуємо торцеву фрезу діаметром 100мм:

а= 20 мм.; L = 1.2 мм.; tc = 180 год; tm = 0.3 хв.

t = 180((20/0.85 + 1) = 4415 хв.

N = 118653(0.3 / 4415((1-0.2) = 10,08 шт. (приймаємо 10 шт)

Так, як фреза застосовується на двох операціях (час приблизно однаковий),

то загальну кількість фрез приймаємо 20 шт. Розрахунак свердл здійснюємо в такій же послідовності.

Таблиця 5.2 . Потреба в інструментах та пристосуваннях

	Наіменування	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Загальна вартість
1	Фреза торцева	20	47	940
2	Свердло	9	1,5	13,5
3	Зенкер 19,8мм	7	8	56
4	Свердло 3,3мм	5	0,2	1
5	Мітчик М4-6Н	5	0,5	2,5
6	Тиски пневматичні	6	200	1200

Висновки

Таким чином, технологічне оснащення - знаряддя виробництва, що доповнюють технологічне обладнання і необхідні засоби для виконання визначеної частини технологічного процесу.

Планування потреби в інструменті є досить важливим особливо для АТП, в якому кожного дня йдуть ремонтно-поточні та виробничі роботи.

Ведучим називається виробниче обладнання, на якому виконується основна технологічна операція і яке займає найбільшу питому вагу у вартості основних фондів, що використовуються для виробництва даного виробу (втрати від недовантаження найбільш вартісного обладнання значно більші, ніж втрати від недовантаження дешевого обладнання).

В нашому випадку ведучим обладнанням є свердлильний верстат на 3-тій операції.

Практично будь-який конкретний технологічний процес можна розглядати як частину більш складного процесу і сукупність менш складних технологічних процесів. У відповідності з цим технологічна операція може служити елементарним технологічним процесом. Елементарний технологічний процес - це найпростіший процес, подальше спрощення якого призводить до втрат характерних ознак технологічного процесу.

Список використаної літератури

1.Бандурка О.М.,Коробов.,Орлов П.І.Фінансова діяльність підприємства.: Підручник для студентів.ВЗО.фін.спец. - К: Либідь,2001. - с. 250 - 257;

2.Баранчеев В. Стратегический аналіз : технология, инструменты, организация // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - №5. Забагни Н.В. и др.. Предпринимательский менеджмент. - М.: Прио - 2002;

3.Ковалев В.В. Финансы предприятий. - М. Финансы и статистика 2002. - с. 354 - 359;

4.Кузнецов Ю.М. Охрана труда на АТП.-М: Транспорт, 1990.-288 с.

5.Лихота У.П.Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001;

6.Напольский Г.М. Технологическое проектирование АТП и СТО-1.-М.: Транспорт, 1985.-213 с.

7.Онищенко С.В.Фінансове планування - основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України 9/2000;

8.Петрыченков С.Н. Организация комплексного автосервиса.- М.:Транспорт, 1985.-19 с

9.Планида В.С.,Окинько В.А.,Бычков В.П. Технологическое проектирование АТП и СТО-1.- Воронеж: ВГУ, 1989-216 с.

10.Поддерьогін А.М.Фінанси підприємств:Підручник. - К.:КНЕУ.2001;

11.Роговцев В.Л. Устройство и эксплуатация транспортных средств.-М.: 1991.432 с.

12.Техническая эксплуатация автомобилей. Под ред. Крамаренко Г.В.-М.: Транспорт, 1983.-488 с.

13.Фастовцев Г.Ф. Современный автосервис. М.: Знание, 1980.-64 с.

14.Фастовцев Т.Ф. Автотехобслуживание.-М: Машиностроение, 1985.-256 с.

15.Фастовцев Т.Ф. Организация ТО и ТР легковых автомобилей.- М:Транспорт, 1989.-256 с.

Размещено на Allbest.ru