Евристичні прийоми дослідження в економічному аналізі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

"Евристичні прийоми дослідження в економічному аналізі"

евристичний метод неформалізований аналіз

Вступ

Евристичні методи є універсальними, і їх застосовують у всіх сферах науки і практики. Їх широко використовують також в економічному аналізі. Можна стверджувати, що оволодіння евристичними методами визначає мистецтво аналізу. Евристичні методи звичайно протиставляють формалізованим, що спираються на точний математичний опис явищ. Соціально-економічні явища і процеси цілком або частково не піддаються математичній формалізації, тобто для них неможливо чи дуже важко розробити адекватну модель. Це пов'язано з труднощами кількісного оцінювання політичних, соціальних і психологічних факторів, що визначають господарську діяльність людей; численністю таких виробничих процесів, збір репрезентативних зведень про які потребує великих витрат часу і засобів; обмеженою придатністю інформації про минуле для прогнозування майбутнього. Нарешті, багатозначні, багатовимірні та якісно непорівнянні показники господарської діяльності чи підприємства її окремих аспектів не мають однозначного узагальненого критерію, на основі якого можна оцінити можливі варіанти вирішення проблеми. Усе це потребує застосування в аналізі поряд з логіко- й економіко-математичними також експертних методів, які розуміють як комплекс логічних та математичних прийомів і процедур, що забезпечують отримання від фахівців-експертів інформації, яка дає змогу оцінити причини, що посприяли досягненню високого рівня господарювання, підготувати і вибрати раціональні управлінські рішення. Для пошуку нових рішень і заходів, що забезпечать їхнє втілення у життя, необхідно активізувати творче мислення фахівців. Цьому сприяє застосування в аналізі психологічних методів, що є сукупністю правил і процедур, які стимулюють вирішення творчих завдань.

Поряд із різними прийомами аналізу, таких як загальні та універсальні, в ході системних досліджень використовують і евристичні прийоми, які ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників.

Евристичні прийоми економічного аналізу являють собою сукупність логічних прийомів і методичних правил теоретичного дослідження та пошуку прийнятного рішення, що спирається у певній мірі на винахідливість та творчий пошук і активно використовує методику "наводящих" питань.

До евристичних прийомів, або методів активізації творчості, нестандартного мислення відносять зазвичай низку методів генерації варіантів розв'язання проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності. Їх застосовують тоді, коли звичайні рутинні методи, засновані на аналізі минулого досвіду та теперішніх умов, не дають змоги вибрати спосіб вирішення. Особливо широко ці прийоми використовують у стратегічному аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації.

Евристичні прийоми можна поділити на 3 групи:

· 1. методи індивідуального творчого пошуку;

· 2. методи колективного творчого пошуку;

· 3. методи активізації творчого пошуку.

Перша група. До неї відносяться метод аналогій, метод інверсії, метод ідеалізації.

Метод аналогії - являє собою використання подібного відомого рішення для відповіді на конкретне аналітичне питання. У даному випадку аналітик повинен володіти особливими якостями: спостережливістю, пильністю, здатністю до застосування досвіду.

Метод інверсії, чи системи «навпаки» - уміння перевернути об'єкт «догори ногами», вивернути «навиворіт», поміняти місцями його складові і тому подібні дії дають можливість відмовитися від традиційних рішень.

Прийом ін версії (зворотного руху) широко використовують на практиці. Що таке конвеєр, винайдений Г. Фордом? Це коли об'єкт праці рухається до робітника, а не навпаки. Така ж схема реалізується в «мережному маркетингу», коли продавець «біжить» за покупцем. Робота на конкретного покупця, на задоволення його потреб -- це теж прийом інверсії. Його можна використовувати і для роз ширення асортименту послуг: від умов фізичного ком форту (зокрема, системи підтримки характеристик і складу повітря для конкретного працівника) -- до особливих умов творчого розвитку особистості (наприклад, системи індивідуального навчання).

Метод ідеалізації спрямований на отримання уявлення про ідеальний варіант вирішення проблеми. Розглядати ідеальні рішення корисно (навіть коли присутня фантазія), бо вони можуть наштовхнути на нову ідею.

Друга група. До них відносяться: метод "мозкового штурму", конференція ідей, метод колективного блокноту.

Прийом «мозкового штурму» - це метод інтенсивного генерування нових ідей, для чого необхідна творча співдружність груп фахівців різного профілю. Він є найбільш поширеним і типовим.

Працюючи як єдине ціле, група спеціалістів намагається "штурмом" подолати труднощі, які заважають розв'язати проблему, що досліджується. "Мозковий штурм" як метод активізації творчого мислення потребує передовсім створення належної творчої атмосфери, коли навіть "найбезглуздіші", на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і серйозно. Доцільно, щоб в обговоренні брали участь різні фахівці (бухгалтери, фінансисти, менеджери, конструктори, технологи, працівники служб збуту), причому з різним рівнем досвіду. Зрозуміло, що вони мають бути обізнані з проблемою, але детальне її знання є необов'язковим. Небажано, щоб до групи потрапляли начальники та їхні підлеглі.

Основні правила методу. Керівник сесії (як правило, це керівник групи, яка проводила аналіз) формулює в загальному вигляді сутність завдання, наприклад: досягти перетворення виробу "А" зі збиткового на рентабельний; налагодити виробництво виробу "Б" протягом наступного кварталу; прискорити оборотність оборотних коштів на 2 дні.

У процесі такого штурму учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх. Щоб забезпечити максимальний ефект, "мозковий штурм" треба проводити за певними правилами. Інакше він перетворюється на звичайну нараду.

Дійовий "мозковий штурм" має ґрунтуватися на суворому дотриманні розподілу в часі процесу висування ідей та процесу їх обговорення й оцінки. На першій стадії штурму забороняється критикувати висунуті ідеї та пропозиції (критичні зауваження порушують творчий процес). Завдання керівника групи полягає в активізації творчого мислення учасників засідання з тим, щоб вони висунули якнайбільшу кількість варіантів розв'язання певного завдання. На цій стадії перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей. На другій стадії ідеї ретельно обговорюються, економічно оцінюються та в кінцевому підсумку відбирається найліпша з них.

На стадії обговорення учасники повинні розвивати висунуті ідеї: у будь-якій з них можна знайти раціональне зерно. Значний ефект дає комбінування ідей з допомогою складання переліку всіх запропонованих варіантів виконання аналізованої функції із зазначенням переваг та недоліків кожного з варіантів. Максимальна тривалість засідання - 1,5 год. Однак не будь-яке завдання можна розв'язати цим методом. Він ефективний здебільшого для розв'язування не дуже складних проблем загального (особливо організаційного) характеру, коли учасники засідання мають достатню інформацію про них.

Конференція ідей - Від "мозкового штурму" вона відрізняється темпом проведення нарад та дозволеною доброзичливою критикою у формі коротких реплік та коментарів. Критика в такій формі може навіть підвищити цінність запропонованих ідей. Заохочується фантазування та комбінування ідей. Усі запропоновані ідеї фіксують у протоколі без зазначення авторства.До "конференції ідей" залучаються керівники та рядові співробітники, причому як ті, що постійно стикаються з даною проблемою, так і неспеціалісти в цій галузі (новачки), які зазвичай висувають нові, свіжі ідеї, оскільки на них не тиснуть традиції. Не варто запрошувати на конференції осіб, які скептично ставляться до можливості позитивного розв'язання проблеми, та вузьких спеціалістів, які "все знають ліпше за інших".

Метод колективного блокноту - передбачає за визначений період самостійне нагромадження ідей кожним учасником. По закінченні періоду керівник творчої групи систематизує матеріал, передає на спільне обговорення для вироблення

остаточного вирішення проблеми.

До методів активізації творчого пошуку відносяться: метод контрольних питань, метод фокальних об`єктів, метод синектики, метод морфологічного аналізу.

Метод контрольних запитань застосовується для психологічної активізації творчого процесу. Його мета - за допомогою навідних запитань підвести до розв'язання проблеми. Метод може застосовуватися як в індивідуальній роботі, коли дослідник сам собі ставить запитання та шукає на них відповіді, так і під час колективних обговорень, наприклад під час "мозкового штурму". У закордонній практиці знайшла поширення анкета А. Осборна, що включає дев'ять груп питань: що можна в об'єкті перетворити; що треба зробити навпаки; на який об'єкт схожий даний об'єкт; що можна скопіювати; які можливі нові комбінації об'єкта.

Метод фокальних об'єктів - полягає в перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на об'єкт, що вдосконалюється. У результаті можна знайти кілька цілком несподіваних варіантів вирішення проблеми. Метод фокальних об'єктів дає добрі результати у пошуку нових модифікацій відомих пристроїв та способів, може використовуватися для тренування уяви (наприклад, потрібно придумати фантастичний механізм, інструмент тощо).Метод реалізується в такий спосіб:- вибирають фокальний об'єкт та встановлюють мету його вдосконалення (наприклад, прискорення оборотності оборотних коштів);- вибирають 3-4 випадкові об'єкти (їх беруть навмання зі словника або каталогу);- складають списки ознак випадкових об'єктів; додають ознаки випадкових об'єктів до фокального об'єкта та генерують нові ідеї;- отримані сполучення розвивають способом вільних асоціацій;- продумують принципові рішення, оцінюють отримані варіанти та відбирають найбільш ефективні рішення (зазвичай це виконується експертним способом).

Цей метод уможливлює, наприклад, швидке знаходження ідей нових, незвичних товарів широкого вжитку, пропонування принципово нових підходів до організаційних форм виробництва.

Метод синектики - ставить задачу знайти потрібне рішення за рахунок подолання психологічної інерції, яка полягає в намаганні розв'язати проблему традиційним шляхом. Синектика уможливлює вихід за межі будь-якого конкретного способу мислення (дії) та значно розширює діапазон пошуку нових ідей унаслідок зображання звичного у незвичному вигляді та навпаки. Прихильники цього методу вважають, що розумова діяльність людини є більш продуктивною в новому, незнайомому середовищі. Користування методом синектики для розв'язання проблеми потребує створення групи спеціалістів різних професій. Бажано, щоб члени синектичної групи (крім її керівника) перед початком роботи не знали суті проблеми, що розглядається. Це дає їм змогу абстрагуватися від звичних стереотипів мислення. На синектичних засіданнях широко використовується також особиста аналогія (емпатія). За допомогою такого прийому людина мислено втілюється в образ об'єкта, що розглядається, тобто "ототожнює" себе із ним та аналізує відчуття, що виникають.

Метод морфологічного аналізу - використовує структурні, тобто морфологічні взаємозв'язки економічних явищ і процесів. Він заснований на систематичному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, що випливають із закономірностей будови об'єкта аналізу. Прийом «морфологічної шухляди» припускає створення дерева цілей, чи матриці, де будують відбиті всі показники, що характеризують об'єкт аналізу і причини можливих його змін. У результаті використання даного прийому одержують велику кількість різних рішень, аналіз яких дозволяє піти в зону, далеку від тієї, що лежить на поверхні. Побудова матриць - відповідальний процес, що вимагає участі висококваліфікованих фахівців.

Неформалізовані методи - рішення економічних задач знаходять застосування насамперед в умовах, коли немає можливості формально, за допомогою математичних моделей описати істотні зв'язки економічних змінних і об'єктів. Така ситуація складається при прогнозуванні, рішенні вибору, необхідності здійснити творчий пошук оптимальних рішень, відсутності умов для формалізації взаємозв'язків економічних явищ і процесів та можливості їхнього кількісного виміру.

Висновок

Отже, дослідивши евристичні прийоми, які застосовуються в економічному аналізі, можна стверджувати, що вони є значним фактором у пошуку розв'язання різного роду економічних задач.

Для пошуку нових рішень і заходів, що забезпечать їх втілення у життя необхідно активізувати творче мислення фахівців. Цьому сприяє застосування в аналізі еврістичних методів, що є сукупністю правил і процедур, які стимулюють вирішення творчих завдань.

Отже, в залежності від поставлених питань, цілей та задач, підприємство самостійно вибирає який тип евристичного прийому застосувати у тій чи іншій ситуації, щоб отримати найвищий результат прийнятого рішення.

Список використаної літератури

1.Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, 1995р.

2.Чигринська О.С. Власюк Т. М. Теорія економічного аналізу, 2003р.

3.Чумаченко М. Г. Економічний аналіз КНЕУ, 2003р.

4.Яцків М. І. Теорія економічного аналізу - Львів, 1993р.

Размещено на Allbest.ru