Економічна теорія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра економічної теорії

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З навчальної дисципліни «Економічна теорія»

Виконала: студент 2 курсу

Групи ТТ-10-1з

Заочної форми навчання

Рудницька В. М.

Перевірив: Ховрак І.В.

Кременчук 2012



План

1. Ринок товарів і послуг та його інфраструктура. Товарна біржа та її функції.

2. Бюджетний дефіцит,його причини і наслідки. Державний борг.

Література.



1. Ринок товарів і послуг та його інфраструктура. Товарна біржа та її функції

Інфраструктура ринку

Термін "інфраструктура" походить від латинського infra, що означає "нижче", "під", та structure -- "структура", що означає сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна та професійна освіта, охорона здоров'я тощо).

Інфраструктура -- це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Інфраструктура ринку -- комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її елементи (рис. 7.7). Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб'єктами через свої функції (рис. 7.8). Розглянемо детальніше деякі елементи інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфра-структурних елементів є біржі.

Термін "біржа" в перекладі з латинської мови означає "шкіряний гаманець". Біржі виникли як місця, де комерсанти здійснюють торговельні операції. Перша біржа була зареєстрована в Антверпені у 1531 p., друга -- у Лондоні в 1566 р.

У Росії перша біржа з'явилася у 1705 р. в Санкт-Петербурзі, а на території України -- 1796 р. в Одесі. Пожвавлення біржової торгівлі відбулося у період непу. Кількість бірж у цей період перевищила 100. Проіснували вони до 1930 р.

З переходом постсоціалістичних країн до ринку біржова торгівля відроджується.

Біржа -- організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа) (рис. 1).

Товарна		фондова		валютна

види бірж

праці		фрахтова		універсальна

Рис. 1. Класифікація бірж

Товарна біржа -- це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості:

-- торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

-- регулярність торгів на основі певних правил;

-- формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);

-- свобода вибору контрагента за угодою;

-- стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок.

Фондова біржа -- організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.

Цінні папери -- документи, що виражають майнові (боргові) зобов'язання.

Види цінних паперів

Акції (від лат. actio -- дія, дозвіл) -- цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства (рис. 2).

Облігація (від лат. Oblige -- зобов'язання) -- документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов'язання про повернення суми боргу у визначений строк.

На пред`явника		Іменні		Привілейовані (власник акції має право на фіксовану частку доходу -- дивіденд)

Види акцій

Прості(розмір дивідендів визначається не одразу, а після Отримання прибутку)		З правом голосу		Без права голосу

Рис.2 Класифікація акцій

Вексель (від нім. Wechsel -- розмін) -- письмове боргове зобов'язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.

Варрант -- цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на додаткові пільги у визначений час.

Ваучер -- майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

Сертифікат (депозитний) -- фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов'язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред'явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін "сертифікат" походить від латинського certum, що означає "правильно", та facio -- "роблю".

Коносамент (від франц. connaissement від connaitre -- знати, розуміти) -- розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов'язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту.

Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред'явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами.

Валютна біржа -- біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави.

Біржовим валютним товаром є валюта і золото.

Біржа праці -- державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.

Функції служби зайнятості:

-- вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці;

-- організація громадських робіт;

-- організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку;

-- виплата допомоги з безробіття;

-- відшкодування (часткове) витрат, пов'язаних зі зміною місця роботи.

Фрахтова біржа -- постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.

Тут концентрується інформація про:

-- попит і пропозицію на тоннаж;

-- рівень фрахтових ставок;

-- умови договору фрахтування.

Термін "фрахт" походить від німецького fracht, тобто "вантаж", і вживається на позначення:

а) вантажу;

б) плати за перевезення вантажу водними шляхами або плати за використання суден протягом визначеного часу.

Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі. Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими.

Універсальна біржа -- біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.

Отже, біржі -- це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції (рис. 3).

Ф'ючерсні		Форвардні

Види біржових операцій (угод)

Угоди з премією (опціони)		Онкольні

Рис.3 Класифікація біржових операцій



Угода (операція) -- домовленість про взаємну передачу прав та зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Форвардна угода -- строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти тощо фіксуються в момент укладання угоди.

Ф'ючерсні угоди -- угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною через певний проміжок часу після укладання угоди. Ф'ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, аб0 3 метою отримання різниці від перепродажу ф'ючерсної угоди, аб0 для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбув^ються на кінець ліквідаційного періоду.

Ф'ючерсні угоди найчастіше використовують для продажу товарів великими партіями з характерною для них тенденцією до значних коливань цін (сільськогосподарські та сировинні товари), валюти, акцій, облігацій, д^я банківських вкладів, іпотеки і т. ін.

Функції ф'ючерсних угод:

-- зменшення ризику, пов'язаного 3 різким коливанням цін;

-- забезпечення стійкості одиниць господарювання;

-- гарантування передбачуваності господарської діяльності;

-- здешевлення кредиту.

Онкольні угоди -- система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покупця. Продавець страхує себе хеджуванням продажу. Ціна, за якою він закриває хедж, стає ціною закупівлі реального товару.

Хедж -- строкова угода, уклад^на для страхування від можливого коливання цін.

Опціон -- договірне зобов'язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових справ за встановленою на момент підписання угоди ціною в межах певного періоду. В обмін на отримання такого права покупець опціону сплачує продавцеві певну суму -- премію. Ризик Покупця опціону обмежений цією премією, а ризик продавця; зменшується на величину отриманої премії.

Опціон на купівлю дає право, а^е Не зобов'язує купити ф'ючерсний контракт, товар або іншу цінність за певною ціною.

Використовується при грі на підвищення, дає змогу після сплати невеликої премії отримати необмежений прибуток від підвищення цін.

Опціон на продаж дає право, але не зобов'язує продавати ф'ючерсний контракт або інші цінності за визначеною ціною. Використовується цей опціон при грі на пониження і після сплати невеликої премії забезпечує необмежений прибуток від зниження цін.

Аукціон -- форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купити має той, хто пропонує найвищу ціну.

Головні суб'єкти аукціону:

-- власник цінностей (продавець);

-- організатор аукціону;

-- покупець.

Первинна (вихідна) ціна визначається угодою між організатором аукціону і власником -- продавцем. Торги на аукціоні веде аукціоніст, який має певні повноваження оголошувати найвищу ціну під час торгів.

Види аукціонів:

-- товарні -- реалізують вироби мистецтва, ювелірні вироби, хутра та інші унікальні вироби;

-- валютні -- один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги. Об'єкт валютного аукціону

-- валютні відрахування організацій. Мета валютного аукціону

-- надання можливостей купити валюту тим суб'єктам господарювання, які не мають можливості заробити її або отримати з централізованих фондів.

Біржові посередники

Брокер -- торговий посередник, який забезпечує укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера -- брокеридж.

Маклер (дилер, джобер) -- біржовий посередник, котрий купує і продає тільки для себе й за свій рахунок.

"Бики" -- спекулянти і хеджери, що розраховують на підвищення цін, скуповуючи угоди, товари та інші цінності.

"Ведмеді" -- спекулянти і хеджери, що розраховують на зниження цін, скуповуючи товари, угоди та інші цінності.

Є також інші організаційні форми продажу товарів та послуг.

Торговельно-промислові палати -- комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків із партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами і здійснюють надання цільових інформаційних послуг.

Торговий дім -- торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.

Ярмарок -- періодично організована в одному й тому самому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і (або) устаткування, транспортних засобів, засобів зв'язку, ноу-хау, де експоненти укладають угоди в національному та міжнародному масштабі. На міжнародному ярмарку не дозволяється продаж на винос. Подекуди ярмарки визначають як місце періодичної торгівлі.

Магазин -- підприємство роздрібної торгівлі.

Магазин-демзал -- роздрібне торговельне підприємство, яке торгує за каталогами.

Маркетинг -- різновид діяльності фірм, пов'язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, організацію розподілу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.

Консалтингові фірми надають послуги суб'єктам економіки з питань:

-- дослідження і прогнозування ринку;

-- оцінки торговельно-політичних умов здійснення експортно-імпортних операцій;

-- розробки і впровадження маркетингових програм тощо.

Аудиторська фірма здійснює консультування з питань бухгалтерського обліку та контролю фінансової діяльності щодо проведення господарсько-фінансових ревізій; управління через систему обліку; готує висновки стосовно достовірності фінансового звіту фірм, що підлягають аудиторському контролю.

Ми не розглянули таких украй важливих елементів інфраструктури, як банки та небанківські фінансові інститути. Про це йдеться в темах "Фінансова система" та "Кредитна система".

2. Бюджетний дефіцит,його причини і наслідки. Державний борг

Система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечують їхнє функціонування, утворюють фінансову систему країни (рис. 4).

Найважливішою ланкою фінансової системи держави є державний бюджет (рис. 5).



Фінанси держави різних рівнів		Фінанси підприємств, установ, організацій

Фінансова система

Фінанси громадських організацій		Фінанси домогосподарств		Позабюджетні цільові фонди (пенсійні, соціального страхування, приватизації тощо)

Рис. 4 Фінансова система

Державний бюджет

Головний фінансовий план держави		Найбільший централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні уряду		Грошове вираження збалансованості надходжень та видатків до державної казни за певний період

Рис. 5 Визначення державного бюджету

Функції державного бюджету

Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел, які мають допоміжний харак тер, частини доходів громадян, підприємств, установ,організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечення належного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї тощо). Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову, прискорення НТП, зростання життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем.

Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежувальну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо.

Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету:

-- податки;

-- відрахування на соцстрах та інші види відрахувань;

-- державна позика (внутрішня та зовнішня);

-- емісія грошей;

-- продаж державного майна.

Форми виплат із державного бюджету:

-- асигнування -- видатки на утримання підприємств та установ;

-- субсидії -- державна допомога організаціям, установам, громадянам;

-- субвенції -- державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку;

-- дотації -- допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки.

Надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхніх витрат на заходи, передбачені бюджетом, називають бюджетним фінансуванням.

Система бюджетного фінансування містить:

-- механізм надання бюджетних засобів розпорядникам асигнувань;

-- засоби фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням грошових ресурсів.

Однією із форм бюджетного фінансування є бюджетний кредит -- надання бюджетних засобів суб'єктам господарювання й органам влади на засадах поворотності та платності.

Важливою формою використання бюджетних ресурсів є бюджетні резерви. Це відособлена у спеціальних фондах частина бюджетних надходжень, призначених для забезпечення безперебійного функціонування передбачених бюджетом витрат, а також покриття непередбачуваних затрат держави (стихійні лиха, серйозні технологічні аварії, епідемії тощо), які зненацька можуть виникнути.

Державний бюджет є головною ланкою бюджетної системи держави.

Бюджетна система України -- це сукупність бюджетів різних рівнів:

-- державного;

-- бюджету Автономної Республіки Крим;

-- обласних;

-- бюджетів міст Києва та Севастополя;

-- міських бюджетів;

-- районних;

-- районних бюджетів у містах;

-- сільських та селищних.

Консолідований бюджет -- це об'єднаний бюджет центрального уряду і бюджети місцевих органів влади.

Державне казначейство -- орган, на який покладено функції:

-- використання державного бюджету;

-- обліку його касового виконання;

-- управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

За станом розрізняють державний бюджет:

-- нормальний (збалансований), коли надходження і видатки бюджету врівноважені;

-- дефіцитний, коли видатки перевищують доходи;

-- профіцитний, коли доходи перевищують видатки.

Чи може держава витрачати більше, ніж вона має? Так за цих умов держава вдається до проведення додаткової грошової емісії, що є суто інфляційним чинником, або застосовує інше джерело фінансування бюджетного дефіциту -- позику.

Вважають, що з часів Дж.М. Кейнса обов'язкова збалансованість бюджету стала анахронізмом, а концепція "здорових фінансів" (збалансованого бюджету) виявилася недостатньо ефективною.

Насправді не всякий дефіцит державного бюджету є небезпечним. Якщо він не перевищує 2--3 %, він не є небезпечним; якщо ж він перевищує 3 %, існує загроза інфляційних явищ в економіці (абсолютно неінфляційних чинників фінансування державного бюджету немає).

В Україні виникло явище прихованого бюджетного дефіциту, яке проявилося у невчасному та (або) неповному фінан суванні бюджетної сфери економіки. Таким чином, уряд скорочував видатки, зменшуючи відкритий дефіцит бюджету.

Причини бюджетного дефіциту:

-- спад виробництва внаслідок циклічних коливань, який призводить до зниження рівня доходів (а відтак і податків), що надходять до державного бюджету;

-- збільшення державних витрат на розвиток військово-промислового комплексу (ВПК), реалізацію соціальних програм, фінансування збиткових підприємств тощо;

-- значний сектор "тіньової економіки", що уникає сплати податків;

-- зростання витрат на утримання управлінського апарату;

-- непомірні втрати, приписки, розкрадання державних ресурсів тощо.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:

-- перехід від фінансування до кредитування;

-- ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

-- зменшення видатків на фінансування ВПК, соціальних програм, державне управління;

-- зміна системи оподаткування.

Дефіцитний бюджет, зазвичай, має місце у період спаду обсягів національного виробництва, коли податкові надходження зменшуються, а потреба у видатках зростає.

Профіцитний бюджет характерний для періоду економічного зростання і застосовується як засіб для упередження економічного буму, за яким неминуче наступає економічний спад.

Балансування бюджету, таким чином, здійснюється не щорічно, а залежно від фази ділового циклу.

Є ще один досить важливий аспект бюджетного дефіциту.

Розрізняють бюджетний дефіцит:

-- фактичний -- відображає реальні надходження і видатки за певний період часу;

-- структурний -- показує, якими мають бути надходження, урядові витрати і дефіцит при потенційному обсязі національного виробництва;

-- циклічний -- відбиває вплив циклічних коливань на надходження, видатки та дефіцит і визначається як різниця між фактичним і структурним дефіцитом.

Нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіциту державного бюджету утворює державний борг.

Державний борг існує у двох формах:

-- внутрішнього боргу перед юридичними та фізичними особами країни;

-- зовнішнього боргу перед іноземними країнами (міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних країн та іноземними приватними особами й організаціями).

Існує безпосередній зв'язок між бюджетним дефіцитом і державним боргом:

з одного боку, державний борг є різницею між нагромадженою сумою всіх позитивних сальдо бюджетів і сумою всіх від'ємних сальдо (дефіцитів), отже, бюджетний дефіцит формує державний борг;

з другого боку, зростання боргу потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування, що зумовлює зростання бюджетного дефіциту.

Вплив державного боргу на економіку:

-- позитивний -- у фазі економічного спаду використання державних запозичень стимулює споживчий попит, збільшує рівень зайнятості населення, сприяє зростанню рівня доходів у суспільстві, стимулює економічне зростання;

-- негативний -- витіснення приватного капіталу, що обмежує економічне зростання, спричиняє до перерозподілу доходів на користь власників державних облігацій, зменшення обсягу споживчого попиту, збільшення податків для обслуговування державного боргу, перекладання відповідальності за погашення боргових зобов'язань на майбутні покоління тощо.

Не всяке зростання боргу держави перетворюється на "борговий тягар". Для оцінки безпеки подальшого зростання державного боргу важливе значення має порівняння приросту обсягу реального ВВП та реальної ставки відсотка на обслуговування боргу.

Якщо реальна ставка відсотка за борг перевищує темп приросту реального ВВП, то державним боргом неможливо управляти, зростає співвідношення Борг/ВВП,тобто борговий тягар посилюється.

Якщо відсоткова ставка (Rr) і приріст ВВП урівноважені (R = АВВП), то весь приріст ВВП використовується для виплати процентів на обслуговування боргу, що теж є небезпечним.

Якщо ж R < АВВП, то таке зростання боргу не створює небезпеки і є бажаним для суспільства.

Держава, що вдається до запозичень, мусить управляти державним боргом.

Управління державним боргом -- це система заходів держави, пов'язана з:

-- вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу;

-- випуском та розміщенням нових боргових зобов'язань;

-- погашенням нових боргових зобов'язань;

-- виплатою відсотків на позики;

-- зміною строків позик;

-- зміною відсоткових ставок на позики (конверсія);

-- анулюванням боргу (у випадку фінансової неспроможності держави).

Держава може рефінансувати свій борг, тобто випустити нові боргові зобов'язання для розрахунку за старі борги.

ринок товар біржа державний бюджет



Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича.-- 6-те вид., перероб. і доп. -- К.: Знання-Прес, 2007. -- 719 с.

Размещено на Allbest.ru