Економічна доцільність створення програми системи контролю комунікацій інтелектуальної будівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Метою цього розділу є обґрунтування економічної доцільності створення програми системи контролю комунікацій інтелектуальної будівлі. Доведена доцільність, та економічна вигода новоствореного програмного продукту.

Для даної системи будуть приведені такі техніко-економічні розрахунки: розрахунок заробітної плати програміста; розрахунок планового фонду заробітної плати; розрахунок собівартості програмного забезпечення; визначення ціни програмного продукту; визначення чистого прибутку; визначення рентабельності й окупності; порівняння програми з аналогом.

собівартість продукція прибуток балансовий

Розрахунок трудомісткості виготовлення системи

Якість програмного виробу визначається з урахуванням: поглядів користувача даної системи;

позицій використовування ресурсів та їх оцінки;

виконання вимог на програмний виріб.

Оцінка якості програмного виробу з погляду користувача визначається необхідним на стадії функціонування об'ємом оперативної пам'яті ЕОМ, витратами машинного часу, пропускною спроможністю каналів передачі даних.

Оцінка якості програмного виробу на стадії його створення включає визначенні трудомісткості створення системи, часу розробки і вартості його створення.

Виходячи з цього при створенні системи для розробки автоматизованих систем різного призначення, техніко-економічні розрахунки повинні містити:

визначення трудомісткості створення системи;

розрахунок витрат на створення програмного виробу;

оцінку витрат машинного часу, необхідного для відладки і рішення поставленої задачі.

Нормування праці в процесі створення програмного забезпечення викликає такі ж труднощі, що і нормування будь-якої творчої праці, що містить технічні елементи. Творчі елементи праці програмістів практично не нормуються, вони можуть бути визначені або на основі експертних оцінок досвідчених програмістів, або жорстко заданими термінами розробки, в які програміст зобов'язаний знайти рішення. Технічні елементи праці програмістів достатньо добре піддаються нормуванню, але точність таких норм має великий розкид залежно від цілого ряду чинників. Більш обгрунтованим є метод оцінки трудомісткості і термінів створення програмного виробу на основі системи моделей з різною точністю оцінки, за одиницю нормування в яких прийняте число строк коду у програмі.

Трудомісткість розробки ПЗ можна розрахувати по формулі:

, де - витрати на підготовку

і опис поставленої задачі, н/год; t_u - витрати праці на дослідження алгоритму рішення задачі, н/год; t_a - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму, н/год; t_n - витрати праці на програмування по складеній блок-схемі, н/год; t_e - витрати праці на відладку програми на ЕОМ, н/год; t_d - витрати праці на підготовку документації по задачі, н/год. Складові витрати праці визначаються через умовне число строк коду в проектованій системи, до числа яких входять ті оператори, які необхідно написати в процесі роботи над програмою з урахуванням можливих уточнень в постановці задачі і у вдосконаленні алгоритму. Умовне число строк коду в програмі:

Q = q*c*(1 + p),

де q - передбачуване число строк коду (q=2000); c - коефіцієнт складності програми, який визначає відносну складність системи по відношенню до типової системи, складність якої прийнята рівній одиниці (с=1,7); р - коефіцієнт корекції програми, який визначає в ході її розробки збільшення об'єму робіт за рахунок внесення змін в алгоритм або програму. Величина р знаходиться в межах 0.05...0.1, що відповідає внесенню 3...5 корекцій, що спричиняють за собою переробку 5... 10 % готової програми (р=0.1).

Q = 1500 *1.7 *(1 + 0.1) =2805

Витрати праці на підготовку і опис поставленої задачі: -25 н/год. Витрати праці на вивчення опису задачі визначаються з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста по формулі:

де В - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатності опису задачі, н/год (В=1.3); К - коефіцієнт кваліфікації програміста, що визначається залежно від стажу роботи по даній спеціальності (К=1.8).

н/год

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

, н/год

Витрати праці на складання програми по підготовленій блок-схемі:

Витрати праці на відладку програми на ЕОМ:

Витрати на підготовку документації по задачі:

де - трудомісткість підготовки матеріалів до рукопису; t_do - трудомісткість редагування, друку і оформлення.

Розрахунок трудомісткості виготовлення системи

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Система оплати праці розподіляється на дві форми : погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди :

- пряма відрядна;

- відрядно-преміальна.

Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки.

Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників. Заробітна плата допоміжних робітників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний понаднормово, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробітку за досягнень результати роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Інженерно-технічні робітники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов'язки, оплачуються в загальному порядку.

При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

У розрахунках використовуємо просту почасову форму заробітної платні, яка є добутком фактично відробленого часу та погодинної ставки.

Таблиця 1 Розрахунок основної заробітної платні.

Розрахунок планового фонду заробітної платні

Основний фонд заробітної платні містить нараховану зарплатню за виконану роботу згідно розцінок. Фонд заробітної платні складається з основної зарплатні, додаткової зарплатні та інших компенсаційних витрат. Додатковий фонд заробітної платні містить винагороду за труд понад встановленої норми. Включає доплати, надбавки, премії. Інші компенсаційні витрати - це оплата по результатам за рік (винагородження) за винаходи, раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога та інше.

Таблиця 2 Розрахунок планового фонду заробітної платні

Розрахунок планової собівартості

Собівартість продукції - це грошовий вираз витрат по виготовленому продукту. Собівартість продукції є комплексним економічним показником, який характеризує ступінь використання усіх виробничих ресурсів (матеріальних, грошових, трудових).

В залежності від часу формування затрат є собівартість:

- планова;

- фактична.

Планова собівартість - визначають перед початком планового року і планують на основі норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану.

Фактична собівартість - відображає фактичні витрати на виробництво продукції за даними бух обліку.

Розрахуємо витрати на матеріали, необхідні для створення ПЗ.

Таблиця 3 Розрахунок витрат на матеріали

Таблиця 4 Розрахунок витрат при виробництві ПЗ

Таблиця 5 Розрахунок планової собівартості

Визначення ціни апаратно-програмного продукту

Ціна - це основний показник собівартості товару, який залежить значною мірою від співвідношення попит/пропозиція, а також від загальної ситуації на ринку дистриб'юторів програмного забезпечення та матеріалів. Ціна складається з собівартості (СВ), прибутку (П), податку на додану вартість (ПДВ).

Таблиця 6 Розрахунок ціни

Визначення чистого прибутку

Прибуток - важлива фінансова категорія, яка відображає фінансовий результат господарської діяльності підприємства.

Загальний фінансовий результат господарської діяльності обчислюється нарахунку прибутків та збитків шляхом підрахунку та балансування всіх прибутків та збитків за звітний період. Господарські операції на рахунку прибутків та збитків відображаються по накопичувальному принципу, тобто зростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Основними показниками прибутку є:

- загальний прибуток (збиток) звітного періоду

- балансовий прибуток (збиток);

- прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг);

- прибуток від фінансової діяльності;

- прибуток (збиток) від інших позареалізаційних операцій;

- оподатковуемий прибуток;

- чистий прибуток.

Податок на прибуток (ПП) розраховуємо за формулою:

ПП = 0,25 *П

ПП = 0,25 * 4542,8657 = 1135,716425 грн

Чистий прибуток (ЧП) знаходимо за формулою:

ЧП = П - ПП

ЧП1 = 4542,8657 - 1135,716425 = 3407,149275 грн. з однією проданої копії системи.

Визначення рентабельності й окупності

Рентабельність - це прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результати господарської діяльності. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробничою, підприємницькою, інвестиційною), окупність витрат і т.д. Рентабельність визначається співвідношенням результатів до понесених витрат. Рентабельність визначаємо за формулою (припускаючи, що грошовий потік є капіталом підприємства): Р=П/S. Прибуток/собівартість 4542,8657/22714,3285 = 0.2

Рентабельність складає 20,00% треба відмітити, що програмні продукти майже не потребують витрат на тиражування, що й зумовлює дуже великий рівень рентабельності. Тобто один раз написана програма дозволяє отримувати прибуток до тих пір, поки вона конкурентоспроможна на ринку.

Окупність даного проекту можна визначити співвідношенням грошового потоку і чистого прибутку підприємства (припускаючи, що грошовий потік є капіталом підприємства):

O =

де К - кількість проданих копій системи.

Основні техніко-екеномічні показники

Розраховані основні техніко-економічні показники зведені в таблицю 7

Оцінка ефективності розробленої системи

Доцільність використання програмного забезпечення установлюється на підставі розрахунку економічної ефективності, виконуваного на стадії техніко-економічного обґрунтування науково-дослідних розробок.

Оцінка економічної ефективності програмного забезпечення ґрунтується на загальній теорії економічної ефективності впровадження нового програмного забезпечення.

Сутність усіх розрахунків по визначенню економічної ефективності нового програмного забезпечення зводиться до зіставлення одноразових капітальних витрат на створення і впровадження нового програмного забезпечення з економічним ефектом, одержуваним від продаж цього нового продукту.

Виходячи з розрахованих економічних показників і стану ринку таких програм на сьогоднішній день, дана програма є економічно вдалою, и приноситиме прибуток іще щонайменше 1 рік.

Висновок

Розроблена програма контролю систем інтелектуальної будівлі є досить конкурентоспроможним програмним продуктом. Економічні показники програми свідчать про те, що розроблена система зможе зайняти своє місце на ринку.

При зростанні функціональних можливостей аналогічних програм значно зростають витрати на розробку, що сильно підвищує їх собівартість, та знижує надійність. Розроблена система націлена, у першу чергу, на вирішення сугубо конкретних задач, й обов'язково знайде замовників, бо проблема досить поширена, а розроблена система є одним з небагатьох недорогих методів її вирішення.

Размещено на Allbest.ru