Соціальні наслідки існування тіньової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Тема: Соціальні наслідки існування тіньової економіки

Зміст

Вступ

1. Особливості функціонування тіньового сектору в Україні

1.1 Причини виникнення тіньового сектору

1.2 Основні способи ухилення від сплати податків

1.3 Особливості тіньової економіки в Україні

2. Функції тіньової економіки

3. Соціальні наслідки тіньової економіки

4. Методи ліквідації тіньового сектора, як негативної частини економіки України

4.1 Шляхи подолання тіньової економіки

4.2 Заходи щодо детінізації політичного процесу

Висновок

Література

Вступ

Від самого початку перехідного періоду Україна у числі інших країн світу зіткнулася з проблемою тіньової економіки - не контрольованого суспільством виробництва, розподілу, обміну й споживання товарно-матеріальних цінностей і послуг, тобто приховуваних від органів державного управління й громадськості соціально-економічних відносин між окремими громадянами та соціальними групами. Економічне становище України протягом останніх років характеризується значним розширенням масштабів тіньової економіки та посиленням її впливу на соціально-економічне життя суспільства. Паралельне функціонування двох секторів - легального та тіньового - ускладнює стабільний розвиток економіки країни. Незважаючи на активне вивчення науковцями проблеми тіньової економіки й до нині не надається достатнє методологічне обґрунтування, необхідне для проведення розрахунків тіньового сектора економіки, визначення регіональних особливостей неофіційної діяльності. Поки що немає єдиного визначення поняття “тіньової економіки ”, неповністю розкрита його сутність. Досить спірним є питання про причини, джерела її існування та розвитку. Залишається не розробленою та науково дискусійною низка теоретичних і практичних положень щодо механізму взаємодії нелегального та легального секторів економіки в напрямку детінізації. Потребує теоретичного обґрунтування питання про складові регулятори механізму даної взаємодії. Тіньова економіка в Україні - це не відокремлене явище, а результат системної кризи економіки. При переході від соціалістичних форм організації економіки до ринкових відбулася реструктуризація тіньового сектора економіки, відбувся його масштабний розвиток і його пристосування до нових умов соціального існування. Тіньова економіка в Україні має суттєве поширення у всіх сферах економічної діяльності. Найбільш корумпованими виявилися установи та організації Державтоінспекції, митниці, міліції та податкової інспекції. Тіньова економіка у поєднанні з організованою злочинністю та корупцією становлять загрозу для економічної та національної безпеки держави.

Ситуація, що склалася на цей час в Україні внаслідок масштабно-вибухового поширення такого явища, як тіньова економіка, потребує глибоких і комплексних наукових досліджень цього найбільш своєрідного феномена перехідної (і не тільки перехідної) економіки.

1. Особливості функціонування тіньового сектору в Україні

1.1 Причини виникнення тіньового сектору

Існує ще безліч причин розвитку і функціонування тіньової економіки.

Основні причини існування тіньової економіки можна поділити на такі групи:

· соціально-економічні;

· податкові;

· правові;

Серед соціально-економічних причин домінують нерівномірність розвитку різних сфер, структур і економіки та регіонів, інфляційні процеси, непрозорий розподіл національного доходу, двоїсту природу людини, яка передбачає суперечність особистих інтересів і суспільних, диференціацію суспільства за майновими ознаками.

Важливою соціально-економічною причиною для розвитку тіньової економіки стала тенденція криміналізації системи пенсійного забезпечення. Неабиякого масового характеру набули фінансові зловживання у вигляді незаконного переведення грошей у готівку, практично не сплачувалися податки недержавними пенсійними фондами. Усе це спричинило небезпеку для створення нових потужних фінансових пірамід.

Великого значення для розвитку тіньового сектора економіки набуває практично безконтрольне привласнення резидентами та нерезидентами цінних паперів українських підприємств за допомогою іноземної валюти (майже за мізерними цінами) на фондовому ринку через підставних фірм-посередників, які дають депозитарні розписки, у результаті чого важливі галузі переходять під контроль тіньових магнатів. Контролювати діяльність тих, хто бере участь у ринку цінних паперів, майже неможливо, тому що, в загалі відсутня статистика фінансових правопорушень у цій сфері.

Велика частина державних коштів відмивається шляхом переведення за кордон сервісних, валютних, товарних та інтелектуальних ресурсів. Кошти, сплачені за товари, які нібито були поставлені в Україну, або ж за надані послуги, спрямовуються на рахунки іноземних фірм в українських банках, а потім через кореспондентські рахунки іноземних банків переводяться за кордон.

Слід відмітити, що безпосередній вплив на масштаби тіньової економіки справляє саме податкова політика держави. Високе податкове навантаження на особисті доходи громадян і зокрема, процент відрахувань до соціальних фондів, провокує перехід великої частини економіки у "тінь".

Оскільки серед основних детермінант існування тіньового сектора є поведінка платників податків, а саме наявність мотивації до функціонування в офіційному або в тіньовому секторі, то необхідно проаналізувати перш за все регулюючу функцію податків, яка має, як вже зазначалось, два напрями: стимулювання і стримування. Звичайно, чим більше економічних вигід після сплати податків мають суб'єкти господарювання і населення (тобто перерозподіл ВВП відбувається на користь платників), тим вища їх мотивація до функціонування в офіційному секторі.

З іншого боку, якщо більша частина результатів діяльності вилучається державою, а призначення податків зводиться лише до виконання фіскальної функції, то скорочення економічних вигід провокує зникнення мотивації до функціонування в офіційному секторі й спонукає до переходу в тінь в пошуках більш високого рівня доходів.

Поряд з цим, якщо держава компенсує втрати платників податків через систему надання суспільних послуг, то платники податків погоджуються втрачати частину результатів своєї діяльності в замін на отримання суспільних послуг відповідної якості, які вони не мають змоги забезпечити самостійно. Таким чином, на цьому етапі виникає баланс інтересів держави і платників податків.

1.2 Основні способи ухилення від сплати податків

· надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів, до яких, перш за все, належать податкові декларації, розрахунки, бухгалтерські звіти, баланси тощо;

· заниження сум податків;

· приховування об'єктів оподаткування;

· заниження об'єктів оподаткування;

· неутримання чи не перерахування до бюджету сум прибуткового податку з громадян, яким виплачувались доходи;

· неповідомлення про втрату підстав для пільг з оподаткування, не обґрунтоване користування такими пільгами;

· відчуження майна, яке знаходиться в податковій заставі.

Слід відзначити, що правопорушення у сфері оподаткування охоплюють всі види фінансово-господарської діяльності і характерні не тільки для комерційних, але й для державних підприємств. При чому, для досягнення злочинної мети, використовуються помилки та недоліки в роботі законодавчих та контролюючих державних органів. Наприклад, створення та функціонування фіктивних підприємств для обслуговування недобросовісних платників податків з метою приховування об'єкту оподаткування шляхом прийняття на себе їх податкових зобов'язань.

Таким чином податкова політика може виступати ефективним інструментом впливу на основні причини функціонування тіньового сектора, оскільки, змінюючи параметри системи оподаткування, держава може змінювати як структуру економіки в цілому, так і окремих регіонів, стимулювати або обмежувати розвиток певних галузей, перерозподіляти національний дохід відповідно до пріоритетів розвитку економічної системи та інше.

Однією із основних причин виникнення та існування тіньової економічної діяльності з нераціональний правовий режим, коли успішний розвиток тієї чи іншої компанії залежить не від ефективності її менеджменту, а від витрат, пов'язаних з виконанням законодавчих обмежень. Підприємець, який краще маніпулює цими витратами чи зв'язками з чиновниками, стає більш успішним, ніж той, хто опікується лише виробництвом та чітким дотриманням законодавства. Відносини між підприємцем і представниками держави становлять особливу сферу тіньової економічної діяльності. Багато підприємців активно шукають і встановлюють неформальні контакти з державними структурами, чим стимулюють корупцію. Це робиться для забезпечення стабільності бізнесу, індивідуальних привілеїв і пільг. Однак ситуація в бюрократичних установах (не говорячи, про політичну сферу) досить мінлива. Проходять періодичні зміни начальників, що призводять до зміни команд. Чиновник з будь-який момент може відмовитися від взятих раніше на себе зобов'язань, посилаючись на реальне чи надумане посилення формального контролю. Тому найбільш значимим елементом успішності розвитку бізнесу для підприємця стає зміна адміністративної кон'юнктури. Зв'язок тіньової економіки та корупції є взаємообумовленим: корупція вкрай негативно впливає на захищеність національних інтересів і породжує та стимулює розвиток тіньових відносин - чим вищий рівень корупції, бідніша країна і слабкіші демократичні інститути, тим вищою є частка тіньового сектора в економіці країни .

1.3 Особливості тіньової економіки в Україні

1. Значне зрощення владних структур з тіньовими. Подібна "співпраця" здійснюється на наступній основі: залучення фірмами у власний штат у вигляді "консультантів" - посадовців високого і найвищого рангу з метою лобіювання своїх інтересів в державних інстанціях.

2. Встановлення пільгових умов функціонування окремих суб'єктів;

3. Використання державного майна і організаційних структур для отримання неофіційного приватного доходу державними чиновниками і управлінцями;

4. Здійснення у складі великих державних підприємств тіньових операцій (напівофіційно).

5. Необмежене нормативно-правове поле в державному законодавстві і значна кількість механізмів щодо здійснення тіньових операцій.

6. Відсутність чіткої межі між офіційною і тіньовою діяльністю.

7. Пріоритетність тіньової сфери, яка, не сплачуючи податків, користується соціальними послугами, підготовкою робочої сили, державними субсидіями і іншими недержавними безкоштовними послугами.

8. Корумпованість державних службовців різних владних структур і, перш за все, контрольних служб: податкової, санепідемконтролю, пожежної безпеки і інших.

9. Службові зловживання, встановлення з порушенням Конституції України зборів і митних зборів за послуги, які входять в обов'язкове виконання відповідними відомствами. Крім того, вартість виконання деяких послуг значно перевищує їх встановлений норматив, фактично стає додатковим митним збором. Процес ліцензування і видачі різного роду дозволів стає найбільш бажаним для міністерств і відомств, оскільки на його основі можуть бути одержані значні надходження, у тому числі і на поповнення приватного, такого, що не враховує офіційно доходу.

Посилення негативних тенденцій в економіці є основним чинником зростання тіньового підприємництва і будь-якого прихованого бізнесу. Тим більше, що в умовах, які в даний час склалися в господарстві України, сплата податків - це вирішальний аргумент, на якому зосередилися урядові структури в старанні легалізувати приховані форми господарювання. Таке визначення обумовлюється тим, що перманентний бюджетний голод поставив перед Урядом альтернативу: або застосуванням найжорсткіших заходів повернути в правове поле максимум тіньової економічної діяльності, або - банкрутство. А тому в рішенні Урядом цієї проблеми генеральною лінією поведінки повинно бути пошук форм, методів і дій, які допоможуть виявити причини посилення процесів тінізації і, спираючись на них визначити шляхи усунення цих причин, а також сприятливих умов розповсюдження прихованої діяльності. Крайній захід цих заходів викликаний тим, що наша державність дійшла тієї межі, коли подальша тінізація економіки і викликана нею всеосяжна корумпованість адміністративних структур може привести до втрати національної державної суверенності.

Для вибору оптимального методу оцінки тіньової економіки необхідно оцінювати особливості здійснення тіньової діяльності в країні, виходячи з найбільш поширеної практики її здійснення на кожному конкретному проміжку часу.

2. Функції тіньової економіки

· компенсаційної, особливістю якої є підтримка зайнятості певних категорій громадян, „зайвих ” в легальному секторі;

· перерозподільчої, яка полягає в перерозподілі ВВП на користь певних категорій громадян;

· інституційної, яка характеризується розвитком неформальних норм поведінки, відмінних від офіційно встановлених в суспільстві.

3. Соціальні наслідки тіньової економіки.

Кожен громадянин України має невід'ємне конституційне право - отримання заробітної плати за виконані роботи. Від її розміру залежить, по-перше, рівень життя робітника, по-друге, рівень його соціальної захищеності.

Крім того, на сьогодні легалізація виплати заробітної плати, цивілізоване оформлення трудових відносин між працедавцями та найманими працівниками - це завдання загальнонаціонального масштабу, адже, від рівня заробітної плати найманих працівників прямо пропорційно залежать надходження податку з доходів фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення бюджету. Водночас проблема наповнення бюджету є гострою і потребує постійної та особливої уваги, оскільки негативними чинниками, які впливають на надходження до бюджету є «тіньова» зайнятість та «конвертні» зарплати.

Бажаючи збагатитися за будь-яку ціну, окремі працедавці свідомо ігнорують закони, розраховуючись з найманими працівниками, документально показують виплату мінімальної заробітної плати для мінімізації сплати податку з доходів фізичних осіб, чим позбавляють людину соціальної захищеності. Адже працівник, що отримує заробітну плату у «конверті», втрачає право на достойну пенсію у майбутньому, на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною та допомогу по вагітності і пологах, декретні виплати; позбавляє себе виплати допомоги по безробіттю у випадку втрати роботи, по інвалідності та інших випадках, передбачених законодавством.

Одержання заробітної плати «в конверті» це, насамперед, удар по пенсійних заощадженнях громадян, а відсутність трудового договору зовсім позбавляє працюючих пенсійного стажу. Адже вирахування страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у випадку витрат на придбання (будівництво) житла, навчання або лікування громадяни, що одержують зарплату «в конверті», не зможуть отримати податкову компенсацію, або отримають зовсім інші суми, набагато скромніші.

У випадку звільнення з причини скорочення штату або ж при виникненні проблеми зі здоров'ям, працівник не одержить компенсаційні виплати і оплату лікарняного листа, точніше вони будуть здійснюватися тільки з розрахунку офіційної фактичної зарплати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу, людина має усвідомлювати, що якщо зарплату виплачують «у конверті», це означає, що:

- роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір;

- роботодавець не здійснить відрахування з неофіційної зарплати до пенсійного фонду, не буде здійснювати відрахування до фонду соціального страхування, що в свою чергу призведе до таких негативних наслідків:

- можливе недоотримання гарантованого розміру заробітної плати (у тому числі розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки і заохочувальних виплат);

- відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника законом, а саме утиск права:

- на відпустку, у тому числі додаткову і без збереження зарплати, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами;

- на оплату лікарняного листа;

- на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов'язана зі шкідливими умовами праці);

- на скорочений робочий день, тиждень;

- на вихідний і святковий день;

- не залучатися до понаднормових робіт без бажання робітника;

- на охорону праці;

- на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- на гарантії за колективним договором;

Вище наведену інформацію обов'язково потрібно знати найманим працівникам, які погоджуються отримувати заробітну плату у «конверті». Маючи дуже сумнівний виграш сьогодні - вони однозначно програють у майбутньому.

Статистичні дані за 2009 рік показують, що з перевірених 3426 суб'єктів господарської діяльності у 1856 виявлено порушення вимог чинного податкового законодавства, зокрема у 613 випадках - ведення подвійної бухгалтерії, що пов'язано з ухилянням від сплати податків з доходів фізичних осіб.

Таким чином, аби змусити свого роботодавця платити гідну офіційну заробітну плату, найманому працівникові необхідно зайняти чітку позицію і наполягати на виплаті заробітної плати з дотриманням вимог чинного законодавства, а про факти виплати заробітної плати у "конвертах" повідомляти органи прокуратури та державної податкової служби.

4. Методи ліквідації тіньового сектора, як негативної частини економіки України

4.1 Шляхи подолання тіньової економіки

Тіньова економіка - це економічна діяльність, яка не відображається в обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності, а також не враховується і не контролюється державними органами і (або) спрямована на отримання неконтрольованого державою доходу, шляхом порушення чинного законодавства, від якої держава не одержує податкових надходжень.

Тіньова економіка є наслідком комерціалізації значної частини бюджетних коштів та коштів цільових і позабюджетних фондів, недосконалості законодавства, високого рівня корупції, широкого зростання кримінальних структур і фактичного злиття їх із суб'єктами підприємницької діяльності. тіньовий економіка ухилення податок

Тіньовий сектор економіки характеризується більшою гнучкістю та динамічністю, ніж легальний. Він насичує ринок товарами і послугами, збільшує доходи частини населення, посилює конкурентну боротьбу, стримуючи на певний час соціальні дестабілізаційні процеси в суспільстві. Внаслідок існування тіньової економіки зменшуються доходи бюджету, зростає зовнішній і внутрішній борг, збільшується тіньовий капітал, зменшується інвестиційна привабливість держави, втрачаються можливості активної участі у глобалізацій них процессах.

Для подолання тіньового сектору держава має якнайшвидше створити умови для розвитку підприємництва (особливо малого та середнього бізнесу), усунення обмежень щодо нього. Іншим важливим напрямком є стимулювання виробничої діяльності, відновлення і забезпечення ефективного функціонування виробничого потенціалу на основі національних і зарубіжних інвестиційних ресурсів.

На даному етапі ринкових перетворень необхідно вжити заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату для запровадження механізму залучення внутрішніх і іноземних інвестицій під довгострокові проекти на основі встановлення для них податкових пільг, страхування інвестиційних ресурсів і надання державних гарантій. Преференції мають надаватися виробничим підприємницьким структурам (всіх форм власності). Доцільним є створення спеціального податкового суду для розгляду спорів, пов'язаних з порушенням суб'єктами підприємницької діяльності податкового законодавства та перевищенням посадових функцій податковими органами.

Поступового зменшення вимагає чисельність державних структур, що здійснюють контроль за розвитком підприємництва, для недопущення дублювання деяких контрольних функцій. Необхідно чітко визначити і законодавчо затвердити функції державних структур, для попередження незаконних дій як з боку цих структур в цілому, та і їх окремих працівників.

Для детінізації економіки необхідно забезпечити особисту фінансову відповідальність керівників і головних бухгалтерів державних і недержавних підприємств за незаконне, нецільове і неефективне використання коштів. Посилення вимагає фінансовий контроль за діяльністю структур, де існує висока ймовірність фінансово-економічних шахрайств.

Тіньова економіка чинить загалом деструктивний вплив на національне господарство, сповільнюючи надходження коштів до бюджету і погіршуючи інвестиційну привабливість вітчизняної економіки. Вирішення проблеми можливе лише за узгодження дій державного керівництва і підприємницького сектору. Шляхом підвищення рівня підприємницької культури та кваліфікованості державних управлінських і правоохоронних органів, що здійснюють нагляд за економікою, можна досягти ефективного соціального партнерства в інтересах вітчизняної економіки.

4.2 Заходи щодо детінізації політичного процесу

передбачають: моніторинг власності державних службовців і депутатів всіх рівнів шляхом добровільного декларування ними нерухомого майна та фінансових активів та обов'язкового декларування майна і доходів учасників передвиборчих кампаній (кандидатів на виборні посади) до і після виборів; заборону анонімних пожертв, внесків іноземних компаній та неприбуткових організацій на користь суб'єктів виборчого процесу; опублікування щорічних фінансових звітів діяльності політичних партій; проведення офіційного та громадського фінансового моніторингу використання виборчих фондів, забезпечення можливості фінансування передвиборчих кампаній лише зі спеціально створених рахунків та виключно у безготівковій формі; зняття обмежень щодо розміру виборчого фонду при одночасному посиленні контрольно-ревізійних заходів щодо джерел надходження коштів; посилення контролю за виконанням заборони на здійснення підприємницької діяльності державними службовцями, запровадження повної майнової відповідальності через механізм конфіскації власності державних службовців, причетних до процесу "відмивання грошей" та розкрадання державного майна і бюджетних коштів; запровадження прогресивного податку на нерухоме майно; реформування судової влади України тощо.

Всі ці заходи сприятимуть не лише формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, легалізації капіталу, процесу демократизації економіки і суспільства в цілому, а й значному підвищенню конкурентоспроможності економіки та усуненню реальних загроз національній безпеці держави.

Висновок

Тіньова економіка являє собою складне суспільно-економічне явище, пов'язане з незаконним привласненням особою або групою людей частини створеної вартості або частки майна через різні спотворення об'єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходу, а також через організацію та реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підлягає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур, або окремих громадян.

Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Певний її рівень притаманний кожній країні у світі (10?15 % від ВВП). Водночас наявність тіньової економіки суперечить державному устрою та закону. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40?50 % ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50 %.

Особливої уваги вимагає сьогодні контроль за витрачанням бюджетних коштів. І все це компетенція державних органів, до якої світова криза немає жодного відношення.

Слід негайно зменшити рівень податкового навантаження. Не на словах, а на ділі спростити регуляторне середовище. Який зиск тримати високі ставки податків, і тим витісняти підприємців у тіньовий сектор і, як наслідок, взагалі не мати надходжень до бюджету.

Література

1. Базилевич В.Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки/ Базилевич В., Мазур І.//ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ.-2004.-№ 8-(Упр. економікою: теорія та практика).

2. Держава та тіньова економіка / Зінов'єв Ф.В. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво.- 2004.- № 4.

3. Роль держави у формуванні системи протидії "тінізації капіталу"/Бежан О.М. // Прометей.- 2004.- №3 (15).

4. Принципи оподаткування: обґрунтування і емпірична перевірка / В. Вишневський // Економіка України. -- 2009. -- N 10. -- С. 55-72.

5. Особливості та шляхи детінізації економіки України // Матеріали засідання "круглого столу" За редакцією З.С. Варналія, 2007

6. Конституція України // Відомості верховної Ради України. - 1996. - № З0.

Размещено на Allbest.ru