Економічний зміст амортизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічний зміст амортизації

Амортизація основних засобів - систематичний розподіл вартості основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Це складна облікова категорія, щодо якої не має остаточної згоди ні в науці, ні в законодавстві. Дискусійним залишається питання визначення амортизації як джерела накопичених коштів для подальшого відтворення основних засобів. На законодавчому рівні проблемним є визначення розміру амортизаційних відрахувань, особливо з метою оподаткування податком на прибуток, тому що амортизація, на відміну від інших витрат, не передбачає реального витрачання грошей після нарахування. Слід також зазначити, що на даний час серед вчених не має спільної думки щодо сутності амортизації та її впливу на відтворення основних засобів.

Дослідженням даних проблем займалися ряд науковців, а саме С. Голов, Н. Гура, А. Гринько, П. Житній, Г. Кірейцев, А. Твердомед, І. Чалий, М. Чумаченко.

На даний час можна спостерігати спад виробництва, інвестиційну кризу, інфляцію, що в свою чергу впливає на процеси формування і використання засобів амортизаційного фонду і його функції. Амортизаційні відрахування в значній частині використовуються не за призначенням.

Більшість авторів вважають, що накопичення коштів амортизаційних відрахувань здійснюється тільки після реалізації продукції [1; 2; 6], але при цьому не всі вони вважають, що накопичена амортизація може бути джерелом коштів на капітальні інвестиції. Так, Голов С.Ф. [1, с. 5] зазначає, що без депонування відповідних грошових сум на окремому рахунку в банку не можна казати про наявність амортизаційного фонду. Але таке «заморожування» оборотних коштів не може бути корисним для бізнесу, тому протилежна точка зору полягає у доцільності використання сум нарахованої амортизації в обігу із забезпеченням можливості звільнення їх з обігу при необхідності придбання нових ОЗ [2, с. 48].

М. Чумаченко вважає, що амортизаційні відрахування мають двояку функцію: вони є розрахунковими витратами в собівартості продукції, а їх сума у виручці від реалізації продукції - джерелом фінансування інвестицій підприємства [6].

Слушно буде також навести висловлювання відомого економіста К. Маркса, який зазначав, що кожному окремому капіталісту потрібен фонд амортизації. Завдяки амортизаційному фонду, в який немов у свій вихідний пункт повертається вартість основного капіталу в міру його зношення, частина грошей, що є в обігу, на більш або менш тривалий час знову утворює скарб у руках того самого капіталіста, скарб якого при купівлі основного капіталу пішов від нього, перетворившись на засіб обігу. Це є постійно змінний розподіл існуючого в суспільстві скарбу, який функціонує як засіб обігу, а потім у вигляді скарбу знову відокремлюється від маси грошей, що є в обігу. Тобто К. Маркс наголошував на необхідності створення «резервного грошового фонду» з виручки за проданий товар для відтворення зношених основних засобів.

Отже, амортизація - це процес перевтілення вартості із необоротних активів в оборотні перенесенням її живою працею на створення готової продукції, товарів або послуг. У ході продажу товарів відбувається визнання їх цінності платоспроможним покупцем. Вартість проданих товарів приймає грошову форму. Це означає, що лише тоді, коли процес продажу товарів відбувся, амортизація як економічна категорія завершує свій життєвий цикл, а нараховані суми амортизації становитимуть фінансове забезпечення нових реальних інвестицій в основні засоби.

Концепцією амортизаційної політики, схваленою Указом Президента України від 7 березня 2001 року №169, грошові кошти амортизаційних відрахувань визначено джерелом інвестицій в основний капітал.

Тому в кінці 2003 року в Україні введено позабалансовий рахунок 09 «Амортизаційні відрахування» для накопичення на ньому нарахованих амортизаційних відрахувань і визначення суми амортизаційних відрахувань, використаних як джерело капітальних вкладень, та додаткову таблицю ХІІ у «Примітках до фінансових звітів», яка містить показники нарахованої та використаної амортизації необоротних активів [3, с. 73].

Слід зазначити, що особливість амортизації виявляється в тому, що вона використовує свої функції тільки за умови беззбиткової діяльності підприємства, тобто необхідне реальне надходження коштів підприємству в розмірі, не менше визначеної собівартості продукції, частина з яких буде джерелом створення амортизаційного фонду, що використовуватиметься на просте відтворення основних засобів.

За Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСБО 16 «Основні засоби») амортизації підлягають усі основні засоби крім землі, що відповідає реальному стану речей стосовно зносу основних засобів. Тому у вітчизняному бухгалтерському обліку прийнято таку ж норму - амортизація нараховується на всі основні засоби, крім землі та незавершених капітальних вкладень i призупиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. На об'єкти зовнішнього благоустрою, житлові будинки та автомобільні дороги амортизація нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації, як це робиться і стосовно усіх інших безоплатно одержаних основних засобів [5, п. 30].

Оскільки ці основні засоби зношуються, як і всі ОЗ, при запропонованій методиці знос цих об'єктів відображають в обліку, але суму їх зносу не включають до собівартості відповідних послуг, щоб невиправдано її не завищувати (а, відповідно, не завищувати і тариф на ці послуги). Одночасно не створюють джерело відновлення цих основних засобів, що відповідає реаліям економіки - дійсно, фінансування капітальних ремонтів автомобільних доріг загального користування, житлових будинків та об'єктів зовнішнього благоустрою здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а будівництво нових будинків фінансується або державою, або майбутніми власниками квартир у цих будинках. У будь-якому випадку, коли фізична особа фінансує для себе будівництво нової квартири (будинку), ці кошти не мають відношення до тих сум, які вона сплатила б як амортизацію своєї старої квартири. Можна стверджувати, що прийнятий в бухгалтерському обліку порядок, за якого амортизація автодоріг, житлових будинків тощо не збільшує витрат підприємств, є економічно обґрунтованим, при цьому не виникає кількісної різниці з податковим обліком [3, с. 73-74].

Якщо порядок визначення амортизації розглянутих об'єктів основних засобів і в бухгалтерському, і в податковому обліку є обґрунтованим, то стосовно нарахування амортизації на інші основні засоби - це сьогодні чи не найбільша проблема неузгодженості податкового обліку з бухгалтерським.

Порядок нарахування амортизації з метою оподаткування сьогодні дуже суттєво відрізняється від норм бухгалтерського обліку. Це і нарахування амортизації один раз на квартал від залишкової вартості ОЗ, і нарахування її в цілому по групі основних засобів, яких на сьогодні визначено сім, і так далі. Ці проблеми протягом усіх років існування податкового обліку були темою постійної критики в науковій і професійній бухгалтерській пресі.

Аналізуючи Податковий кодекс, можна зробити висновок, що запропонований в ньому порядок визначення амортизації необоротних активів максимальною мірою враховує вимоги міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Визначені в кодексі групи основних засобів відповідають їх групам у бухгалтерському обліку (і відповідним субрахункам); порядок визначення первісної вартості основних засобів, терміни початку і завершення нарахування амортизації та методи її нарахування також відповідають бухгалтерському обліку.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що нині відбувається безперервне загострення кризи в інвестиційній сфері й скорочення власних та іноземних джерел фінансування капіталовкладень. Тому розв'язання цієї проблеми - необхідна умова економічного зростання, що має здійснюватися на підставі всебічного врахування реальних процесів відтворення капіталу в умовах фінансової нестабільності та інвестиційної кризи.

На нашу думку, саме створення амортизаційного фонду дасть можливість підприємствам здійснити перехід на інвестиційно-технологічний шлях розвитку, активізувати інвестиційну діяльність, провести фінансове оздоровлення.

Література

1. Голов С. Дискусійні аспекти амортизації / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №5. - С. 3-8.

2. Гринько А.П. Облік основних засобів: теорія, проблеми, перспективи: [монографія] / Гринько А.П. - Х.: 2002. - 277 с.

3. Гура Н.О. Економічний зміст амортизації основних засобів та проблеми її нарахування / Н.О. Гура // Вісник ЖДТУ. - 2010. - №3 (53). - С. 73-74.

4. Податковий Кодекс України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? page=1&nreg=2755.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.minfin.gov.ua/

6. Чумаченко М. Ще раз про амортизацію як важливе джерело інвестиційної діяльності підприємства / Чумаченко М. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - №11. - С. 3-7.

амортизація основний накопичення оподаткування

Размещено на Allbest.ru