Розрахунок кошторису витрат на проведення капітальних та поточних ремонтів колони ректифікації виробництва циклогексану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки та освіти України

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум

Пояснювальна записка до курсового проекту

Розрахунок кошторису витрат на проведення капітальних та поточних ремонтів колони ректифікації виробництва циклогексану

Розробив студент

Веклічев І.І.

ЗМІСТ

ремонтна служба кошторис

ВСТУП

1. Організаційно-економічний розділ

1.1 Організація ремонтної служби

1.2 Розрахунок та складання графіка ПЗР обладнання цеха

1.3 Розрахунок чисельності робітників

1.4 Розрахунок фонду оплати праці та нарахувань на заробітну плату

1.5 Розрахунок ремонтних матеріалів на проведення капітального та поточного ремонтів

1.6 Розрахунок накладних витрат

1.7 Складання кошторису витрат на проведення ремонтних робіт

2. Техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень

2.1 Можливе зниження трудомісткості ремонтів

2.2 Ефективність капітального ремонту обладнання

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Завдання хімічної та нафтохімічної промисловості на даний час полягає у прискореному рості промисловості, широкому зростанні технічного переоснащення, втіленні технологічних установок великої одиночної потужності, які дозволять суттєво знизити капітальні вкладення, експлуатаційні видатки та собівартість продукції при значному збільшенні продуктивності праці.

Продукція хімічної промисловості в рівній мірі визначає розвиток промислової групи та предметів тривалого та короткочасного користування.

Виробництво хімічної продукції потребує найменших трудових та енергетичних витрат на одиницю кінцевого продукту, то б то має і більш низьку собівартість.

Наука «Економіка, організація та планування виробництва містить в собі» розділи:

1.Підприємства в сучасній системі господарювання, основи підприємницької діяльності та управління підприємством.

2.Ресурсне забезпечення діяльності підприємства (персонал, капітал, не виробничні фонди, оборотні капітали).

3. Технічна база організації та планування виробництва (інноваційні процеси, технічно-технологічна база виробництва, виробництво та соціальна інфраструктура, регулювання та прогнозування, планування діяльності).

4. Результативність та ефективність виробництва(якість та конкурентноздатність продукції, оплата праці, витрати на продукцію, фінансово-економічні результати, ціна продукції).

5. Антикризова система господарювання (економічно-безпечні підприємства, реструктуризація та санація, банкрутство та ліквідація підприємства).

Оволодіння розділами економіки, методами організації господарювання,

планування виробництва, вивчення конкретних форм, виявлення законів та закономірностей в господарській діяльності, вивчення теорії та поєднання з практикою - все це являє собою ціль вивчення дисципліни.

З урахуванням економічної системи розглядаються питання економічної ефективності капітального ремонту, питання продуктивності праці, витрати на ремонт, питання зносу обладнання, оплата праці та інше.

Ремонтна служба має відповідне значення на виробництві. Ремонтна служба постійно підтримує працездатність будь-якого обладнання та виконує своєчасно та якісно ремонти. Надійна та безпечна експлуатація обладнання в межах встановлених параметрів роботи може бути забезпечена тільки за умови виконання відповідно запланованих за часом заходів по нагляду за обладнанням, включаючи проведення необхідних ремонтів. Питання модернізації теж вирішуються за участі ремонтної служби. Скорочення термінів ремонту теж залежить від ремонтної служби . Для підвищення економічних показників застосовуються технічні заходи, які підвищують продуктивність праці при ремонтах:

а) широке використання методів відновлення деталей;

б) механізація ремонтних робіт;

в) використання прогресивних методів ремонту;

г) підвищення надійності та ремонтопридатності обладнання.

Важливим у підвищенні продуктивності праці та якості ремонтів є застосування на підприємствах такої оплати праці, яка поєднує інтереси ремонтного персоналу та інтереси виробництва.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Організація ремонтної служби

Ремонтна служба підприємства - є самостійним підрозділом підприємства.

Комплекс організаційних та технічних заходів з обслуговування та ремонту обладнання хімічної та нафтогазопереробної промисловості, які проводяться за заданими послідовністю та періодичністю, являє собою єдину систему технічного обслуговування та ремонту (ТО і Р).

Система ТО і Р включає планування, підготовку, реалізацію технічного обслуговування та ремонту з заданою послідовністю та періодичністю.

Для проведення заходів, передбачених системою ТО і Р, на заводах є відповідні служби або відділи (головного механіка, головного енергетика, контрольно-вимірювальних приборів, архітектури та будівництва).

Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і стандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

Основою правильної організації ремонтних робіт є тенденція до максимальної їх індустріалізації на базі втілення прогресивних форм та технологій ремонту, уніфікації та взаємозамінності вузлів та деталей.

Ремонт технологічного обладнання на підприємствах здійснюють спеціалізовані підрозділи:

1) по ремонту окремих видів обладнання;

2) по виробництву окремих видів ремонтних робіт.

В залежності від специфіки підприємства в централізованій ремонтній службі мають місце підрозділи. Предметно - спеціалізовані, які виконують демонтаж, слюсарно-складальні ремонтні роботи, монтаж окремих видів обладнання та здають обладнання в експлуатацію. Функціонально-спеціалізовані, які проводять ремонт різних видів обладнання та

виготовляють запасні частини. Предметно-спеціалізовані, які виконують повний комплекс робіт по ремонту окремих видів з'ємного обладнання (ремонт теплообмінників, насосів, компресорів, арматури). Вибір той чи іншої структури ремонтної служби залежить від того обладнання з'ємне чи не з'ємне, від розташування ремонтуємого обладнання, трудомісткості ремонту кожної одиниці обладнання, кількості обладнання, яке ремонтується протягом року, витрат на організацію ремонту.

Система ТО і Р повинна забезпечувати :

1) підтримання обладнання в робочому стані та попереджувати вихід з робочого стану;

2) правильну організацію технічного обслуговування та ремонту обладнання;

3) збільшення коефіцієнту технічного використання обладнання за рахунок підвищення якості технічного обслуговування та ремонту та зменшення часу простою в ремонті;

4) можливість виконання ремонтних робіт по графіку, узгодженому з планом виробництва.

4 Економічний розділ

4.1 Розрахунок та складання графіка ПЗР обладнання в цеху.

Суть системи ПЗР полягає в тім, що всі запобіжні заходи та ремонти здійснюються відповідно до встановлених заздалегідь нормативів. Після відпрацювання кожною фізичною одиницею устаткування, визначеної нормативами кількості годин проводять його огляди та планові ремонти, черга та послідовність яких залежить від призначення засобу праці, його конструктивних особливостей, умов експлуатації.

Визначення обсягів та види робіт у системі ремонту за результатами технічної діагностики здійснюється залежно від фактичних потреб в них після об'єктивного контролю технічного стану того чи іншого виду засобів праці.

На вітчизняних підприємствах найбільш поширеною є система ПЗР. вона передбачає проведення технічного (міжремонтного) обслуговування конкретних засобів праці, проводяться огляди стану окремих вузлів та агрегатів, здійснюється заміні та регулювання певних механізмів. Планові ремонти залежно від обсягу, складності й терміну проведення робіт поділяються на поточні та капітальні.

Поточний ремонт здійснюється для гарантованого забезпечення нормального функціювання устаткування та інших засобів праці. У процесі поточного ремонту замінюються або відновлюються окремі деталі (вузли) засобів праці, проводяться регулювальні операції.

Під час проведення капітального ремонту обладнання здійснюється повне розбирання, ремонт спрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту, регулювання й випробування під навантаженням.

У системі ПЗР регламентація ремонтних робіт здійснюється за допомогою кількох нормативів. Головним з них є:

1) ремонтний цикл - проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початком експлуатації та першим капітальним ремонтом;

2) міжремонтний період - проміжок часу роботи устаткування чи іншого засобу праці між двома суміжними (черговими) ремонтами;

3) структура ремонтного циклу - перелік і послідовність планових ремонтів, процесів технічного обслуговування в межах одного ремонтного циклу;

4) категорія складності ремонту - показник, який визначає трудомісткість планового ремонту того чи іншого виду технологічного устаткування проти трудомісткості ремонту фізичної одиниці.

Тривалість ремонтного циклу визначається нормативами з експлуатації, обслуговування та ремонту на основне технологічне обладнання, передбаченими СПОР.

Скорочення тривалості та підвищення якості ремонтних робіт досягається

шляхом організації ремонту вузловим та по агрегатним методами.

Система ПЗР, як обов'язкова умова усіх ремонтних робіт. Керівники підприємств та цехів несуть відповідальність за виконання плану ремонту обладнання, також як і за випуск основної продукції.

Одним з основних документів для планування ремонтів є річний графік ПЗР обладнання. У графіку ПЗР плануємий вид ремонту умовно позначається : П - поточний; К - капітальний.

Для складання та розрахунків графіка ПЗР необхідні дані згідно таблиці 1.2 Трудомісткість ремонтних робіт розраховуємо згідно діючих норм праці на ЗАО «АЗОТ»

Таблиця 1.2. - Вхідні дані.

Найменування обладнання	Кількість	Ціна,грн.	Час роботи обладнання між ремонтами (міжремонтний ресурс) год.	Час простою в ремонтах, год.	Трудомісткість ремонту чол./год.
			к	п	к	п	к	п
Колона регенерації абсорбенту.	1	222000	34560	4320	380	96	1200	168

Для того щоб, взнати дати зупинок на ремонт та періодичність ремонтів треба визначити міжремонтний цикл в місяцях: К- капітальний, П - поточний ремонт.

Баланс робочого часу обладнання на рік: 8760 год. (12 міс.) і за місяць (8760 : 12) 730 годин.

Для зручності підрахування я переведу години в місяці

Капітальний ремонт відбудеться через 34560 : 8760 = 4 роки

Поточний через 4320 : 730 = 6 місяців

Для визначення кількості ремонтів в ремонтному році, треба визначити спочатку кількість ремонтів в ремонтному циклі:

а) капітальних (К)

де К_ц - кількість капітальних ремонтів в ремонтному циклі

Ц - тривалість ремонтного циклу

Ц_к - міжремонтний ресурс між капітальними ремонтами

б) поточного (П)

де П_ц - кількість поточних ремонтів в ремонтному циклі

Ц_п - міжремонтний ресурс між поточними ремонтами

Знаючи кількість ремонтів в ремонтному циклі, я визначу кількість ремонтів в плановому році:

а) капітального

де Е - кількість одиниць однотипного обладнання, яке потребує ремонту

К_в - коефіцієнт використання обладнання

Т_к - календарний фонд часу (12 місяців - 8760 год.)

К_ц - кількість капітальних ремонтів в ремонтному циклі.

В даній формулі нам невідомо значення коефіцієнта використання

обладнання (К_в), яке визначається по формулі:

де Т_ф - фактичний час роботи обладнання в міжремонтному циклі (год.)

Т_к - календарний час роботи обладнання в міжремонтному циклі (год.)

Т_к = 34560 год.

Т_ф - визначається як різниця між календарним часом, та добутку кількості капітальних ремонтів в ремонтному циклі і часу простою в ремонті та добутку кількості поточних ремонтів в ремонтному циклі і часу простою в ремонтах:

б) поточного

де П_ц - кількість поточних ремонтів в міжремонтному циклі

Час простою обладнання в ремонті (Т_п) визначу по формулі:

де Т_п - час простою обладнання в ремонтах, передбачених графіком ПЗР

А_к - кількість капітальних ремонтів, передбачених графіком ПЗР

А_п - кількість поточних ремонтів, передбачених графіком ПЗР

К - час простою в капітальному ремонті (годин)

П - час простою в поточному ремонті (годин)

В моєму розрахунку, враховуючи періодичність ремонту, капітального - через 4 роки, а поточного - через 3 місяців, в графіку ПЗР на час поточного ремонту, припадає час капітального ремонту.

Для складання графіку ПЗР розраховую ефективний фонд часу роботи обладнання (Т_еф):

де Т_кал - календарний фонд роботи обладнання

Т_п - час простою обладнання в ремонті

На підставі розрахунків та виходячи з періодичності ремонтів (К-4 роки, П- 6 місяців) складаємо графік ПЗР. З наведених даних простою, та

ефективного фонду робочого часу, річний фонд робочого часу по кварталам розраховую наступним чином:

річний фонд робочого часу для безперервного виробництва - 8760 годин

8760 : 4 = 2190 год. - квартального

I квартал	2190 - 96 = 2094год.
II квартал	2190 - 380 = 1810год.
III квартал	2190 - 96 = 2094год.
IV квартал	2190 - 96 = 2094год.

4.2 Розрахунок трудомісткості ремонту та оплати праці

Таблиця 1.3. Баланс робочого часу на 2006 рік.

Найменування	Безперервне виробництво
1. Календарний фонд робочого часу, днів	365
2. Кількість днів, роботи в яких не проводились	(365 : 4) 91
3. Номінальний фонд робочого часу	(365 - 91) 274
4. Невиходи на роботу:	35
з них:
Відпустки	28
інші (2,5%)	7
Ефективний фонд робочого часу днів	(274 - 35) 239
5. Середня тривалість робочого дня, годин	7,8
6. Ефективний фонд робочого часу на рік, годин	(239 · 7,8) 1864,2
7. Коефіцієнт спискового складу (КС)	(365 : 239) 1,53

Розрахую на підставі даних ефективного фонду робочого часу одного робітника у період простою в ремонті:

де Д_доб - тривалість простою на період ремонту (год.)

Т_пр - час простою (год.)

Т_д - тривалість доби (год.) - 24

Визначу час ефективної роботи одного робітника (Т_еф)

де Д_доб - тривалість простою в ремонті

Т_зм - тривалість зміни, год.

Т_еф = 15 · 8= 120 год.

Тривалість робочого часу беру з балансу робочого часу для безперервного виробництва - 8 год.

Визначаємо чисельність ремонтних робочих:

де Р_о - річний обсяг ремонтних робіт, чол./год.

Т_еф - час ефективної роботи одного робітника, год.

К_н - коефіцієнт виконання норм (від 1,0 до 1,5), (який визначається шляхом ділення % виконання норм на 100. Приймаємо % виконання

норм 100 %, тоді ).

Отож, для проведення капітального та поточного ремонтів колони необхідно створити бригади з 8 чоловік, так як вони будуть забезпечені роботою. Чисельність робочих розподіляємо по розрядах, високо кваліфікована робота виконується фахівцями від 4 до 6 розряду, розрахунок зведемо в таблицю.

Таблиця 1.4. Штатний розпис ремонтної бригади.

Професія	Розряд	Кількість	Часова тарифна ставка, грн., коп..	Система оплати
Слюсар	6	6	4,40	почасово-преміальна
Зварювальник	6	2	4,40	почасово-преміальна

Умови праці - шкідливі.

Премія 25% - від основної заробітної плати, визначаємо згідно типового "Положення про преміювання". Додаткова заробітна плата - 10 %.

Розрахунок фонду оплати праці та нарахувань на заробітну плату

Заробітна плата визначаємо по тарифу в залежності від трудомісткості ремонтів, годинної тарифної ставки відповідно розряду робітників та умов праці.

Визначаємо середню годинну ставку (Р_сгс):

де Р₁, Р₂, Р₃, Р₄ - годинна тарифна ставка кожного робітника

N - кількість робітників

Тарифні ставки беремо на базовому підприємстві.

Визначаємо заробітну плату по тарифу:

де Р_о - річний обсяг ремонтних робіт

Сума премій розраховуємо по формулі:

де З_т - заробітна плата по тарифу

% - відсоток премії

Фонд основної заробітної плати визначаємо:

де З_т - заробітна плата по тарифу, грн. З_т = 6758,4 грн.

С_пр - сума премії С_пр =1689,6грн.

Додаткову заробітну плату визначаємо по нормативу 10% від основної заробітної плати

де З_осн - основна заробітна плата, грн.

Визначення відсотку, який впливає на додаткову заробітну плату, на підставі балансу робочого часу

де Т_опл - час відпустки, днів

Т_еф - ефективний робочій час, днів

Загальний фонд оплати праці складає:

де З_осн - основна заробітна плата, грн. З_осн = 8448грн.

З_д - додаткова заробітна плата, грн. З_д =844,8 грн.

Нарахування на заробітну плату проводимо згідно державних нормативів, що складає 38,86 % в тому числі:

а) Збір до пенсійного фонду - 32%

де 3_з - загальний фонд оплати праці

32% - державний норматив відрахувань у пенсійний фонд

б) Збір на обов'язкове державне страхування - у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 2,9 %

в) Збір на обов'язкове державне страхування на випадок безробіття (фонд зайнятості населення) - 1,6%.

г) Збір на обов'язкове соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань на Україні - 2,06% (в залежності від умов від 0,2 до 10%)

Всього відрахувань = 3582,6грн.

1.5 Розрахунок ремонтних матеріалів на проведення капітального та поточного ремонтів

Ремонтні матеріали для проведення ремонтів складаємо на підставі додаткової відомості. Дані можливо звести в таблицю або визначати по нормативу від основної заробітної плати ремонтних робітників. По даним ремонтного цеху ремонтні матеріали (запчастини, комплектуючі, матеріали, вапняний матеріал, фарба, змінні пристрої і таке інше) складають по нормативу 90 % від основного фонду заробітної плати.

Розрахуємо вартість ремонтних матеріалів

де 3_о - основний фонд заробітної плати

В вартість ремонтних матеріалів входить вартість транспортно - заготівельних витрат, то їх склад включаємо в розрахунок витрат.

Вартість транспортно-заготівельних витрат розраховуємо на підставі нормативів, які складаються на підприємстві, і розраховуються від вартості ремонтних матеріалів, по даному підприємству вони складають 0,9 %.

Складаємо кошторис витрат на ремонтні роботи колони розрахунків, і дані зведемо в таблицю.

Таблиця 1.7. Кошторис витрат на проведення ремонтних робіт згідно графіку ПЗР на 2006 рік

№ з/п	Статті витрат	Одиниця виміру	Сума	Підстава
1	Тарифна заробітна плата	грн.	6758,4	Розділ 1.4
2	Премія	грн.	1689,6	Розділ 1.4
3	Додаткова заробітна плата	грн.	844,8	Розділ 1.4
Всього фонд заробітної плати	грн.	9292,8
4	Відрахування на соціальні потреби	грн.	3582,6	Розділ 1.4
5	Ремонтні матеріали	грн.	7603,2	Розділ 1.5
6	Транспортно - заготівельні витрати	грн.	76	Розділ 1.5
Виробнича собівартість	грн.	20554,4

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИЙНЯТИХ РІШЕНЬ

В даному рішенні можлива економія за рахунок зниження ремонтних матеріалів транспортно-заготівельних витрат. Візьмемо їх зниження на - 15 %.

а) вартість ремонтних матеріалів із розділу 1.5.

де М_вз - матеріальні витрати знижені, грн.

М_вв - матеріальні витрати розраховані, грн.

б) вартість транспортно-заготівельних витрат із розділу 1.5 = 76 грн.

де Т_зв - транспортно-заготівельні витрати знижені, грн.

Т_вз - транспортно-заготівельні витрати розраховані, грн.

Економія в даному варіанті складає: (1140+11,4) = 1151,4грн. Від загальної вартості витрат на ремонти із розділу 1.7. кошторис витрат складено в сумі 7679,2грн.

То економія складе:

Висновок: Капітальний ремонт колони ректифікації економічно доцільний, тому що його загальна сума витрат на неамортизовану частину менш, ніж першопочаткова (балансова) вартість.

222000грн. > 20554,4грн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Економіка підприємств під редакцією С.Ф. Покропивний, Київ 1995р.

2. Економіка підприємств І.М. Бойчук, Львів 1999р.

3. Економіка підприємств Т.О. Примак, Київ 1999р.

4. Экономика предприятия О.И. Волков, Москва 1998р.

5. Экономика, организация и планирование на предприятиях химической и нефтехимической промышленности Ю.М. Малышев, М. Химия 1996р.

Размещено на Allbest