Характеристика економічної діяльності на прикладі КП "Жилсервіс №5"

Основними джерелами доходу КП «Жилсервіс №5» є: квартирна плата , вартість тарифу з 1 м2 площі житлової будівлі не оснащеної ліфтом - 0,7729 грн. Збільшення доходу КП «Жилсервіс №5» цілком залежить від сумлінності населення з оплати , яке отримує ці послуги.

Аналіз фінансового стану можна виразити коефіцієнтами фінансової стійкості.

Фінансова стійкість - характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Знання граничних границь зміни джерел засобів для покриття вкладень капіталу в основні чи фонди виробничі запаси дозволяє генерувати такі напрямки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується, у формулі (6.1), як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5. Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Ка = власний капітал / загальна сума капіталу (6.1)

Розрахунок коефіцієнта незалежності по КП «Жилсервіс №5»:

Ка 2008 р. = 44669,8 / 45050,6 = 0,9915,

Ка 2009 р. = 67139,8 / 67816,5 = 0,99 ,

Ка2010 р. = 66830,7 / 67660,4 = 0,9877.

Показник коефіцієнта незалежності по комунальному підприємству можна охарактеризувати позитивно, та як він за всі три аналізуючи років набув величину > 0,5, навіть майже 1,0, це показує що КП «Жилсервіс №5» може виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, також підприємство незалежне від позикових джерел.

2. Коефіцієнт фінансування розраховується, по формулі (6.2) як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.

Кф = запозичений капітал / власний капітал (6.2)

Розрахунок коефіцієнта фінансування по КП «Жилсервіс №5»:

Кф2008 р. = 380,8 / 44669,8= 0,0085,

Кф 2009 р. = 676,7 / 67139,8 = 0,01 ,

Кф2010 р. = 829,7 / 66830,7 = 0,0124.

Показник коефіцієнта незалежності по комунальному підприємству за кожний із трьох аналізованих років вийшов величиною менше 1,0, що показує цей коефіцієнт як позитивний показник даного підприємства, який характеризує залежність від залучених засобів.

3. Коефіцієнт кредиторської заборгованості - виражає частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства і розраховується по формулі (6.3). Коефіцієнт відбиває частку найбільш термінової заборгованості в загальній сумі зобов'язань, збільшення якої означає зниження можливостей організації використовувати капітал у власному обороті і вимагає негайного відчуження частки засобів, що відповідає даному коефіцієнту.

Ккз = запозичений капітал / загальна сума капіталу (6.3)

Розрахунок коефіцієнта кредиторської заборгованості по КП «Жилсервіс №5»:

Ка 2008 р. = 380,8 / 45050,6 = 0,0084,

Ка 2009 р. = 676,7 / 67816,5 = 0,0099 ,

Ка2010 р. = 829,7 / 67660,4 = 0,0122.

Можна твердо стверджувати , що ми маємо тенденція до збільшення коефіцієнта кредиторської заборгованості з кожним роком , так у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. цей показник збільшився на 0,0015, у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. на 0,0023, що являється негативним показником, що може впливає на зниження платоспроможності і фінансової стійкості комунального підприємства.

Внесемо отримані коефіцієнти фінансової стійкості у табл.6.2.

Таблиця 6.2

Коефіцієнти фінансової стійкості КП «Жилсервіс 5»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	відхилення (+, -)
				2009 рік/ 2008 рік	2010 рік / 2009 рік
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,9915	0,99	0,9877	-0,0015	-0,0023
Коефіцієнт фінансування	0,0085	0,01	0,0124	+0,0015	+0,0024
Коефіцієнт кредиторської заборгованості	0,0084	0,0099	0,0122	+0,0015	+0,0023

Аналіз платоспроможності КП «Жилсервіс №5»:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності - це відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35. Цей показник обчислюється, по формулі (6.4).

Кал = грошові кошти та їх еквіваленти / сума короткострокових зобов'язань (6.4)

Кал 2008 р. = 8,1 / 380,8 = 0,0212,

Кал 2009 р. = 13,6 / 676,7= 0,02 ,

Кал2010 р. = 6,7 / 829,7 = 0,0080.

Показник коефіцієнта абсолютної ліквідності менший за 0,2 , що свідчить проте що КП «Жилсервіс №5» не в змозі сплати негайно свою заборгованість.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності - дає загальну оцінку платоспроможності підприємства. Логіка обчислення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов'язання за рахунок поточних активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобов'язань.

Розраховуємо коефіцієнт поточної ліквідності по КП «Жилсервіс №5» по формулі (6.5):

Кпл = загальна сума оборотних активів / загал.сума короткострок.зобов. (6.5)

Кпл 2008 р. = 452,7 / 380,8 = 1,1888,

Кпл 2009 р. = 526,5 / 676,7= 0,7780 ,

Кпл2010 р. = 792,8 / 829,7 = 0,9555.

Згідно розрахунку у 2008 р. коефіцієнт поточної ліквідності склав більше 1, що свідчить проте, що підприємство своєчасно погашало борги. Але вже у 2009 та 2010 роках він склав менше 1, яке означає, що КП «Жилсервіс №5» має неліквідний баланс.

Внесемо отримані коефіцієнти платоспроможності у табл.6.3.

Таблиця 6.3

Коефіцієнти платоспроможності КП «Жилсервіс №5»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	відхилення (+, -)
				2009 рік/ 2008 рік	2010 рік / 2009 рік
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0212	0,0200	0,0080	-0,0012	-0,012
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,1888	0,7780	0,9555	-0,4108	+ 0,1775

7. Аналіз витрат підприємства за економічними елементами

Витрати на надання послуг планують та обліковують за двома напрямками: за економічними елементами і за статтями калькуляції. [4]

Елементи витрат -- це однорідні за своїм економічним змістом витрати. До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін.

Планування витрат за економічними елементами дає змогу пов'язати їх з іншими розділами плану: фондом заробітної плати, балансом надходжень і витрат тощо.

Аналіз витрат за економічними елементами уможливлює, у свою чергу, вивчення їхнього складу, питомої ваги кожного елемента, частку живої і уречевленої праці в загальних витратах на надання послуг. Порівнювання фактичної структури витрат за кілька періодів виявляє динаміку і напрямок зміни окремих елементів, матеріаломісткості, фондомісткості, енергоємності, трудомісткості, собівартості послуг і вплив технічного прогресу на структуру витрат (табл. 7.1).

Таблиця 7.1.

Аналіз витрат за економічними елементами

Показники, у тис.грн.	2008 рік	2009 рік	2010 рік	відхилення (+, -)
				2009 рік/ 2008 рік	2010 рік / 2009 рік
1	2	3	4	5	6
Матеріальні затрати	111,3	101,5	96,4	-610	-5,1
Витрати на оплату праці	455,3	551,3	547,0	+96	-4,3
Відрахування на соц..заходи	162,3	206,1	206,0	+43,8	-0,1
Амортизація	17,1	23,2	37,5	+6,1	+14,3
Інші операційні витрати	170,2	239,3	110,3	+69,1	-129
Разом витрати	919,9	2053,9	997,2	+1134	-1056,7

З аналізу витрат за економічними елементами комунального підприємства «Жилсервіс №5» можна зробити наступні висновки:

- загальний обсяг витрат у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. збільшились на 1134 тис.грн, , а вже у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. витрати зменшилися на 1056,7 тис.грн.

- у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. сума матеріальних витрат по підприємству зменшились на 610 тис.грн. , а у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. на 5,1 тис.грн., це сталося через недостачу коштів для закупівлі матеріалів .

- у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. зростають витрати на оплату праці на 96,0 тис.грн через зростання мінімальної заробітної плати, таким чином збільшуються й відрахування на соціальні заходи паралельно зі збільшенням витрат на оплату праці, відповідно у 2009 р. у порівнянні з 2008р. на 43,8 тис.грн. Але у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. витрати на оплату праці зменшилися на 4,3 тис.грн., відповідно зменшуються й відрахування на соціальні заходи на 0,1 тис.грн., це сталося через зменшення чисельності штатних працівників, тобто нестачі персоналу.

- аналіз амортизації показав, що нарахування амортизації збільшилося у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. на 6,1 тис.грн., а у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. на 14,3 тис.грн., у зв'язку зі подовження терміну служби основних засобів, за рахунок переоцінки основних засобів на баланс КП «Жилсервіс 5».

- до інших операційних витрат КП «Жилсервіс №5» відносяться: комунальний податок, податок на землю, податок на транспорт, поштове типографічні послуги , збір за забруднення навколишнього середовища, послуги зв'язку та ін..

Проаналізуємо структуру витрат за економічними елементами в табл.7.2.

Таблиця 7.2

Аналіз структури витрат за економічними елементами

Показники	Од. вим	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+; -), в %
					2009р. / 2008р.	2010р./ 2009р.
		сума	%	сума	%	сума	%
Матеріальні затрати	тис.грн.	111,3	12,10	101,5	4,94	96,4	9,67	-7,16	+4,73
Витрати на оплату праці	тис.грн.	455,3	49,50	551,3	26,84	547,0	54,86	-22,66	+28,02
Відрахування на соціальні заходи	тис.грн.	162,3	18,00	206,1	10,03	206,0	20,66	-7,97	+10,63
Амортизація	тис.грн.	17,1	1,86	23,2	1,13	37,5	3,76	-0,73	+2,63
Інші операційні витрати	тис.грн.	170,2	18,54	239,3	11,65	110,3	11,06	-6,89	-0,59
Інші звичайні витрати	тис.грн.	-	-	932,5	45,40	-	-	+45,40	-45,40
Разом витрати	тис.грн	919,9	100	2053,9	100	997,2	100	-	-

Основну частину витрат в КП «Жилсервіс №5» займають витрати на оплату праці та їх питома вага складає: у 2008 р. - 49,50 %, у 2010р. - 54,86 %, а у 2009р. основну частину витрат підприємства склала стаття інші звичайні витрати - 45,40 %. До 2010 р. питома вага витрат на оплату праці зросла на 28,02 %, також паралельно зросли відрахування на соціальні заходи на 10,63 %. Деякі послуги, які надає КП «Жилсервіс 5» включають в основному витрати на оплату праці та відрахування до соц. фондів, наприклад, затрати на обслуговування димовентиляційних каналів (додаток 2) при цьому не містять матеріальних витрат.

До матеріальних затрат по КП «Жилсервіс №5» відноситься паливо, яке використовують для заправки транспорту (трактор), а також моторне масло та ін.. ; електроенергія, пісок, карбід кальцію, шифер , дошки, цемент, труби (для обслуговування водопроводу, каналізації, тепло забезпечення), вентилі, крани та ін..).

Питома вага матеріальних витрат у загальній структурі витрат за економічними елементами у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. зменшилися на 7,16 %, за рахунок нестачі коштів для закупівлі матеріалів, а у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. збільшилися - на 4,73 % .

8. Дослідження системи планування господарської діяльності підприємства

В умовах швидкомінливої економічної ситуації необхідно обов'язково мати зворотний зв'язок між процесами реалізації і розробки планів. Це буде забезпечувати відповідність основних завдань планів реаліям.

Планування - це процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення на основі знань про закономірності функціонування різних господарських систем і обліку можливих змін умов господарювання.

Розрахунки планової собівартості окремих видів робіт (послуг) використовуються для визначення потреби в обігових коштах, планування прибутку, формування цін тощо.

Планування собівартості робіт (послуг) підприємств (організацій) є складовою частиною планування їх діяльності і являє собою систему обґрунтованих техніко-економічних розрахунків, що відображають величину витрат, які включаються до складу собівартості робіт (послуг).

Калькулювання собівартості - це визначення розміру витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання визначаються собівартість одиниці робіт (послуг), всього їх обсягу, витрати на виробництво по окремих структурних підрозділах підприємства (цехах, дільницях), по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству (організації).

Калькуляції витрат розраховуються згідно з наказом N24 від 31.03.97, зі змінами, «Про затвердження Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства» Державний комітет України по житлово-комунальному господарству.

Основні послуги які надає населенню КП «Теплогорець»:

1. Перелік послуг, які входять до складу квартирної плати (утримання будинків, споруджень і прибудинкової території).

2. Організація будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, реставраційних, а також капітальний ремонт будівель.

3. Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види послуг.

4. Інші послуги ( наприклад надання транспортних послуг).

Розрахунки планової собівартості послуг в КП «Жилсервіс №5», використовують для формування цін. На підприємстві складається розрахунок собівартості робіт з утримання будинків, споруджень і прибудинкової території, шляхом складання калькуляції витрат. Дані розрахунки затверджуються рішенням сесії Стахановської міської ради. Наприклад, у 2010 було затверджено калькуляцію витрат з утримання будинків, споруджень і прибудинкової території згідно рішення 47-ї сесії Стахановської міської ради 6-го скликання №47/2 від 05.01.2010 р., вартість тарифу на квартирну плату склала за 1 м2 площі житлової будівлі не оснащеної ліфтом - 0,7729 грн.

Тарифи, згідно калькуляції, на узгодження проектів на ремонтно-будівельні, будівельно-монтажні роботи та на сторонні послуги, наприклад, транспортні послуги затверджує начальник КП «Жилсервіс №5».

Також для відображення очікуванні фінансові результати в запланованому році на КП «Жилсервіс №5» складається фінансовий план, який складається щокварталу та за рік за формою згідно додатком 3 (додаток 18).

Фінансовий план підприємства - це документ, що відображає обсяг надходження і витрачання грошових коштів, що фіксується в балансі доходів і витрат підприємства, включаючи взаємини з бюджетом на планований період. Фінансовий план необхідний підприємству, організації для складання прогнозу фінансових результатів діяльності та організації раціонального руху фінансових ресурсів відповідно до обраної фінансової стратегії. [32]

Головна мета складання фінансового плану намічуваних витрат по виробничому і соціальному розвитку підприємства з його фінансовими можливостями. У процесі складання фінансового плану визначають джерела та обсяг власних фінансових ресурсів підприємства (прибуток, амортизація тощо); вивчають можливість і доцільність залучення фінансових ресурсів, отримання кредитів, благодійних внесків тощо; вибирають оптимальні для конкретної ситуації форми освіти і використання фондів грошових коштів, взаємин з бюджетом, банками, вищестоящими органами, своїми працівниками; встановлюють раціональні пропорції розподілу фінансових ресурсів на внутрішньогосподарські потреби: розширення та переозброєння виробництва, матеріальне стимулювання, задоволення соціальних потреб членів трудового колективу; виявляють внутрішні резерви виробництва і підвищення вдосконалення організації та управління виробництвом.

Основна форма фінансового плану - баланс доходів і витрат. Складання фінансового плану передбачає виконання комплексу розрахунків за доходами і надходженнями коштів, витрат і відрахувань, платежів до бюджету, а також ув'язку між собою доходів і витрат шляхом розробки перевірочної таблиці до фінансового плану і самого фінансового плану як зведеного документа.

У світовій практиці фінансовий план підприємства є найважливішим елементом бізнес-плану, який складається для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів і програм і для управління поточною і стратегія, фінансовою діяльністю підприємства.

Згідно наказу Кабінету Міністрів України «Про порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки» №173 від 21.06.2005:

органи, уповноважені управляти державним майном у місячний строк здійснюють аналіз проекту фінансового плану підприємства з обов'язковим порівнянням його показників з показниками фінансово-господарської діяльності підприємства за два попередні роки, приймають рішення шодо затвердження/погодження фінансового плану або повернення його на доопрацювання та в письмовій формі повідомляють підприємство про прийняте рішення;

органи, уповноважені управляти державним майном, затверджують фінансовий план підприємства, а органи, уповноважені управляти корпоративними правами держави, або затверджують фінансовий план підприємства, або погоджують проект фінансового плану підприємства до 1 вересня року, що передує плановому, та подають до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України копії затверджених/погоджених фінансових планів підприємств.

Зміст розділів фінансового плану КП «Жилсервіс №5» можна представити наступними основними статтями доходів і витрат.

1. Розділ І "Формування прибутку підприємства";

2. Розділ II "Розподіл чистого прибутку";

3. Розділ III "Обов'язкові платежі підприємства до державного бюджету та державних цільових фондів".

Робота зі складання фінансового плану проводиться в кілька етапів. 1-й етап-аналіз виконання фінансового плану за рік, що передує планованому; 2-й - розгляд проектованих виробничих та економічних показників, на основі яких буде складатися фінансовий план, 3-й етап - розробка проекту фінансового плану на запланований рік. У процесі розробки проекту фінансового плану використовують наступні методи: нормативний; багатоваріантний; балансовий; економічний аналізу та синтезу; екстраполяції; прямого рахунку.

9. Аналіз збутової та логістичної діяльності підприємства

Збутова політика будь-якого підприємства має велике значення в маркетинговій діяльності цього підприємства. Саме система збуту концентрує в собі весь результат здійснюваного маркетингу. Фахівці з менеджменту визначили: «Недостатня ефективність збутової діяльності ставить під загрозу існування підприємства в цілому».

Товародвижение в маркетингу являє собою комплекс заходів, спрямований на забезпечення доставки необхідних споживачеві товарів до місць продажу в певний час (включаючи транспортування, зберігання, здійснення угод) з максимально можливим рівнем обслуговування та муніципальними витратами.

Збутова діяльність підприємства передбачає пошук системи побудови ефективної системи розподілу та каналів збуту та кількості представників, необхідних для здійснення збутової діяльності. Це питання розглядає збутова логістика.

Метою збутової діяльності є забезпечення доставки товарів (послуг) у потрібне місце в потрібний час з визначеними витратами. З поняттям збутової логістики тісно зв'язане поняття канал розподілу - сукупність різних організацій, що здійснюють доставку товару (послуг) до споживача.

КП "Жилсервіс №5" оказує комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та специфіка цих послуг полягає в тому, що послуги надають на місці споживання цих послуг (в квартирі квартиронаймача, у під'їзді будинку та ін.). З квартиронаймачами укладаються договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (додаток 19).

Логістика - це частина економічної науки й область діяльності, предмет якої полягає в організації раціонального процесу просування товарів від виробників до споживачів, функціонування сфери звертання продукції, товарів, послуг, керування товарними запасами, створення інфраструктури товару. [40]

Логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок. Вивчення та застосування збутової . Вивчення та застосування збутової логістики ґрунтується на розумінні основної ідеї логістичного підходу, новизна якого полягає у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значимості діяльності з планування збутових потоків. [40]

10. Дослідження інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства

Інвестиційна діяльність - це вкладення капіталу з метою одержання доходу в майбутньому, що компенсує інвесторові відкладене споживання, очікуваний ріст загального рівня цін і невизначеність одержання майбутнього доходу (ризик).

Ціль інвестування полягає в пошуку й визначенні такого способу вкладення інвестицій, при якому забезпечувався б необхідний рівень прибутковості й мінімальний ризик.

Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність. Серед них слід насамперед відзначити Закон України «Про інвестиційну діяльність», Закон України «Про іноземні інвестиції», Закон України «Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні», Закон України «Про цінні папери та фондову біржу», які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інноваційна діяльність - діяльність, що пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг. [12]

В КП «Жилсервіс №5» не здійснюється інвестиціно-іноваційна діяльність. Так як комунальне підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне органам місцевого самоврядування, а саме Стахановському виконкому, тому виконком іноді здійснює цільове фінансування діяльності КП «Жилсервіс №5» (для виплати заробітної плати, для закупівлі матеріалів та ін..).

11. Аналіз маркетингової та рекламної діяльності підприємства

Маркетинг -- це діяльність підприємства, яка спрямовує потік потрібних товарів і послуг від виробника до кінцевого споживача або до промислового покупця з метою задоволення потреб споживача і досягнення цілей підприємств.

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:

- провадити комплексні дослідження ринку,

- робити аналіз ринку,

- сегментувати ринок - процес знаходження однорідних груп споживачів для пропозиції товарів та послуг, які задовільняють їхні потреби

- позиціонувати товар - це забезпечення товару конкурентного положення на ринку та розробка детального комплексу маркетингу,

- розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) - комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку. Зазвичай маркетинг-мікс складається з «чотирьох P»: продукту, ціни, комунікації (англ. promo) та системи просування товару (або системи дистриб'юції). тощо.

Товар -- це продукт праці або певне благо, що здатні задовольняти певні потреби людини та пропонується на ринку для привернення уваги, придбання, використання або споживання.

Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. [10]

Основним нормативним актом, що регулює рекламну діяльність в Україні, є Закон України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» з численними змінами і доповненнями, де зазначаються засади рекламної діяльності та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

В структурі КП «Жилсервіс №5» відсутня маркетингова служба, а також майже не здійснюється маркетингова діяльність.

В комунальному підприємстві користуються частіше прихованою рекламою, шляхом публікації переліку послуг, що входять у квартирну плату й інформації про інші послуги, наданих КП " Жилсервіс №5" за окрему плату, у місцевій газеті "Стахановська газета ", а також розповсюдження на під'їздах оголошення про проведення заходів щодо обслузі будинків.

Прихована реклама -- це рекламна інформація про особу, товар або послугу у ЗМІ, яка подається у вигляді звичайного журналістського матеріалу. Тобто публікується (або транслюється) поза розділом «Реклама» і без позначки «На правах реклами». Таким чином, читачі (глядачі) не підозрюють, що їм пропонується рекламний матеріал, а отже сприймають його з більшою довірою. [10]

12. Аналіз ринку підприємства та його конкурентоспроможності

Ключові фактори успіху (або конкурентні переваги) -- це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одним підприємствам галузі над іншими. Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: особливостей галузей, сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та етапу «життєвого циклу» галузі та підприємства.

Ключові фактори успіху базуються на: науково-технічному рівні виробництва та продукту; рівні маркетингу; рівні менеджменту; організаційно-технічному рівні виробничих процесів; фінансово-економічному рівні підприємства; рівні персоналу тощо.

Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових факторів успіху, але для процвітаючого підприємства будь-якої галузі кожний із них може стати інструментом перемоги в конкурентній боротьбі.

В стратегічному управлінні найчастіше конкурентоспроможність розглядається в двох аспектах:

1) конкурентоспроможність товару (продукції, послуг) тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

2) конкурентоспроможність підприємства -- це рівень його компетенції відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, менеджменту (особливо -- стратегічного поточного планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

Виразом конкурентоспроможності КП «Жилсервіс №5» є послуги, які воно надає.

Конкурентноспроможність послуги - це здатність послуги бути більш привабливою для покупця в порівнянні з іншими аналогічними послугами по призначенню, завдяки кращій відповідності своєї якісної і вартісної характеристики до вимог даного ринку і споживчих оцінок. [1]

КП «Жилсервіс №5» програє в конкурентній боротьбі по багатьом причинам:

1. Наявність в місті конкурентів . Наприклад: ПП «ССЮ»; ПП Синицький, ПП Бережний Е., ПП Швець та ОСББ таких як по вул.Достоевского б.9 ОСББ " Достоєвський " та по вул.Комсомольская б.25 ОСББ " Якірець " ;

2. Низька якість наданих послуг та обслуговування;

3. Через недостачу фахівців, коштів на придбання матеріалів, не вчасно надаються послуги та інше.

13. Охорона зовнішнього середовища

Охорону зовнішнього середовища регулює Закон України N1264-XII від 25.06.91 «Про охорону навколишнього природного середовища» , де:

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.[13]

Так як КП «Жилсервіс №5», займається вивозом сміття та вивозить також несанкціоновані сміттєзвалища за рахунок міського бюджету, він символічно бере участь у очищенні міста від сміття. Сміття звозиться на полігон для захоронення твердих побутових відходів.

Дуже гостро стоїть проблема забруднення атмосферного повітря автотранспортом, на який припадає понад 1/3 загального обсягу викидів в атмосферу.

В КП «Жилсервіс №5» для надання послуг населенню з вивозу сміття застосовують автомобільний транспорт, який споживає бензин та дизпаливо, в процесі перероблення яких в атмосферне повітря виділяються вихлопні гази, які забруднюють навколишнє середовище.

Плата за забруднення середовища -- грошове відшкодування підприємствами економічних збитків, завданих господарству та здоров'ю людей.

Згідно законодавства, створений збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України. [13]

ВИСНОВКИ

Житлово-комунальне господарство - це важлива|поважна| соціальна галузь, яка забезпечує населення необхідними комунальними послугами і істотно|суттєвий| впливає на розвиток економічних стосунків в кожній територіальній громаді.

Незважаючи на великій обсяг|виявляти| послуг, що надається споживачам - житлово-комунальне господарство найбільш відстала галузь економіки, де велика кількість проблем, що постійно загострюються.|загостряли|.

З проведеного в даній роботі дослідження можна зробити один загальний висновок, що протягом 2008 - 2010 років комунальне підприємство «Жилсервіс №5» працювало з негативними результатами, тобто собі в збиток.

Це сталося по ряду причин:

- маючі великий асортимент послуг, які КП «Жилсервіс №5» може надавати населенню згідно статуту та законодавству, воно не використовує ці можливості для отримання додаткового прибутку;

- через низьку оплату праці робітників КП «Теплогорець», та наявність великої заборгованості по заробітній платі, на підприємстві регулярно звільняються спеціалісти, що плине на якість виконуваних робіт та кількості оказаних послуг, з чого слідують нерегулярні сплати населенням квартирної плати, що веде к неплатоспроможності підприємства, росту кредиторської заборгованості;

- так як житлове господарство було передано КП «Жилсервіс №5» в важкому стані і комунальне підприємство не в змозі осилити якісне обслуговування будинків, споруд та прибудинкових територій, тому воно потребує додаткових та регулярних фінансувань з бюджету.

Для досягнення корінних змін і подолання кризи у структурі житлово-комунального господарства повинен перш за все виконуватися Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства» . Але на ділі у державі відповідь одна - немає коштів на відновлення всього цього.

Тому я пропоную наступне: необхідно ліквідувати монополію служб міського комунального господарства на надання послуг. У країні існує катастрофічне безробіття, мільйони громадян України працюють за кордоном, тому що не можуть знайти роботу вдома. Необхідно управлінням житлово-комунального господарства всіх міст і селищ України підготувати на розгляд своїм територіальним громадам перелік комунальних підприємств або їх частин, які доцільно передати в оренду, концесію або оперативне управління приватним підприємствам і підприємцям. Розробити необхідні вимоги і умови оренди, концесії чи оперативного управління тим чи іншим комунальним підприємством або його частини.

Для здійснення всього цього вже створено необхідну законодавчу базу:

Закони України: «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про концесії», «Про державно-приватне партнерство», «Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» та багато інших; Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинковими територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинковими територій», «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», «Положення про проведення концесійного конкурсу, та укладення договорів концесійних на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію» , «Про затвердження типового концесійного договору», «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» і багато інших.

Як же відновити ефективну роботу комунальних підприємств безкоштовно не просячи милостиню у держави? Перш за все необхідно створити умови прозорої конкуренції і боротьби за споживача. Надати можливість населенню вибирати підприємство, яке буде дійсно надавати ту чи іншу комунальну послугу. Тим більше, що тарифи за комунальні послуги встановлюватиме Національна Комісія України з регулювання ринку комунальних послуг.

Також потрібно втручання й допомога міського управління. Нижче наводиться алгоритм дій міських чи селищних управлінь житлово-комунального господарства щодо практичної реалізації пропозиції щодо удосконалення комунальних підприємств :

- Зробити аналіз ефективності роботи всіх своїх комунальних підприємств.

- Виявити їх проблемні ділянки.

- Запропонувати сесії міської (селищної) Ради депутатів список комунальних підприємств або їх частин для можливої та необхідної передачі в оренду, концесію або оперативне управління.

- Розбити всі ЖЕКи, квартали житлових районів на лоти, які будуть виставлятися на міський тендер.

- З фахівцями комунальних підприємств розробити технічну можливість поділу існуючих підприємств на частини без переривання надання якісних послуг населенню.

- Розробити по кожному підприємству вимоги та умови (технічні, економічні та фінансові) передачі їх в оренду, концесію або управління.

- Провести тендери. З переможцями тендерів укласти договори. Щоквартально (особливо спочатку) фахівці міських управлінь житлово-комунального господарства від імені власника (територіальної громади) повинні перевіряти виконання встановлених умов і вимог по експлуатації переданих в оренду, концесію або управління підприємства. При невиконанні умов розривати договори та повторно проводити тендер.

Таким чином, створити в місті чи селищі кілька приватних підприємств, які надаватимуть однакові якісні житлово-комунальні послуги і боротиметься між собою за споживача.

Державі потрібно лише доручити банківським установам України видавати приватним підприємцям і підприємствам, які займаються комунальним бізнесом, довгострокові кредити під розумні відсотки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азоев Г.А., Конкуренція: аналіз, стратегія й практика. - Москва:ЮНІТІ 1996;

2. Аранчій В.І., Чумак В.Д., Смолянська О.Ю., Черненко Л.В., Фінансова діяльність підприємств . - Київ: ВД «Професіонал», 2004;

3. Багров В.П., Багрова І.В., Економічний аналіз. - Київ: ЦНЛ, 2006;

4. Бойчик І.М., Харів М.І., Хопчан М.І., Піча Ю.В., Економіка підприємства. - Львів: Новий світ, 2000;

5. Болюх М.А., Бурчевський В.З. Горбатюк М.І., Економічний аналіз - Київ: КНЕУ, 2003;

6. Бутинець Ф.Ф., Економічний аналіз. - Житомир: ПП Рута, 2003;

7. Горфинкель В.Я., Економіка підприємства. - Москва: ЮНИТИ, 1998;

8. Гребельний В.И., Фінанси підприємств. - Київ: Видавництво Європейського університету , 2003;

9. Закон України Про приватизацію державного майна 1992р.;

10. Закон України «Про рекламу»;

11. Закон України про житлово-комунальні послуги (від 24 червня 2004 року №1875-IV);

12. Закон України про інноваційну діяльність.;

13. Закон України Про охорону навколишнього природного середовища Постановою Верховної Ради Української РСР від 26 червня 1991 року N 1268-XII.;

14. Ковалев А., Аналіз фінансового стану підприємства.. - Москва: Центр економіки й маркетингу,2000;

15. Коробко В.И., Економіка міського хазяйства. - Москва: Академія,2008;

16. Мних Е.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. -Житомир: ПГ «Рута», 2000;

17. Неруш Ю.М., Логістика. - Москва: Проспект, 2006;

18. Окландер М.А., Логістична система підприємства. - Одесса: «Астропринт», 2004;

19. Поддерьогін А. М. Фінанси підприємств - Київ: КНЕУ, 2006;

20. Покропивний С.Ф., Економіка підприємства. - Київ: КНЕУ, 2003.;

21. Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді № 60 від 25.04.2005 р.;

22. Постанова «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 12 липня 2005 р. N 560;

23. Приймак Т.О., Економіка підприємств. - Київ: МАУП, 1999,;

24. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петряєва З.Ф., Курс економічного аналізу. - Харків: Легас, 2004.;

25. Рижиков В.С., Панков В.А., Ровенська В.В., Підгора Є.О., Економіка підприємства. - Київ: Видавничий дім «Слово», 2004;

26. Савицкая Г.В., Економічний аналіз. - Москва: ТОВ «Нове знання», 2005;

27. Сергеев И.В., Економіка підприємства. - Москва: Фінанси й статистика, 2004;

28. Сіраждінова Р.Ж. , Керування в міському господарстві. - Москва: КНОРУС, 2009;

29. Слав'юк Р.А., Фінанси підприємства. - Київ: ЦУЛ, 2002;

30. Стоянова Е.С., Фінансовий менеджмент. Теорія й практика. Підручник. - Москва,2000г;

31. Тарасенко Н.В., Економічний аналіз. - Львів: Новий світ, 2000;

32. Тян Р.Б., Планування діяльності підприємства. - Київ: Мауп, 1998;

33. Храмов В. О., Основи управління персоналом. - Київ: МАУП, 2001;

34. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435 п. 1 ст. 380 ;

35. Чемберлен Э., Теорія монополістичної конкуренції. - Москва: Економіка, 1996;

36. Чумаченко М.Г., Економічний аналіз. - Київ: КНЕУ, 2003;

37. Швайка Л.А., Планування діяльності підприємства. - Львів: «Новий світ-2000», 2004;

38. Щьокін Г. В., Соціальна теорія й кадрова політика. - Київ: МАУП, 2000 ;

39. Юр'єва Т.П., Економіка міського господарства . - Харків: ХДАМГ, 2002;

40. www.ru.wikipedia.org ;

41. Господарський кодекс України від редакції 17.09.2008;

42. Муніципальне право України: Підручник/ Кол. М90 авт.; За ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. - К.: Юрінком Інтер, 2006.

Размещено на Allbest.ru