Проблеми зайнятості населення та безробіття Сумської області

Ш звільнені за станом здоров'я, через оформлення пенсії за віком, інвалідністю - 0,8%;

Ш інші причини безробіття - 19,2%.

Отже, найбільшу частку безробітних по Сумській області становлять вивільнені з економічних причин,також великий відсоток складають безробітні, звільнені за власним бажанням через низьку заробітну плату та тяжкі умови праці.

За видами економічної діяльності по Сумській області за 2009 рік найбільше вивільнено працівників у промисловості - 1654 осіб, сільському господарстві - 375 осіб та торгівлі - 366 осіб. [24]

Навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян на одне вільне робоче місце, вакансію розраховано як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями. [32]

У Сумській області найбільше навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію мають Липоводолинський (284 особи) та Роменський (166 осіб) райони. (Додаток В)

За працевлаштуванням станом на 2009 рік, найкращу ситуацію по області мають: Конотопський (2752 особи), Шосткинський (2167 осіб), Лебединський (1524 особи) та Роменський (1523 осіб) райони. (Додаток Г)

Розділ 4. Проблеми зайнятості населення та рекомендації з поліпшення політики зайнятості населення в Сумській області

В Сумській області спостерігається концентрація безробітних і збільшення безробіття в окремих районах, тому існують труднощі з її державним регулюванням і ліквідацією. [13]

З огляду на це, населення Сумської області, і в цілому населення України повинно мати гарантії зайнятості під час реструктуризації підприємств і виробництв. Безперечною є необхідність проведення комплексу стратегічних і оперативних заходів щодо державного регулювання зайнятості населення.

У соціальній структурі населення Сумської області спостерігається постійна тенденція до скорочення сільського і міського населення, що є особливістю зайнятості населення у перехідний до ринку період. Скорочення чисельності населення Сумської області - негативне явище не лише з погляду демографічного розвитку і зайнятості населення, а також з економічної точки зору, оскільки зміни в статево-віковій структурі населення впливають на соціально-економічний розвиток економіки нашої області, і України вцілому, її стабілізацію і збільшення обсягів виробництва. Зниження питомої ваги молодих кадрів і збільшення зайнятих осіб старших від працездатного віку гальмує умови розвитку нових виробництв і прогресивних технологій.

Зайнятість населення здебільшого залежить від співвідношення працюючих і утриманців.

Впродовж 2009 року в Сумській області найбільше скорочення зайнятих спостерігалось у промисловості - 1654 осіб й сільському господарстві - 375 осіб. [25]

Зазначимо, що поширення торгівлі з наметів і лотків, створення робочих місць без урахування ефективної зайнятості призводить до знецінення праці, робить ілюзію добробуту в цій сфері й, таким чином, створює загрозу для реальної ситуації на ринку праці. На тлі загального незадовільного стану формування зайнятості населення як позитивну тенденцію слід виокремити скорочення чисельності незайнятого населення. Хоча ці зміни відбулись за рахунок підвищення рівня наявного безробіття і частина незайнятих перейшла до категорії безробітних з виплатою допомоги в разі безробіття.

Попри об'єктивну необхідність підтримки рівня зайнятості за рахунок самозайнятості й комерціалізації, оперативними і стратегічними заходами щодо державного регулювання зайнятості населення мають бути підвищений рівень продуктивності праці й впровадження активної політики ефективної зайнятості населення. Така зайнятість сприятиме створенню умов для мотивації до праці з метою ефективного використання трудового потенціалу.

Одним із головних інструментів упровадження ефективної зайнятості населення є економічний механізм державного регулювання зайнятості населення, який повинен розглядатися в системі глобальної стратегії в сфері зайнятості населення на всіх рівнях державного управління. В умовах соціально-економічної кризи існує загроза зникнення кадрового потенціалу в промисловості, будівництві, науці й науковому обслуговуванні. Оперативним заходом щодо державного регулювання зайнятості населення має бути забезпечення кожному зайнятому на виробництві мінімум вартості прожиткового рівня, з метою збереження існуючого кадрового потенціалу.

Одним із стратегічних заходів щодо державного регулювання зайнятості населення є державний протекціонізм, який дає змогу зберігати стабільність у суспільстві й підтримувати на певному рівні життєзабезпеченість населення, хоча такі заходи призводять до імітації добробуту в сфері зайнятості. [7]

Насьогодні існує проблема неповної зайнятості.

З числа опитаних, тільки кожний одинадцятий, працюючий у скороченому режимі, повідомив що не бажав мати роботу з повним робочим днем і кожний сімнадцятий мав такий графік роботи за станом здоров'я або у зв'язку з сімейними обставинами. Більше половини працівників були переведені на умови неповного робочого дня (тижня) за ініціативою адміністрації, а понад чверть - працювали в такому режимі через те, що не змогли знайти роботу з повним робочим днем (тижнем).

Взагалі поширення неповної зайнятості є ознакою гнучкості ринку праці, а також воно є, скоріше, віддзеркаленням обраної конкретним суспільством соціально-економічної моделі. Але в Сумській області воно є наслідком передусім низького рівня завантаженості виробничих потужностей, недостатності сфери докладання праці. Про це свідчить, зокрема, і помітне скорочення масштабів неповної зайнятості після подолання економічної кризи. Порівняно з 1999 р. питома вага працівників, переведених на скорочений графік роботи в загальній кількості працюючих знизилася на 31%, цей процес тривав і в 2005 p., де їхня частка становила 11,3%. [24]

Втрати робочого часу через неоплачувані відпустки та зайнятість неповний робочий день (тиждень) з ініціативи адміністрації в розрахунку на одного штатного працівника становлять 2,3% фонду робочого часу за 2005 рік.

В Сумській області спостерігається також і додаткова зайнятість. За існуючими оцінками, значна частина дорослого населення має додаткові заробітки, причому у половини додаткова діяльність принципово відрізняється від заняття за основним місцем роботи. На двох і більше роботах чоловіки працюють в 1,8 рази частіше за жінок. Особливого поширення вторинна зайнятість набула серед чоловіків молодого та середнього віку (20-49 років). До додаткових заробітків найчастіше вдаються зайняті у сфері будівництва, послуг, охорони здоров'я, освіти, науки та культури, найрідше (серед галузей, які акумулюють значну частину зайнятого населення) - працівники промисловості та торгівлі. Що вищим є рівень освіти, то частіше спостерігається вторинна зайнятість: для високоосвічених осіб саме вона є основним видом нестандартної економічної діяльності, головним джерелом додаткових доходів.

Зростання попиту на робочу силу сприятиме поширенню різних форм додаткової зайнятості, незважаючи на збільшення рівня оплати праці.

Рекомендації з поліпшення політики зайнятості населення в Сумській області

1. З одного боку, необхідно зосередити зусилля на підвищенні шансів працевлаштування працівників зі старших вікових груп, а з іншого боку - стимулювати вихід з робочої сили всіх тих, хто має право на будь-який вид пенсії. [4]

2. Більше уваги потрібно приділяти якості освіти і програм професійної підготовки, а не кількості студентів. Політика в області освіти повинна надавати особливого значення підготовці конкурентноздатних фахівців необхідних професій по універсальних програмах навчання, щоб збільшити можливості плавного переходу з навчання на роботу. Ризик повної витрати вкладених ресурсів можна було б мінімізувати шляхом досягнення угод з роботодавцями, що обіцяли б наймати згодом студентів чи учасників програм профнавчання.

3. Варто направити зусилля на усунення бар'єрів до добровільної міграції, поширення інформації про вакансії і рівень життя по всій країні, поліпшення інфраструктури, транспортної системи і ринку житла (включаючи розвиток системи кредитування житла). Також уряду варто було б стимулювати створення нових робочих місць і відкриття нових фірм на проблемних територіях за допомогою пільгових кредитів і податкових пільг, навчання керівних кадрів і консультацій з питань ведення бізнесу, субсидій на дослідження і розробки, надання доступу до нових технологій, субсидій на підвищення кваліфікації чи перепідготовку постійних працівників, у яких є великий ризик утрати цієї роботи, підтримки в пошуках клієнтів і організації збуту, і т.д. Особливу увагу необхідно також приділити заходам для боротьбі із сільським хронічним безробіттям. Використання сучасних комунікаційних технологій могло б мінімізувати утрати в часі, пов'язані з переписуванням між місцевими центрами зайнятості і безробітними, проживаючими у віддалених населених пунктах. [6]

4. Необхідно проводити соціально-економічну політику, що стимулювала б перехід людей з неефективних робочих місць на більш ефективні, з неформальної діяльності у формальний сектор, з безробіття в регулярну зайнятість. У той же час необхідно підсилити моніторинг пошуків роботи серед зареєстрованих безробітних і застосовувати міри до тих з них, хто одержує доход від нерегулярних заробітків. Такі міри можуть приймати форму позбавлення права на допомогу по безробіттю й участь у будь-якій програмі сприяння зайнятості, що надається й оплачується державою, а також повне зняття з обліку зареєстрованих безробітних.

5. Нарешті, рекомендується спростити процедуру реєстрації, скоротити транзакційні витрати, пов'язані з перебуванням на обліку в центрі зайнятості, підвищити допомогу по безробіттю до прийнятного рівня і зробити програми, надані центрами зайнятості, більш привабливими, для того щоб стимулювати безробітних реєструватися в центрах зайнятості. Іншим мотивом для реєстрації безробітних може бути перехід системи охорони здоров'я на страхову основу: обов'язкові внески медичного страхування покривалися би державою тільки в тому випадку, якби індивіди працездатного віку були студентами стаціонарної форми навчання, непрацездатними чи зареєстрованими безробітними. [4]

Таким чином, для вирішення проблем зайнятості населення в Сумській області необхідно створювати нові робочі місця, залучати безробітних до здобуття нових професій. Також має існувати державна допомога їм у створенні приватних підприємств.

Висновки

Отже, сфера зайнятості є однією з найважливіших сфер економіки. Будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є недостатній рівень економічних реформ. Довгий час в Сумській області тривало зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї. Але за останній рік з'явилась тенденція до зростання попиту на робочу силу.

Складна демографічна ситуація в Сумській області спричиняє зменшення працездатного населення, що негативно позначається на формуванні ринку праці в країні та динаміці процесів у сфері зайнятості.

Під час розроблення державної політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для області характерним є середній рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Сумській області в кілька разів менше реальних.

Державна політика зайнятості має спрямовуватись на створення нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи політику створення нових робочих місць можна було б реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів - податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо.

Список використаних джерел

1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983.

2. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 384 с.

3. Богиня Д.П., Куліков Г.Т., Шамота В.М., Лисогор Л.С. та ін. Соціально-економічний механізм регулювання ринку праці та заробітної плати. Київ: Інститут економіки НАНУ, 2001, 300 с.

4. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. . Економіка праці й соціально-економічні відносини. Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 440 с.

5. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості. Київ: КНЕУ, 2003, 252 с.

6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. Київ: Вища школа, 1995, 471 с.

7. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1997.

8. Горілий А.Г. Економіка ринків праці. Тернопіль: Видавництво Карп`юка, 1999, 156 с.

9. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за 2008 рік. За редакцією Осауленка Олександра Григоровича, ТОВ «Видавництво «Консультант», 2009 р.

10. Економічна і соціальна географія світу / Б. П. Яценко, В. М. Юрківський, О. О. Любіцева, О. К. Кузьмінська, О. О. Бейдик // За ред. Б. П. Яценка. - К.: АртЕк, 1997. - 288 с.

11. Інформація Держкомстату України.

12. Інформація Державної служби зайнятості України.

13. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р. Географія: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів: Навчально-методичний посібник. - Видання друге, доповнене. - К.: Літера ЛТД, 2007. - 512 с.

14. Корнус А. О., Удовиченко І. В., Леонтьєва Г. Г., Удовиченко В. В., Корнус О. Г. Географія Сумської області: природа, населення, господарство. Суми: ФОП Наталуха А. С., 2010. - 184 с.: іл.

15. Леонтьєва Г. Г. Економічна і соціальна географія Сумської області. - Суми, РВВ СДПУ ім. А. С. Макаренка, 1999. - 88 с.

16. Леонтьєва Г. Г., Корнус А. О. Географія Сумської області: населення і господарство: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2006. - 72 с.

17. Леонтьєва Г. Г., Тюленева В. О. Географія Сумської області: Навчальний посібник. - Суми, 1997. - 139 с.

18. Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.

19. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. - К.: Знання, 1998.

20. Петюх В.М. Ринок праці. Київ: КНЕУ, 2000, 128 с.

21. Сиротенко А. Й. Економічна і соціальна географія України: Підруч. для 9 кл. загальноосв. навч. закл. - К.: Освіта, 2001. - 222 с.

22. Соціально-економічна географія світу / За ред. Кузика С. П. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.

23. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред. проф. Шаблія О. І. Вид. друге, перероб. І доп. - Львів: Світ, 2000. - 680., іл.

24. Статистичний щорічник Сумської області за 2009 рік. - Суми: Гол. управління статистики у Сумській області, 2010. - 671 с.

25. Сумська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина // Гол. ред. кол. І. В. Удовиченко. - К.: Вид-во «Мапа», 2006. - 20 с.

26. Сумщина від давнини до сьогодення: Науковий довідник / Сумська облдержадміністрація, Держархів Сумської області. Упорядн. Л. А. Покидченко; Ред. кол.: Л. П. Сапухіна (відп. ред.) та ін. - Суми: Видавництво «Слобожанщина», 2000.

27. Сюткін С. І. Географія населення: Курс лекцій для студентів природничо-географічних факультетів педагогічних інститутів та університетів.-Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002.-80 с.

28. Сюткін С. І. Соціально-економічна географія: терміни і поняття.-Суми: Медіа Інформ, 2007. - 44с.

29. Указ Президента України від 03.08.1999 № 958/99 "Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року".

30. Шевчук Л. Т. Соціальна географія: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 349

31. Яркин П. Тенденції ринку праці в Україні // Фінанси, №12, 2005р.

32. Ященко С. Безробіття та шляхи його подолання в Україні // Фінанси, №2, 2006р.

Додатки

Додаток А

Таблиця. Рівень зареєстрованого безробіття по районах Сумської області (на кінець року; відсотків)

Додаток Б

Таблиця. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян по районах Сумської області (осіб)

Размещено на Allbest.ru