Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

Факультет туристичного менеджменту

Кафедра гуманітарних дисциплін

РЕФЕРАТ

На тему: «Кластери: спільна стратегія розвитку для транскордонних регіонів»

студентки Пилипенко К. П.

Київ - 2011

У світовій науці вже існує досить об'ємна кластерна філософія. Кластери розглядаються у фізиці та в математиці й як зосереджені в географічному регіоні організації, установи, та як територіально об'єднані установи, чи групи осіб й фізично близько розташовані об'єкти впливу в одній галузі тощо.

Однак ми розглядатимемо кластери як міжсекторально пов'язані угруповання органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнес-структур, інституцій громадянського суспільства з обох боків кордону, які під державним управлінським впливом дозволять підняти прикордонні області на новий соціально-економічний рівень, підвищити регіональну конкурентоспроможність, створити умови для посилення євроінтеграційних процесів в Україні.

Базою для методологічних досліджень транскордонних кластерів у даному випадку є розроблена автором „Хвильова теорія суспільства” (далі ХТС).

З позиції Хвильової теорії суспільства, пов'язуючи між собою транскордонні кластери та розповсюджуючи цей зв'язок на терені всіх європейських країн, можна досягти потужного міждержавного управлінського впливу в цілому на європейському континенті, створивши „ефект ланцюга”.

Хвильова теорія суспільства базується на взаєминах свідомостей індивідуумів - членів суспільства, що складають психоемоційне поле суспільства. ХТС розглядає психоемоційні поля з урахуванням впливу енергоінформаційної складової навколишнього середовища та простору, припускаючи, що взаємини свідомостей здійснюються у певному просторово-тимчасовому континуумі.

Основною метою ХТС є побудова оптимальної моделі психоемоційного поля суспільства, яка передбачає створення умов стійкої рівноваги системи взаємин між гармонічно розвиненим, активним суспільством і державною владою.

ХТС насамперед спрямована на оптимізацію системи державного управління в період глобалізації свідомостей членів суспільства, побудови розвиненої інформаційної держави майбутнього.

Необхідно підкреслити, що основою нової державної політики має стати саме не маніпуляція владою свідомостей людей з метою управління суспільними процесами, а створення оптимального алгоритму взаємодії суспільства та держави.

Таким чином, хвильова теорія суспільства - це екстраполяція хвильових процесів, що відбуваються в свідомостях людей, енергоінформаційному обміні людей, навколишньому середовищі, інформаційному просторі, на систему суспільно-державних відносин із метою створення оптимального механізму державного управління.

У транскордонних кластерах жваво проявляється принцип „сотої мавпи”, розроблений Лайлом Уотсоном (Л. Уотсон "Приплив життя: Біологія свідомості" („Lіfetіde: The Bіology of Conscіousness"). (Л. Уотсон визначив, що якщо група мавп виробляє новий стиль поведінки, тоді інші мавпи, які навіть живуть на ізольованих островах, починають поводитися точно так само, хоча між ними відсутнє будь-яке спілкування). Тому впровадження „ефекту ланцюга” у транскордонному просторі викликатиме розповсюдження управлінського впливу на всі терени країн Європи.

Постулат морфічного резонансу ХТС, який наголошує на тому, що „державний вплив на одну людину чи соціум поширюється на суспільство в цілому” показує у даному випадку, що через пов'язану між собою систему транскордонних кластерів можна в цілому зробити регіони потужними та конкурентоспроможними, вирівнювати депресивні території та нерозвинені громадянські суспільства.

Свого часу Монтеск'є наголосив на тому, що “в усіх суспільствах, які є ні чим іншим, як об'єднанням духу, створюється спільний характер, це спільна душа, яка має властивий лише їй склад мислення, котрий є численним ланцюгом причин, які множаться та переплітаються між собою з віку у вік”. Тому й твердження ХТС щодо того „як одна людина мислить образами, так і суспільство загалом у своєму психоемоційному полі створює образи, тобто має „образне мислення” є підставою стверджувати, що саме психоемоційні поля транскордонного кластеру дозволять змінити суспільну свідомість населення з обох боків кордону, виробити нові управлінські підходи керування європейським простором.

Транскордонні кластери - стимулювання регіонального економічного розвитку

державний транскордонний кластер регіональний

У даній роботі ми розглянемо транскордонні кластери в контексті регіонального розвитку України. Розглядаючи питання щодо Стратегії розвитку транскордонних регіонів, треба підкреслити, що це системний процес інтегрованого міжсекторального співробітництва органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнес-структур, інституцій громадянського суспільства з обох боків кордону.

Інтеграція України у світову господарську систему зумовлює необхідність забезпечення високого рівня її конкурентоспроможності, яка значною мірою формується у регіонах та є головним стратегічним завданням державної політики регіонального розвитку України до 2015 року. У світі відбувається переорієнтація економічних досліджень на регіональний рівень і пошук шляхів формування конкурентоспроможних регіонів, серед яких найбільш ефективним вважається кластерний підхід.

Кластери стають ключовим компонентом національних та регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, та спільними стратегіями розвитку для транскордонних регіонів. Використання кластерного підходу для стимулювання економічного розвитку здійснюється шляхом реалізації спеціальних стратегій щодо підтримки формування та розвитку кластерів. Велика кількість європейських програм та інструментів спрямовані на підвищення конкурентоспроможності регіонів.

У країнах-членах ЄС ці стратегії є або частиною національних стратегій підвищення їх конкурентоспроможності, або частиною регіональних програм для стимулювання регіонального розвитку. У нових країнах-членах ЄС кластерний підхід використовується для прискорення змін та стимуляції бізнесу до інновацій. Одним із прикладів є впровадження Програми Центральної Європи - Програми Європейської територіальної кооперації як кооперації для успіху.

Україна, яка задекларувала інноваційно-інвестиційну модель економічного розвитку, також має прискорити впровадження кластерних підходів на державному та регіональному рівнях. При цьому векторальна кластеризація транскордонних регіонів українського прикордоння має будуватися на застосуванні європейських інструментів сусідства та партнерства, враховуючи пріоритети Європейської стратегії партнерства та секторальні напрями співробітництва.

Саме інтегрування українських прикордонних спільнот в систему європейського добросусідства дозволить Україні якнайшвидше влитися в європейське співтовариство, підняти рівень конкурентоспроможності, впровадження нових технологій та інновацій. Економічний розвиток прикордонних областей України (а це більшість території України), також дозволить вийти на новий ступень сприйняття загалом євроінтеграційних процесів, підштовхне суспільство на новий рівень мислення та сприйнятті свого місця у світовому розвитку. Державна стратегія формування та підтримки транскордонних кластерів - основа регіонального розвитку прикордонних регіонів, пріоритети та компоненти

Одним із найефективніших та необхідних інструментів впровадження державної політики у сфері розвитку транскордонних кластерів, регіонального розвитку прикордонних областей України є Державна стратегія формування та підтримки транскордонних кластерів. Європейський інструмент сусідства та партнерства Національною Індикативною Програмою (NIP) передбачає підтримку України в трьох стратегічних пріоритетних площинах:

- демократичний розвиток та ефективне управління (democratic development and good governance);- регуляторна реформа та підвищення адміністративної потужності (regulatory reform and administrative capacity building);

- інфраструктурний розвиток у сфері транспорту, енергії та охороні навколишнього середовища у співробітництві з ЄІБ, ЕБРР та іншими МФО.

Впровадження Європейського інструменту сусідства та партнерства (ENPI) має за мету реалізацію зазначених пріоритетів, зокрема у налагодженні ефективного транскордонного співробітництва (CBC). Тому розробка Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів як інструменту здійснення державної регіональної політики у транскордонних регіонах має бути спрямована на розробку компонентів транскордонного співробітництва України, з врахуванням головних пріоритетів стратегічного соціально-економічного розвитку України та її зовнішньополітичних векторів.

У цьому контексті кілька слів щодо пріоритетів соціально-економічного розвитку України, визначеного у Національній індикативній програмі (NIP).

Перший пріоритет стратегічного соціально-економічного розвитку України „демократичний розвиток та ефективне управління” містить такі компоненти, як:

1. Державне управління та державний фінансовий менеджмент;

2. Роль закону та правових реформ;

3. Людські права, розвиток громадянського суспільства та місцевого самоврядування;

4. Освіта, наука та людські контакти (обміни).

Другий пріоритет „регуляторна реформа та підвищення адміністративної потужності” складається з таких напрямів, як:

1. Просування взаємної торгівлі, покращення інвестиційного клімату, посилення соціальних реформ;2. Секторально-специфічні регуляторні аспекти

Третій пріоритет „підтримка інфраструктурного розвитку” містить у собі:

1. Неядерну енергію;

2. Транспорт;

3. Навколишнє середовище;

4. Менеджмент кордонів і міграцій, включаючи реадмісію.

Розвиток транскордонних кластерів має також враховувати організацію тісної співпраці в інноваційних сферах, розробку та впровадження транскордонних ініціатив співробітництва.Також не можна залишати поза увагою, місцевий компонент у прикордонних регіонах на секторальних рівнях (транснаціональні транспортні магістралі, транзит нафти та газу, електроенергії, впровадження інвестицій, захист навколишнього середовища, морів тощо), який має розвиватися з врахуванням Європейського інструменту сусідства та партнерства та враховувати аспекти управління транскордонною міграцією, боротьбу з організованою транснаціональною злочинністю, розвитком митних відносин, розвитку взаємовідносин транскордонної спільноти.

Оскільки всі зазначені пріоритети розвитку включені до Європейської стратегії партнерства та до Східної регіональної програми Європейського інструменту сусідства та партнерства (ENPI), необхідно терміново розробити Державну стратегію формування та підтримки транскордонних кластерів, яка має ґрунтуватиметься саме на вищезазначених пріоритетах.

Також одним із чинників формування та розвитку транскордонних кластерів має бути створення системи безпечних кордонів, розвитку прикордонних локальних перспектив, які відображають локальні пріоритети, системи локальних програмних партнерів із колективною відповідальністю. Оскільки Україна включена до чотирьох програм ENPI CBC (1: Poland, Ukraine, Belarus, 2: Hungary, Slovakia, Romania, Ukraine и 3: Romania, Ukraine, Moldova та багатостороння програма Black Sea), одним із ключових напрямів розвитку транскордонних кластерів є просування демократії та прав людини в усіх країнах.

У сферу розвитку транскордонних кластерів до державної стратегії також мають бути включені компоненти, які містять індустріальні та соціальні інновації, зокрема такі як:- просування інфраструктури індустрії природоохоронного сектора;- міжнародні дослідження та інновації;- туризм;- розвиток технополюсів, технопарків;- євроінформаційних центрів;- трансфер технологій інформаційних суспільств;- створення індустріальних і наукових парків;- розвиток компенсаційних схем для людей, що залишаються тимчасово за кордоном;- створення інформаційного суспільства та розвитку людського потенціалу;- створення системи тренінгів для безробітних груп населення тощо.

Особливою сферою діяльності для регіональної та транскордонної активності також є кооперація малих і середніх підприємств, трансфер технологій та інновацій. Ефективні організаційні, фінансові, юридичні та адміністративні умови базисних програм для інновацій є істотними для економічної конкурентоспроможності європейських країн. Існує чіткий зв'язок між здатністю регіону або країни, щоб генерувати нове знання та базисні умови інновацій, як, наприклад, інвестиція в дослідження та розвиток технологій, співробітництво в інновації між науковими інституціями та умовами приватного сектора й спільного ринку. Поліпшення умови впровадження інновацій є основною вимогою для європейських країн та особливим компонентом регіонального розвитку України, зокрема, у транскордонному напрямі.

Проведене Інститутом розвитку глобального суспільства анкетування представників низки міст України, під час проведених спільно з Німецьким бюро Технічного Співробітництва GTZ семінарів із питань організації співпраці з міжнародними фінансовими та донорськими інституціями у Полтавській, Чернівецькій та Донецькій областях, показало недостатню поінформованість органів місцевого самоврядування, виконавчої влади щодо діючих європейських програм співробітництва, джерел зовнішнього фінансування.

Регіони України беруть дуже слабку участь у таких програмах Євросоюзу, як 7-ма Рамкова програма досліджень (FP7), Програма Центральної Європи Європейської територіальної кооперації, Програми конкурентоспроможності та інновацій (CI), Програма спільних європейських ресурсів для малих та середніх підприємств JEREMІ (Joіnt European Resources для SMS's), EUREKA - ініціатива, яка орієнтована на індустріальні дослідження та розвиток технологій і в багатьох інших.

Через неналежну роботу вітчизняних органів державного управління у напрямі створення якісної системи інформування про потенційні можливості інструментів Європейської політики сусідства (ЄПС) знижується ефективність їх використання.

Неналежний рівень реалізації Політики добросусідства Євросоюзу в нашій державі створює загрози погіршення іміджу України, зростання недовіри до українських інституцій як партнерів для співробітництва, скорочення обсягів міжнародної фінансової допомоги.

З метою підвищення ефективності реалізації Європейської програми сусідства в Україні, розвитку транскордонних кластерів, на мій погляд, треба ініціювати прийняття Закону України „Про міжнародну технічну допомогу”, внести відповідні зміни до Законів України „Про стимулювання розвитку регіонів” та „Про транскордонне співробітництво”, посилити поінформованість вітчизняних громадських інституцій про програми міжнародної технічної допомоги у рамках Європейської програми сусідства, налагодити систему підвищення кваліфікації державних службовців, які мають відношення до програми, розробити та запровадити ефективну систему міжсекторальної кооперації органів місцевого самоврядування.

Треба також звернути увагу на необхідність підвищення активності та ініціативності регіональних та місцевих органів влади щодо налагодження більш тісної кооперації з міжнародними проектами та програмами, створення системи поінформованості районних центрів, малих міст, сіл, селищ щодо діючих міжнародних проектів та програм, особливо у напрямах транскордонного співробітництва, трансферу технологій та інновацій.

Резюмуючи вищезазначене, на думку автора, вкрай необхідно: 1. Розробити Державну стратегію формування та підтримки транскордонних кластерів;2. Ініціювати комплексне дослідження соціально-економічного розвитку транскордонних територій по всьому периметру України з метою визначення стратегічних кластерних утворень, розробити програму кластеризації України та її регіонів;3. Ініціювати розробку відповідних законопроектів України, які визначили б зміст, місце та роль кластерів у господарській системі України, а також основні засади державної політики у цій сфері;

4. Створити умови для реалізації ініціатив приватного сектора та органів влади щодо розвитку кластерів. Залучати до інноваційних проектів представників науки, малого та середнього бізнесу, громадських організацій. Використовувати моделі державно-приватного партнерства для підвищення конкурентоспроможності прикордонних регіонів.

Висновки

Основним поштовхом для розвитку транскордонних кластерів у прикордонних областях України має бути розробка Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів, яка передбачатиме виконання наступних етапів робіт:

1. Аналітичний огляд та оцінка європейських стратегій та програм Євросоюзу та чинного українського законодавства, зокрема:

- Європейська політика сусідства (European Neighbourhood Policy - ENP) та Європейський інструмент сусідства та партнерства (European Neighbourhood and Partnership Instrument - ENPI) у рамках Національної стратегії України на 2007-2013 (Ukraine Country Strategy Paper) у сфері транскордонного співробітництва (Cross-border cooperation (CBC) тощо;- 7-ма Рамкова програма досліджень (FP7), Програма Центральної Європи європейської територіальної кооперації, EUREKA - ініціатива тощо.

2. Визначення методологічних підходів виявлення, формування та підтримки транскордонних кластерів;

3. Створення групи регіональних координаторів із питань підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів у складі Обласних державних адміністрацій для організації роботи щодо розробки Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів та її впровадження;

4. Визначення та узгодження з обласними державними адміністраціями головних пріоритетів транскордонного співробітництва у сфері формування та організацій роботи транскордонних кластерів;

5. Розробка плану залучення зацікавлених сторін та громадськості з обох сторін кордону задля підготовки пропозицій щодо створення та наступної роботи транскордонних кластерів у сфері реалізації пріоритетів європейського транскордонного співробітництва (спільно з обласними державними адміністраціями);

6. Підготовка та проведення круглих столів у прикордонних регіонах України з питань формування та підтримки транскордонних кластерів із залученням зацікавлених представників обох сторін кордонів з метою виявлення кластерних ініціатив по периметру кордону України (спільно з обласними державними адміністраціями);

7. Погодження з обласними державними адміністраціями щодо можливості включення транскордонних кластерних ініціатив у обласні програми соціально-економічного розвитку

8. Аналіз зібраного матеріалу для формування складових Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів;

9. Розробка концепції формування та підтримки транскордонних кластерів з метою забезпечення конкурентоспроможності прикордонних регіонів;

10. Підготовка та проведення національної конференції з питань обговорення проекту Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів з залученням міжнародних інституцій;

11. Схвалення стратегії;

12. Впровадження стратегії:

- підготовка відповідних змін до чинного законодавства України, які враховують впровадження Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів;

- використання єврорегіонів як координуючих структур транскордонних кластерів, посилення роботи у сфері транскордонної кооперації;

- формування мережі партнерських організацій та створення координуючого органу щодо ефективності роботи транскордонних кластерів у прикордонній області;

- інформування громадськості щодо розвитку транскордонних кластерів.

13. Моніторинг та оцінювання впровадження стратегії:

- планування;- підготовка;- збір даних;- аналіз;- звіт;- використання результатів;- оцінювання та доопрацювання стратегії;- внесення відповідних змін до стратегії та Обласних планів соціально-економічного розвитку.

Розробка Державної стратегії формування та підтримки транскордонних кластерів має враховувати положення наступних Законів України:

· Конституція України;

· Про міжнародні договори;

· Про транскордонне співробітництво;

· Про стимулювання розвитку регіонів;

· Про режим іноземного інвестування;

· Про зовнішньоекономічну діяльність;

· Про інвестиційну діяльність;

· Про інноваційну діяльність;

· Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди);

· Про інформацію;

· постанови Верховної Ради України від 27.06.07 № 1242-V „Про Рекомендації парламентських слухань на тему: „Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва”;

· Указу Президента України від 19.12.07 № 1236 „Про заходи щодо активізації євроінтеграційного прикордонного співробітництва”, а також постанов Кабінету Міністрів України:

- від 02.07.08 № 594 „Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008 - 2011 роки”;

- від 21.07.06 № 1001 „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року”;

- від 29.04.02 № 587 „Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів”;

- а також інші акти чинного законодавства України.

Размещено на Allbest.ru