Основні макроекономічні показники–індикатори розвитку національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра Економічної теорії

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисциплін «ОЕТ» та «Макроекономіка»

на тему

«Основні макроекономічні показники-індикатори розвитку національної економіки»

Виконав:

Студент групи ЗМен-Орг-І-І

Бондаренко Дмитро

Науковий керівник:

Салатюк Н.М.

Київ - 2006

План

Вступ

1. Система національних рахунків (СНР) як нормативна база економічного рахівництва

2. Основні макроекономічні показники, та способи їх обчислення

2.1 Валовий внутрішній продукт (ВВП)

2.2 Чистий національний продукт (ЧНП)

2.3 Валовий національний продукт (ВНП)

2.4 Валовий національний доход (ВНД)

2.5 Особистий доход (ОД)

2.6 Безподатковий доход (БД)

2.7 Реальні та номінальні величини. Цінові індекси

2.8 ВВП та економічний добробут

3. Макроекономічні показники України за часи її незалежності

3.1 Національні рахунки

3.2 Зведені національні рахунки

3.3 Валовий внутрішній продукт

4. Аналіз останніх макроекономічних показників України

4.1 Зростання реального ВВП у першому кварталі 2006 року

4.2 Тенденції економічного зростання країни

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Метою мого курсового проекту є характеристика і аналіз комплексу понять, а саме основних макроекономічних показників, які використовуються в системі національних рахунків (СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. Це необхідно для того, щоб показати, що суспільне рахівництво виконує для економіки ті ж функції, що й бухгалтерський облік для окремого підприємства або суб'єкта, тобто є основною частиною функції управління економікою в цілому.

Політична, соціальна та військова доля країн значною мірою залежить від економічного розвитку, і немає життєво важливішої сфери для успіху держави, ніж її макроекономічний розвиток. Такі країни як Японія, що розвинулися стрімко, завойовуючи зовнішні ринки для своїх товарів, пишаються своєю зростаючою політичною силою та високим життєвим рівнем.

На противагу їм існують країни, що перебувають у стані глибокої стагнації і терплять від галопуючої інфляції, значних торговельних дефіцитів та високого зовнішнього боргу. Життєвий рівень країни значною мірою залежить від її макроекономічної політики.

Для аналізу економічних явищ і процесів, складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійних взаємозумовлених показників. В економічній теорії та у господарській практиці використовують різні форми виміру суспільного продукту. Різноманітність форм і способів виміру результатів народногосподарської діяльності зумовлена різними теоретичними підходами до характеристики суспільного виробництва, різною методикою статистичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продукту в процесі економічного кругообігу.

1. Система національних рахунків (СНР) як нормативна база економічного рахівництва

Протягом майже сімдесяти років у колишньому Радянському Союзі розвивалась і використовувалась система макроекономічних показників, яка мала назву баланс народного господарства (БНГ). Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери:

- матеріальне виробництво;

- невиробнича сфера.

Відповідно до цієї концепції, сукупний суспільний продукт (ССП) та національний доход (НД), як основні макроекономічні показники БНГ, створювалися лише виробничою сферою. А продукт, вироблений нематеріальними галузями економіки (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, освіта тощо) в розрахунок не брався. Вилучення послуг із сфери економічного виробництва в радянський статистиці відображало низький рівень економічного розвитку, недорозвинену сферу послуг, а також те, що пріоритетом економічної політики було проголошено розвиток матеріального виробництва.

Баланс народного господарства за 1923-1924 рр., розроблений в ЦСУ СРСР під керівництвом П.І.Попова і опублікований 1926 року, було визнано одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників. Знадобилося ще майже чверть сторіччя, перш ніж аналогічні макроекономічні розробки з'явилися в таких капіталістичних країнах, як СЩА, Англія, Голландія та ін. Проте ці розрахунки було проведено вже у формі Системи національних рахунків (СНР), яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГ.

Відомо три історичні етапи розвитку систем макроекономічних показників (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Три етапи розвитку систем макроекономічних показників.

1 етап	30-і - початок 50 рр.	В колишньому СРСР склалась і закріпилася система статистичного обліку у формі БНГ
2 етап	50 - 60-і рр.	У міжнародній статистиці фактично і офіційно функціонують дві різні за змістом і формою системи макроекономічних показників: · СНР - в капіталістичних країнах · БНГ - в соціалістичних країнах
3 етап	70-і рр. - до ц.ч.	Практично всі країни світу використовують СНР

З травня 1992 року за Указом Президента в Україні також впроваджується СНР, тобто наші статистика і облік переходять на так звані міжнародні стандарти. Це стало актуальним у зв'язку з проведенням ринкових реформ, в наслідок яких централізовано-планова економіка має бути трансформована у ринкову. Зрозуміло, що для описування і аналізу ринкової економіки потрібно мати систему статистичних показників, яка адекватно моделює економічні процеси. Такою системою показників є СНР.

СНР як статистична модель ринкової економіки, сукупність міжнародних стандартів і сучасних параметрів економічного розвитку певною мірою долає обмеженість системи БНР, хоча також використовує балансовий метод. Перевагами СНР є те, що вона враховує всі види діяльності господарських суб'єктів (як юридичних, так і фізичних осіб, як вітчизняних, так і іноземних бізнесменів), пов'язаних з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ і послуг; являє собою найбільш важливі та загальні аспекти економічного розвитку: виробництво і споживання продукції, розподіл і перерозподіл доходів, формування національного багатства; досліджує три види взаємопов'язаних операцій -- товарно-виробничих, споживчо-розподільчих, доходно-фінансових.

Головною метою СНР є інформаційне забезпечення комплексного і всебічного аналізу процесу створення та використання національного продукту та національного доходу. Ця система покликана полегшити можливості співставлення економічних показників різних країн з метою усунення труднощів та перепон у прийнятті господарських і політичних рішень на міжнародному та національному рівнях, пов'язаних із суттєвими відмінностями існуючих у різних країнах систем рахунків.

СНР -- це узгоджена система збору, опису та ув'язки основних потоків статистичної інформації, відображених у макроекономічних показниках, що характеризують найважливіші результати і пропорції економічного розвитку.

СНР базується на відповідних методологічних принципах. Розглянемо, зокрема, ті її принципи, які впливають на методологію обчислення макроекономічних показників. Серед них основними методологічними принципами СНР є такі:

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, котра приносить доход суб'єктам цієї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці є одержання доходу. Це стосується економічної діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному круговороті, а круговорот - це безперервний потік “витрати - доходи”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому потоку немає ні початку, ні кінця.

Створення СНР в Україні має велике значення як для здійснення макроекономічного аналізу на основі запровадження міжнародних стандартів, так і для реалізації на практиці економічних методів управління процесом відтворення. Єдина система збору, підготовки, обробки та аналізу економічної інформації на основі запровадження універсального принципу бухгалтерського і фінансового обліку в масштабах усієї економіки є важливою передумовою макроекономічного регулювання.

2. Основні макроекономічні показники, та способи їх обчислення

рахунок макроекономічний показник ціна україна

2.1 Валовий внутрішній продукт (ВВП)

Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт (ВВП), який визначають як валову вартість усіх товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду, за виключенням вартості їх проміжного споживання. Іншими словами, йдеться про виключення подвійного рахунку при кількісному обчисленні ВВП, про вимогу при розрахунку враховувати тільки кінцеву продукцію і не враховувати проміжну.

Суть ВВП розкривають його загальні риси:

є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в цілому в національній економіці;

характеризує єдність взаємопов'язаних аспектів економічного процесу: виробництво матеріальних благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використання матеріальних благ і послуг;

охоплює результати економічної діяльності всіх господарських одиниць: підприємств, організацій та установ як сфери матеріального виробництва, так і сфери послуг; особистих підсобних господарств населення; окремих осіб, зайнятих бізнесом;

є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного виробництва;

має кількісний, часовий вимір.

Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання (за витратами) і розподільчий метод ( за доходами ).

1. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

2. Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг.

3. Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП - це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік.

Кінцева продукція -- товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для перепродажу.

Проміжна продукція -- товари і послуги, що проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти до кінцевого споживача.

Проміжне споживання включає:

1) витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насіння, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодягу та ін.;

2) оплату робіт і послуг, що надаються іншими одиницями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо);

3) витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів та ін.

До складу проміжного споживання відносять також оплату послуг фінансових посередників (банків), їх величина визначається у загальних рисах як різниця між відсотками, отриманими і сплаченими фінансовими посередниками, і відноситься до усіх їхніх клієнтів (підприємств, домашніх господарств, резидентів і нерезидентів). Згідно з діючою методикою загальна величина послуг фінансового посередництва відноситься до проміжного споживання окремої умовної одиниці, валовий випуск якої дорівнює нулю. А тому сума валової доданої вартості, створена галузями і секторами економіки, повинна бути зменшена на цю величину.

2.2 Чистий національний продукт (ЧНП)

Сума всіх, доходів згідно з пофакторними затратами в системі національних рахунків країн Заходу являє собою національний доход (НД). Додавши до нього непрямі податки, отримаємо чистий національний продукт (ЧНП) за ринковими цінами. Звідси:

ЧНП = ЗП + К + % + Р + НП

Валовий же національний продукт отримаємо, коли до ЧНП додамо амортизаційні відрахування (А):

ВНП = ЧНП + А

2.3 Валовий національний продукт (ВНП)

Якщо до вартості ВВП додати різницю між факторними доходами, що надійшли від закордонного виробництва даної країни, і факторними доходами, отриманими зарубіжними інвесторами в даній країні, то отримаємо валовий національний продукт (ВНП).

Кількісно вартість ВНП відхиляється від вартості ВВП не більше ніж на один відсоток.

В основу обчислення об'єму ВВП та ВНП покладено тезу про рівність виробленого і реалізованого кінцевого суспільного продукту, яка означає, що внаслідок купівлі-продажу кінцевого продукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, інші ж несуть витрати на його придбання. Тому ВВП і ВНП можуть бути обчислені двома методами:

як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році продукції (метод кінцевого використання);

як сума доходів, отриманих від виробництва всього обсягу продукції даного року (розподільчий метод).

Метод 1. Визначення ВНП по витратах передбачає підсумовування витрат на кінцеву продукцію, тобто на споживання, інвестиції, державні видатки й чистий експорт. А конкретно:

Витрати на споживання (С) включають витрати домашніх господарств на різноманітні товари та послуги ( на хліб, цукор, одяг, побутову техніку, комунальні та інші послуги тощо).

Витрати на інвестиції (І) - це витрати на інвестиційні товари, до яких відносять устаткування, верстати, виробничі будівлі, матеріально-технічні запаси, житлове будівництво.

Державні витрати (Д). Вони йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг ( електроенергія, школи, лікарні бібліотеки і т.д.). Трансфертні платежі ( виплата безробітним, інвалідам, пенсії і т.д.), хоча є частиною державних видатків, не включаються до ВНП тому, що ні пенсіонер, ні безробітний нічого не виробляють і не надають послуг.

Чистий експорт (Е) - це весь експорт за вирахуванням імпорту. Оскільки в національний обсяг виробництва входить лише те, що виробляється даною країною, то необхідно віднімати витрати інших країн на виробництво товарів у даній країні або ж продукцію, що реалізується в даній країні, але вироблену іншими країнами. Наприклад, якщо в Україні продається комбайн, вироблений у США, то всі витрати, пов'язані з його виробництвом, слід відносити до витрат США, а витрати на доставку та реалізацію - до витрат України. В той же час вироблені в Україні продукти та послуги, але продані за її межами, повинні давати доход саме Україні, а не тій країні, в якій вони реалізуються.

Отже, ВНП по витратах - це сума всіх чотирьох видів витрат країни:

ВНП - С + І + Д + Е

Метод 2. По доходах ВНП визначається як сума всіх доходів господарських одиниць (і населення) і економічної діяльності, а також амортизаційних відрахувань (споживання основного капіталу). Розрізняють чотири компоненти пофакторного доходу: зарплату, ренту, процент і прибуток.

Заробітна плата (ЗП) - це оплата праці найманих робітників і службовців. Вона включає суму зарплати, отриманої згідно з відомістю, додаткові виплати по соціальному забезпеченню, соціальному страхуванню, в тому числі виплати з приватних пенсійних фондів і т.д.

Рента (К) - це рентні доходи, отримані домогосподарствами в результаті здавання в оренду землі, приміщень, житла і т.д.

Процент (%) - це плата: за грошовий капітал, покладений до банку; за кредит і т.д.

Прибуток (Р). Розуміється прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, кооперативів, корпорацій.

2.4 Валовий національний доход (ВНД)

Валовий національний доход (ВНД) - це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПД_з) визначаються як різниця між первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам. Отже, ВНД відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон:

ВНД = ВВП + ЧПД_з

При цьому слід зазначити, що до первинних доходів, відносяться доходи, які отримані від первинного розподілу сукупного доходу, тобто від розподілу доданої вартості між власниками факторів виробництва і урядом (через чисті податки на виробництво і імпорт, до яких входять всі податки, що збільшують ціну товарів). Податки на виробництво і імпорт є первинним доходом держави, тобто органів державного управління. До первинних доходів відносяться і доходи від власності.

Зовнішні первинні доходи включають оплату праці найманих працівників і доходи від власності, які власники фінансових активів (грошових коштів), землі, нематеріальних (нефінансових) активів отримують (або передають) за надання права користування ними господарським одиницям. На рівні економіки в цілому вони включають: відсотки за наданні кредити; дивіденди за участь в акціонерному капіталі; чисту ренту за користування землею; плату за розробку запасів корисних копалин; плату за використання авторських прав, патентів, торгових знаків; реінвестований доход іноземних компаній та ін.

Первинні доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентам. І навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватись резидентам країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВНД_н):

ВНД_н = ВНД + ЧПТ_з,

де ЧПТ_з - чисті поточні зовнішні трансферти, тобто різниця між поточними трансфертами, отриманими з-за кордону і переданими за кордон.

Зазначимо, що поточні трансферти (отримані і передані) включають: платежі зі страхування від нещасних випадків; поточні податки на доходи та майно (податок на прибуток, прибутковий податок на громадян, податок на транспортні засоби та ін.); відрахування на соціальне страхування; допомогу з соціального забезпечення, що надходить від інших країн; обов'язкові збори та платежі від домашніх господарств; добровільні внески; штрафи і пені та ін.

Якщо від ВНД і ВНД_н відрахувати споживання основного капіталу (амортизацію), то отримаємо чистий національний доход (ЧНД) і чистий наявний національний доход (ЧНД_н).

2.5 Особистий доход (ОД)

Наступний показник - особистий доход (ОД). Особистий доход складається із первинних доходів домашніх господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані в наслідок перерозподілу первинних доходів (внутрішні соціальні трансферти - СТ_в та чисті зовнішні соціальні трансферти - ЧСТ_з).

ОД = (ЗП - ВСФ) + Р + ЧВ + Д + ЗД +СТ_в + ЧСТ_з,

де ВСФ - відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

Р - рента як доход від передачі прав на використання власності (землі, надр тощо);

ЧВ - чистий відсоток як доход від фінансових активів (позички, облігації, термінові внески тощо); він обчислюється як різниця між отриманими і сплаченими відсотками;

Д - дивіденди як доход від участі в акціонерному капіталі;

ЗД - змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу.

2.6 Безподатковий доход (БД)

Велике значення в макроекономічному аналізі має показник особистого безподаткового доходу, або просто безподаткового доходу (БД). Він обчислюється як різниця між особистим доходом і особистими податками (ОП):

БД = ОД - ОП,

де ОП - особисті податки (прибутковий податок, податки на особисте майно, на спадщину та ін.).

Безподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження. Зазначимо, що особисте споживання охоплює лише споживання домашніх господарств. Кінцеве споживання, крім споживання домашніх господарств включає також витрати на споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

2.7 Реальні та номінальні величини. Цінові індекси

Номінальний ВВП - це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах що існують на момент виробництва:

Номінальний ВВП = Уp_iq_i,

де q_i - обсяг виробництва i-го товару в поточному році;

p_i - ціна i-го товару в поточному році.

Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси:

- динаміка обсягу виробництва;

- динаміка рівня цін.

Реальний ВВП - це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:

Реальний ВВП = Уp₀q_i,

де p₀ - ціна i-го товару в базисному році.

Враховуючи описане, реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін (І_р):

Звідси випливає, що

Зміна реального ВВП, % = Зміна номінального ВВП, % - Зміна індексу цін, %

Якщо величина індексу цін менша за одиницю (І_р<1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням. Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю (І_р>1), то відбувається дефлювання - коригування номінального ВВП у бік зменшення (мал. 2.1).

Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори).

Індекс Ласпейреса (або агрегатний індекс цін) показує, як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною. Вагами в цьому випадку є товарна структура виробництва базисного періоду, а тому зміни у виробництві і споживанні, пов'язані з науково-технічним прогресом, не враховуються.

ВНП_ном

Y

ВВП номінальний інфлюємо ВНП_реал

ВВП номінальний дефлюємо

І_р<1 І_р>1

0 базисний рік роки

Мал. 2.1. Інфлювання та дефілювання як способи коригування номінального ВВП

Індекс має вигляд:

,

де p₁ , p₀ - ціни відповідно в поточному і в базисному періодах;

q₀ - обсяг виробництва в базисному періоді.

Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого “кошика” споживчих товарів і послуг (q_k), називають індексом споживчих цін:

.

Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг які купуються типовим міським мешканцем. Індекс побудовано так, що ціна кошика у базисному періоді береться за 100%, а тому значення індексу вказує на те, на скільки відсотків змінилася ціна товарів - компонентів споживчого кошика у поточному періоді в порівнянні з попереднім.

Індекс споживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішим показником рівня інфляції.

Індекс Пааше частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса, оскільки вагами в даному є товарна структура виробництва поточного року. Індекс має вигляд:

,

де q₁ - обсяг виробництва в поточному періоді.

Індекс Пааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП, називається дефлятором ВВП:

Оскільки на цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари вважається, щодефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівня цін.

Безперечно, що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існує три суттєві відмінності:

- дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін - тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика;

- дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП. Але до споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексі споживчих цін знаходить відображення зміна цін і на імпортні товари;

- третя, найсуттєвіша відмінність полягає в тому що дефлятор ВВП є поточно зваженим (індекс Пааше), а індекс споживчих цін є базисно зваженим (індекс Ласпейреса).

Проте на практиці відмінність між цими двома індексами незначна, і вони обидва досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін. В залежності від мети дослідження завжди можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідає поставленому завданню.

Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість:

.

2.8 ВВП та економічний добробут

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.

По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря і воли, шум, перенаселення тощо), які пов'язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.

По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю; безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.

По-третє у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються) і не відображається повною мірою (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.

Далі, не зважаючи на те, що в переглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до зниження офіційного рівня ВВП.

Наша мета - максимально “покращити” показник ВВП, з тим щоб він міг бути дійсно адекватною характеристикою економічного добробуту. Тому із офіційного обсягу ВВП потрібно:

- відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів;

- додати вартісну оцінку неринкових операцій;

- додати обсяг продукції, створений тіньовим сектором економіки;

- додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.

Ці перетворення дають показник чистого економічного добробуту (ЧЕД). Його вивели в 1972 році професори Вільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету.

ЧЕД не підраховується на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але це найкращий макроекономічний показник, який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.

3. Макроекономічні показники в Україні за часи її незалежності

3.1 Національні рахунки

В наведеній нижче таблиці (табл. 3.1.) приводяться національні рахунки України в період з 1990 по 2004 роки.

Таблиця 3.1. Національні рахунки¹.

	Номінальний валовий внутрішній продукт (млрд.крб, з 1996 р. - млн.грн.)	Реальний валовий внутрішній продукт (у % дпр*)	ВВП у розрахунку на одну особу
			у тис. крб, а з 1996 р.- грн.	у % дпр
1990	167	х	3	х
1991	299	91,3	6	91,1
1992	5033	90,1	97	89,8
1993	148273	85,8	2842	85,7
1994	1203769	77,1	23184	77,4
1995	5451642	87,8	105793	88,5
1996	81519	90,0	1595	90,7
1997	93365	97,0	1842	97,8
1998	102593	98,1	2040	98,8
1999	130442	99,8	2614	100,6
2000	170070	105,9	3436	106,7
2001	204190	109,2	4195	111,1
2002	225810	105,2	4685	106,3
2003	267344	109,6	5591	110,5
2004	344822	112,1	7267	112,9

* - тут і далі скорочення: до попереднього року

3.2 Зведені національні рахунки

В наведених нижче таблицях приводяться національні рахунки України в 1995 та 2000-2004 роках.

Таблиця 3.2. Рахунок товарів і послуг.

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Ресурси
Випуск (в основних цінах)	12531131	373893	460520	504008	603704	809988
Імпорт товарів і послуг	2734350	97643	109924	114501	147525	185318
Податки на продукти	860809	27338	25060	25484	28205	33122
Субсидії на продукти	-283460	-1530	-1360	-868	-1078	-1055
Всього	15842830	497344	594144	643125	778356	1027373
Використання
Проміжне споживання	7656838	229631	280030	302814	363487	496942
Кінцеві споживчі витрати	4165054	127982	156344	170325	201624	246113
індивідуальні	3719348	115887	139984	153589	180730	222270
колективні	445706	12095*	16360	16736	20894	23843
Валове нагромадження основного капіталу	1269154	33427	40211	43289	55075	77820
Зміна запасів матеріальних оборотних коштів	178734	-42	4229	2209	3661	-4883
Придбання за виключенням вибуття цінностей	6785	146	85	96	115	133
Експорт товарів і послуг	2566265	106200	113245	124392	154394	211248
Всього	15842830	497344	594144	643125	778356	1027373

^* - за виключенням операцій з військовою технікою, що перебувала у використанні. Прим. Держкомстат України.

Таблиця 3.3. Рахунок виробництва.

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Ресурси
Випуск (в основних цінах)	12531131	373893	460520	504008	603704	809988
Податки за виключенням субсидій на продукти	577349	25808	23700	24616	27127	32067
Всього	13108480	399701	484220	528624	630831	842055
Використання
Проміжне споживання	7656838	229631	280030	302814	363487	496942
Валовий внутрішній продукт (у ринкових цінах)	5451642	170070	204190	225810	267344	345113
Всього	13108480	399701	484220	528624	630831	842055
Споживання основного капіталу	-995543	-30223	-34303	-36160	-38885	-46576
Чистий внутрішній продукт	4456099	139847	169887	189650	228459	298537

Таблиця 3.4. Рахунок утворення доходу (у фактичних цінах).

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Ресурси
Валовий внутрішній продукт (у ринкових цінах)	5451642	170070	204190	225810	267344	345113
Всього	5451642	170070	204190	225810	267344	345113
Використання
Оплата праці найманих працівників	2371770	71930	86440	103117	122188	157450
Податки на виробництво та імпорт	1332805	31707	30720	30764	34277	40018
Субсидії на виробництво та імпорт	-293064	-3184	-3456	-3125	-4030	-4855
Валовий прибуток, змішаний доход	2040131	69617	90486	95054	114909	152500
Всього	5451642	170070	204190	225810	267344	345113
Чистий прибуток, змішаний доход	1044588	39394	56183	58894	76024	105924

Таблиця 3.5. Рахунок розподілу первинного доходу (у фактичних цінах).

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Ресурси
Валовий прибуток, змішаний доход	2040131	69617	90486	95054	114909	152500
Оплата праці найманих працівників	2373027	72099	86741	103490	122940	158578
Податки на виробництво та імпорт	1332805	31707	30720	30767	34279	40020
на продукти	860809	27338	25060	25484	28205	33122
інші, пов'язані з виробництвом	471996	4369	5660	5283	6074	6898
Субсидії на виробництво та імпорт	-293064	-3184	-3456	-3125	-4030	-4855
на продукти	-283460	-1530	-1360	-868	-1078	-1055
інші, пов'язані з виробництвом	-9604	-1654	-2096	-2257	-2952	-3800
Доход від власності, одержаний від інших країн	804	598	597	474	581	910
Всього	5453703	170837	205088	226660	268679	347153
Використання
Доход від власності, сплачений іншим країнам	89774	5895	4478	4075	4432	5467
Валовий національний доход	5363929	164942	200610	222585	264247	341686
Всього	5453703	170837	205088	226660	268679	347153
Чистий національний доход	4368386	134719	166307	186425	225362	295110

Таблиця 3.6. Рахунок вторинного розподілу доходу (у фактичних цінах).

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Ресурси
Валовий національний доход	5363929	164942	200610	222585	264247	341686
Поточні податки на доходи, майно тощо, одержані від інших країн	2045	45	14	2	...	...
Інші поточні трансферти, одержані від інших країн	78145	6099	8290	10669	12299	14481
Всього	5444119	171086	208914	233256	276546	356167
Використання
Соціальні допомоги, крім допомог у натурі, сплачені іншим країнам	...	106	...	2	2	3
Інші поточні трансферти, передані іншим країнам	12719	1102	322	297	590	800
Валовий наявний доход	5431400	169878	208592	232957	275954	355364
Всього	5444119	171086	208914	233256	276546	356167
Чистий наявний доход	4435857	139655	174289	196797	237069	308788

Таблиця 3.7. Рахунок використання наявного доходу (у фактичних цінах).

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Валовий наявний доход	5431400	169878	208592	232957	275954	355364
Всього	5431400	169878	208592	232957	275954	355364
Використання
Кінцеві споживчі витрати	4165054	127982	156344	170325	201624	246113
індивідуальні	3719348	115887	139984	153589	180730	222270
колективні	445706	12095*	16360	16736	20894	23843
Валове заощадження	1266346	41896	52248	62632	74330	109251
Всього	5431400	169878	208592	232957	275954	355364
Чисте заощадження	270803	11673	17945	26472	35445	62675

^* - за виключенням операцій з військовою технікою, що перебувала у використанні. Прим. Держкомстат України.

Таблиця 3.8. Рахунок капіталу (у фактичних цінах).

	1995	2000	2001	2002	2003	2004
	млрд. крб.	млн. грн.
Зміни в зобов'язаннях і чистому багатстві
Чисте заощадження	270803	11673	17945	26472	35445	62675
	…	…	112	59	101
Капітальні трансферти, передані іншим країнам	...	…	…	…	-1	…
Всього (зміни чистого багатства за рахунок заощадження та капітальних трансфертів)	271527	11673	17945	26584	35503	62776
Зміни в активах
Валове нагромадження основного капіталу	1269154	33427	40211	43289	55075	77820
Споживання основного капіталу	-995543	-30223	-34303	-36160	-38885	-46576
Зміна запасів матеріальних оборотних коштів	178734	-42	4229	2209	3661	-4883
Придбання за виключенням вибуття цінностей	6785	146	85	96	115	133
Придбання за виключенням вибуття невироблених нефінансових активів	...	…	…	-27	16	10
Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-)	-187603	8365	7723	17177	15521	36272
Всього	271527	11673	17945	26584	35503	62776

3.3 Валовий внутрішній продукт

В наведеній нижче таблиці показаний валовий внутрішній продукт України в період з 1995 по 2005 роки.

Таблиця 3.9. Валовий внутрішній продукт.

Роки	У фактичних цінах	Індекси фізичного обсягу	Індекси-дефлятори
	валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу	валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу	валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт
	млрд. крб.	тис. крб.	%, до поперед. року	відсотків до 1990 р.	%,до поперед.року
1990	167	3
1991	299	6	91,3	91,1	91,3	196,2
1992	5033	97	90,1	89,8	82,3	1866,0
1993	148273	2842	85,8	85,7	70,6	3435,4
1994	1203769	23184	77,1	77,4	54,4	1053,5
1995	5451642	105793	87,8	88,5	47,8	515,5
	млн. грн.	грн.	%, до поперед. року	відсотків до 1990 р.	%, до поперед.року
1996	81519	1595	90,0	90,7	43,0	166,2
1997	93365	1842	97,0	97,8	41,7	118,1
1998	102593	2040	98,1	98,8	40,9	112,1
1999	130442	2614	99,8	100,6	40,8	127,3
2000	170070	3436	105,9	106,7	43,2	123,1
2001	204190	4195	109,2	111,1	47,2	109,9
2002	225810	4685	105,2	106,3	49,7	105,1
2003	267344	5591	109,6	110,5	54,4	108,0
2004	345113	7273	112,1	113,0	61,0	115,1
2005	418529	8885	102,6	103,4	62,6	118,2

4. Аналіз останніх макроекономічних показників України

4.1 Зростання реального ВВП у першому кварталі 2006 року

У першому кварталі реальний ВВП зріс на 2,4%¹ до попереднього року, незважаючи на падіння доданої вартості в обробній промисловості на 0,8% до попереднього року. Зростання ВВП було забезпечено за рахунок збільшення виробництва у сільському господарстві та секторах послуг, зокрема на транспорті. Зростання будівництва на 5,0% до попереднього року після більше ніж річного падіння вказує на відновлення інвестиційної активності в країні. У 2005 році будівництво скоротилось на 8,8%, тоді як реальне валове нагромадження основного капіталу зменшилось на 0,3%, порівняно зі зростанням на 20,4% у 2004 році.

Оскільки скорочення в обробній промисловості, що спостерігалось у січні, майже припинилось, у першому кварталі 2006 року промислове виробництво зросло на 0,2 % до попереднього року Скорочення в обробній промисловості менше ніж на один відсоток було компенсовано зростанням у видобувній промисловості, зокрема у видобуванні енергетичних матеріалів, а також у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води. Останні зросли на 7,4% до попереднього року; однак очікується, що це зростання уповільниться протягом року, оскільки воно було спровоковано холодною зимою. Скорочення в обробній промисловості пояснюється падінням виробництва коксу та нафтопереробки, металургії та хімічній промисловості, а також повільнішим, у минулі роки, зростанням у харчовій промисловості на машинобудуванні.

4.2 Тенденції економічного зростання країни

Сільське господарство. Згідно з прогнозом консалтингового агентства “Украгроконсалт” врожай зернових очікується на рівні 31 млн. тон, що на 6,0 млн. тон нижче, ніж у 2005 році. Таке скорочення пояснюється, в основному, очікуваним зменшенням врожаю озимих на 6,8 млн. тон порівняно з минулим роком. Разом з цим, очікується, що врожай ячменю перевищить минулорічний на 1 млн. тон. Скорочення врожаю озимих може призвести до зростання цін на харчову пшеницю та, відповідно, на хліб. З іншого боку, тваринництво не матиме проблем із фуражною пшеницею цього року, оскільки площі, що вивільняться з-під посівів втраченої харчової пшениці, скоріше за все будуть засіяні яровою пшеницею.

Енергетика. Нещодавно Департамент юстиції США розпочав розслідування діяльності “РосУкрЕнерго” - компанії-посередника, що залучена до виконання нової газової угоди між Росією та Україною. Новини щодо можливого розслідування вже спровокували витік інформації з приводу справжніх власників компанії. До цього моменту було відомо, що половина “РосУкрЕнерго” належить “Газпрому”, російській державній компанії, а інша частина формально знаходиться у власності “Райффайзен Інвестмент”, який діє від імені приватних осіб, імена яких нещодавно оприлюднили. Як було повідомлено, українські бізнесмени Дмитро Фірташ та Іван Фурсін володіють

45% та 5% акцій відповідно. Деякі спостерігачі пов`язують діяльність Дмитра Фірташа із бізнесменом Семеном Могілевичем, який розшукується ФБР. Вірогідно, що міжнародна увага до російсько-української угоди та до сторін, які залучені до неї, ускладнять майбутні переговори між Росією та Україною щодо умов поставки газу в Україну.

Інфраструктура. Відповідно до постанови попереднього меру м. Києва в квітні було зареєстровано нове багато профільне комунальне підприємство “Київенергохолдінг”, що об`єднує “Київгаз”, “Київенерго” та “Київводоканал”. 61% статутного фонду нової компанії належить Київській міській раді, в той час як решта перебуває у власності приватних компаній ООО “Денсек Лімітед” (20%) та АК “Зарова Лімітед” (19%). У 2004 році Антимонопольний комітет дозволив це об`єднання, проте цей дозвіл втратив силу вже рік тому. Таким чином, реєстрацію холдингу може бути успішно оскаржено у суді. Хоча об`єднання має на меті покращити стан житлово-комунальних підприємств, за відсутності відповідного регулювання та тендерів на конкурентній основі, таке рішення може лише обмежити конкуренцію у майбутньому.

Зовнішній сектор. За даними Держкомстату, протягом січня - лютого 2006 року, експорт товарів скоротився на 5,4% до попереднього року в доларовому еквіваленті, в основному через падіння експорту металопродукції на 9,6% та мінеральних продуктів на 29,0%, зокрема енергетичних ресурсів, на експорт яких було запроваджено ліцензії у 2006 році. В географічному розрізі зменшився експорт до країн Європи та Азії, що є основними споживачами української мінеральної продукції та металів. Зростання основних позицій імпорту призвело до збільшення імпорту товарів у доларовому еквіваленті на 39,6% до попереднього року. Відповідно, дефіцит торгівлі товарами сягнув 1,03 млрд. дол. США порівняно із позитивним сальдо торгового балансу в розмірі 0,92 млрд. дол. США в той же період попереднього року.

За попередніми даними НБУ, протягом першого кварталу 2006 року, дефіцит рахунку поточних операцій сягнув 0,8 млрд. дол. США в порівнянні з позитивним сальдо в розмірі 1,6 млрд. дол. США у відповідному періоді попереднього року. Таке погіршення балансу рахунку поточних операцій пояснюється, в першу чергу, значним погіршенням балансу торгівлі товарами.

Фіскальна політика. В першому кварталі 2006 року мало місце значне недовиконання доходів від податку на прибуток підприємств в сумі 1 млрд. грн., що на 22% менше від плану. Це пояснюється значним уповільненням економічної активності в країні на фоні шоку, викликаного зростанням цін на газ та виборами до парламенту.

Незважаючи на це, доходи Державного бюджету було виконано на 102,7%. Це стало можливим завдяки значному перевиконанню надходжень від податку на додану вартість, доходи від якого перевищували план на 1,4 млрд. грн. або 17%. Перевиконання доходів від ПДВ пояснюється, в першу чергу, значним зростанням імпорту. Інші фактори, що дозволили компенсувати падіння доходів від податку на прибуток підприємств включають перевиконання надходжень від прибутку державних підприємств, що направляються до державної казни, які було перевиконано на 0,2 млрд. грн. або 95% плану на період.

Видатки Державного бюджету було виконано на 91,3% від плану. Фінансування соціальних платежів, охорони здоров`я та освіти мало найвищий рівень касового виконання. Незважаючи на недовиконання видатків, баланс Державного бюджету перестав бути додатнім, яким він був протягом перших двох місяців цього року, та перетворився в дефіцит обсягом 1,6 млрд. грн. або 1,7% ВВП.

Соціальна політика. У квітні 2006 року реальні доходи домогосподарств зросли на 20,9% до попереднього року внаслідок збільшення як заробітної плати, так і соціальної допомоги. Зокрема, реальна заробітна плата зросла на 28,0% до попереднього року, а соціальні виплати, що включають пенсії та стипендії, виросли на 21,6% до попереднього року. Порівняно з 2005 роком частка заробітної плати у загальних доходах збільшилась і перевищила частку соціальних виплат, що пояснюється відновленням трудових стимулів на ринку праці. Через збільшення мінімальної зарплати і пенсій, заплановане у законі про Державний бюджет України на 2006 рік, можна очікувати подальше зростання доходів, хоч і дещо повільнішими темпами, ніж у 2005 році

Монетарна політика. Зростання споживчих цін сповільнилось до 8,6% до попереднього року у березні порівняно з 10,7% до попереднього року у лютому, відображаючи падіння споживчих цін на 0,3% відносно лютневого рівня. Така ситуація була спричинена переважно падінням цін на овочі і картоплю, які зменшились порівняно з максимумом, досягнутим раніше, а також збільшенням пропозиції молочних продуктів на внутрішньому ринку після того, як Росія заборонила імпорт цих продуктів з України. Збільшення попиту на готівкову іноземну валюту перед виборами теж допомогло зменшити інфляційний тиск, оскільки менша частка грошей була направлена на споживання харчових продуктів.

Основним завданням монетарної політики у першому кварталі 2006 року стала боротьба з різким збільшенням попиту на долари США, викликаним політичною невизначеністю і погіршенням торгового балансу. Для задоволення збільшеного попиту НБУ продавав долари із своїх міжнародних резервів і зменшував, таким чином, грошову масу. Хоча збільшене рефінансування комерційних банків і зростання урядових витрат у березні частково збалансували наслідки продажу іноземної валюти, у березні грошова база і грошова маса зростали значно повільніше, ніж у попередні періоди, а саме на 25,2% до попереднього року і 30,9% до попереднього року відповідно.

Обмінний курс. Політична невизначеність перед парламентськими виборами у поєднанні зі зростаючим дефіцитом балансу торгівлі товарами і тимчасовим зростанням попиту на готівкову іноземну валюту з боку домогосподарств призвела до різкого дисбалансу на міжбанківському валютному ринку. Для підтримання стабільності курсу долара НБУ виходив на валютний ринок, продаючи валюту з міжнародних резервів. Протягом перших трьох місяців цього року валові міжнародні резерви НБУ зменшилися на 2 млрд. дол.¹ або 11%, із них на 1 млрд. дол. У березні. Наприкінці березня загальні міжнародні резерви НБУ становили 17,3 млрд. дол. США. З часом протягом року очікується сповільнення відтоку міжнародних резервів.

Банківський сектор. Перед виборами до Верховної Ради України невпевненість щодо політичного майбутнього країни спричинила збільшення доларизації банківської системи. Зокрема, частка депозитів у іноземній валюті збільшувалась три місяці поспіль і досягнула в березні 37,7% проти 34,3% у грудні 2005 року. Можна сподіватись на відновлення довіри до національної валюти пізніше в цьому році після формування нового уряду.

Таблиця 4.1. Тенденції економічного зростання країни.

Бер.	4,0	2,4*	-0,2	4,0	8,6	6,5	...	...	...	Ч	Ч	17,3	25,2	15,8	5,05	6,07
Лют.	2,2	1,5*	-0,6	3,6	10,7	8,1	-5,4”	39,6”	1,03”	Ч	Ч	18,27	39,4	15,9	5,05	6,04
Січ.	0,9	0,9*	-2,9	3,3	9,8	10,7	-6,3”	50,0”	0,37”	Ч	Ч	18,58	44,3	16,0	5,05	6,10
Грд.	...	2,6*	3,1	0,0	10,3	9,6	4,9”	24,6”	1,85”	Ч	Ч	19,39	53,9	16,4	5,05	5,99
Ікв 06	2,4	2,4	0,2	4,0	8,6	6,5	...	...	...	...	...	17,3	25,2	15,8	5,05	6,07
IVкв 05	1,7	2,6	3,1	0,0	10,3	9,6	7,5	20,7	-1,14	2,53	3,0	19,39	53,9	16,4	5,05	6,0
ІІІкв 05	1,4	3,0	3,2	3,4	13,9	14,7	9,0	22,3	-0,35	2,63	4,5	14,26	27,2	15,4	5,05	6,19
Іікв 05	3,4	4,1	5,0	6,4	14,4	17,7	10,9	21,5	0,78	2,22	6,3	13,07	38,7	15,4	5,1	6,43
Ікв 05	4,9	4,9	7,1	3,9	14,7	22,0	16,9	17,4	1,02	1,60	10,1	11,95	45,5	17,0	5,3	6,95
	% дпр	% дпр	% дпр	% дпр	% дпр	% дпр	% дпр	% дпр	млрд. дол США	млрд. дол США	% ВВП	млрд. дол США	% дпр	% річних	дол США	Євро
	Зростання ВВП (реальне)	Зростання ВВП (реальне, кум.? )	Пром. виробництво (реальне, кум.)	С/госп. Виробництво (реальне, кум.)	ІСЦ	ІВЦ	Експорт (дол. США кум.)***	Імпорт (дол. США кум.)***	Торгівельний баланс товарами (кум.)	Поточний рахунок, на кінець періоду	Поточний рахунок (кум.)	Валові міжнародні резерви	Грошова база, на кінець періоду	Сер. відсоткова ставка за кредитами у грн.**	Обмінний курс, середній	Обмінний курс, середній

? - тут і далі скорочення: кумулятивний;

” - місячні дані наведені тільки для експорту/імпорту товарів (джерело: Держкомстат);

* -місячні показники не враховують регулярні квартальні перегляди ВВП;

** - середньозважена відсоткова ставка за кредитами у гривнях (джерело: НБУ);

*** - зростання у доларовому виразі.

Висновки

Розглянувши основні макроекономічні показники, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у визначенні економічного здоров'я суспільства. Вони створюють базу дослідження та аналізу макроекономіки. З наведених в моєму курсовому проекті табличних даних можна побачити і частково пояснити злети і падіння української економіки. Ми бачимо глибоку економічну кризу 1990-1995 років, поступовий зріст 1996-2004 років, і тимчасовий спад 2005-2006 року, пов'язаний з політичною нестабільністю в країні.

Безперечно, у використанні основних макроекономічних показників є певні недоліки, основним з яких, на мою думку, є неможливість здійснення точного аналізу економічної ситуації в зв'язку з тим, що значну частину економіки України складає так званий „тіньовий сектор”. Під тіньовою економікою мається на увазі передусім виробництво товарів і надання послуг населенню за плату, що не фіксується в офіційній статистичній звітності. З правової точки зору таке трактування включає як дозволені, так і заборонені законом види діяльності. Тіньова економіка в основному виступає у вигляді таких трьох блоків:

1. Неофіційна економіка. Сюди входять усі легальне дозволені види економічної діяльності, у рамках яких має місце невраховане офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від оподаткування. Чим вищий рівень інфляції і більші податки, що зменшують реальні доходи населення, тим сильніші стимули до отримання доходу у формах, які не так легко виявити, наприклад, у вигляді готівки або бартеру.

2. Фіктивна економіка. Це -- приписки, крадіжки, спекулятивні угоди, хабарництво і всілякі шахрайства, пов'язані з отриманням і передачею грошей.

3. Підпільна економіка. Вона охоплює заборонені законом види економічної діяльності. Є підстави вважати, що підпільна економіка росте швидше легальної. І навіть із занепадом останньої підпільна економіка процвітає.

Не зважаючи на те, що в переглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до зниження офіційного рівня ВВП. Наприклад, в 2002 році різниця між ВВП загальним та ВВП офіційним складала 46,6 млрд. грн.⁷

Однак, не зважаючи на всі вказані недоліки основні макроекономічні показники розкривають методи роботи та взаємоузгодженого функціонування між елементами економіки, найбільш раціонально та ефективно.

Список використаної літератури

1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 207с. - (Вища освіта ХХ століття).

2. Калугін В. «Влада дивиться в тінь» // Бізнес 2003р., №25 (544).

3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми і політика / Пер. 16-го англ. вид. - М.:ИНФРА-М, 2006. - XXXVI, 940с.

4. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентівтекон. спец. закл. освіти: У 2 ч./С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.;За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. - 517с.

5. Місячний Моніторинг №5(67)-2006. © Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій (електронне видання).

6. Мочерний С.В. Основи економічної теорії : Підручник. - К.: Академія, 1997.

7. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х кн., кн.1. Суспільне виробництво. Ринкова економіка.-К.: Либідь,1998.

8. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б., Современный экономический словарь - 3-е изд.,доп. - М.:ИНФРА-М,2000. - 480с. - (Библиотека словарей ИНФРА-М).

9. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. - К.: Либідь, 1999. - 286с.

Размещено на Allbest.ru