Аналіз випуску та реалізації продукції на підприємстві

Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва. Вони відображаються по дебету рахунку 23 "Виробництво".

При проектуванні, запровадженні і використанні системи обробки інформації з обліку готової продукції за допомогою ЕОМ необхідно брати до уваги її наступні особливості: облікова інформація про наявність і рух продукції повинна бути оперативною; має бути представлена по кожному коду продукція в кількісному і грошовому вираженні; всі дані з обліку готової продукції та її реалізації повинні бути пов'язані з обліковою інформацією про витрати на виробництво, про фінансово-розрахункові операції по збуту і оподаткуванню, показниками оборотного і сальдового балансів по рахунках бухгалтерського обліку. Основні бухгалтерські проводки руху готової продукції наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Бухгалтерське відображення операцій з руху готової продукції

№ оп.	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Оприбутковано на склад готову продукцію	26“Готова продукція”	23“Виробництво”
2	Відображено в складі готової продукції напівфабрикати власного виробництва, призначені для реалізації на сторону	26“Готова продукція”	25“Напівфабрикати”
3	Отримано готову продукцію в результаті здійснення спільної діяльності	26“Готова продукція”	33“Розрахунки з різними дебіторами”
4	Відображено суму до оцінки готової продукції	26“Готова продукція”	423“До оцінка активів”
5	Виявлено при інвентаризації лишки готової продукції	26“Готова продукція”	719“Інші доходи від операційної діяльності”
6	Оприбутковано матеріали як готову продукцію, призначену для власних потреб	20“Виробничі запаси”	26“Готова продукція”
7	Оприбутковано МШП як готову продукцію, призначену для власних потреб	22“Малоцінні та швидкозношувані предмети”	26“Готова продукція”
8	Використано готову продукцію для внутрішніх потреб цехів	23“Виробництво”	26“Готова продукція”
9	Відображено вартість готової продукції, виданої зі складу підзвітній особі	372“Розрахунки з підзвітними особами”	26“Готова продукція”
10	Виявлено при інвентаризації недостачу готової продукції, винну особу виявлено	375“Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків ”	26“Готова продукція”
11	Відображено вартість готової продукції, переданої у спільну діяльність	377“Розрахунки з іншими дебіторами”	26“Готова продукція”
12	Списано на фінансові результати первісну вартість готової продукції (у випадку, коли підприємства для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8)	791“Результат основної діяльності”	26“Готова продукція”
13	Використано готову продукцію для виробничо-господарських потреб	808“Витрати товарів”	26“Готова продукція”
14	Відображено суму витрат від знецінення запасів, псування цінностей; списано готову продукцію, непридатну для продажу; проведено уцінку готової продукції, яка втратила свої первісні якості (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9)	84“Інші операційні витрати”	26“Готова продукція”
15	Списано вартість готової продукції, втраченої внаслідок надзвичайної події (якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9)	85“Інші затрати”	26“Готова продукція”
16	Списано собівартість реалізованої готової продукції	901“Собівартість реалізованої готової продукції”	26“Готова продукція”
17	Використано готову продукцію для адміністративних потреб	92“Адміністративні витрати”	26“Готова продукція”
18	Використано готову продукцію для поза виробничих потреб	93“Витрати на збут”	26“Готова продукція”
19	Списано вартість готової продукції, використаної для досліджень, що здійснює підприємство	941“Витрати на дослідження і розробки”	26“Готова продукція”
20	Списано витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової продукції	946“Втрати від знецінення запасів”	26“Готова продукція”
21	Списано недостачу готової продукції, виявленої в процесі її збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винну особу не встановлено	947“Нестачі і втрати від псування цінностей”	26“Готова продукція”
22	Списано на інші витрати операційної діяльності вартість готової продукції, використаної для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо.	949“Інші витрати операційної діяльності”	26“Готова продукція”
23	Списано первісну вартість готової продукції, втраченої внаслідок стихійного лиха (повеней землетрусів, граду тощо); в результаті техногенних катастроф і аварій; від інших надзвичайних подій	99“Надзвичайні витрати”	26“Готова продукція”



3. Аналіз діяльності підприємства

3.1 Аналіз фінансового стану підприємства

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану слугує бухгалтерський баланс підприємства. Він має настільки велике значення, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

На підприємствах України згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999р., застосовується нова форма балансу, яка приведена в повну відповідність до міжнародних стандартів. Сутність кожної статті балансу розглядається у спеціальних облікових журналах.

Баланс - це групування моментної інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто в ньому фіксується підсумок господарських операцій на звітну дату. Вивчаючи баланс, керівники усвідомлюють місце свого підприємства в системі аналогічних виробництв, перевіряють правильність обраного стратегічного курсу, оцінюють ефективність використання ресурсів та вирішують інші питання управління підприємством.

Важливу інформацію з балансу дістають і аудитори, які отримують можливість вибирати правильні рішення в процесі своєї роботи, планувати перевірки, виявляти слабкі місця в системі обліку, різні помилки у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового стану підприємства також використовують дані балансу.

Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з іншими статтями, а також давати якісну характеристику їх. Уміння читати баланс дає можливість:

- одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

- розрахувати рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами;

- визначити, через вплив яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

- оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Отже, можна сказати, що баланс дає відповідь на питання «Що являє собою підприємство на певний момент?», але не в змозі дати відповідь на питання «В результаті яких подій підприємство досягло таких показників?». Відповідь на це питання можна одержати, тільки застосовуючи методи економічного аналізу фінансового стану.

Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана з загальною структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно проаналізувати взаємозв'язок між активом і пасивом балансу, тобто прослідкувати напрямки використання засобів.

Розрахуємо коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел засобів.

Серед коефіцієнтів капіталізації розглянемо наступні:

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Він характеризує долю власних засобів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність.

Чим вище значення даного коефіцієнта, тим біьш фінансово стійке, більш стабіьне і більш незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Криичне значення коефіцієнта - 0,5.

Коефіцієнтом, оберненим коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності.

Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності - 2.

Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позичкових засобів в фінансуванні підприємства, але відповідно, і втрату фінансової незалежності.

Коефіцієнт фінансового ризику. Показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу.

(3.3)

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Оптимальне значення даного коефіцієнта - kф.р ? 0,5. Критичне значення - 1.

Коефіцієнт маевреності власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності підпиємства, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка капіталізована. Норматив становить 0,4-0,6.[3, с.32-37]

Розрахунок коефіієнтів капіталізації представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахунок коефіцієнтів капіталізації

Показники	Рівень показника
	На початок звітного періоду	На кінець звітого періоду	Зміна
1.Коефіцієнт фінансової автономії	0,3818	0,7334	0,3516
2. Коефіцієнт фінансової залежності	2,6193	1,3635	-1,2558
3. Коефіцієнт фінансового ризику	1,6193	0,3635	-1,2558
4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,2369	0,6429	0,8798

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього, тим більш стійкий фінансовий стан підприємства. Коефіцієнт фінансової автономії ООО «ФОЛІО-АРТ» значно зріс порівняно з минулим роком, що вказує на збільшеня фінансової стійкості і стабільності підприємства. Зниження другого коефіцієнта вказує на те, що власники майже повністю фінансують своє підпиємство. На кінець звітного періоду коефіцієнт фінансового ризику знизився до оптимального значення. Коефіцієнт мневреності власного капіталу також має оптимальне значення.

У ринковій економіці існує імовірність ліквідації підприємств унаслідок їх банкрутства, тому одним із найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємства можна оцінити з огляду на його короткострокові та довгострокові перспективи. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися з короткостроковими зобов'язаннями. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів у міру наростання їх строку.

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті»). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), які у разі необхідності швидко можуть бути переведені в гроші.

Ліквідним активом є також дебіторська заборгованість, адже передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньму.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, позаяк для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Чим коротший цей період, тим вищою є ліквідність певного виду активів.

Короткострокові зобов'язання - це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, в наявності у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності відповідно до зобов'язань за пасивом, об'єднаних за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяють на:

1) Найліквідніші активи (А1);

2) Активи, що швидко реалізуються (А2);

3) Активи, що повільно реалізуються (А3);

4) Активи, що важко реалізуються (А4).

Перші три групи активів протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.

Пасиви балансу за рівнем зростання строків погашення зобов'язань групують так:

1) Негайні пасиви (П1);

2) Короткострокові пасиви (П2);

3) Довгострокові пасиви (П3);

4) Постійні пасиви (П4).

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути більш чи менш ліквідним. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається переважно з грошових коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважається більш ліквідним, ніж те, на якому оборотний капітал становлять переважно запаси. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Він виконується у два етапи.

Перший етап аналізу ліквідності підприємства полягає у складанні балансу ліквідності (таблиця 3.2).



Таблиця 3.2 - Аналіз ліквідності балансу, тис. грн.

Показники	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
Актив
Найліквідніші активи (А1)	220,230,240	16.8	3.3
Активи, що швидко реалізуються (А2)	130-210	43	263.3
Активи, що повільно реалізуються (А3)	100,110,120,250, 270	24.8	25.1
Активи, що важко реалізуються (А4)	080	75.7	29.0
Баланс	280	160.3	320.7
Негайні пасиви (П1)	530	97.8	20.4
Кооткострокові пасиви (П2)	500-530	1.3	65.1
Довгострокові пасиви (П3)	430,480,630	-	-
Постійні пасиви (П4)	380	61.2	235.2
Баланс	640	160.3	320.7
Платіжний залишок (нестача)	А1-П1		-81	-17,1
	А2-П2		41.7	198.2
	А3-П3		24.8	25.1
	А4-П4		14.5	-206.2
	Баланс		x	x

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки кожної групи активу і пасиву балансу.

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо відповідатиме таким умовам:

- Найліквідніші активи більші або дорівнюють негайним пасивам.

- Активи, що швидко реалізуються, більші або дорівнюють короткостроковим пасивам.

- Активи, що повільно реалізуються, більші або дорівнюють довгостроковим пасивам.

- Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується і остання умова, оскільки це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов свідчить, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.[4, с.143-149]

За даними таблиці баланс аналізованого підприємства є переважно ліквідним.

На початок звітного періоду: А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 >П4 .

На кінець звітного періоду: А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4 .

Як бачимо, на кінець року спостерігається нестача найліквідніших активів для покриття негайних пасивів. Такий недолік становить 17,1 тис.грн, що значно менше, ніж попереднього року. Підприємству необхідно контролювати ситуацію і виходити з кризового становища.

На другому етапі аналізу ліквідності підприємства розраховують та аналізують основні показники ліквідності. Їх застосовують для оцінки можливостей підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності дають уявлення про платоспроможність підприємства не тільки на конкретну дату, а й на випадок надзвичайних ситуацій.

Розрахуємо основні показники ліквідності.

1 Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою

Кзл = [ А1 + А2 + А3 ]/[ П1 + П2 ].(3.5)

Він виявляє, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитись в межах від 1 до 2.

За допомогою цього коефіцієнта ліквідності оцінюється не лише здатність підприємства погасити поточні зобов'язання, але й потенційна можливість розрахуватись по довгостроковим зобов'язанням.

2 Коефіцієнт швидкої ліквідності за своєю сутністю аналогічний коефіцієнту покриття, проте при його визначенні враховуються не всі поточні активи: з розрахунку виключається найменш ліквідна частина активів - виробничі запаси. Цей коефіцієнт обчислюється за формулою

Кш = [ А1 + А2 ]/[ П1 + П2 ].(3.6)

Бажано щоб цей коефіцієнт становив приблизно 1,5. Однак, в наших умовах достатнім визнається його значення, рівне 0,7-0,8.

3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

Каб.лік = [ А1 ]/[ П1 + П2 ].(3.7)

Цей коефіцієнт показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути за необхідності погашена негайно. Його оптимальним значенням вважається 0,2-0,35.[3, с.49-53]

Для підприємства «ФОЛІО-АРТ» розрахунок даних коефіцієнтів представлено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна
Загальний коефіцієнт ліквідності	0,85	3,41	2,56
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,60	3,12	2,52
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,17	0,04	-0,13

З приведеного розрахунку помітно, що на початок звітного періоду коефіціенти нижчі визнаного нормального рівня, при цьму в продовж року ліквідність підприємства зросла майже в чотири рази. Така тенденція також не є позитивною. Все це свідчить про нераціональне використання грошових засобів. Підприємству необхідно уважніше стежити за рівнем даних коефіцієнтів та не допустити їх подальшого зростання.

Фінансовим підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства є його прибутковість, що характеризується абсолютними і відносними показниками.

Абсолютним показником прибутковості є сума прибутку. Відносний показник прибутковості - це рівень рентабельності.

Прибуток - це частина виробленої та реалізованої додаткової вартості, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток тоді, коли втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

У збільшенні прибутку та високій рентабельності зацікавлені і підприємства, і держава, оскільки, з одного боку, вони є прямим джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з іншого - забезпечують постійні й зростаючі надходження до державного бюджету.

Слід підкреслити, що прибуток відрізняється від доходу тим, що показує, на яку суму доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Тому прибуток і виражає остаточний результат ефективності виробництва і продажу продукції, поліпшення і якості, використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Остаточний же фінансовий результат діяльності підприємства характеризує чистий прибуток, який включає прибуток від реалізації, прибутки (збитки) від іншої діяльності, сальдо операційних доходів і збитків.

Отже, аналіз прибутку завжди в центрі уваги аналітичних служб підприємства, а також зовнішніх користувачів фінансової інформації [4, с.43, 50].

Щоб зробити висновок про ефективність роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. При цьому витрати розглядаються у двох напрямах:

по-перше, як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції:

по-друге, як авансована вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. Вона означає прибутковість, або дохідність, виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності, прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність - це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках, тобто відносний показник.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат. Ці показники більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання. Аналіз рентабельності здійснюється порівнянням фактичних даних з розрахунковими (плановими) і даними минулого звітного періоду, в результаті його виявляється відхилення і визначається вплив чинників на зміну рентабельності.[4, с.90]

Виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продажу (реалізації) продукції;

- рентабельність виробництва.

Рентабельність інвестицій. Тут розраховуються два основних коефіцієнта: рентабельність сукупного капіталу і рентабельність власного капіталу.

Рентабельність сукупного капіталу (ROA). Цей коефіцієнт розраховується наступним чином:



(3.8)

Показник рентабельності власного капіталу представляє інтерес, перш за все, для інвесторів.

Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця. Це основний показник, який використовується для характеристики ефективності вкладів в діяльність того чи іншого виду.

Рентабельність продажу (реалізації) продукції. Оцінюючи рентабельність продажу на основі показників прибутку і виручки від реалізації продукції розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому і по окремим її видам. Розраховують три показники рентабельості продажу.

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Рентабельність виробничої діяльності. Тут можна виділити два основних показники - чиста рентабельність виробництва і валова рентабельність виробництва. Дані показники вказують, скільки прибутку має підприємство з кожної гривні, затраченої на виробництво продукції. Вони розраховуються наступним чином.

Даний коефіцієнт показує, скільки гривень валового прибутку припадає на одну гривню затрат, які формують собівартість реалізованої продукції.

Показник чистої рентабельності виробництва показує, скільки гривень чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції.

Для аналізуємого підприємства розрахунок коефіцієнтів рентабельності представлено в таблиці 3.4.



Таблиця 3.4 - Розрахунок коефіцієнтів рентабельності

Показники,%	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна
Рентабельність сукупного капіталу	1,06	-	-1,06
Рентабельність власного капіталу	284,31	6,12	-278,19
Валова рентабельність продажу	3,81	-	-3,81
Операційна рентабельність продажу	2,99	4,19	1,2
Чиста рентабельність продажу	15,59	10,60	-4,99

Як видно із розрахунків, показники рентабельності капіталу знаходяться на достатньо низькому рівні. Збільшення показника операційної рентабельності продажу свідчить про економію на постійних витратах (адміністративних витратах, витратах на реалізацію, інших операційних витратах).

3.2 Аналіз випуску та реалізації продукції на підприємстві

Між показниками обсягу виробництва і реалізації продукції існує тісний взаємозв'язок. Залежно від конкретних умов пріоритети можуть змінюватися: при існуванні значного попиту основну увагу звертають на пошук резервів збільшення обсягу виробленої продукції, а при насиченні ринку прогнозований попит є основою для обґрунтування виробничої програми підприємства. В зв'язку з цим виникає потреба в формуванні альтернативних управлінських рішень щодо виробництва і реалізації продукції, їх порівняльній оцінці, виборі найраціональніших з них і контролю за результатами впровадження. Відповідно зростає важливість проведення економічного аналізу, мета якого полягає в оптимізації обсягу і номенклатури продукції для задоволення попиту у високоякісній продукції, а також для максимального використання виробничого потенціалу і досягнення стабільних результатів господарської діяльності. Основні напрями аналізу представлені на рисунку 3.1.

Для аналізу виробництва і реалізації продукції використовують планову, обліково-звітну і не облікову інформацію. Планова інформація міститься в стратегічних, поточних і оперативних планах, а також у бізнес-планах.

Обліково-звітна інформація для проведення ретроспективного аналізу подана в первинних і звітних документах. До первинних належать: відомості випуску продукції; рахунки-фактури; акти про брак; товарно-транспортні накладні тощо. Основними звітними формами є статистична і фінансова звітність. До статистичної звітності належать: форма №1 - підприємництво “Звіт про основні показники діяльності малих підприємств”; форма №1 підприємництво, малі “Звіт про основні показники діяльності малих підприємств”; форма №1-п (термінова) “Терміновий звіт про виробництво промислової продукції”; форма №1-п (квартальна) “Квартальний звіт про виробництво промислової продукції”; форма №1 - послуги “Звіт про обсяги реалізованих послуг”; форма №5-НТ (оновлення) “Звіт про оновлення продукції машинобудування”. Основні показники реалізації продукції наведені у формах фінансової звітності: форма №2 або 2М “Звіт про фінансові результати” і форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності”.

Джерелами необлікової інформації є протоколи зборів трудового колективу та виробничих нарад, пояснювальні та доповідні записки, результати маркетингових досліджень і господарсько-правові матеріали (договори, рішення господарського суду) тощо.[3, с.215-217]

3.2.1 Аналіз рівня, динаміки і структури обсягу виробленої та реалізованої продукції

Для аналізу тенденцій зміни виробництва і реалізації продукції проводять аналіз рівня і динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції підприємства. Продукція як результат виробництва конкретного підприємства охоплює товари, виконані роботи і надані послуги. Продукція може вимірюватися натуральними та вартісними показниками. Найточніше відображають виготовлену продукцію натуральні показники, хоча їх застосовують при аналізі лише однорідної та одноякісної продукції. Вартісні вимірники дають змогу узагальнювати дані про обсяг виробництва продукції підприємством чи його окремими підрозділами.

У 2006 році аналізоване підприємство здійснювало такі види діяльності, як надання видавництвам поліграфічних послуг по виготовленню книжкової продукції.

Оцінку величини продукції проводять за економічним показником “обсяг виробленої продукції (товарів, робіт, послуг) у діючих цінах (без ПДВ та акцизу)” - вартісною оцінкою виробленої підприємством продукції, яка включає продукцію, виготовлену і відвантажену (або передбачену для відвантаження) іншим підприємствам, а також продукцію виготовлену і призначену для внутрішнього споживання. Її розраховують за ціною виробника за вирахуванням податку на додану вартість, акцизу та інших непрямих податків.

Обсяг реалізованої продукції визначають за ціною продажу відвантаженої за межі підприємства готової продукції, виконаних робіт, наданих послуг, включаючи продукцію за бартерними контрактами (за винятком непрямих податків). До обсягу реалізованої продукції належить вартість транспортних, пакувальних та інших робіт, що виконуються власними силами підприємства і не включають продукцію власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства, суму дотацій на виробництво, суму попередньої оплати продукції, авансові платежі, знижки на ціни, що надаються гуртовим покупцям.

Динаміка виробництва продукції характеризується такими показниками: темпами зростання; темпами приросту; середньорічними темпами зростання (приросту). Темпи зростання обсягу виробництва чи реалізації продукції характеризують динаміку випуску різноманітної продукції конкретного підприємства, тому виникає потреба застосовувати показник обсягу виробленої (реалізованої) продукції у порівняних цінах, що дає змогу виключити вплив цінового фактора.

Зростання обсягів реалізованої продукції порівняно з обсягом виробленої за звітний період продукції свідчить про погашення раніше сплачених рахунків. Позитивним фактором є зростання надходжень коштів на банківські рахунки, а також зменшення обсягу реалізації продукції через бартерні операції.

Якщо середній темп приросту обсягу виробленої продукції нижчий, ніж середній темп приросту обсягу реалізованої продукції, то це свідчить про загальну тенденцію до зменшення залишків нереалізованої підприємством продукції.[3, с.218-220]

Результати аналізу зміни обсягу виробленої та реалізованої продукції ТОВ «ФОЛІО-АРТ» за 2006 рік подано в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Динаміка обсягу виробленої та реалізованої продукції ТОВ «ФОЛІО-АРТ»

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	В середньому за аналізований період
1	2	3	4
Обсяг виробленої продукції підприємства у діючих цінах звітного року (без ПДВ і акцизного збору), тис.грн.	120,3	1045,17	582,74
Обсяг реалізованої продукції (без ПДВ і акцизного збору), тис.грн.	135,8	1115,7	625,75
Річний темп зростання: - обсягу виробленої продукції, % - обсягу реалізованої продукції, %	100 100	868,80 821,58	484,40 460,79

Аналіз динаміки обсягу виробництва і реалізації продукції ТОВ «ФОЛІО-АРТ» за 2006 рік свідчить про зростання обсягів виробництва і реалізації продукції протягом аналізованого періоду. При цьому темпи зростання обсягу виробленої продукції перевищують темпи зростання реалізованої продукції, що свідчить про нагромаджені залишки готової продукції на складах підприємства.

3.2.2 Аналіз факторів та резервів збільшення випуску і реалізації продукції

Вивчивши динаміку і виконання плану з реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно визначити фактори зміни її обсягу.

Можливі два варіанти методики факторного аналізу реалізації продукції.

Якщо виручку на підприємстві визначають за відвантаженням продукції, то баланс продукції буде таким:

ГПП + ВП = РП + ГПК(3.17)

Звідси

РП = ГПП + ВП - ГПК.(3.18)

Якщо виручку визначають після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати так:

ГПП + ВП + ЗВПП = РП + ЗВПК + ГПК.(3.19)

Звідси

РП = ГПП + ВП + ЗВПП - ЗВПК - ГПК ,(3.20)

де ГПП, ГПк - залишки готової продукції на складах відповідно на

початок і кінець періоду;

ВП - вартість випуску продукції;

РП - обсяг реалізації продукції за звітний період;

ЗВПП , ЗВПК - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.[8, с.97-126]

На підприємстві «ФОЛІО-АРТ» виручку визначають після оплати відвантаженої продукції (див. формулу 3.20), отже товарний баланс має вигляд:

1115,7 = 88,59 + 1045,17 - 18,06;

1115,7 = 1115,7.

Обсяг реалізації продукції зріс за рахунок збільшення її випуску. Позитивний вплив на обсяг продажів має зменшення залишків готової продукції на складах на кінець року.

В процесі подальшої діяльності, з метою розширення, підприємству необхідно збільшувати обсяги випуску та реалізації продукції.



4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Завдання охорони праці - звести до мінімуму ймовірність поразки або захворювання з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

Найважливішим у системі заходів щодо профілактики нещасних випадків є всебічний аналіз умов праці, зіставлення їх з нормативними й усунення наявних відхилень. У сучасних умовах необхідність застосування основних завдань БЖД і охорони праці тісно пов'язана з ефективністю діяльності підприємства.

Відповідно до Конституції України закону України[14], та «Про охорону праці»[15] на всіх підприємствах, в установах, організація створюються здорові й безпечні умови праці.

Тема даної бакалаврської роботи - «Облік та аналіз випуску продукції та її реалізації». При виконанні даної роботи застосовувався ЕОМ ІВМ РС.

Бухгалтерія розташована на другому поверсі трьохповерхового будинку. Бухгалтерія відповідає санітарним нормам проектування підприємств для даного виду робіт. Бухгалтерія має розмір 5м?5м?2м, площею 25м2. Приміщення розраховано на 4 робочих місця операторів ЕОМ, таким чином, на одного працюючого за відео терміналом [16] площа дорівнює 6м2, об'єм дорівнює 50м3.Бухгалтерія відповідає санітарним нормам проектування підприємств для даного виду робіт.

4.2 Аналіз небезпечних шкідливих факторів

Небезпечним фактором називають фактор, що викликає травму. Шкідливий фактор - фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі - професійним захворюванням. Ці фактори розділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізичні.

Відповідно до класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12.0.003-74[17] у таблиці 4.1 наведений перелік небезпечних і шкідливих факторів, впливу яких можуть піддаватися службовці на місцях.

Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних і шкідливих факторів

Найменування фактору	Джерело	Характер впливу	Нормовані значення
1	2	3	4
Фізичні фактори
1.Підвищений рівень шуму	Система освіт-лення, вентиля-ційна система, друкувальні прилади	Загальне стомлення	L=50дБА
2.Підвищена іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання комп'ютера	Порушення обміну речовин	Кількість іонів в 1 см3 повітря: позитивних іонів ф=1500…3000 негативних іонів ф=3000…5000
3.Небезпечна напруга в електричній мережі	Електрична мережа	Поразка електричним струмом	І=0,6m
4.Підвищений потенціал статичної електрики	Діелектрична поверхня комп'ютера	Поразка електричним струмом	Е==20 кв/м
5.Рентгенівське випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	На відстані 5см від екрана рівень випромінювання не повинен перевищувати 100мк Р/год
6.Ультрафіолетове випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м
7.Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Стомлення зорових аналізаторів	Е=500 лк
8.Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Стомлення зорових аналізаторів	еIV H =1,26%
9.Відбитий блиск	Неправильне розташування комп'ютерів	Стомлення зорових аналізаторів	Повинна бути відсутня у полі зору
10.Перевищення припустимої величини дискомфорту	Неправильне планування штучної системи освітлення	Стомлення зорових аналізаторів	М=5%
11.Коефіціент пульсації газо заряджених ламп	Неповна розфасовка світильників	Стомлення зорових аналізаторів	К.п. = 5%
Хімічні фактори
1.Виробничий пил	Статистична електрика накопичена на електричній поверхні комп'ютера	Поразка слизової оболонки носоглотки	ГПК=4мг/м3
Нервово-психологічні навантаження
1.Напруга роботи	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Напруга ЦНС, загальне фізіологічне стомлення	Категорія роботи: напружена
2.Зниження витривалості до вихідного	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Напруга ЦНС, загальне фізіологічне стомлення	40%
3.Продовження часу реакції на світло, звук до вихідного	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Напруга ЦНС, загальне фізіологічне стомлення	40-50%
Ергометричні характеристики
1.Яскравість екрана	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	В=100кд/м
2.Контрасність зображення ліній тіла	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	До=(ВфВо)/Вф=0,9 Вф - яркість фону Во - яскравість об'єкта

4.3 Метеорологічні умови роботи

По енерговитратах організму, складання звітів, аналіз економічних показників та прийняття рішень ставиться до категорії 1б (легкої), тому що робота виконується сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги, підняття й перенесення ваг (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/година). Мікроклімат визначають наступні параметри: температура (?С), швидкість (м/с), відносна вологість повість повітря (%) і теплове випромінювання.

Оскільки робота у відділі бухгалтерії відноситься до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою діяльністю та використанням ПЕОМ, то керуючись ГОСТ 12.1.005-88[18] застосовують оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даного приміщення, які наведені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 - Значення оптимальних параметрів мікроклімату в робочій зоні

Категорія робіт	Період року	Температура (З),оптимальна	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/с
легка 1б	Холодний	21-23	40-60	0,1
легка 1б	Теплий	22-24	40-60	0,2

Для підтримки в приміщенні даного температурного режиму відповідно до вимоги СНиП 2.4.05-91 [19] використовується централізоване опалення (загальне парове) у холодний період року, природна вентиляція (загальна приточно-витяжна) та кондиціювання у теплий.

4.4 Освітлення

У наш час багато видів науково-дослідних робіт виконується ЕОМ. Особливістю роботи за дисплеєм є постійна й значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розбіжності об'єктів (символів, знаків і т.д.), при наявності відблисків на екрані, мерехтінням зображення, недостатньою чіткістю об'єктів розбіжності.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне й штучне освітлення, а також спільне, котре нормується санітарними нормами й правилами СНиП ІІ-4-79.[20]

У нашому випадку застосовується бічне однобічне природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Для міста Харкова (4-й пояс світлового клімату) нормоване значення КПО визначається по формулі:

еIVн = еІІІнmc(4.1)

де еІІІн - нормована величина КПО для третього розряду зорових робіт,

еІІІн =2%.

с - коефіцієнт сонячного клімату, с=0,7 (Вікна виходять на південь);

m - коефіцієнт світлового клімату; m = 0,9.

Таким чином, одержуємо: еIVн = 0,7*0,9*2=1,26%

Як джерела штучного світла використовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоекономічні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ.

Нормативні характеристики виробничого освітлення надані у таблиці 4.4

Таблиця 4.4 - Характеристика виробничого освітлення

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення	Розряд, подразнення зорових робіт	Контраст	Тло	Нормоване значення
				Природне освітлення	Штучне освітлення
				еIVн, %	Е, лк
від 0,3 до 0,5	Ш,б	Великий	Світлий	1,26	300



4.5 Шум і вібрація

При виконанні роботи була використана оргтехніка. Джерелами шуму й вібрації також є система освітлення, вентиляційна система й печатаючи прилади. Але рівень шуму та вібрації в приміщенні бухгалтерії не перевищує нормативні показники відповідно до ГОСТ 12.1.003-83[21] і

ГОСТ 12.1.012-90[22]

4.6 Електробезпечність

Для живлення ЕОМ використовується мережа перемінного струму з напругою 220V и частотою 50Гц. Трансформатор понижуючий з 380 В до

220 В. Споживання комп'ютера 300 Вт. У приміщенні відсутні умови, що створюють “підвищену” і “особливу” небезпеку: вогкість, струмопровідний пил, струмопровідна підлога, висока температура. Приміщення бухгалтерії характеризується підвищеною небезпекою поразки електричним струмом згідно ПУЭ-87[23], оскільки є можливість одночасного дотику людини до металевих частин електроустаткування з одного боку, і має зв'язок із землею, металоконструкціями будівлі з іншого боку.

Існує три основних видів заходів для захисту від поразки електричним струмом:

1) схемо-конструктивні;

2) конструктивні;

3) експлуатаційні.

З цих видів заходів захисту в бухгалтерії використовуються експлуатаційні заходи електробезпеки.



4.7 Пожежобезпека

Приміщення, у якому перебуває бухгалтерія, ставиться до категорії В пожежобезпеки приміщення, тому що характеризується наявністю твердих горючих матеріалів відповідно до НАПБ Б. 07-005-86 [24] клас зони по пожежобезпеці П-ІЙа згідно ПУЭ-87.[23] Ступінь вогнестійкості конструкції будинку-1, згідно ДСТУ БВ. 1.1-4-98.[25] Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту. У приміщенні бухгалтерії є два вогнегасники марки ОУ-2 відповідно ДБН В 1.1-7.02.[26]

4.8 Охорона навколишнього середовища

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При роботі над проектом і експериментальною частиною дослідником використані матеріали вжиті в мінімальних кількостях, які не є джерелом забруднення навколишнього середовища.



Висновки

У бакалаврській роботі виконано аналіз готової продукції та її реалізації. Розкрито економічну суть, розглянемо основні функції та фактори, що на неї впливають.

Аналіз здійснено на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛІО-АРТ».

Подальший розвиток видавничої справи на рівні конкретного підприємства (ТОВ «ФОЛІО-АРТ») потребує найбільш раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, покращення управління цими процесами, максимально можливої мобілізації внутрішньовиробничих резервів. При цьому стоїть питання ефективності процесу виробництва, його окремих стадій, а звідси актуальними стають процеси планування, здійснення контролю, обліку і управління затратами. Звісно, система збору інформації про затрати і їх рівень, методологія і організація обліку, аналізу і контролю витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції залежать від організаційно-технологічних особливостей тієї чи іншої галузі.

Безумовно, видавнича справа в цілому і обліковий процес видавничої діяльності мають свої особливості, такі як взаємозв'язок і взаємний вплив формування витрат на підприємствах різних, але взаємопов'язаних галузей народного господарства; відмінності в обліковому процесі формування витрат в залежності від виду видавничої діяльності; наявність особливих, характерних лише для цього виду діяльності калькуляційних одиниць; існування факторів, які характеризують кількісні і якісні параметри видавничої продукції; можливість застосування різних методів обліку витрат; ведення обліку витрат по кожному окремому замовленню або видавництву.

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є оптимізація обсягу і номенклатури продукції для задоволення попиту у високоякісній продукції, а також забезпечення максимального використання виробничого потенціалу і досягнення стабільних результатів господарської діяльності підприємства.

Проаналізувавши ТОВ «ФОЛІО-АРТ» можна дійти висновку, що товариство має позитивну тенденцію до збільшення об'ємів випуску і реалізації продукції. Обсяг виробленої продукції зріс на 528,74 тис. грн., реалізованої продукції - на 625,75 тис. грн. За проаналізований період темпи зростання обсягу виробленої продукції склали 484,40%, реалізованої - 460,79%. За рахунок збільшення випуску продукції зросли і обсяги реалізації.

Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат, на прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз цих показників має важливе значення.



Список джерел інформації

1 Закон України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997р. №168/97?ВР (із змінами та доповненнями).

2 Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях: Учеб. пособ. / Под ред. Н.В. Кружельного.- К.: Издательство А.С.К., 2004. - 624с. - (Экономика. Финансы. Право)

3 Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/За ред.проф. А.Г. Загороднього. - Львів: “Магнолія Плюс”, 2006. - 428с.

4 Коненко О., Маханько О. Аналіз фінансової звітності. - 4-те вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2006. - 200с.

5 Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2003. - 278с.:іл.

6 Мякота В. Собівартість продукції: від випуску до реалізації.- 2-е вид., перероб. і доп.- Х.: Фактор, 2003.-268с.

7 Онищенко Т., Мякота В. Альбом бухгалтерських проводок. - 8-ме вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2004. - 304с.

8 Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-е вид., випр. І доп. - К.: Знання, 2005. - 662с.

9 Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця.-3-є вид., перероб. і доп.- Житомир: ЖІТІ, 2001.- 672с.

10 Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2006. - 631с.

11 Фінансова діяльність підприємства: Підручник/Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я.-2-е вид., перероб. і доп.-К.: Либідь, 2003.-384с.

12 Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: нормативна база. Нова редакція. - Х.: Курсор, 2006 - 278с.

13 План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.

14 Конституція України-Київ:28 червня 1996р.

15 Закон України „Про охорону праці” законодавство України про охорону праці, т.1 - К - 1995 - 558с.

16 ДНАОП 0.00 -1.31 -99 Правила охорони праці при експлуатації ЕВМ: Кабінет Міністрів - Введено 10.02.1999р.

17 ГОСТ 12.0.003 - 74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация - введ. 01.01.76.

18 ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - введ. 01.01.89.

19 СниП 2.04.05 - 91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат.1980.

20 СниП ЙЙ - 4 - 79 Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования - М.:Стройиздат, 1980.

21 ГОСТ 12.1.012 - 90. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - введ. 01.07.85.

22 ГОСТ 12.1.12 - 90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - вв ед. 01.01.85.

23 ПУЭ - 87. Правила устройства электроустановок. - М.:Энергоатомиздат, 1987.

24 НАПБ Б.07.005 - 86(ОНТП 24 - 86) Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.

25 ДСТУ БВ.1.1 - 4 - 98. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги.

26 ДБН В.1.1 - 7.02. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.

Размещено на Allbest.ru