Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему:

Попит і пропозиція

Суть попиту як економічної категорії. Графік і крива попиту. Закон попиту. Детермінанти попиту. Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні проблеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту і пропозиції. Загальне уявлення про попит - це потреба в певних благах. В економічній теорії розглядається платоспроможний попит - потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця.

В рамках механізму попиту та пропозиції взаємодія виробник - споживач отримує якісно нову взаємодію: покупець - продавець. Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.

Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічно кривою попиту (рис. 15.1). Крива попиту показує від`ємну пропорційну залежність між ціною Р (Price) і кількістю товару Q (Quantity), яку покупець бажає і може купити.

Закон попиту - це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред`явлено попит, зменшується, і навпаки (при інших незмінних умовах).

Вимога “при інших незмінних умовах” має принципове значення, оскільки вона визначає незмінність всіх інших факторів, що впливають на попит. Це особливо важливо у випадку розгляду гіпотези взаємозв`язку ціни товару і його кількості, що складає основу закону попиту (рис. 1).

Загальновизнане визначення кривої попиту D походить від першої літери англійського слова Demand (попит). Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, а попит (залежна змінна) - на осі абсцис. Крива попиту має від`ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки.

Крива попиту (D) - це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв`язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час.

Ринковий попит - це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни. Крива ринкового попиту характеризує сукупність обсягів товару, на який пред`являється попит, при умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.

Крива ринкового попиту - це крива, яка визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні. Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту (рис. 2)

Функція попиту. Функція попиту - функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що впливають на нього. Найважливіший фактор впливу на попит - ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням:

Q_D = f(P) (1)

попит пропозиція ціна ринковий еластичність

де Q_D - обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем;

Р - ціна одиниці товару.

Крім ціни на попит впливають й інші, нецінові фактори. До нецінових факторів (детермінантів) попиту можна віднести наступні:

- доходи споживачів;

- місткість ринку;

- ціни і доступність споріднених товарів (товарів-субститутів);

- ціни і доступність доповнюючих товарів (товарів-комплементів);

- смаки і уподобання;

- сподівання щодо майбутніх економічних умов;

- особливі фактори (погода і т. ін.).

Попит може бути функцією всіх цих факторів:

Q_D = f(P, P₁^S, , P_n^S, P₁^C, , P_m^C, I, Z, W, N, B…), (15.2)

де Q_D - обсяг попиту на товар;

Р - ціна товару;

І - доход;

P^S - ціна товару-субституту;

P^C - ціна комплементарного блага;

Z - смаки і уподобання;

W - об`єктивні умови споживання;

N - очікування споживача;

В - інші фактори.

Попит та обсяг попиту. Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому). Якщо при зменшенні ціни від Р₁ до Р₂ обсяг попиту збільшується від Q₁ до Q₂ (див. рис. 15.1), ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки в (а > в). Тобто дія цінових факторів призводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. Попит на товар визначається всією кривою попиту (D).

У процесі розвитку економічного життя попит на різні товари постійно змінюється. Динаміка та характер цих змін обумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на попит. У цьому випадку відбувається зміна попиту в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни (Р₁, Р₂, … , Р_n). Геометрично зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображається переміщенням кривої попиту D вправо (D₁ ^) чи вліво (D₂ v) (рис. 3).

Переміщення кривої D в положення D₁ може відбуватися під впливом збільшення доходу споживача, переміщення кривої D в положення D₂ - під впливом його зменшення. Переміщення кривої попиту вправо означає збільшення попиту (D₁), переміщення кривої попиту вліво - зменшення попиту (D₂).

Зазначимо, що поняття “зміна попиту” (переміщення кривої попиту вправо чи вліво) не слід змішувати з поняттям “зміни обсягу попиту”, тобто з переміщенням по кривій попиту вниз чи вгору. В останньому випадку при такому переміщенні сам попит не змінюється, а збільшується чи зменшується Q - кількість товару, на яку змінюється обсяг попиту за тією чи іншою ціною.

В сучасному світі при існування великої різноманітності благ (товарів і послуг) зміна ціни на одне з них практично завжди викликає зміну попиту на інше, пов'язане з даним. В залежності від того, як реагує попит на одне благо на зміну ціни іншого виділяють два види благ: взаємозамінні та взаємодоповнюючі.

Взаємозамінними (альтернативними) благами називають два блага, зростання ціна на одне з яких призводить до зростання попиту на інше, і навпаки (наприклад масло та маргарин, естрадне шоу та вистава у театрі оперети).

Взаємодоповнюючі (комплементарні) блага - ті блага, які за певних умов можуть споживатися разом. Так житловий масив вимагає будівництва школи, магазину.

Взаємодоповнюючими благами називають два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зменшення попиту на інше, і навпаки. (наприклад автомобіль і бензин, пелюшки та іграшки).

Суть пропозиції як економічної категорії. Графік і крива пропозиції. Закон пропозиції. Детермінанти пропозиції. Пропозиція S (supply) - це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовити і продавати на ринку. Пропозиція певного товару визначає взаємозв'язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається. Між ціною і кількістю товару, що продається, існує пряма залежність, тобто чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки.

Додатна залежність між ціною і обсягом товару, що пропонується до продажу, називається законом пропозиції.

Крива пропозиції (S) - це крива, що показує, який обсяг товару можуть і бажають виготовити та продати виробники за різними цінами в даний час. Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, а пропозиція (залежна змінна) - на осі абсцис .

Крива пропозиції має додатній нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг буде запропонований до продажу, і навпаки. Ринкова пропозиція - це пропозиція, що визначається як сума всіх індивідуальних пропозицій. Крива ринкової пропозиції (S) складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною. Ринкова крива пропозиції (S) складається з індивідуальних пропозицій і може бути накреслена аналогічно кривій ринкового попиту (D) (рис. 6).

Функція пропозиції. Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:

Q s = q (P), (3)

де Qs - обсяг пропозиції;

Р - ціна одиниці товару.

Неціновим факторами, що впливають на пропозицію, є:

витрати виробництва;

технічний прогрес;

ціни споріднених товарів;

організація ринку;

стабільність законодавства та визначеність правового поля;

специфічні фактори (погода, зміна моди, психологічна мотивація);

сподівання щодо майбутніх економічних умов.

Пропозиція та обсяг пропозиції. Пропозиція товару визначається всією кривою пропозиції (S). Переміщення кривої пропозиції (S) вправо означає збільшення пропозиції (S1), переміщення кривої пропозиції вліво означає її зменшення (S2) .Пропозиція збільшується (S1) чи зменшується (S2) при тій же ціні,тобто відбувається зміна пропозиції в цілому.

Якщо жоден з факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару не змінюється, а змінюється його обсяг).

Співвідношення між попитом і пропозицією і встановлення ціни ринкової рівноваги. Ринкова рівновага. В умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту і цін пропозиції, що обумовлює рівноважність обсягів попиту і пропозиції .

Точка перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) - це точка їх рівноваги (С). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Qc). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Pc), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна (Рс) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил. Якщо ціна буде нижчою, ніж (Рс), надлишок попиту буде піднімати її вгору (внаслідок конкуренції покупців) і створювати дефіцит; якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Рс, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок пропозиції (конкуренція продавців), в результаті чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги.

Еластичність попиту і пропозиції, їх види. Коефіцієнти еластичності. Важливу роль у вивченні можливих реакцій економічних суб`єктів на зміну ціни відіграє поняття еластичності.

Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну. Еластичність попиту відносно ціни (цінова еластичність попиту) показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. При визначенні рівня еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому:

, (4)

де E_DP - цінова еластичність попиту;

?Q - зміна обсягу попиту;

?Р - зміна ціни.

Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1% - маємо еластичний попит. Якщо зміна в ціні на 1% приводить до зміни в обсязі попиту меншої, ніж 1% - маємо нееластичний попит. Попит еластичний, коли E_DP > 1 (це означає, що попит зростає (або падає) швидше, ніж ціна). Попит нееластичний, коли E_DP < 1 (це означає, що попит зростає (чи падає) повільніше, ніж змінюється ціна). Попит одинично еластичний, коли E_DP = 1 (це означає, що попит зростає (або падає) відповідно до зміни ціни). Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто E_DP = 0), тоді ми маємо досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала зміна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто E_DP = ?), тоді ми маємо досконало еластичний попит.

Розрізняють точкову і дугову еластичність. Точкова еластичність характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни. Дугова еластичність вживається для виміру еластичності між двома точками і визначається як середня еластичність за формулою центральної точки:

(5)

Фактори цінової еластичності попиту такі:

1. Важливість товару для споживача (попит на предмети розкошу - еластичний, на предмети першої необхідності - нееластичний).

2. Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар).

3. Питома вага товару в доході споживача (чим вона більша в бюджеті споживача, тим більша буде еластичність попиту на товар).

4. Фактор часу (попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді).

Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної кількості товару. Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється в тому напрямку, що і ціна товару. Якщо попит еластичний, зміна загальної виручки продавця і ціни товару мають протилежну спрямованість. Якщо попит характеризується як одинично-еластичний, тоді загальна виручка залишається такою ж, як і була до зміни ціни товару.

Щоб не виміряти еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, еластичність визначається в центральній точці цього інтервалу.

Формула центральної точки цінової еластичності попиту має такий вигляд:

(6)

Перехресна еластичність попиту визначає ступінь чутливості споживчого попиту на один товар (х) залежно від ціни на інший товар (у) і визначається за формулою:

або , (7)

де E_Dx/y - перехресна еластичність попиту;

ДQ_x - зміна обсягу попиту товару х;

ДР_у - зміна ціни товару у.

Для товарів, які замінюють один одного у вжитку (товарів-субститутів), коефіцієнт перехресної еластичності має позитивне значення. Для товарів, які доповнюють один одного у процесі споживання (товарів-комплементів), коефіцієнт перехресної еластичності від`ємний.

Якщо E_Dx/y > 0 , то це означає, що обсяг попиту на товар х змінюється в прямій залежності від ціни на товар у, і товари х і у можуть бути взаємозамінні у вжитку (тобто є товарами-субститутами).

Якщо E_Dx/y < 0 , то це означає, що обсяг попиту на товар х змінюється у від`ємній залежності від ціни на товар у, тобто коефіцієнт перехресної еластичності має від`ємне значення, а товари х і у доповнюють один одного (тобто є товарами-комплементами).

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності дорівнюватиме 0 (E_Dx/y = 0), тоді товар х і товар у виступають на ринку як незалежні товари, не пов`язані між собою.

Еластичність попиту за доходом показує рівень зміни обсягу попиту на товар, що досягається внаслідок зміни величини доходу споживача. Еластичність попиту на товар за доходом споживача визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни доходу споживача:

або , (8)

де E_Di - еластичність попиту за доходом;

ДІ - зміна доходу;

I - доход (Income);

ДQ_D - зміна обсягу попиту.

Чисельне значення еластичності за доходом споживача тісно пов`язане з такими поняттями, як нормальні товари і нижчі товари (товари нижчої якості). Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Придбання таких товарів збільшується, отже еластичність попиту за доходом на нормальні товари позитивна. Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності попиту за доходом E<sub>D</sub>>0. Для товарів нижчої якості (нижчих) збільшення доходу споживача викликає зменшення попиту. В цьому випадку доход і попит на товари нижчої якості змінюється в протилежних напрямках і тому еластичність попиту за доходом на ці товари від`ємна.

Валовий доход - це добуток ціни на кількість, тому:

якщо попит нееластичний, то зниження ціни зменшує валовий доход;

якщо попит еластичний, то зменшення ціни збільшує валовий доход;

у випадку одиничної еластичності попиту зниження ціни не викликає жодних змін у валовому доході.

Для нижчих товарів коефіцієнт еластичності попиту за доходом E_D < 0. Споживачі, як правило, скорочують придбання нижчих товарів, коли їх доход зростає.

Еластичність пропозиції показує зв`язок між зміною ціни товару і обсягом його пропозиції. Цінова еластичність пропозиції визначається співвідношенням відсоткової зміни обсягу пропозиції відносно відсоткової зміни ціни:

(9)

Слід відзначити, що визначення цінової еластичності пропозиції таке ж саме, як і цінової еластичності попиту. Єдина різниця полягає в тому, що чутливість обсягу пропозиції до зміни ціни позитивна, в той час, як чутливість обсягу попиту до зміни ціни на товар - від`ємна. Можна визначити наступні фактори, що впливають на еластичність пропозиції:

можливості заміщення факторів виробництва;

фактор часу.

Фактор часу відіграє важливу роль у визначення цінової еластичності пропозиції. Чим довший період часу, який може бути використаний для зміни обсягу пропозиції, тим більша її еластичність.

Список використаної літератури

1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. - Новосибирск: 000 «Издательство ЮКЭА», 1998.

2. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.

3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.

4. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Атіка, 2001.

5. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)

6. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.

7. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.

8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001.

9. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк. Основи економічної теорії: Конспект лекцій. - Івано-Франківськ, 2006.

10. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 1998.

11. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - Тернопіль: АТ "Тарнекс", 1993.

12. Основи економічної теорії / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - К.: Видавничий центр "Академія", 1999.

13. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климко, В.І. Нестеренка. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 1997.

14. Темчук П.П., Паламарчук В.О. Нариси з економічної теорії

Размещено на Allbest.ru