Акції та облігації як об’єкти інвестування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Інвестування у звичайні акції

1.1 Загальна характеристика інвестування у звичайні акції

1.2 Класифікація звичайних акцій

1.3 Стратегії інвестування у звичайні акції

2. Міжнародний ринок облігацій

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Основною формою фінансового інвестування є придбання цінних паперів. Цінні папери - це грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власником, і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, які витікають з цих документів, іншим особам.

Головною особливістю цінних паперів є те, що вони можуть одночасно виконувати грошові функції (бути позичковими грошима) та виступати інструментом короткострокового або довгострокового інвестування капіталу з метою отримання доходу.

Відповідно до закону України "Про цінні папери і фондову біржу" в Україні можуть випускатись та перебувати в обігу такі види цінних паперів:

акції;

облігації;

казначейські зобов'язання держави;

ощадні сертифікати;

векселі;

іпотечні цінні папери.

У моїй роботі ми розглянемо тільки два види цінних паперів - це акції та облігації. Тому що на сьогоднішній день в умовах ринкової економіки найбільш поширеним є придбання акцій з метою одержання щорічного дивідендного доходу. На відміну від акцій облігації - це цінний папір, який засвідчує зобов'язання емітента відшкодування номінальну вартість цього паперу. Отже, я можу з впевненістю сказати, що акції та облігації є безпосередніми об'єктами інвестиційної діяльності, якою можуть займатися не лише юридичні, а і фізичні особи.

1. Інвестування у звичайні акції

1.1 Загальна характеристика інвестування у звичайні акції

акція облігація інвестування

Мрія будь-якого інвестора - вкласти свої гроші так, щоб забезпечити максимальний прибуток. Як цього домогтися, кожен вирішує індивідуально, розглядаючи при цьому три основні варіанти розміщення коштів.

Можна довірити свої кошти інвестиційному фонду. Цей варіант найзручніший для інвесторів, які не мають можливості або просто не бажають регулярно затрачати час на аналітичну роботу. Діє велика кількість фондів, що спеціалізуються на різноманітних галузях економіки і стратегіях керування інвестиціями, тому інвестору залишається тільки обрати фонд, який відповідає його інвестиційним цілям та рівню фінансового зростання.

Доступним є варіант спрямованих інвестицій, який полягає в тому, що інвестор купує великий пакет акцій обраної компанії з метою її розвитку, можливого перепрофілювання або ж простого продажу. Цей шлях потребує наявності в інвестора значних матеріальних коштів.

Створення власного інвестиційного портфеля з тих фінансових інструментів, які інвестор вважає за доцільні (звичайні акції, облігації і т. ін.), і самостійне керування ним.

Розглянемо особливості інвестування у звичайні акції.

Купуючи звичайні акції, інвестор стає співвласником компанії і тим самим отримує права на частку прибутку компанії, що звичайно виплачується у вигляді дивідендів, Крім того, у випадку якщо бізнес компанії буде розвиватися успішно, акції компанії будуть зростати в ціні і відповідно буде зростати і вартість портфеля інвестора, до складу якого входять ці акції. Але, з іншого боку, стаючи співвласником компанії, інвестор, який купив звичайні акції, перебирає на себе й усі фінансові ризики, що супроводжують бізнес компанії. І у випадку якщо компанію спіткає невдача і її акції на ринку подешевшають, інвестор, який має ці акції у своєму портфелі, відповідно несе «паперові» збитки. З «паперових» у реальні ці збитки перетворяться в тому випадку, якщо інвестор вирішить продати акції за поточною роздрібною ціною, що виявиться нижчою за ту, за якою акції були придбані. Якщо ж інвестор переконаний у надійності та перспективності обраної ним компанії й упевнений, що труднощі в бізнесі тимчасові, він швидше за все не буде продавати ці акції і у випадку, якщо його розрахунки виявляться вірними, раніше або пізніше акції компанії знову піднімуться в ціні і, можливо, у декілька разів перевищать ту ціну, яку заплатив за них інвесторі Якщо ж розрахунки інвестора не виправдаються, він може втратити значну частину своїх коштів, аж до повної їхньої втрати (у випадку банкрутства компанії).

Таким чином, звичайні акції являють собою спекулятивний інвестиційний інструмент, з одного боку, неприйнятний для тих, чия інвестиційна мета полягає у збереженні капіталу, а з іншого - ідеальний для тих, чиєю метою є зростання капіталу або накопичення багатства.

1.2 Класифікація звичайних акцій

Акції прийнято розподіляти на кілька великих груп, що розрізняються між собою за ступенем схильності до різноманітних фінансових ризиків, несприятливих економічних умов, за рівнем прибутковості, характеру і стабільності прибутку компанії і т. ін. Причому кожна з таких груп, з одного боку, може об'єднувати в собі компанії, що представляють різноманітні сектори економіки, хоча, з іншого боку, дві компанії, що працюють в одній і тій же індустрії, можуть належати до різних груп акцій. Отже, усі звичайні акції підрозділяються на такі основні групи:

першокласні акції (blue chips);

дохідні акції;

акції зростання;

спекулятивні акції;

оборонні акції.

Інвестору необхідно зрозуміти сутність цієї класифікації, щоб визначитися, з якою групою акцій він буде працювати. Економічні умови, що переважали на території колишнього Радянського Союзу в 1992-1996 роках і дозволяли практично без ризику одержувати прибуток, у декілька разів (іноді в десятки разів) більший, ніж вкладені кошти, і до того ж за короткий час (від декількох тижнів до декількох місяців), явище унікальне. У жодній країні світу з розвинутою економікою нічого подібного не могло статися, і краще не розраховувати нате, що раптом десь з'явиться щось подібне. Ситуація на світових ринках однакова. Хочете швидко і багато заробити - доведеться ризикувати. Не бажаєте ризикувати - будьте готові до того, що ваш прибуток на вкладений капітал буде мінімальним.

Класифікація акцій допомагає інвестору зорієнтуватися, на який прибуток і відповідно фінансовий ризик він може розраховувати, працюючи з тієї або іншою групою акцій. Розглянемо ці групи докладніше.

Першокласні акції

У ряді підручників з інвестицій ці акції називають «вершками» фондового ринку. Насправді це так і є. Першокласні акції емітують найбільші, давно відомі корпорації з бездоганною фінансовою репутацією, Найвідоміші емітенти цієї групи акцій: Altria Group Inc. (у минулому - Philip Morris Companies) (MO); Procter & Gamble Co. (PC); Me Donald's Corporation (MCD); General Electric Company (GE); Caterpillar Inc (CAT); American International Group Inc (AIG); Boeing Company (BA) та ін.

Ця група акцій становить інтерес для інвесторів, які мають на меті найбільш безпечне розміщення своїх коштів. У першу чергу для інституціональних інвесторів, таких як державні або недержавні пенсійні фонди, страхові компанії і т.п. Ці акції мають незначний потенціал зростання, але при цьому порівняно високий для акцій рівень девидендної прибутковості (2-5 %).

Через низький ступінь ризику першокласні акції використовуються з метою довгострокового інвестування (часовий термін -5-10 років і більше) як засіб помірного зростання капіталу та одночасно одержання невисокого, але постійного прибутку на інвестовані кошти.

Дохідні акції

Акції цієї групи характеризуються високим рівнем дивідендів прибутковості у середньому 4-8 %. При цьому можливості зростання акцій практично відсутні. Тому ця група акцій підходить для інвесторів, налаштованих на безпечний і водночас відносно високий рівень поточного прибутку на інвестований капітал.

Класичним прикладом дохідних акцій є акції компанії комунального обслуговування населення, акції компаній електропостачання. До цієї ж групи вибірково відносять акції таких промислових і фінансових компаній, як «General Motors Corp» (GM) (за станом на 20.11.2005 p. мала річну дивідендну прибутковість 8,32 %;), Altria Group Inc (MO) (прибутковість на 20,11.2005 p. -4,49 %), «SBC Communications lue» (SBC) (прибутковість на 20.11.2005 p, - 5,29 %), «Citigroup» (C) (прибутковість на 20.11.2005 p.-3,64%) та ін.

Акції зростання

Це, мабуть, найбільш приваблива група акцій для інвесторів, що прагнуть значного приросту капіталу за обмеженого ризику. У загальному вигляді можна дати таке визначення щодо акцій цієї групи: по-перше, компанія, яка володіє цими акціями, повинна демонструвати регулярне й невпинне зростання чистого прибутку в розрахунку на одну звичайну акцію, що перевищує зростання економіки в цілому, і по-друге, це зростання повинно бути передбачуваним. На думку багатьох авторитетних аналітиків, щоб належати до групи емітентів акцій зростання, компанія повинна демонструвати щорічний стабільний темп зростання прибутку на рівні 11-15 % і більше. За акціями зростання, як правило, дивіденди не виплачуються або їх розмір має символічний характер (тільки для того, щоб підтримувати престижність акцій). Тому, на відміну від двох попередніх розглянутих груп акцій, купуючи акції зростання, інвестор розраховує одержати приріст капіталу тільки за рахунок зростання курсу акцій у часі. Проте «нагорода» за інвестування в акції зростання може виявитися вражаючою. Так, кожна тисяча доларів США, інвестована в акції компанії «Microsoft», у 1990 році перетворилася на 94 000 доларів до 2000 року, кожна тисяча, інвестована в тому ж 1.990 році в компанію «General Electric», - на 15 000 доларів до 2000 року (без урахування виплачених за цей час дивідендів). З найвідоміших компаній до групи акцій зростання можна зарахувати такі: "Home Depot» (HD), "Infi Business Machines» (IBM), "Pepsico» (PEP), "Pfizer Inc» (PFE), "Texas Instruments» (TXN), "Johnson & Johnson» (JNJ)Ta багато інших.

Спекулятивні акції

Ці акції схожі на акції зростання тому, що також мають значний потенціал зростання, але, на відміну від попередньої групи, визначення можливого зростання і часу, коли саме буде відбуватись зростання акцій, важко або неможливо передбачити на даний момент. У деяких підручниках цю групу акцій називають також акціями вартості, що, по суті, теж саме. Інвестор визначає акції, ринкова вартість яких, на його думку, значно нижче їхньої дійсної вартості, сподіваючись на те, що незабаром ринок оцінить ці акції, інвестує в них свої гроші. На нашу думку, назва «спекулятивні акції» більш точно відображає сутність цієї групи, тому що інвестиції в ці компанії відрізняються підвищеним ризиком. Адже, усупереч очікуванням інвестора, ринок може так ніколи й не оцінити «належним чином» обрані ним акції або навіть «опустити» їх ще нижче. Але, з іншого боку, саме ця група в 1999-2000 роках показувала таке зростання/якого фондовий ринок США ніколи до цього не знав. З уведенням у практику торгівлі на фондовому ринку засобів Інтернету, до світової "павутини» звернулися сотні тисяч дрібних інвесторів, багато з яких мали досить поверхове уявлення про аналіз акцій та інвестування взагалі. І ці люди внесли великі «поправки» в ринок, який завжди до цього був місцем роботи професіоналів. Мільярди «непрофесійних» дилерів так «розганяли» деякі технологічні акції, що ті за декілька місяців злетіли з 2-5 до 100-200 доларів, а потім за такий же короткий строк глибоко й обвалилися. Наведемо лише кілька прикладів запаморочливих злетів і падінь.

Акції компанії "Ventro Corp» (VNTR), що торгувалися в серпні 1999 року за ціною $15-17 за акцію, за 6 місяців злетіли до рівня $230™240 за акцію (тобто на 1400 % за півроку!). Після цього вони менше ніж за 3 місяці впали доколишнього рівня, а ще через 7 місяців, до грудня 2000 року, опустилися до рівня $1-2 за акцію. Надалі інколи ціна цих акцій опускалася до 12 центів за 1 акцію.

Акції іншої компанії "Pumatech Inc» (PUMA) також за півроку злетіли від $2-3 у серпні 1999 року $90-100 за акцію на початку березня 2000 року, (більше ніж на 3000 %), і після цього впродовж року опустилися до рівня серпня 1999 року.

Акції компанії "Va Software Corp» (LNUX) (y минулому відома як "Va Linux System») у момент їхнього первинного оприлюдненого розміщення (ІРО) у грудні 1999 року торгувалися за ціною $280-300 за акцію, але менше ніж за 5 місяців, до середини квітня 2000-го, подешевшали майже в 10 разів і коштували на цей час $30-35, Далі менше ніж за 1 рік акції опустилися до рівня $1-2 і досі коливаються в цьому ціновому коридорі (за станом на 20.11.2005 р. іхня ціна становила $1,55 за одну акцію).

Наведені Приклади свідчать, що робота зі спекулятивними акціями ризикована, але у випадку правильного розрахунку або просто за сприятливих обставин прибуток може бути фантастично високим.

Циклічні акції

Емітентами цих акцій є компанії, прибутки яких тісно пов'язані із загальним станом економіки. Так, якщо економіка на підйомі, зростають витрати споживачів на продукцію тривалого користування, наприклад на житлові будинки й автомобілі. Відповідно представники будівельної індустрії та автомобілебудування є емітентами циклічних акцій. З очевидних причин акції цієї групи більше підходять для інвесторів, які спроможні відслідковувати економічні цикли й оперативно приймати інвестиційні рішення залежно від зміни загальноекономічних умов.

Охоронні акції

Це дуже популярна група у важкі для економіки часи. їхня відмінна риса полягає в меншій сприйнятливості до наслідків спаду в економічному циклі порівняно з акціями інших груп. Емітенти охоронних акцій, як правило, є представниками секторів комунального обслуговування, фармацевтичної промисловості, продуктів харчування, товарів масового вжитку, іншими словами, емітентами охоронних акцій є компанії, бізнес яких безпосередньо пов'язаний із життєзабезпеченням людей, з усім тим, що необхідно людині щодня.

Типовими емітентами охоронних акцій є: "Merck & Co, Inc» (MRK), "Altria Group Inc» (MO), " Waste Management « (WMI), "Kraft Foods» (KFT), "Eli Lilly & Co» (LLY), "Nestle» (NSRGY), "Groupe Danone ADS» (DA) і багато інших.

1.3 Стратегії інвестування у звичайні акції

У попередніх параграфах кілька разів наголошувалося, що інвестор вибирає акції відповідно до своєї інвестиційної мети. По суті, усі цілі інвесторів зводяться до трьох основних:

збереження капіталу;

накопичення капіталу;

одержання поточного прибутку;

Для досягнення цих цілей інвестори вдаються до різноманітних стратегій. Серед них виокремимо такі:

стратегія довгострокового володіння;

стратегія отримання високих прибутків на інвестований капітал;

стратегія довгострокового зростання інвестицій;

агресивне керування портфелем акцій;

стратегія спекуляції.

Стратегія довгострокового володіння

Цю стратегію обирають інвестори, основною метою яких є збереження інвестованого капіталу. Кошти розміщуються тільки у високоякісні акції, що циркулюють на ринку не менше 15-20 років і мають бездоганну репутацію. Такі акції купуються на великий термін - понад 10 років. Значна частина прибутку, одержувана у вигляді дивідендних виплат, використовується для поповнення інвестиційного портфеля такими ж надійними або тими ж самими акціями. Така стратегія часто застосовується різними пенсійними фондами.

Стратегія отримання високих прибутків на інвестований капітал

Цю стратегію обирають інвестори, які використовують акції як джерело поточного прибутку. Для них істотне значення має саме надійне надходження дивідендів. Для цього вони купують надійні і високоприбуткові акції. Оскільки основною метою інвесторів, що діють у рамках даної стратегії, є одержання високого і стабільного прибутку на інвестований капітал, зовсім не обов'язково, щоб акції мали значні відсотки зростання. Головне - надійність акцій і високий дивідендний прибуток.

Стратегія довгострокового зростання інвестицій

Дана стратегія припускає більш високий рівень ризику порівняно з двома попередніми, а також достатньо високу торгову активність, що полягає в досить великій кількості угод.

Купуються акції великих, надійних та успішних компаній. Портфель акцій періодично переглядається, змінюється його склад - купуються нові багатообіцяльні акції і продаються ті, потенціал яких, на думку інвестора, значною мірою вичерпаний.

Дивіденди у цій стратегії розглядаються як додаткове джерело прибутку, тому що за багатьма акціями зростання вони взагалі не виплачуються.

Агресивне керування портфелем акцій

Агресивне керування портфелем акцій дуже подібне до стратегії довгострокового зростання інвестицій. Різниця полягає лише в часових межах. Якщо інвестиційний горизонт попередньої стратегії становить 2-3 роки, то за даної стратегії інвестор планує одержати такий же прибуток за 8-10 місяців. Відповідно це накладає великі вимоги на інвестора. Він повинен відводити багато часу для аналізу ринку й акцій, постійно стежити за станом економіки, розуміти розвиток інвестиційного процесу, мати відповідні індивідуальні навички. Набір інвестиційних інструментів, що використовуються під час роботи як за цією стратегією, так і за стратегією довгострокового зростання інвестицій, аналогічний - прибуткові акції зростання, охоронні акції, але торгова активність на порядок вища.

Стратегія спекуляції

Найризикованіша стратегія, яка може принести як фантастичний прибуток, так і катастрофічні збитки, аж до повного розорення. Це, скоріше, гра, а не інвестування, тому що процес аналізу компаній і ринку відходить на другий план, а іноді й і зовсім відсутній. На перший план висувається знання ринкової психології, власна психологічна усталеність і холоднокровність, а також уміння застосовувати деякі методи технічного аналізу. З розвитком інтернету в останні роки (1999-2002 pp.) багато інвесторів отримали прямий доступ до торгівлі на американських біржах і в системі NASDAQ. У зв'язку з цим так званий «дейтрей-дінг», тобто метод торгівлі, за яким інвестори «ловлять» зміну курсу акцій на 0,15-0,25 долара» набув великої популярності. Обравши таку стратегію, за один торговий день інвестор може провести кілька десятків операцій з купівлі-продажу акцій. Якщо в кого-небудь, хто читає ці рядки, виникло гостре бажання спробувати «дейтрей-діиг», ми наполегливо рекомендуємо спочатку поторгувати «віртуально» (це дозволяють Інтернет-сайти) не менше півроку і вже потім ще раз запитати себе: «А чи варто мені це робити?».

2. Міжнародний ринок облігацій

Аналізуючи інвестиційний процес, неможливо обминути поняття "облігації». Облігація - це цінний папір, який засвідчує відносини, позики і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з виплатою фіксованого проценту. Облігації відносяться до боргових цінних паперів.

У країнах з розвинутою економікою слово "інвестиції» сприймається майже як синонім слова "облігації». У США, наприклад, ринок облігацій за своїм масштабом у кілька разів перевищує ринок акцій. Приблизно 80 % загального обсягу корпоративних фінансів за останні кілька років були отримані за допомогою облігацій.

Згідно із законодавством України облігації мають право випускати підприємства усіх форм власності. Акціонерні та інші товариства можуть випускати їх на суму, що не перевищує 25 % величини статутного капіталу підприємства, і тільки після повно':' оплати всіх попередніх емісій акцій. Володіння облігацією не дає права на участь в управлінні товариством (підприємством).

Облігації можуть бути:

а) іменні та на пред'явника;

б) процентні та безпроцентні;

в) державні (внутрішньої і зовнішньої державних позик);

г) облігації підприємств.

Найбільш поширеними в Україні є державні облігації..

Державні облігації є джерелом покриття дефіциту державного бюджету. Вони можуть бути процентними та безпроцентними (цільовими).

Процентні облігації передбачають виплату доходу або шляхом оплати купонів, або при погашенні позик шляхом нарахування процентів до номіналу без щорічних виплат.

Дохід за облігаціями може сплачуватися також у формі виграшів, що розігруються у спеціальних тиражах.

Цільові облігації не передбачають виплати доходу, їх власнику надається право придбання відповідних товарів чи послуг, під які випущені облігації.

Є ряд ключових показників, що характерні для усіх видів облігацій, їх необхідно старанно вивчити будь-якому інвестору перш ніж вкладати свої кошти в конкретні боргові зобов'язання. Це - номінальна вартість облігації, її ринкова ціна, купонна ставка і прибутковість, дата погашення, умови дострокового викупу і кредитна якість. У сукупності усі ці характеристики дають змогу інвестору оцінити реальну вартість конкретної облігації і на підставі цих даних вирішити, якою мірою обране капіталовкладення відповідає його інвестиційним цілям.

Номінальна вартість - це сума грошей, яку одержить інвестор після того, як облігація буде погашена. Це означає, що суб'єкт після продажу боргового зобов'язання поверне початкову суму позики, яка називається основною сумою позики.

Ставка купона, або номінальний прибуток, - це та сума грошей, яку власник облігацій буде одержувати регулярно. Ставку купона вказують у відсотках від номінальної вартості.

В облігації також зазначається, коли виплачується купонний прибуток: щомісяця, щокварталу, один раз на півроку чи один раз на рік.

Дата погашення - це день, коли емітент повинен повернути позикодавцю основну суму боргу. Після того як позичальник виплатить основну суму боргу, він більше не зобов'язаний здійснювати процентні виплати. Прибутковість до погашення. Це один із найважливіших показників, який необхідно враховувати, приймаючи рішення щодо купівлі облігацій, тому що він дає уявлення про реальну цінність паперів для інвестиційного портфеля.

Прибутковість облігації, купленої за номінальною вартістю, до погашення дорівнює її поточній прибутковості плюс купонній відсотковій ставці, але якщо облігацію придбано з премією або дисконтом, її прибутковість до погашення буде меншою або більшою від її поточної прибутковості.

Під час обчислення прибутковості до погашення враховується сума всіх відсоткових платежів, які отримує інвестор з моменту купівлі паперу до терміну його погашення, а також можливий збиток чи приріст капіталу, який інвестор отримає в момент погашення облігації, якщо ціна ЇЇ купівлі та номінальна вартість не збігаються.

Отже, прибутковість до погашення є показником інвестиційної привабливості облігацій, але при цьому не слід забувати одного досить істотного моменту - про право емітента на дострокове погашення облігацій.

Дострокове погашення, або відкликання облігацій означає, що емітент використовує своє право на їх вилучення з обігу раніше встановленого строку. Це право обумовлюється завжди в момент випуску облігацій, тому під час купівлі цінного паперу інвестору варто поцікавитися наявністю даної умови.

Висновок

В Законі України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року Інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Термін «Фінансові інвестиції» означає купівлю акцій чи облігацій з розрахунком на деякі фінансові результати. Де Акція - це цінний папір без встановленого терміну обігу, який засвідчує больову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві, дає право його власникові на участь в управлінні ним і одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Облігація - це цінний папір, який засвідчує відносини, позики і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з виплатою фіксованого проценту. Облігації відносяться до боргових цінних паперів.

Таким чином можна зробити висновок і сказати, що ці два об'єкти інвестування є одними з найпоширеніших в світі, а в деяких випадках і основною діяльністю та єдиним джерелом прибутку.

Список використаної літератури

1. Вовчак О.Д., «Інвестування»: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ-2000», 2007 - 544с.

2. Гідрасов В.М., Кривченко С.В., Ісаєва О.Є. «Інвестування»: Навч. посібник. - К.: Центр Навчальної літератури. 2004. - 164с.

3. Гуторов О.І. «Інвестування»: Навч. посібник / ХНАУ - Х., 2003 - 293с.

4. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. «Інвестування»: Навч. посібник. - К.: Видавничий центр «Комп'ютер прес», 2001. - 364с.

5. Музиченко А.С. «Інвестиційна діяльність в Україні»: Навч. посібник. - К.: «Кондор», 2005. - 406с.

6. Сазонець І.Л., Джусов О.А., Сазонець О.М., «Міжнародна інвестиційна діяльність»: Підручник. - К: Центр учбової літератури, 2007. - 304с.

Размещено на Allbest.ru