Оцінка фінансового стану підприємства і шляхи його покращення

Оскільки конкурентоспроможність виробництва цукру - окрім ефективного за витратами виробництва цукрових буряків - в основному визначається за рахунок реалізації економії від масштабів шляхом максимізації кількості днів компанії, добової потужності переробного заводу та ефективного використання енергії, стає очевидним, що цукрова промисловість сама по собі має суттєво підвищити ефективність.

Таблиця 2.10

Деякі індикатори продуктивності цукрової промисловості України, 2010 р.

Область	Виро-бленоцукро-вихбуряків,млн. т.	Пере-роб-леноцукро-вихбуря-ків,млн. т.	Вироб-ницт-воцукру,млн. т.	Коеф. екст-ракці,%	Серед-ньодо-бовапотуж-ність,1000 т.	Середнятрива-лістькампанії позаводу, днів	Кількістьзаводів
							Пра-цю-ючі	Зак-ри-ті
Вінниця	2,5	2,4	0,3	10,9	1,9	64,3	23	17
Волинь	0,9	0,8	0,1	12,2	3,8	62,3	4	0
Житомир	0,6	0,6	0,1	11,2	1,9	66,8	5	1
Київ	1,7	1,6	0,2	11,4	2,0	67,1	14	2
Кіровоград	0,6	0,6	0,1	12,2	2,6	58,8	4	7
Львів	0,5	0,5	0,1	11,8	3,8	43,1	3	2
Миколаїв	0,2	0,2	0,0	10,8	5,0	58,8	1	1
Одеса	0,5	0,5	0,0	10,5	2,9	61,1	3	0
Полтава	1,6	1,6	0,2	11,9	2,8	78,5	8	3
Рівне	0,5	0,5	0,1	11,8	2,4	59,6	4	2
Суми	0,7	0,6	0,1	12,6	1,9	63,0	6	11
Тернопіль	1,4	1,3	0,1	11,0	3,7	49,4	8	1
Харків	1,6	1,6	0,2	12,1	2,6	75,6	7	2
Хмельницький	0,9	0,9	0,1	11,5	2,2	44,3	10	6
Черкаси	1,2	1,2	0,1	10,8	2,2	60,4	10	13
Чернігів	0,5	0,5	0,1	12,8	1,6	85,5	4	1
Чернівці	0,2	0,2	0,0	11,0	2,4	43,8	2	2
УКРАЇНА	16,0	15,5	1,8	11,6	2,7	61,3	119	71

Поточна потужність цукрової галузі України оцінюється у 0,32 млн. тонн цукрових буряків на добу чи близько 37 тис. тонн цукру. Таким чином, для переробки врожаю 2010 року при повному використанні потужностей українським заводам потрібно було б 50 днів. Тим не менше, у зв'язку з практичними технічними проблемами, цукрова компанія продовжувалася близько 61 дня (табл. 2.12).

Коефіцієнт екстракції цукру можна розглядати як ще один індикатор ефективності переробки цукрових буряків в Україні. Він характеризується високою змінністю та коливається від 7% до 13% в межах розглянутої групи в кампанії 2010 року. Більшість заводів мали коефіцієнт екстракції на рівні 11,65%, а середній досягав 11% у межах розглянутої групи заводів. Це є порівняно низьким показником порівняно до міжнародних стандартів. Низький вміст цукру у цукрових буряках є, можливо, однією з причин, а з іншого боку - висока змінність коефіцієнтів екстракції (з 7% до 14%) підтверджує високий потенціал для покращання ефективності переробки на цукрових заводах України.

Розподіл тривалості кампанії заводів вказує на забезпеченість заводів цукровими буряками. Деякі заводи переробили цукрові буряки менше ніж за місяць, інші - спромоглися працювати понад 100 днів. Більшість заводів серед розглянутої групи працювали 71 день, а середня кампанія тривала 66 днів. Оскільки кількість днів кампанії є одним з вирішальних факторів рентабельності виробництва цукру, ці результати також показують великий потенціал для покращання постачання сировини.

Треба додати, що цукрова галузь України повністю приватизована. Таблиця 2.13 показує поточну структуру сектора. Існує два провідних холдинги, які виробляють близько 25% частки ринку, за якими слідують інші підприємства. Незважаючи на невелику кількість цукрових заводів у власності, компанія „УкрРос” виглядає більш технологічно розвинутою, ніж УПК, так як має близьку до показників частку ринку своїх конкурентів. Те саме можна сказати і про компанії, що швидко розвиваються, - „Астарта-Київ” та „УкрПромІнвест”. Жодна з цих компаній не має домінуючої частки ринку. Іноземні інвестори поки що тримаються зовні.

Лідируючі цукрові холдинги можна охарактеризувати як фінансово сильні, зазвичай також залучені у інший бізнес та сектори. Збільшується вертикальна інтеграція з тенденцією до розширення операцій від виробництва цукру та маркетингу до виробництва цукрових буряків для гарантування постачання сировини, як вирішального фактора максимізації продуктивності маркетингового ланцюжка.

Таблиця 2.11

Структура цукрової промисловості України, 2008 та 2010 рр.

Компанія	Кількістьзаводів2008	Кількістьзаводів 2010	Виробництвоцукру, KMT	Часткаринку, %2008
Українська продовольча компанія (УПК)	15		229,22	12,82
УкрРос	6	6	198,71	11,11
Астарта-Київ	3	5	79,09	4,42
УкрПромІнвест/Агропродінвест	2	5	75,98	4,25
Дубноцукров	6		67,85	3,79
СумиАгроЦукор	4		50,92	2,85
ІнЦукорПром-К	3		49,19	2,75
Євросервіс-Україна	3		45,42	2,54
Салівонківський цукровий завод	1		41,14	2,30
Лохвицький цукровий завод	1		38,71	2,16
Інші виробники	75		911,92	51,00

Організація ринку цукру в Україні повторює режим ринку цукру ЄС, але без експортних субсидій. Квота на цукор була запропонована у 2000 році, розподіляючи щорічну загальну національну квоту по регіонах, а потім цукровим заводам та виробникам цукрових буряків в рамках кожного окремого регіону. Розподіл квот здійснюється не на конкурсній основі, а відповідно до постанови Міністерства аграрної політики України. Основним критерієм є законтрактована площа цукрових буряків в регіоні, що частково пояснює вищезгадану тенденцію до вертикальної інтеграції. Квота поки що не є товаром, що дає шанс неефективним заводам й надалі виробляти продукцію, хоча й у цьому немає сенсу ані з фінансової (для заводу), ані з економічної (для національної економіки) точки зору.

Щороку Уряд встановлює мінімальні ціни на білий цукор та отримує ціну на цукрові буряки. Мінімальні ціни є обов'язковими. Та у разі, якщо будь-який агент відійде від мінімальних цін, йому буде винесено покарання у формі штрафу. Фактично, обсяг квоти та мінімальних цін залишився незмінним з 2002 року. Для захищення високих внутрішніх цін, імпортні тарифи встановлюються на надзвичайно високому рівні (300 євро/т). Основна різниця між ситуацією в ЄС та Україні полягає у тому, що у першого є нетто надлишок цукру, тоді як останній є чистим імпортером цукру. Оскільки внутрішнє виробництво цукру в Україні нижче від його внутрішнього споживання, з року в рік Уряд встановлював тимчасові імпортні тарифні квоти (ТК) з дуже низькими ставками ввізного мита Ліцензії на ТК на цукор-сирець з тростини продавались з аукціону. Цей метод необхідно змінити у майбутньому, оскільки він не відповідає правилам СОТ. Також, цукор-сирець може потрапляти до України за давальницькими угодами з обов'язковим подальшим реекспортом рафінованого цукру з тростини.

Якщо проаналізувати Харківську область, то 2010 році в області посіяно цукрових буряків 24,5 тис. га, що менше проти 2009 року на 3,4 тис. га, а 2008 року - на 20,5 тис. га. Очікуване надходження цукросировини з господарств області на рівні 640-670 тис. тонн, при середній урожайності по області 260 ц/га. Цукровими заводами області очікується надходження цукрових буряків з інших областей (Полтавської, Сумської) на рівні 200-220 тис. тонн. Всього цукросировини очікується на рівні 890-900 тис. тонн. В минулому році було отримано цукрових буряків з господарств області 732 тис. тонн, з інших областей - 234 тис. тонн. Всього 966 тис. тонн.

Таблиця 2.12

Аналіз роботи цукрових заводів Харківської області в 2010р.

№ п/п	Найменування цукрового заводу	Перероблено цукрових буряків, тис. тонн	Виробничі потужності, тис. тонн/добу	Завантаження заводу цукросировиною, діб	Дата початку переробки	Дата закінчення переробки
1	Конгресівський	100,0	1,3	75	15.09	29.11
2	Цукрове	243,0	3,0	79	20.09	10.12
3	Новоіванівський	140,0	1,7	79	15.09	04.12
4	Пархомівський	100,0	1,6	58	15.09	11.11
5	Первухінський	165,0	2,5	66	15.09	23.11
6	СГП "Б. Колодязь"	144,0	2,5	58	20.09	20.11
7	Савинський	156,0	2,7	58	17.09	16.11
	Всього	1048	15,3	71	-	-



Діаграма 2.1 Доля ринку виробників цукру на Харківщині

Сьогодні для розвитку цукробурякового комплексу України - крім необхідності впровадження сучасних технологій вирощування цукрових буряків, достатнього забезпечення бурякосіючих господарств високоякісним насінням, мінеральними добривами і засобами хімічного захисту рослин, підвищення якості машинного парку - дедалі актуальнішого значення набуває якнайшвидша реконструкція та модернізація цукрових заводів, розширення їхніх виробничих потужностей до економічно оптимальних меж.

Ряд європейських країн-виробників бурякового цукру технічно перебудовують галузь шляхом поступового виведення з експлуатації малопотужних неперспективних цукрових заводів, з нарощуванням потужностей тих підприємств, які забезпечують ефективне виготовлення продукції.

Середній цукровий завод в Україні може переробляти 2670 т цукрових буряків на день, що майже втричі менше, ніж в середньому по країнах ЄС, де переробляються 7500 т на день. Лише 19 із 190 заводів в Україні мають потужність понад 5000 т на день. Багато українських цукрових заводів надзвичайно старі. Із 190 цукроварень 58 було збудовано ще до 1860 року, а ще 66 - до початку сторіччя. У середньому українські цукрові заводи споживають на виробництво тонни цукру вдвічі більше енергії, ніж у країнах ЄС, а екстрагують лише 80% того цукру, що міститься у цукровому буряку (у Німеччині екстрагуються 85%, а на найсучасніших заводах - 90%). Крім того, зношеність основних фондів підприємств досягла 55-85 %.

Якщо додати, що в буряку, який вирощується в Україні, знижений вміст цукру, то виходить, що лише 12% маси цукрового буряку екстрагується у вигляді цукру, що на 10-12% нижче від рівня ЄС. Білий цукор, що виробляється в Україні, як правило, не відповідає міжнародним стандартам (вміст золи, колір, зернистість), тому на міжнародному ринку його можна продати лише із знижкою.

3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «Савинський цукровий завод»

3.1 Впровадження заходів щодо зменшення витрат сировини та збільшення виходу цукру

Цукрова промисловість - одна з найстаріших індустріальних галузей в Україні. Сприятливі умови для вирощування цукрових буряків, величезний ринок та прибутковість галузі зробили її однією з провідних в економіці. Але зараз галузь, яка тільки за рахунок експорту могла б приносити Україні близько 1 млрд. доларів щорічно, перебуває в критичному стані.

Незважаючи на те, що наша країна має у своєму розпорядженні найкращі чорноземи, вона не може вийти на рівень західноєвропейських показників щодо використання сировини. Так, цукрові заводи України відстають на 6-7 пунктів за ступенем зменшення втрат цукру у виробництві, вмісту цукру в мелясі. Якщо до цього додати втрати цукру на ділянках зберігання і транспортування буряку в завод, то загалом показник вилучення цукру із заготовленого буряка становить лише близько 70%. При цьому не слід забувати, що заводи України виробляють на 20% цукру менше, тобто витрачають на виробництво цукру на 20% більше сировини.

Основні причини існуючої ситуації можна визначити як такі:

1) зовнішні (не залежні від галузі): дефіцит оборотних коштів в суміжних галузях, що використовують цукор як сировину; велика тривалість часу між затратами на виробництво та отриманням коштів від реалізованої продукції; втрата традиційних ринків збуту за межами України через невпорядкованість експортних потоків; дефіцит паливно-мастильних та інших матеріалів; недостатня організація і відсутність досконалого економічного механізму відносин з бурякосіючими господарствами;

2) внутрішні: відсутність чіткої інвестиційної політики, як з метою нарощування традиційного виробництва, так і з метою виробництва профільних товарів з новими споживчими якостями; високий рівень морального та фізичного зносу основних виробничих фондів; використання на багатьох підприємствах низькопродуктивної технології.

У цукровій промисловості особливо актуальними є проблеми підвищення потужності та технічного рівня основного устаткування, поліпшення якості цукру (підвищення вмісту сахарози, зменшення кількості редукційних речовин), зниження витрат ресурсів на виробництво продукції.

Тому для виходу з цього тяжкого становища, що склалося на Україні, необхідно приділяти найбільшу увагу новим найсучаснішим технологіям вирощування і переробки цукрових буряків; пошуку шляхів зниження собівартості цукру, зокрема поліпшення використання матеріально - сировинних і паливно - енергетичних ресурсів.

За даними міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції, в секторі бурякоцукрового виробництва споживається 13,2% всієї сільськогосподарської сировини, яку закуповує харчова промисловість. За вартістю заготовлюваної сировини цукрове виробництво займає третє місце після м'ясного та молочного АПК. На частку цукрового буряка доводиться 44,6% посівних площ, зайнятих під технічними культурами, і більше половини об'єму перевезень сільськогосподарської продукції автомобільним та залізничним транспортом.

Аналізуючи стан діяльності ВАТ «Савинський цукровий завод» було з'ясовано, що тривалість виробництва у сезон 2010 року тривала 58 діб, заводом було заготовлено сировини у кількості 156 тис. тонн, і вироблено цукру 15,88 тис. т. При цьому зазначимо, що нормативна тривалість виробництва цукру по Україні становить не менше 90 діб, вихід цукру в цілому по Україні становить 13,14%. На досліджуваному підприємстві вихід цукру становить близько 12,6%, це досить низький показник.

Для того, щоб збільшити вихід цукру відносно до маси переробленої сировини підприємству можна запропонувати впровадження нових технологій, а саме: заміну технології дискових фільтрів цукру на патронні.

Далі в роботі буде обґрунтовано дану пропозицію та розраховано ефект від впровадження заходу. Кошти на придбання патронних фільтрів я пропоную отримати за рахунок прискорення обертання обігових коштів.

Тривалість обертання коштів - це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення - обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період - і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх буде вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Отже, фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями.

Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями. Ефективність використання обігових активів в остаточному підсумку можливо встановити, зробивши аналіз їх обіговості. Порівняння обігу обігових активів за поточний звітний період з обіговістю базисного періоду дозволяє встановити гальмування або прискоренні обігу активів, визначити як це вплинуло на вивільнення або заморожування їх, знайти причини гальмування обіговості та намітити шляхи її прискорення.

Ефективність використання обігових активів підвищується при скорочені часу знаходження їх у виробничих запасах, скорочені виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та коштів у розрахунках, збільшенні виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню обігових активів.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за формулою (3.3), статистика вважає точнішим.

В таблиці 3.1 представлено вартість оборотних коштів за 2010 р. на початок кожного місяця.

Таблиця 3.1

Початкова вартість оборотних коштів ВАТ «Савинський цукровий завод» за кожен місяць 2010 р

№ п/п	Період	Сума, тис. грн.
1	Січень 2010 р.	54520,1
2	Лютий	52116,4
3	Березень	55211,0
4	Квітень	57920,5
5	Травень	56129,7
6	Червень	58750,3
7	Липень	56142,2
8	Серпень	57114,9
9	Вересень	67219,7
10	Жовтень	68523,0
11	Листопад	69430,9
12	Грудень	60712,7
13	Січень 2011 р.	58303,3

Виходячи з формули середньої арифметичної (3.2), сума оборотних коштів становитиме 59391,9 тис. грн.

54520,1+52116,4+55211,0+57920,5+56129,7+58750,3+56142,2+57114,9+ 6721,7+68523,0+69430,9+60712,7+58303,3

Сума оборотних коштів за рік, розрахована за середньою хронологічною (3.3), становитиме 805,0 тис. грн.

Тривалість обертання коштів -- це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення -- обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період -- і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей (табл. 3.2).

1. Термін обертання оборотних коштів:

За планом: (59371,9 х 360)/70730,3=302,2 днів

Фактично: (59391,9 х 360/71270,3 = 299,9 днів

2. Одноденний обсяг реалізації продукції:

За планом: 59371,9/302,2=196,5 тис.грн.

Фактично: 59391,9/299,9=198 тис.грн.

3. Кількість обертання коштів за рік:

За планом: 70730,3/59371,9= 1,1 рази

Фактично: 71270,3/59391,9=1,2

Таблиця 3.2

Розрахунок обертання оборотних коштів ВАТ «Савинський цукровий завод» за 2010 рік

№ п/п	Показник	Од. вим.	За планом	Фактично	Відхилення від плану (+)
1	Реалізація товарної продукції	Тис. грн.	70730,3	71270,3	+540
2	Середні залишки нормованих оборотних коштів	Тис. грн.	59371,9	59391,9	+20
3	Одноденний обсяг реалізації продукції	Тис.грн.	196,5	198,0	+1,5
4	Термін обертання оборотних коштів	дні	302,2	299,9	-2,3
5	Кількість обертів за рік	разів	1.1	1.2	0,1

Дані таблиці 3.2. свідчать, що фактичний час обертання коштів за 2010 рік скоротився проти плану на 2,3 дні (302,2-299,9).

Внаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів. У нашому прикладі за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 455,5 тис. грн. (198,0 х 2,3).

У нашому випадку кількість оборотів збільшилась за рік на 0,1 обороту що позитивно позначилось на діяльності підприємства.

У нашому випадку (таблиця 3.2) фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 83 коп. тоді як за планом передбачалось 84 коп. що свідчить про підвищення ефективності витрат.

Внаслідок прискорення обертання оборотних коштів підприємства вивільниться близько 450 тис. грн., то додатковою пропозицією для ВАТ «Савинський цукровий завод» може стати вкладення частини цих коштів у заміну технології дискових фільтрів цукру на патронні.

Як вже було зазначено раніше у 2010 році Куп 'янський завод був демонтований, і все його обладнання виставлено на продаж. Куп 'янський завод мав патронні фільтри, які були придбані у 2008 році, але не були встановлені. Тому, я вважаю, що буде доцільно купити на Савинський цукровий завод таке обладнання. Економічну ефективність цього заходу буде надано нижче.

Щодо виробничої ефективності, то патронні фільтри мають більш високу продуктивність - 1200 тонн/добу (дискові фільтри - 800 тонн/добу). Крім того, цей захід дає можливість застосувати фільтрування густих суспензій при виробництві цукру в буряковому виробництві. Висока якість фільтрату із застосуванням допоміжних фільтрувальних матеріалів при збільшенні тиску фільтрування. Забезпечення оптимального режиму фільтрування та пульсаційної регенерації з допомогою мікропроцесорної системи управління. Механізоване відкриття і піднімання кришки дозволяє візуально контролювати якість фільтрату в процесі роботи. Ефектна пульсаційна регенерація поверхні фільтрувальних елементів з механізмом розподілення скорочує витрати фільтрувальної тканини.

3.2 Розрахунок економічної ефективності впровадження заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності заходу наведемо в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Дані для розрахунків

Вихідні дані	Од. виміру	Кількість
1	2	3
Продуктивність по цукровому буряку: - для дискових фільтрів - для патронних фільтрів	Грн.	800 1200
Оптимальна кількість днів роботи підприємства на рік	днів	95
Вартість патронного фільтру за 1 шт	Грн.	12360
Вартість дискового фільтру за 1 шт	Грн.	10000
Потужність заводу	тис. тпер. сир./добу	2,7
Коефіцієнт використання потужності		0,93
Вихід цукру до впровадження	%	12,6
Вартість 1 кВт год	грн	0,29
Відрахування на соціальні заходи	%	38,3
Кількість змін на добу		3
Транспортно-заготівельні витрати на обладнання	%	2
Витрати на монтаж	%	10
Витрати на демонтаж	%	5
Амортизаційні відрахування	%	15
Витрати на 1 фільтр: фільтрувальної тканини для дискових фільтрів, фільтрувальної тканини для патронних фільтрів,	м2	280 170
Електроенергії: для дискових фільтрів, для патронних фільтрів.	Квт год	4 10
Вартість фільтрувальної тканини	Грн.	14
Кількість робітників облсл. фільтри: для дискових фільтрів, для патронних	Чол.	8 1
Годинна тарифна ставка 1 робітника: для дискових фільтрів, для патронних фільтрів	Грн.	3,45 3,80
Доплати	%	50
Ліквідаційна вартість обладнання	Грн.	11,82

1. Розраховуємо кількість фільтрів:

1.1 Розраховуємо кількість потрібного для переробки цукрового буряку:

2,7х0,93 х 95 = 238545 т

1.2 Розраховуємо кількість потрібного для переробки цукрового буряку на добу:

238545:95=2511 т/добу

1.3 Розраховуємо кількість дискових фільтрів для фільтрування:

2511/800=3 (2 запасних)

1.4 Розраховуємо кількість патронних фільтрів для фільтрування:

2511/1200=2 (1 запасний)

2. Розраховуємо капітальні витрати:

2.1 Витрати на демонтаж:

10000х0,5х5=2500 грн.

2.2 Вартість нового обладнання:

12360х3=37080 грн.

2.3 Транспортно-заготівельні витрати:

37080 х 0,02=741,6 грн.

2.4 Витрати на монтаж:

37080 х 0,1=3708 грн.

2.5 Всього вартість нового обладнання:

Кнов.=К+Д-Л

де: К- вартість знову встановленого обладнання з врахуванням витрат на монтаж, транспортування, встановлення обладнання, без ПДВ, грн.

Д- витрати на демонтаж обладнання, що замінюється, без ПДВ, грн.

Л- ліквідаційна вартість, без ПДВ, грн.

Кнов.=(37080+741,6+3708+2500)-1182=42847,6 грн.

3.Розрахунок статей витрат які змінюються:

3.1.Економія фільтрувального полотна:

для дискових фільтрів% 280 х 3 х 14,00=111760 грн.

для патронних фільтрів: 170 х 2 х 14,00=4760 грн.

3.2.Загальна економія по витратам фільтрувального полотна:

11760-4760=7000=7 тис.грн.

3.3.Економія по електроенергії розраховується за формулою:

Ве=№вст. х tгод. х nдіб х Вв х Квик. / КпхЦе

де: №вст.- витрачено електроенергії, Кв-год.;

tгод. - час роботи електродвигуна на добу, год.;

Nдіб. - кількість днів роботи підприємства на рік, діб;

Вв. - коефіцієнт, що вираховує втрати електроенергії в сітці підприємства

Квик. - коефіцієнт використаня електродвигунів по потужності

Кп. -коефіцієнт корисної дії електродвигунів;

Це.- вартість одної тис.Квтгод енергії, грн.

Розраховуємо витрати енергії до впровадження:

Ве=4 х 3 х 24 х 95 х 1,06 х 0,9 х 0,29 /0,985=7684,68 тис.грн.

Розраховуємо витрати енергії після впровадження:

Ве=10 х 2 х24 х 95 х 1,06 х 0,9 х 0,29 / 0,985=12807 тис.грн.

Всього перевитрат по електроенергії:

7684,68 - 12807 = -5122,32 тис.грн.

Витрати енергії на 1 тонну цукру:

12807/30057=0,42 тис.грн.

4.Розрахунок витрат праці та витрат на оплату праці:

4.1 Витрати по основній заробітній платі виробничих працівників, що обслуговують фільтри розраховуються в сумі:

- до впровадження заходу:

8 х 8х 3,45 х(95+5)=22080 грн

після впровадження заходу:

8 х 1 х 3,8 х (95+5)=3040 грн.

Додаткова заробітна плата робітників складе:

- до впровадження: 22080 х 0,5=11040 грн.

- після впровадження: 3040 х 0,5=1520 грн.

Фонд заробітної плати за виробничий період:

- до впровадження: 22080+11040=33120 грн.

- після впровадження: 3040+1520=4560 грн.

Загальна економія по фонду оплати праці працівників, що обслуговують фільтри:

- додаткова: 11040-1520=9520 грн.

- основна: 22080-3040=19040 грн.

Всього: 9520+19040=28560 грн.

Загальна сума відрахувань з фонду оплати праці:

- після впровадження: 4560 х 0,383=1746,48 грн.

Загальна сума економії:

28560 - 1746,48 = 26813,52 грн.

5. Амортизація:

- для дискових фільтрів

5 х 10000 х 0,15 = 7500 грн.

- для патронних фільтрів

41529,6 х 0,15 = 6229,44 грн.

6. Розрахуємо загальну економію за статтями витрат собівартості:

- на весь обсяг продукції:

7000-5122,32+26813,52=28691,2 грн.

7. Прибуток після впровадження заходу:

4757,3+28,69 = 4786 тис.грн.

Із проведених розрахунків можна зробити висновок, що собівартість продукції зменшилась на 28691,2 грн. Зменшились такі калькуляційні статті, як витрати на допоміжні матеріали (фільтраційне полотно), паливо та енергія на технологічні цілі, фонд оплати праці, відрахування з фонду оплати праці. Що стосується загально-виробничих витрат, то в зв'язку із тим, що об'єм виробництва не змінюється, вони залишаються незмінними.

3.2 Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства

В таблиці 3.4 представимо показники змін, які відбудуться після впровадження вище вказаних заходів. Нижче проведемо аналіз показників ефекту від впровадження.

Таблиця 3.4

Розрахунок показників ефективності впроваджених заходів по заміні виробничих технологій на цукровому заводі ВАТ «Савинський цукровий завод»

Показники	Заміна фільтрів	Загальні зміни
	До впровадження	Після впровадження	абсолютні	відносні
1	4	5	6	7
Обсяг переробленого буряку, тис. т	156	156	-	-
Обсяг виробленого цукру, т.	15,8	15,93	0,13	0,79
Прибуток від основного виробництва. тис. грн.	4757,3	4786,0	64,97	1,36
Витрати на оплату праці, грн.	33120,0	4560,0	-28560,0	-4,4
Нарахування на заробітну плату, грн.	12684,56	1746,4	-10938,08	-4,6
Амортизація	7500	6229,4	6859,44	0,47
Вартість основних фондів	4884,0	4926,84	42,84	1,6

У підсумку даного розділу зазначимо, що впровадження у виробництво нових технологій по заміні дискових фільтрів на патронні дасть можливість ВАТ «Савинський цукровий завод» збільшити обсяг виробництва цукру в тоннах на 0,79%, збільшити прибуток на 64,97 тис.грн., або на 1,36 %.

Тому, вважаю, що запропоновані заходи по удосконаленню фінансово-господарської діяльності є реальними для ВАТ «Савинський цукровий завод» і потребують впровадження.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПІДПРИЄМСТВІ

4.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці являє собою систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Верховна Рада України 21 листопада 2002 року прийняла Закон "Про охорону праці"[31]. Цей закон розповсюджується на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучені до роботи на цих підприємствах. В Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, досвід охорони праці в різних країнах та в Україні в попередні роки, він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на працю, охорону праці, охорону їх життя і здоров'я. Закон регулює взаємовідносини між працівниками та адміністрацією з питань охорони праці і поширюється на всі види діяльності. В Україні законодавство з охорони праці складається з Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів.

Найважливішими принципами державної політики в галузі охорони праці є: пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до діяльності підприємства, повна відповідальність власника за створення безпечних та нешкідливих умов праці, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків і професійних захворювань. При укладанні трудового договору працівник має бути проінформованим під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про його права на пільги і компенсації згідно з законодавством та трудовим договором.

Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процес взаємодії людини і машини, що супроводжується винятково, в більшості випадків, мимовольною мобілізацією психологічних і фізичних функцій людини, що приводить надалі до несвідомого зниження працездатності. Тому важливим є дотримання працівником режиму праці та відпочинку.

Завданням охорони праці є зведення до мінімуму ймовірності травмування або захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних умов праці при його максимальній продуктивності, науковий аналіз умов праці, виробничих процесів, а встаткування з погляду можливих аварійних ситуацій, поява небезпечних факторів, виділення шкідливих речовин. На основі такого аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва, можливі аварійні ситуації, розробляються заходи щодо їхнього запобігання або обмеження наслідків.

Сьогодні комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх сферах людської діяльності. Усе більше людей різних професій не можуть обійтися без допомоги комп'ютера. Це не дивно, оскільки розрахунки за допомогою ЕОМ значно допомагають заощадити час і кошти. Тому, необхідно приділяти більше уваги забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці користувачів ЕОМ, підвищити контроль над підтримкою діючих норм, стандартів, правил, інструкцій та інших офіціальних документів по техніці безпеки споруджень, обладнання та машин.

Під час роботи на комп'ютері людина піддається впливові ряду шкідливих і небезпечних факторів, що пов'язано з небезпекою одержання травм і професійних захворювань.

Максимально зменшити кількість шкідливих впливів на людину при високій продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи людей - ось одна з головних задач охорони праці.

Умови праці користувачів ЕОМ повинні відповідати закону про охорону праці [31], який визначає основні положення, спрямовані на реалізацію прав громадян, охорону їхнього життя і здоров'я в процесі їхньої трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і робітником з питань безпеки гігієни праці, установлює єдиний порядок організації праці на Україні.

На ВАТ «Савинський цукровий завод» використовуються сучасні технології аналізу та контролю за виробництвом, що передбачає використання апаратного забезпечення ПЕОМ, а також додаткові засоби графічного виводу (принтер, плотер та інші), а також побутову техніку у вигляді кондиціонера для полегшення роботи і підтримки необхідної температури.

При роботі з ПК людина може піддатися впливу шкідливих та небезпечних факторів. Під шкідливими виробничими факторами розуміють фактори, тривалий вплив яких викликає розвиток професійних захворювань. Небезпечні виробничі фактори - вплив яких на працюючого викликає травму, тобто пошкодження організму. Шкідливі і небезпечні чинники, з якими стикається економіст при роботі з ПК, приведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Найменування факторів	Можливі джерела їх виникнення	Характер дії
Небезпека ураження електричним струмом	Мережа живлення	Небезпечний
Пожежонебезпечність приміщень	Наявність матеріалів, що згорають і джерел запалення (електроапаратура)	Небезпечний та шкідливий
Електромагнітне випромінювання в тому числі і рентгенівське	ЕПТ (Дисплей є джерелом рентгенівського, радіочастотного, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання, та випромінювання звукового діапазону)	Шкідливий
Статична електрика	ЕПТ монітору і діелектрична поверхня екрана	Шкідливий
Іонізація повітря	Статична електрика і рентгенівське випромінювання	Шкідливий
Підвищений рівень шуму	Шум створюється перетворювачем напруги ЕОМ, її технічною периферією, а також людьми, що працюють в аудиторії	Шкідливий
Несприятлива освітленість	Недостатнє штучне і природне освітлення	Шкідливий
Незадовільні параметри мікроклімату	Незадовільний стан системи опалення і вентиляції	Шкідливий
Психофізіологічні напруження	Монотонність праці, перенапруженість зорових аналізаторів, розумова напруженість, незручність і статичність пози	Шкідливий

Умови праці на робочому місці, безпека робочих машин (комп'ютера), стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати нормативним актам про охорону праці. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його здоров'я і навколишнього середовища. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує вимоги законодавства про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Згідно з Законом, усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

4.2 Промислова санітарія

На працездатність людини великий вплив має мікроклімат приміщення. Внутрішне середовище приміщення визначається діючим на організм людини поєднанням температури, вологості і швидкості руху повітря. Параметри мікроклімату регулюються, оскільки поєднання температури, вологості і швидкості руху повітря для відчуття комфорту для кожної людини індивідуально. Якщо мікроклімат задовольняє людину, то його робота стає більш ефективною. Робота на ПЕОМ не вимагає фізичного навантаження, але вимагає максимальної концентрації уваги, і, отже, тримає його в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [33], віднесена до легкої категорії 1б - легкі фізичні, виходячи з таких факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати складають до 139 Вт [49].

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату, згідно зі СНиП 2.04.05-91 [35], необхідно передбачити в основних виробничих приміщеннях систему вентиляції та опалення.

Для забезпечення комфортності в зимовий період року діє загальна система опалення (загальне парове), а в літній період діє вентиляція і кондиціонування. Вентиляція штучна механічна припливно-витяжна. Також є кондиціонери БК-1500, які автоматично очищують повітря.

Ще одним важливим фактором для забезпечення нормальних умов праці є освітлення. Раціональне освітлення виробничих приміщень робить позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, сприяє підвищенню продуктивності праці, забезпечує його безпеку, підтримує збереження високої працездатності людини в процесі праці. У відповідності зі СНиП II - 4 - 79 [36], вибрані оптимальні види освітлення приміщення. Для цього вибрано нормативне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО), перераховано його для умов експлуатації об'єкта проектування з урахуванням поясу світлового клімату, а також визначено нормативне значення мінімальної освітленості при штучному освітленні та розрахована необхідна кількість світильників. Ці параметри визначаються видом освітлення, які вибирають залежно від найменшого розміру об'єкта розрізнення або виду виконуваної зорової роботи, а також характеристик фону і контрасту об'єкта розрізнення з фоном. Вибрані значення зазначених параметрів занесені в таблицю 4.3

Для визначення нормованого значення КПО для умов Харківської області скористаємося формулою 4.1

(4.1)

Де - нормована величина КПО для третього поясу світлового клімату дорівнює 2%;

c - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75 (вікна на захід);

m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9 %

У відповідність з ДНАОП нормативний показник КЕО повинен бути не менше 1,5%, тому необхідно застосовувати додатково штучне освітлення.

В якості джерел світла використовуються лампи денного освітлення потужністю 40 Вт як найбільш ефективні і прийнятні з точки зору спектрального складу, колірна температура випромінювання яких знаходиться в діапазоні 3500-4200 К

Розрахуємо необхідну кількість світильників для штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщення планового відділу параметри якого дорівнюють:

Коефіцієнт ? визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Для офісних приміщень застосовують:

?_стелі =70%, ?_стін =50%, ?_{підлоги} =30%

Застосовуючи ПЕОМ треба враховувати його негативний вплив на людину, яка за ним працює. Пристрій візуального відображення генерує кілька типів випромінювання, у тому числі і рентгенівське, радіочастотне, видиме й ультрафіолетове. Основним джерелом електромагнітного випромінювання, у тому числі рентгенівського, в приміщенні є електронно-променеві трубки (ЕПТ) моніторів. Згідно з ДНАОП 0.00-0.31-99 [41] потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР / ч. Захист користувачів ЕОМ від ЕМВ і рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів із спеціального затемненого скла.

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [42] допустимий рівень напруги електростатичних полів повинен бути не більше 20 кВ. У приміщеннях для запобігання утворення статичної електрики і захисту від нього повинні бути нейтралізатори та зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрана дисплея.

4.3 Організація безпечних умов праці на робочому місці

Заходами щодо зниження кількості іонів в повітрі є зволоження повітря і провітрювання приміщення. Згідно з існуючими рекомендаціями час безперервної роботи з екраном не повинен перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку має становити від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви мають бути 10-15 хвилин кожну годину роботи [43].

Робоче місце менеджера - це частина простору системи "людина-машина", воно оснащується засобами відображення інформації, необхідними приладами, допоміжним обладнанням та ін

Для забезпечення робочого місця менеджера за дисплеєм передбачено:

- Організацію робочого місця у відповідності з антропометричними характеристиками;

- Виконання ергономічних вимог щодо розміщення технічних засобів на робочому місці;

- Забезпечення вимог щодо відповідності світло-і кольоротехнічним характеристикам дисплеїв, до літерно-цифрової інформації дисплеїв, клавіатурі;

- Необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.

- При розміщенні технічних засобів на робочому місці, а також установки крісла менеджера потрібно передбачети:

1) Зручний доступ до основних функціональних вузлів і блоків апаратури для проведення технічної діагностики, профілактичного огляду і ремонту;

2) Можливість швидкого зайняття і залишення робочого місця;

3) Виключення випадкового приведення в дію засобів керування та вводу інформації;

4)Зручну робочу позу і позу для відпочинку.

Розміщення технічних засобів не повинно погіршувати читаємість інформації з екрана дисплеїв, табло та ін, а також досяжність основних засобів управління і введення інформації.

Екран дисплея по висоті повинен бути розташований на столі або підставці так, щоб кут між нормаллю до центра екрану та горизонтальною лінією погляду становив 20 ?.

Кут спостереження екрана, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не повинен перевищувати 60 °.

Пульт дисплея повинен бути розміщений на столі або підставці так, щоб висота клавіатури по відношенню до підлоги становила 650-720 мм. Екран АЦД, документи, клавіатура, повинні розташовуватися так, щоб перепад яскравостей їх поверхонь, що залежить від розташування щодо джерела світла, не перевищував 1:10 при рекомендованому значенні 1:3. При яскравості зображення на екрані 50-100 кд/м2 освітленість документа становить 300-500 лк. Повинні виключаються сліпучі яскравості, відблиски і віддзеркалення від скла екрану. Тому треба передбачити таке планування, щоб напрям погляду менеджера було паралельно розташуванню світильників і вікон [44].

Пульти зв'язку та телефонні апарати рекомендується розміщуються зліва від менеджера, щоб звільнити праву руку для записів.

Пристрої документування розміщуються праворуч від менеджера в зоні досяжності. Для раціональної організації пульт з клавіатурою і екран роз'ємні і з'єднуються кабелями.

При організації робочого місця менеджера за дисплеєм були отримані наступні розміри:

- Відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440мм,

- Відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330мм,

- Висота підставки під ноги менеджера мінімальних розмірів 190мм;

- Відстань від очей менеджера до дисплея 550мм,

- Простір для ніг 770мм;

- Відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640мм;

- Відстань М - це відстань між передньою поверхнею тіла менеджера і краєм робочої поверхні столу, воно дорівнює 80мм,

- Відстань від очей менеджера до документації 500мм,

- Оптимальна зона моторного поля 360мм,

- Висота робочої поверхні 800мм,

- Висота сидіння для максимального менеджера - 440мм, мінімального менеджера - 540мм, кут огляду документів 30 ? [46].

Проведена характеристика заходів захисту з електробезпеки. Передбачено заходи захисту людини від ураження електричним струмом: конструктивні, схемно-конструктивні, експлуатаційні.

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання дотику менеджера до струмоведучих частин. Для усунення можливості дотику людини до струмоведучих частин, всі рубильники встановлені в закритих корпусах.

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їх ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них. Серед інших, найбільш часто застосовуються захисні заземлення та занулення згідно з ГОСТ 12.1.030 - 81 [45].

Експлуатаційні заходи електробезпеки при роботі з пристроями під високою напругою включають наступні заходи:

- Не допускається підключення і відключення роз'ємів кабелів при ввімкненій напрузі мережі;

- Технічне обслуговування і ремонтні роботи допускається проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

До роботи з обслуговування, налагодження та ремонту ПЕОМ допускаються особи, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

4.4 Електробезпека

Джерелами можливої поразки електричним током для менеджера можуть служити: комп'ютер, принтер та інша офісна техніка, що залучена до електричної мережі.

Персональна ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотири ядерної мережі змінного струму з глухо заземленою нейтраллю, напругою 380/220 В, частотою 50 Гц.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

– конструктивні заходи (ПК відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі токоведучі частини знаходяться в кожухах. Ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від улучення води усередину корпуса ІР-44, де перша “4”-захист тіл, розміром більш 1,0 мм, друга “4”-захист від бризгів води);

– в якості схемно-конструктивного заходу безпеки застосовується занулення - навмисне з'єднання металевих частин комп'ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю;

– експлуатаційні міри (необхідно дотримуватися правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступної міри обережності не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі, технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому живленні).

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту і організаційно-технічними заходами відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ [47].

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

За категорією вибухо-і пожежонебезпеки згідно з НАПБ 03.002-2007 [48] дане приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечна через тверді горючі матеріаліви (робочі столи, папір, ізоляція та ін.) Виходячи з категорії пожежонебезпеки та поверховості будівлі, ступінь вогнестійкості будівлі II згідно з СНиП 2.01.02-85 [49].

У якості профілактичних заходів щодо попередження причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки і сполучних проводів, зберігання паперу в сейфах і вогнетривких шафах [50].

Причинами, які можуть викликати пожежу в приміщенні можуть бути:

- Несправність електропроводки та приладів;

- Коротке замикання електричних ланцюгів;

- Перегрів апаратури,

- Блискавка.

Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

- Контроль та профілактика ізоляції;

- Наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;

- Для захисту від статичної напруги використання заземлення.

Система пожежного захисту:

1) аварійне відключення і переключення апаратури;

2) наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ОУ-5, так як вуглекислота має погану електропровідність;

3) система оповіщення, світлова та звукова сигналізація,

4) захист легкозаймистих частин обладнання вогнезахисними матеріалами,

5) використання не горючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

6) у приміщеннях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту;

7) для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення:

- Ширина дверей 1.0м.;

- Висота дверей не менше 2.0 м;

- Ширина коридору 2.0 м;

Організаційні заходи пожежної профілактики

1) навчання персоналу правилам пожежної безпеки,

2) наявність необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у разі пожежі [51].

Відповідно до норм розміщення первинних засобів пожежогасіння на промислових підприємствах і в офісних приміщенях згідно з Правилами пожежної безпеки в приміщенні знаходиться ручний ОУ-2 в кількості 1 шт, будівля оснащена блискавковідводом і пожежним водопроводом згідно з РД 34.21.122 - 87 [52].

4.6 Загальні питання охорони навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [53] був прийнятий 26.06.91 р. і протягом останніх років систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних норм і правил використання природного середовища, даний закон передбачає економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального природокористування і захист навколишнього природного середовища. У Законі також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні об'єкти, що підлягають особливій охороні.

В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Жорсткість вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

При масовому виробництві і використанні ПК не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього циклу - виробництво, експлуатація і після закінчення терміну їхньої служби.

На сьогоднішній день діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладу. Матеріали не повинні містити фріонів, що руйнують озоновий шар, хлоридів і бромідів. У стандартах ТСО-99 наводяться вимоги по замісту кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і замістові ртуті в елементах харчування.

Апарати, тара, документи повинні підлягати нетоксичної переробки після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92, включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності в режимі споживання.

На території ВАТ «Савинський цукровий завод» відсутні заповідні об'єкти водоохоронні зони, зони суворого режиму джерел питного водопостачання, розвіданих корисних копалин.

Основними викидами шкідливих речовин при виробництві цукру є:

а) Викиди в атмосферу.

Основними джерелами викидів є технологічне обладнання, оснащене механічною й природною вентиляцією. По всіх шкідливих речовинах граничні концентрації при викиді в атмосферу нижче припустимих концентрацій, встановлених санітарними нормами для населених пунктів. Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89 «Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених місць» [37].

б) Стічні води.

Джерелами стічних вод при виробництві цукру є мийне віділення.

Скидання промислових і побутових стічних вод проводиться в каналізацію сел. Савинці. Режим скидання стічних вод - періодичний у ході доби. Найменування приймача стічних вод - колектор селищної каналізації. Скидання здійснюється на підставі «Дозволу на скидання виробничих стічних вод у систему каналізації сел. Савинці» для Савинського цукрового заводу.

Обладнання в технологічному процесі прохолоджується оборотною водою, що має замкнутий цикл.

в) Відходи виробництва.

Основними відходами виробництва цукру є:

-жом - використовується для відгодівлі худоби;

- меляса - споживається спиртзаводами;

- вапняний камінь - застосовується для будівництва, а також для аграрних потреб.

Охорона ґрунту від забруднень побутовими й промисловими відходами здійснюється відповідно до вимог Сан Пін 42-128-4690-86 «Санітарні правила утримання населених місць» [38].

Обладнання ВАТ «Савинський цукровий завод» не приводить радіоактивне, а також відчутний (перевищуючий норми) шумовий і вібраційний вплив на навколишнє середовище.

Що стосується роботи планово-економічного відділу, можна говорити про повне дотримання норм і правил передбачених законодавством України. Усі правила і норми по організації збору і вивозу сміття з підприємства дотримуються.

ВИСНОВОК

У дипломній роботі розглянуті теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства та проведено практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ «Савинський цукровий завод», а також розроблено заходи щодо покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Одним з основних і найбільш радикальних напрямів фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів збільшення прибутковості виробництва і досягнення беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.