Оцінка формування товарних запасів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЙНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємств»

На тему «Оцінка формування товарних запасів підприємства»

Донецьк - 2010

Зміст

Вступ

1. Товарні запаси підприємства : сутнiсть, управління

1.1 Товарні запаси: сутнiсть, класифікація, нормування

1.2 Показники ефективності використання товарних запасів

2. Аналіз ефективності управління товарними запасами на підприємстві

Вступ

Актуальність теми. Управління товарними запасами та одна з його складових - управління формуванням товарних запасів - є важливим напрямком забезпечення діяльності торгівельного підприємства.

За теперішнього часу в економіці України відбуваються зміни, пов'язані з переходом до ринку і в цих умовах підприємство стає найважливішим суб'єктом ринкових відносин.В господарчому кодексі Україні дається таке визначення підприємства:підприємство-основна організаційна ланка народного господарства України, самостійний господарюючий статутний суб'єкт,який має права юридичної особи та здійснює виробничу,науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.[1,п.п.1,ст.1] Стратегія і тактика поведінки підприємств відповідно до ринкових законів повинна бути орієнтована на таку виробничо- збутову політику, яка б сприяла більш повному задоволенню суспільних та індивідуальних потреб, прискоренню оборотності обігових активів, підвищенню конкурентоспроможності. При розробці відповідної стратегії і тактики підприємство повинно використовувати маркетинг.

Маркетинг став актуальним завдяки тому, що змінилося співвідношення факторів, які впливають на підприємство. Їх можна розділити на внутрішні (контрольовані) та зовнішні (неконтрольовані). Якщо зовнішні фактори до недавнього часу характеризувалися певною стабільністю, то за нинішніх умов торговельному підприємству для виживання і розвитку потрібно зовсім по- іншому займатися плануванням асортименту, вивченням ринку, ціноутворенням, збутом, постачанням, рекламою, просуванням товару, сервісним обслуговуванням.

Однією з головних проблем торговельних підприємств є визначення оптимального розміру товарних запасів, які необхідні для забезпечення безперервності процесу реалізації. Розмір товарних запасів визначається обсягом і структурою товарообігу. Підтримка оптимальної пропорції між величиною товарообігу і розмірами товарних запасів- одна з важливих задач торговельних підприємств: при недостатньому обсязі запасів виникають проблеми з товарним забезпеченням товарообігу підприємства; зайві запаси спричиняють додаткові витрати, збільшення потреби в кредитах, збільшення витрат на зберігання запасів, що в сукупності погіршує загальний фінансовий стан торговельних підприємств. Тому питання кількісного виміру величини товарних запасів торговельного підприємства та визначення відповідності їх величини потребам товарообігу є досить актуальною. І саме маркетингові дослідження попиту на ті чи інші товари, визначення ринкової кон'юнктури повинні вирішити цю задачу.

У науковій та учбовій літературі значну увагу приділено питанням удосконалення управління формування товарних запасів. Найвідомішими у цих напрямах є праці Аванесова Ю.А., Бланка І.А., Валевич Р.П., Давидової П.А., Владимирової Л.П., Градова А.П., Гребневої А.І., Джоунза Г, Лігоненко Л.О., Миргорода Ю.А, Кравченко Л.І., Кравченко Н.І., Никелса У., Макхью Д., Парамонова Ю.М, Смита Я., Джексона Д., Фатрелла Ч. та інших вітчизняних і зарубіжних фахівців.

Ще одна проблема - забезпечення торговельних підприємств оборотними активів. Ця проблема дуже міцно пов'язана з попередньою, оскільки основна маса оборотних активів торговельних підприємств авансована в товарно- матеріальні цінності- товари, виробничі запаси та інше. Біля 80 % оборотних активів в запасах товарно- матеріальних цінностей складають товари.

Метою написання даної курсової роботи є оцінка ефективності використання товарних запасів ВАТ «ТЦ «Наша Марка».

Об'єктом дослідження є ВАТ «ТЦ «Наша Марка». Представлений у додатку А, таблиці А 1 аналіз основних показників діяльності підприємства свідчить про те, що товарообіг підприємства збільшився на 14,3%, на фоні збитків від реалізації товару підприємство одержує стабільний прибуток від звичайної діяльності, це пов'язано с тим, що даний прибуток було отримано від надання в оренду торгівельних площ.

Предмет дослідження являє собою товарні запасіи підприємства, дослідження ефективності їх використання, з'ясування основних напрямків вдосконалення управління товарними запасами.

Курсова робота містить елементи наукового пошуку, спрямованого на більш ефективне вирішення питань, щодо підвищення ефективності товарних запасів підприємства на основі аналізу впливу основних чинників на оборотність товарних запасів.

Теоретичной та методологічной базой стали законодавчі документи України, роботи зарубіжних та українських фахівців з економіки підприємства. В процесі роботи використовувалися економіко-статистичні методи, зокрема методи фактроного аналізу.

Інформаційною базою написання курсової роботи стали роботи вітчизняних та зарубіжних авторів з питань економіки підприємства промислового підприємства, законодавчі акти державних органів управління, офіційні форми статистичної і фінансової звітності.

Задача розрахувати вплив факторів на товарні запаси підприємста та показник обернення товарних запасів на основі різних методів.

Ключові слова: ЗАПАСИ, ОБЕРНЕННЯ ЗАПАСІВ, ОБОРОТНІ АКТИВИ, НОРМАТИВИ ЗАПАСІВ, ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ.

товарний запас оборотний актив

1. Товарні запаси підприємства : сутнiсть, управління

1.1 Товарні запаси: сутнiсть, класифікація, нормування

Поняття матеріального запасу є одним з ключових у логістиці. Сировина, яка одержана з природи, перед тим як у вигляді готового виробу потрапити до кінцевого споживача, переміщується, з'єднується з іншими матеріалами, підлягає Створення запасів завжди пов'язане з витратами, бо заморожуються фінансові кошти, витрачаються кошти на утримання спеціально обладнаних приміщень, на оплату праці спеціального персоналу, існує постійний ризик псування, крадіжок.

Наявність запасів пов'язана з витратами. Однак відсутність запасів-це також витрати, тільки виражені у формі різноманітних втрат. До основних видів втрат, що пов'язані з відсутністю запасів, відносяться такі: втрати від простоювання виробництва; втрати через відсутність товару на складі в момент виникнення попиту; втрати при закупівлі дрібних партій товару за більш високими цінами та інше.

Не дивлячись на те, що утримання запасів пов'язане з певними витратами, підприємці вимушені їх створювати, бо відсутність запасів може призвести до ще більших втрат прибутку [2, с.184]

Переміщуючись за матеріалопровідним ланцюгом, сировина, а згодом напівфабрикат та готовий продукт періодично затримуються, очікуючи своєї черги вступу до тієї чи іншої виробничої чи логістичної операції [2,с.183-184].

Матеріальні запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання та інші товари, які знаходяться на різних стадіях виробництва та обігу або очікують на вступ до процесу виробничого чи особистого споживання.

На шляху перетворення сировини у кінцевий виріб та наступного руху цього виробу до кінцевого споживача створюються два основних види запасів-це виробничі та товарні запаси, кожний з яких в свою чергу поділяється на три види, а саме : запаси поточні; запаси страхові; запаси сезонні [3,с.153].

Запаси виробничі - це запаси, які знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання. Мета створення виробничих запасів - забезпечити безперервність виробничого процесу.

Запаси товарні - це запаси готової продукції у підприємств-виробників, а також запаси на шляху руху товару від постачальника до споживача, тобто на підприємствах оптової, дрібнооптової та роздрібної торгівлі, запаси в дорозі.

Запаси товарні також підрозділяються на запаси засобів виробництва та предметів споживання. Наприклад, запаси готового металопрокату на складах служби збуту металургійного комбінату відносяться до товарних запасів засобів виробництва (металопрокат підготовлений до реалізації, однак спрямовує його у виробництво покупець). Прикладом товарного запасу предметів споживання може бути запас готового взуття на складі готової продукції взуттєвої фабрики[4,с.123].

Запаси поточні - основна частина виробничих і товарних запасів. Вони забезпечують безперервність виробничого або торговельного процесу між черговими поставками.

Запаси страхові - призначені для безперервного забезпечення матеріалами або товарами виробничого або торговельного процесу у випадку різноманітних непередбачуваних обставин, наприклад, таких як:

відхилення у періодичності та розмірі партій поставок від

передбачених договором;

можливих затримок матеріалів або товарів в дорозі при доставці від постачальників;

непередбачуваного зростання попиту.

Запаси сезонні утворюються при сезонному характері виробництва, споживання або транспортування. Прикладом сезонного характеру виробництва може бути виробництво сільськогосподарської продукції.

Сезонний характер має споживання бензину під час збирання урожаю. Сезонний характер транспортування обумовлений, як правило, відсутністю постійно функціонуючих доріг [6,с.146].

Існує декілька причин створення товарних запасів:

можливість коливання попиту (непердбачуване збільшення інтенсивності вихідного потоку). Попит на будь-яку групу товарів можна передбачити з великою часткою ймовірності. Однак прогнозувати попит на конкретний товар набагато складніше. Тому, якщо не мати достатнього запасу цього товару, не виключена ситуація, що платоспроможний попит не буде задоволений, тобто клієнт залишиться з грошима та без покупки;

сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

знижки за покупку великої партії товарів;

спекуляція. Ціна на деякі товари може значно зростати. Підприємство, яке взмозі передбачити цей ріст, створює запас з метою отримання прибутку за рахунок підвищення ринкової ціни;

витрати, які пов'язані з оформленням замовлення. Процес оформлення кожного нового замовлення супроводжується рядом витрат адміністративного характеру (пошук постачальника, проведення переговорів з ним, міжміські переговори тощо). Знизити ці витрати можна, зменшуючи кількість замовлень, що рівнозначно збільшенню обсягу замовлюваної партії та, відповідно, збільшенню розміру запасу.

можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу. Ці два види діяльності міцно пов'язані між собою: розподіляється те, що виробляється. За відсутності запасів інтенсивність матеріальних потоків в системі розподілу коливається у відповідності до змін інтенсивності виробництва. Наявність запасів в системі розподілу дозволяє здійснювати процес реалізації більш рівномірно, незалежно від ситуації у виробництві. У свою чергу, наявність виробничих запасів зменшує коливання у поставках сировини та напівфабрикатів, забезпечує рівномірність процесу виробництва.

можливість негайного обслуговування покупців. Виконати замовлення покупців можна одним з таких способів: виробити замовлений товар, закупити замовлений товар, видати замовлений товар негайно із запасу. Останній способ є, як правило, найбільш витратним. Однак в умовах конкуренції можливість негайного задоволення замовлення може стати вирішальною у боротьбі за споживача.

Наведені причини свідчать про те, що підприємці, як в торгівлі, так і в промисловості вимушені створювати запаси, тому що в іншому випадку збільшуються витрати обігу, тобто зменшується прибуток [4, с.190]

Історичний процес розвитку товарного господарства сприяв відокремленню сфери обігу і виділенню в ній посередницьких галузей - оптової і роздрібної торгівлі. Оптова торгівля передує роздрібній, в результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або надходять в виробниче споживання, або придбаються роздрібною торгівлею для реалізації населенню. Таким чином, оптовий товарообіг являє собою сукупний обсяг продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання.

Роль і призначення оптової торгівлі найбільш наочно можна простежити при розгляді її функцій.

На макрорівні оптова торгівля виконує різноманітні ринкові функції: інтегруюча - по забезпеченню взаємозв'язків між партнерами-виробниками, продавцями і покупцями - по знаходженню оптимальних каналів збуту продукції; оціночна - по визначенню рівня суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення; організуюча і регулююча - по забезпеченню раціональної побудови і гармонійного функціонування економічної системи з допомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни.

Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівні в різноманітні підфункції або функції оптових торгових підприємств. Серед них можна назвати наступні: функція економічної інтеграції територій і подолання просторового розриву; функція перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарів; функція формування запасів для страхування від змін попиту на товари; функція зберігання; функція доопрацювання, доведення товару до необхідної якості, фасування і упаковки; функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібних підприємств; функція маркетингових досліджень ринку і реклами.

Розвиток ринкових відношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійному обслуговуванню.

В умовах відміни жорсткої адміністративної системи товарообігу, коли клієнти оптових підприємств, не задоволені роботою останніх, можуть відмовитися від їхніх послуг, опт повинен привертати своїх контрагентів, щоб зберегти своє значення, зміцнювати взаємозв'язки як з виробниками товарів, так і з роздрібними торговими підприємствами і організаціями. В цьому зв'язку важливе значення має розвиток такий функції опту, як комерційне кредитування, фінансування угод. Досвід західних оптових посередників вказує, що в багатьох випадках вибір каналу товарообігу залежить від того, наскільки його організатор може самий кредитувати ринкові угоди зацікавлених сторін. В практичній діяльності оптові фірми часто фінансують виробника тим, що надають йому замовлення на певний товар з гарантією його реалізації, і при цьому в вигляді авансу оплачують частину замовленої партії продукції. Що стосується роздрібних організацій, тут оптові підприємства здійснюють фінансування, реалізуючи їм товар з відстрочкою платежу. Умови надання кредитів різноманітні. Вони залежать від величини торгової угоди, кредитоспроможності покупця, якості товару, що реалізується, економічної кон'юнктури.

Важливим напрямком розвитку функцій оптових посередників в процесі, формування ринкових відношень є розвиток послуг по управлінню і консалтингу.

В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по використанню товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантованому обслуговуванню. Саме в оптовій торгівлі, де рівень знань фахівців є достатньо високим, слідує організовувати служби по післяпродажному гарантійному обслуговуванню і консультуванню клієнтів.

В умовах формування ринкових відносин роль торгівлі і її оптової ланки неухильно зростає. Саме в умовах функціонування нормального ринку оптова торгівля повинна стати активним важелем для стимулювання зростання ефективності виробництва, більш повного задоволення потреб покупця, успішного розвитку всього народного господарства. Для виконання цих задач оптовим підприємствам необхідно постійно удосконалювати свою комерційну квоту, поширювати спектр функцій, що відповідають вимогам ринку.

1.2 Показники ефективності використання товарних запасів

Оборотні активи - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу [7,с.189,том1].

До оборотних активів відносяться грошові кошти, необхідні підприємству для створення товарних запасів, для розрахунків з постачальниками, бюджетом, для виплати заробітної плати тощо.

Розрізняють склад і структуру оборотних активів.

Під складом оборотних активів розуміють сукупність елементів, які утворюють оборотні активи. Поділ оборотних активів на оборотні виробничі фонди та фонди обертання визначається особливостями їх використання та розподілу у сферах виробництва продукції та її реалізації. Сума засобів обертання залежить головним чином від умов реалізації продукції та рівня організації системи постачання та збуту продукції.

Оборотні активи, які обслуговують процес обертання продукції, являють собою фонди обігу. До них відноситься готова до реалізації продукція, яка знаходиться на складах підприємства; продукція відвантажена, але не сплачена споживачами; грошові кошти підприємства; кошти в розрахунках.

Співвідношення між окремими елементами оборотних активів, виражене у відсотках, називається структурою оборотних активів.

За принципом організації планування та фінансування оборотні активи поділяються на нормуємі та ненормуємі.

До нормуємих оборотних активів належать: товарні запаси, грошові кошти в касі і в дорозі, виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів.

Розмір нормуємих оборотних активів знаходиться у безпосередній залежності від обсягу товарообігу та швидкості обертання товарів. Фінансовим планом встановлюються певні норми запасів цих коштів у межах мінімально необхідних для здійснення торговельної діяльності.

До ненормуємих оборотних активів належать грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках, кошти у розрахунках з дебіторами, товари відвантажені і на відповідальному зберіганні.

Ненормуємими ці кошти називаються тому, що вони не нормуються, у фінансовому плані не передбачаються нормативи залишків цих коштів. Крім того, ненормуємі оборотні активи не мають твердо фіксованих джерел покриття. Джерелами покриття ненормуємих оборотних активів звичайно виступають інші пасиви та активи тимчасово вільних спеціальних фондів [6,с.148].

За джерелами формування оборотні активи поділяються на власні та позичені.

Власні оборотні активи- це кошти, які постійно знаходяться у розпорядженні підприємства та формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток та інше). В процесі руху власні обігові активи можуть заміщуватись коштами, які є фактично частиною власних, авансованими на оплату праці, але тимчасово вільними (у зв'язку з одноразовістю виплати по заробітній платі). Ці кошти називаються прирівняними до власних або стійкими пасивами.

Позичені оборотні активи- кредити банку, кредиторська заборгованість (комерційний кредит) та інші пасиви [6,с.149].

Ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат - це в першу чергу оптимізація структури джерел формування оборотних активів підприємства, тобто оптимальне співвідношення власних та кредитних ресурсів.

Оборотні активи підприємства постійно знаходяться у русі, здійснюючи кругообіг. Кругообіг грошових коштів починається з моменту оплати підприємством матеріальних ресурсів та інших елементів, необхідних для здійснення торговельних операцій, та закінчується поверненням цих витрат у вигляді виручки від реалізації продукції. Потім грошові кошти знову використовуються підприємством для придбання товарів.

Час, на протязі якого оборотні активи здійснюють повний кругообіг, називається періодом обігу оборотних активів. Цей показник характеризує середню швидкість руху коштів на підприємстві або галузі. Він не співпадає з фактичним терміном реалізації певних видів продукції.

Управління оборотними активами полягає у забезпеченні безперервності процесу реалізації продукції з найменшим розміром оборотних активів. Це означає, що оборотні активи підприємств повинні бути розподілені між всіма стадіями кругообігу у відповідній формі та в мінімальному, але достатньому обсязі [5,с.123].

Для будь-якого підприємства важливо мати оптимальний розмір оборотних активів (оборотного капіталу).

Величина товарних запасів торговельного підприємства залежить від багатьох факторів, основними з яких є:

Обсяг і асортиментна структура товарообігу. Чим більший обсяг товарообігу, тим більша при інших рівних умовах потреба в оборотних коштах.

Асортиментна структура товарообігу визначає термін оборотності товарів, величину товарних запасів. Чим складніший асортимент товарів, тим більший час обертання, тим більша величина товарних запасів, тим більша й потреба в оборотних коштах.

Умови і частота завезення товарів. Віддаленість постачальників товарів потребує завезення більших партій товарів й збільшує потребу в оборотних коштах і навпаки, чим частіше завозяться товари, тим менші абсолютні розміри запасів і менша потреба в оборотних коштах.

Організація комерційної роботи. Якщо на торговельному підприємстві добре налагоджена маркетингова діяльність, закупівля товарів відбувається з урахуванням попиту, знання кон'юнктури ринку, то, звичайно, товари швидко реалізуються, потреба в оборотних коштах зменшується.

Організація розрахунків за товари з постачальниками. Форми розрахунків (акцепт, аккредив, чек) визначають величину оборотних активів, які обслуговують ці розрахунки [3,с.200].

Фінансово-комерційна робота повинна бути спрямована на зниження потреби в оборотних коштах при забезпеченні максимальних обсягів продажу.Це робиться за рахунок прискорення обертаємості оборотних активів, визначення їх оптимальної величини.

Ефективність використання оборотних активів виражається у прискоренні їх оборотності, а отже, і в зменшенні величини їх потреби.

В цьому випадку мова йде про необхідність зменшення часу, на протязі якого оборотні активи знаходяться в обігу. Справа в тому, що кожен керівник зацікавлений у скорішому поверненні грошових коштів, авансованих їм на обслуговування реалізації продукції, з тим, щоб знову спрямувати їх у справу. Прискорення оборотності оборотних активів знижує додаткову потребу в них

Для оцінки стану та оборотності товарних запасів і оборотних активів використовують слідуючі показники:

Запаси в днях товарообігу означають, на скільки днів продажу товарів вистачить того товарного запасу, який накопичений на якусь дату.

Товарний запас в днях обчислюється за формулою:

Дтз=ТЗпер./Тсд, (3.1)

де Дтз- норма товарного запасу в днях;

ТЗпер- сума товарного запасу на якусь дату;

Тсд- середньодобовий товарообіг.

Період, на протязі якого товарні запаси знаходяться в процесі продажу називається часом товарного обертання або часом товарооборотності.

Товарооборотність (швидкість обертання товару)- час, необхідний для повного поновлення запасу або кількість днів, за яку обертається середній товарний запас. Вона вимірюється двома показниками: тривалістю одного оберту та кількістю обертів, яку здійснили товарні запаси за досліджуваний період.

Товарооборотність (тривалість одного обороту середнього товарного запасу) в днях обчислюється за формулою:

Д=Зсер/Тсд, (3.2)

де Д- тривалість одного обороту, дні;

Зсер- середні товарні запаси, які обчислюються за середньою хронологічною.

Товарооборотність в кількості оборотів (швидкість обертання) визначається за формулою:

Ко=Т/Зсер, (3.3)

де Ко- швидкість обертання (кількість оборотів);

Т- товарообіг за період, грн.

Або кількість оборотів можна обчислити таким чином:

Ко=Дпер./Тро, (3.4)

де Дпер.- кількість днів в періоді.

Для загальної оцінки стану товарних запасів використовуються такі показники:

-рівень запасоємності товарообігу, який обчислюється за формулою:

Зємн.т/о=Зсер/Т*100, (3.5)

де Зємн т/о- рівень запасоємності товарообігу.

Найбільш оптимальним цей коєфіціент є коли він меньший одиниці(чим він меньший тим краще).Показник запасоємності єзворотнім показником до оборотності в разах.

-ефективність використання товарних запасів (віддача товарних запасів):

Евик.т/з=ТЗсер=Ко (3.6)

Основними факторами, що визначають ефективність використання товарних запасів, є: структура товарообігу; зміна часу обертання окремих товарних груп і товарів; ефективність роботи комерційних служб; виконання договорів постачальниками; ритмічність поставок; обгрунтованість замовлень; кон'юнктура ринку; знання обсягу та структури попиту споживачів; платоспроможність торговельних підприємств та населення [6,с.146]. Ефективність використання оборотних активів характеризується двома показниками, які пов'язані зі швидкістю обігу і рентабельністю.

Рентабельність оборотних активів визначається за формулою:

Рок=П / Об.К., (3.7)

де Рок - рентабельність оборотних активів;

П - прибуток;

Об.К. -середній обсяг оборотних активів за відповідний період.

Показник рентабельності характеризує ефективність фінансової діяльності підприємства.

Коефіцієнт оборотності характеризує товарообіг, який припадає на одну грошову одиницю оборотних активів та розраховується за формулою:

Коб.= Т / Об.К. , (3.8)

де Коб. - коефіцієнт оборотності (кількість разів);

Т - товарообіг.

Також коефіцієнт оборотності можна обчислити іншим способом за формулою:

Коб.= Дні періоду/ Дні оборотності (3.9)

Коефіцієнт завантаження є зворотнім показником коефіцієнта оборотності і визначається за формулою:

Кзав. = Об.К. / Т , (3.10)

де Кзав. - коефіцієнт завантаження;

Цей коефіцієнт показує, який розмір оборотних активів приймає участь в одній грошовій одиниці товарообігу. Чим менший коефіцієнт завантаження оборотних активів, тим ефективніше вони використовуються.

Центральною ланкою механізму управління товарними запасами на рівні торговельного підприємства є нормування та планування їх обсягу.

Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначених умовах, місці та часі створення необхідних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання.

Норми товарних запасів використовуються торговельними організаціями (підприємствами) при:

розробці планів товарного забезпечення (запасів та надходження товарів);

визначенні обсягу оборотних коштів та необхідного розміру кредиту для їх формування;

регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формування понаднормативних запасів (неходових, залежалих, надмірно завезених товарів);

контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту, розрахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;

удосконаленні статистичного та управлінського обліку та контролю товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Нормування товарних запасів базується на таких цринципах:

1. Оптимальність. Нормативи повинні передбачати найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесу обігу, задоволення попиту населення на товари. Критерії оп- тимальності визначаються по-різному залежно від того, на якому рівні вирішуються завдання управління запасами.

рівень сукупних витрат обігу, пов'язаних із доставкою та зберіганням товарів при умові найбільш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання (для роздрібних підприємств);

час обігу товарів при максимальній надійності постачання роздрібної торгівлі (для гуртових підприємств);

ступінь концентрації запасів нерегулярного оновлення в окремих ланках торгівлі або місцях зберігання;

частка неходових та залежалих запасів в загальному обсязі та ін.

Надійність. Реалізація цього принципу досягається за рахунок формування страхових запасів з метою захисту торговельного процесу від непередбачених коливань з боку попиту (виникнення ажіотажного попиту) або пропозиції товарів (в результаті порушення графіків завозу). Особливо важливо з соціальної точки зору забезпечити утворення страхових запасів в обсягах, що повністю виключають можливість виникнення дефіциту щодо товарів першочергового попиту (борошно, крупа, бобові, макаронні вироби, цукор, сіль, сірники, мило, керосин та інше).

Науковість. Відповідно до даного принципу нормування товарних запасів має здійснюватися на базі застосування техніко- економічних та економіко-математичних методів, базуватися на виявлених в результаті аналізу основних закономірностях формування товарних запасів (їх зміні в часі, співвідношенні між товарними запасами та товарооборотом, залежності від найважливіших економічних та організаційних факторів, розподілі товарів між гуртовими та роздрібними ланками та інше).

Реальність. При розробці нормативів слід враховувати матеріальні передумови формування їх розміру: обсяг товарних ресурсів, які може бути закуплений підприємством; складські площі та ємкості, що забезпечують зберігання певної кількості товарів, їх технічна оснащеність; обсяг власних оборотних коштів, який обумовлює реальні можливості накопичення товарних запасів. При використанні економіко-математичних моделей реальність нормативів забезпечується введенням ряду обмежень.

Ефективність. Нормування товарних запасів має забезпечити прискорення їх обіговості, раціональне розміщення між гуртовою та роздрібною ланкою, по підприємствах та місцях зберігання, скоротити сукупні витрати, пов'язані з доставкою та зберіганням товарів.

В процесі нормування повинен забезпечуватися не тільки власне економічний ефект, але й враховуватися соціальні аспекти проблеми ритмічності та безперервності товаропостачання населення необхідними товарами.

В умовах планової економіки в торгівлі існувало два поняття нормативу товарних запасів як економічної категорії:

Норматив як запас, необхідний для забезпечення безперервної реалізації з метою найбільш повного задоволення обсягу та структури споживчого попиту населення. В цьому розумінні норматив товарного запасу забезпечує зберігання більш або менш стабільного рівня запасів з тенденцією до розширення товарного асортименту. Норматив товарного запасу відображає потреби організації (підприємства) в товарах незалежно від ресурсних можливостей держави забезпечити ці потреби.

Норматив як товарний запас, що забезпечує рівномірний розподіл ресурсів по районах, організаціях та періодах року (тобто в просторі та часі) відповідно можливостей суспільства направити визначену масу товарів до сфери обігу. Норматив товарних запасів в такому розумінні був рухомим та змінювався як в бік збільшення, так і в бік зменшення залежно від обсягу товарних ресурсів, ступеня насиченості товарами каналів обігу.

В умовах ринкової економіки суперечності, що існували між "нормативом за можливостями" та "нормативом за потребами" змінюють свій зміст, але за суттю проблеми залишаються. Конкретне торговельне підприємство може стати неспроможним сформувати необхідний товарний запас не в зв'язку з ситуацією відсутності пропозиції товарів, а у зв'язку з фінансовими труднощами. У наш час ця проблема є найбільш гострою.

Нормування товарних запасів торговельними підприємствами суттєво відрізняється від організації та методики здійснення цього процесу в інших галузях народного господарства. Причина різниці - в характері витрат.

Використання виробничих запасів суворо обумовлене виробничою програмою. Його можна розрахувати, якщо знати план випуску продукції та норми використання сировини, матеріалів на одиницю виробу; воно більш детерміноване. Ця обставина при ідеально налагодженій доставці дозволяє взагалі відмовитись від складських приміщень, вести постачання "з коліс".

Використання товарних запасів носить непослідовний та важко прогнозований характер, оскільки це пов'язано з такою рухомою категорією, як попит населення, чітко реагуючий на будь-які соціально- економічні, кліматичні, психологічні та інші зрушення. Тому часті випадки, коли дефіцитні на момент замовлення товари в час надходження до торговельної мережі підпадають під категорію, що користується слабким попитом і осідає у запасах, та навпаки, товари з ряду неходових починають користуватися підвищеним попитом.

Товарні запаси є функцією попиту індивідуальних споживачів (населення), схильних до великого впливу випадкових обставин (їх кількісне співвідношення виявляється лише в досить великій кількості елементів сукупності, знаходить своє відображення в масі явищ), а отже, потребує систематичного вивчення.

2. Аналіз ефективності управління товарними запасами на підприємстві

Аналіз товарних запасів буде проведено у наступній послідовності:

1.Аналіз динаміки товарних запасів

2.Аналіз структури товарних запасів

3.Аналіз середньодобового товарообороту у розрізі товарних груп

4.Аналіз ефективності використання товарних запасів

В таблиці 1 представлена динаміка товарних запасів ООО «ГАЛАНТ»за період 2008-2009рр.

Таблиця 1. Динаміка товарних запасів за 2008- 2009 роки.

№ п/п	Товарна група	Запаси товарів,тис.грн.	Відхи-лення, тис.грн.	Темп росту,%
		2008	2009
1	2	3	4	5	6
1	Будівельні матеріали	206,4	323,8	117,4	156,9
2	Електротовари	445,6	689,7	244,1	154,8
3	Килими та килимові вироби	252,2	235,9	-16,3	93,5
4	Бавовняні тканини	6,3	23,2	16,9	368,3
5	Меблі	8,8	78,9	70,1	896,6
6	Шерстяні тканини і хустки	41,4	28,8	-12,6	69,6
7	Текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру	431,7	682,4	250,7	158,1
8	Господарські товари	221,7	339,7	118	153,2
9	Парфюмерно-косметичні товари	128,1	125,7	-2,4	98,1
10	Тканини з льону та інших рослинних волокон	1,5	0,5	-1	33,3
11	Мило господарське	0,2	0,8	0,6	400,0
12	Синтетичні миючі засоби	3,9	4,4	0,5	112,8
13	Шкіряне та текстильне взуття	235	332	97	141,3
14	Білизняний трикотаж	64,6	64	-0,6	99,1
15	Верхній трикотаж	82,8	87,9	5,1	106,2
16	Головні убори	12,7	23,4	10,7	184,3
Продовження таблиці 1
1	2	3	4	5	6
17	Хутра натуральні та вироби з них	53,9	59,2	5,3	109,8
18	Панчішно-шкарпеткові вироби	97,4	102,5	5,1	105,2
19	Паперово-білові товари	9,9	8	-1,9	80,8
20	Канцелярські та шкільно-письмові товари	16,3	38,3	22	235,0
21	Нитки	12,1	18,1	6	149,6
22	Металевий посуд	63,5	253,7	190,2	399,5
23	Фарфоро-фаянсовий і керамічний посуд	85,6	273,7	188,1	319,7
24	Телерадіотовари	126,5	336,9	210,4	266,3
25	Годинники	11,1	18,5	7,4	166,7
26	Одяг та білизна	678,6	553,8	-124,8	81,6
27	Галантерея	246,9	319	72,1	129,2
28	Гумове полімерне взуття	0	0	0	-
29	Мило туалетне	1,6	3,2	1,6	200,0
30	Скляний посуд	71,2	72,6	1,4	102,0
35	Мотоцикли і вілосипеди	0	0	0	-
36	Вироби для фізичної культури	11,3	0	-11,3	0,0
37	Іграшки та ялинкові прикраси	13,8	24	10,2	173,9
38	Культтовари	6,7	51,6	44,9	770,1
39	Автомобілі/автотовари	13,8	29,5	15,7	213,8
40	Товари побутової хімії	3,3	2,7	-0,6	81,8
41	Електроосвітлювальна арматура	6,5	19,1	12,6	293,8
42	Інші непродовольчі товари	177,4	541	363,6	305,0
Всього:	3850,3	5767	1916,2	149,8

Дані таблиці 1 свідчать що товарні запаси підприємства ООО «ГАЛАНТ»у 2009 році порівняно с 2008 роком зросли на 1916,2 тис грн., або на 49,8%.

Але за окремими товарами та товарними групами спостерігалося значні коливання, як у бок зростання так і зменшення товарних запасів.

Данні таблиці 1 свідчать про те що, запаси окремих товарів та товарних груп за період 2008-2009 рр збільшився (таких, як електроосвітлювальна арматура в 2,9 рази, іграшки та ялинкові прикраси на 73,9% , культтовари в 7,7 рази в 3 рази) а інших зменшилась (товаров побутової хімії - на 18,2%, паперово-білові товари - на 19,2%, Білизняний трикотаж - на 0,9%.)

В таблиці 2 нами розглянуто аналіз структури товарних запасів ООО «ГАЛАНТ»за період 2008-2009рр.

Таблиця 2. Аналіз структури товарних запасів ВАТ «ТЦ «Наша Марка»

найменування товарних запасів	2008 р	2009 р	Відхилення
	сума тис грн	питома вага%	сума тис грн	питома вага%	сума тис грн	питома вага%
Будівельні матеріали	206,4	5,36	323,8	5,62	117,4	0,25
Електротовари	445,6	11,57	689,7	11,96	244,1	0,39
Килими та килимові вироби	252,2	6,55	235,9	4,09	-16,3	-2,46
Бавовняні тканини	6,3	0,16	23,2	0,40	16,9	0,24
Меблі	8,8	0,23	78,9	1,37	70,1	1,14
Шерстяні тканини і хустки	41,4	1,08	28,8	0,50	-12,6	-0,58
Текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру	431,7	11,21	682,4	11,83	250,7	0,62
Господарські товари	221,7	5,76	339,7	5,89	118	0,13
Парфюмерно-косметичні товари	128,1	3,33	125,7	2,18	-2,4	-1,15
Тканини з льону та інших рослинних волокон	1,5	0,04	0,5	0,01	-1	-0,03
Мило господарське	0,2	0,01	0,8	0,01	0,6	0,01
Синтетичні миючі засоби	3,9	0,10	4,4	0,08	0,5	-0,02
Шкіряне та текстильне взуття	235	6,10	332	5,76	97	-0,35
Білизняний трикотаж	64,6	1,68	64	1,11	-0,6	-0,57
Верхній трикотаж	82,8	2,15	87,9	1,52	5,1	-0,63
Головні убори	12,7	0,33	23,4	0,41	10,7	0,08
Хутра натуральні та вироби з них	53,9	1,40	59,2	1,03	5,3	-0,37
Панчішно-шкарпеткові вироби	97,4	2,53	102,5	1,78	5,1	-0,75
Паперово-білові товари	9,9	0,26	8	0,14	-1,9	-0,12
Канцелярські та шкільно-письмові товари	16,3	0,42	38,3	0,66	22	0,24
Нитки	12,1	0,31	18,1	0,31	6	0,00
Металевий посуд	63,5	1,65	253,7	4,40	190,2	2,75
Фарфоро-фаянсовий і керамічний посуд	85,6	2,22	273,7	4,75	188,1	2,52
Продовження таблиці 2
Телерадіотовари	126,5	3,29	336,9	5,84	210,4	2,56
Годинники	11,1	0,29	18,5	0,32	7,4	0,03
Одяг та білизна	678,6	17,62	553,8	9,60	-124,8	-8,02
Галантерея	246,9	6,41	319	5,53	72,1	-0,88
Гумове полімерне взуття	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Мило туалетне	1,6	0,04	3,2	0,06	1,6	0,01
Скляний посуд	71,2	1,85	72,6	1,26	1,4	-0,59
Мотоцикли і вілосипеди	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Вироби для фізичної культури	11,3	0,29	0	0,00	-11,3	-0,29
Іграшки та ялинкові прикраси	13,8	0,36	24	0,42	10,2	0,06
Культтовари	6,7	0,17	51,6	0,89	44,9	0,72
Автомобілі/автотовари	13,8	0,36	29,5	0,51	15,7	0,15
Товари побутової хімії	3,3	0,09	2,7	0,05	-0,6	-0,04
Електроосвітлювальна арматура	6,5	0,17	19,1	0,33	12,6	0,16
Інші непродовольчі товари	177,4	4,61	541	9,38	363,6	4,77
Всьго	3850,3	100,00	5766,5	100,00	1916,2	0,00

Дані таблиці 2 свідчать про деякі зміни у структурі товарних запасів підприємства, які відбували протягом 2009 року. Так наприклад питома вага Інших непродовольчіх товарів зросла з 4,61% у 2008 р. до 9,38% у 2009 р., а на групу товарів одяга та білизни зменшилась з 17,62% у 2008 р. до 9,6% у 2009 р.

Реалізація товарних запасів - це головна задача управління товарними запасами. В таблиці 3 представлена динамік реалізації товарних запасів ООО «ГАЛАНТ»за 2008-2009 роки.

Таблиця 3. Аналіз реалізації товарних запасів ООО «ГАЛАНТ»за 2008-2009 роки

№ п/п	Товарна група	Товарообіг,тис.грн.	Відхи-лення	Темп росту,%
		2008	2009
1	2	3	4	5	6
1	Будівельні матеріали	757,7	838,6	80,9	110,7
2	Електротовари	1246,9	1725,5	478,6	138,4
3	Килими та килимові вироби	667,1	703,3	36,2	105,4
4	Бавовняні тканини	83,9	125,3	41,4	149,3
5	Меблі	79,5	725,9	646,4	913,1
6	Шерстяні тканини і хустки	99	123,7	24,7	124,9
7	Текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру	486,6	1228,3	741,7	252,4
8	Господарські товари	805	1421,3	616,3	176,6
9	Парфюмерно-косметичні товари	660,5	865,2	204,7	131,0
10	Тканини з льону та інших рослинних волокон	17,1	7,2	-9,9	42,1
11	Мило господарське	4,3	8,2	3,9	190,7
12	Синтетичні миючі засоби	42,4	58,1	15,7	137,0
13	Шкіряне та текстильне взуття	675,8	784,1	108,3	116,0
14	Білизняний трикотаж	95,3	129,9	34,6	136,3
16	Головні убори	34,7	66,4	31,7	191,4
17	Хутра натуральні та вироби з них	105,4	39,9	-65,5	37,9
18	Панчішно-шкарпеткові вироби	296,7	193,5	-103,2	65,2
19	Паперово-білові товари	97,5	84,5	-13	86,7
20	Канцелярські та шкільно-письмові товари	109,7	69	-40,7	62,9
21	Нитки	56,7	65,3	8,6	115,2
22	Металевий посуд	433,7	668,2	234,5	154,1
23	Фарфоро-фаянсовий і керамічний посуд	324,7	575,8	251,1	177,3
24	Телерадіотовари	646,9	1230,4	583,5	190,2
25	Годинники	101,4	150,2	48,8	148,1
26	Одяг та білизна	1448,8	1759,5	310,7	121,4
27	Галантерея	756,5	1002,4	245,9	132,5
28	Гумове полімерне взуття	22,2	0,1	-22,1	0,5
29	Мило туалетне	26,9	34,7	7,8	129,0
30	Скляний посуд	374,8	453,6	78,8	121,0
35	Мотоцикли і вілосипеди	22,1	0	-22,1	0,0
36	Вироби для фізичної культури	26,9	4,7	-22,2	17,5
37	Іграшки та ялинкові прикраси	78,9	192	113,1	243,3
38	Культтовари	140,2	240,6	100,4	171,6
39	Автомобілі/автотовари	176,7	157,3	-19,4	89,0
40	Товари побутової хімії	34,1	0,5	-33,6	1,5
41	Електроосвітлювальна арматура	158,9	77,5	-81,4	48,8
42	Інші непродовольчі товари	279,8	619,8	340	221,5
Всього:	11608	16624	5016,1	143,2

В цілому на підприємстві ООО «ГАЛАНТ»за всіма групами товарів збільшилась реалізація за 2009 рік порівняно з 2008 роком, але максимальне збільшення реалізації відбулося за наступними групами товарів: інші непродовольчі товари, телерадіотовари, текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру та інші.

Відповідно до зростання реалізації за товарними групами у 2009 році спостерігалося зростання однодобового товарообігу, що представлено в таблиці 4.

Таблиця 4. Порівняльний аналіз товарообігу середньодобового ООО «ГАЛАНТ» за 2008-2009 роки.

№ п/п	Товарна група	2008	2009	Відхи-лення	Темп росту,%
1	2	3	4	5	6
1	Будівельні матеріали	2,10	2,33	0,22	110,677
2	Електротовари	3,46	4,79	1,33	138,383
3	Килими та килимові вироби	1,85	1,95	0,10	105,426
4	Бавовняні тканини	0,23	0,35	0,12	149,344
5	Меблі	0,22	2,02	1,80	913,082
6	Шерстяні тканини і хустки	0,28	0,34	0,07	124,949
7	Текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру	1,35	3,41	2,06	252,425
8	Господарські товари	2,24	3,95	1,71	176,559
9	Парфюмерно-косметичні товари	1,83	2,40	0,57	130,992
10	Тканини з льону та інших рослинних волокон	0,05	0,02	-0,03	42,1053
11	Мило господарське	0,01	0,02	0,01	190,698
12	Синтетичні миючі засоби	0,12	0,16	0,04	137,028
13	Шкіряне та текстильне взуття	1,88	2,18	0,30	116,025
14	Білизняний трикотаж	0,26	0,36	0,10	136,306
15	Верхній трикотаж	0,37	0,54	0,17	145,928
16	Головні убори	0,10	0,18	0,09	191,354
17	Хутра натуральні та вироби з них	0,29	0,11	-0,18	37,8558
18	Панчішно-шкарпеткові вироби	0,82	0,54	-0,29	65,2174
19	Паперово-білові товари	0,27	0,23	-0,04	86,6667
20	Канцелярські та шкільно-письмові товари	0,30	0,19	-0,11	62,8988
21	Нитки	0,16	0,18	0,02	115,168
22	Металевий посуд	1,20	1,86	0,65	154,07
23	Фарфоро-фаянсовий і керамічний посуд	0,90	1,60	0,70	177,333
24	Телерадіотовари	1,80	3,42	1,62	190,199
25	Годинники	0,28	0,42	0,14	148,126
26	Одяг та білизна	4,02	4,89	0,86	121,445
27	Галантерея	2,10	2,78	0,68	132,505
28	Гумове полімерне взуття	0,06	0,00	-0,06	0,45045
29	Мило туалетне	0,07	0,10	0,02	128,996
30	Скляний посуд	1,04	1,26	0,22	121,025
35	Мотоцикли і вілосипеди	0,06	0,00	-0,06	0
36	Вироби для фізичної культури	0,07	0,01	-0,06	17,4721
37	Іграшки та ялинкові прикраси	0,22	0,53	0,31	243,346
38	Культтовари	0,39	0,67	0,28	171,612
39	Автомобілі/автотовари	0,49	0,44	-0,05	89,0209
40	Товари побутової хімії	0,09	0,00	-0,09	1,46628
41	Електроосвітлювальна арматура	0,44	0,22	-0,23	48,7728
42	Інші непродовольчі товари	0,78	1,72	0,94	221,515
Всього:	32,24	46,18	13,93	143,213
	Примітка:*Тс.д.-товарообіг середньодобовий

За даними таблиці 4 ми бачимо, що найбільше значення середньодобового товарообігу ООО «ГАЛАНТ» значиться за іншими непродовольчими товарами та групі товару - мило господарське.

Наступним етапом проведення аналізу товарних запасів є оцінка ефективності їх використання за показником коефіцієнта обернення товарних запасів (у днях обігу) ООО «ГАЛАНТ»за період 2008-2009рр.

Таблица 5. Аналіз ефективності викоритання товарних запасів виражених в днях за 2008-2009 роки.

№ п/п	Товарна група	2008 р	2009р	Відхилення	Темп росту,%
1	2	3	4	5	6
1	Будівельні матеріали	98,07	139,00	40,94	141,75
2	Електротовари	128,65	143,90	15,24	111,85
3	Килими та килимові вироби	136,10	120,75	-15,35	88,72
4	Бавовняні тканини	27,03	66,66	39,62	246,58
5	Меблі	39,85	39,13	-0,72	98,19
6	Шерстяні тканини і хустки	150,55	83,82	-66,73	55,67
7	Текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру	319,38	200,00	-119,38	62,62
8	Господарські товари	99,15	86,04	-13,10	86,78
9	Парфюмерно-косметичні товари	69,82	52,30	-17,52	74,91
10	Тканини з льону та інших рослинних волокон	31,58	25,00	-6,58	79,17
11	Мило господарське	16,74	35,12	18,38	209,76
12	Синтетичні миючі засоби	33,11	27,26	-5,85	82,33
13	Шкіряне та текстильне взуття	125,18	152,43	27,24	121,76
14	Білизняний трикотаж	244,03	177,37	-66,66	72,68
15	Верхній трикотаж	224,80	163,53	-61,26	72,75
16	Головні убори	131,76	126,87	-4,89	96,29
17	Хутра натуральні та вироби з них	184,10	534,14	350,04	290,14
18	Панчішно-шкарпеткові вироби	118,18	190,70	72,52	161,36
19	Паперово-білові товари	36,55	34,08	-2,47	93,24
20	Канцелярські та шкільно-письмові товари	53,49	199,83	146,33	373,57
21	Нитки	76,83	99,79	22,96	129,89
22	Металевий посуд	52,71	136,68	83,97	259,32
23	Фарфоро-фаянсовий і керамічний посуд	94,91	171,12	76,22	180,31
24	Телерадіотовари	70,40	98,57	28,18	140,02
25	Годинники	39,41	44,34	4,93	112,52
26	Одяг та білизна	168,62	113,31	-55,31	67,20
27	Галантерея	117,49	114,57	-2,93	97,51
28	Гумове полімерне взуття	0,00	0,00	0,00	-
29	Мило туалетне	21,41	33,20	11,79	155,04
30	Скляний посуд	68,39	57,62	-10,77	84,25
35	Мотоцикли і вілосипеди	0,00	-!	-	-
36	Вироби для фізичної культури	151,23	0,00	-151,23	0,00
37	Іграшки та ялинкові прикраси	62,97	45,00	-17,97	71,47
38	Культтовари	17,20	77,21	60,00	448,77
39	Автомобілі/автотовари	28,12	67,51	39,40	240,13
40	Товари побутової хімії	34,84	1 94,400	1 909,16	5 580,00
41	Електроосвітлювальна арматура	14,73	88,72	74,00	602,48
42	Інші непродовольчі товари	228,25	314,23	85,98	137,67
Всього:	119,41	124,88	5,47	104,58
	*Д т.з.-товарні запаси виражені в днях.

Аналіз таблиці 5 показав, що найбільшу тривалість часу обігу мають товари з хутра та канцелярські і письмові товари.

В 2008 році тривалість одного обороту середнього товарного запасу по підприємству становила 119днів, а в 2009 році вона зросла до 125 днів, що є негативним фактором економічної діяльності підприємства.

В 2007 році найкоротша тривалість одного обороту була по електроосвітлювальній арматурі (14,73 дня), а найдовша-по текстильним товарам для домашнього вжитку та інтер'єру ( 319,38 дня). В 2009 році найкращий показник товарооборотності мали тканини з льону та інших рослинних волокон ( 25 днів), найгірший- товари побутової хімії ( 1944 дня.)

Із даних таблиці 6 видно, що в 2009 році порівняно з 2008 роком рівень запасомісткості скоротився на такі групи товарів: текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру - на 33,2; вироби для фізичної культури -42;текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру та білизняний трикотаж - на 18,5; парфюмерно-косметичні- на 4,9; верхній трикотаж - на 17; oдяг та білизна - на 15,4; iграшки та ялинкові прикраси - на 5; тканини з льону та інших рослинних волокон - на 1,9; господарські товари - на 3,6 і килими та килимові вироби - на 4,3 відсоткові пункти. Але запасоємність інших груп товарів зросла. Особливо високі темпи зростання виявились на товари побутової хімії (5580%);електроосвітлювальна арматура (602,5%); культтовари (448,8%); канцелярські та шкільно-письмові товари (373,6%).

Для груп товарів, за якими скоротився рівень запасоміскості, характерне покращення показників, що характеризують товарооборотність в днях обороту і кількості обертів, про що свідчать дані таблиць 7 і 8. Так, на текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру коефіцієнт оборотності збільшився на 0,67; парфюмерно-косметичні-на 1,73; верхній трикотаж - на 0,60; oдяг та білизна - на 1,04; iграшки та ялинкові прикраси - на 2,28; господарські товари -на 0,55.

Таблиця 6. Порівняльний аналіз запасомісткості за 2008 та 2009 роки.

№ п/п	Товарна група	Рівень запасо-ємності, %	Відхилення, відсоткові пункти	Темп зростання,%
		2008р.	2009р.
1	2	3	4	5	6
1	Будівельні матеріали	27,2	38,6	11,4	141,7
2	Електротовари	35,7	40,0	4,2	111,8
3	Килими та килимові вироби	37,8	33,5	-4,3	88,7
4	Бавовняні тканини	7,5	18,5	11,0	246,6
5	Меблі	11,1	10,9	-0,2	98,2
6	Шерстяні тканини і хустки	41,8	23,3	-18,5	55,7
7	Текстильні товари для домашнього вжитку та інтер'єру	88,7	55,6	-33,2	62,6
8	Господарські товари	27,5	23,9	-3,6	86,8
9	Парфюмерно-косметичні товари	19,4	14,5	-4,9	74,9
10	Тканини з льону та інших рослинних волокон	8,8	6,9	-1,8	79,2
11	Мило господарське	4,7	9,8	5,1	209,8
12	Синтетичні миючі засоби	9,2	7,6	-1,6	82,3
13	Шкіряне та текстильне взуття	34,8	42,3	7,6	121,8
14	Білизняний трикотаж	67,8	49,3	-18,5	72,7
15	Верхній трикотаж	62,4	45,4	-17,0	72,7
16	Головні убори	36,6	35,2	-1,4	96,3
17	Хутра натуральні та вироби з них	51,1	148,4	97,2	290,1
18	Панчішно-шкарпеткові вироби	32,8	53,0	20,1	161,4
19	Паперово-білові товари	10,2	9,5	-0,7	93,2
20	Канцелярські та шкільно-письмові товари	14,9	55,5	40,6	373,6
21	Нитки	21,3	27,7	6,4	129,9
22	Металевий посуд	14,6	38,0	23,3	259,3
23	Фарфоро-фаянсовий і керамічний посуд	26,4	47,5	21,2	180,3
24	Телерадіотовари	19,6	27,4	7,8	140,0
25	Годинники	10,9	12,3	1,4	112,5
26	Одяг та білизна	46,8	31,5	-15,4	67,2
27	Галантерея	32,6	31,8	-0,8	97,5
28	Гумове полімерне взуття	0,0	0,0	0,0	-
29	Мило туалетне	5,9	9,2	3,3	155,0
30	Скляний посуд	19,0	16,0	-3,0	84,3
35	Мотоцикли і вілосипеди	0,0	-	-	-
36	Вироби для фізичної культури	42,0	0,0	-42,0	0,0
37	Іграшки та ялинкові прикраси	17,5	12,5	-5,0	71,5
38	Культтовари	4,8	21,4	16,7	448,8
39	Автомобілі/автотовари	7,8	18,8	10,9	240,1
40	Товари побутової хімії	9,7	540,0	530,3	5 580,0
41	Електроосвітлювальна арматура	4,1	24,6	20,6	602,5
42	Інші непродовольчі товари	63,4	87,3	23,9	137,7
Всього:	33,2	34,7	1,5	104,6

Размещено на Allbest.ru