Розрахунок необхідної кількості персоналу та витрат для розробки програмного забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Основна мета курсової роботи - розрахувати необхідну кількість персоналу для розробки програмного забезпечення та спланувати витрати на розробку ПЗ.

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм, призначених для розв'язання завдань на комп'ютері.

Програма - це впорядкований набір команд. Програмне та апаратне забезпечення взаємопов'язані та знаходяться в неперервній взаємодії. Будь-який апаратний пристрій управляється програмою.

Програмне забезпечення можна поділити на три класи:

- системне;

- прикладне;

- інструментальне.

В даному випадку ПЗ було розроблене на мові Асемблер.

Асемблер - мова програмування, за допомогою якої можна написати такі програми, які неможливо або дуже складно написати на інших мовах програмування.

Програмування на Асемблері виходять в десятки разів менші, а працюють в десятки разів швидше.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ

Під час курсової роботи розраховується економія, виконуючи роботу такого типу як розробка та проектування програмного забезпечення.

Під час проектування спеціалістам надаються всі необхідні умови роботи, в тому числі всі інструменти, в яких вони потребують. Спеціалісти мають високий рівень і тому було обрано так, щоб було використано лише одного спеціаліста, такий як програміст.

Кожний етап виконується поступово. Спеціалісту для цього надається певний час, який необхідно для виконання об'єму роботи. Для швидшого виконання роботи спеціалісту були надані потрібні йому матеріали, комплектуючі та інструменти.

Після закінчення всіх робіт буде отримане повністю робоче програмне забезпечення, з урахуванням його майбутньої модернізації та роботи.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ

Встановлення нового обладнання, монтаж нових комп'ютерних мереж, налагодження нових ПЕОМ та розробка і встановлення програмного забезпечення потребують певних витрат часу та праці. Показником, який узагальнює ці витрати є - трудомісткість.

Таблиця 2.1 - Розрахунок загальної трудомісткості робіт

Назва етапів	Трудомісткість Тшт., год	Виконавець
1.Підготовка та опис задачі	2	Програміст
2.Аналіз аналогів	2
3.Розробка алгоритму	8
4.Складання програми за блок-схемою на ПЕОМ	15
5.Налагодження програми на ПЕОМ	12
7.Редагування,печать і оформлення документації	6	Операто ввода даних
Всього	45 год

З урахуванням рівня язику програмування трудомісткість розробки програми повинна бути скорегована наступним чином:

Тпр = Кпр • Тзаг н.год. (2.1)

де Кпр - коефіцієнт зміни трудомісткості залежно від рівня язику програмування (див. табл. 2.2.)

Таблиця 2.2 - Коефіцієнт зміни трудомісткості залежно від язику програмування

Рівень язику програмування	Характер язику програмування	Коефіцієнт зміни трудомісткості
I	По командний язик - Асемблер	1
II	Макроасемблер	0,95
III	Алгоритмічні язики високого рівня	0,8 - 0,9
IV	Алгоритмічні язики найвисокого рівня	0,7 - 0,8

Тпр = 1 • 45=45год.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

Чисельність виконавців визначається виходячи з нормативів часу на встановлення, ремонт, обслуговування та інших робіт на комп'ютерній мережі і ПЕОМ. Розрахунок чисельності ведеться окремо по кожній спеціальності за наступною формулою:

Квик. = ?Тшт.і. / Фд (3.1)

де Тшт.і. - трудомісткість виконання етапу робіт за і-ю спеціальністю;

Фд - дійсний фонд робочого часу одного виконавця, визначається за формулою:

Фд приймаемо 5 дів, або 40 годин.

Кпрог. = 39/40=0,975

Копер. = 6/40=0,15

Всі розрахунки зводяться до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Склад і кількість виконавців

Назва спеціальності	Кількість, чол.
Програміст	1
Оператор ввода даних	1
Загальна кількість виконавців, чол.	2

4. РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

Заробітна плата -- це виражена в грошовій формі частина валового внутрішнього продукту, яка виплачується працівникові відповідно до затраченої ним праці.

Заробітна плата робітників і службовців складається з основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а також заохочувальних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Витрати на оплату праці - це запланована на визначений термін часу сума грошових коштів, призначених для виплати працюючим за виконану роботу.

Витрати на оплату праці (Вопл.) включає:

- витрати на основну заробітну плату, Зосн.

- витрати на додаткову заробітну плату, Здод.

Витрати на основну заробітну плату включають тарифну заробітну плату, яка визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством.

Витрати на додаткову заробітну плату включають доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

Всі виконавці знаходяться на погодинно-преміальній системі оплати праці.

Основна заробітна плата для спеціалістів, керівників розраховується за формулою:

Зосн. = Окл.• Тшт. / Фд, (4.1)

де Окл. - величина окладу спеціаліста згідно штатному розкладу підприємства (дивись додаток В);

Тшт. - трудомісткість виконання етапу робіт за спеціальністю;

Фд - дійсний (місячний) фонд робочого часу одного виконавця.

Зосн.прог. = 1500•39 / 178=328,65грн,

Зосн.опер. = 1500•6 / 178=50,55грн

Додаткова заробітна плата розраховується за формулою:

Здод. = Зосн.• Д, (4.2)

де Зосн. - основна заробітна плата;

Д - сума доплат, надбавок та інших виплат, передбачених чинним законодавством (0,4 - 0,5).

Здод,прог. = 328,65• 0,5=164,35грн,

Здод,прог. = 50,55• 0,5=25,30грн

Витрати на оплату праці розраховуються за формулою:

Вопл. = ?Зосн. + ?Здод., (4.3)

де ?Зосн. - сума основної заробітної плати всіх виконавців;

?Здод. - сума додаткової заробітної плати всіх виконавців.

Вопл,прог. =328,65+164,35=493грн,

Вопл,опер. =50,55+25,30=75,85грн.

5. ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ

Відрахування на соціальні заходи включають: відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків. Величина відрахувань встановлюється

у відсотках від витрат на оплату праці, так:

- пенсійний фонд - 32.3%;

- фонд зайнятості - 1.6%;

- фонд соціального страхування - 2.9%;

- фонд страхування від нещасних випадків для галузі радіоелектроніки - 1,5%.

Отже, загальний відсоток відрахувань згідно чинного законодавства складає 38,3%.

Таким чином відрахування на соціальні заходи визначаються за формулою:

Всоц.з. = 0,383 • (Зосн. + Здод.), (5.1)

або

Всоц.з. = 0,383 • Вопл.,

де Всоц.з. - відрахування на соціальні заходи;

Вопл. - витрати на оплату праці.

Всоц.з.прог. = 0,383 •493=188,80грн,

Всоц.з.опер. = 0,383 •75,85=29,05грн.

6. ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання відносяться до непрямих витрат. При розробці програмного забезпечення витрати на утримання і експлуатацію обчислювального комплексу розраховуються за формулою:

Ву.е. = Sм.год.• Фм, (6.1)

де Sм.год. - вартість одного машинного часу;

Фм - фонд часу роботи на ПЕОМ (дані беруться із таблиці 2.1; зазвичай фонд часу роботи на ПЕОМ складається з витрат часу на процес програмування та налагодження програмного продукту).

Ву.е. = 1,19• 45=53,55грн

Вартість машинного часу розраховується за наступною формулою:

Sм.год. = (Вел.р. + Ар. + Врем.р.) / Фпк, (6.2)

де Вел.р. - витрати на річні відрахування за електроенергію, яку використовує один персональний комп'ютер (ПК);

Ар. - витрати на річну амортизацію ПК;

Врем.р. - річні витрати на поточний ремонт ПК;

Фпк - річний дійсний фонд часу роботи ПК.

Sм.год. = (455,18 + 1400 + 200) / 1734=1,19грн,

Дійсний фонд часу роботи ПК за рік розраховується за формулою:

Фпк. = Фном.• Кпроф. (6.3)

де Фном. - номінальний фонд часу роботи одного ПК (за рік складає 2040 год.);

Кпроф. - коефіцієнт витрат часу на профілактичні заходи (Кпроф. = 0,85);

Фпк. = 2040• 0,85=1734год.

Річні відрахування за електроенергію, яку використовує один ПК, визначаються за формулою:

Вел.р. = S • Рс • Фпк, (6.4)

де S - вартість однієї квт./год. (0,75грн.);

Рс - споживча потужність ПК (0,35 квт./год.);

Фпк - дійсний фонд часу роботи ПК за рік.

Вел.р. = 0,75 • 0.35 • 1734=455,18грн,

Річна амортизація розраховується як добуток балансової вартості основних фондів та встановленої для відповідної групи основних фондів норми амортизації і розраховується за формулою:

Ар. = Sб • На, (5.5)

де Sб - балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок року (ПЕОМ відноситься до IV групи);

На - річна норма амортизації (по ступеню зносу для ПК На=35%);

Ар. = 4000 • 0,35=1400грн,

Річні витрати на поточний ремонт ПК визначаються пропорційно до балансової вартості основних фондів і розраховуються за формулою:

Врем.р. = Sб • Прем., (6.6)

де Sб - балансова вартість основних фондів (ПК) на початок року;

Прем. - відсоток витрат на поточні ремонти від вартості основних фондів (для ПК Прем.=5%).

Врем.р. = 4000 • 0,05=200грн.,

7. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ

Загальновиробничі витрати відносяться до непрямих і включають витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією будівель і споруд виробничого призначення.

Визначаються пропорційно до витрат на основну заробітну плату за формулою:

Взаг.вир. = Зосн.•(Пзаг.вир./100%) (7.1)

де Зосн. - витрати на основну заробітну плату;

Пзаг.вир. - відсоток витрат на утримання та експлуатацію обладнання (на базовому підприємстві складає 80%).

Взаг.вир. = ( 328,65+50,55) • 0.8= 474грн.

8. МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ

До матеріальних витрат відносяться витрати на матеріали та комплектуючі, транспотно-заготівельні витрати, а також витрати на електроенергію під часмонтажних та налагоджувальних робіт.

Всі розрахунки зводяться до таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Витрати на матеріали та комплектуючі

Найменування матеріалів та комплектуючих	Одиниці виміру	Норма витрат	Ціна	Вартість
Бумага	Листи	40	0,2	8
Фарба	мл.	200	35	35
Диск	Штуки	2	3	6
Сума матеріальних витрат				50

Вся сума матеріальних витрат розраховується за формулою:

Вмат = Вм + Вк + Втз + Вел, (8.1)

де Вм - витрати на матеріали;

Вк - витрати на комплектуючі;

Втз - транспортно-заготівельні витрати;

Вел - витрати на електроенергію для монтажних та налагоджувальних робіт.

Вмат=50грн

9. КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ

Калькуляція - це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг. При калькулюванні встановлюють об'єкти калькулювання, вибирають калькуляційні одиниці, визначають калькуляційні статті витрат та методики їх обчислення.

Об'єкт калькулювання - продукція (робота, послуга), собівартість якої обчислюється. Для кожного об'єкта калькулювання вибирається калькуляційна одиниця - одиниця його кількісного вимірювання (штуках, тоннах, кіловат, годинах тощо).

При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групуються за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно.

Собівартість продукції являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції. Це комплексний економічний показник, який об'єднує в собі витрати уречевленої праці, тобто витрати на спожиті засоби виробництва, й витрати живої праці, тобто витрати на заробітну плату робітників підприємств, а також частину чистого прибутку суспільства, яка призначена на соціальне страхування, підтримку потерпілих від Чорнобильської аварії, утримання пенсіонерів, безробітних та медичне страхування.

Собівартість продукції є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства. У ній відбиваються всі сторони виробничо-господарської діяльності фірми. Чим краще працює підприємство, чим економніше і раціональніше воно використовує власні ресурси, чим успішніше удосконалює свою техніку, цім нижчою буде собівартість виготовлення продукції.

Собівартість слугує базою для ціни товару і її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва. Підприємство не може встановлювати ціну, нижчу за собівартість, бо н такому разі воно зазнає збитків.

Згідно типового положення для більшості підприємств, виробнича собівартість групується за наступними калькуляційними статтями і визначається за формулою:

Свир = Вм + Зосн + Здод + Всоц.з. + Ву.е. + Взаг.вир. (9.1)

де Вм - сума витрат на матеріали та комплектуючі;

Зосн - основна заробітна плата;

Здод - додаткова заробітна плата;

Всоц.з. - відрахування на соціальні заходи;

Ву.е. - витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

Взаг.вир. - Загальновиробничі витрати.

Групування витрат за статтями калькуляції та визначення виробничої собівартості зводиться до таблиці 9.1:

Таблиця 9.1 - Калькуляція собівартості

№ п/п	Найменування статей витрат	Позначення статті	Сума, грн
1	Витрати на матеріали та комплектуючі	Вм	50
2	Основна заробітна плата програміста	Зосн.прог.	328,65
3	Основна заробітна плата оператора	Зосн.опер.	50,55
4	Додаткова заробітна плата програміста	Здод.прог.	164,35
5	Додаткова заробітна плата оператора	Здод.опер.	25,30
	Відрахування на соціальні заходи програміста	Всоц.з.прог	188,80
6	Відрахування на соціальні заходи оператора	Всоц.з.опер	29,05
7	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	Ву.е.	53,55
8	Загальновиробничі витрати	Взаг.вир.	474
	Виробнича собівартість	Свир	1364,25

Якщо обґрунтування економічної доцільності техніко-організаційних нововведень потребує більш повного визначення затрат, а також ціни на виконання даного виду робіт, то проводяться розрахунки показників повної собівартості, оптової та відпускної ціни.

Повна собівартість включає окрім виробничої собівартості адміністративні витрати та витрати на збут і визначається за формулою:

Спов=Свир+Вадм+Взб (9.2)

де Свир - виробнича собівартість;

Вадм - адміністративні витрати (непряма комплексна стаття витрат, яка включає витрати, пов'язані з утриманням апарату управління; утриманням транспортних мереж і мереж зв'язку і визначаються за формулою:

Вад = Зосн•( %Вад / 100) (9.3)

де Зосн - основна заробітна плата;

%Вадм - процент відрахувань на адміністративні витрати (близько 80% основної заробітної плати основних робітників).

Вад =( 328,65+50,55) •0,8=474грн,

Взб = Свир • (%Взб / 100) (9.4)

де Свир - виробнича собівартість;

%Взб - процент відрахувань на витрати на збут (близько 3 - 5% Свир).

Взб = 1364,25 •0,04=54,57грн

С пов = 474 + 54,57 + 1364,25=1892,82грн.

Оптова ціна визначається за формулою:

Цопт = Спов + П , (9.5)

де Спов - повна собівартість;

П - прибуток, який дорівнює: П = (20 - 30%) • (Спов - Вм4); (9.6)

Цопт = (1892,82• 0,5)+1892,82=2839,23

Відпускна ціна визначається за формулою:

Цвідп = Цопт + ПДВ; (9.7)

де Цопт - оптова ціна;

ПДВ - податок на додану вартість:

Цвідп = 2839,23+567,85=3407,1грн

10. ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ НАДАНИХ ПРОПОЗИЦІЙ

Обґрунтування економічної доцільності виконання даного виду робіт

власними спеціалістами проводимо шляхом порівняння витрат на ці роботи (собівартості) із ринковою вартістю аналогічних робіт (послуг). При цьому економію розраховуємо за формулою:

Е = Ц - С, (10.1)

де Ц - ціна аналогічної роботи (послуги) на ринку (1709,28грн);

С - виробнича собівартість на даний вид робіт (послуг).

Е = 3407,1 ? 1364,25=2042,85грн

Отриманий розмір економії у розмірі 2042,25грн і є підтвердженням економічної вигоди і доцільності виконання даних робіт власними спеціалістами.

ВИСНОВОК

персонал трудомісткість витрата калькуляція

Виконавши курсову роботу було розраховано кількість персоналу для розробки програмного забезпечення та сплановано витрати на розробку програмного забезпечення.

Також на завданні курсової роботи була розрахована виробнича собівартість для розробки програмного забезпечення.

Економічно ця розробка виявилась вигідна. Так економія при розробці програмного забезпечення склала 2042,85грн в порівнянні з аналогічним підприємством.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Закон України «Про підприємства» (Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №24).

2 Закон України «Про оплату праці».

3 Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч.пос. - К.: «Каравела», 2001.

4 Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. пос. - К.: Видавництво А.С.К., 2004.

5 Економіка підприємства: Навч. пос. /За ред.. А.В.Шегди. - К.; Знання, 2005.

6 Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.; КНЕУ, 2003.

7 Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Вікар,2006.

Размещено на Allbest.ru