Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів.

Тому наступними пропонуємо розрахувати саме показники ліквідності ТОВ ”Амарант” в період з 2007 по 2009 рік.

Таблиця 2.7. Оцінка ліквідності

№	Показники	Формула	Роки	Відхилення 2009/2007 (+/-)
			2007	2008	2009
2.1	Розмір власних оборотних коштів	ВК - НА	1180,2	5410,0	3415,0	-2234,8
2.2	Коефіцієнт покриття	ОА + ВМП / ПЗ + ДМП	8,5	0,9	1,1	-7,4
2.3	Частка оборотних коштів у активах	ОА + ВМП / Б	0,8	0,7	0,8	-
2.4	Коефіцієнт швидкої ліквідності	ОА + ВМП - ЗТ/ПЗ + ДМП	0,6	0,5	0,9	0,3

Після розрахунку показників ліквідності ми бачимо, що розмір власних оборотних коштів зменшився з 1180,2 тис. грн. до 3415 тис. грн., в 2007 та 2009 році відповідно. Зростання цього показника в динаміці - негативно вплине на підприємство.

Коефіцієнт покриття станом на 2007 рік складав 8.5, а в 2008 році зменшився на 7,6, але вже в 2009 році - він не на багато піднявся вгору до 1,1. Це є позитивним результатом, так як коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів. Але в зв'язку з тим, що граничне значення цього показника (>1), то підприємство залишається спроможним сплатити свої борги.

Частка оборотних коштів у активах в 2009 році в порівнянні з 2007 роком не змінилася. Цей показник показує яку частину в активах підприємства становлять оборотні кошти.

Крім того, як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності в 2009 році в порівнянні з 2007 роком збільшився на 0,3.

2.4 Показники ділової активності та рентабельності

Ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів.

Ділова активність -- це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, активність іноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність. Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства.

Наступними пропонуємо розрахувати показники ділової активності в період з 2007 по 2009 роки ТОВ ”Амарант”

Таблиця 2.8. Показники ділової активності

№	Показники	Формула	Роки	Відхилення 2009/2007 (+/-)
			2007	2008	2009
4.1	Обсяг виручки від реалізації	ф. 2 ряд. 035	44215,6	123696,0	118721,0	74505,4
4.2	Балансовий прибуток	ф. 2 ряд. 220	285,6	127,0	1252,0	966,4
4.3	Фондовіддача	ф. 2, ряд. 035/ф. 1, (гр..3 ряд.031+гр.4 ряд. 031)/2	27,9	33,6	19,3	-8,6
4.4	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	ф. 2, ряд. 035/ф. 1, (гр.3 ряд.160+гр.4 ряд. 160)/2	19,6	34,1	26,7	7,1
4.6	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	ф. 2, ряд. 040/2/ф. 1, (гр.3 ряд.530+гр.4 ряд. 530)/2	25,4	49,4	11,1	-14,3
4.8	Коефіцієнт оборотності запасів	ф. 2, ряд. 040/ф. 1, (гр.3 ряд.100-ряд.140+гр.4 ряд. 100-ряд.140)/2	49,9	30,7	20,3	-29,6
4.10	Коефіцієнт оборотності активів	ф.2, ряд. 035/ф. 1 ряд 640	5,4	5,7	3,7	-1,7
4.13	Коефіцієнт покриття дебіторської заборгованості	ф. 1 (гр..3 ряд.160+гр..4 ряд.160)/2/ф. 2 ряд.035	0,05	0,03	0,04	-0,01
4.14	Оборотність власного капіталу	ф. 2, ряд 035/ф. 1 (гр..3 ряд380+гр..4 ряд380)/2	207,5	294,9	107,1	-100,4
4.15	Оборотність оборотного капіталу	ф. 2 ряд.035/ф. 1 (гр..3 ряд640+гр..4 ряд640)/2	8,0	8,6	4,5	-3,5

Обсяг виручки від реалізації в період 2007/2009 років зросла на 74505,4 тис. грн., що є позитивним результатом.

Балансовий прибуток також збільшився порівняно з 2007 і 2009 роками на 966,4 ти. грн.. Фондовіддача в 2007 році становила 27,9, а в період до 2009 року вона стала меншою на 8,6.

Оборотність дебіторської заборгованості за період 2007-2009 роки зросла із 19,6 тис. грн. до 26,7 тис. грн. , що є як позитивним результатом так і негативним, тому що заборгованість підприємству збільшилася.

Що стосується кредиторської заборгованості то вона зменшилася, тому це є позитивним результатом для підприємства, тому що заборгованість підприємства банку або іншим підприємствам зменшилася.

Коефіцієнт оборотності запасів різко впав вниз на 29,6.

Показник оборотності активів за період дослідження є достатньо високим показником, що свідчить про високу ділову активність підприємства, а також вказує на високу фондовіддачу.

Коефіцієнт покриття дебіторської заборгованості в період з 2007 по 2009 роки різко почав зменшуватися з 0,05 до 0,04, Питання дебіторської заборгованості впливає на економічну діяльність любого підприємства особливим чином: дебіторська заборгованість, яка протягом тривалого часу не повертається (отже, що до неї на підприємстві виникає сумнів, стосовно її повернення) перш за все погіршує фінансовий стан підприємства, тобто відбувається погіршення платоспроможності підприємства, внаслідок недоотримання ( недостачі) грошових коштів.

Оборотність власного капіталу зменшується в період 2007/2009 років на 100,4 тис. грн.., що є негативною ознакою для виробництва підприємства.

Оборотність оборотного капіталу також зменшилося, у 2007 році складав 8,0, а в 2009 році 4,5.

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті виробники, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби виробництва. Від інтенсивності й ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

Наступним проведемо розрахунковий аналіз прибутковості ТОВ ”Амарант” в період з 2007 по 2009 рік.

Таблиця 2.9.

Показники	Формула	Роки	Відхилення 2009/2007 (+/-)
		2007	2008	2009
Обсяг чистого прибутку	ф. 2 ряд.190+ряд.200-ряд.205-ряд.210	285,6	127,0	1252,0	966,4
Рентабельність активів	ф.2, ряд.220*100/ф.1,(гр..3 ряд640+гр..4 ряд.640)/2	5,2	0,9	4,7	-0,5
Рентабельність власного капіталу	ф. 2, ряд.220*100/ф.1,(гр..3 ряд380+гр..4 ряд.380)/2	134,0	30,3	112,9	-21,1
Рентабельність основного капіталу	ф. 2, ряд170/ф.1 ряд640	0,04	0,01	0,04	-
Операційна рентабельність реалізованої продукції	ф. 2, ряд.100/ф. 2, ряд.035*100	0,7	1,8	3,2	2,5
Чиста рентабельність реалізованої продукції	ф. 2, ряд.220/ф. 2, ряд.035*100	0,6	0,1	1,1	0,5
Валова рентабельність продажу	ф. 2, ряд.050/ф. 2, ряд.035*100	4,0	4,3	9,5	5,5

Обсяг чистого прибутку за період 2007/2009 років збільшився так як в 2007 році було 285,6 тис. грн.., то в 2009 році обсяг чистого прибутку збільшився на 966,4 тис. грн..

Рентабельність власного капіталу у 2007 році становили 134 %, то в 2009 році цей показник зменшився на 21,1%, це свідчить про те, що рентабельність власного капіталу на підприємстві значно погіршується.

Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу не змінився протягом 2007-2009 років. Показник рентабельності у 2009 році порівняно з 2007 роком збільшився з 0,6 до 1,1.

2.5 Оцінка майнового стану підприємства

Розвиток ринкових відносин в Україні суттєво впливає на умови функціонування підприємств, визначає необхідність та напрямки вдосконалення механізмів управління їх діяльністю, які спрямовані на забезпечення пріоритету інтересів власників та їх економічної і соціальної відповідальності.

Наукове осмислення нових правових, економічних й соціальних векторів у процесах управління підприємствами потребує розробки адекватних механізмів оцінки результатів їх діяльності. Ринкова відокремленість підприємств спрямовує управління ними на збереження їх майна і його ефективне використання. Управління майном виступає визначальним і стратегічно важливим чинником підтримання й укріплення майнового стану підприємства.

Оцінка майнового стану підприємств, за концептуальним підґрунтям та інструментальним наповненням, виступає складовою системи їх фінансового менеджменту. Серед основних інструментів такої оцінки найважливішими є: оцінка вартості майна; грошових потоків, які воно генерує; аналіз майнових прав та зобов'язань з урахуванням факторів ризику їх виконання; збереження й зростання власного капіталу тощо. Ефективність їх використання залежить від якості та цілеспрямування організації на підприємстві обліку й фінансового аналізу.

Розглянемо таблицю з 2007 по 2009 роки оцінку майнового становища ТОВ «Амарант»

Таблиця 2.10. Оцінка майнового становища

№	Показники	Формула	Роки	Відхилення 2007/2009 (+/-)
			2007	2008	2009
1.1	Сума господарських коштів, що знаходиться у розпорядженні підприємства	Результат балансу (Б)	2966,8	8105,0	20754,0	17787,2
1.2	Темпи зростання оборотних активів	ОАКП/ОАПП * 100	4,6	2,3	1,8	-2,8
1.3	Коефіцієнт придатності необоротних активів	НА/Б *100	0,4	0,2	0,3	-0,1
1.4	Коефіцієнт придатності основних засобів	1- ЗОС/ПВОС	0,9	0,8	0,9	-
1.5	Коефіцієнт зносу основних фондів	ЗОС/ПВОС	0,1	0,2	0,1	-

Як показують розрахунки показники майнового стану підприємства в період з 2007 по 2009 роки майже не змінилися, лише сума господарських коштів що знаходяться у розпорядженні підприємства збільшилась на 17787,2 тис. грн.. (7%).

Темпи зростання оборотних активів за 2008 рік зменшилися (на 2,3%) в порівнянні з 2007, але вже в 2009 році - вони також зменшилися (на 0,5%), при цьому їх відхилення зменшилося в порівнянні з 2007 роком (на 2,8%).

Коефіцієнт придатності відображає ту їх частину, що придатна до використання, зменшення цього показника нехарактерно характеризує роботу підприємства. А що стосується коефіцієнтів придатності як необоротних активів, то він зменшився (на 0.1 в період з 2007 по 2009 роки), а коефіцієнт придатності основних фондів не змінився. Що стосується показника зносу, то бажано щоб його значення було найнижчим, а згідно проведеного аналізу він не змінився.

У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов'язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги.

Можна зробити висновки про недосить високий рівень ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі всього періоду. Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності є досить непоганим - 0.6, тому що максимальне граничне значення становить - 0.9, це означає що, 1,5% короткострокових зобов'язань підприємство може за необхідністю погасити негайно. Високим лишається тільки показник абсолютної ліквідності і відповідає нормативному значенню.

3. Пропозиція по вдосконаленню формування та використання основних засобів підприємства ТОВ «Амарант»

3.1 Пропозиції щодо позитивних та негативних аспектів використання основних засобів товариства

Аналіз використання основних засобів на підприємстві показав, можливі варіанти покращення показників ефективності використання основних засобів. Зростає зношення основних засобів, низькі показники руху основних засобів, а також їх віковий склад. Обладнання і машини довго експлуатуючись зменшують частину прогресивних груп обладнання, особливо робота машини зменшується, що вказує на необхідність оновлення парку обладнання, шляхом зміни зайвого обладнання, що не бере участь в виробничому процесі шляхом її продажу, виручені кошти направити на оновлення парку обладнання. Високий вплив на зміну фондовіддачі, частки амортизаційних відрахувань, матеріальних затрат, показав факторний аналіз. Покращення інтенсивності використання обладнання можна досягнути також встановленням більш потужного обладнання, яке б мало високу продуктивність та порівняно невеликі витрати електроенергії.

Вирішення поставлених завдань передбачає:

1. удосконалення методики обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

2. розробки бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

3. удосконалення методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

4. розробки моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів;

5. підхід до формування облікової політики в відношенні основних засобів на базі вибору найбільш ефективних способів і параметрів відтворювального процесу, оптимізації строків використання основних засобів;

6. синтетичний облік безоплатно отриманих основних засобів

7. порядок списання сум, створених при дооцінці й індексації основних засобів;

8. механізм первинного й аналітичного обліку витрат на капітальні ремонти основних засобів. (7)

Це дасть змогу удосконалити організацію та методику облік основних засобів, підвищити його інформативність і прогнозувати ефективність використання на підприємстві.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

1. Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;

2. Скорочення целодневных і внутрисменных простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.

3. Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючи ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.

4. Більш інтенсивне використання обладнання.

5. Впровадження заходів НТП.

6. Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.

7. Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.

8. Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов труда і відпочинку, оздоровчі заходи і інш. заходу, що позитивно впливає на фізичне і духовне стану робочого.

Подальший розвиток пропозицій та удосконалення:

o підхід до обліку і контролю накопичення та використання амортизаційних відрахувань на підприємстві;

o уточнення та доповнення поняття капітальних інвестицій;

o оцінка ефективності використання основних засобів на вугільних шахтах;

o оцінка фізичного зносу та залишкової вартості основних засобів на базі визначення коефіцієнтів відновлення;

o формування системи бюджетів капітальних інвестицій, що дозволяють прийняти рішення щодо повного чи часткового відновлювання шахтної техніки.

o Пропозиції та рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку й аналізу, представлені в дисертаційній роботі, розроблені з урахуванням специфіки вітчизняної економіки, не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та дозволяють підвищити ефективність керування основними засобами. (34)

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню з обороту. Під абсолютним вивільненням розуміється зниження суми оборотних коштів у поточному році в порівнянні з попереднім роком при збільшенні обсягів реалізації продукції. Відносне вивільнення має місце, коли темпи росту обсягів продажів випереджають темпи росту оборотних коштів. У цьому випадку меншим обсягом оборотних коштів забезпечується більший розмір реалізації. У зв'язку з ростом загального платоспроможного обороту при високій інфляції абсолютного вивільнення оборотних коштів бути не може, тому особлива увага приділяється аналізу і створенню умов для відносного вивільнення ресурсів.

Тому розрахуємо можливе скорочення періоду одного обороту оборотних активів на даному підприємстві. Для цього нам необхідні наступні допоміжні показники та розрахунки, які представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Фактичні та можливі показники ефективності використання оборотних засобів підприємства

Показники	Фактичні значення 2009 рік	Прогнозні значення
Середньооблікова вартість оборотних засобів, тис. грн.	6149,5	9512,6
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	142647,0	162354,5
Період обороту,дні	474	186

Розглянемо як зросте оборотність оборотних засобів підприємства.

Для розрахунку потреби в поточних оборотних активах скористаємося наступною формулою:

П= З+ДБ-КП, (1.16)

де П - потреба в поточних оборотних активах;

З - запаси та інші оборотні активи;

ДБ - дебіторська заборгованість;

КП - поточні зобов'язання.

Потребу в поточних оборотних активах за 2007 рік розраховуємо наступним чином: П=6576,9+3882,4-7757,1=2702,2. Аналогічно для 2008 року, потреба становить - 4078 тис. грн. Потребу для 2009 отримуємо усередненням отриманих результатів - 6626 тис. грн.

Можна визначити економічну ефективність оборотності через відносне вивільнення оборотних коштів. Вихідні дані представлені в таблиці.

Таблиця 3.2. Вихідні дані для розрахунку відносного вивільнення оборотних коштів

Показники	Фактичні значення 2009 рік	Прогнозні значення 2010 рік
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	142647,0	162354,5
Середньооблікова вартість оборотних засобів, тис.грн.	6149,5	9512,6
Період обороту, дні	474	186
Коефіцієнт оборотності, разів	1,31	1,96

Для розрахунку вивільнення оборотних засобів використовуємо формулу:

ОВ= (Т0-Т1) х (РП / Т), (1.17)

де Т0-Т1 - тривалість обороту в базовому та звітному роках;

РП - реалізована продукція звітного періоду;

Т- число календарних днів в періоді.

ОВ=(474-186) х 142647:360=114117,6 тис. грн..

Розрахований показник свідчить про те, що економія має ефективність. З обороту в плановому періоді будуть вилучені 114117,6 тис. грн., що є позитивним, оскільки, принесе збільшення доходу.

За допомогою індексованого аналізу виявимо вплив окремих факторів на зміну чистого доходу, а саме: зміни коефіцієнтів оборотності та зміни вартості оборотних засобів.

Адч = (Коб1 - Коб0) х Пср. (1.18)

Адч= (1,96-1,31) х 9512,6= +6183,19 тис. грн., розрахована величина показника свідчить що фактор зміни коефіцієнту оборотності позитивно вплине на чистий прибуток, оскільки, його величина збільшиться на 6183,19 тис.грн.

Ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, у підвищенні рівня рентабельності виробництва. На жаль, власні фінансові ресурси, які в даний час мають підприємства, не можуть повною мірою забезпечити процес не тільки розширеного, але і простого відтворення. Відсутність на підприємствах необхідних фінансових ресурсів, низький рівень платіжної дисципліни привели до виникнення взаємних неплатежів.

3.2 Пропозиції та напрямки покращення формування та використання основних засобів товариства

Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватись прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

На стадії створення виробничих запасів - раціональне використання матеріальних ресурсів, удосконалення нормування, ліквідація наднормативних запасів, налагодження роботи транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.

Поліпшення та ефективність використання основних засобів на сьогодні є невід'ємною складовою успішного та ефективного функціонування підприємства. Потрібність в постійному знаходженні шляхів удосконалення такого використання викликане високим рівнем конкуренції і боротьби за споживача, адже достатньо підприємству знизити рівень свого функціонування як це відразу ж може відобразитися на його рентабельності, знизиться довіра у споживача і у можливих кредиторів. Тому, особливо в сучасних умовах переходу до ринкових відносин, є дуже важливо слідкувати за ефективним використанням і станом такого надзвичайно важливого елементу в роботі сучасного підприємства як основні засоби.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

· Введення в дію невстановленого обладнання, заміна і модернізація його;

· Скорочення цілодобових і внутрішньо системних простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів;

· Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіку роботи підприємства, включаючи ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт;

· Більш інтенсивне використання обладнання;

· Впровадження заходів НТП;

· Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням;

· Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи;

· Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов праці та відпочинку, оздоровчі заходи та інш. заходи, що позитивно впливають на фізичний і внутрішній стан робітника. У конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів, що дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.

Для вдалої реалізації продукції керівництво підприємств вже на сучасному етапі діяльності має приділити особливу увагу вирішенню таких завдань як сегментація ринку та визначення своєї ланки на ньому; маркетингове вивчення попиту та пропозиції на продукцію; постачання продукції у необхідному споживачу асортименті та кількості; розробка методів стимулювання збуту.

Вирішення проблеми ефективності основних засобів означає підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу, збільшення виробництва необхідної суспільству продукції і зниження її собівартості, зростання рентабельності виробництва і нагромаджень підприємства. Більш повне використання основних засобів приводить також до зменшення потреб у введенні нових виробничих потужностей при зміні обсягу виробництва, а отже, до кращого використання прибутку підприємства.

Поліпшення використання основних засобів означає також прискорення їхньої оборотності, що сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорення темпів відновлення основних засобів. Успішне функціонування основних засобів залежить від повноти реалізації екстенсивних й інтенсивних фак­торів, поліпшення їхнього використання .

Екстенсивне поліпшення використання основних засобів означає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючих технічних засобів в календарний період, а з іншого, - підвищена питома вага цих засобів в складі всіх засобів, що має підприємство. Найважливішими напрямками збільшення часу роботи технічних засобів є скорочення і ліквідація їх внутрішньо змінних простоїв шляхом: підвищення якості їх ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, тощо.

Аналіз використання основних засобів на підприємстві показав, можливі варіанти покращення показників ефективності використання основних засобів. Зростає зношення основних засобів, низькі показники руху основних засобів. Обладнання і машини довго експлуатуючись зменшують частину прогресивних груп обладнання, особливо робота машини зменшується, що вказує на необхідність оновлення обладнання, шляхом зміни зайвого обладнання, що не бере участь в виробничому процесі шляхом її продажу, виручені кошти направити на обладнання. Високий вплив на зміну фондовіддачі, частки амортизаційних відрахувань, матеріальних затрат, показав факторний аналіз. Покращення інтенсивності використання обладнання можна досягнути також встановленням більш потужного обладнання, яке б мало високу продуктивність та порівняно невеликі витрати електроенергії.

Підвищення ефективності використання обладнання можна досягнути шляхом покращення використання в часі, підприємство володіє необхідним пакетом для забезпечення виробничого процесу. Покращення екстенсивного використання обладнання сприяє зменшення простоїв, часу на підготовчі та допоміжні операції, збільшення часу роботи обладнання, що досягається шляхом покращення організації виробництва через проведення заходів по розширенню виробничого інструменту. В результаті освоєння раціональних методів, і прийомів праці робітником по виготовленні деталі на токарних верстатах, зменшується витрата часу на виконання цього комплексу прийомів.

Висновки та пропозиції

Для задоволення потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.

На сучасному етапі розвиток суспільного виробництва забезпечує безперервне зростання національного доходу країни, і на цій основі відбувається щорічне зростання обсягу доходів та видатків Державного бюджету, який не може бути забезпечений без правильної організації бюджетного обліку.

Установи для здійснення своєї діяльності забезпечені основними засобами, які є частиною національного багатства країни. Тому правильна організація обліку використання основних засобів бюджетними організаціями має важливе народногосподарське значення у справі подальшого економічного підйому країни та збереження великої кількості коштів, що спрямовуються на капітальне будівництво.

Основні засоби - це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних виробничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.

Досліджене в курсовій роботі ТОВ «Амарант» є юридичною особою, основною метою якого є отримання прибутку за рахунок купівлі продукції і її реалізації. Чисельність робітників на підприємстві становить за 2009 рік 90 чол.

Аналіз використання основних засобів на підприємстві показав, можливі варіанти покращення показників ефективності використання основних засобів. Зростає зношення основних засобів, низькі показники руху основних засобів. Обладнання і машини довго експлуатуючись зменшують частину прогресивних груп обладнання, особливо робота машини зменшується, що вказує на необхідність оновлення обладнання, шляхом зміни зайвого обладнання, що не бере участь в виробничому процесі шляхом її продажу, виручені кошти направити на обладнання. Високий вплив на зміну фондовіддачі, частки амортизаційних відрахувань, матеріальних затрат, показав факторний аналіз. Покращення інтенсивності використання обладнання можна досягнути також встановленням більш потужного обладнання, яке б мало високу продуктивність та порівняно невеликі витрати електроенергії.

Поліпшення використання основних засобів означає також прискорення їхньої оборотності, що сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорення темпів відновлення основних засобів. Успішне функціонування основних засобів залежить від повноти реалізації екстенсивних й інтенсивних фак­торів, поліпшення їхнього використання .

Коефіцієнт залучених власних коштів на 2007 рік складав 22,8 і станом на 2008 рік - він збільшився на 43,0, але в 2009 році - він спав до 18,7, що є негативним показником, так як цей коефіцієнт показує яка сума загальної вартості майна припадає на 1 грн. власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел в 2008 та в 2009 роках зменшився на 0,8 в порівнянні з 2007, в якому складав 1.0. Це не є позитивним результатом діяльності підприємства, але все одно 0,2 є не достатньо високим показником і свідчить про не високий ступінь фінансової стійкості підприємства.

Отже, за допомогою розрахованих в таблиці коефіцієнтів, можна зробити висновок, що ТОВ ”Амарант” на період з 2007 по 2009 роки було достатньо-самостійним та мало високий ступінь фінансової стійкості.

Після розрахунку показників ліквідності ми бачимо, що розмір власних оборотних коштів зменшився з 1180,2 тис. грн. до 3415 тис. грн., в 2007 та 2009 році відповідно. Зростання цього показника в динаміці - негативно вплине на підприємство.

Коефіцієнт покриття станом на 2007 рік складав 8.5, а в 2008 році зменшився на 7,6, але вже в 2009 році - він не на багато піднявся вгору до 1,1. Це є позитивним результатом результатом, так як коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів. Але в зв'язку з тим, що граничне значення цього показника (>1), то підприємство залишається спроможним сплатити свої борги.

Балансовий прибуток також збільшився порівняно з 2007/2009 роки на 966,4 ти. грн.. Фондовіддача в 2007 році становила 27,9, а в період до 2009 року вона стала від'ємною на 8,6.

Оборотність дебіторської заборгованості в період 2007/2009 років зросла із 19,6 тис. грн. до 26,7 тис. грн. , що є як позитивним результатом так і негативним, тому що заборгованість підприємству збільшилася.

Що стосується кредиторської заборгованості то вона зменшилася, тому це є позитивним результатом для підприємства, тому що заборгованість підприємства банку або іншим підприємствам зменшилася.

Показник оборотності активів з 2007/2009 роки є достатньо високим показником, що свідчить про високу ділову активність підприємства , а також вказує на високу фондовіддачу.

Коефіцієнт покриття дебіторської заборгованості в період з 2007 по 2009 роки різко почав зменшуватися з 0,05 до 0,04, Питання дебіторської заборгованості впливає на економічну діяльність любого підприємства особливим чином: дебіторська заборгованість, яка протягом тривалого часу не повертається (отже, що до неї на підприємстві виникає сумнів, стосовно її повернення) перш за все погіршує фінансовий стан підприємства, тобто відбувається погіршення платоспроможності підприємства, внаслідок недоотримання ( недостачі) грошових коштів.

Обсяг чистого прибутку за період 2007/2009 років збільшився так як в 2007 році було 285,6 тис. грн.., то в 2009 році обсяг чистого прибутку збільшився на 966,4 тис. грн..

Рентабельність власного капіталу у 2007 році становив 134 %, то в 2009 році він зменшився на 21,1%, це свідчить про те, що рентабельність власного капіталу на підприємстві значно погіршується.

Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу не змінився протягом 2007-2009 років. Показник рентабельності у 2009 році порівняно з 2007 роком збільшився з 0,6 до 1,1.

Подальший розвиток пропозицій та удосконалення:

o підхід до обліку і контролю накопичення та використання амортизаційних відрахувань на підприємстві;

o уточнення та доповнення поняття капітальних інвестицій;

o оцінка ефективності використання основних засобів на вугільних шахтах;

o оцінка фізичного зносу та залишкової вартості основних засобів на базі визначення коефіцієнтів відновлення;

o формування системи бюджетів капітальних інвестицій, що дозволяють прийняти рішення щодо повного чи часткового відновлювання шахтної техніки.

o пропозиції та рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку й аналізу, представлені в дисертаційній роботі, розроблені з урахуванням специфіки вітчизняної економіки, не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та дозволяють підвищити ефективність керування основними засобами.

Для більш ефективного використання основних коштів підприємство може прийняти наступні заходи: введення в дію не встановленого обладнання, скорочення цілодобових і внутрисменных простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне використання обладнання, впровадження заходів НТП, підвищення кваліфікації робочого персоналу і інші.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник - 3-е вид. перероб. - М.: Фінанси і статистика, 2006 - 416с.

2. Бєлоусов А. "Облік надходження і нестачі основних засобів" // Бухгалтерський облік і контроль.-2006р.№5.с.27

3. Бойцова О. Енциклопедія господарських операцій.-Х.:Фактор, 2006.-с.173

4. Бойчик І.М. Економіка підприємства /Навчальний посібник/, Київ: Атіка, 2004; 478с

5. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства - Львів: Виробництво “Спалон” 2008 - 212с.

6. Бондар О. "До питання оцінки основних засобів підприємства в бухгалтерському обліку" // Бухгалтерський облік і контроль.-2005р., №3.с.23.

7. Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 2006.-323с.

8. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

9. Гончарук А. Я., Рудницький В. С. Аудит: Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. - Львів: Оріяна-Нова, 2004. - 292 с.

10. Гордієнко О.І. Економічний контроль за збереженням і використанням матеріальних ресурсів //Аграрний форум-2007: Матеріали науково - практичної конференції молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету (4 -6 квітня 2007 р., Суми, Україна).- Суми: ВТД "Університетська книга", 2007.- Ч.2.- 543 с.

11. Гордієнко О.І. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів// Матеріали науково - практичної конференції студентів Сумського НАУ (14-16 листопада 2006 р.).- Суми: Видавництво "Довкілля", 2006.- 347 с.

12. Должанський МЛ., Должанський A.M. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. - 494 с.

13. Економіка підприємства: Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. - К: “Каравела”, Львів “Новий світ - 2000”, 2004 - 320с.

14. Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2003. - 321 с.

15. ЗУ Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій"- internet www.rada.gov.ua , "Баланс"- internet www.rada.gov.ua

16. Каблухова С.В. Основні напрямки управлінського аналізу оборотного капіталу//НАН України-Донецьк,2007.-С.10.

17. Кизим Н.А., Благун И.С., Копчак Ю.С. Оценка и прогнозирование неплатежеспособности предприятия: Монография. - Х.: Издательский дом «ИНЖЭК», 2006. - 144 с.

18. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. -- К.: Знання, 2005.

19. Крайник О.П., Барвинська Є.С. Економіка підприємства /Навчальний посібник/, Львів, 2003.- 203с

20. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.

21. Кремчук Л. Нормування оборотних засобів// Економіка, фінанси, право,№2-2008 рік.

22. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник.- К.: КНЕУ,2004. -с.365.

23. Матвієнко К.Р. Організація раціонального використання оборотних засобів//Економіка,фінанси,право№12, 2008 рік

24. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 р. № 561.

25. Методичні рекомендації з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств (лист Міністерства аграрної політики України від 04.12.2003 р. № 37-27-12/14023).

26. Михайлова Т.П., Наумчук О.А. Порядок визначення первісної вартості основних засобів. Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 15. Том 3 / Відп. ред. О.О.Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - С. 189 - 195. - 0,5 друк. арк.

27. Наумчук О.А. Організація обліку основних засобів в умовах застосування комп'ютерної технології. Українська наука: минуле, сучаснє, майбутнє. Вип. 7. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - С. 219-224. - 0,4 друк. арк.

28. Національні стандарти. Регістри бухгалтерського обліку. - К.: Бухгалтгерія. Бліц-інформ, 2005. №5.

29. Нужна І. Особливості аналізу показників ліквідності під час вивчення оборотного капіталу підприємства// Регіональна економіка.- 2008.-№3.-С.173-177

30. Основні засоби (спецвипуск) // Все про бухгалтерський облік. - 2006. - №31.

31. Павлюк І. Кореспонденція рахунків як основа організації та ведення раціонального бухгалтерського обліку основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №9. - С.18-24.

32. Павлюк І."Бухгалтерський облік реалізації і переробки основних засобів" // Бухгалтерський облік і контроль.-2006.№4.с.32

33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. № 304 та від 25.11.2002 р. № 989.

34. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”,

35. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 // Все про бухгалтерський облік. - 2005. - №13.

36. Постанова до ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року N 3480-IV. затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р.

37. Пушкарь А.И., Тридед А.Н., Колос А.Л. Антикризисное управление: модели, стратегии,механизмы. Научное издание. - Харьков: ООО «Модель Вселенной», 2005. - 452 с.

38. Саблук П.Т. Розвитку АПК - надійність і стабільність // Ринкова трансформаціясоціально-економічних відносин в АПК: Тези доповідей Другої Міжнародної науково-практичної конференції 13-15 червня 2003 р. м. Мелітополь, 2007. - С. 198-202.

39. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероб. та доп.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.-356с.

40. Сук Л. "Облік основних засобів" // Бухгалтерія в сільскому господарстві, 2003р.,№15-13с.

41. Філімоненкова О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. -- 2-ге вид., переробл. і допов. -- К: МАУП, 2004. -- 328 с.

42. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2009. - 460 с., іл.

43. Фінанси підприємств: Підручник / Кол. авт. під кер. проф. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2004.- 546 с.

44. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М. Піча. - 2004 - 367с.

45. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обіку. 3-тє вид., перероб. -- Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2007.

46. Фінансовий менеджмент: Підручник/Кер. кол. авт. і наук. ред проф.А.М. Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2005.- 536 с.

47. Хомин П. Відмінності фінансового й податкового обліку основних засобів як наслідок неузгодженості звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №9. - С.24-31.

48. Шайтан Б.И., Брыкин Д.В. Антикризисное управление предприятием АПК. Учебно-практическое пособие. - М.: МСХА, 2007. - 155 с.

49. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів - 2-ге вид. - К: “Каравела”, 2005 - 568с.

Размещено на Allbest.ru