Діяльність суб’єктів інвестиційного процесу

В області зосереджено значний науковий потенціал. Буковина має художні промисли по виготовленню килимів, виробів з дерева, вишиванню. Це благодійний край багатопрофільного літнього та зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За галузевою структурою виробництва область відноситься до категорії індустріально-аграрної. Провідними галузями промисловості залишаються харчова, легка, машинобудування та металообробка, електроенергетика та деревообробна промисловість. В машинобудуванні провідним виробництвом є виробництво нафтогазопереробного устаткування. У лісовій і деревообробній промисловості - виробництво пиломатеріалів, фанери , меблів; у промисловості будівельних матеріалів - виробництво цегли, толю, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості - виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості - виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.

2.2.2 Характеристика інвестиційної привабливості Чернівецької області

В процесі ринкових реформ в області сформована ринкова інфраструктура, до складу якої входять 4 біржі, 1 комерційний банк, 20 філій банків, 1 інноваційна компанія, 57 філій та представництв страхових компаній, 24 аудиторські фірми, 12 кредитних спілок, 1 бізнес-центр, бізнес-інкубатор, торгово-промислова палата, регіональний аукціонний центр національної мережі аукціонних центрів, регіональна спілка промисловців і підприємців. В 2003 році створено Чернівецький обласний Центр аналітично-консультаційної допомоги та підтримки підприємництва.

Найбільш важливою для підприємців є проблема кредитного фінансування на прийнятних умовах. Для її вирішення облдержадміністрацією виділено кошти і створено в області регіональний фонд підтримки підприємництва. Протягом 2003 року з обласного бюджету виділено на розвиток малих підприємств 100 тис. грн.

Проводиться також робота по сприянню мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва через кредитні спілки.

Одночасно з цим в області практично відсутні активно діючі інвестиційно-інноваційні галузеві структури. При наявності в області значної кількості галузевих науково-дослідних і проектно-конструкторських установ інноваційна діяльність останніх ще не стала приваблюючим інвестиційним елементом краю, що вимагає активізації роботи в цьому напрямку.

2.2.3 Інвестиційні пріоритети та інвестиційно привабливі ланки господарського комплексу Буковини

Якщо ефективність діяльності державних органів у сфері залучення інвестицій оцінювати лише через кількісні показники обсягів інвестицій, можна прийти до неадекватного логіці речей висновку. Адже цінності, які вкладаються інвесторами, можуть здійснюватись у різному вигляді і у різні об'єкти. Кожна адміністративно-господарська одиниця має різну структуру економіки, а отже, і відповідні інститути забезпечення діяльності господарського комплексу. Ці інститути мають відповідні знання, кадровий потенціал, досвід діяльності, володіють легкодоступними ресурсами, частина з яких відноситься до унікальних. При визначенні інвестиційних пріоритетів враховуються вплив інвестиційних процесів на соціально-економічний розвиток, стан світового ринку відповідних товарів та послуг, вимоги до захисту навколишнього середовища та багато інших.

Необхідно зауважити на необхідності підтримки інвестиційних вкладень у науково-технічну та інноваційну сфери діяльності. Пріоритетність науково-технологічного забезпечення економіки досягається також тим, що при інвестуванні в пріоритетні сфери господарської діяльності області заохочуватимуться, насамперед, вкладення капіталу у вигляді прав інтелектуальної власності.

Постійним пріоритетом для органів місцевої влади є об'єкти соціальної інфраструктури, тому інвестиції в такі об'єкти, безумовно, заохочуватимуться. Враховуючи специфіку регіону, до пріоритетних напрямків розвитку, які потребують першочергового інвестування, віднесені наступні складові господарського комплексу області:

· енергозберігаючі технології;

· паливно-енергетичний комплекс;

· машинобудування і металообробка;

· радіоелектронна промисловість;

· деревообробна промисловість;

· сільське господарство;

· харчова та переробна галузі;

· туристично-рекреаційний комплекс.

Ряд притаманних господарському комплексу області економічних факторів підтверджує доцільність заохочення інвестицій в легку промисловість, окремі виробництва хімічної галузі, виробництво будматеріалів тощо.

2.3 Основні критерії, які враховуються інвестором при вкладанні коштів в економсіку області

Критерії, якими керується при вкладенні капіталу інвестор, зокрема іноземний, відомі і практично незмінні протягом останніх років. Безумовним є те, що насамперед він звертає увагу на загальнодержавні умови створення сприятливого інвестиційного клімату і підвищення інвестиційної активності. Ці умови мають бути керівництвом до дії для урядів, які бажають суттєво збільшити пропозицію капіталу на внутрішньому ринку. Водночас, інвестор оцінює умови, які склались історично і які можуть забезпечити в межах свої компетенції місцеві органи державного управління. Аналіз практики іноземного інвестування в області свідчить, що при прийнятті рішення щодо інвестування інвестор враховує:

розміщення об'єкта інвестування поблизу основних ринків;

легкість доступу до сировини та робочої сили;

наявність розвинутої транспортної інфраструктури;

забезпеченість об'єкта інженерними комунікаціями;

наявність розвинутої системи сучасних видів зв'язку;

конкурентоспроможність товарів та послуг, які надаватиме об'єкт інвестування;

знання ринків збуту;

соціально-політичну стабільність в регіоні;

наявність робочої сили, яка не потребує спеціальної підготовки;

сприятливість екологічної ситуації;

ставлення місцевої влади до інвесторів;

готовність влади створювати прийнятні умови для іноземних інвесторів;

відсутність бюрократичних бар'єрів на шляху інвесторів.

На привабливість більшості вищенаведених критеріїв місцева влада має значний вплив, що дає їй суттєві важелі впливу на формування інвестиційного клімату в регіоні.

РОЗДІЛ 3. ДЖЕРЕЛА ТА ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ НА ТЕРИТОРІЮ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Потенційні джерела та шляхи залучення інвестицій в економіку Чернівецької області

Формування інвестиційних ресурсів області за рахунок їх залучення з усіх доступних джерел є одним з найважливіших елементів регіональної інвестиційної політики. При зрозумілому дефіциті власних ресурсів у більшості підприємств регіону, головними методами фінансування інвестиційних програм і проектів в сьогоднішніх умовах та на найближчу перспективу слід вважати позичкові і залучені інвестиції.

До позичкових інвестицій належать довгострокові кредити банків та інших кредитних структур, облігаційні емісії, інвестиційний лізинг, інвестиційний селенг та ін.

До залучених інвестицій належать внески інвесторів у статутні фонди, емісії акцій або інвестиційних сертифікатів.

а) міжнародні фінансово-кредитні організації

Міжнародні фінансово-кредитні організації (МФО) практикують різноманітні варіанти інвестування, серед яких найбільш широку практику отримали надання позичок або участь в статутному капіталі отримувача інвестиції.

Інвестиційна політика визначається кожною з міжнародних фінансово-кредитних організацій самостійно на основі вивчення і аналізу інвестиційного клімату країни, привабливості її регіонів, галузей та ланок господарювання, співвідношення ризиків і безпеки процесу інвестування та багатьох інших чинників. В узагальненому вигляді процес співпраці із згаданими організаціями від зародження ідеї інвестиційного проекту до початку його фінансування можна звести до наступних кроків:

- ініціація ідеї і розробка інвестиційного проекту пошукувачем інвестиції;

- розробка бізнес-плану (забезпечення МФО корпоративною інформацією);

- концептуальний аналіз ідеї і бізнес-плану фахівцями МФО;

- передінвестиційні дослідження і оцінка проекту (фінансова, технічна, економічна, екологічна, соціальна, юридична);

- розгляд проекту Радою директорів МФО з відповідною санкцією (схвалення - відхилення);

- прийняття рішення про надання інвестицій з власних ресурсів чи мобілізації ресурсів інших фінансових інституцій;

- підписання угоди з погодженими умовами участі в реалізації інвестиційного проекту (юридичні зобов'язання);

- розподіл і надання фондів;

- моніторинг реалізації проекту;

- вихід з проекту (повернення позики або продаж статутної частки).

б) банки

Система банківських установ області сьогодні ще недостатньо орієнтована на інвестування зростаючої економіки: більшість кредитів короткотермінові, їх вартість досить висока. Водночас банки можуть брати участь у фінансуванні регіональних інвестиційних проектів в якості:

- єдиного інвестора проекту. Беручи на себе більшу частину ризиків реалізації проекту, банк може отримувати і більший прибуток;

- пайової участь в проекті. Для зниження власного ризику банк залучає до участі в проекті інші фінансові інститути;

- кредитора. Банк видає інвестиційний кредит на умовах оплати, повернення і термінування, гарантом якого виступає підприємство-ініціатор проекту;

- фінансового посередника. Банк організовує кредитну лінію, що виділяється для нього сторонніми кредиторами, і виступає гарантом в частині погашення кредиторської заборгованості.

в) інвестиційний лізинг

Лізингові операції також можуть бути використані як фінансово-економічна форма інвестиційного кредитування придбання обладнання для модернізації матеріально-технічної бази підприємств регіону та забезпечення сприятливого економічного режиму цього процесу в області.

З цією метою в області доцільно розпочати роботу із створення налагодженої системи лізингових стосунків, яка б забезпечила взаємодію фінансових і кредитних інститутів з підприємствами-лізингоотримувачами. При цьому, завдячуючи лізингу, виробники отримують додатковий канал реалізації власної продукції, а лізингоотримувачі - засоби прискорення оновлення виробництва, які, сприяючи його модернізації, забезпечують зростання продуктивності, вивільнення частини коштів, мотивацію їх ефективного використання.

г) інвестиційний селенг

Форма залучення інвестиційних ресурсів, яка полягає у передачі власником права користування і розпорядження своїм майном за певну плату. В перелік такого майна можуть входити будівлі, споруди, сировина, матеріали, цінні папери, продукти інтелектуальної праці.

д) емісійні технології

Виробничі підприємства - пошукувачі інвестицій можуть скористатися можливістю випуску акцій або інвестиційних сертифікатів, розміщення яких серед населення або на ринках цінних паперів дозволяє формувати інвестиційний капітал для реалізації відповідних проектів.

3.2 Комплекс оціночних критеріїв для відбору перспективних інвестиційно-інноваційних проектів

Необхідність формування об'єктивної оцінки в процесі вибору і прийняття рішень про доцільність вкладення інвестицій очевидна. Вирішення цього питання потребує наявності відповідної методичної та інформаційної основи.

Як правило, в більшості існуючих методик оцінка ефективності інвестиційно-інноваційних проектів визначається на основі розрахунку ряду показників, основними з яких є термін окупності (PBP), індекс прибутковості (PI), внутрішня норма рентабельності (IRR), чистий приведений прибуток (NPV).

Таким чином, наведені показники складають групу оціночних критеріїв фінансово-економічного характеру, без визначення яких не слід навіть приступати до розгляду наступних груп оціночних критеріїв:

- критеріїв ризику,

- екологічних критеріїв,

- соціально-економічних критеріїв.

Від багатьох іноземних компаній і фірм постійно надходять пропозиції з встановлення ділових контактів з підприємствами області. Цьому головним чином сприяє позиція облдержадміністрації і обласної ради з налагодження та розвитку міжнародного співробітництва через регулярну організацію зустрічей і переговорів як з окремими представниками компаній, так і з цілими делегаціями ділових кіл закордонних країн, виданням спеціально орієнтованої інформації, періодичного видання каталогів інвестиційних проектів та бізнесових пропозицій, розміщення відповідної інформації в мережі “Інтернет” і т.п.

Однак досить часто такі зустрічі не дають практичних результатів через виникнення певних проблем уже на стадії попередніх переговорів, основним джерелом яких є низька якість підготовки інвестиційних проектів і пропозицій, неспроможність ініціаторів проекту чітко сформулювати мету і стратегію реалізації проекту.

Інвестиційний проект - це комплекс документів, заходів і робіт, фінансовим результатом яких є прибуток, а матеріально втіленим результатом - нові або реконструйовані основні фонди, придбані і використані фінансові інструменти, нематеріальні активи з отриманням доходу.

Слід підкреслити, що інвестиційний проект і бізнес-план є нерозривно зв'язаними поняттями, які не мають сенсу окремого існування у випадку планування і реалізації масштабних проектів. Адже бізнес-план є документом, який визначає стратегію розвитку підприємства-ініціатора проекту. Його зміст і ступінь деталізації можуть змінюватись в залежності від масштабу проекту і сфери його впровадження. Основними функціями бізнес-плану є наступні:

- використання для розробки концепції провадження бізнесу з попереднім ретельним аналізом та розробки стратегії уникненням помилок з виробництва, фінансів і маркетингу ще на “паперовій” стадії;

- оцінка очікуваних результатів діяльності компанії за визначений період, а саме складання бюджету виробничої діяльності і ретельного контролю за його дотриманням в процесі реалізації проекту;

- всестороннє обгрунтування необхідності залучення коштів та гарантій їх повернення інвестору.

Як правило, інвестор хоче отримати докладні і достовірні відповіді на наступні питання:

- якою передбачається стратегія бізнесу на наступні роки;

- який фінансовий стан підприємства;

- ступінь готовності проекту;

- чи підтримується проект місцевою адміністрацією;

- чи користується попитом планована до випуску продукція;

- чи є угоди на закупівлю продукції потенційними покупцями;

- яким чином буде захищений капітал інвестора;

- як буде розподілятись прибуток;

- який дохід отримає інвестор в результаті реалізації проекту.

Тільки після ознайомлення з такою інформацією іноземний партнер може прийняти рішення про те, чи варто подальше вивчення проекту.

Таким чином, перед тим як приступити до пошуку зовнішніх джерел фінансування інвестиційних проектів і партнерів для ділового співробітництва, необхідна грунтовна попередня підготовка підприємств-ініціаторів, а саме:

- розглянуті всі можливості ефективного використання власних ресурсів;

- прийняті заходи з покращання фінансового стану;

- підготовлена необхідна проектна документація.

Грамотне і кваліфіковане укладання бізнес-плану у відповідності із міжнародними нормами вимагає участі в цьому процесі кваліфікованих фахівців. При цьому оптимальним варіантом є розроблення бізнес-плану фахівцями підприємства-ініціатора із залученням сторонніх фахівців або консалтингових фірм. В області діяльність таких фірм розвинута ще недостатньо, що головним чином зумовлено недостатнім попитом на такий вид послуг.

3.3 Інвестиційна активність в окремих секторах економіки області

3.3.1 Залучення інвестицій в мале та середнє підприємництво

При розробленні Програми залучення інвестицій в економіку області слід виходити з тих реалій, що вже склались і, так чи інакше, впливають на інвестиційний клімат регіону. Зокрема, тривале недовкладання інвестицій в область, недостатне державне фінансування галузей та низька капіталоозброєність і, як наслідок, низькі обсяги нагромадження та концентрації капіталу та незначний обсяг внутрішніх інвестицій не сприяли створенню сприятливого іміджу області. Тому слід переломити цю тенденцію та змінити інвестиційну репутацію області взагалі для всіх інвесторів, в першу чергу для внутрішніх.

Іноземні інвестори не працюють в тих регіонах, в яких не працюють внутрішні інвестори. Іноземні інвестори не будуть масово інвестувати до тих пір поки не побачать приклади ефективного вкладання капіталу вітчизняними інвесторами. Внутрішній інвестор - підприємець області - повинен отримати стимули для інвестування. Одночасно зростання ефективності місцевого бізнесу буде зацікавлювати іноземних інвесторів до співпраці, зокрема, через створення спільних підприємств.

Розуміння цього сприяло розробленню Регіональної програми розвитку підтримки малого підприємництва у Чернівецькій області на 2007-2008 роки. Мета програми - забезпечення сталого розвитку малого підприємництва, як невід'ємного сектору ринкової економіки, створення правових та організаційних умов для стабільної та ефективної роботи підприємств малого бізнесу, вирішення соціально-економічних проблем області.

Розвиток та підтримка малого підприємництва здійснюється за такими напрямками :

- створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва;

- формування системи державної підтримки малого підприємництва;

- сприяння розвиткові малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальній сферах, створення нових робочих місць;

- стимулювання інвестиційної активності та обмеження монополізму в підприємницькій діяльності;

- розвиток фінансово-кредитних та інвестиційних відносин у сфері малого підприємництва;

- формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

Незважаючи на певні позитивні зміни, які відбулися в питаннях розвитку підприємництва, для посилення ролі підприємництва в економіці регіону необхідно здійснити ряд заходів, а саме:

- спростити процедуру здачі приміщень в оренду;

- удосконалити процедуру надання дозвільних документів;

- встановити пільги щодо оренди комунального майна;

- встановити більш низькі ставки місцевих податків і зборів;

- створити місцеві фонди гарантування кредитів.

З метою залучення коштів міжнародних фінансових організацій для кредитування суб'єктів малого підприємництва вживатимуться наступні заходи:

- підготовка пропозицій про усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перепон для надходження інвестицій в регіон;

- надання пільг з оподаткування підприємств, які спрямовуються на розвиток власного виробництва (із створенням нових робочих місць);

- надання юридичних, експертно-консультаційних послуг;

- створення постійних теле- і радіопрограм і рубрик, що об'єктивно відтворюють реальну ситуацію в світі приватного бізнесу;

- створення ефективної інфраструктури підтримки підприємництва на обласному та районному (міському) рівнях;

- забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування та кредитування малого бізнесу, в тому числі лізинг, франчайзинг, кредитні спілки та інше;

- розробка та реалізація механізму надання в оренду на конкурсній основі приміщень, окремих цехів, сховищ, споруд та устаткування державних, колективних підприємств та об'єктів комунальної власності;

- підтримка зовнішньо-економічної діяльності суб'єктів підприємництва, включаючи сприяння розвитку їх торговельних, науково-технічних, виробничих, інформаційних зв'язків з підприємцями з інших країн;

- розробка пропозицій по вдосконаленню системи прийняття рішень про можливе зниження зборів і податків у застосуванні до підприємництва, що діє у пріоритетних напрямках підприємницької діяльності;

- забезпечення участі підприємців області в регіональних конкурсах на пільгове кредитування загальнообласних проектів підприємств у сфері інноваційного підприємництва та високих технологій;

- проведення виставок малих підприємств-товаровиробників області.

3.3.2 Перспективи інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного комплексу

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців. Про це яскраво свідчить і присутність на теренах області 300 об'єктів різних категорій природно-заповідного фонду, які займають 60 тис. га., або майже 7 % території Чернівецької області. За цим показником край входить до чільної п'ятірки найзаповітніших областей України.

За підрахунками академіка Руденка В.П. в сукупному ресурсному потенціалі України, який оцінюється в 176,013 млрд. грн., частка Чернівецької області становить 2,366 млрд. грн., або 1,3%, 29% з них приходиться на природо-ресурсний. В структурі природно ресурсного потенціалу області природні рекреаційні ресурси посідають 3 місце (13,7%), поступаючись лише земельним 50%, та водним 18,3%. В цілому ж забезпеченість природними рекреаційними ресурсами на 1 кв. км в 1,4 рази, а на 1-го жителя відповідно в 1,8 рази вище, ніж по Україні, що знову підтверджує можливості розвитку сфери лікування та відпочинку.

За цих умов усе більш перспективним стає розвиток туризму на Буковині. Сприятливі природно - кліматичні умови, вигідне прикордонне розташування, рекреаційні та лікувальні можливості області, попит на відпочинок і оздоровлення зумовлюють зростання обсягу туристичних послуг, який у 2002 році склав 16,3 млн. грн., що на 5,57 млн. грн. більше, ніж у 2001 році. Всього упродовж року було надано туристичних послуг 53,0 тис. туристів, в т.ч. 49,44 тис. - вітчизняних, 3,56 тис. - іноземців, 18,78 тис. - екскурсантів; кількість робочих місць - 945 чол. Платежі до бюджету склали 1,35 млн. грн., що на 0,19 млн. грн. більше, ніж у 2001 році.

Водночас подальший розвиток туристичної галузі гальмується через:

- недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму;

- недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів туристичної діяльності з боку держави;

- недостатність забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму, в тому числі сільського зеленого);

- недостатність якості та асортименту туристичних послуг;

- неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування);

- недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об'єктів;

- недостатність туристичних карт, рекламної продукції, інформації про область.

Тому завдання яке стоїть перед туристичною галуззю області - створення конкурентоспроможного на національному та міжнародному ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців області та її гостей; забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіону за умови збереження екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини; здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі; забезпечення умов для повноцінного функціонування суб'єктів туристичної діяльності; залучення інвестицій; створення інфраструктури туризму.

Вирішення даних питань дозволить:

- підвищити рівень життя громадян, створити додаткові робочі місця, збільшити частку очікуваних доходів від туристичної галузі в обласному бюджеті;

- підвищити імідж Буковини і України загалом на міжнародному рівні;

- скоординувати дії державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів туристичної діяльності, громадських організацій, наукових закладів, залучення громадськості для подальшого розвитку туризму в області.

Все більш популярним стає сільський зелений туризм, який нині відроджується на нових засадах. Сьогодні понад 20 господарів готові приймати і приймають гостей у своїх оселях, маючи для цього належні умови.

Все вище приведене дає підстави констатувати, що Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 роки, яка була прийнята ХІ сесією Чернівецької обласної ради 23 жовтня 2003 року, при умові її реалізації, перетворить наш край в туристичну “Мекку “ України.

3.3.3 Залучення інвестицій через механізми санації та банкрутства суб'єктів господарювання

В сучасних умовах реформування економіки на ринкових засадах, відновлення вітчизняного виробництва неможливе без застосування ефективної системи банкрутства.

Зважаючи на те, що банкрутство в Україні стало масовим явищем, прискорене запровадження процедур банкрутства як за ініціативою кредиторів, так і боржників, стає ефективним інструментом прискорення економічних реформ. Застосування процедур банкрутства, особливо санації боржників, прискорить відродження виробництва, забезпечить робочі місця, збереже велику кількість платників податків, життєздатних клієнтів банківської системи.

В результаті успішного виконання санатором взятих зобов'язань, передбачених планом санації, він може набувати права власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації. Прогресивність процедури санації боржника полягає в тому, що за допомогою її застосування будуть збережені не тільки виробничі потужності, робочі місця, а й з'явиться реальний власник.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємств області свідчить про те, що значна частина з них знаходиться на межі критичної неплатоспроможності, що, при невжитті відповідних заходів, може призвести до повного банкрутства підприємств і, як наслідок, їх ліквідації з усіма негативними економічними та соціальними наслідками.

Одним з шляхів виходу з критичної ситуації, яка складається на підприємствах, є залучення ефективних інвесторів (санаторів), в тому числі і через процедуру банкрутства підприємств, яка в свою чергу може ініціюватись як кредитором, так і самим боржником.

Планом заходів щодо реалізації Програми передбачено визначити перелік підприємств області, які вже знаходиться в процедурі банкрутства, а отже терміново потребують залучення зовнішніх капіталовкладень для відновлення виробництва, можливої реструктуризації підприємств, або їх перепрофілювання; а також тих, які знаходяться на межі банкрутства, а отже потребують вжиття необхідних заходів для фінансового оздоровлення і економічного відродження.

РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СПРИЯННІ ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЦЕСУ

4.1 Важелі впливу органів виконавчої влади для покращення інвестиційної діяльності у Чернівецькій області

Ситуація на внутрішньому інвестиційному ринку і на міжнародному ринку інвестиційних капіталів обумовлює нову роль держави та місцевих органів державної влади в інвестиційному процесі.

В сучасних умовах інвестиційна сфера значною мірою зазнає впливу ринкових факторів. Ринкове реформування української економіки супроводжується поступовим усуненням держави і місцевих органів державної влади від безпосередньої інвестиційної діяльності, що знаходить відображення у невпинному скороченні централізованого фінансування капіталовкладень. Наслідком цього процесу є обмеження простору прямого державного управління та адміністрування в інвестиційній сфері. Це цілком закономірно і відповідає інтересам інвесторів, зацікавлених у послабленні бюрократичного тиску. Одночасно вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності.

Аналогічні вимоги висуваються як міжнародним, так і вітчизняним ринком інвестиційних капіталів. Область виступає на ньому в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції, а самі інвестори використовують широкий набір критеріїв для вибору регіону вкладення капіталів. Якщо інвестору, з точки зору процесу інвестування чи кінцевих результатів реалізації інвестиції, будуть запропоновані вигідніші ніж в області умови інвестування, то він буде обминати область і прямувати до кращих умов. Спрямувати його в область можливо лише шляхом створення не гірших, ніж у конкурентів, умов надходження і реалізації інвестицій. А це в компетенції місцевих органів державної влади.

Таким чином, внутрішні і зовнішні фактори вимагають якісних змін у ролі місцевих органів державної влади в інвестиційному процесі. При цьому з'являються нові підходи та напрямки в інвестиційному процесі, назріває необхідність застосування інших методів державного регулювання інвестицій. Вони полягають сьогодні в переході від бюрократичного адміністрування до обслуговування інвестиційного процесу, цілеспрямованого формування сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату, підтримки підприємництва та інвестиційної діяльності. В цьому плані роль місцевих органів влади незмірно зростає у порівнянні з передринковим періодом.

Ефективна державна інвестиційна політика передбачає також використання державних інвестицій як засобу створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей економіки. Особлива увага надається інвестиційним проектам зі змішаними інвестиціями - з використанням державної частки інвестицій як гарантій цільового спрямування інвестиційних ресурсів. А крім того, в умовах економічної кризи товаровиробники не можуть самостійно здійснювати інвестування в масштабах, необхідних для структурних змін і технічного переобладнання виробництва. Розв'язання цієї проблеми також є важливим завданням органів державної влади.

Хоч для приватизованих підприємств державне регулювання їх інвестиційного забезпечення порівняно з державним сектором має певні відмінності, однак державний і недержавний сектори функціонують у загальній інвестиційній сфері і певному інвестиційному кліматі, який створюється, насамперед, за допомогою регулювання шляхом законодавчо-нормативного забезпечення, організаційних заходів щодо гарантування і страхування ризиків, прямого державного фінансування інвестиційних програм.

На нинішньому етапі місцеві органи влади мають сконцентрувати свою діяльність на вирішенні проблем, що відповідають інвестиційним потребам регіонів і вимогам іноземних інвесторів, та мають вирішальне значення для формування сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату та забезпечення інтересів області.

а) забезпечення політичної та економічної стабільності

Міжнародний досвід свідчить, що країни, які найбільш успішно залучають і реалізують іноземні інвестиції, мають стабільні та надійні умови господарювання. Вони дозволяють іноземному інвестору чітко визначити ризики і спрогнозувати рівень доходності, планувати роботу на перспективу.

Нині в області, в основному, подолано економічну кризу, стабілізовано промислове виробництво.

Серед елементів політичної нестабільності особливо негативно сприймаються політизація економіки і протиріччя між виконавчою та законодавчою владою. Хоч зазначених проблем в області практично не існує, треба мати на увазі, що вони не тільки можуть підривати довіру іноземних інвесторів до інвестування в області, але й завдавати немалої шкоди престижу області. Важливо забезпечити відсутність політичних протиріч між центром та регіоном - це також важлива запорука привабливості інвестиційного ринку області.

б) надання інвесторам перспектив довгострокового співробітництва

На національному рівні мова йде про розробку і затвердження довгострокової·стратегії економічного розвитку держави на основі ринкових реформ, інвестиційної, промислової, науково-технічної, зовнішньоекономічної, банківської та валютно-фінансової діяльності, що необхідно інвестору для оцінки перспектив співробітництва. Він бажає знати, куди рухається держава і куди з огляду на перспективу доцільно вкладати капітали.

На рівні області йдеться про розробку і затвердження перспективних програм з питань соціально-економічного розвитку області, інших обласних програм. Це зробило б інвестиційний ринок області більш прозорим і зрозумілим для інвестора. Однак тут необхідно звернути особливу увагу на якість підготовки та виконання програм, оскільки програми, які не виконуються, справлятимуть негативний вплив на інвестиційний клімат.

в) створення сприятливого нормативно-правового поля для надходження і реалізації іноземних інвестицій

Законодавча і нормативно-правова діяльність є в абсолютній компетенції держави і, в межах конституційних повноважень, місцевих органів державної влади. Маючи на меті залучення інвестицій, вони відповідальні за формування таких умов роботи інвесторів, які забезпечили б зростання надходжень вітчизняного та іноземного капіталу. У цьому плані найбільшу вагу мають:

- стабільність, прозорість, простота і зрозумілість інвестиційного законодавства для всіх учасників інвестиційного процесу;

- врахування в законах і нормативно-правових актах інтересів інвесторів;

- гарантування і страхування інвестицій і власності інвесторів;

- юридичне та інституціональне забезпечення надходження і реалізації інвестицій, а також прав власності інвестора;

- державна та регіональна підтримка інвестиційних проектів на основі надання певних пільг.

Врахування зазначених вимог до інвестиційних ринків сприяло б формуванню сприятливого і конкурентоспроможного нормативно-правового поля для діяльності інвесторів в області.

г) стимулювання активності за допомогою пільг

На нинішньому етапі становлення економіки області достатня інвестиційна активність неможлива без виваженої діяльності державних органів у регулюванні інвестиційного процесу шляхом надання пільг. Не може влаштовувати ситуація, коли інвестиційний клімат погіршується через тиск додаткових фінансових навантажень на підприємця. Тому необхідно проаналізувати питому вагу місцевих податків, зборів та нарахувань у обсягах надходжень до бюджетів міст та районів, внести на розгляд органів місцевого самоврядування пропозиції щодо надання відповідних пільг у випадках реалізації суб'єктами підприємництва перспективних інвестиційних проектів, нарощування обсягів виробництва, збільшення кількості робочих місць тощо.

Пільги можуть включати податкові пільги, пільги у формі фінансової допомоги, пільги нефінансового характеру. Серед останніх можна назвати такі, як підготовка територій під забудову, надання об'єктів інвестування, землі, інфраструктури в оренду чи користування за пільговими цінами, надання пріоритетного права участі у виконанні регіональних замовлень і контрактів, сприяння у реалізації проектів, надання консультативних послуг, забезпечення необхідною інформацією, виконання маркетингових досліджень, сприяння у підготовці кадрів тощо.

Доцільно розробити чітку систему регіональних критеріїв надання пільг інвесторам. Вона могла б базуватись на ролі інвестиції у створенні нових робочих місць та імпортозамінних виробництв, запровадженні перспективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій, формуванні конкурентноспроможного експортного потенціалу, раціональному використанні місцевої сировини, розвитку наукомістких виробництв тощо. Поєднання адресної системи пільг та критеріїв їх надання дозволило б краще знаходити баланс інтересів і реалізовувати проекти, економічно вигідні всім сторонам.

д) активізація внутрішнього інвестиційного процесу

Досвід посткомуністичних країн Європи показує, що серйозний іноземний капітал починає надходити в економіку тоді, коли починає набирати обороти інвестиційний процес за рахунок національного капіталу.

В умовах перехідної економіки України нагромадження національного капіталу має здійснюватися на основі об'єднаних зусиль державного і приватного секторів економіки та населення. Проте сьогодні всі потенційні учасники інвестиційного процесу існують і діють розрізнено. Незважаючи на актуальність проблеми, механізми залучення приватного капіталу та коштів населення ще далеко не відпрацьовані ні на загальнодержавному, ні на місцевому рівнях. Банківський капітал та кошти населення опинилися на узбіччі інвестиційного процесу як в країні, так і в області. Кредит практично перестав виконувати функцію утворення капіталу. Тому державна політика на цьому напрямку має передбачати ряд заходів щодо здешевлення кредитів, які надають вітчизняні комерційні банки. Це тривала і копітка робота, якій передує вирішення низки непростих проблем.

Значна частина інвестицій іде на відтворення спожитого основного капіталу. Головна роль тут належить фонду амортизаційних відрахувань. Важливим моментом державної політики у цій сфері є виведення соціальної сфери з-під амортизаційних нарахувань. Це важливо як для державних, так і, особливо, для приватизованих підприємств. Адже на балансі підприємств утримується значна кількість об'єктів соціальної сфери, відрахування на утримання якої лягають на собівартість та ціну продукції. Діяльність місцевих владних органів області має бути спрямована на звільнення амортизації як джерела інвестування від необґрунтованих економічною доцільністю нарахувань.

Державні органи також не можуть залишатись осторонь від проблеми заборгованості між підприємствами України. Значні обсяги кредиторської та дебіторської заборгованості негативно впливають на інвестиційний процес, оскільки при цьому вільні позичкові кошти, які доцільно використовувати для інвестування, використовуються на поповнення обігових коштів підприємств.

В обставинах, що склалися, необхідні жорсткі інструменти переведення в інвестиції реального сектора значної частини резервів, накопичених у фінансовій сфері. Такими інструментами будуть інвестиційні банки або банки розвитку. Головною формою їх діяльності має стати довготерміновий кредит. Такі банки зможуть реально залучати капітали у виробництво за допомогою такого інструменту, як цінні папери.

Надзвичайно важливо, якщо органи місцевої влади задекларують і дотримуватимуться у своїй діяльності принципу непогіршення умов для здійснення суб'єктами господарювання підприємницької діяльності.

е) інфраструктурне обслуговування інвестицій

На міжнародному ринку інвестиційних капіталів одним з найефективніших засобів в конкурентній боротьбі за інвестиції стало надання інфраструктурних послуг, які забезпечують інвесторам зниження витрат, що не належать до прямих витрат в реалізації конкретних інвестиційних проектів.

Серед цих послуг особливе місце посідає інформаційне забезпечення інвестиційного процесу як одного із найсуттєвіших інструментів державного сприяння інвестиціям.

Незважаючи на здійснювану за останній час роботу, інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності в області потребує поліпшення. Нагальною є проблема підтримки місцевими органами державної влади розвитку інформаційної інфраструктури, включаючи створення відповідних банків даних, налагодження постійного моніторингу зовнішніх, національного і регіональних інвестиційних ринків, збору, обробки та актуалізації інформації щодо законодавства, підприємств, зацікавлених у залученні інвестицій. Інформаційна інфраструктура буде також запорукою прийняття своєчасних і виважених рішень органами державної та місцевої влади.

Процес залучення і реалізації інвестицій, особливо іноземних, супроводжується зростанням вимог до якості інвестиційних проектів, що пропонуються інвестору. Іноземні інвестори та кредитори постійно звертають увагу на гостроту цієї проблеми, яка рішуче висувається на передній план боротьби за іноземні інвестиції. Іноземні та вітчизняні інвестори й підприємці очікують від місцевих органів державної влади організаційної, юридичної і фінансової підтримки для розширення мережі консультативних фірм та спеціалізованих фірм з інвестиційного проектування та управління проектами (менеджери та адміністратори проектів).

Серед засобів конкуренції в боротьбі за іноземні інвестиції особливої ваги набирають інфраструктурні послуги, що забезпечують проживання та діяльність іноземців у країні інвестування. Необхідна розробка виваженої, економічно обґрунтованої політики щодо цін і тарифів на комунальні послуги та послуги телекомунікацій, орендних ставок за користування офісними і виробничими приміщеннями тощо.

Важливим завданням держави та каталізатором прискорення припливу капіталу є створення надійної страхової системи, забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки, залучення великих страхових компаній на вітчизняний ринок з метою страхування та перестрахування інвестиційних ризиків комерційного та некомерційного характеру. Без такої системи суттєво пожвавити процес залучення інвестицій, особливо іноземних, неможливо. А для цього необхідно забезпечити підготовку відповідних висококваліфікованих кадрів.

Необхідно зауважити, що більшість питань інфраструктурного забезпечення перебуває у компетенції місцевих органів державної влади, їх вирішення демонструє інвестору зацікавленість в його інвестиціях.

є) посилення міжнародного співробітництва і формування міжнародного інвестиційного іміджу області

Ситуація на міжнародному ринку інвестиційних капіталів та орієнтація на більш активне залучення іноземних інвестицій в економіку області вимагає від місцевих органів державної влади посилення співробітництва з відповідними міністерствами та установами іноземних держав, міжнародними фінансовими організаціями, банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями, налагодження постійного діалогу з інвесторами всередині країни та за її межами. Враховуючи, що в області реалізується порівняно небагато проектів в рамках програм міжнародної технічної допомоги, налагодження більш тісних робочих контактів з міжнародними та іноземними організаціями, що займаються цими питаннями, та підготовка для них конкретних проектів стають нагальними.

Облдержадміністрацією розроблено і затверджено рішенням сесії Чернівецької обласної ради Концепцію регіональної Програми транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Верхній Прут” та пріоритетні напрями інноваційно-інвестиційної діяльності у Чернівецькій області, що передбачають державну та міжнародну підтримку розвитку транскордонного співробітництва в Єврорегіоні “Верхній Прут”. Вищезгаданими документами визначені наступні пріоритети інноваційно-інвестиційного розвитку та основні проекти :

1. Реалізація транзитного потенціалу регіону.

- реконструкція наявних та подальша розбудова трансконтинентальних залізничних і автомобільних сполучень, що перетинають територію Єврорегіону, з відповідним розвитком системи місцевих сполучень ;

- оптимізація системи міжнародних і міждержавних пунктів пропуску на державному кордоні. Їх облаштування за постійною схемою і оснащення сучасними зразками технічних засобів прикордонного контролю. Розбудова інфраструктури КПП, митних постів, терміналів, паркінгів, консигнаційних складів із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

- розбудова транскордонних газових і електричних мереж ;

- розбудова мережі транскордонного туризму.

2. Розвиток регіональної енергетики.

- участь австрійської компанії KELAG у приватизації “Чернівціобленерго”;

- розвиток видобування і переробки нафти і газу на місцевих родовищах;

- стимулювання розвитку децентралізованих систем енергозабезпечення та застосування нетрадиційних джерел енергії, зокрема для постачання енергії членам Єврорегіону.

3. Раціональне лісокористування.

- запровадження сучасних австрійських і німецьких технологій вирощування і заготівлі лісу;

- послідовне переоснащення лісозаготівельної та деревообробної промисловос-ті Буковини.

4. Оптимізація водокористування у басейнах річок Карпатсько-Дунайської системи.

- підрусловий водозабір на р. Прут ;

- пілотна реконструкція водоканалізаційних мереж та очисних споруд старої забудови з одночасним зменшенням втрат води і енергії та запобіганням зсувним процесам;

- використання потенціалу мінеральних вод, розширення їх використання у комерційних і рекреаційних цілях .

5. Запровадження екологічно чистих агровиробничих технологій і харчових продуктів.

- запровадження екологічно чистих технологій вирощування сільсько-господарської продукції (вибору, випробування, вирощування, переробки та маркетингу на основі біодинамічного підходу);

- технологічне переозброєння підприємств харчової промисловості ;

- спільне виробництво і обслуговування с/г техніки підприємствами членів Єврорегіону.

13-14 травня 2003 р. у Чернівецькій області перебували представники місії Світового банку. Метою місії було визначення можливостей започаткування пілотного проекту з регіонального розвитку та залучення додаткових ресурсів для реалізації проектів на території Єврорегіону “Верхній Прут” в рамках підготовки Світовим банком нової Стратегії допомоги Україні та Меморандуму економічного розвитку для України.

В 2000 році Чернівецька область ініціювала розробку Законопроекту про транскордонне співробітництво. Представники області брали активну участь у його розробці. Під час VІ засідання Комітету парламентського співробітництва “Україна - ЄС ” в Чернівцях 29.09.2003 р. була визначена необхідність підтримки розробки цього законопроекту та відповідного вдосконалення європейської законодавчої бази (механізму Мадридської конвенції) відповідно до сьогоднішніх викликів “ширшої Європи”. Ці пропозиції знайшли відображення у Заключній заяві та пропозиціях Комітету Парламентського Співробітництва.

Все вищезазначене сприяє формуванню позитивного інвестиційного іміджу області. Для активізації цього напрямку діяльності ще необхідно вирішити цілий ряд організаційних, фінансових та інших питань інформаційно-рекламного забезпечення. Однією з важливих складових процесу приваблення інвестицій різного виду відіграє створення сприятливого інвестиційного іміджу регіону в ЗМІ, що отримало в світовій практиці назву “ринку хороших новин”. Образ динамічної, з добре розвинутим потенціалом економіки регіону, інформація про залучені інвестиції, про розробку та реалізацію інвестиційних проектів, участь в них міжнародних фінансових організацій - все це може принести відповідні економічні результати позитивного характеру.

Цілеспрямована робота із ЗМІ, інформаційними агентствами повинна сформувати позитивний образ регіону, його економічного потенціалу і перспектив. Одночасно необхідно створити інфраструктуру розповсюдження інформації про фінансовий стан регіону. Таким чином, мова йде про використання інструментів комунікаційної політики.

ж) удосконалення управління і організаційного механізму регулювання інвестиційного процесу

Незважаючи на зміни на внутрішньому і зовнішньому інвестиційних ринках та на внутрішню природу інвестицій, які уникають державного адміністрування, система управління інвестиційним процесом в Україні продовжує залишатися адміністративно-бюрократичною.

Спрощення та впорядкування державного адміністрування, створення умов для ринкового саморегулювання інвестиційного процесу є вкрай необхідним. У цьому полягає сьогодні одне з головних завдань. Вирішення цієї проблеми буде сприяти також підриву основ корупції.

Реформа управління інвестиційним процесом - одна з найважливіших підвалин створення сприятливого інвестиційного клімату в області.

з) захист приватних і майнових інтересів інвесторів

Очікуване зростання надходжень інвестицій, зокрема, іноземних, в економіку області буде супроводжуватись зростанням кількості представників ділових кіл та їх приватного майна в області. У зв'язку з цим можуть постати специфічні проблеми захисту приватних і майнових прав громадян від посягань держави, корумпованих та кримінальних елементів. Тому відсутність таких проблем, а також оперативне їх вирішення, також суттєво впливає на формування сприятливого інвестиційного клімату в області, сприяє зростанню довіри інвестора до державної влади.

Такий підхід до обслуговування інвестиційного процесу і формування сприятливого інвестиційного клімату відповідає довгостроковим інтересам області в роботі з інвесторами. Роль місцевих органів державної влади на інвестиційному ринку узгоджується також з формами їхньої участі в реалізації інвестиційних проектів. Підписання інвестиційних контрактів, створення спільних підприємств, пайова участь разом з інвестором у капіталі приватизованих комунальних підприємств - все це сприяє тісній взаємодії партнерів і зумовлює взаємне пристосування до умов, що висуваються внутрішнім та зовнішнім інвестиційними ринками.

інвестиція стратегія економіка

4.2 Пропозиції щодо діяльності органів місцевого самоврядування для покращення інвестиційної діяльності у Чернівецькій області

Успіх самоврядування в залученні інвестицій залежить від злагодженого, результативного та ефективного управління, яке використовує знання і вміння керувати ресурсами та процесами з метою їхнього оптимального використання.

Виходячи з повноважень органів місцевого самоврядування, їх основними завданнями в цьому напрямку є:

- прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

- розгляд можливості зменшення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету і при необхідності внесення розгляду цих питань на пленарні засідання;

- прийняття рішень щодо відчуження комунального майна і передачі їх інвесторам;

- затвердження місцевих програм та умов приватизації об'єктів комунальної власності, в тому числі інвесторами;

- вирішення питань про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

- створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування чи утримування комунальних підприємств, установ та організацій;

- вирішення питання про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

- затвердження ставки земельного податку, розміру плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад;