Комплексна оцінка фінансового стану підприємства на прикладі СТОВ "Весна" Білокуракинського району Луганської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

На тему: «Комплексна оцінка фінансового стану підприємства на прикладі СТОВ «Весна» Білокуракинського району Луганської області »

Зміст

Вступ

1. Теоретичні і методичні проблеми комплексної оцінки фінансового стану підприємства

2. Природно - економічна характеристика господарства

3. Попередня (експрес) оцінка фінансового стану СТОВ «Весна»

4. Методичні основи комплексної системи оцінки

5. Аналіз показників фінансового стану підприємства

6. Комплексна оцінка фінансового стану СТОВ «Весна»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств та інших суб'єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючого і очікуваного фінансового стану підприємства.

Становлення ринкової економіки в Україні, поява фінансових ринків, пріоритет фінансових ресурсів об'єктивно сприяли розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз - це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінки фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жоден власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємства.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Метою даного курсового проекту є закріплення теоретичних знань по проведенні комплексної оцінки фінансового стану підприємства та набуття практичних вмінь для вирішення даної проблеми. Об'єктом дослідження виступає СТОВ «Весна» Білокуракинського району, Луганської області.

Основними завданнями аналізу комплексної оцінки фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємств;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

Таким чином, підбиваючи підсумок слід підкреслити, що необхідність та значення оцінки фінансового стану підприємства зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходом до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуку на цьому шляху резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Отже, на даний момент часу тема аналізу фінансового стану підприємств займає далеко не останнє місце серед найважливіших проблем, які постали перед економістами в період переходу нашої держави до нової системи господарювання. Для написання курсової роботи були використані такі літературні джерела як : Шиян Д.В., Строченко Н.І. [34], Ізмайлова К.В.[12], Лахтіонова Л.А. [17] та інші підручники і літературні джерела періодичного видання.

1.Теоретичні і методичні проблеми комплексної оцінки фінансового стану підприємства

В умовах ринкової економіки обгрунтованість та дієвість управлінських рішень на мікро- та макрорівнях значною мірою залежить від результатів комплексної оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання, зміст якої виходить за межі обчислення окремих коефіцієнтів і передбачає вивчення комплексу показників, які відображають різні аспекти діяльності підприємства[1,2].

Як зазначає Долгоруков Ю.О., фінансовий стан господарства є результатом взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість комплексної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану [9,12].

Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами комплексного оцінювання фінансового стану підприємства[6].

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами [16,17].

Темі комплексної оцінки фінансового стану підприємства у періодичній літературі присвячено дуже багато статей, де кожен автор наголошує на необхідності проведення аналізу фінансового стану підприємств і пропонує свої підходи до проведення цього аналізу[20,8].

На думку, Внукової Н.М. при проведенні оцінки фінансового стану підприємства слід вивчати значення отриманих в результаті аналізу фінансового стану показники, з точки зору відповідності їх фактичних значень нормальним для конкретного підприємства рівням, визначати фактори, що вплинули на величину показника в звітному періоді та здійснювати прогноз її величини на перспективу.

Давиденко Н.М. стверджує, що виявлення резервів зростання рентабельності, зниження собівартості та інших резервів ефективного розвитку підприємства є предметом фінансового аналізу.

Онищенко С.Ю. виявив, що наслідком існування різних систем бухгалтерського обліку та порядку складання форм фінансової звітності в країнах з ринковою економікою є неможливість здійснення порівняльного аналізу отриманих результатів комплексної оцінки фінансового стану підприємницьких структур різних держав. А Бринченко П.В. акцептував увагу на важливості розуміння схеми обліку, яка лежить в основі формування фінансових показників, та обгрунтовує необхідність уніфікації інформаційного забезпечення комплексної оцінки фінансового стану на міжнародному рівні.

На сучасному рівні постала проблема розробки вітчизняних моделей комплексної оцінки фінансового стану із застосуванням інтегрованих показників на основі даних про результати діяльності українських підприємств[22,19].

До завдань, що вирішуються в процесі комплексного оцінювання фінансового стану, слід віднести дослідження показників, отриманих в результаті його аналізу, з точки зору відповідності їх фактичних значень нормальним для даного підприємства рівням, ідентифікацію факторів, що вплинули на величину показника, визначення необхідної його величини на перспективу та способів її досягнення тощо [25,26].

За результатами критичного аналізу та з метою усунення недоліків, які містять діючі в Україні методики комплексної оцінки фінансового стану підприємств, Стельмащуком Ю.А. розроблено Модель комплексної оцінки фінансового стану підприємств. Модель передбачає використання інтегрованого Z-показника, який складається з найбільш вагомих коефіцієнтів оцінювання фінансового стану аграрних підприємств.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства [30,33].

Також для комплексної оцінки фінансового стану підприємства потрібно розрахувати відносні показники рентабельності основної діяльності, основного та власного капіталу, а також оборотності матеріальних оборотних активів власного капіталу, коефіцієнт забезпечення запасів і витрат джерелами активів для їх формування, показники ліквідності, ділової активності тощо [13,15,34].

Напрямами удосконалення комплексної оцінки фінансового стану підприємств за різних методичних підходів визначено: 1) необхідність розробки галузевих моделей оцінки фінансового стану підприємств (або галузевих інструкцій, які містять механізм застосування базових методик з визначенням для підприємств окремих галузей характерних для них критичних значень показників); 2) поглиблення класифікації рівнів фінансової стійкості для прийняття на підприємстві своєчасних та ефективних управлінських рішень; 3) уточнення складу пропонованих до вивчення показників у напрямку відбору коефіцієнтів, які можливо обчислювати зовнішніми фінансовими аналітиками [25,24,27].

2.Організаційно-економічна характеристика СТОВ „Весна'''

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» створене зборами засновників і діє згідно вимог Господарського кодексу з та іншими законодавчими актами України.

Юридична адреса: Луганська область, смт. Білокуракине, вулиця Чапаева 2а. Свою діяльність СТОВ «Весна» розпочало з 29 грудня 2003 року.

Господарство розташоване в зоні помірно-континентального клімату з сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування продукції рослинництва. Продукція рослинництва у господарстві займає 100%. Виробництво СТОВ «Весна» має зерново-технічний напрям.

Серед ґрунтів господарства найбільш поширені степові чорноземи та чорноземи звичайні.

Для того, щоб детальніше ознайомитися з господарством, розглянемо основні показники його діяльності. Для цього розглянемо таблицю 1.

1. Склад і структура товарної продукції СТОВ «Весна»

Вид продукції	2005р.	2006р.	2007р.
	тис. грн.	%	тис.грн	%	тис.грн.	%
Зерно	168,9	62,5	210,4	40,5	190,8	16,7
Соняшник	101,2	37,5	308,9	59,5	946,4	83,1
Сінаж	-	-	-	-	2,1	0,2
Всього по рослинництву	270,1	100,0	519,3	100,0	1139,3	100,0
Всього по сільському господарству	270,1	100,0	519,3	100,0	1139,3	100,0

Провівши аналіз даних таблиці, ми можемо зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції рослинництва в 2005 році займає виробництво зерна і становить 62,5%, а в 2006 та 2007р.р. перевага надається вирощування соняшнику - 59,5% та 83,1% відповідно, а на долю зернових у 2007р. припадає лише 16,7%. Таким чином головна діяльність господарства - вирощування зернових та технічних культур або іншими словами підприємство має зерново-технічний напрямок виробництва. Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів виробничої та фінансово-господарської діяльності.

Розмір господарства характеризують показники: земельна площа та її структура, кількість зайнятих працівників на виробництві, вартість основних та оборотних засобів, які знаходяться у розпорядженні господарства, обсяги виробництва валової і товарної продукції.

Проаналізуємо ці показники на основі розрахованих даних (табл. 2. ).

2. Динаміка показників розміру СТОВ «Весна»

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення 2007р. від
				2005 р.	2006 р.
1. Валова продукція у порівняних цінах 2005р , тис. грн.	432,5	585,8	499,7	115,5	85,3
2. Товарна продукція у фактичних цінах реалізації, тис. грн.	288,0	528,0	1161,0	В 4 рази	В 2 рази
3. Площа с/г угідь	482,0	614,6	771,0	160,0	126,0
- у т.ч. рілля	482,0	577,5	712,0	147,7	123,3
- сінокоси	-	37,1	59,0	-	159,0
- пасовища	-	-	-	-	-
4. Середньорічна чисельність працівників, чол.	6	11	12	В 2 рази	109,1
5. Середньорічна вартість основних і оборотних засобів, тис. грн	119,5	166,5	470,9	В 3рази	В 3 рази

Слід сказати, що площа сільськогосподарських угідь за останні 3 роки має незначне коливання, так як у 2007р. порівняно з 2005 роком площа зросла на 286га або на 60,0%, а у порівнянні з 2006р. площа сільськогосподарських угідь зросла на 157 га або на 26 %. Чисельність працівників у 2005 році порівняно з 2007р. зменшилася в 2 рази, а у 2006 році також знизилася на 9,1%. При цьому товарна продукція має тенденцію до збільшення, так у 2007 році порівняно з 2005 її обсяг зріс в 4 рази, а порівняно з 2006 роком, збільшився в 2 рази. Середньорічна вартість активів у 2007р.також значно збільшилась і становить 470,9 тис.грн.,що в порівнянні з 2005р. більше в 3 рази, а з 2006 р. в 3 рази. Вартість валової продукції у 2007 році порівняно з 2005 та 2006р.р. зросла на 15,5 %, та 14,7 % відповідно. Показники виробництва валової і товарної продукції при таких розмірах підприємства є досить високими, а особливо їх збільшення спостерігається за останній рік. Можемо припустити, що отримання такого результату пов'язане зі сприятливими погодніми умовами, достатньою організацією праці, інтенсифікацією виробництва тощо. Взагалі можна зробити висновок, що 2007 рік був сприятливий для господарства.

Головним напрямом розвитку СТОВ «Весна» є інтенсифікація, яка характеризується збільшенням інвестицій на розвиток сучасних засобів виробництва, більш кваліфікованою працею в розрахунку на одиницю площі.

Розглянемо таблицю 3. динаміки показників інтенсифікації сільськогосподарського виробництва СТОВ «Весна».

З таблиці можна зробити висновок, що рівень інтенсивності виробництва в 2007 р. збільшився порівняно з попередніми 2005 та 2006 рр. А саме з розрахунку на 100 га с/г угідь середньорічна вартість основних засобів виробництва в 2007 р. збільшилась порівняно з 2005 та 2006 рр. в 3,3 та 4,4 рази відповідно. Середньорічна вартість виробничих та оборотних засобів у 2007 р. порівняно з 2005р. зросла 47,6%, а порівняно з 2006р. зросла на 10,4%. Також спостерігається незначне коливання поточних виробничих витрат, так у 2007р. порівняно з 2005р. вони зросли на 10,2%, а в 2006р.зросли на 9,3 тис.грн. Помітна тенденція до збільшення витрат на оплату праці та затрат живої праці. Аналізуючи результати інтенсифікації слід відзначити, що рівень валової продукції у 2007р. знизився порівняно з 2005р. на 24,9 тис. грн.., а порівняно з 2006р. знизився на 30,5 тис.грн.

3. Динаміка показників інтенсифікації сільськогосподарського виробництва СТОВ «Весна»

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2007р. в % до
				2005р.	2006р.
1. Рівень інтенсивності
3 розрахунку на 100га с/г угідь: середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	14,4	10,8	47,7	В 3,3 рази	В 4,4 рази
виробничих і оборотних засобів, тис. грн.	26,7	35,7	87,1	В 3 рази	153,1
поточних виробничих витрат, тис. грн.	43,2	56,9	47,6	110,2	83,7
у т.ч. оплата праці	6,2	7,0	7,8	125,8	111,4
затрат живої праці, тис. люд. год.	2,1	3,3	-	-	-
2. Результати інтенсифікації
3 розрахунку на 100 га с/г угідь: валова продукція сільського господарства, тис. грн.	89,7	95,3	64,8	72,2	68,0
товарна продукція, тис. грн.	59,8	85,9	150,6	в 2,5 раз	175,3
чистого прибутку, тис. грн.	12,9	22,3	85,8	В 6,6 раз	В 3,8 раз
3. Економічна ефективність інтенсифікації
Валова продукція в розрахунку на: 100 грн. основних і виробничих активів, тис. грн.	321,7	266,9	173,1	55,3	64,9
100 грн. поточних виробничих витрат	207,9	167,4	143,4	68,9	85,7
1 люд. год. затрат праці	4325,0	2929,0	-	-	-
1 -го середньорічного працівника	72,1	53,3	41,6	57,7	78,0
Рівень рентабельності, %	16,1	12,6	113,4	+97,3	+100,8
Норма прибутку, %	29,8	47,9	103,7	+73,9	+55,8
Чистий прибуток з розрахунку на 100 грн. поточних витрат	29,8	39,1	189,8	В 6,3 раз	В 4,8 раз

Товарна продукція з розрахунку на 100 га с/г угідь теж збільшилась в 2007 р. порівняно з 2005р. в 2,5 раз і 2006р. на 75,3 %. В 2007р. чистий прибуток за рахунок зменшення поточних витрат збільшився порівняно з 2005 і 2006р.р в 6,6 та 3,8 раз відповідно. Щодо показників економічної ефективності інтенсифікації , то зазначимо, що в СТОВ «Весна» відбулися наступні зміни. Валова продукція в розрахунку на 100 грн. основних і виробничих активів в 2007 р. порівняно з 2005р. зменшилась на 44,7,5%, а порівняно з 2006р. - на 35,1%, це відбулося в наслідок значного збільшення середньорічної вартості активів. Валова продукція в розрахунку на 100 грн. поточних виробничих витрат знижується починаючи з 2006року. Валова продукція в розрахунку на 1 люд. год. затрат праці мала тенденцію до зниження і в 2006 р. порівняно з 2005р.зменшилася на 1396 тис.грн.. Валова продукція в розрахунку на 1-го середньорічного працівника в 2007 р. складає 41,6 тис. грн., що на 11,7 тис. грн. менше, ніж у 2006 р. та на 30,5 тис. грн. менше в 2005 р. Чистий прибуток з розрахунку на 100 грн. поточних витрат різко зріс в 2007 р. порівняно з 2005 та 2006 рр. в 6,3 та 4,8 рази. Дане підприємство є рентабельним, а норма прибутку у 2007р. зросла і становить 103,7% за рахунок збільшення чистого прибутку.

Проаналізуємо фінансовий стан господарства на основі показників ліквідності та платоспроможності. Отже, розглянемо платоспроможність СТОВ «Весна » в таблиці 4.

4. Платоспроможність СТОВ «Весна » за 2007 р. тис. грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни (+,-)
1.Платіжні засоби
Грошові кошти в національній валюті	5,0	29,0	+24,0
Готова продукція	99,0	61,4	-37,6
Товари	-	-	-
Дебіторська заборгованість	2,0	29,0	+27,0
Поточні фінансові інвестиції	-	-	-
Разом платіжних засобів	106,0	119,4	+13,4
2.Платіжні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	-	-	-
Розрахунки з кредиторами	-	-	-
Разом платіжних зобов'язань	67,5	4,5	-63,0
4.Перевищено платіжних зобов'язань	-	-	-
5.Коефіцієнт платоспроможності	1,6	26,5	+24,9

Розраховані дані свідчать, що досліджуване господарство платоспроможне і вдало організовує свою фінансову роботу і має досить високий коефіцієнт платоспроможності який на початок року становив 1,6, а на кінець - 26,5. Тобто підприємство здатне всіма наявними платіжними засобами погасити свої платіжні зобов'язання.

Про фінансовий стан СТОВ «Весна» також свідчать показники ліквідності, які наведені в таблиці 5.

5. Показники ліквідності СТОВ «Весна» за 2007р. тис. грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни(+,-)
Ліквідні активи:
- Грошові кошти на поточні фінансові інвестиції	5,0	29,0	+24,0
- Дебіторська заборгованість	2,0	29,0	+27,0
- Запаси	237,0	252,1	+15,1
Усього ліквідних активів	244,0	310,1	+66,1
Короткострокові зобов'язання	67,5	4,5	-63,0
Коефіцієнт ліквідності балансу:
- Абсолютний	0,07	6,4	+6,33
- Проміжний	0,10	12,9	+12,79
- Загального покриття	3,6	68,9	+65,3

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи та одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Про ліквідність підприємства можна судити розрахувавши її коефіцієнти. Так, становище абсолютної ліквідності нормалізувалося, проміжний коефіцієнт показує, скільки короткострокових зобов'язань підприємство може погасити наявними грошовими коштами і дебіторською заборгованістю, перетворивши її в гроші. Значення цього показника має тенденцію до збільшення і на кінець року становить 12,9 , що на 12,8 більше ніж на початок, тобто СТОВ «Весна» може погасити короткострокові зобов'язання наявними грошовими коштами і грошовими коштами які знаходяться в дебіторській заборгованості. Нормативне значення загального коефіцієнта покриття суттєво зросло від 3,6 до 68,9 за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. Про незадовільний стан ліквідності свідчитиме те, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. На нашому підприємстві вартість ліквідних активів перевищує зобов'язання, що свідчить про його ліквідність. Ліквідність підприємств можна підвищити за рахунок зменшення зобов'язань і збільшенню грошових надходжень.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників (табл. 6.)

6. Показники фінансової стійкості СТОВ «Весна»

№	Показники	2006 рік	2007 рік	Нормативне значення	2007 рік до 2006 року, %
1	Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	0,8	1,0		125,0
2	Коефіцієнт фінансової стійкості	0,8	1,0	0,85-0,90	125,0
3	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,7	0,3		42,9
4	Коефіцієнт мобільності активів	3,8	0,5	0,5	13,2
5	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,9	1,2	збільшення	63,2
6	Коефіцієнт загальної ліквідності	3,9	69,6	1,0-1,5	178,5

Із таблиці 6. видно, що більшість показників фінансової стійкості СТОВ «Весна» мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке, тобто здатним розрахуватися за всіма зобов'язаннями. Коефіцієнт автономії протягом року зріс з 0,8 до 1,0. Коефіцієнт фінансової стійкості також зріс протягом року (з 0,8 до 1,0). Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 1,0 грн. власних коштів.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу зменшився від 1,9 до 1,2, що свідчить про зменшення чистої виручки на одиницю власного капіталу. Коефіцієнт мобільності активів також має тенденцію до зниження, але на нижче нормативного значення. В цілому у підприємства є реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Аналітична робота в СТОВ «Весна» починається з розробки зведеного плану агропромислового комплексу на відповідний рік. Також на підприємстві складаються плани окремих робіт, відповідно до загального плану аналітичної роботи, в яких визначаються об'єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання тощо. Основними джерелами фактичної інформації для аналізу є первинні документи та звітність (місячна, квартальна, піврічна, річна). Весь оперативний аналіз ведеться бухгалтером. В СТОВ «Весна» одним з недоліків є те, що вся відповідальність за фінансову роботу покладається на головного бухгалтера. Негативним фактором на даному господарстві виступає і те, що в СТОВ «Весна» не має належної підготовки до аналітичної роботи, а також відсутня автоматизована обробка аналітичної інформації.

3. Попередня (експрес) оцінка фінансового стану СТОВ «Весна»

Після оцінки і підготовки інформації до аналізу можна на основі балансу здійснити попередню оцінку фінансового стану СТОВ «Весна». Для цього необхідно:

виявити позитивні та явно негативні статті балансу (часто економісти їх називають "хворими" статтями);

провести оцінку зміни валюти балансу за аналізований період;

дати оцінку динаміки і структури балансу.

За впливом на фінансовий стан негативні статті можна умовно поділити на дві групи. Перша -- ті, що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства, вказуючи на його становище. Це: "Непокритий збиток", "Неоплачений капітал", "Вилучений капітал". До другої групи належать статті, що вказують на певні недоліки у роботі підприємства. Це передусім: "Дебіторська заборгованість", "Кредиторська заборгованість", "Відстрочені податкові зобов'язання", "Поточні зобов'язання з оплати праці" в разі їхнього перевищення середньомісячного фонду заробітної плати на даному підприємстві (27).

Про здоровий фінансовий: стан свідчать залишки за такими статтями: "Грошові кошти", "Поточні фінансові інвестиції", "Незавершене будівництво", "Довгострокова дебіторська заборгованість". Таким чином, тільки поглянувши на статті балансу, вже можна дійти певних висновків про фінансовий стан господарства, не вдаючись до розрахунку показників. Далі проводять оцінку зміни валюти балансу, порівнюючи в абсолютному вираженні зміну підсумків активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

Позитивним вважається збільшення валюти балансу, що, як правило, свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства, інтенсивності виробництва. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції, факти проведення дооцінки та індексації активів.

Зменшення валюти балансу оцінюється негативно, оскільки скорочуються обсяги господарської діяльності, зменшується попит на продукцію, можлива недостача сировини і матеріалів, згортання будівництва тощо. Доповнюючи аналіз валюти балансу, необхідно зіставити його з плановим балансом, балансами минулих років і даними конкурентів(10).

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану СТОВ «Весна» доцільно зіставити зміни валюти балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності: виручкою від реалізації продукції, прибутком підприємства, залучаючи дані ф.№2 "Звіт про фінансові результати" (дод. ). При цьому коефіцієнт зростання валюти балансу розраховують як відношення абсолютної величини відхилення до середньої величини підсумку балансу за попередній період:

Кб = (Б1-Б0)/Б0,

Кб = ( 637,9 - 286,0 )/286,0 = 1,230

де Кб -- коефіцієнт зростання валюти балансу;

Б1 -- середня величина підсумку балансу за звітний період;

Б0 -- середня величина підсумку балансу за попередній період.

Коефіцієнт зростання виручки від реалізації продукції розраховують таким чином:

Кв =(В1-В0)/В0

Кв = (1013,5 - 490,0)/490,0 = 1,068

де Кв - коефіцієнт зростання виручки від реалізації;

В1 -- виручка від реалізації у звітному періоді;

В0 -- виручка від реалізації у базисному періоді.

Можна зробити висновок, що СТОВ «Весна» працює не досить ефективно, тому що згідно розрахованих даних, коефіцієнт зростання виручки від реалізації менший за коефіцієнт зростання валюти балансу на 0,162. Доповнюючи аналіз валюти балансу, необхідно зіставити його з плановим балансом, балансами минулих років і даними конкурентів. Для цього проведемо порівняльний аналіз балансу СТОВ «Весна» у динаміці за 3 роки на основі таблиці 7. (дод. ).

7. Порівняльний аналіз балансу СТОВ «Весна», тис. грн.

Стаття (актив)	Роки	Абсолютні зміни 2007р. до, (+,-)	Відносні зміни 2007р, до, %
	2005	2006	2007	2005	2006	2005	2006
1.Необоротні активи
1	2	3	4	5	6	7	8
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	-	-	-	-	-	-	-
Первинна вартість	-	-	-	-	-	-	-
Знос	-	-	-	-	-	-	-
Незавершене будівництво	-	-	-	-	-	-	-
Основні засоби:
Залишкова вартість	64,0	69,0	628,5	+564,5	+559,5	В 9,8 раз	В 9,1 раз
Первинна вартість	82,0	98,0	678,5	+596,5	580,5	В 8,3 раз	В 6,9 раз
Знос	18,0	29,0	50,0	+32,0	+21,0	В 2,7 раз	172,4
Усього розділ 1	64,0	69,0	628,5	+564,5	+559,5	В 9,8 раз	В 9,1 раз
2.Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси	17,0	59,0	84,7	+67,7	+25,7	В 4,9 раз	143,6
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	-	-	-	-	-	-	-
Незавершене виробництво	62,0	79,0	106,0	+44,0	+27,0	170,9	134,2
Готова продукція	85,0	99,0	61,4	-23,6	-37,6	72,2	62,0
Товари	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	9,0	2,0	29,0	+20,0	+27,0	В 3,2 рази	В 14,5раз
Первинна вартість	9,0	2,0	29,0	+20,0	+27,0	В 3,2 рази	В 14,5 раз
Резерв сумнівних боргів	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	-	-	-	-	-	-	-
за авансами виданими	-	-	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	-	-	4,2	-	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	1,0	5,0	29,0	+28,0	+24,0	В 29раз	В 5,8 раз
Інші оборотні активи	1,0	20,0	-	-	-	-	-
Усього за розділом II	175,0	264,0	313,3	+138,3	+49,3	179,0	118,7
3.Витрати майбутніх періодів
БАЛАНС	239,0	333,0	942,8	+703,8	+609,8	В 3,9 раз	В 2,8 раз
1 2 3 4 5 6 7 8 1.Власний капітал
Статутний капітал	20,5	20,5	20,5	-	-	100,0	100,0
Пайовий капітал	-	-	-	-	-	-	-
Резервний капітал	-	-	-	-	-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	108,0	245,0	906,3	+798,3	+661,3	В 8,4 раз	В 3,7 раз
Усього за розділом 1	128,5	265,5	926,8	+798,3	+661,3	В 7,2 раз	В 3,5 раз
2.Забезпечення витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	-	-	-	-	-	-	-
Інші забезпечення	-	-	11,5	-	-	-	-
Цільове фінансування	-	-	-	-	-	-	-
Усього за розділом 2	-	-	11,5	-	-	-	-
3.Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	-	-	-	-	-	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	94,5	-	-	-	-	-	-
Усього за розділом 3	94,5	-	-	-	-	-	-
4.Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	-	-	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	5,0	-	-	-	-	-	-
Поточні зобов'язання за розрахунками:	-	-	-	-	-	-	-
з одержаних авансів	-	-	-	-	-	-	-
з бюджетом	2,0	-	-	-	-	-	-
з позабюджетних платежів	-	-	-	-	-	-	-
зі страхування	-	-	-	-	-	-	-
з оплати праці	-	-	-	-	-	-	-
з учасниками	-	-	-	-	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	3,0	-	-	-	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	6,0	67,5	4,5	-1,5	-63,0	75,0	6,7
Усього за розділом 4	16,0	67,5	4,5	-11,5	-63,0	28,1	6,7
Баланс	239,0	333,3	942,8	+703,8	+609,8	В 3,9 раз	В 2,8 раз

Проаналізувавши баланс СТОВ «Весна» за 2005-2007 роки, можна відмітити наступні спостереження: в цілому активи підприємства значно зросли. Так, вартість основних засобів в 2007 році порівняно з 2005 та 2006 роками збільшилася в результаті придбання в 9,8 та 9,1 раз відповідно. При цьому зросла і сума зносу.

Оборотні активи також мають тенденцію до збільшення. Виробничі запаси підприємства у звітному році порівняно з 2005 роком зросли в 4,9 раз, а порівняно з 2006 роком збільшилися на 43,6%. По незавершеному виробництві спостерігається зростання і 2007 році його величина становить 106,0 тис.грн., що на 70,9% та 34,2% більше ніж за попередні роки. Вартість готової продукції має тенденцію до зниження, а причинами таких негативних змін є несприятливі кліматичні умови та неврожай. Негативним моментом виступає наявність дебіторської заборгованості. Так, в 2007 році порівняно з 2005 та 2006 роками її значення зросло в 3,2 та 14,5 разів відповідно, тобто покупці несвоєчасно здійснюють розрахунки за доставлений товар чи надані послуги. Позитивним впливом на фінансовий стан СТОВ «Весна» є значне зростання грошових коштів в національній валюті. Загальна вартість активів підприємства у 2007 році становить 942,8 тис. грн., що на 703,8 тис грн. та 609,8 тис. грн.. більше ніж за минулий період.

Характеризуючи пасив балансу слід зазначити, що розмір статутного капіталу не змінювався і становить 20,5 тис. грн. Останній рік для СТОВ «Весна» можна назвати прибутковим, про це свідчить стаття пасиву балансу «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», за 2005 та 2006 роки нерозподілений прибуток підприємства становив 108,0 тис.грн. та 245,0 тис.грн, а у 2007 році він склав 926,8 тис. грн. При аналізі джерел утворення господарських активів ми бачимо, що власний капітал збільшився у 2007 році на 798,3 тис. грн. порівняно з 2005р і на 661,3 тис. грн. порівняно з 2006р. В той же час у звітному періоді відбувається зменшення поточних зобов'язань, що свідчить про те, що підприємство поступово розраховується за своїми зобов'язаннями. Довгострокові зобов'язання мали місце в 2005 році на суму 94,5 тис. грн.. В цілому підприємство має ліквідний баланс.

Отже, ми бачимо, що в звітному році при здійсненні господарської діяльності були як позитивні, так і негативні наслідки. Так про покращення фінансового стану свідчить збільшення основних засобів, запасів, грошових коштів та зменшення статті поточні зобов'язання. А паралельно з цим про погіршення фінансового стану говорять зменшення по статті готова продукція та збільшення дебіторської заборгованості. Тобто господарство має відносно стабільний фінансовий стан.

Для покращення фінансового стану СТОВ «Весна» нами були розроблені пропозиції: керівництво підприємства повинно ретельно контролювати строки погашення дебіторської заборгованості, з метою недопущення її збільшення та на основі ефективного використання основних і виробничих фондів збільшувати обсяги готової продукції.

4. Методичні основи комплексної системи оцінки

оцінка фінансовий стан комплексний

Комплексна оцінка являє собою характеристику діяльності підприємства, одержану при дослідженні сукупності показників, які визначають більшість економічних процесів і вміщують узагальнюючі дані про виробництво і фінансовий стан підприємства.

Оцінка результатів діяльності проводиться за цілим комплексом показників із застосуванням різних методів, а саме: метод бальної оцінки, метод суми місць та метод рейтингової оцінки.

Метод бальної оцінки полягає в тому, що в групі господарств, діяльність яких аналізується, показники першого господарства приймаються за базу порівняння, і значення кожного показника дорівнює 1 або 100 балам. Величина відповідного показника інших господарств у балах визначається шляхом порівняння з еталоном їх абсолютних значень. Одержана сума балів або середнє значення 1-го бала порівнюється між собою. Вважається, що підприємство, яке має найвищу суму балів, або найвищий рівень значення 1-го бала є лідером групи.

Наступною методикою є комплексна оцінка за сумою балів, основними етапами є:

— підбір системи показників;

— порівняння показників з базовим рівнем;

— сумування балів;

— визначення середньої величини бала за кожний період;

— ранжування періодів (господарств) за величиною балів.

Отже, для проведення комплексної оцінки за сумою балів, на першому етапі необхідно провести підбір системи показників, які б характеризували результати фінансово - господарської діяльності підприємства. Обов'язковою умовою даної системи показників є одно направленість їх змінних, тобто для покращення фінансового стану підприємства всі показники повинні збільшуватися. На другому етапі проводиться стандартизація показників відносно базового періоду за формулою:

Хі = Аі / Ао * 100%,

Де Хі - стандартизоване значення і-того показника виражене у відсотках до показника базового періоду; Аі - величина і-того показника в даному періоді; Ао - величина показника базисного періоду.

На третьому етапі визначається загальна сума балів всіх показників, які були взяті для проведення комплексної оцінки в даному періоді:

R = Xi,

де R - сума балів стандартизованих значень показників.

На четвертому етапі проводиться визначення середньої величини стандартизованих значень показників у даному періоді. Це викликано тією обставиною, що по різних підприємствах або по різних періодах для оцінки фінансово-господарської діяльності може братися різна кількість показників, відтак сума балів цих показників буде різною, а визначення середнього значення дозволяє усунути вплив даного фактора. Середнє значення стандартизованого показника визначається за формулою: = Xi/n.

На п'ятому етапі проводиться ранжування періодів за середньою величиною стандартизованих показників. Кращим буде той період, який має найвищий середній бал. Найбільш об'єктивну оцінку фінансового стану підприємства забезпечує метод рейтингової оцінки, який складається з таких етапів:

1. збір та аналітична обробка інформації про об'єкт дослідження;

2. підбір системи фінансово-економічних показників;

3. визначення оптимальної направленості зміни показників;

4. стандартизація показників відносно оптимальних;

5. розрахунок підсумкових показників рейтингових оцінок;

6. розрахунок та оцінка впливу окремих показників на зміну рейтингової оцінки;

7. класифікація періодів(рік, квартал) за рейтинговими оцінками.

Підсумкова рейтингова оцінка повинна починатися з детального вивчення об'єкта дослідження (результати господарської діяльності, динаміка головних показників).

На другому етапі необхідно здійснювати підбір показників, які б характеризували різні аспекти діяльності фінансового стану підприємства, тому що об'єктивна оцінка отриманих результатів можлива тільки при правильному виборі відповідних показників. Наступним етапом є встановлення напряму зміни кожного з показників і визначення оптимального значення.

Четвертим етапом комплексної оцінки є стандартизація показників відносно оптимальних. Якщо напрям зміни даного показника встановлюється в бік його максимізації, то стандартизоване значення визначається за формулою:

Хі мах = Аі/ мах Аі,

де Хі мах - стандартизований і-тий показник, Аі - значення і-того показника, мах Аі - найбільша величина показника в даному динамічному ряді. У випадку встановлення напряму зміни показника в бік мінімізації стандартизоване значення визначається за формулою:

Хі min = min Ai/ Ai,

де Xi min - стандартизований і-тий показник; min Ai - найменша величина показника в даному динамічному ряді. Виходячи з формули розрахунку стандартизованих показників, можна дійти висновку, що в разі збігу показників з оптимальним його значенням буде дорівнювати 1.

На п'ятому етапі здійснюється розрахунок загальної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства за формулою:

=

На шостому етапі проводиться визначення впливу зміни кожного показника на загальну рейтингову оцінку за формулою:

П =

В кінці, необхідно провести узагальнення результатів дослідження (11).

5. Аналіз показників фінансового стану підприємства

Коефіцієнти ділової активності.

До цієї групи належать показники, які характеризують ефективність використання передусім активів підприємства та окремих пасивів. Розглянемо методику розрахунку та зміст кожного з них.

Коефіцієнт оборотності активів є базовим для характеристики ефективності використання активів. Його розраховують як відношення чистого обсяг продаж) до загальної вартості активів:

Коа= ЧОП/ВА

Де Коа - коефіцієнт оборотності активів;

ЧОП -- чистий обсяг продажу;

ВА - величина активів.

Коефіцієнт оборотності активів дає уявлення про те, скільки продукції реалізує підприємство, виходячи із наявності у нього окремої кількості активів. Інакше кажучи, цей коефіцієнт свідчить, наскільки зміни у наявних активах пов'язані зі змінами чистого обсягу продажу.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості має таку формулу розрахунку:

Rод = Ор / Одт

де Rод - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

Ор - величина обсягу реалізації продукції:

Одт- величина дебіторської заборгованості.

У цілому вважається, що чим більше значення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, тим відповідно менший ризик неодержання платежів підприємством.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості розраховують діленням 365 (360) днів на величних коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. Якщо аналіз проводять за даними квартальної звітності, кількість днів буде відповідно дорівнювати 90.

Тд =365 / Rод

де Тд -- тривалість обороту дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховують як відношення собівартості реалізованої продукції до величини кредиторської заборгованості:

Rок = Ср / Окт

де Rок -- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

Ср - собівартість реалізованої продукції:

Окт -- величина кредиторської заборгованості.

Величину кредиторської заборгованості необхідно брати як суму реальної заборгованості по конкретних господарських операціях впродовж звітного періоду. У разі відсутності такої можливості можна розраховувати ЇЇ як середню величину на початок та кінець звітного періоду .

Тривалість обороту кредиторської заборгованості розраховується діленням 365 (360) днів на величину коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

Тривалість операційного циклу - це час , упродовж якого фінансові ресурси втілені в запасах і дебіторськім заборгованості.

Тривалість фінансового циклу - це час упродовж якого грошові коїти вилучені з обігу.

Коефіцієнт оборотності засобів дорівнює відношенню виручки від реалізації продукції до величини оборотних засобів. Величину оборотних засобів краще брати як середній показник залишків оборотних засобів на початок і кінець року. Зниження швидкості обігу оборотних засобів може свідчити про наявність у підприємства цілої низки проблем, а саме:

зменшення обсягу реалізації продукції;

наявність неефективної системи постачання сировини і матеріалів;

збільшення дебіторської заборгованості покупців продукції:

-- збільшення залишків готової продукції.

Фондовіддача це ключовий показник, який характеризує ефективність використання основних засобів. Його розраховують як відношення обсягу реалізації продукції до вартості основних засобів. Високий рівень цього коефіцієнта може свідчити про відносне зниження частки зношення основних засобів у собівартості продукції (16).

Коефіцієнти рентабельності

Такі коефіцієнти дають можливість оцінити рівень прибутковості використання активів і пасивів підприємства, господарської діяльності. Для цього використовують відношення різних видів прибутку (чистого, прибутку від реалізації) до відповідних показників. Якщо підприємство має значні коливання рівня рентабельності, недостатній його рівень чи навіть збитковий, усі ці факти можуть бути підставою для висновку про його нестійкий фінансовий стан. Існує значна кількість показників рентабельності, які значною мірою дублюють один одного.

Рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню чистого прибутку до величини власного капіталу:

К рвк = ЧП / ВК * 100

де К рвк коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

ЧП - величина балансового (чистого) прибутку;

ВК- величина власного капіталу.

Основне економічне значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу полягає з тому, що він свідчить про частку прибутку у власному капіталі. вкладеному в підприємство його власниками. Прибутковість власного капіталу також створює передумови для залучення зовнішнього капіталу на вигідних умовах.

Коефіцієнт рентабельності активів -- це співвідношення балансового або чистого прибутку з середньорічною величиною активів:

Кра = ЧП/ СА,

де Кра -- коефіцієнт рентабельності активів;

ЧП -- чистий прибуток;

СА -- середньорічна величина активів.

Співвідношення прибутку й активів відображає можливість підприємства до їх оновлення без залучення зовнішніх джерел фінансування. Чим більший цей показник, тим більша можливість підприємства для фінансування свого розвитку. У разі від'ємного значення коефіцієнта це означатиме для підприємства необхідність залучення коштів для фінансування оборотних активів і зменшення власного капіталу.

Період окупності власного капіталу є зворотним до коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Показники періоду окупності власного капіталу показують час (у роках, кварталах), у продовж якого власники можуть сподіватися на повернення своїх коштів.

Показники ліквідності та платоспроможності

Ця група показників характеризує можливості підприємства вчасно розраховуватися за своїми поточними зобов'язаннями.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу оцінити можливості господарства щодо миттєвого погашення своїх поточних зобов'язань і його розраховують як відношення грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Нормативним значенням коефіцієнта абсолютної ліквідності вважають рівень 0,2. Аналізуючи коефіцієнт абсолютної ліквідності, необхідно звернути увагу на структуру поточних зобов'язань.

Коефіцієнт проміжної ліквідності (як видно із його назви) відображає проміжну ліквідність підприємства. Він дорівнює відношенню грошових коштів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості до поточних зобов'язань. Оптимальним вважають значення цього коефіцієнта у межах від 0,6 до 1 (залежно від специфіки кожної галузі). При його аналізі необхідно особливу увагу звернути на структуру дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт загального покриття дорівнює відношенню всіх оборотних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов'язань.

Сьогодні відносно надійним вважається його рівень у межах 1,3--1,7. Значний вплив на можливості підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями виявляє структура та ліквідність матеріально-виробничих запасів, незавершеного виробництва (20). Проаналізуємо динаміку цих показників розрахувавши таблицю 8.

8. Динаміка показників фінансового стану СТОВ «Весна»

за 2005-2007 р.р

Показники	Умови розрахунку	2005 рік	2006 рік	2007 рік	Відхилення(+,-) 2007р. від:
					2005р.	2006р.
1. Коефіцієнт оборотності активів	Ф.№2р.035/Ф№1 р.280	1,21	1,59	1,23	+ 0,02	- 0,36
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Ф№2 р.035/(Ф№1р.150-210)	32,00	264,00	34,97	+2,97	-229,03
3. Тривалість обороту дебіторської заборгованості	365(360)/п.2	11,41	1,38	10,44	-0,97	+9,06
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф№2(р040+70+80+90)/(Ф№1р.520-610)	15,0	6,87	120,89	+105,89	+114,02
5. Тривалість обороту кредиторської заборгованості	365(360)/п 4.	24,33	53,13	3,02	-21,31	-50,11
6. Коефіцієнт оборотності засобів	ЧД/Об.з	2,00	2,40	4,45	+2,45	+2,05
7. Фондовіддача	ЧД/Ф№1 р.30	5,41	9,19	2,22	-3,19	-6,97
8. Рентабельність власного капіталу	Ф№2 р.220/Ф№1р.380	0,48	0,23	0,15	-0,33	-0,08
9. Коефіцієнт рентабельності активів	Ф№2 р.220/(Ф№1 р.030+100+120)	0,43	0,3	0,17	-0,26	-0,14
10. Період окупності власного капіталу	Ф№1 р.280/ Ф№2 р.220	3,85	5,37	6,88	+3,03	+1,51
11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	А220+230+240/ П620	0,06	0,07	6,40	+6,34	+6,33
12. Коефіцієнт проміжної ліквідності	А260-А(100-140)/П620	0,69	0,40	13,60	+12,91	+13,20
13. Коефіцієнт загального покриття	А260/П620	10,93	3,91	69,62	+58,69	+65,71

Правильний вибір відповідних показників дуже важливий для проведення аналізу фінансовою стану. Аналізуючи дані таблиці слід відзначити, що коефіцієнт оборотності активів в 2007 році в порівнянні з 2005 роком він зріс на +0,02, що свідчить про підвищення використання активів, але порівняно з 2006 роком значення його зменшилось -0,36. Вважається, що чим більше значення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, тим відповідно менший ризик неодержання платежів підприємством. На підставі наших розрахунків видно, що в 2007 році в порівнянні з минулими роками значення коефіцієнта зменшилося (34,97), що вказує на збільшення ризику неодержання платежів підприємством. Тривалість обороту дебіторської заборгованості має тенденцію до збільшення і в звітному році в порівнянні з 2006 роком збільшилась на +9,06, що вказує на збільшення сум грошових коштів вилучених з обороту підприємства, але порівняно з 2005 роком зменшилася на -0,97. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2007 році значно зріс і становить 120,89, що на +105,89 та +114,02 більше ніж в попередніх роках. Тривалість обороту кредиторської заборгованості зменшується, це говорить про те на даному підприємстві зменшуються суми простроченої кредиторської заборгованості. В 2007 році в порівнянні з 2005 та 2006 роками коефіцієнт оборотності засобів зріс на +2,45 та +2,05 відповідно, що вказує на збільшення швидкості обігу оборотних засобів, що в свою чергу вказує на збільшення обсягу реалізації. Показник фондовіддачі в звітному році знизився і становить 2,22, що вказує на зниження ефективності використання основних засобів. Рентабельність власного капіталу помітно знизилася, а отже частка прибутку у власному капіталі також зменшилася.

Показники періоду окупності власного капіталу показують час (у роках, кварталах), у продовж якого власники можуть сподіватися на повернення своїх коштів. В нашому випадку він зріс в 2007 році на +3,03 порівняно з 2005 роком та на +1,51 порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнти проміжної ліквідності, загального покриття, платоспроможності повинні збільшуватися. На підставі наших розрахунків видно, що коефіцієнт проміжної ліквідності в 2007 році в порівнянні з 2006 та 2005 роками збільшується (+12,91 та + 13,20 відповідно), що свідчить про підвищення спроможності підприємства розраховуватися за поточними зобов'язаннями. Коефіцієнт загального покриття також значно зріс і в 2007 році становить аж 69,62. Тобто дане господарство є платоспроможним і має ліквідний баланс.

6. Комплексна оцінка фінансового стану СТОВ «Весна»

Фінансовий стан підприємства є найважливішою характеристикою його господарської діяльності Він визначає конкурентоздатність підприємства і його потенціал у діловій співпраці, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин -- як самого підприємства, так і його партнерів(8).

Поняття "стійкий фінансовий стан" можна розглядати, з нашої точки, не тільки як якісну характеристику фінансів підприємства, а й як кількісний вимір. Відповідно до цього запропоновано методику комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, яка ґрунтується на теорії та методиці фінансового аналізу підприємств у ринкових умовах

Пропонована методика передбачає такі етапи розробки комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства:

збирання й аналітична обробка вихідної інформації;

вибір системи фінансово-економічних показників,

визначення оптимальних напрямів зміни показників;

стандартизація фінансово-економічних показників;

розрахунок підсумкових показників рейтингової оцінки;

розрахунок та оцінка впливу окремих показників на зміну рейтингової оцінки;

класифікація періодів (рік, квартал) за рейтинговими оцінками.

Підсумкова рейтингова оцінка повинна враховувати всі важливі параметри фінансового стану підприємства. Тому об'єктивна оцінка результатів можлива тільки при правильному виборі відповідних показників. Правильний вибір відповідних показників дуже важливий для проведення подальших розрахунків. У встановленні напрямів зміни показників ми керувалися такими міркуваннями:

тривалість обороту дебіторської заборгованості повинна зменшуватися, бо її зростання призводить до збільшення сум грошових коштів, вилучених з обороту підприємства іншими підприємствами;

тривалість обороту кредиторської заборгованості повинна зменшуватися, бо її зростання пов'язане в більшості підприємств передусім із збільшенням простроченої кредиторської заборгованості; в разі економічної виправданості кредиторської заборгованості тривалість її обороту повинна збільшуватися;